УДК 517.5

Е.А. Севостьянов (Житомирский государственный университет имени Ивана Франко; Институт прикладной математики и механики НАН Украины, г. Славянск)

Є.О. Севостьянов (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка; Iнститут прикладної математики i механiки НАН України, м. Слов’янськ)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

Граничное продолжение отображений с обратным неравенством Полецкого по простым концам

Межове продовження вiдображень з оберненою нерiвнiстю Полецького по простих кiнцях

Boundary extension of mappings with the inverse Poletsky inequality by prime ends

Для отображений с ветвлением, удовлетворяющих обратному неравенству Полецкого, получены результаты об их непрерывном граничном продолжении в терминах простых концов. При определённых условиях показано, что указанные классы отображений являются также равностепенно непрерывными в замыкании заданной области.

Для вiдображень iз розгалуженням, якi задовольняють обернену нерiвнiсть Полецького, отримано результати про їх неперервне межове продовження в термiнах простих кiнцiв. За певних умов вказанi класи вiдображень є також одностайно неперервними в замиканнi заданої областi.

For mapping with branching points that satisfy the inverse inequality of Poletsky, we obtained the results of their continuous boundary extension in terms of prime ends. Under certain conditions, the specified classes od mappings are also equicontinuous in the closure of a given domain.

1. Вступ. В наших спiльних роботах [2] i [3] отримано неперервне продовження на межу i одностайну неперервнiсть гомеоморфiзмiв, оберненi до яких задовольняють певну оцiнку спотворення модуля сiмей кривих. Мова йшла про областi з поганими межами, вiдносно яких вiдображення не має звичайного неперервного продовження, але має його в узагальненому сенсi, точнiше – сенсi так званих простих кiнцiв. В данiй замiтцi ми встановимо аналогiчний результат для вiдображень з розгалуженням, якi, як правило, припускаються вiдкритими, дискретними i замкненими (зберiгаючими межу областi). Пiдкреслимо, що ситуацiя гомеоморфiзмiв, докладно розiбрана в роботах [2] i [3], випливає з наших основних теорем як наслiдок; в той самий час, основна умова щодо спотворення модуля дещо бiльш загальна у порiвняннi з [2] i [3]. З приводу деяких вiдомих результатiв стосовно неперервного продовження квазiконформних вiдображень i їх узагальнень по простих кiнцях вкажемо, напр., на працi [4]–[7].

Наведемо деякi означення i позначення. Нехай $y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $0<r_{1}<r_{2}<\infty$ i

$$A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,.$$ (1)

Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вiдображення, $y_{0}\in f(D)$ i $0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ ми позначимо сiм’ю всiх кривих $\gamma$ в областi $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя. Будемо говорити, що $f$ задовольняє обернену нерiвнiсть Полецького в точцi $y_{0}\in f(D),$ якщо спiввiдношення

$$M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{f(D)\cap A(y_{0},r_{1},r_{2})}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$ (2)

виконується для довiльної вимiрної за Лебегом функцiї $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такiй, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$ (3)

Зауважимо, що нерiвностi (2) добре вiдомi в теорiї квазiрегулярних вiдображень i виконуються для них при $Q=N(f,D)\cdot K,$ де $N(f,D)$ – максимальна кратнiсть вiдображення в $D,$ а $K\geqslant 1$ – деяка стала, яка може бути обчислена як $K={\rm ess\sup}\,K_{O}(x,f),$ $K_{O}(x,f)=\|f^{\,\prime}(x)\|^{n}/|J(x,f)|$ при $J(x,f)\neq 0;$ $K_{O}(x,f)=1$ при $f^{\,\prime}(x)=0,$ i $K_{O}(x,f)=\infty$ при $f^{\,\prime}(x)\neq 0,$ але $J(x,f)=0$ (див., напр., [8, теорема 3.2] або [9, теорема 6.7.II]). Вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називається дискретним, якщо прообраз $\{f^{-1}\left(y\right)\}$ кожної точки $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}$ складається з iзольованих точок, i вiдкритим, якщо образ будь-якої вiдкритої множини $U\subset D$ є вiдкритою множиною в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Вiдображення $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime}$ називається замкненим, якщо $f(E)$ є замкненим в $D^{\,\prime}$ для будь-якої замкненої множини $E\subset D$ (див., напр., [10, розд. 3]).

Нехай $\omega$ – вiдкрита множина в ${\mathbb{R}}^{k}$, $k=1,\ldots,n-1$. Неперервне вiдображення $\sigma\colon\omega\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називається $k$-вимiрною поверхнею в ${\mathbb{R}}^{n}$. Поверхнею будемо називати довiльну $(n-1)$-вимiрну поверхню $\sigma$ в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Поверхня $\sigma$ називається жордановою поверхнею, якщо $\sigma(x)\neq\sigma(y)$ при $x\neq y$. Далi ми iнодi будемо використовувати $\sigma$ для позначення всього образу $\sigma(\omega)\subset{\mathbb{R}}^{n}$ при вiдображеннi $\sigma$, $\overline{\sigma}$ замiсть $\overline{\sigma(\omega)}$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ i $\partial\sigma$ замiсть $\overline{\sigma(\omega)}\setminus\sigma(\omega)$. Жорданова поверхня $\sigma\colon\omega\rightarrow D$ в областi $D$ називається розрiзом областi $D$, якщо $\sigma$ роздiляє $D$, тобто $D\setminus\sigma$ має бiльше однiєї компоненти, $\partial\sigma\cap D=\varnothing$ i $\partial\sigma\cap\partial D\neq\varnothing$.

Послiдовнiсть $\sigma_{1},\sigma_{2},\ldots,\sigma_{m},\ldots$ розрiзiв областi $D$ називається ланцюгом, якщо:

(i) множина $\sigma_{m+1}$ мiститься в точностi в однiй компонентi $d_{m}$ множини $D\setminus\sigma_{m}$, при цьому, $\sigma_{m-1}\subset D\setminus(\sigma_{m}\cup d_{m})$; (ii) $\bigcap\limits_{m=1}^{\infty}\,d_{m}=\varnothing$. З означення ланцюгу розрiзiв випливає, що $d_{1}\supset d_{2}\supset d_{3}\supset\ldots\supset d_{m-1}\supset d_{m}\supset d_{m+1}\supset\ldots\,.$ Два ланцюги розрiзiв $\{\sigma_{m}\}$ i $\{\sigma_{k}^{\,\prime}\}$ називаються еквiвалентними, якщо для кожного $m=1,2,\ldots$ область $d_{m}$ мiстить всi областi $d_{k}^{\,\prime}$ за виключенням скiнченної кiлькостi, i для кожного $k=1,2,\ldots$ область $d_{k}^{\,\prime}$ також мiстить всi областi $d_{m}$ за виключенням скiнченної кiлькостi.

