ОДНОСТАЙНА НЕПЕРЕРВНIСТЬ ПО ПРОСТИХ КIНЦЯХ ВIДОБРАЖЕНЬ З УМОВОЮ НОРМУВАННЯ

Анотацiя

Вивчаються вiдображення з розгалуженням, якi задовольняють деяку умову спотворення модуля сiмей кривих. У ситуацiї, коли область визначення вiдображень є локально зв’язною на своїй межi, вiдображена область є регулярною, а мажоранта, яка вiдповiдає за спотворення модуля сiмей кривих, є iнтегровною, доведено, що сiм’ї вказаних вiдображень з одною умовою нормування є одностайно неперервними в замиканнi вихiдної областi.

Equicontinuity by the prime ends of mappings with the normalization condition. We study branching mappings that satisfy some condition of distortion of the modulus of families of paths. In a situation where the definition domain of mappings is locally connected on its boundary, the mapped domain is regular, and the majorant responsible for distortion of the modulus of families of paths is integrable, it is proved that the families of all specified mappings with one normalization condition are equicontinuous in the closure of the given domain.

1 Вступ

Дану роботу присвячено вiдображенням з обмеженим i скiнченним спотворенням, якi активно вивчаються останнiм часом (див., напр., [1]–[11]). Нещодавно в наших спiльних роботах ми дослiдили ситуацiї, в яких вiдображення з так званою оберненою нерiвнiстю Полецького мають неперервне межове продовження, а їх сiм’ї є одностайно неперервними як у внутрiшнiх, так i межових точках областi, див., напр., [12]–[14] i [15]. В данiй статтi ми розглянемо ще один важливий випадок, коли вiдображення можуть мати розгалуження, а областi мають складну структуру, при цьому, вiдображення фiксують принаймнi одну точку областi. Зауважимо, що клас вiдображень з оберненою нерiвнiстю Полецького включає до себе вiдображення з обмеженим спотворенням i вiдображення зi скiнченним спотворенням довжини (див., напр., [4, теорема 3.2], [9, теорема 6.7.II] i [6, теорема 8.5]).

Звернемося до означень. Нехай $y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $0<r_{1}<r_{2}<\infty$ i

$$A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,.$$ (1.1)

Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ i областi $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ сiм’ю всiх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ i $\gamma(t)\in D$ при $t\in[a,b].$ Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вiдображення, $y_{0}\in f(D)$ i $0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ ми позначимо сiм’ю всiх кривих $\gamma$ в областi $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя. Будемо говорити, що $f$ задовольняє обернену нерiвнiсть Полецького в точцi $y_{0}\in f(D),$ якщо спiввiдношення

$$M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{f(D)}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$ (1.2)

виконується для довiльної вимiрної за Лебегом функцiї $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такiй, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$ (1.3)

