Гiперкомплексний метод розв’язування лiнiйних диференцiальних рiвнянь з частинними похiдними зi сталими коефiцiєнтами

Аннотация

Для довiльного лiнiйного диференцiального рiвняння з частинними похiдних зi сталими коефiцiєнтами запропоновано процедуру побудови нескiнченного сiмейства точних розв’язкiв.

MSC 2010. 30G35, 57R35

Ключовi слова. Комутативна асоцiативна алгебра, моногенна функцiя, характеристичне рiвняння, розширення комутативної алгебри

1 Вступ

Нехай $\mathbb{A}$ — $n$-вимiрна комутативна асоцiативна алгебра над полем комплексних чисел $\mathbb{C}$ i нехай $e_{1},e_{2},\ldots,e_{d}$ — набiр векторiв в $\mathbb{A}$, де нутуральне число $d\geq 2$. Позначимо $\zeta:=x_{1}e_{1}+x_{2}e_{2}+\cdots+x_{d}e_{d}$, де $x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}\in\mathbb{R}$ i визначимо на алгебрi $\mathbb{A}$ експоненцiальну функцiю $\exp\zeta$ у виглядi суми абсолютно збiжного ряду

$$\exp\zeta:=\sum\limits_{r=0}^{\infty}\frac{\zeta^{r}}{r!}\,.$$ (1.1)

Похiдна вiд функцiї $\Phi(\zeta)=\exp\zeta$ розумiється як формальна похiдна ряду (1.1). Як наслiдок, $\frac{\partial}{\partial x_{j}}\exp\zeta=e_{j}\exp\zeta$, $j=1,2,\dots,d$.

Нехай $\mathbb{Z}^{+}:=\{0,1,2,\dots\}$. Позначимо $\alpha:=(\alpha_{1},\alpha_{2},\dots,\alpha_{d})$, $\alpha_{j}\in\mathbb{Z}^{+}$, $j=1,2,\dots,d$, i $|\alpha|:=\alpha_{1}+\alpha_{2}+\cdots+\alpha_{d}$. Розглянемо загальне лiнiйне рiвняння зi сталими коефiцiєнтами

$$E(u):=E_{0}(u)+E_{1}(u)+\cdots+E_{p}(u)=0,$$ (1.2)

де

$$E_{k}(u):=\sum\limits_{\alpha:|\alpha|=k}C^{k}_{\alpha_{1},\alpha_{2},\ldots,\alpha_{d}}\,\frac{\partial^{k}u}{\partial x_{1}^{\alpha_{1}}\partial x_{2}^{\alpha_{2}}\cdots\partial x_{d}^{\alpha_{d}}}\,,\quad C^{k}_{\alpha_{1},\alpha_{2},\ldots,\alpha_{d}}\in\mathbb{R}.$$

Внаслiдок рiвностi

$$E(u)=(E_{0}^{*}+E_{1}^{*}+\cdots+E_{p}^{*})\exp\zeta,$$

де

$$E_{k}^{*}:=\sum\limits_{\alpha:|\alpha|=k}C^{k}_{\alpha_{1},\alpha_{2},\ldots,\alpha_{d}}\,e_{1}^{\alpha_{1}}e_{2}^{\alpha_{2}}\cdots e_{d}^{\alpha_{d}},$$

функцiя $\exp\zeta$ задовольняє рiвняння (1.2), якщо вектори $e_{1},e_{2},\ldots,e_{d}$ задовольняють характеристичне рiвняння

$$E_{0}^{*}+E_{1}^{*}+\cdots+E_{p}^{*}=0.$$ (1.3)

Оскiльки рiвняння (1.2) лiнiйне, то всi комплекснозначнi компоненти розкладу функцiї $\exp\zeta$ за базисом алгебри $\mathbb{A}$ також є його розв’язками.

Якщо ж рiвняння (1.2) має вигляд

$$E_{p}(u)=0,$$ (1.4)

то, очевидно, що при виконаннi умови $E_{p}^{*}(u)=0$ не лише $\exp\zeta$ є розв’язком рiвняння (1.4), але й довiльна $\mathbb{A}$-значна аналiтична функцiя $\Phi$ змiнної $\zeta$. Аналогiчно, усi комплекснозначнi компоненти розкладу функцiї $\Phi$ за базисом алгебри $\mathbb{A}$ також є розв’язками рiвняння (1.4).

Такий пiдхiд до побудови розв’язкiв заданих диференцiальних рiвнянь в частинних похiдних використовувався в багатьох роботах, зокрема в роботах [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13], [14].

Таким чином, маємо двi задачi. Задача (З 1) — описати всi набори векторiв $e_{1},e_{2},\ldots,e_{d}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння (1.3) (або вказати процедуру за якою вони знаходяться), а друга задача (З 2) — описати всi компоненти аналiтичної функцiї. Зокрема, для рiвняння (1.4) описати компоненти функцiї $\Phi(\zeta)=\exp\zeta$.