Кiнець областi $D$ — це клас еквiвалентних ланцюгiв розрiзiв областi $D$. Нехай $K$ — кiнець областi $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$, тодi множина $I(K)=\bigcap\limits_{m=1}\limits^{\infty}\overline{d_{m}}$ називається тiлом кiнця $K$. Скрiзь далi, як зазвичай, $\Gamma(E,F,D)$ позначає сiм’ю всiх таких кривих $\gamma\colon[a,b]\rightarrow D$, що $\gamma(a)\in E$ i $\gamma(b)\in F,$ крiм того, $M(\Gamma)$ позначає модуль сiм’ї кривих $\Gamma$ в ${\mathbb{R}}^{n},$ а запис $\rho\in{\rm adm}\,\Gamma$ означає, що функцiя $\rho$ борелева, невiд’ємна i має довжину, не меншу нiж одиницю, в метрицi $\rho$ (див. [7], [11]). Слiдуючи [7], будемо говорити, що кiнець $K$ є простим кiнцем, якщо $K$ мiстить ланцюг розрiзiв $\{\sigma_{m}\}$, такий, що $M(\Gamma(\sigma_{m},\sigma_{m+1},D))<\infty$ при всiх $m\in{\mathbb{N}}$ i $\lim\limits_{m\rightarrow\infty}M(\Gamma(C,\sigma_{m},D))=0$ для деякого континууму $C$ в $D$ (див. малюнок 1).

Мал. 1: Простий кiнець в областi

Далi використовуються наступнi позначення: множина простих кiнцiв, що вiдповiдають областi $D,$ позначається символом $E_{D},$ а поповнення областi $D$ її простими кiнцями позначається $\overline{D}_{P}.$ Будемо говорити, що межа областi $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ є локально квазiконформною, якщо кожна точка $x_{0}\in\partial D$ має окiл $U$ в ${\mathbb{R}}^{n}$, який може бути вiдображений квазiконформним вiдображенням $\varphi$ на одиничну кулю ${\mathbb{B}}^{n}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ так, що $\varphi(\partial D\cap U)$ є перетином ${\mathbb{B}}^{n}$ з координатною гiперплощиною. Розглянемо також наступне означення (див. [5], [6]). Для множин $E\subset{\mathbb{R}}^{n}$ i $A,B\subset{\mathbb{R}}^{n}$ покладемо

$$d(E):=\sup\limits_{x,y\in E}|x-y|\,,\quad d(A,B):=\inf\limits_{x\in A,y\in B}|x-y|\,.$$

Будемо називати ланцюг розрiзiв $\{\sigma_{m}\}$ регулярним, якщо $\overline{\sigma_{m}}\cap\overline{\sigma_{m+1}}=\varnothing$ при кожному $m\in{\mathbb{N}}$ i, крiм того, $d(\sigma_{m})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty.$ Якщо кiнець $K$ мiстить принаймнi один регулярний ланцюг, то $K$ будемо називати регулярним. Говоримо, що обмежена область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ регулярна, якщо $D$ може бути квазiконформно вiдображена на область з локально квазiконформною межею, замикання якої є компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ крiм того, кожен простий кiнець $P\subset E_{D}$ є регулярним. Зауважимо, що у просторi ${\mathbb{R}}^{n}$ кожний простий кiнець регулярної областi мiстить ланцюг розрiзiв з властивiстю $d(\sigma_{m})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty,$ i навпаки, якщо у кiнця є вказана властивiсть, то вiн – простий (див. [7, теорема 5.1]). Крiм того, замикання $\overline{D}_{P}$ регулярної областi $D$ є метризовним, при цьому, якщо $g:D_{0}\rightarrow D$ – квазiконформне вiдображення областi $D_{0}$ з локально квазiконформною межею на область $D,$ то для $x,y\in\overline{D}_{P}$ покладемо:

$$\rho(x,y):=|g^{\,-1}(x)-g^{\,-1}(y)|\,,$$ (4)

де для $x\in E_{D}$ елемент $g^{\,-1}(x)$ розумiється як деяка (єдина) точка межi $D_{0},$ коректно визначена з огляду на [7, теорема 4.1]. Зокрема, будемо говорити, що послiдовнiсть $x_{m}\in D,$ $m=1,2,\ldots,$ збiгається до простого кiнця $P\in E_{D}$ при $m\rightarrow\infty,$ якщо для будь-якого натурального $k\in{\mathbb{N}}$ всi елементи послiдовностi $x_{m},$ крiм скiнченної кiлькостi, належать областi $d_{k}$ (де $d_{k},$ $k=1,2,\ldots$ – послiдовнiсть вкладених областей з означення простого кiнця $P$). Якщо, наприклад, $f$ – гомеоморфiзм областi $D$ на $D^{\,\prime},$ то не важко переконатися, що мiж кiнцями областей $D$ i $D^{\,\prime}=f(D)$ є взаємно однозначна вiдповiднiсть (див. малюнок 2).

Мал. 2: Вiдповiднiсть простих кiнцiв при вiдображеннi

Є справедливим такий результат.

Теорема 1. Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка має слабо плоску межу, а область $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ є регулярною. Припустимо, $f$ – вiдкрите дискретне i замкнене вiдображення областi $D$ на $D^{\,\prime},$ що задовольняє спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in D^{\,\prime},$ де $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}).$ Тодi вiдображення $f$ має неперервне продовження до вiдображення $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ причому, $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$

Справедливим також є результат про одностайну неперервнiсть сiмей вiдображень виду (2) в замиканнi даної областi. З метою формулювання вiдповiдного результату, розглянемо такi означення.

Межа областi $D$ називається слабо плоскою в точцi $x_{0}\in\partial D,$ якщо для кожного $P>0$ i для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ знайдеться окiл $V\subset U$ цiєї ж самої точки такий, що $M(\Gamma(E,F,D))>P$ для будь-яких континуумiв $E,F\subset D,$ якi перетинають $\partial U$ i $\partial V.$ Межа областi $D$ називається слабо плоскою, якщо вiдповiдна властивiсть виконується в будь-якiй точцi межi $D.$ Нехай $h$ – хордальна вiдстань в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ (див., напр., означення 12.1 в [11]). У подальшому, для множин $A,B\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ покладемо

$$h(A,B)=\inf\limits_{x\in A,y\in B}h(x,y)\,,\quad h(A)=\sup\limits_{x,y\in A}h(x,y)\,,$$

де $h$ – хордальная вiдстань. Для числа $\delta>0,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ континуума $A\subset D^{\,\prime}$ i довiльної вимiрної за Лебегом функцiї $Q:D^{\,\prime}\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ сiм’ю всiх вiдкритих дискретних i замкнених вiдображень $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime},$ що задовольняють умову (2) для кожного $y_{0}\in D^{\,\prime}$ i таких, що $h(f^{\,-1}(A),\partial D)\geqslant\leavevmode\nobreak\ \delta.$ Виконується наступне твердження.

Теорема 2. Припустимо, що область $D$ має слабо плоску межу. Якщо $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}),$ i область $D^{\,\prime}$ є регулярною, то будь-яке $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ неперервно продовжується до вiдображення $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ причому, $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ i сiм’я ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}}),$ яка складається з усiх продовжених вiдображень $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ одностайно неперервна в $\overline{D}.$

Зауважимо, що для випадку гарних меж твердження теорем 1 i 1 доведено ранiше в роботi [12] (див. теореми 1.1 i 1.2).