Зауважимо, що нерiвностi (1.2) добре вiдомi в теорiї квазiрегулярних вiдображень i виконуються для них при $Q=N(f,D)\cdot K,$ де $N(f,D)$ – максимальна кратнiсть вiдображення в $D,$ а $K\geqslant 1$ – деяка стала, яка може бути обчислена як $K={\rm ess\sup}\,K_{O}(x,f),$ $K_{O}(x,f)=\|f^{\,\prime}(x)\|^{n}/|J(x,f)|$ при $J(x,f)\neq 0;$ $K_{O}(x,f)=1$ при $f^{\,\prime}(x)=0,$ i $K_{O}(x,f)=\infty$ при $f^{\,\prime}(x)\neq 0,$ але $J(x,f)=0$ (див., напр., [4, теорема 3.2] або [9, теорема 6.7.II]). Вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називається дискретним, якщо прообраз $\{f^{-1}\left(y\right)\}$ кожної точки $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}$ складається з iзольованих точок, i вiдкритим, якщо образ будь-якої вiдкритої множини $U\subset D$ є вiдкритою множиною в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Вiдображення $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime}$ називається замкненим, якщо $f(E)$ є замкненим в $D^{\,\prime}$ для будь-якої замкненої множини $E\subset D$ (див., напр., [11, розд. 3]). Означення простого кiнця, яке використовується нижче, може бути знайдено в роботi [16], див. також [2]–[3]. Тут i далi $\overline{D}_{P}$ позначає поповнення областi $D$ її простими кiнцями, а $E_{D}=\overline{D}_{P}\setminus D$ – множина всiх простих кiнцiв в $D.$ Говоримо, що обмежена область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ регулярна, якщо $D$ може бути квазiконформно вiдображена на область з локально квазiконформною межею, замикання якої є компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ крiм того, кожен простий кiнець $P\subset E_{D}$ є регулярним. Зауважимо, що у просторi ${\mathbb{R}}^{n}$ кожний простий кiнець регулярної областi мiстить ланцюг розрiзiв з властивiстю $d(\sigma_{m})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty,$ i навпаки, якщо у кiнця є вказана властивiсть, то вiн – простий (див. [7, теорема 5.1]). Крiм того, замикання $\overline{D}_{P}$ регулярної областi $D$ є метризовним, при цьому, якщо $g:D_{0}\rightarrow D$ – квазiконформне вiдображення областi $D_{0}$ з локально квазiконформною межею на область $D,$ то для $x,y\in\overline{D}_{P}$ покладемо:

$$\rho(x,y):=|g^{\,-1}(x)-g^{\,-1}(y)|\,,$$ (1.4)

де для $x\in E_{D}$ елемент $g^{\,-1}(x)$ розумiється як деяка (єдина) точка межi $D_{0},$ коректно визначена з огляду на [7, теорема 4.1].

Сформулюємо тепер основний результат даної статтi. Для цього, для областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ точок $a\in D,$ $b\in D^{\,\prime}$ i вимiрної за Лебегом функцiї $Q:D^{\,\prime}\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через ${\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(D,D^{\,\prime})$ сiм’ю всiх вiдкритих дискретних i замкнених вiдображень $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime},$ що задовольняють умову (1.2) для кожного $y_{0}\in D^{\,\prime},$ причому $f(a)=b.$ Виконується наступне твердження.

Теорема 1.1.

Припустимо, що область $D$ має слабо плоску межу, жодна iз зв’язних компонент якої не вироджена. Якщо $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}),$ i область $D^{\,\prime}$ є регулярною, то будь-яке $f\in{\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(D,D^{\,\prime})$ неперервно продовжується до вiдображення $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ причому, $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ i сiм’я ${\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}}),$ яка складається з усiх продовжених вiдображень $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ одностайно неперервна в $\overline{D}.$

Зауваження 1.1.

Зауважимо, що теорему 1.1 можна застосувати для достатньо широкого спектру областей $D^{\,\prime}.$ Зокрема, за теоремою Рiмана регулярною областю є будь-яка однозв’язна область, межа якої мiстить бiльше одної точки. Бiльше того, кожна обмежена скiнченно зв’язна область є конформним образом областi, межа якої складається зi скiнченної кiлькостi кiл i iзольованих точок (див., напр., [17, теорема V.6.2]). Оскiльки для конформних вiдображень iзольованi точки є усувними, то вихiдна область може вважатися регулярною i без вироджених межових компонент.

2. Лема про континуум. Доведення основного результату ґрунтується на певних властивостях вiдображень зi збереженням дiаметру прообразу деякого континууму. Наступна лема за деяких iнших припущень на вiдображення i областi, що розглядаються, була доведена в [12, лема 2, пункт 5)], [13, лема 4.1] i [14, лема 4.1]. Нехай $h$ – хордальна вiдстань в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ (див., напр., означення 12.1 в [10]).

Лема 1.1.