Вiдмiтимо, що в роботах [15, 16] отримано конструктивний опис усiх аналiтичних функцiй зi значеннями в довiльнiй скiнченновимiрнiй комутативнiй асоцiативнiй алгебрi над полем $\mathbb{C}$. Теорема 5.1 роботи [17] стверджує, що для побудови розв’язкiв диференцiального рiвняння (1.2) у виглядi компонент моногенних функцiй зi значеннями в комутативних асоцiативних алгебрах, достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй в алгебрах з базисом $\{1,\eta_{1},\eta_{2},\ldots,\eta_{n-1}\}$, де $\eta_{1},\eta_{2},\ldots,\eta_{n-1}$ — нiльпотенти. А в роботi [18] показано, що в кожнiй алгебрi з базисом виду $\{1,\eta_{1},\eta_{2},\ldots,\eta_{n-1}\}$ рiвняння (1.3) має розв’язки. Тобто, на класах комутативних асоцiативних алгебр з базисом $\{1,\eta_{1},\eta_{2},\ldots,\eta_{n-1}\}$ задачi (З 1) та (З 2) повнiстю розв’язанi.

Варто зауважити, що в скiнченновимiрних алгебрах розклад аналiтичної функцiї за базисом має скiнченну кiлькiсть компонент, а тому породжує скiнченне число розв’язкiв заданого диференцiального рiвняння в частинних похiдних.

В данiй роботi пропонується процедура побудови нескiнченної кiлькостi сiмейств розв’язкiв заданих рiвнянь з частинними похiдними, використовуючи аналiтичнi функцiї, що визначенi на певних послiдовностях $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ комутативних асоцiативних алгебр. Для досягнення цiєї мети, в п. 2.2 вивчаються розв’язки характеристичного рiвняння (1.3) на послiдовностi $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$, а в п. 3.2 вивчаються аналiтичнi функцiї на послiдовностi $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ та їх зв’язок з розв’язками рiвняння (1.2). В параграфi 5 даний метод застосовано до побудови розв’язкiв деяких рiвнянь математичної фiзики.

2 Задача (З 1)

2.1 Послiдовностi розширень комутативної алгебри

Нехай $\mathbb{A}_{n}$ — довiльна $n$-вимiрна комутативна асоцiативна алгебра над полем комплексних чисел $\mathbb{C}$ та з єдиним iдемпотентом — одиницею алгебри. За теоремою Е. Картана [19, с. 33] в алгебрi $\mathbb{A}_{n}$ iснує базис $\{I_{k}\}_{k=1}^{n}$ i iснують структурнi константи $\Upsilon_{r,k}^{s}$ такi, що виконуються наступнi правила множення:

$$\forall\,r,s\in\{1,2,\ldots,n-1\}\qquad I_{r}\,I_{s}=\sum\limits_{k=\max\{r,s\}+1}^{n}\Upsilon_{r,k}^{s}I_{k}\,,$$ (2.1)

тобто

11I1I2…In−1I1I1∑k=2n−1Υ1,k1Ik∑k=3n−1Υ2,k1Ik⋯0I2I2∑k=3n−1Υ2,k1Ik∑k=3n−1Υ2,k2Ik⋯0⋮⋮⋮⋮⋱⋮In−1In−100⋯0.fragments 11fragmentsI1fragmentsI2…fragmentsI𝑛1fragmentsI1fragmentsI1fragments𝑘2𝑛1Υ1𝑘1I𝑘fragments𝑘3𝑛1Υ2𝑘1I𝑘⋯0fragmentsI2fragmentsI2fragments𝑘3𝑛1Υ2𝑘1I𝑘fragments𝑘3𝑛1Υ2𝑘2I𝑘⋯0⋮⋮⋮⋮⋱⋮fragmentsI𝑛1fragmentsI𝑛100⋯0\begin{tabular}[]{c||c|c|c|c|c|}$\cdot$&$1$&$I_{1}$&$I_{2}$&$\ldots$&$I_{n-1}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&1&$I_{1}$&$I_{2}$&$\ldots$&$I_{n-1}$\\ \hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$\sum\limits_{k=2}^{n-1}\Upsilon_{1,k}^{1}I_{k}$&$\sum\limits_{k=3}^{n-1}\Upsilon_{2,k}^{1}I_{k}$&$\cdots$&0\\ \hline\cr$I_{2}$&$I_{2}$&$\sum\limits_{k=3}^{n-1}\Upsilon_{2,k}^{1}I_{k}$&$\sum\limits_{k=3}^{n-1}\Upsilon_{2,k}^{2}I_{k}$&$\cdots$&0\\ \hline\cr$\vdots$&$\vdots$&$\vdots$&$\vdots$&$\ddots$&$\vdots$\\ \hline\cr$I_{n-1}$&$I_{n-1}$&0&0&$\cdots$&0\\ \hline\cr\end{tabular}\,.

⋅1I1I2…I-n1⋅1I1I2…I-n1 (2.2)

Покладемо $I_{0}:=1$.