2. Доведення теореми 1. Зафiксуємо довiльним чином точку $x_{0}\in\partial D.$ Необхiдно показати можливiсть неперервного продовження вiдображення $f$ в точку $x_{0}.$ Використовуючи при необхiдностi мебiусове перетворення $\varphi:\infty\mapsto 0$ i враховуючи iнварiантiсть модуля $M$ в лiвiй частинi спiввiдношення (2) (див. [11, теорема 8.1]), ми можемо вважати, що $x_{0}\neq\infty.$

Припустимо, що висновок про неперервне продовження вiдображення $f$ в точку $x_{0}$ не є правильним. Тодi будь-який простий кiнець $P_{0}\in E_{D^{\,\prime}}$ не є границею $f$ в точцi $x_{0},$ тобто, знайдеться послiдовнiсть $x_{k}\rightarrow x_{0}$ при $k\rightarrow\infty$ i число $\varepsilon_{0}>0$ такi, що $\rho(f(x_{k}),P_{0})\geqslant\varepsilon_{0}$ при всiх $k\in{\mathbb{N}},$ де $\rho$ – одна з метрик в (4). Оскiльки за умовою область $D^{\,\prime}$ є регулярною, її можна вiдобразити на обмежену область $D_{*}$ за допомогою деякого квазiконформного вiдображення $h:D^{\,\prime}\rightarrow D_{*}.$ Оскiльки мiж точками межi областей з локально квазiконформними межами i їх простими кiнцями є взаємно однозначна вiдповiднiсть (див. [7, теорема 4.1]), i за умовою $\overline{D}_{*}$ є компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ метричний простiр $(\overline{D^{\,\prime}}_{P},\rho)$ є компактним. Отже, можна вважати, що $f(x_{k})$ збiгається до якогось елементу $P_{1}\neq P_{0},$ $P_{1}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ при $k\rightarrow\infty.$ Оскiльки за припущенням вiдображення $f$ не має границi в точцi $x_{0},$ iснує принаймнi ще одна послiдовнiсть $y_{k}\rightarrow x_{0}$ при $k\rightarrow\infty,$ така що $\rho(f(y_{k}),P_{1})\geqslant\varepsilon_{1}$ при всiх $k\in{\mathbb{N}}$ i деякому $\varepsilon_{1}>0.$ Знову таки, оскiльки метричний простiр $(\overline{D^{\,\prime}}_{P},\rho)$ є компактним, ми можемо вважати, що $f(y_{k})\rightarrow P_{2}$ при $k\rightarrow\infty,$ $P_{1}\neq P_{2},$ $P_{2}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Оскiльки вiдображення $f$ замкнене, воно зберiгає межу областi, див. [10, теорема 3.3]. Отже, $P_{1},P_{2}\in E_{D^{\,\prime}}.$

Нехай $\sigma_{m}$ i $\sigma^{\,\prime}_{m},$ $m=0,1,2,\ldots,$ – послiдовностi розрiзiв, якi вiдповiдають простим кiнцям $P_{1}$ i $P_{2},$ вiдповiдно. Нехай також розрiзи $\sigma_{m},$ $m=0,1,2,\ldots,$ лежать на сферах $S(z_{0},r_{m})$ з центром в деякiй точцi $z_{0}\in\partial D^{\,\prime},$ де $r_{m}\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ (така послiдовнiсть $\sigma_{m}$ iснує за [13, лема 3.1], див. також [6, лема 1]). Нехай $d_{m}$ i $g_{m},$ $m=0,1,2,\ldots,$ – вiдповiднi послiдовностi областей в $D^{\,\prime},$ що вiдповiдають розрiзам $\sigma_{m}$ i $\sigma^{\,\prime}_{m},$ вiдповiдно. Оскiльки простiр $(\overline{D^{\,\prime}}_{P},\rho)$ є метричним, можна вважати, що всi $d_{m}$ i $g_{m}$ не перетинаються мiж собою для кожного $m=0,1,2,\ldots,$ зокрема,

$$d_{0}\cap g_{0}=\varnothing\,.$$ (5)

Оскiльки $f(x_{k})$ збiгається до $P_{1}$ при $k\rightarrow\infty,$ для кожного $m\in{\mathbb{N}}$ iснує $k=k(m):$ $f(x_{k})\in d_{m}$ при $k\geqslant k=k(m).$ Шляхом перенумерацiї послiдовностi $x_{k}$ в разi необхiдностi, ми можемо добитися того, щоб $f(x_{k})\in d_{k}$ при кожному натуральному $k.$ Аналогiчно, можна вважати, що $f(y_{k})\in g_{k}$ при всiх $k\in{\mathbb{N}}.$ Зафiксуємо точки $f(x_{1})$ i $f(y_{1}).$ Оскiльки за означенням простого кiнця $\bigcap\limits_{k=1}^{\infty}d_{k}=\bigcap\limits_{l=1}^{\infty}g_{l}=\varnothing,$ iснують номери $k_{1}$ i $k_{2}\in{\mathbb{N}}$ такi, що $f(x_{1})\not\in d_{k_{1}}$ i $f(y_{1})\not\in g_{k_{2}}.$ Оскiльки за означенням послiдовностi областей $d_{k}\subset d_{k_{0}}$ при всiх $k\geqslant k_{1}$ i $g_{k}\subset g_{k_{2}}$ при $k\geqslant k_{2},$ будемо мати

$$f(x_{1})\not\in d_{k}\,,\quad f(y_{1})\not\in g_{k}\,,\quad k\geqslant\max\{k_{1},k_{2}\}\,.$$ (6)

Нехай $\gamma_{k}$ – крива, що з’єднує $f(x_{1})$ i $f(x_{k})$ в областi $d_{1},$ а $\gamma^{\,\prime}_{k}$ – крива, що з’єднує $f(y_{1})$ i $f(y_{k})$ в областi $g_{1}.$ Нехай також $\alpha_{k}$ i $\beta_{k}$ – повнi $f$-пiдняття кривих $\gamma_{k}$ i $\gamma^{\,\prime}_{k}$ в областi $D$ з початками в точках $x_{k}$ i $y_{k},$ вiдповiдно (такi пiдняття iснують за [10, лема 3.7]), див. малюнок 3).