Нехай $n\geqslant 2,$ $D$ i $D^{\,\prime}$ – областi в ${\mathbb{R}}^{n},$ причому, $D$ має слабо плоску межу, жодна компонента зв’язностi якої не вироджується в точку, а область $D^{\,\prime}$ є регулярною. Нехай також $A$ – невироджений континуум в $D^{\,\prime}$ i $\delta>0.$ Припустимо, $f_{m}$ – послiдовнiсть вiдкритих, дискретних i замкнених вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime}$ з наступною властивiстю: для кожного $m=1,2,\ldots$ знайдеться континуум $A_{m}\subset D,$ $m=1,2,\ldots,$ такий, що $f_{m}(A_{m})=A$ i $h(A_{m})\geqslant\delta>0.$ Якщо кожне $f_{m}$ задовольняє спiввiдношення (1.2) для кожного $y_{0}\in D^{\,\prime},$ причому, $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}),$ то знайдеться $\delta_{1}>0$ таке, що

$$h(A_{m},\partial D)>\delta_{1}>0\quad\forall\,\,m\in{\mathbb{N}}\,.$$

Доведення.

Через компактнiсть простору $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ межа областi $D$ не порожня i є компактом, так що вiдстань $h(A_{m},\partial D)$ коректно визначена.

Проведемо доведення вiд супротивного. Припустимо, що висновок леми не є вiрним. Тодi для кожного $k\in{\mathbb{N}}$ знайдеться номер $m=m_{k}$ такий, що $h(A_{m_{k}},\partial D)<1/k.$ Можна вважати, що послiдовнiсть $m_{k}$ зростає по $k.$ Оскiльки $A_{m_{k}}$ – компакт, то знайдуться $x_{k}\in A_{m_{k}}$ i $y_{k}\in\partial D$ такi, що $h(A_{m_{k}},\partial D)=h(x_{k},y_{k})<1/k$ (див. малюнок 1).

Мал. 1: До доведення леми 1.1

Оскiльки $\partial D$ – компактна множина, ми можемо вважати, що $y_{k}\rightarrow y_{0}\in\partial D$ при $k\rightarrow\infty;$ тодi також $x_{k}\rightarrow y_{0}\in\partial D$ при $k\rightarrow\infty.$ Нехай $K_{0}$ – компонента зв’язностi $\partial D,$ яка мiстить точку $y_{0}.$ Очевидно, $K_{0}$ – континуум в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ Оскiльки $\partial D$ – слабо плоска, за теоремою 1 в [18] вiдображення $f_{m_{k}}$ має неперервне продовження $\overline{f}_{m_{k}}\colon\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Нехай $\rho$ – одна з метрик у (1.4), i нехай $g:D_{0}\rightarrow D$ – квазiконформне вiдображення деякої областi $D_{0}$ з локально квазiконформною межею на $D,$ яке вiдповiдає метрицi $\rho$ у (1.4). Оскiльки $\overline{f}_{m_{k}}$ неперервне на компактi $\overline{D},$ вiдображення $\overline{f}_{m_{k}}$ є рiвномiрно неперервним у $\overline{D}$ вiдносно метрики $\rho$ при кожному фiксованому $k.$ Iншими словами, для кожного $\varepsilon>0$ знайдеться $\delta_{k}=\delta_{k}(\varepsilon)<1/k$ таке, що

$$\rho(\overline{f}_{m_{k}}(x),\overline{f}_{m_{k}}(x_{0}))<\varepsilon$$ (1.5)

$$\forall\,\,x,x_{0}\in\overline{D},\quad h(x,x_{0})<\delta_{k}\,,\quad\delta_{k}<1/k\,,$$

де, як звично, $h$ – хордальна метрика в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ Оберемо $\varepsilon>0$ таким, щоб

$$\varepsilon<(1/2)\cdot{\rm dist}\,(\partial D_{0},g^{\,-1}(A))\,.$$ (1.6)