Нехай $\mathbb{\widetilde{A}}_{n+1}$ — $(n+1)$-вимiрна комутативна асоцiативна алгебра з базисом $\{1,\widetilde{I}_{1},\widetilde{I}_{2},\ldots,\widetilde{I}_{n}\}$ виду (2.1):

$$\forall\,r,s\in\{1,2,\ldots,n\}\qquad\widetilde{I}_{r}\,\widetilde{I}_{s}=\sum\limits_{k=\max\{r,s\}+1}^{n}\widetilde{\Upsilon}_{r,k}^{s}\,\widetilde{I}_{k}\,.$$ (2.3)

Означення 2.1.

[18]. Алгебра $\mathbb{\widetilde{A}}_{n+1}$ називається розширенням алгебри $\mathbb{A}_{n}$, якщо справедливi рiвностi

$$\widetilde{\Upsilon}_{r,k}^{s}=\Upsilon_{r,k}^{s}$$ (2.4)

$$\forall\,k\in\{2,\ldots,n-1\}\quad\forall\,r,s\in\{1,2,\ldots,k-1\}.$$

Надалi розширення алгебри $\mathbb{A}_{n}$ позначатимемо через $\mathbb{E}(\mathbb{A}_{n})$.

При $n=2$ за означенням покладаємо, що алгебра $\mathbb{A}_{3}(\alpha)$, $\alpha\in\mathbb{C}$, з таблицею множення

$$\cdot$$

0

0

є розширенням бiгармонiчної алгебри $\mathbb{B}$ (див., наприклад, [5]) з таблицею множення

11I1I1I10.fragments 11fragmentsI1fragmentsI1fragmentsI10\begin{tabular}[]{c||c|c|}$\cdot$&$1$&$I_{1}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{1}$\\ \hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.

⋅1I1⋅1I1

Зауважимо, що алгебра $\mathbb{A}_{3}(\alpha)$ при всiх $\alpha\in\mathbb{C}$ iзоморфна алгебрi $\mathbb{A}_{3}(1)$, моногеннi функцiї в якiй вивчались в роботi [6].

Зауваження 2.1.

Iншими словами, рiвнiсть (2.4) означає, що якщо в таблицi множення виду (2.2) алгебри $\mathbb{E}(\mathbb{A}_{n})$ вiдкинути останнiй рядок i останнiй стовпчик i скрiзь у таблицi множення елемент $\widetilde{I}_{n}$ замiнити на нуль, то отримаємо таблицю множення алгебри $\mathbb{A}_{n}$.

Розглянемо приклади розширень.

Приклад 2.1.

[18]. Кожна з наведених нижче алгебр є розширенням попередньої алгебри.

11I1I2I3I1I1I2I30I2I2I300I3I3000→ 11I1I2I3I4I1I1I2I3I40I2I2I3I400I3I3I4000I4I40000.→𝔹subscript𝔸31→fragments 11fragmentsI1fragmentsI2fragmentsI3fragmentsI1fragmentsI1fragmentsI2fragmentsI30fragmentsI2fragmentsI2fragmentsI300fragmentsI3fragmentsI3000→fragments fragments11fragmentsI1fragmentsI2fragmentsI3fragmentsI4fragmentsI1fragmentsI1fragmentsI2fragmentsI3fragmentsI40fragmentsI2fragmentsI2fragmentsI3fragmentsI400fragmentsI3fragmentsI3fragmentsI4000fragmentsI4fragmentsI40000\mathbb{B}\,\rightarrow\,\mathbb{A}_{3}(1)\,\rightarrow\,\begin{tabular}[]{c||c|c|c|c|}$\cdot$&$1$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$\\ \hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$0$\\ \hline\cr$I_{2}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{3}$&$I_{3}$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\rightarrow\,\begin{tabular}[]{c||c|c|c|c|c|}$\cdot$&$1$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$I_{4}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$I_{4}$\\ \hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$I_{4}$&$0$\\ \hline\cr$I_{2}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$I_{4}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{3}$&$I_{3}$&$I_{4}$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{4}$&$I_{4}$&$0$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}.

⋅1I1I2I3⋅1I1I2I3I4⋅1I1I2I3⋅1I1I2I3I4

Можна говорити також про послiдовнiсть розширень.

Означення 2.2.

Послiдовнiсть алгебр $\{\mathbb{A}_{n}\}_{n=2}^{\infty}$ виду (2.2) називатимемо послiдовнiстю розширень $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$, якщо кожна наступна алгебра $\mathbb{A}_{n+1}$ є розширенням попередньої алгебри $\mathbb{A}_{n}$.

Очевидно, що $\mathbb{E}^{2}\equiv\mathbb{B}$, $\mathbb{E}^{3}$ спiвпадає з однiєю iз алгебр $\mathbb{A}_{3}(\alpha)$, $\alpha\in\mathbb{C}$ i т. д.

Приклад 2.2.

