УДК 517.5

О.П. Довгопятий (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка)

Є.О. Севостьянов (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка; Iнститут прикладної математики i механiки НАН України, м. Слов’янськ)

O.P. Dovhopiatyi (Zhytomyr Ivan Franko State University)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

Про оцiнки спотворення вiдображень з умовою Полецького в областях з нерiвнiстю Пуанкаре

On distortion estimates of mappings with the Poletsky condition in domains with Poincare inequality

Стаття присвячена дослiдженню вiдображень, якi спотворюють модуль сiмей кривих по типу нерiвностi Полецького. У межових точках областi отримана оцiнка спотворення вiдстанi для таких вiдображень за умови, що їх характеристика має скiнченнi iнтегральнi середнi по кулях, а область значення вiдображення є регулярною за Альфорсом областю з нерiвнiстю Пуанкаре. У рукопису розглянутi випадки гомеоморфiзмiв i вiдображень з розгалуженням, областi визначення з гарними межами та областi з простими кiнцями.

The article is devoted to the study of mappings that distort the modulus of families of paths according to the Poletsky inequality type. At the boundary points of the domain, we have obtained an estimate of the distance distortion for such mappings provided that their characteristic has finite integral averages over the balls, and the image domain of mappings is Ahlfors regular and such that the Poincare inequality holds. The manuscript considers the cases of homeomorphisms and mappings with branching, as well as definition domains with good boundaries and domains with prime ends.

1. Вступ. Добре вiдомо, що квазiконформнi вiдображення i вiдображення зi скiнченним спотворенням за певних умов задовольняють нерiвнiсть Гельдера. Питання виконання цiєї нерiвностi було дослiджено як у внутрiшнiх, так i межових точках областi рiзними авторами, див., напр., [1], [2], [3], [4] i [5]. Зокрема, у наших роботах проблема виконання нерiвностi Гельдера була дослiджена у класах Соболєва та Орлiча-Соболєва. Як правило, ми розглядали вiдображення одиничної кулi на себе, що з точки зору методологiї є iстотним припущенням, а сама нерiвнiсть доводилася в точках одиничної сфери, див. [6], [7] та [8]. У даному рукопису ми продовжуємо дослiдження на цю тему. Ми розглядаємо бiльш загальний клас вiдображень, для яких виконується нерiвнiсть типу Полецького вiдносно $p$-модуля, $n-1<p\leqslant n.$ Областями визначення i значень є областi, якi задовольняють певнi умови. Зокрема, ви вимагаємо, щоб область значень була регулярною за Альфорсом, у якiй виконується нерiвнiсть Пуанкаре. Доволi широкий клас областей задовольняє цi вимоги, у тому числi, одинична куля (див., напр., [9, теорема 10.5]). В свою чергу, область визначення має бути локально зв’язною на межi <<у певному сенсi>>. Нижче ми розглядаємо рiзнi варiанти локальної зв’язностi, однi з котрих вiдповiдають спотворенню евклiдової вiдстанi (для гарних меж), а iншi – спотворенню у метрицi простих кiнцiв (для поганих меж).

Тут i далi

$$B(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|<r\}\,,\qquad{\mathbb{B}}^{n}=B(0,1)\,,$$

$$S(x_{0},r)=\{x\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|=r\}\,,{\mathbb{S}}^{n-1}=S(0,1)\,,$$

$$\Omega_{n}=m({\mathbb{B}}^{n})\,,\omega_{n-1}={\mathcal{H}}^{n-1}({\mathbb{S}}^{n-1})\,,$$

$m$ – мiра Лебега в ${\mathbb{R}}^{n},$ ${\mathcal{H}}^{n-1}$ – $(n-1)$-вимiрна мiра Хаусдорфа,

$$A(x_{0},r_{1},r_{2}):=\left\{x\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|x-x_{0}|<r_{2}\right\}\,,$$ (1)

а $M_{p}(\Gamma)$ позначає $p$-модуль сiм’ї кривих $\Gamma$ (див. [10]). Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ i областi $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ сiм’ю всiх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ i $\gamma(t)\in D$ при $t\in(a,b).$ Якщо маємо сiм’ю $\Gamma$ кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow D$ в областi $D,$ то пiд $f(\Gamma)$ будемо розумiти сiм’ю кривих $\{(f\circ\gamma):[a,b]\rightarrow f(D),\gamma\in\Gamma\}.$ (Якщо $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{D},$ $\gamma(t)\in D$ при $a<t<b,$ то пiд $f(\gamma)$ розумiємо криву $f(\gamma(t)),$ $t\in(a,b).$ Так само i для вiдповiдних сiмей $\Gamma$ кривих $\gamma,$ чиї кiнцi не належать $D,$ але належать замиканню $D$).

Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя, рiвна нулю зовнi $D.$ Розглянемо наступне поняття, див. [4, разд. 7.6]. Будемо говорити, що вiдображення $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ є кiльцевим $Q$-вiдображенням у точцi $x_{0}\in\overline{D}$ вiдносно $p$-модуля, $x_{0}\neq\infty,$ $p\geqslant 1,$ якщо для деякого $r_{0}=r(x_{0})>0$ i довiльних $0<r_{1}<r_{2}<r_{0}$ виконується умова

$$M_{p}(f(\Gamma(S(x_{0},r_{1}),\,S(x_{0},r_{2}),\,D)))\leqslant\int\limits_{A}Q(x)\cdot\eta^{p}(|x-x_{0}|)\ dm(x)\,,$$ (2)

де $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ може бути обраною довiльною невiд’ємною вимiрною за Лебегом функцiєю, яка задовольняє нерiвнiсть

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$ (3)

Згiдно [11, раздел 7.22], будемо говорити, шо борелева функцiя $\rho\colon D\rightarrow[0,\infty]$ є верхнiм градiєнтом функцiї $u\colon D\rightarrow{\mathbb{R}},$ якщо для всiх спрямлюваних кривых $\gamma,$ якi з’єднують точки $x$ i $y\in D,$ виконується нерiвнiсть $|u(x)-u(y)|\leqslant\int\limits_{\gamma}\rho\,|dx|.$ Будемо також говорити, що у $D$ виконується $(1;p)$-нерiвнiсть Пуанкаре, $p\geqslant 1,$ якщо знайдуться сталi $C\geqslant 1$ i $\tau>0$ такi, що для кожної кулi $B\subset D,$ довiльної обмеженої неперервної функцiї $u\colon D\rightarrow{\mathbb{R}}$ i будь-якого її верхнього градiєнта $\rho$ виконується нерiвнiсть

$$\frac{1}{m(B)}\int\limits_{B}|u(x)-u_{B}|\,dm(x)\leqslant C\cdot({\rm diam\,}B)\left(\frac{1}{m(\tau B)}\int\limits_{\tau B}\rho^{p}(x)\,dm(x)\right)^{1/p}\,,$$