Мал. 3: До доведення теореми 1

Зауважимо, що у точок $f(x_{1})$ i $f(y_{1})$ в областi $D$ може бути не бiльше скiнченного числа прообразiв при вiдображеннi $f,$ див. [10, лема 3.2]. Тодi знайдеться $R_{0}>0$ таке, що $\alpha_{k}(1),\beta_{k}(1)\in D\setminus B(x_{0},R_{0})$ при всiх $k=1,2,\ldots.$ Оскiльки межа областi $D$ є слабо плоскою, для кожного $P>0$ знайдеться $k=k_{P}\geqslant 1$ таке, що

$$M(\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D))>P\qquad\forall\,\,k\geqslant k_{P}\,.$$ (7)

Покажемо, що умова (7) суперечить визначенню вiдображення $f$ в (2). Справдi, нехай $\gamma\in\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D),$ тодi $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ $\gamma(0)\in|\alpha_{k}|$ i $\gamma(0)\in|\beta_{k}|.$ Зокрема, $f(\gamma(0))\in|\gamma_{k}|$ i $f(\gamma(1))\in|\gamma^{\,\prime}_{k}|.$ В такому випадку, зi спiввiдношень (5) i (7) випливає, що $|f(\gamma)|\cap d_{1}\neq\varnothing\neq|f(\gamma)|\cap(D\setminus d_{1})$ при $k\geqslant\max\{k_{1},k_{2}\}.$ З огляду на [14, теорема 1.I.5.46] $|f(\gamma)|\cap\partial d_{1}\neq\varnothing,$ тобто, $|f(\gamma)|\cap S(z_{0},r_{1})\neq\varnothing,$ бо $\partial d_{1}\cap D\subset\sigma_{1}\subset S(z_{0},r_{1})$ за визначенням розрiзу $\sigma_{1}.$ Нехай $t_{1}\in(0,1)$ таке, що $f(\gamma(t_{1}))\in S(z_{0},r_{1})$ i $f(\gamma)|_{1}:=f(\gamma)|_{[t_{1},1]}.$ Без обмеження загальностi можна вважати, що $f(\gamma)|_{1}\subset{\mathbb{R}}^{n}\setminus B(z_{0},r_{1}).$ Мiркуючи так само для кривої $f(\gamma)|_{1},$ можна знайти точку $t_{2}\in(t_{1},1)$ таку, що $f(\gamma(t_{2}))\in S(z_{0},r_{0}).$ Покладемо $f(\gamma)|_{2}:=f(\gamma)|_{[t_{1},t_{2}]}.$ Тодi крива $f(\gamma)|_{2}$ є пiдкривою кривої $f(\gamma)$ i, крiм того, $f(\gamma)|_{2}\in\Gamma(S(z_{0},r_{1}),S(z_{0},r_{0}),D^{\,\prime}).$ Без обмеження загальностi можна вважати, що $f(\gamma)|_{2}\subset B(z_{0},r_{0}).$ Тим самим

$$\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D)>\Gamma_{f}(z_{0},r_{1},r_{0})\,.$$

З останнього спiввiдношення по мiноруванню модуля (див., напр., [15, теорема 1(c)])

$$M(\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D))\leqslant M(\Gamma_{f}(z_{0},r_{1},r_{0}))\,.$$ (8)

Покладемо $\eta(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{1}{r_{0}-r_{1}},&t\in[r_{1},r_{0}],\\ 0,&t\not\in[r_{1},r_{0}]\end{array}\right..$ Зауважимо, що $\eta$ задовольняє спiввiдношення (3) при $r_{1}:=r_{1}$ i $r_{2}:=r_{0}.$ Тодi з (2) i (8) ми отримаємо, що

$$M(\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D))\leqslant\frac{1}{(r_{0}-r_{1})^{n}}\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(y)\,dm(y):=c<\infty\quad\forall k\geqslant\max\{k_{1},k_{2}\}\,,$$ (9)

оскiльки $Q\in L^{1}(D).$ Спiввiдношення (9) суперечить умовi (7). Отримана суперечнiсть спростовує припущення про вiдсутнiсть границi у вiдображення $f$ в точцi $x_{0}.$

Залишилось перевiрити рiвнiсть $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Очевидно, що $\overline{f}(\overline{D})\subset\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Покажемо, що $\overline{D^{\,\prime}}_{P}\subset\overline{f}(\overline{D}).$ Справдi, нехай $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ тодi або $y_{0}\in D^{\,\prime},$ або $y_{0}\in\partial E_{D^{\,\prime}}.$ Якщо $y_{0}\in D^{\,\prime},$ то $y_{0}=f(x_{0})$ i $y_{0}\in\overline{f}(\overline{D}),$ оскiльки за умовою $f$ – вiдображення областi $D$ на $D^{\,\prime}.$ Нарештi, нехай $y_{0}\in E_{D^{\,\prime}},$ тодi через регулярнiсть областi $D^{\,\prime}$ знайдеться послiдовнiсть $y_{k}\in D^{\,\prime}$ така, що $\rho(y_{k},y_{0})\rightarrow 0$ при $k\rightarrow\infty,$ $y_{k}=f(x_{k})$ i $x_{k}\in D,$ де $\rho$ – одна з можливих метрик в $\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Через компактнiсть простору $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ ми можемо вважати, що $x_{k}\rightarrow x_{0},$ де $x_{0}\in\overline{D}.$ Помiтимо, що $x_{0}\in\partial D,$ оскiльки вiдображення $f$ є вiдкритим. Тодi $f(x_{0})=y_{0}\in\overline{f}(\partial D)\subset\overline{f}(\overline{D}).$ Теорема повнiстю доведена.

3. Допомiжнi леми. Наступну лему доведено в [16, лема 2.1], див. також [3, лема 2.1].

Лема 1.  Нехай $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – регулярна область, i нехай $x_{m}\rightarrow P_{1},$ $y_{m}\rightarrow P_{2}$ при $m\rightarrow\infty,$ $P_{1},P_{2}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ $P_{1}\neq P_{2}.$ Припустимо, що $d_{m},g_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – двi послiдовностi спадних областей, якi вiдповiдають $P_{1}$ i $P_{2},$ $d_{1}\cap g_{1}=\varnothing,$ i $x_{0},y_{0}\in D^{\,\prime}\setminus(d_{1}\cup g_{1}).$ Тодi iснують як завгодно великi номери $k_{0}\in{\mathbb{N}},$ $M_{0}=M_{0}(k_{0})\in{\mathbb{N}}$ i $0<t_{1}=t_{1}(k_{0}),t_{2}=t_{2}(k_{0})<1$ для яких виконано наступну умову: для всякого $m\geqslant M_{0}$ знайдуться непересiчнi кривi

$$\gamma_{1,m}(t)=\quad\left\{\begin{array}[]{rr}\widetilde{\alpha}(t),&t\in[0,t_{1}],\\ \widetilde{\alpha_{m}}(t),&t\in[t_{1},1]\end{array}\right.\,,\quad\gamma_{2,m}(t)=\quad\left\{\begin{array}[]{rr}\widetilde{\beta}(t),&t\in[0,t_{2}],\\ \widetilde{\beta_{m}}(t),&t\in[t_{2},1]\end{array}\,,\right.$$

такi, що

1) $\gamma_{1,m}(0)=x_{0},$ $\gamma_{1,m}(1)=x_{m},$ $\gamma_{2,m}(0)=y_{0}$ i $\gamma_{2,m}(1)=y_{m};$

2) $|\gamma_{1,m}|\cap\overline{g_{k_{0}}}=\varnothing=|\gamma_{2,m}|\cap\overline{d_{k_{0}}};$

3) $\widetilde{\alpha_{m}}(t)\in d_{k_{0}+1}$ при $t\in[t_{1},1]$ i $\widetilde{\beta_{m}}(t)\in g_{k_{0}+1}$ при $t\in[t_{2},1]$ (див. малюнок 4).

Мал. 4: Твердження леми 1

Наступне твердження доведено в [16, лема 2.2] для випадку гомеоморфiзмiв.