Очевидно, що наведенi в прикладi 2.1 алгебри мають такi вiдповiднi базиси: $\{1,\rho^{1}\}$, $\rho^{2}=0$; $\{1,\rho^{1},\rho^{2}\}$, $\rho^{3}=0$; $\{1,\rho^{1},\rho^{2},\rho^{3}\}$, $\rho^{4}=0$; $\{1,\rho^{1},\rho^{2},\rho^{3},\rho^{4}\}$, $\rho^{5}=0$. Для кожного натурального $n$ розглянемо алгебру $\mathbb{A}_{n}$ з базисом $\{1,\rho^{1},\rho^{2},\ldots,\rho^{n}\}$, $\rho^{n+1}=0$. Очевидно, що $(n+1)$-ша алгебра є розширенням $n$-ї алгебри. Тому послiдовнiсть алгебр $\{\mathbb{A}_{n}\}_{n=2}^{\infty}$ з базисами $\{1,\rho^{1},\rho^{2},\ldots,\rho^{n}\}$ i властивiстю $\rho^{n+1}=0$ є послiдовнiстю розширень.

2.2 Розв’язки рiвняння (1.3) на послiдовностi розширень

Означення 2.3.

Будемо казати, що вектор $e(n)=\sum\limits_{r=0}^{n}c_{r}I_{r}$, $c_{r}\in\mathbb{C}$, визначений на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ , якщо при кожному $n=2,3,\ldots$ справедливе спiввiдношення $e(n)\in\mathbb{E}^{n}$.

Означення 2.4.

Скажемо, що рiвняння (1.3) має розв’язки на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ , якщо при кожному $n=2,3,\ldots$ iснують вектори $e_{1}(n),e_{2}(n),\ldots,e_{d}(n)$ алгебри $\mathbb{E}^{n}$, якi задовольняють рiвняння (1.3) в $\mathbb{E}^{n}$.

Теорема 2.1.

На кожнiй послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ рiвняння (1.3) має розв’язки.

Доказательство.

Повнiстю аналогiчно до доведення теореми 2.3 з роботи [18] доводиться, що при кожному $n=2,3,\ldots$ в алгебрi $\mathbb{E}^{n}$ рiвняння (1.3) має розв’язки. ∎

Зауваження 2.2.

Бiльше того, серед розв’язкiв $e_{1}(n),e_{2}(n),\ldots,e_{d}(n)$ рiвняння (1.3) на $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ завжди можна $d-1$ вектор визначити довiльним чином на $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ , а останнiй вектор виражається рекурентними спiввiдношеннями через вибранi $d-1$ векторiв. Нехай для визначеностi

$$e_{d}(n+1)=f\big{(}e_{1}(n+1),e_{2}(n+1),\ldots,e_{d-1}(n+1),e_{d}(n)\big{)}.$$ (2.5)

Збiльшуючи як завгодно $n$, визначаємо вектор $e_{d}(n)$ на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ . Очевидно, що рекурентнi формули (2.5) визначаються рiвнянням (1.3) i послiдовнiстю розширень $\{\mathbb{E}^{n}\}_{n=2}^{\infty}$ . Прикладом рекурентних спiввiдношень (2.5) є формули (15) з роботи [11]. Також вiдмiтимо, що якщо у змiннiй $\zeta=x_{1}e_{1}+x_{2}e_{2}+\cdots+x_{d}e_{d}$ перейти до "базису"  послiдовностi розширень, то ми фактично отримуємо нескiнченновимiрну змiнну $\zeta$.

3 Задача (З 2)

3.1 Моногенi функцiї

Нехай вектори $e_{1},e_{2},\ldots,e_{d}$ алгебри $\mathbb{A}_{n}$ , якi задовольняють характеристичне рiвняння (1.3) в $\mathbb{A}_{n}$ , мають наступний розклад в базисi алгебри:

$$e_{j}=\sum\limits_{r=0}^{n-1}a_{jr}\,I_{r}\,,\quad a_{jr}\in\mathbb{C},\quad j=1,2,\ldots,d.$$ (3.1)

Для елемента $\zeta=x_{1}e_{1}+x_{2}e_{2}+\cdots+x_{d}e_{d}$, де $x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}\in\mathbb{R}$, комплексне число

$$\xi:=x_{1}a_{10}+x_{2}a_{20}+\cdots+x_{d}a_{d0}$$

називається спектром точки $\zeta$.

Видiлимо в алгебрi $\mathbb{A}_{n}$ лiнiйну оболонку $E_{d}:=\{\zeta=x_{1}e_{1}+x_{2}e_{2}+\cdots+x_{d}e_{d}:\,\,x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}\in\mathbb{R}\}$, породжену векторами $e_{1},e_{2},\ldots,e_{d}$ алгебри $\mathbb{A}_{n}$ .

Далi iстотним є припущення: $x_{1}a_{10}+x_{2}a_{20}+\cdots+x_{d}a_{d0}\in\mathbb{C}\setminus\mathbb{R}$ при всiх дiйсних $x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}$. Очевидно, що це має мiсце тодi i тiльки тодi, коли хоча б одне з чисел $a_{10},a_{20},\ldots,a_{d0}$ належить $\mathbb{C}\setminus\mathbb{R}$. В теоремi 4 роботи [16] встановлено пiдклас рiвнянь вигляду (1.2) для яких умова $x_{1}a_{10}+x_{2}a_{20}+\cdots+x_{d}a_{d0}\in\mathbb{C}\setminus\mathbb{R}$ виконується при всiх дiйсних $x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}$.