Позначимо $B_{h}(x_{0},r)=\{x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:h(x,x_{0})<r\}.$ Для фiксованого $k\in{\mathbb{N}},$ покладемо

$$B_{k}:=\bigcup\limits_{x_{0}\in K_{0}}B_{h}(x_{0},\delta_{k})\,,\quad k\in{\mathbb{N}}\,.$$

Оскiльки $B_{k}$ – окiл континуума $K_{0},$ за [19, лема 2.2] знайдеться окiл $U_{k}$ множини $K_{0},$ такий, що $U_{k}\subset B_{k}$ i $U_{k}\cap D$ зв’язна. Можна вважати, що $U_{k}$ – вiдкрита, так що $U_{k}\cap D$ є лiнiйно зв’язною (див. [6, пропозицiя 13.1]). Нехай $h(K_{0})=m_{0}.$ Тодi знайдуться $z_{0},w_{0}\in K_{0}$ такi, що $h(K_{0})=h(z_{0},w_{0})=m_{0}.$ Отже, знайдуться послiдовностi $\overline{y_{k}}\in U_{k}\cap D,$ $z_{k}\in U_{k}\cap D$ i $w_{k}\in U_{k}\cap D$ такi, що $z_{k}\rightarrow z_{0},$ $\overline{y_{k}}\rightarrow y_{0}$ i $w_{k}\rightarrow w_{0}$ при $k\rightarrow\infty.$ Можна вважати, що

$$h(z_{k},w_{k})>m_{0}/2\quad\forall\,\,k\in{\mathbb{N}}\,.$$ (1.7)

Оскiльки множина $U_{k}\cap D$ лiнiйно зв’язна, ми можемо з’єднати точки $z_{k},$ $\overline{y_{k}}$ i $w_{k},$ використовуючи деяку криву $\gamma_{k}\in U_{k}\cap D.$ Як завжди, ми позначаємо через $|\gamma_{k}|$ носiй (образ) кривої $\gamma_{k}$ в областi $D.$ Тодi $f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|)$ – компактна множина в $D^{\,\prime}.$ Якщо $x\in|\gamma_{k}|,$ то знайдеться $x_{0}\in K_{0}$ таке, що $x\in B(x_{0},\delta_{k}).$ Зафiксуємо довiльне $\omega\in A\subset D.$ Оскiльки $x\in|\gamma_{k}|$ i, бiльше того, $x$ – внутрiшня точка $D,$ ми можемо використовувати запис $f_{m_{k}}(x)$ замiсть $\overline{f}_{m_{k}}(x).$ Зi спiввiдношень (1.5) i (1.6), а також за нерiвнiстю трикутника, ми отримаємо, що

$$\rho(f_{m_{k}}(x),\omega)\geqslant\rho(\omega,\overline{f}_{m_{k}}(x_{0}))-\rho(\overline{f}_{m_{k}}(x_{0}),f_{m_{k}}(x))\geqslant$$

$$\geqslant{\rm dist}\,(\partial D_{0},g^{\,-1}(A))-(1/2)\cdot{\rm dist}\,(\partial D_{0},g^{\,-1}(A))=$$ (1.8)

$$=(1/2)\cdot{\rm dist}\,(\partial D_{0},g^{\,-1}(A))>\varepsilon$$

для достатньо великих $k\in{\mathbb{N}},$ де

$${\rm dist}(\partial D_{0},g^{\,-1}(A)):=\inf\limits_{x\in\partial D_{0},y\in g^{\,-1}(A)}|x-y|\,.$$

Переходячи до $\inf$ в (1.8) по всiх $x\in|\gamma_{k}|$ i $\omega\in A,$ ми отримаємо, що

$$\rho(f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|),A)>\varepsilon,\qquad k=1,2,\ldots\,.$$ (1.9)

Тепер покажемо, що знайдеться $\varepsilon_{1}>0$ таке, що

$${\rm dist}\,(f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|),A)>\varepsilon_{1},\quad\forall\,\,k=1,2,\ldots\,,$$ (1.10)