де $u_{B}:=\frac{1}{m(B)}\int\limits_{B}u(x)\,dm(x).$ Область $D$ будемо називати регулярною за Альфорсом, якщо для кожного $x_{0}\in D,$ деякої сталої $C\geqslant 1$ i довiльного $R<{\rm diam}\,D$ виконується нерiвнiсть

$$\frac{1}{C}R^{n}\leqslant m(B(x_{0},R)\cap D)\leqslant CR^{n}.$$

Для множин $A,B\subset{\mathbb{R}}^{n}$ ми покладаємо, як звично,

$${\rm diam}\,A=\sup\limits_{x,y\in A}|x-y|\,,\quad{\rm dist}\,(A,B)=\inf\limits_{x\in A,y\in B}|x-y|\,.$$

Iнодi замiсть ${\rm diam}\,A$ i ${\rm dist}\,(A,B)$ ми також пишемо $d(A)$ i $d(A,B),$ вiдповiдно.

Для заданих чисел $\delta>0$ i $p\geqslant 1,$ фiксованих областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $x_{0}\in\partial D,$ континуума $A\subset D$ i заданої функцiї $Q:D\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через $\mathfrak{F}^{p,x_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ сiм’ю всiх кiльцевих $Q$-гомеоморфiзмiв $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime}$ у точцi $x_{0}$ вiдносно $p$-модуля, якi задовольняють умову ${\rm diam\,}(f(A))\geqslant\delta.$ Справедлива наступна

Теорема 1.   Нехай $x_{0}\in\partial D,$ $x_{0}\neq\infty,$ $n-1<p\leqslant n,$ $D^{\,\prime}$ є регулярною за Альфорсом обмеженою областю з $(1;p)$-нерiвнiстю Пуанкаре. Припустимо, що виконанi наступнi умови: 1) iснує $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(x_{0})>0$ таке, що множина $B(x_{0},r)\cap D$ є зв’язною при всiх $0<r<r^{\,\prime}_{0};$ 2) знайдеться така стала $0<C(x_{0})<\infty,$ що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\varepsilon)\cap D}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,.$$ (4)

Тодi iснують $0<\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(x_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)<1$ i $\widetilde{C}=\widetilde{C}(p,n,C,D^{\,\prime})>0$ такi, що для всiх $x,y\in B(x_{0},\varepsilon_{0}^{2})\cap D$ i всiх $f\in\mathfrak{F}^{p,x_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ виконується нерiвнiсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\widetilde{C}\cdot\max\left\{\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}},\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|y-x_{0}|}}\right\}\,.$$ (5)

Наслiдок 1.   В умовах теореми 1, кожне вiдображення $f\in\mathfrak{F}^{p,x_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ має неперервне продовження в точку $x_{0}$ i

$$|f(x)-f(x_{0})|\leqslant\widetilde{C}\cdot\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$ (6)

Зауваження 1. Зокрема, умова 1) теореми 1 виконується, якщо $D$ – опукла область.

У випадку вiдображень з розгалуженням також виконується деякий аналог, див. нижче. Нагадаємо, що вiдображення $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ областi $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ на область $D^{\,\prime}\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ називається замкненим, якщо $C(f,\partial D)\subset\partial D^{\,\prime},$ де, як звично, $C(f,\partial D)$ – гранична множина вiдображення $f$ на $\partial D.$

У подальшому, в розширеному просторi $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}={{\mathbb{R}}}^{n}\cup\{\infty\}$ використовується сферична (хордальна) метрика $h(x,y)=|\pi(x)-\pi(y)|,$ де $\pi$ – стереографiчна проекцiя $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}$ на сферу $S^{n}(\frac{1}{2}e_{n+1},\frac{1}{2})$ в ${{\mathbb{R}}}^{n+1},$ а саме,

$$h(x,\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}}\,,$$

$$\ \ h(x,y)=\frac{|x-y|}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}\sqrt{1+{|y|}^{2}}}\,,\ \ x\neq\infty\neq y$$ (7)

(див., напр., [10, означення 12.1]). У подальшому, для множин $A,B\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ покладемо

$$h(A,B)=\inf\limits_{x\in A,y\in B}h(x,y)\,,\quad h(A)=\sup\limits_{x,y\in A}h(x,y)\,,$$ (8)

де $h$ – хордальная вiдстань, визначена в (7).

Для заданих $\delta>0,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ точки $x_{0}\in\partial D$ i заданої функцiї $Q:D\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через $\mathfrak{R}^{p,x_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$ сiм’ю всiх вiдкритих, дискретних i замкнених кiльцевих $Q$-вiдображень $f:D\rightarrow D^{\,\prime}$ вiдносно $p$-модуля у точцi $x_{0},$ таких, що знайдеться континуум $K_{f}\subset D^{\,\prime},$ для якого ${\rm diam\,}(K_{f})\geqslant\delta$ i $h(f^{\,-1}(K_{f}),\partial D)\geqslant\delta>0.$ Справедлива наступна

Теорема 2.   Нехай $x_{0}\in\partial D,$ $x_{0}\neq\infty,$ $n-1<p\leqslant n,$ $D^{\,\prime}$ є регулярною за Альфорсом обмеженою областю з $(1;p)$-нерiвнiстю Пуанкаре. Припустимо, що виконанi наступнi умови: 1) iснує $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(x_{0})>0$ таке, що множина $B(x_{0},r)\cap D$ є зв’язною при всiх $0<r<r^{\,\prime}_{0};$ 2) знайдеться така стала $0<C=C(x_{0})<\infty,$ що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\varepsilon)\cap D}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,.$$ (9)

Тодi iснують $0<\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(x_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)<1$ i $\widetilde{C}=\widetilde{C}(p,n,C,D^{\,\prime})>0$ такi, що для всiх $x,y\in B(x_{0},\varepsilon^{2}_{0})\cap D$ i всiх $f\in\mathfrak{R}^{p,x_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$ виконується нерiвнiсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\widetilde{C}\cdot\max\left\{\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}},\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|y-x_{0}|}}\right\}\,.$$ (10)

Наслiдок 2.   В умовах теореми 1, вiдображення $f$ має неперервне продовження в точку $x_{0}$ i

$$|f(x)-f(x_{0})|\leqslant\widetilde{C}\cdot\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$