Множинi $S$ простору $\mathbb{R}^{d}$ поставимо у вiдповiднiсть множину

$$S_{\zeta}:=\{\zeta=x_{1}e_{1}+x_{2}e_{2}+\cdots+x_{d}e_{d}:(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\in S\}\,\,\text{в}\,\,E_{d}\,.$$

Неперервну функцiю $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}$ називатимемо моногенною в областi $\Omega_{\zeta}\subset E_{d}$, якщо $\Phi$ диференцiйовна за Гато в кожнiй точцi цiєї областi, тобто якщо для кожного $\zeta\in\Omega_{\zeta}$ iснує елемент $\Phi^{\prime}(\zeta)$ алгебри $\mathbb{A}_{n}$ такий, що виконується рiвнiсть

$$\lim\limits_{\varepsilon\rightarrow 0+0}\left(\Phi(\zeta+\varepsilon h)-\Phi(\zeta)\right)\varepsilon^{-1}=h\Phi^{\prime}(\zeta)\quad\forall\,h\in E_{d}.$$

$\Phi^{\prime}(\zeta)$ називається похiдною Гато функцiї $\Phi$ в точцi $\zeta$.

Розглянемо розклад функцiї $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}$ за базисом $\{I_{k}\}_{k=0}^{n-1}$:

$$\Phi(\zeta)=\sum_{k=0}^{n-1}U_{k}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\,I_{k}\,.$$ (3.2)

У випадку, коли функцiї $U_{k}:\Omega\rightarrow\mathbb{C}$ є $\mathbb{R}$-диференцiйовними в областi $\Omega$, тобто для довiльного $(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\in\Omega$

$$U_{k}\left(x_{1}+\Delta x_{1},x_{2}+\Delta x_{2},\ldots,x_{d}+\Delta x_{d}\right)-U_{k}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})=$$

$$=\sum\limits_{j=1}^{d}\frac{\partial U_{k}}{\partial x_{j}}\,\Delta x_{j}+\,o\left(\sqrt{\sum\limits_{j=1}^{d}(\Delta x_{j})^{2}}\,\right),\qquad\sum\limits_{j=1}^{d}(\Delta x_{j})^{2}\to 0\,,$$

функцiя $\Phi$ моногенна в областi $\Omega_{\zeta}$ тодi i тiльки тодi, коли у кожнiй точцi областi $\Omega_{\zeta}$ виконуються наступнi аналоги умов Кошi–Рiмана:

$$\frac{\partial\Phi}{\partial x_{j}}\,e_{1}=\frac{\partial\Phi}{\partial x_{1}}\,e_{j}\qquad\text{при вс\T2A\cyrii х}\quad j=2,3,\ldots,d.$$

Вiдмiтимо, що розклад резольвенти має вигляд

$$(te_{1}-\zeta)^{-1}=\sum\limits_{k=0}^{n-1}A_{k}\,I_{k}\,\quad\forall\,t\in\mathbb{C}:\,t\neq\xi\,,$$ (3.3)

де $A_{k}$ визначенi наступними рекурентними спiввiдношеннями:

$$A_{0}:=\frac{1}{t-\xi}\,,\quad A_{1}:=\frac{\xi_{1}}{(t-\xi)^{2}}\,,\,\,\,\xi_{1}:=x_{1}a_{11}+x_{2}a_{21}+\cdots+x_{d}a_{d1},$$

$$A_{s}=\frac{\xi_{s}}{(t-\xi)^{2}}+\frac{1}{t-\xi}\sum\limits_{r=1}^{s-1}A_{r}\,B_{r,s}$$ (3.4)

при

$$\xi_{s}:=x_{1}a_{1s}+x_{2}a_{2s}+\cdots+x_{d}a_{ds}\,,\;\;B_{r,s}:=\sum\limits_{k=1}^{s-1}\xi_{k}\Upsilon_{r,s}^{k}\,,\;\;\;s=2,3,\ldots,n-1.$$

Iз спiввiдношень (3.3) випливає, що точки $(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\in\mathbb{R}^{d}$, якi вiдповiдають необоротним елементам $\zeta\in E_{d}$, лежать на множинi

$$M:\quad\left\{\begin{array}[]{r}x_{1}\,{\rm Re}\,a_{10}+x_{2}\,{\rm Re}\,a_{20}+\cdots+x_{d}\,{\rm Re}\,a_{d0}=0,\vspace*{2mm}\\ x_{1}\,{\rm Im}\,a_{10}+x_{2}\,{\rm Im}\,a_{20}+\cdots+x_{d}\,{\rm Im}\,a_{d0}=0\\ \end{array}\right.$$ (3.5)

у просторi $\mathbb{R}^{d}$.