Лема 2. Нехай $D$ i $D^{\,\prime}$ – областi в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ область $D^{\,\prime}$ є регулярною, i нехай $f$ – вiдкрите, дискретне i замкнене вiдображення областi $D$ на $D^{\,\prime},$ яке задовольняє умову (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ i з деякою функцiєю $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}).$ Нехай також $d_{m}$ – послiдовнiсть спадних областей, якi вiдповiдають ланцюгу розрiзiв $\sigma_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ що лежать на сферах $S(\overline{x_{0}},r_{m})$ i таких, що $\overline{x_{0}}\in\partial D^{\,\prime},$ причому $r_{m}\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty.$ Тодi в умовах i позначеннях леми 1 можна обрати номер $k_{0}\in{\mathbb{N}},$ для якого iснує $0<N=N(k_{0},Q,D^{\,\prime})<\infty,$ незалежне вiд $m$ i $f,$ таке що

$$M(\Gamma_{m})\leqslant N,\qquad m\geqslant M_{0}=M_{0}(k_{0})\,,$$

де $\Gamma_{m}$ – сiм’я кривих $\gamma:[0,1]\rightarrow D$ в областi $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(|\gamma_{1,m}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime}).$ Доведення.   Нехай $k_{0}$ – довiльний номер, для якого виконується твердження леми 1. За означенням кривої $\gamma_{1,m}$ i сiм’ї $\Gamma_{m}$ ми можемо записати

$$\Gamma_{m}=\Gamma_{m}^{1}\cup\Gamma_{m}^{2}\,,$$ (10)

де $\Gamma_{m}^{1}$ – сiм’я кривих $\gamma\in\Gamma_{m}$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(|\widetilde{\alpha}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime})$ i $\Gamma_{m}^{2}$ – сiм’я кривих $\gamma\in\Gamma_{m}$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(|\widetilde{\alpha}_{m}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime}).$

Враховуючи позначення леми 1, покладемо

$$\varepsilon_{0}:=\min\{{\rm dist}\,(|\widetilde{\alpha}|,\overline{g_{k_{0}}}),{\rm dist}\,(|\widetilde{\alpha}|,|\widetilde{\beta}|)\}>0\,.$$

Розглянемо тепер покриття множини $|\widetilde{\alpha}|$ наступного вигляду: $\bigcup\limits_{x\in|\widetilde{\alpha}|}B(x,\varepsilon_{0}/4).$ Оскiльки $|\widetilde{\alpha}|$ є компактом в $D^{\,\prime},$ знайдуться номери $i_{1},\ldots,i_{N_{0}}$ такi, що $|\widetilde{\alpha}|\subset\bigcup\limits_{i=1}^{N_{0}}B(z_{i},\varepsilon_{0}/4),$ де $z_{i}\in|\widetilde{\alpha}|$ при $1\leqslant i\leqslant N_{0}.$ З огляду на [14, теорема 1.I.5.46] легко переконатися в тому, що

$$\Gamma(|\widetilde{\alpha}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime})>\bigcup\limits_{i=1}^{N_{0}}\Gamma(S(z_{i},\varepsilon_{0}/4),S(z_{i},\varepsilon_{0}/2),A(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2))\,.$$ (11)

Зафiксуємо $\gamma\in\Gamma_{m}^{1},$ $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ $\gamma(0)\in|\widetilde{\alpha}|,$ $\gamma(1)\in|\gamma_{2,m}|.$ Зi спiввiдношення (11) випливає, що $f(\gamma)$ має пiдкриву $f(\gamma)_{1}:=f(\gamma)|_{[p_{1},p_{2}]}$ таку, що

$$f(\gamma)_{1}\in\Gamma(S(z_{i},\varepsilon_{0}/4),S(z_{i},\varepsilon_{0}/2),A(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2))$$

при деякому $1\leqslant i\leqslant N_{0}.$ Тодi $\gamma|_{[p_{1},p_{2}]}$ є такою кривою, яка з одного боку є пiдкривою $\gamma,$ а з iншого, належить до сiм’ї $\Gamma_{f}(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2),$ бо

$$f(\gamma|_{[p_{1},p_{2}]})=f(\gamma)|_{[p_{1},p_{2}]}\in\Gamma(S(z_{i},\varepsilon_{0}/4),S(z_{i},\varepsilon_{0}/2),A(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2)).$$

Тим самим

$$\Gamma_{m}^{1}>\bigcup\limits_{i=1}^{N_{0}}\Gamma_{f}(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2)\,.$$ (12)

Покладемо

$$\eta(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}4/\varepsilon_{0},&t\in[\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2],\\ 0,&t\not\in[\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2]\end{array}\right.\,.$$

Зауважимо, що функцiя $\eta$ задовольняє спiввiдношення (3). Тодi, за визначенням вiдображення $f$ у (2), а також за спiввiдношенням (12) i з огляду на напiвадитивнiсть модуля сiмей кривих (див. [11, теорема 6.2]), ми отримаємо, що

$$M(\Gamma_{m}^{1})\leqslant\sum\limits_{i=1}^{N_{0}}M(\Gamma_{f}(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2))\leqslant\sum\limits_{i=1}^{N_{0}}\frac{N_{0}4^{n}\|Q\|_{1}}{\varepsilon^{n}_{0}}\,,\qquad m\geqslant M_{0}\,,$$ (13)

where $\|Q\|_{1}=\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(x)\,dm(x).$ Далi, по [14, теорема 1.I.5.46] ми отримаємо, що

$$\Gamma_{m}^{2}>\Gamma_{f}(\overline{x_{0}},r_{k_{0}+1},r_{k_{0}})\,.$$

Мiркуючи так, як i вище, покладемо

$$\eta(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}1/(r_{k_{0}}-r_{k_{0}+1}),&t\in[r_{k_{0}+1},r_{k_{0}}],\\ 0,&t\not\in[r_{k_{0}+1},r_{k_{0}}]\end{array}\right.\,.$$

Тодi з останнього спiввiдношення випливає, що

$$M(\Gamma_{m}^{2})\leqslant\frac{\|Q\|_{1}}{(r_{k_{0}}-r_{k_{0}+1})^{n}}\,,m\geqslant M_{0}\,.$$ (14)

Отже, з (10), (13) i (14), з огляду на напiвадитивнiсть модуля сiмей кривих, випливає, що

$$M(\Gamma_{m})\leqslant\left(\frac{N_{0}4^{n}}{\varepsilon^{n}_{0}}+\frac{1}{(r_{k_{0}}-r_{k_{0}+1})^{n}}\right)\|Q\|_{1}\,,\quad m\geqslant M_{0}\,.$$

Права частина останнього спiввiдношення не залежить вiд $m,$ так що ми можемо покласти $N:=\left(\frac{N_{0}4^{n}}{\varepsilon^{n}_{0}}+\frac{1}{(r_{k_{0}}-r_{k_{0}+1})^{n}}\right)\|Q\|_{1}.$ Лему 1 повнiстю доведено. $\Box$

4. Доведення теореми 1. Можливiсть неперервного продовження вiдображення $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ на межу областi $D$ є результатом теореми 1. Одностайна неперервнiсть сiм’ї вiдображень ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ у внутрiшнiх точках областi $D$ є результатом роботи [12, теорема 1.1].