Теореми 1 i 1 мають вiдповiднi аналоги також для областей з поганими межами, див. нижче. Означення простого кiнця, яке використовується нижче, може бути знайдено в [12]. Зокрема, будемо говорити, що кiнець $K$ є простим, якщо $K$ мiстить ланцюг розрiзiв $\{\sigma_{m}\}$, таку що

$$\lim\limits_{m\rightarrow\infty}M(\Gamma(C,\sigma_{m},D))=0$$ (11)

для довiльного континуума $C$ в $D,$ де $M$ – модуль сiмей кривих $\Gamma(C,\sigma_{m},D).$ Тут i далi $\overline{D}_{P}$ позначає поповнення областi $D$ її простими кiнцями, а $E_{D}=\overline{D}_{P}\setminus D$ – множина всiх простих кiнцiв в $D.$ Говоримо, що обмежена область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ регулярна (у квазiконформному сенсi), якщо $D$ може бути квазiконформно вiдображена на область з локально квазiконформною межею, замикання якої є компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ крiм того, кожен простий кiнець $P\subset E_{D}$ є регулярним. Зауважимо, що замикання $\overline{D}_{P}$ регулярної областi $D$ є метризовним, при цьому, якщо $g:D_{0}\rightarrow D$ – квазiконформне вiдображення областi $D_{0}$ з локально квазiконформною межею на область $D,$ то для $x,y\in\overline{D}_{P}$ покладемо:

$$\rho(x,y):=|g^{\,-1}(x)-g^{\,-1}(y)|\,,$$ (12)

де для $x\in E_{D}$ елемент $g^{\,-1}(x)$ розумiється як деяка (єдина) точка межi $D_{0},$ коректно визначена з огляду на [13, теорема 4.1].

Тiлом простого кiнця $P_{0}\in E_{D}$ будемо називати множину

$$I(P_{0})=\bigcap\limits_{m=1}\limits^{\infty}\overline{d_{m}}\,,$$

де $d_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – деяка спадна послiдовнiсть областей розрiзiв, що вiдповiдає $P_{0}.$ Можна показати, що $I(P_{0})$ визначено коректно (iншими словами, $I(P_{0})$ не залежить вiд обраної послiдовностi $d_{m},$ $m=1,2,\ldots,$) крiм того, $I(P_{0})\subset\partial D$ (див., напр., [12, Proposition 1].

Для заданих $\delta>0$ i $p\geqslant 1,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ i точки $P_{0}\in E_{D},$ континуума $A\subset D$ i вимiрної за Лебегом функцiї $Q:D\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через $\mathfrak{F}^{p,P_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ сiм’ю всiх гомеоморфiзмiв $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi задовольняють спiввiдношення (2)–(3) для кожного $x_{0}\in I(P_{0})$ (де $I(P_{0})$ позначає тiло простого кiнця $P_{0}$) таких, що ${\rm diam\,}(f(A))\geqslant\delta.$ Виконується наступне твердження.

Теорема 3.   Нехай $P_{0}\in E_{D}:=\overline{D}_{P}\setminus D,$ область $D$ є регулярною (у квазiконформному сенсi), а область $D^{\,\prime}$ є регулярною за Альфорсом обмеженою областю з $(1;p)$-нерiвнiстю Пуанкаре, $n-1<p\leqslant n.$ Припустимо, що виконанi наступнi умови: 1) для кожного $y_{0}\in\partial D$ iснує $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(y_{0})>0$ таке, що множина $B(y_{0},r)\cap D$ є скiнченно зв’язною при всiх $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ причому, для кожної компоненти $K$ зв’язностi множини $B(y_{0},r)\cap D$ виконана наступна умова: будь-якi $x,y\in K$ можна з’єднати кривою $\gamma:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ такою, що $|\gamma|\in K\cap\overline{B(y_{0},\max\{|x-y_{0}|,|y-y_{0}|\})},$

$$|\gamma|=\{y\in{\mathbb{R}}^{n}:\exists\,t\in[a,b]:\gamma(t)=y\};$$

2) для кожного $y_{0}\in I(P_{0})$ знайдеться така стала $0<C=C(y_{0})<\infty,$ що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(y_{0},\varepsilon)\cap D}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,.$$ (13)

Тодi для кожного $P\in E_{D}=\overline{D}_{P}\setminus D$ iснує $y_{0}\in\partial D$ таке, що $I(P)=\{y_{0}\},$ де $I(P)$ позначає тiло простого кiнця $P.$ Крiм того, iснують $\rho_{0}=\rho_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)>0,$ $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)>0$ i число $\widetilde{C}=\widetilde{C}(p,n,C,D^{\,\prime})>0$ такi, що для всiх $f\in\mathfrak{F}^{p,P_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ i $x,y\in B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})\cap D,$

$$B_{\rho}(P_{0},\rho_{0}):=\{x\in\overline{D}_{P}:\rho(x,P_{0})<\rho_{0}\}\,,$$

виконується нерiвнiсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\widetilde{C}\cdot\max\left\{\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}},\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|y-x_{0}|}}\right\}\,,$$ (14)

де $x_{0}:=I(P_{0}).$

Наслiдок 3.   В умовах i позначеннях теореми 1 вiдображення $f$ має неперервне продовження в точку $P_{0}\in E_{D},$ причому

$$|f(x)-f(P_{0})|\leqslant\frac{\widetilde{C}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$ (15)

Зауваження 2. Зокрема, умова 1) теореми 1 виконується, якщо для кожного $x_{0}\in\partial D$ iснує $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(x_{0})>0$ таке, що множина $B(x_{0},r)\cap D$ є скiнченно зв’язною при всiх $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ причому, для кожна компонента $K$ зв’язностi множини $\overline{B(x_{0},r)}\cap D$ є опуклою. Дiйсно, нехай $x,y\in K.$ З’єднаємо $x$ та $y$ вiдрiзком $\gamma$ всерединi $K$ (це можливо, оскiльки зв’язна вiдкрита множина $K$ також є лiнiйно зв’язною, див., напр., [4, наслiдок 13.1]). Нехай для визначеностi $|x-x_{0}|\geqslant|y-x_{0}|.$ В силу того, що куля $\overline{B(x,|x-x_{0}|)}$ є опуклою, то i весь вiдрiзок $\gamma$ належить $\overline{B(x,|x-x_{0}|)}.$ Тодi $\gamma$ i є бажаною кривою.

Для заданих чисел $p\geqslant 1$ i $\delta>0,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ точки $P_{0}\in E_{D},$ i заданої вимiрної за Лебегом функцiї $Q:D\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через $\mathfrak{R}^{p,P_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$ сiм’ю всiх вiдкритих, дискретних i замкнених вiдображень $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime}$ якi задовольняють умови (2)–(3) у кожнiй точцi $x_{0}\in I(P_{0})$ (де $I(P_{0})$ позначає тiло простого кiнця $P_{0}$) таких, що знайдеться континуум $K_{f}\subset D^{\,\prime}_{f},$ для которого ${\rm diam\,}(K_{f})\geqslant\delta$ i $h(f^{\,-1}(K_{f}),\partial D)\geqslant\delta>0.$ Виконується наступна теорема.