Нехай область $\Omega_{\zeta}\subset E_{d}$ опукла вiдносно множини напрямкiв $M_{\zeta}$. Це означає, що $\Omega_{\zeta}$ мiстить вiдрiзок $\{\theta_{1}+\alpha(\theta_{2}-\theta_{1}):\alpha\in[0,1]\}$ для всiх $\theta_{1},\theta_{2}\in\Omega_{\zeta}$ таких, що $\theta_{2}-\theta_{1}\in M_{\zeta}$. Позначимо

$$D:=\{\xi=x_{1}a_{10}+x_{2}a_{20}+\cdots+x_{d}a_{d0}\in\mathbb{C}:\,\zeta\in\Omega_{\zeta}\}.$$

Теорема А [16]. Нехай область $\Omega_{\zeta}\subset E_{d}$ опукла вiдносно множини напрямкiв $M_{\zeta}$ i нехай хоча б одне з чисел $a_{10},a_{20},\ldots,a_{d0}$ належить $\mathbb{C}\setminus\mathbb{R}$. Тодi кожна моногенна функцiя $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}$ подається у виглядi

$$\Phi(\zeta)=\sum\limits_{k=0}^{n-1}I_{k}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}F_{k}(t)(t-\zeta)^{-1}\,dt,$$ (3.6)

де $F_{k}$ — деяка голоморфна функцiя в областi $D$, а $\Gamma$ — замкнена жорданова спрямлювана крива, яка лежить в областi $D$ i охоплює точку $\xi$.

Оскiльки за умов теореми А кожна моногенна функцiя $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}$ продовжується до функцiї, моногенної в областi

$$\Pi_{\zeta}:=\{\zeta\in E_{d}:\xi\in D\},$$

тому надалi будемо розглядати моногеннi функцiї $\Phi$, визначенi в областях виду $\Pi_{\zeta}$ .

3.2 Розв’язки рiвняння (1.4)

Вiдповiдно до п. 1, компоненти $U_{k}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})$ моногенної функцiї (3.2) задовольняють рiвняння (1.4). Крiм того, очевидно, що зображення моногенної фукцiї (3.6) залежить вiд $n$ — розмiрностi алгебри.

Далi дослiдимо, як компоненти $U_{k}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})$ моногенної функцiї (3.2) залежать вiд $n$ i вiд $k$.

Отже, маємо двi алгебри $\mathbb{E}^{n}$ та $\mathbb{E}^{n+1}$. В алгебрi $\mathbb{E}^{n}$ визначений набiр векторiв $e_{1}(n),e_{2}(n),\ldots,e_{d}(n)$, який задовольняє рiвняння (1.3), а в алгебрi $\mathbb{E}^{n+1}$ визначений iнший набiр векторiв — $e_{1}(n+1),e_{2}(n+1),\ldots,e_{d}(n+1)$, який також задовольняє рiвняння (1.3) (вiдносно вибору векторiв $e_{1}(n+1),e_{2}(n+1),\ldots,e_{d}(n+1)$ див. зауваження 2.2). В $\mathbb{E}^{n}$ розглядаємо змiнну $\zeta(n)=x_{1}e_{1}(n)+x_{2}e_{2}(n)+\cdots+x_{d}e_{d}(n)$ i моногенну функцiю $\Phi\big{(}\zeta(n)\big{)}$, а в алгебрi $\mathbb{E}^{n+1}$ розглядаємо змiнну $\zeta(n+1)=x_{1}e_{1}(n+1)+x_{2}e_{2}(n+1)+\cdots+x_{d}e_{d}(n+1)$ i моногенну функцiю $\Phi\big{(}\zeta(n+1)\big{)}$. Нехай $\Phi\big{(}\zeta(n)\big{)}:\Pi_{\zeta(n)}\rightarrow\mathbb{E}^{n}$ має вигляд (3.2), а моногенна функцiя $\Phi\big{(}\zeta(n+1)\big{)}:\Pi_{\zeta(n+1)}\rightarrow\mathbb{E}^{n+1}$ має вигляд

$$\Phi\big{(}\zeta(n+1)\big{)}=\sum_{k=0}^{n}V_{k}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\,\widetilde{I}_{k}\,.$$

Повнiстю аналогiчно до теореми 4.1 з роботи [18] доводиться спiввiдношення

$$U_{k}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\equiv V_{k}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\quad\text{при вс\T2A\cyrii х}\,\,\,k=0,1,\ldots,n-1.$$

Таким чином, для побудови розв’язкiв рiвняння (1.4) у виглядi компонент моногенної функцiї має сенс розглядати лише останню — $n$-ту компоненту $U_{n}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})$ моногенної функцiї в $\mathbb{E}^{n}$ при кожному фiксованому $n$. Перейдемо до вичення поставленої задачi.