Покажемо одностайну неперервнiсть сiм’ї ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}})$ на $\partial D.$ Припустимо протилежне. Тодi знайдуться точка $z_{0}\in\partial D,$ число $\varepsilon_{0}>0,$ послiдовнiсть $z_{m}\in\overline{D}$ i вiдображення $\overline{f}_{m}\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}})$ такi, що $z_{m}\rightarrow z_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ при цьому,

$$\rho(\overline{f}_{m}(z_{m}),\overline{f}_{m}(z_{0}))\geqslant\varepsilon_{0},\quad m=1,2,\ldots,$$ (15)

де $\rho$ – одна з можливих метрик в $\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ яку визначено за формулою типу (4). Оскiльки $f_{m}=\overline{f}_{m}|_{D}$ продовжується по неперервностi на $\overline{D},$ ми можемо вважати, що $z_{m}\in D$ i, крiм того, знайдеться ще одна послiдовнiсть $z^{\,\prime}_{m}\in D,$ $z^{\,\prime}_{m}\rightarrow z_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ така що $\rho(f_{m}(z^{\,\prime}_{m}),\overline{f}_{m}(z_{0}))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty.$ В такому випадку, з (15) випливає, що

$$\rho(f_{m}(z_{m}),f_{m}(z^{\,\prime}_{m}))\geqslant\varepsilon_{0}/2,\quad m\geqslant m_{0}\,.$$ (16)

Оскiльки область $D^{\,\prime}$ є регулярною, метричний простiр $\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ є компактним. Отже, можна вважати, що послiдовностi $f_{m}(z_{m})$ i $f_{m}(z_{m}^{\,\prime})$ збiгаються при $m\rightarrow\infty$ до деяких елементiв $P_{1},P_{2}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ $P_{1}\neq P_{2}.$ Нехай $d_{m}$ i $g_{m}$ – послiдовностi спадних областей, якi вiдповiдають простим кiнцям $P_{1}$ i $P_{2},$ вiдповiдно. З огляду на [13, лема 3.1], див. також [6, лема 1], можна вважати, що послiдовнiсть розрiзiв $\sigma_{m},$ яка вiдповiдає областям $d_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ лежить на сферах $S(\overline{x_{0}},r_{m}),$ де $\overline{x_{0}}\in\partial D^{\,\prime}$ i $r_{m}\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty.$ Оберемо $x_{0},y_{0}\in A$ так, що $x_{0}\neq y_{0}$ i $x_{0}\neq P_{1}\neq y_{0},$ де континуум $A\subset D^{\,\prime}$ взятий з умов теореми 1. Без обмеження загальностi, можна вважати, що $d_{1}\cap g_{1}=\varnothing$ i $x_{0},y_{0}\not\in d_{1}\cup g_{1}.$

По лемам 1 i 1 знайдуться непересiчнi кривi $\gamma_{1,m}:[0,1]\rightarrow D^{\,\prime}$ i $\gamma_{2,m}:[0,1]\rightarrow D^{\,\prime},$ номер $M_{0}=M_{0}(k_{0})>0$ i число $N>0$ такi, що $\gamma_{1,m}(0)=x_{0},$ $\gamma_{1,m}(1)=f_{m}(z_{m}),$ $\gamma_{2,m}(0)=y_{0},$ $\gamma_{2,m}(0)=f_{m}(z^{\,\prime}_{m}),$ причому

$$M(\Gamma_{m})\leqslant N\,,m\geqslant M_{0}\,,$$ (17)

де $\Gamma_{m}$ складається з тих i тiльки тих кривих $\gamma$ в $D,$ для яких $f_{m}(\gamma)\in\Gamma(|\gamma_{1,m}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime})$ (див. малюнок 5).

Мал. 5: До доведення теореми 1.

З iншого боку, нехай $\gamma^{*}_{1,m}$ i $\gamma^{*}_{2,m}$ – повнi пiдняття кривих $\gamma_{1,m}$ i $\gamma_{2,m}$ при вiдображеннi $f_{m}$ з початками в точках $z_{m}$ i $z^{\,\prime}_{m},$ вiдповiдно (такi пiдняття iснують за [10, лема 3.7]). Тодi $\gamma^{*}_{1,m}(1)\in f^{\,-1}_{m}(A)$ i $\gamma^{*}_{2,m}(1)\in f^{\,-1}_{m}(A)$ i, оскiльки за умовою $h(f^{\,-1}_{m}(A),\partial D)>\delta>0,$ $m=1,2,\ldots\,,$ ми будемо мати, що

$$h(|\gamma^{*}_{1,m}|)\geqslant h(z_{m},\gamma^{*}_{1,m}(1))\geqslant(1/2)\cdot h(f^{\,-1}_{m}(A),\partial D)>\delta/2\,,$$

$$h(|\gamma^{*}_{2,m}|)\geqslant h(z^{\,\prime}_{m},\gamma^{*}_{2,m}(1))\geqslant(1/2)\cdot h(f^{\,-1}_{m}(A),\partial D)>\delta/2$$ (18)

для достатньо великих $m\in{\mathbb{N}}.$ Оберемо кулю $U:=B_{h}(z_{0},r_{0})=\{z\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:h(z,z_{0})<r_{0}\},$ де $r_{0}>0$ i $r_{0}<\delta/4.$ Зауважимо, що $|\gamma^{*}_{1,m}|\cap U\neq\varnothing\neq|\gamma^{*}_{1,m}|\cap(D\setminus U)$ для достатньо великих $m\in{\mathbb{N}},$ оскiльки $h(f_{m}(|\gamma_{1,m}|))\geqslant\delta/2$ i $z_{m}\in|\gamma^{*}_{1,m}|,$ $z_{m}\rightarrow z_{0}$ при $m\rightarrow\infty.$ Мiркуючи аналогiчно, можна зробити висновок, що $|\gamma^{*}_{2,m}|\cap U\neq\varnothing\neq|\gamma^{*}_{2,m}|\cap(D\setminus U).$ Оскiльки $|\gamma^{*}_{1,m}|$ i $|\gamma^{*}_{2,m}|$ є континуумами, з огляду на [14, теорема 1.I.5.46]

$$|\gamma^{*}_{1,m}|\cap\partial U\neq\varnothing,\quad|\gamma^{*}_{2,m}|\cap\partial U\neq\varnothing\,.$$ (19)

Зафiксуємо $P:=N>0,$ де $N$ – число зi спiввiдношення (17). Оскiльки межа областi $D$ є слабо плоскою, знайдеться окiл $V\subset U$ точки $z_{0},$ такий що для будь-яких континуумiв $E,F\subset D$ з умовами $E\cap\partial U\neq\varnothing\neq E\cap\partial V$ i $F\cap\partial U\neq\varnothing\neq F\cap\partial V$ виконано нерiвнiсть

$$M(\Gamma(E,F,D))>N\,.$$ (20)

Зауважимо, що для достатньо великих $m\in{\mathbb{N}}$

$$|\gamma^{*}_{1,m}|\cap\partial V\neq\varnothing,\quad|\gamma^{*}_{2,m}|\cap\partial V\neq\varnothing\,.$$ (21)