де ${\rm dist},$ як звично, позначає евклiдову вiдстань мiж множинами $A,B\subset{\mathbb{R}}^{n}.$ Дiйсно, нехай спiввiдношення (1.10) не має мiсця, тодi для числа $\varepsilon_{l}=1/l,$ $l=1,2,\ldots$ знайдуться елементи $\xi_{l}\in|\gamma_{k_{l}}|$ i $\zeta_{l}\in A$ такi, що

$$|f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l})-\zeta_{l}|<1/l\,,\quad l=1,2,\ldots\,.$$ (1.11)

Можна вважати, що послiдовнiсть $k_{l},$ $l=1,2,\ldots,$ є зростаючою. Оскiльки $A$ є компактом, ми також можемо вважати, що послiдовнiсть $\zeta_{l}$ збiгається до $\zeta_{0}\in A$ при $l\rightarrow\infty.$ За нерiвнiстю трикутника i по (1.11) будемо мати, що

$$|f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l})-\zeta_{0}|\rightarrow 0\,,\quad l\rightarrow\infty\,.$$ (1.12)

З iншого боку, нагадаємо, що $\rho(f_{m_{k}}(x),\omega)=|g^{\,-1}(f_{m_{k}}(x))-g^{\,-1}(\omega)|,$ де $g:D_{0}\rightarrow D$ – деяке квазiконформне вiдображення областi $D_{0}$ на $D,$ див. (1.4). Зокрема, вiдображення $g^{\,-1}$ є неперервним у $D,$ отже, з огляду на нерiвнiсть трикутника i (1.12), ми отримаємо, що

$$|g^{\,-1}(f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l}))-g^{\,-1}(\zeta_{l})|\leqslant$$

$$\leqslant|g^{\,-1}(f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l}))-g^{\,-1}(\zeta_{0})|+|g^{\,-1}(\zeta_{0})-g^{\,-1}(\zeta_{l})|\rightarrow 0,\quad l\rightarrow\infty\,.$$ (1.13)

Проте, за означенням метрики $\rho$ i з (1.13) випливає, що

$$\rho(f_{m_{k_{l}}}(|\gamma_{k_{l}}|),A)\leqslant$$

$$\leqslant\rho(f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l}),\zeta_{l})=|g^{\,-1}(f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l}))-g^{\,-1}(\zeta_{l})|\rightarrow 0,\quad l\rightarrow\infty\,,$$

що суперечить (1.9). Отримана суперечнiсть вказує на справедливiсть спiввiдношення (1.10).

Покриємо множину $A$ кулями $B(x,\varepsilon_{1}/4),$ $x\in A.$ Оскiльки $A$ компакт, ми можемо вважати, що $A\subset\bigcup\limits_{i=1}^{M_{0}}B(x_{i},\varepsilon_{1}/4),$ $x_{i}\in A,$ $i=1,2,\ldots,M_{0},$ $1\leqslant M_{0}<\infty.$ За означенням, $M_{0}$ залежить тiльки вiд $A,$ зокрема, $M_{0}$ не залежить вiд $k.$ Покладемо

$$\Gamma_{k}:=\Gamma(A_{m_{k}},|\gamma_{k}|,D)\,.$$ (1.14)

Нехай $\Gamma_{ki}:=\Gamma_{f_{m_{k}}}(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2),$ iншими словами, $\Gamma_{ki}$ складається з усiх кривих $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ таких що $f_{m_{k}}(\gamma(0))\in S(x_{i},\varepsilon_{1}/4),$ $f_{m_{k}}(\gamma(1))\in S(x_{i},\varepsilon_{1}/2)$ i $\gamma(t)\in A(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2)$ при $0<t<1.$ Покажемо, що

$$\Gamma_{k}>\bigcup\limits_{i=1}^{M_{0}}\Gamma_{ki}\,.$$ (1.15)