Праву частину рiвностi (3.6) подамо у виглядi:

$$\sum\limits_{k=0}^{n-1}I_{k}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}F_{k}(t)(t-\zeta)^{-1}\,dt=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}\,\sum\limits_{k=0}^{n-1}I_{k}\,W_{k}(x_{1},\ldots,x_{d},t)dt$$

i будемо розглядати функцiї $W_{k}(x_{1},\ldots,x_{d},t)$.

Пiдставляючи вираз для резольвенти (3.3) в рiвнiсть (3.6), враховуючи правила множення алгебри $\mathbb{E}^{n}$ , отримаємо такi першi чотири значення:

$$W_{0}(x_{1},\ldots,x_{d},t)=F_{0}A_{0}\,,$$

$$W_{1}(x_{1},\ldots,x_{d},t)=F_{1}A_{0}+\widetilde{F}_{0}A_{1}\,,$$

$$W_{2}(x_{1},\ldots,x_{d},t)=F_{2}A_{0}+\widetilde{F}_{1}A_{1}\Upsilon_{1,2}^{1}+\widehat{F}_{0}A_{2}\,,$$

$$W_{3}(x_{1},\ldots,x_{d},t)=F_{3}A_{0}+\Big{(}\widehat{F}_{1}(t)\Upsilon_{1,3}^{1}+\widetilde{F}_{2}(t)\Upsilon_{2,3}^{1}\Big{)}A_{1}+$$

$$+\Big{(}\widehat{F}_{1}(t)\Upsilon_{2,3}^{1}+\widetilde{F}_{2}(t)\Upsilon_{2,3}^{2}\Big{)}A_{2}+\widetilde{\widetilde{F}}_{0}(t)A_{3}\,,$$

де $F$ з усiма iндексами i тiльдами довiльнi комплекснi аналiтичнi функцiї.

Проаналiзуємо отриманi вирази. Вiдповiдно до п. 1

$$\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}W_{0}(x_{1},\ldots,x_{d},t)dt=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}F_{0}A_{0}dt$$

є розв’язком рiвняння (1.4). Розглянемо вираз для $W_{1}$. Оскiльки аналiтичнi функцiї $F_{0},F_{1}$ довiльнi, то вираз $\frac{1}{2\pi i}\int_{\Gamma}F_{1}A_{0}dt$ задовольняє рiвняння (1.2). Беручи до уваги, що $\frac{1}{2\pi i}\int_{\Gamma}W_{1}dt$ є розв’язком рiвняння (1.4) i що це рiвняння лiнiйне, то й їх рiзниця

$$\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}(W_{1}-F_{1}A_{0})dt=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}\widetilde{F}_{0}A_{1}dt$$

є розв’язком рiвняння (1.4). Мiркуючи аналогiчно, приходимо до висновку, що й наступна рiзниця

$$\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}(W_{2}-F_{2}A_{0}-\widetilde{F}_{1}A_{1}\Upsilon_{1,2}^{1})dt=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}\widehat{F}_{0}A_{2}dt$$

є розв’язком рiвняння (1.4). Точно так само отримуємо наступний розв’язок:

$$\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}\widetilde{\widetilde{F}}_{0}(t)A_{3}dt.$$

Збiльшуючи як завгодно натуральне $n$, отримуємо нескiнченне сiмейство розв’язкiв рiвняння (1.4):

$$\left\{\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}F_{k}(t)A_{k}\,dt\right\}_{k=0}^{\infty},$$ (3.7)

де $F_{k}$ — довiльнi аналiтичнi функцiї комплексної змiнної, а $A_{k}$ визначенi рекурентними формулами (3.4).

Далi вкажемо сiмейство розв’язкiв рiвняння (1.2). З цiєю метою зазначимо, що визначення функцiї $\exp\zeta$ у виглядi суми абсолютно збiжного ряду (1.1) рiвносильне її визначенню у виглядi головного продовження голоморфної функцiї комплексної змiнної $e^{z}$ в алгебру $\mathbb{E}^{n}$:

$$\exp\zeta:=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\gamma}e^{z}(z-\zeta)^{-1}dz,$$ (3.8)

де $\gamma$ — спрямлювана кривая в комплекснiй площинi, що охоплює точку $\xi=x_{1}a_{10}+x_{2}a_{20}+\cdots+x_{d}a_{d0}$ (див., наприклад, [20, с. 182]). А оскiльки функцiя (3.8) задовольняє рiвняння (1.2), то i її компоненти також задовольняють це рiвняння. Тобто, для рiвняння (1.2) будемо мати таке нескiнченне сiмейство розв’язкiв:

$$\left\{\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma}e^{t}A_{k}\,dt\right\}_{k=0}^{\infty}.$$ (3.9)

4 Послiдовнiсть розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$

У цьому пунктi на конкретнiй послiдовностi розширень випишемо розв’язки виглядiв (3.7) та (3.9).