Теорема 4.   Нехай область $D$ є регулярною, а область $D^{\,\prime}$ є регулярною за Альфорсом обмеженою областю з $(1;p)$-нерiвнiстю Пуанкаре, $n-1<p\leqslant n.$ Припустимо, що виконанi наступнi умови: 1) для кожного $x_{0}\in\partial D$ iснує $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(x_{0})>0$ таке, що множина $B(x_{0},r)\cap D$ є скiнченно зв’язною при всiх $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ причому, для кожної компоненти $K$ зв’язностi множини $\overline{B(x_{0},r)}\cap D$ виконана наступна умова: будь-якi $x,y\in K$ можна з’єднати кривою $\gamma:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ такою, що $|\gamma|\in K\cap\overline{B(x_{0},\max\{|x-x_{0}|,|y-x_{0}|\})},$

$$|\gamma|=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:\exists\,t\in[a,b]:\gamma(t)=x\};$$

2) для кожного $x_{0}\in I(P_{0})$ знайдеться така стала $0<C=C(x_{0})<\infty,$ що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\varepsilon)\cap D}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,,$$ (16)

де $I(P_{0})$ позначає тiло простого кiнця $P_{0}.$ Тодi для кожного $P\in E_{D}:=\overline{D}_{P}\setminus D$ iснує $y_{0}\in\partial D$ таке, що $I(P)=\{y_{0}\}.$ Крiм того, iснують $\rho_{0}=\rho_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta)>0,$ $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta)>0$ i число $\widetilde{C}=\widetilde{C}(p,n,C,D^{\,\prime})>0$ такi, що для всiх $f\in\mathfrak{R}^{p,P_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$ i $x,y\in B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})\cap D$ виконується нерiвнiсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\widetilde{C}\cdot\max\left\{\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}},\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|y-x_{0}|}}\right\}\,,$$ (17)

де $x_{0}:=I(P_{0}).$

Наслiдок 4.   В умовах i позначеннях теореми 1 вiдображення $f$ має неперервне продовження в точку $P_{0}\in E_{D},$ причому

$$|f(x)-f(P_{0})|\leqslant\frac{\widetilde{C}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$ (18)

2. Допомiжнi вiдомостi. Наступний результат може бути знайдений в [14, Proposition 4.7].

Твердження 1.  Нехай область $D$ є регулярною за Альфорсом, у якiй виконується $(1;p)$-нерiвнiсть Пуанкаре, $n-1<p\leqslant n.$ Тодi iснує стала $M>0$ така, що для всiх $x\in D,$ $R>0$ i всiх континуумiв $E$ i $F$ у $B(x,R)$ виконується нерiвнiсть

$$M_{p}(\Gamma(E,F,D))\geqslant\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,E,{\rm diam}\,F\}}{R^{1+p-n}}\,.$$

Нехай $a>0$ i $\varphi\colon[a,\infty)\rightarrow[0,\infty)$ — неспадна функцiя, така що при деяких сталих $\gamma>0,$ $T>0$ i всiх $t\geqslant T$ виконана нерiвнiсть

$$\varphi(2t)\leqslant\gamma\cdot\varphi(t)\,.$$ (19)

Будемо називати такi функцiї функцiями, якi задовольняють умову подвоєння.

Нехай $\varphi\colon[a,\infty)\rightarrow[0,\infty)$ – функцiя з умовою подвоєння, тодi функцiя $\widetilde{\varphi}(t):=\varphi(1/t)$ не зростає та визначена на пiв iнтервалi $(0,1/a].$ Наступне твердження доведено в [6, лема 3.1].

Твердження 2. Нехай $a>0,$ $\varphi\colon[a,\infty)\rightarrow[0,\infty)$ – неспадна функцiя з умовою подвоєння (19), $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ i нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя, для якої iснує $0<C<\infty$ таке, що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{\varphi(1/\varepsilon)}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\varepsilon)}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,.$$ (20)

Тодi знайдеться $\varepsilon^{\,\prime}_{0}>0$ таке, що

$$\int\limits_{\varepsilon<|x-x_{0}|<\varepsilon^{\,\prime}_{0}}\frac{\varphi(1/|x-x_{0}|)Q(x)\,dm(x)}{|x-x_{0}|^{n}}\leqslant C_{1}\cdot\left(\log\frac{1}{\varepsilon}\right)\,,\qquad\varepsilon\rightarrow 0\,,$$ (21)

де $C_{1}:=\frac{\gamma C\Omega_{n}2^{n}}{\log 2}.$

Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – вiдкрите дискретне вiдображення, $\beta:[a,\,b)\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – крива i нехай $x\in\,f^{\,-1}(\beta(a)).$ Крива $\alpha:[a,\,c)\rightarrow D$ називається максимальним $f$-пiдняттям кривої $\beta$ з початком у точцi $x,$ якщо $(1)\quad\alpha(a)=x\,;$ $(2)\quad f\circ\alpha=\beta|_{[a,\,c)};$ $(3)$ при кожному $c<c^{\prime}\leqslant b$ не iснує такої кривої $\alpha^{\prime}:[a,\,c^{\prime})\rightarrow D,$ що $\alpha=\alpha^{\prime}|_{[a,\,c)}$ i $f\circ\alpha^{\,\prime}=\beta|_{[a,\,c^{\prime})}.$ Виконується наступне твердження, див. [15, лема 3.12], див. також [16, лема 3.7].