Дiйсно, $z_{m}\in|\gamma^{*}_{1,m}|$ i $z^{\,\prime}_{m}\in|\gamma^{*}_{2,m}|,$ де $z_{m},z^{\,\prime}_{m}\rightarrow z_{0}\in V$ при $m\rightarrow\infty.$ Отже, $|\gamma^{*}_{1,m}|\cap V\neq\varnothing\neq|\gamma^{*}_{2,m}|\cap V$ для достатньо великих $m\in{\mathbb{N}}.$ Крiм того, $h(V)\leqslant h(U)=2r_{0}<\delta/2$ i, оскiльки по (18) $h(|\gamma^{*}_{1,m}|)>\delta/2,$ то $|\gamma^{*}_{1,m}|\cap(D\setminus V)\neq\varnothing.$ Тодi $|\gamma^{*}_{1,m}|\cap\partial V\neq\varnothing$ (див. [14, теорема 1.I.5.46]). Аналогiчно, $h(V)\leqslant h(U)=2r_{0}<\delta/2$ i, оскiльки по (18) $h(|\gamma^{*}_{2,m}|)>\delta/2,$ то $|\gamma^{*}_{2,m}|\cap(D\setminus V)\neq\varnothing.$ По [14, теорема 1.I.5.46] ми отримаємо, що $|\gamma^{*}_{1,m}|\cap\partial V\neq\varnothing.$ Отже, (21) встановлено. З огляду на (20), (19) i (21), ми отримаємо, що

$$M(\Gamma(|\gamma^{*}_{1,m}|,|\gamma^{*}_{2,m}|,D))>N\,.$$ (22)

Нерiвнiсть (22) суперечить (17), бо $\Gamma(|\gamma^{*}_{1,m}|,|\gamma^{*}_{2,m}|,D)\subset\Gamma_{m},$ отже,

$$M(\Gamma(|\gamma^{*}_{1,m}|,|\gamma^{*}_{2,m}|,D))\leqslant M(\Gamma_{m})\leqslant N\,.$$

Отримана суперечнiсть вказує на невiрнiсть вихiдного припущення (15). Теорему доведено. $\Box$

5. Деякi приклади.

Приклад 1. Отримаємо спочатку вiдображення, яке задовольняє умови i висновок теореми 1. По-перше, розглянемо випадок, коли це вiдображення є гомеоморфiзмом, а функцiя $Q$ є обмеженою. Для спрощення розглянемо плоский випадок. Нехай $D^{\,\prime}$ – одиничний квадрат з викинутими вiдрiзками $I_{k}=\{z=(x,y)\in{\mathbb{R}}^{2}:x=1/k,\,\,0<y<1/2\},$ $k=2,3,\ldots,$ (див. малюнок 6).

Мал. 6: Iлюстрацiя до прикладу 1

Розглянемо простий кiнець $P$ областi $D^{\,\prime},$ створений за допомогою розрiзiв

$$\sigma_{m}=\left\{z=x_{0}+\frac{e^{i\varphi}}{m+1},\,\,x_{0}=(0,1/2),\,\,0\leqslant\varphi\leqslant\pi/2\right\},\quad m=1,2,\ldots,.$$

Можна показати, що кiнець $P$ дiйсно є простим. За теоремою Рiмана про вiдображення, iснує конформне вiдображення $g$ одиничного круга ${\mathbb{D}}=\{z\in{\mathbb{C}}:|z|<1\}$ на область $D^{\,\prime},$ крiм того, за теоремою Каратеодорi простому кiнцю $P$ вiдповiдає деяка точка $y_{0}\in\partial{\mathbb{D}}$ така, що $C(f,y_{0})=I(P),$ $f=g^{\,-1},$ див. [17, теорема 9.4]. Отже, можна обрати принаймнi двi послiдовностi $z_{k},w_{k}\in D^{\,\prime},$ $k=1,2,\ldots,$ такi що $z_{k},w_{k}\rightarrow P,$ $z_{k}\rightarrow z_{0}$ i $w_{k}\rightarrow w_{0}$ при $k\rightarrow\infty,$ $z_{0}\neq w_{0},$ причому $f(z_{k})\rightarrow y_{0}$ i $f(w_{k})\rightarrow y_{0}$ при $k\rightarrow\infty.$ В цьому випадку, вiдображення $f:=g^{\,-1}$ не має неперервного продовження в точку $y_{0}$ в поточковому сенсi, але $g$ має неперервне продовження $\overline{g}:\overline{{\mathbb{D}}}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$

Оскiльки $g$ – конформне вiдображення, воно задовольняє спiввiдношення (2) при $Q\equiv 1$ (див., напр., [8, теорема 3.2]).

Зауважимо, що вiдображення $f$ задовольняє всi умови i висновок теореми 1. Область ${\mathbb{D}}$ має слабо плоску межу (див., напр., [11, теореми 17.10 i 17.12]), а область $D^{\,\prime}$ є регулярною за означенням, крiм того, функцiя $Q\equiv 1$ є iнтегровною в $D^{\,\prime}.$

Приклад 2. Для того, щоб тепер отримати аналогiчне вiдображення з розгалуженням у (2), покладемо

$$f_{1}(z)=(f\circ g)(z)\,,$$

де $g(z)=z^{2}.$ Зауважимо, що $K_{O}(z,f_{1})=1$ i $N(f_{1},{\mathbb{D}})=2\,,$ тому $f_{1}$ також задовольняє спiввiдношення (2) з $Q\equiv 2.$ Знову таки, $f_{1}$ задовольняє всi умови теореми 1.

Приклад 3. На основi прикладiв 1 i 1 побудуємо тепер вiдображення з розгалуженням, яке має необмежену характеристику, i яке задовольняє всi умови i висновок теореми 1. Розглянемо наступну конструкцiю: нехай $\varphi_{1}(z)=\frac{1}{e\sqrt{2}}(z-(1/2,1/2)),$ $z\in D^{\,\prime},$ тодi $\varphi$ переводить $D^{\,\prime}$ в деяку область $D^{\,\prime\prime},$ що повнiстю лежить в крузi $B(0,1/e).$ Цю область $D^{\,\prime\prime}$ перетворимо не деку iншу однозв’язну область $D^{\,\prime\prime\prime}$ за допомогою гомеоморфiзму $\varphi_{2}(z)=\frac{z}{|z|\log\frac{1}{|z|}},$ $\varphi_{2}(0):=0.$ Тепер, цю область $D^{\,\prime\prime\prime}$ перетворимо за допомогою деякого конформного вiдображення $\varphi_{3}$ на одиничний круг ${\mathbb{D}}$ (таке конформне вiдображення iснує завдяки теоремi Рiмана). Нарештi, в ${\mathbb{D}}$ покладемо $\varphi_{4}(z)=z^{2}.$ Тепер розглянемо наступне вiдображення

$$F(z)=(\varphi^{\,-1}_{1}\circ\varphi^{\,-1}_{2}\circ\varphi^{\,-1}_{3}\circ\varphi_{4})(z)\,.$$ (23)