Справдi, нехай $\widetilde{\gamma}\in\Gamma_{k},$ iншими словами, $\widetilde{\gamma}:[0,1]\rightarrow D,$ $\widetilde{\gamma}(0)\in A_{m_{k}},$ $\widetilde{\gamma}(1)\in|\gamma_{k}|$ i $\widetilde{\gamma}(t)\in D$ при $0\leqslant t\leqslant 1.$ Тодi $\gamma^{\,*}:=f_{m_{k}}(\widetilde{\gamma})\in\Gamma(A,f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|),D^{\,\prime}).$ Оскiльки кулi $B(x_{i},\varepsilon_{1}/4),$ $1\leqslant i\leqslant M_{0},$ утворюють покриття компакта $A,$ знайдеться $i\in{\mathbb{N}}$ таке, що $\gamma^{\,*}(0)\in B(x_{i},\varepsilon_{1}/4)$ i $\gamma^{\,*}(1)\in f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|).$ За спiввiдношенням (1.10), $|\gamma^{\,*}|\cap B(x_{i},\varepsilon_{1}/4)\neq\varnothing\neq|\gamma^{\,*}|\cap(D^{\,\prime}\setminus B(x_{i},\varepsilon_{1}/4)).$ Отже, за [20, теорема 1.I.5.46] знайдеться $0<t_{1}<1$ таке, що $\gamma^{\,*}(t_{1})\in S(x_{i},\varepsilon_{1}/4).$ Можна вважати, що $\gamma^{\,*}(t)\not\in B(x_{i},\varepsilon_{1}/4)$ при $t>t_{1}.$ Покладемо $\gamma_{1}:=\gamma^{\,*}|_{[t_{1},1]}.$ З (1.10) випливає, що $|\gamma_{1}|\cap B(x_{i},\varepsilon_{1}/2)\neq\varnothing\neq|\gamma_{1}|\cap(D\setminus B(x_{i},\varepsilon_{1}/2)).$ Отже, за [20, теорема 1.I.5.46] знайдеться $t_{1}<t_{2}<1$ таке, що $\gamma^{\,*}(t_{2})\in S(x_{i},\varepsilon_{1}/2).$ Можна вважати, що $\gamma^{\,*}(t)\in B(x_{i},\varepsilon_{1}/2)$ при всiх $t<t_{2}.$ Вважаючи $\gamma_{2}:=\gamma^{\,*}|_{[t_{1},t_{2}]},$ зауважимо, що крива $\gamma_{2}$ є пiдкривою $\gamma^{\,*},$ яка належить $\Gamma(S(x_{i},\varepsilon_{1}/4),S(x_{i},\varepsilon_{1}/2),A(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2)).$

Остаточно, $\widetilde{\gamma}$ має пiдкриву $\widetilde{\gamma_{2}}:=\widetilde{\gamma}|_{[t_{1},t_{2}]},$ таку, що $f_{m_{k}}\circ\widetilde{\gamma_{2}}=\gamma_{2},$ причому, $\gamma_{2}\in\Gamma(S(x_{i},\varepsilon_{1}/4),S(x_{i},\varepsilon_{1}/2),A(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2)).$ Отже, спiввiдношення (1.15) встановлене. Покладемо

$$\eta(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}4/\varepsilon_{1},&t\in[\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2],\\ 0,&t\not\in[\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2]\,.\end{array}\right.$$

Зауважимо, що $\eta$ задовольняє спiввiдношення (1.3) при $r_{1}=\varepsilon_{1}/4$ i $r_{2}=\varepsilon_{1}/2.$ Оскiльки вiдображення $f_{m_{k}}$ задовольняє спiввiдношення (1.2), то припускаючи тут $y_{0}=x_{i},$ отримаємо:

$$M(\Gamma_{f_{m_{k}}}(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2))\leqslant(4/\varepsilon_{1})^{n}\cdot\|Q\|_{1}<c<\infty\,,$$ (1.16)