Твердження 3. Нехай $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – вiдкрите дискретне вiдображення, нехай $x_{0}\in D,$ i нехай $\beta:[a,\,b)\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – крива, така що $\beta(a)=f(x_{0})$ i, або границя $\lim\limits_{t\rightarrow b}\beta(t)$ iснує, або $\beta(t)\rightarrow\partial f(D)$ при $t\rightarrow b.$ Тодi $\beta$ має максимальне $f$-пiдняття кривої $\alpha:[a,\,c)\rightarrow D$ з початком у точцi $x_{0}.$ Якщо $\alpha(t)\rightarrow x_{1}\in D$ при $t\rightarrow c,$ то $c=b$ i $f(x_{1})=\lim\limits_{t\rightarrow b}\beta(t).$ В протилежному випадку, $\alpha(t)\rightarrow\partial D$ при $t\rightarrow c.$

3. Доведення теореми 1. Покладемо

$$\varepsilon_{0}=\min\{\varepsilon^{\,\prime}_{0}(x_{0}),r_{0}^{\,\prime},d(x_{0},A),1\}\,,$$

де $\varepsilon^{\,\prime}_{0}>0$ – число з твердження 1, у якому ми покладаємо $\varphi\equiv 1,$ крiм того, $r_{0}^{\,\prime}$ i $A$ – число i континуум з умов теореми, вiдповiдно. Нехай $x,y\in B(x_{0},\varepsilon^{2}_{0})$ i $f\in\mathfrak{F}^{p,x_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime}).$ Тодi $x,y\in B(x_{0},\varepsilon_{0}).$ Без обмеження загальностi ми можемо вважати, що $|x-x_{0}|\geqslant|y-x_{0}|.$ За означенням числа $\varepsilon_{0},$

$$A\subset D\setminus B(x_{0},\varepsilon_{0})\,.$$ (22)

Оскiльки точки $S(x_{0},r)\cap D,$ $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ є досяжними з областi $D$ деякою кривої $\gamma,$ i множина $B(x_{0},r)\cap D$ зв’язна при $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ точки $x$ i $y$ можна з’єднати кривою $K,$ яка повнiстю належить до $\overline{B(x_{0},|x-x_{0}|)}$ i належить $D.$ Нехай $z,w\in f(A)\subset D^{\,\prime}$ i $u,v\in A$ є такими, що

$${\rm diam}\,f(A)=|z-w|=|f(u)-f(v)|\geqslant\delta\,.$$ (23)

Зауважимо, що $f(K)$ i $f(A)$ є континуумами як неперервний образ континуума при вiдображеннi $f.$ Зафiксуємо довiльним чином $y_{0}\in D^{\,\prime}.$ Тодi, оскiльки область $D^{\,\prime}$ обмежена, iснує $R_{0}>0$ таке, що $D^{\,\prime}\subset B(y_{0},R_{0}):=B_{R_{0}}.$ В такому випадку, за твердженням 1

$$M_{p}(\Gamma(f(K),f(A),D^{\,\prime}))\geqslant\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,f(A)\}}{R_{0}^{1+p-n}}\,.$$ (24)

Зауважимо, що

$$\Gamma(|K|,A,D)>\Gamma(S(x_{0},|x-x_{0}|),S(x_{0},\varepsilon_{0}),D)\,.$$ (25)

Дiйсно, нехай $\gamma\in\Gamma(|K|,A,D),$ $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ $\gamma(0)\in|K|$ i $\gamma(1)\in A.$ Оскiльки $|K|\subset B(x_{0},|x-x_{0}|),$ з огляду на (22), ми отримаємо, що $A\subset D\setminus B(x_{0},|x-x_{0}|).$ Тодi $|\gamma|\cap B(x_{0},|x-x_{0}|)\neq\varnothing\neq|\gamma|\cap(D\setminus B(x_{0},|x-x_{0}|)).$ За [17, теорема 1.I.5.46] iснує $t_{1}\in(0,1)$ таке, що $\gamma(t_{1})\in S(x_{0},|x-x_{0}|).$ Розглянемо криву $\gamma_{1}:=\gamma|_{[t_{1},1]}.$ Нагадаємо, що $|K|\subset B(x_{0},\varepsilon_{0}),$ крiм того, завдяки (22) $A\subset D\setminus B(x_{0},\varepsilon_{0}).$ Тодi $\gamma_{1}\cap B(x_{0},\varepsilon_{0})\neq\varnothing\neq|\gamma|\cap(D\setminus B(x_{0},\varepsilon_{0})).$ За [17, теорема 1.I.5.46] iснує $t_{2}\in(0,t_{1})$ таке, що $\gamma_{1}(t_{1})=\gamma(t_{1})\in S(x_{0},\varepsilon_{0}).$ Покладемо $\gamma_{2}:=\gamma|_{[t_{1},t_{2}]}.$ Тодi $\gamma_{2}$ є пiдкривою $\gamma$ i $\gamma_{2}\in\Gamma(S(x_{0},|x-x_{0}|),S(x_{0},\varepsilon_{0}),D).$ Це доводить (25). В цьому випадку, зi мiноруванням модуля сiмей кривих (див., напр., [10, теорема 6.4]), з огляду на (2) i (25) ми отримаємо, що

$$M_{p}(\Gamma(f(|K|),f(A),D^{\,\prime}))=M_{p}(f(\Gamma(|K|,A,D)))\leqslant$$

$$\leqslant M_{p}(f(\Gamma(S(x_{0},|x-x_{0}|),S(x_{0},\varepsilon_{0}),D)))\leqslant\int\limits_{A}Q(x)\cdot\eta^{p}(|x-x_{0}|)\,dm(x)\,,$$ (26)

де $\eta$ – довiльна вимiрна за Лебегом функцiя, що задовольняє умову (3) при $r_{1}=|x-x_{0}|$ i $r_{2}=\varepsilon_{0}.$ Покладемо

$$\eta(t):=\begin{cases}\frac{1}{\left(\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\right)^{n/p}t^{n/p}}\,,&t\in(|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})\,,\\ 0\,,&t\not\in(|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})\,.\end{cases}$$

Зауважимо, що

$$\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}=\frac{1}{\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t}=1\,.$$

Тодi за нерiвнiстю Гельдера ми отримаємо, що

$$1=\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\leqslant\left(\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t^{\frac{n}{p}}\cdot\left(\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\right)^{\frac{n}{p}}}\right)^{\frac{p}{n}}\cdot\left(\varepsilon_{0}-|x-x_{0}|\right)^{\frac{n-p}{n}}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t^{\frac{n}{p}}\cdot\left(\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\right)^{\frac{n}{p}}}\right)^{\frac{p}{n}}=\left(\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\eta(t)\,dt\right)^{\frac{p}{n}}\,.$$ (27)

З огляду на (27) випливає, що функцiя $\eta$ задовольняє умову (3) при $r_{1}=|x-x_{0}|$ i $r_{2}=\varepsilon_{0}.$ В цьому випадку, з огляду на (26) ми отримаємо, що

$$M_{p}(\Gamma(f(|K|),f(A),D^{\,\prime}))\leqslant\frac{1}{\log^{n}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\int\limits_{A(x_{0},|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})}\frac{Q(x)}{{|x-x_{0}|}^{n}}\,dm(x)\,.$$ (28)

Оскiльки $|x-x_{0}|<\varepsilon^{2}_{0},$

$$\log\frac{1}{|x-x_{0}|}<2\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\,.$$ (29)