Тепер окремо розглянемо $F_{1}(z)=(\varphi^{\,-1}_{1}\circ\varphi^{\,-1}_{2})(z)$ i $F_{2}(z)=(\varphi^{\,-1}_{3}\circ\varphi_{4})(z).$ Передусiм зауважимо, що $K_{O}(F_{1},z)=K_{O}(\varphi^{\,-1}_{2},z),$ оскiльки вiдображення $\varphi^{\,-1}_{1}$ є конформним. Використовуючи технiку, застосовану при розглядi [18, Proposition 6.3], можна встановити, що $\varphi^{\,-1}_{2}=\frac{z}{|z|}e^{-\frac{1}{|z|}},$ причому $K_{O}(F_{1},z)=K_{O}(\varphi^{\,-1}_{2},z)=\frac{1}{|z|}.$ Тодi

$$K_{O}(F_{1}^{\,-1}(z),F_{1})=K_{O}((\varphi_{2}\circ\varphi_{1})(z),F_{1})\,.$$

Маємо:

$$K_{O}((\varphi_{2}\circ\varphi_{1})(z),F_{1})=\frac{1}{|z|}\left|{}_{z\mapsto\frac{z-(1/2,1/2)}{|z-(1/2,1/2)|\log\frac{e\sqrt{2}}{|z-(1/2,1/2)|}}}\right.=\log\frac{e\sqrt{2}}{|z-(1/2,1/2)|}\,.$$

Зауважимо, що $F_{1}$ є вiдображенням класу $C^{1}$ в ${\mathbb{D}}\setminus\{0\},$ крiм того, якобiан $|J(z,f)|=|z|^{3}\cdot e^{2/|z|}$ є локально обмеженим в ${\mathbb{D}}\setminus\{0\}.$ В такому випадку, за наслiдком 8.5 в [18] вiдображення $F_{1}$ є вiдображенням зi скiнченним спотворенням довжини в ${\mathbb{D}}\setminus\{0\}.$ Отже, за [18, теорема 8.5] вiдображення $F_{1}$ задовольняє спiввiдношення

$$M(\Gamma^{\,\prime\prime})\leqslant\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(z)\cdot\rho_{*}(z)\,dm(z)$$ (24)

для будь-якої сiм’ї $\Gamma^{\,\prime\prime}$ локально спрямлюваних кривих $\gamma$ в областi $D^{\,\prime\prime}$ i будь-якої функцiї $\rho_{*}\in{\rm adm}\,F_{1}(\Gamma^{\,\prime\prime}),$ де $Q(z)=\log\frac{e\sqrt{2}}{|z-(1/2,1/2)|}.$

З iншого боку, вiдображення $F_{2}$ задовольняє спiввiдношення

$$M(\Gamma)\leqslant 2\cdot M(F_{2}(\Gamma))\,,$$ (25)

оскiльки $N(F_{2},{\mathbb{D}})=2$ i $K_{O}(F_{2},z)=1$ (див. [8, теорема 3.2]). Тодi об’єднуючи (24) i (25), будемо мати

$$M(\Gamma)\leqslant\int\limits_{D^{\,\prime}}2Q(z)\cdot\rho_{*}(z)\,dm(z)$$ (26)

для будь-якої сiм’ї $\Gamma$ локально спрямлюваних кривих $\gamma$ в ${\mathbb{D}}$ i будь-якої функцiї $\rho_{*}\in{\rm adm}\,F_{1}(F_{2}(\Gamma))={\rm adm}\,F(\Gamma),$ де $Q(z)=\log\frac{e\sqrt{2}}{|z-(1/2,1/2)|}.$ Зауважимо, що функцiя $Q(z)=\log\frac{e\sqrt{2}}{|z-(1/2,1/2)|}$ є iнтегровною в областi $D^{\,\prime}.$ Також зауважимо, що нерiвнiсть (26) є частковим випадком спiввiдношення (2), оскiльки в (26) сiм’я кривих є будь-якою, отже, замiсть $\Gamma$ можна взяти $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ як окремий випадок. Крiм того, ми можемо також покласти в (26) $\rho_{*}(z)=\eta(|z-y_{0}|)$ при $r_{1}<|z-y_{0}|<r_{2}$ i $z\in D^{\,\prime},$ $\rho_{*}(z)$ в iнших випадках. Якщо $\eta$ задовольняє (3), то можна показати, що $\rho_{*}(z)$ задовольняє (26) для $\Gamma=\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ (див. [11, теорема 5.7]).

Отже, всi умови теореми 1 виконуються; вiдображення $F$ задовольняє всi умови цiєї теореми i за цiєю теоремою продовжується до вiдображення $\overline{F}:\overline{{\mathbb{D}}}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$

Приклад 4. Тепер побудуємо приклад, стосовний теореми 1. Як вiдомо, дробово-лiнiйнi автоморфiзми одиничного круга мають вигляд

$$f(z)=e^{i\theta}\frac{z-a}{1-\overline{a}z},\quad z\in{\mathbb{D}},\quad a\in{\mathbb{D}},\quad\theta\in[0,2\pi)\,.$$

Покладемо $\theta=0,$ $a=1/n,$ $n=1,2,\ldots.$ В цьому випадку, розглянемо сiм’ю вiдображень $\widetilde{f}_{n}(z)=\frac{z-1/n}{1-z/n}=\frac{nz-1}{n-z}.$ Нехай $\widetilde{A}=[0,1/2].$ Нехай $t\in[0,1/2],$ тодi $\widetilde{f}_{n}(t)=\frac{t-1/n}{1-t/n}.$ Оскiльки похiдна $\widetilde{f}^{\,\prime}_{n}(t)=\frac{1-\frac{1}{n^{2}}}{(1-\frac{t}{n})^{2}}$ невiд’ємна всюди, найменше значення функцiї $\widetilde{f}_{n}(t)$ на $A$ буде точка $-1/n,$ найбiльша – $\frac{1/2-1/n}{1-1/2n}\rightarrow 1/2$ при $n\rightarrow\infty.$ Звiдси iснує $\delta>0$ таке, що $h(\widetilde{f}_{n}(\widetilde{A}),\partial{\mathbb{D}})>\delta>0.$ Покладемо тепер $f_{n}:=\widetilde{f}^{\,-1}_{n},$ i нехай $A=F(\widetilde{A}),$ де $F$ – вiдображення з прикладу 1 (див. спiввiдношення (23)). Тодi сiм’я вiдображень $F_{n}:=F\circ f_{n}$ задовольняє всi умови i висновок теореми 1. Зауважимо, що кожне з вiдображень $F_{n}$ не має навiть неперервного евклiдового продовження на одиничне коло, але має це продовження як вiдображення $\overline{F_{n}}:\overline{{\mathbb{D}}}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Бiльше того, сiм’я вiдображень $\{F_{n}\}_{n=1}^{\infty}$ є одностайно неперервною в $\overline{D}.$

КОНТАКТНА IНФОРМАЦIЯ

Євген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
кафедра математичного аналiзу, вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
2. Iнститут прикладної математики i механiки НАН України,
вул. Добровольського, 1
м. Слов’янськ, Україна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com