де $c$ – деяка додатна стала i $\|Q\|_{1}$ – $L_{1}$-норма функцiї $Q$ в $D^{\,\prime}.$ З (1.15) i (1.16), враховуючи напiвадитивнiсть модуля сiмей кривих, отримаємо:

$$M(\Gamma_{k})\leqslant\frac{4^{n}M_{0}}{\varepsilon_{1}^{n}}\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(y)\,dm(y)\leqslant c\cdot M_{0}<\infty\,.$$ (1.17)

З iншого боку, оскiльки за умовою область $D$ має слабо плоску межу, з огляду на умову (1.7), ми отримаємо, що $M(\Gamma_{k})\rightarrow\infty$ при $k\rightarrow\infty,$ що суперечить (1.17). Отримане протирiччя доводить лему. ∎

2 Доведення теореми 1.1

Доведемо теорему 1.1 вiд супротивного. Припустимо, що ${\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}})$ не є одностайно неперервною в деякiй точцi $x_{0}\in\partial D.$ Тодi знайдуться точки $x_{m}\in D$ i вiдображення $f_{m}\in{\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}}),$ $m=1,2,\ldots,$ такi що $x_{m}\rightarrow x_{0}$ при $m\rightarrow\infty$ i, причому, при деякому $\varepsilon_{0}>0$

$$h(f_{m}(x_{m}),f_{m}(x_{0}))\geqslant\varepsilon_{0}\,,\quad m=1,2,\ldots\,.$$ (2.1)

Оберемо довiльним чином точку $y_{0}\in D^{\,\prime},$ $y_{0}\neq b,$ i з’єднаємо її з точкою $b$ деякої кривою в $D^{\,\prime},$ яку ми позначимо $\alpha.$ Покладемо $A:=|\alpha|.$ Нехай $A_{m}$ – повне пiдняття кривої $\alpha$ при вiдображеннi $f_{m}$ з початком в точцi $a$ (воно iснує за [11, лема 3.7]). Зауважимо, що $h(A_{m},\partial D)>0$ за замкненiстю вiдображення $f_{m}$ (бо, зокрема, вiдкритi дискретнi i замкненi вiдображення є таким, прообраз компакту при яких є компактом, див. [11, теорема 3.3(4)]). Тепер можливi наступнi випадки: або $h(A_{m})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty,$ або $h(A_{m_{k}})\geqslant\delta_{0}>0$ при $k\rightarrow\infty$ для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $m_{k}$ i деякого $\delta_{0}>0.$

У першому з цих випадкiв, очевидно, $h(A_{m},\partial D)\geqslant\delta>0$ при деякому $\delta>0.$ Тодi сiм’я вiдображень $\{f_{m}\}_{m=1}^{\infty}$ одностайно неперервна в точцi $x_{0}$ за теоремою 1 в [18], що суперечить умовi (2.1).

У другому випадку, якщо $h(A_{m_{k}})\geqslant\delta_{0}>0$ при $k\rightarrow\infty,$ ми також маємо, що $h(A_{m_{k}},\partial D)\geqslant\delta_{1}>0$ при деякому $\delta_{1}>0$ за лемою 1.1. Знову ж таки, теоремою 1 в [18] сiм’я $\{f_{m_{k}}\}_{k=1}^{\infty}$ є одностайно неперервною в точцi $x_{0},$ i це суперечить умовi (2.1).

Отже, в обох з двох можливих випадкiв ми прийшли до протирiччя з (2.1), i це вказує на невiрнiсть припущення про вiдсутнiсть одностайної неперервностi сiм’ї ${\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(D,D^{\,\prime})$ в $\overline{D}.$ Теорема доведена. $\Box$

Приклад 2.1.