За обранням $\varepsilon_{0},$ з твердженням 1 i з огляду на (28) ми отримаємо, що

$$M_{p}(\Gamma(f(|K|),f(A),D^{\,\prime}))\leqslant\frac{2}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C\Omega_{n}2^{n}}{\log 2}\,.$$ (30)

Поєднуючи (24) i (30), ми отримаємо, що

$$\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,f(A)\}}{R_{0}^{1+p-n}}\leqslant\frac{2}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C\Omega_{n}2^{n}}{\log 2}\,.$$ (31)

Оскiльки $\omega_{n-1}=n\Omega_{n},$ останнє спiввiдношення можна переписати у виглядi

$$\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,f(A)\}}{R_{0}^{1+p-n}}\leqslant\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}\,.$$ (32)

З огляду на (23), $\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,f(A)\}\geqslant\min\{{\rm diam}\,f(K),\delta\}.$ Тодi з (32) будемо мати:

$$\min\{{\rm diam}\,f(K),\delta\}\leqslant\frac{MR_{0}^{1+p-n}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}\,.$$ (33)

Зауважимо, що $\frac{MR_{0}^{1+p-n}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}\rightarrow 0$ при $x\rightarrow x_{0}.$ Тодi iснує $0<\sigma=\sigma(x_{0},M,R_{0},n,p,\delta)$ таке, що

$$\frac{MR_{0}^{1+p-n}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}<\delta,\qquad\forall\,\,x\in B(x_{0},\sigma)\,.$$ (34)

Нехай $|x-x_{0}|<\sigma,$ тодi з огляду на (33) i (34), ми отримаємо, що

$$|f(x)-f(y)|\leqslant{\rm diam}\,f(K)\leqslant\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{MR_{0}^{1+p-n}C2^{n+1}}{n\log 2}\,.$$ (35)

Зауважимо, що за нерiвнiстю трикутника $|f(x)-f(y)|\leqslant 2R_{0},$ тому при $|x-x_{0}|\geqslant\sigma$ маємо:

$$\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\geqslant\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{\sigma}}:=P_{0}\,,$$ (36)

отже,

$$|f(x)-f(y)|\leqslant 2R_{0}\leqslant\frac{2R_{0}}{P_{0}}\cdot\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$ (37)

Покладемо $\widetilde{C}:=\max\left\{\frac{MR_{0}^{1+p-n}C2^{n+1}}{n\log 2},\frac{2R_{0}}{P_{0}}\right\}.$ Стала $\widetilde{C}$ залежить тiльки вiд $p,$ $n,$ $C$ i $D^{\,\prime},$ бо $M$ i $R_{0}$ цiлком визначаються по областi $D^{\,\prime}.$ Доведення завершено. $\Box$

Доведення наслiдку 1. Якщо б вiдображення $f$ не мало б границi при $x\rightarrow x_{0},$ то ми б побудували не менше двох послiдовностей $x_{m}\rightarrow x_{0}$ i $y_{m}\rightarrow x_{0},$ $m\rightarrow\infty,$ таких що $|f(x_{m})-f(y_{m})|\geqslant\delta>0$ для деякого додатнього $\delta>0$ i всiх $m=1,2,\ldots.$ Але це суперечить нерiвностi (5). Отже, границя $f$ при $x\rightarrow x_{0}$ iснує. Для доведення (6) залишилося перейти у (5) до границi при $y\rightarrow x_{0}.$ $\Box$

4. Доведення теореми 1. Покладемо

$$\varepsilon_{0}=\min\{\varepsilon^{\,\prime}_{0}(x_{0}),r_{0}^{\,\prime},\delta,1\}\,,$$

де $\varepsilon^{\,\prime}_{0}>0$ – число з твердження 1, у якому ми покладемо $\varphi\equiv 1,$ крiм того, $r_{0}^{\,\prime}$ – число з умов теореми i $\delta$ – число з означення класу $\mathfrak{R}^{p,x_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime}).$ Покладемо $\widetilde{\varepsilon_{0}}:=\varepsilon^{2}_{0}.$ Нехай $x,y\in B(x_{0},\widetilde{\varepsilon_{0}})$ i $f\in\mathfrak{R}^{p,x_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime}).$ Тодi $x,y\in B(x_{0},\varepsilon_{0}).$ Без обмеження загальностi можна вважати, що $|x-x_{0}|\geqslant|y-x_{0}|.$ Нехай $K_{f}\subset D^{\,\prime}$ – континуум такий, що ${\rm diam\,}(K_{f})\geqslant\delta$ i $h(f^{\,-1}(K_{f}),\partial D)\geqslant\delta>0$ (вiн iснує за означенням класу $\mathfrak{R}^{p,x_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$). За означенням $\varepsilon_{0},$

$$f^{\,-1}(K_{f})\subset D\setminus B(x_{0},\varepsilon_{0})\,.$$ (38)

Оскiльки точки $S(x_{0},r)\cap D,$ $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ є досяжними з областi $D$ за допомогою деякої кривої $\gamma$ i множина $B(x_{0},r)\cap D$ є зв’язною при $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ точки $x$ i $y$ можна з’єднати кривою $K,$ яка повнiстю належить кулi $\overline{B(x_{0},|x-x_{0}|)}$ i також належить $D.$ Нехай $z,w\in K_{f}\subset D^{\,\prime}$ є такими, що

$${\rm diam}\,K_{f}=|z-w|\geqslant\delta\,.$$ (39)

Подальше доведення дуже схоже на доведення попередньої теореми 1. А саме, зауважимо, що $f(K)$ є континуумом як неперервний образ континуума $K$ при вiдображеннi $f.$ Зафiксуємо довiльним чином $y_{0}\in D^{\,\prime}.$ Тодi, оскiльки область $D^{\,\prime}$ обмежена, iснує $R_{0}>0$ таке, що $D^{\,\prime}\subset B(y_{0},R_{0}):=B_{R_{0}}.$ В такому випадку, за твердженням 1

$$M_{p}(\Gamma(f(K),K_{f},D^{\,\prime}))\geqslant\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,K_{f}\}}{R_{0}^{1+p-n}}\,.$$ (40)

Нехай $\Gamma^{\,*}$ – сiм’я $\gamma:[0,1)\rightarrow D$ усiх максимальних пiднять кривих $\gamma^{\,\prime}:[0,1]\rightarrow D^{\,\prime},$ що належать сiм’ї $\Gamma=\Gamma(|f(K)|,K_{f},D^{\,\prime}),$ при вiдображеннi $f$ з початком у $|K|.$ Такi пiдняття iснують з огляду на твердження 1. За цим же твердженням, завдяки замкненостi вiдображення $f,$ кожна крива $\gamma\in\Gamma^{\,*}$ має неперервне продовження $\gamma:[0,1]\rightarrow D$ у точку $b=1.$ Тодi $\gamma(1)\in f^{\,-1}(K_{f}),$ тобто, $\Gamma^{\,*}\subset\Gamma(|K|,f^{\,-1}(K_{f}),D).$

Мiркуючи аналогiчно доведенню спiввiдношення (25), можна довести, що

$$\Gamma(|K|,f^{\,-1}(K_{f}),D)>\Gamma(S(x_{0},|x-x_{0}|),S(x_{0},\varepsilon_{0}),D)\,.$$ (41)

Зауважимо, що $f(\Gamma^{\,*})=\Gamma=\Gamma(|f(K)|,K_{f},D^{\,\prime}).$ В такому випадку, за принципом мiнорування модуля (див., напр., [10, теорема 6.4]), з огляду на (41) i (2) ми отримаємо, що

$$M_{p}(f(\Gamma^{\,*}))=M_{p}(\Gamma(|f(K)|,K_{f},D^{\,\prime}))\leqslant$$

$$\leqslant M_{p}(f(\Gamma(S(x_{0},|x-x_{0}|),S(x_{0},\varepsilon_{0}),D)))\leqslant\int\limits_{A}Q(x)\cdot\eta^{p}(|x-x_{0}|)\ dm(x)\,,$$ (42)

де $\eta$ – довiльна вимiрна за Лебегом функцiя, яка задовольняє спiввiдношення (3) при $r_{1}=|x-x_{0}|,$ $r_{2}=\varepsilon_{0}.$ Покладемо

$$\eta(t):=\begin{cases}\frac{1}{\left(\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\right)^{n/p}t^{n/p}}\,,&t\in(|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})\,,\\ 0\,,&t\not\in(|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})\,.\end{cases}$$

За спiввiдношенням (27) $\eta$ задовольняє умову (3) при $r_{1}=|x-x_{0}|,$ $r_{2}=\varepsilon_{0}.$ Тодi з (42) випливає, що

$$M_{p}(\Gamma(|f(K)|,K_{f},D^{\,\prime}))\leqslant\frac{1}{\log^{n}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\int\limits_{A(x_{0},|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})}\frac{Q(x)}{{|x-x_{0}|}^{p}}\,dm(x)\,.$$ (43)

Оскiльки $|x-x_{0}|<\varepsilon^{2}_{0},$ виконується спiввiдношення (29). За обранням $\varepsilon_{0},$ з твердженням 1 i з огляду на (43) ми отримаємо, що

$$M_{p}(\Gamma(f(|K|),K_{f},D^{\,\prime}))\leqslant\frac{2}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C\Omega_{n}2^{n}}{\log 2}\,.$$ (44)

Поєднуючи (40) i (44), ми отримаємо, що

$$\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,K_{f}\}}{R_{0}^{1+p-n}}\leqslant\frac{2}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C\Omega_{n}2^{n}}{\log 2}\,.$$ (45)

Оскiльки $\omega_{n-1}=n\Omega_{n},$ останнє спiввiдношення можна переписати у виглядi

$$\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,K_{f}\}}{R_{0}^{1+p-n}}\leqslant\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}\,.$$ (46)

З огляду на (39), $\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,K_{f}\}\geqslant\min\{{\rm diam}\,f(K),\delta\}.$ Тодi з (46) будемо мати:

$$\min\{{\rm diam}\,f(K),\delta\}\leqslant\frac{MR_{0}^{1+p-n}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}\,.$$ (47)

З огляду на (34) та (37), зi спiввiдношення (47) випливає, що

$$|f(x)-f(y)|\leqslant{\rm diam}\,f(K)\leqslant\widetilde{C}\cdot\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,,$$ (48)

де $\widetilde{C}:=\max\left\{\frac{MR_{0}^{1+p-n}C2^{n+1}}{n\log 2},\frac{2R_{0}}{P_{0}}\right\}.$ Стала $\widetilde{C}$ залежить тiльки вiд $p,$ $n,$ $C$ i $D^{\,\prime},$ бо $M$ i $R_{0}$ цiлком визначаються по областi $D^{\,\prime}.$ Доведення завершено. $\Box$

Доведення наслiдку 1 повнiстю аналогiчно доведенню наслiдку 1. $\Box$

5. Доведення теореми 1. Для зручностi розiб’ємо доведення на окремi пункти.

I. Нехай $f\in\mathfrak{F}^{p,P_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime}).$ Оскiльки множина $B(y_{0},r)\cap D$ є скiнченно зв’язною при всiх $y_{0}\in\partial D$ i $0<r<r^{\,\prime}_{0}(y_{0}),$ область $D$ є скiнченно зв’язною на своїй межi. Отже, область $D$ є рiвномiрною (див. [18, теорема 3.2]). Iншими словами, для кожного $r>0$ iснує число $\delta>0$ таке, що нерiвнiсть

$$M(\Gamma(F^{\,*},F,D))\geqslant\delta$$ (49)

виконана для всiх континуумiв $F,F^{*}\subset D$ таких, що $h(F)\geqslant r$ i $h(F^{\,*})\geqslant r.$

II. Доведемо, що для кожного $P\in E_{D}$ iснує $y_{0}\in\partial D$ таке, що $I(P)=\{y_{0}\}.$ Це твердження доведемо вiд супротивного, а саме, припустимо, що iснує простий кiнець $P\in E_{D},$ який мiстить двi точки $x,y\in\partial D,$ $x\neq y.$ В такому випадку, iснують принаймнi двi послiдовностi $x_{m},y_{m}\in d_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ якi збiгаються до $x$ i $y$ при $m\rightarrow\infty,$ вiдповiдно (тут $d_{m}$ позначає спадну послiдовнiсть областей, утворену деякою послiдовнiстю розрiзiв $\sigma_{m},$ що вiдповiдає простому кiнцю $P$). З’єднаємо точки $x_{m}$ i $d_{m}$ кривою $\gamma_{m}$ в областi $d_{m}.$ Оскiльки $x\neq y,$ iснує $m_{0}\in{\mathbb{N}}$ таке, що $h(\gamma_{m})\geqslant d(x,y)/2,$ $m>m_{0}.$ Оберемо будь-який невироджений континуум $C\subset D\setminus d_{1}.$ Тодi з огляду на рiвномiрнiсть областi $D$

$$M(\Gamma(|\gamma_{m}|,C,D))\geqslant\delta_{0}>0$$ (50)