Розглянемо сiм’ю вiдображень $f_{n}(z)=z^{n},$ $n=1,2,\ldots\,,$ $z\in{\mathbb{B}}^{2}=\{z\in{\mathbb{C}}:|z|<1\}.$ Зауважимо, що $f_{n}$ є вiдображеннями з обмеженим спотворенням як гладкi вiдображення, дилатацiя котрих дорiвнює одиницi. Отже, $f_{n}$ задовольняє нерiвнiсть (1.2) при $Q(z)=N(f_{n},{\mathbb{B}}^{2})=n,$ де, як звично, $N$ – функцiя кратностi, визначена спiввiдношеннями

$$N(y,f,{\mathbb{B}}^{2})\,=\,{\rm card}\,\left\{z\in{\mathbb{B}}^{2}:f(z)=y\right\}\,,\quad N(f,{\mathbb{B}}^{2})\,=\,\sup\limits_{y\in{\mathbb{C}}}\,N(y,f,{\mathbb{B}}^{2})$$

(див., напр., [4, теорема 3.2] або [9, теорема 6.7.II]). Всi вiдображення $f_{n}$ є дискретними, що перевiряється безпосередньо, крiм того, зберiгають межу одиничного круга i тому є замкненими (див., напр., [11, теорема 3.3]). Вiдображення $f_{n}$ також фiксують точку $0,$ тому вони задовольняють всi умови теореми 1.1, але в той самий час у нерiвностi (1.2) нема спiльної iнтегровної функцiї $Q,$ яка б забезпечувала всю сiм’ю вiдображень $f_{n},$ $n=1,2,\ldots.$ Внаслiдок цього, сiм’я вiдображень $f_{n}$ не є одностайно неперервною на межi одиничного круга, що перевiряється шляхом безпосереднiх обчислень.

Приклад 2.2.

Аналогiчний приклад можна побудувати у просторi. Нехай $x\in{\mathbb{B}}^{n},$ $x=(r\cos\varphi,r\sin\varphi,x_{3},x_{4},\ldots\,x_{n}),$ де, як звично, $x_{1}=r\cos\varphi,$ $x_{2}=r\sin\varphi,$ $0\leqslant\varphi<2\pi,$ $0\leqslant r<\infty.$ Для натурального $m\in{\mathbb{N}}$ покладемо $f_{m}(x)=(r\cos m\varphi,r\sin m\varphi,x_{3},x_{4},\ldots\,x_{n}).$ Шляхом безпосереднiх обчислень можна переконатися, що $K_{O}(x,f_{m})=m^{n-1}$ (див., напр., [8, приклад 3 пункту 4.3.I]). Зауважимо, що $f_{m}$ є вiдображеннями з обмеженим спотворенням як гладкi вiдображення в ${\mathbb{R}}^{n}\setminus{\mathbb{R}}^{n-2},$ де ${\mathbb{R}}^{n-2}=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:x_{n-1}=x_{n}=0\},$ дилатацiя котрих дорiвнює $m^{n-1}.$ Отже, $f_{m}$ задовольняє нерiвнiсть (1.2) при $Q(x)=N(f_{m},{\mathbb{B}}^{n})\cdot m^{n-1}=m^{n}$ в областi ${\mathbb{B}}^{n}$ (див., напр., [4, теорема 3.2] або [9, теорема 6.7.II]). Всi вiдображення $f_{m}$ є дискретними, що перевiряється безпосередньо, крiм того, зберiгають межу одиничної кулi i тому замкненi (див., напр., [11, теорема 3.3]). Вiдображення $f_{m}$ також фiксують точку $0,$ але не мають спiльної мажоранти $Q$ в (1.2). Неважко переконатися, що сiм’я вiдображень $\{f_{m}\}_{m=1}^{\infty}$ не є одностайно неперервною на одиничнiй сферi.

КОНТАКТНА IНФОРМАЦIЯ

Євген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
кафедра математичного аналiзу, вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
2. Iнститут прикладної математики i механiки НАН України,
вул. Добровольського, 1
м. Слов’янськ, Україна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com

Наталiя Сергiївна Iлькевич
Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
кафедра фiзики i охорони працi, вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
e-mail: ilkevych@1980.gmail.com