для деякого $\delta_{0}>0$ i всiх $m>m_{0}.$ Нерiвнiсть (50) суперечить означенню простого кiнця $P.$ Дiйсно, за визначенням розрiзу $\sigma_{m}$ будемо мати: $\Gamma(|\gamma_{m}|,C,D)>\Gamma(\sigma_{m},C,D).$ Тодi з огляду на (11) будемо мати, що

$$M(\Gamma(|\gamma_{m}|,C,D))\leqslant M(\Gamma(\sigma_{m},C,D))\rightarrow 0$$

при $m\rightarrow\infty.$ Останнє спiввiдношення суперечить (50). Отже, $I(P)=\{y_{0}\}$ для деякого $y_{0}\in\partial D.$

III. Залишилося довести спiввiдношення (14). Нехай $x_{0}:=I(P_{0})$ i

$$\varepsilon_{0}=\min\{\varepsilon^{\,\prime}_{0}(x_{0}),r_{0}^{\,\prime},{\rm dist}\,(x_{0},A),1\}\,,$$

де $\varepsilon^{\,\prime}_{0}>0$ – число з твердження 1, $\varphi\equiv 1,$ $r_{0}^{\,\prime}$ – число з умов теореми. Оскiльки $I(P_{0})=\{x_{0}\},$ знайдеться $\rho_{0}=\rho_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)>0$ таке, що $B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})\subset B(x_{0},\widetilde{\varepsilon_{0}}),$ $\widetilde{\varepsilon_{0}}=\varepsilon^{2}_{0}.$ За означенням регулярної областi, множина $B_{\rho}(P_{0},\rho)$ є зв’язною для достатньо малих $\rho.$ Отже, ми можемо вважати, що $B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})$ є зв’язним. Нехай $x,y\in B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})$ i $f\in\mathfrak{F}^{p,P_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime}).$ Можна вважати, що $|x-x_{0}|\geqslant|y-x_{0}|.$ За означенням $r_{0}^{\,\prime}$ точки $x$ i $y$ можна з’єднати кривою $K,$ яка мiститься у кулi $\overline{B(x_{0},|x-x_{0}|)}.$ Нехай $z,w\in f(A)\subset D^{\,\prime}$ i $u,v\in A$ є такими, що

$${\rm diam}\,f(A)=|z-w|=|f(u)-f(v)|\geqslant\delta\,.$$ (51)

Мiркуючи далi аналогiчно доведенню теореми 1 пiсля формули (23), приходимо до спiввiдношення

$$|f(x)-f(y)|\leqslant{\rm diam}\,f(K)\leqslant\frac{\widetilde{C}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,,$$ (52)

де $\widetilde{C}:=\max\left\{\frac{MR_{0}^{1+p-n}C2^{n+1}}{n\log 2},\frac{2R_{0}}{P_{0}}\right\},$ $M$ – стала з твердження 1, $R_{0}>0$ – число таке, що $D^{\,\prime}\subset B(y_{0},R_{0}),$ $y_{0}$ – деяка точка областi $D^{\,\prime},$ $C>0$ – стала з твердження 1, а $P_{0}$ визначається по (36). Це i завершує доведення. $\Box$

Доведення наслiдку 1. За теоремою 1 $I(P_{0})=\{x_{0}\}.$ Тодi при $x\rightarrow P_{0}$ i $y\rightarrow P_{0}$ виконано також $x\rightarrow x_{0}$ i $y\rightarrow x_{0}.$ Якщо б вiдображення $f$ не мало б границi при $x\rightarrow P_{0},$ то ми б побудували не менше двох послiдовностей $x_{m}\rightarrow P_{0}$ i $y_{m}\rightarrow P_{0},$ $m\rightarrow\infty,$ таких що $|f(x_{m})-f(y_{m})|\geqslant\delta>0$ для деякого додатнього $\delta>0$ i всiх $m=1,2,\ldots.$ Але це суперечить нерiвностi (14). Отже, границя $f$ при $x\rightarrow P_{0}$ iснує. Для доведення (6) залишилося перейти у (5) до границi при $y\rightarrow P_{0}.$ $\Box$

6. Доведення теореми 1. У зв’язку з тим, що доведення цiєї теореми дуже схоже на усi попереднi, обмежимося лише схемою доведення. Те, що для кожного $P\in E_{D}$ iснує $y_{0}\in\partial D$ таке, що $I(P)=\{y_{0}\},$ може бути встановлено так само, як i при доведеннi теореми 1.

Встановимо спiввiдношення (17). За доведеним вище, знайдеться $x_{0}\in\partial D$ таке, що $I(P_{0})=\{x_{0}\}.$ Нехай

$$\varepsilon_{0}=\min\{\varepsilon^{\,\prime}_{0}(x_{0}),r_{0}^{\,\prime},1\}\,,$$

де $\varepsilon^{\,\prime}_{0}>0$ – число з твердження 1, $\varphi\equiv 1,$ $r_{0}^{\,\prime}$ – число з умов теореми. Звiдси випливає, що знайдеться $\rho_{0}=\rho_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta)>0$ таке, що $B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})\subset B(x_{0},\widetilde{\varepsilon_{0}}),$ $\widetilde{\varepsilon_{0}}=\varepsilon^{2}_{0}.$ За означенням регулярної областi, множина $B_{\rho}(P_{0},\rho)$ є зв’язною для достатньо малих $\rho.$ Отже, ми можемо вважати, що $B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})$ є зв’язним. Нехай $x,y\in B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})$ i $f\in\mathfrak{R}^{p,P_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime}).$ Можна вважати, що $|x-x_{0}|\geqslant|y-x_{0}|.$ За означенням $r_{0}^{\,\prime}$ точки $x$ i $y$ можна з’єднати кривою $K,$ яка мiститься у кулi $\overline{B(x_{0},|x-x_{0}|)}.$

Нехай $K_{f}\subset D^{\,\prime}$ – континуум такий, що ${\rm diam\,}(K_{f})\geqslant\delta$ i $h(f^{\,-1}(K_{f}),\partial D)\geqslant\delta>0$ (вiн iснує за означенням класу $\mathfrak{R}^{p,P_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$). Нехай також $z,w\in K_{f}\subset D^{\,\prime}$ є такими, що

$${\rm diam}\,K_{f}=|z-w|\geqslant\delta\,.$$ (53)

Проводячи мiркування аналогiчнi доведенню теореми 1 пiсля формули (39), приходимо до спiввiдношення (48), що i завершує доведення. $\Box$

Доведення наслiдку 1 цiлком аналогiчно доведенню наслiдку 1. $\Box$

КОНТАКТНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

Олександр Петрович Довгопятий
Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
e-mail: alexdov1111111@gmail.com

Євген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
кафедра математичного аналiзу, вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
2. Iнститут прикладної математики i механiки НАН України,
вул. генерала Батюка, 19
м. Слов’янськ, Україна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com