Через $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ позначимо послiдовнiсть розширень, наведену в прикладi 2.2. На послiдовностi $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ у розкладi резольвенти (3.3) коефiцiєнти $A_{k}$ визначаються наступними рекурентними спiввiдношеннями (див. [11]):

$$A_{0}:=\frac{1}{t-\xi}\,,\,A_{s}=\frac{1}{t-\xi}(\xi_{s}A_{0}+\xi_{s-1}A_{1}+\cdots+\xi_{1}A_{s-1}),\,s=1,2,\ldots,n-1.$$ (4.1)

Тобто, маємо такi першi значення:

$$A_{1}=\frac{\xi_{1}}{(t-\xi)^{2}}\,,\quad A_{2}=\frac{\xi_{2}}{(t-\xi)^{2}}+\frac{\xi_{1}^{2}}{(t-\xi)^{3}}\,,$$

$$A_{3}=\frac{\xi_{3}}{(t-\xi)^{2}}+\frac{2\xi_{1}\xi_{2}}{(t-\xi)^{3}}+\frac{\xi_{1}^{3}}{(t-\xi)^{4}}\,,$$

$$A_{4}=\frac{\xi_{4}}{(t-\xi)^{2}}+\frac{2\xi_{1}\xi_{3}+\xi_{2}^{2}}{(t-\xi)^{3}}+\frac{3\xi_{1}^{2}\xi_{2}}{(t-\xi)^{4}}+\frac{\xi_{1}^{4}}{(t-\xi)^{5}}\,,$$

$$A_{5}=\frac{\xi_{5}}{(t-\xi)^{2}}+\frac{2\xi_{1}\xi_{4}+2\xi_{2}\xi_{3}}{(t-\xi)^{3}}+\frac{3\xi_{1}^{2}\xi_{3}+3\xi_{1}\xi_{2}^{2}}{(t-\xi)^{4}}+\frac{4\xi_{1}^{3}\xi_{2}}{(t-\xi)^{5}}+\frac{\xi_{1}^{5}}{(t-\xi)^{6}}\,,$$

$$A_{6}=\frac{\xi_{6}}{(t-\xi)^{2}}+\frac{\xi_{3}^{2}+2\xi_{1}\xi_{5}+2\xi_{2}\xi_{4}}{(t-\xi)^{3}}+\frac{\xi_{2}^{3}+6\xi_{1}\xi_{2}\xi_{3}+3\xi_{1}^{2}\xi_{4}}{(t-\xi)^{4}}+$$

$$+\frac{4\xi_{1}^{3}\xi_{3}+6\xi_{1}^{2}\xi_{2}^{2}}{(t-\xi)^{5}}+\frac{5\xi_{1}^{4}\xi_{2}}{(t-\xi)^{6}}+\frac{\xi_{1}^{6}}{(t-\xi)^{7}}\,,$$

i т. д.

4.1 Розв’язки рiвняння (1.2)

Далi на $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ випишемо експоненту (1.1). Для цього зауважимо, що $A_{r}=A_{r}\big{(}(t-\xi)^{s},\xi_{1},\ldots,\xi_{r}\big{)}$, де $s=\{2,3,\ldots,r+1\}$.

Введемо деякi визначення. Нехай $\varphi(t-\xi,\xi_{1},\ldots,\xi_{r})$ — довiльна комплексна функцiя вiд $(r+1)$ комплексних змiнних. Визначимо лiнiйний оператор $P$, який кожнiй функцiї $\varphi$ ставить у вiдповiднiсть функцiю вiд $r$ змiнних за правилом

$$P\varphi\big{(}(t-\xi)^{s},\xi_{1},\ldots,\xi_{r}\big{)}=\varphi\Big{(}(s-1)!\,,\xi_{1},\ldots,\xi_{r}\Big{)}\qquad\forall\,s\in\{2,3,\ldots,r+1\}.$$

Так, наприклад,

$$P\left(\frac{\xi_{3}}{(t-\xi)^{2}}+\frac{2\xi_{1}\xi_{2}}{(t-\xi)^{3}}+\frac{\xi_{1}^{3}}{(t-\xi)^{4}}\right)=\xi_{3}+\xi_{1}\xi_{2}+\frac{\xi_{1}^{3}}{3!}\,.$$

Тепер визначимо функцiї

$$\Psi_{0}:=1,\quad\Psi_{r}(\xi_{1},\xi_{2},\ldots,\xi_{r}):=P\,A_{r}\big{(}(t-\xi)^{s},\xi_{1},\ldots,\xi_{r}\big{)}$$ (4.2)

$$\forall\,s\in\{2,3,\ldots,r+1\},\quad r=1,2,\ldots.$$

Лема 4.1.

[11] На послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ справедлива рiвнiсть

$$\exp\zeta=e^{\xi}\sum\limits_{r=0}^{\infty}\Psi_{r}\,\rho^{r},$$ (4.3)

де коефiцiєнти $\Psi_{r}$ визначенi спiввiдношеннями (4.2).

Випишемо декiлька перших членiв розкладу експоненти (4.3):

$$\exp\zeta=e^{\xi}\Biggr{[}1+\xi_{1}\,\rho+\left(\xi_{2}+\frac{\xi_{1}^{2}}{2!}\right)\rho^{2}+\left(\xi_{3}+\xi_{1}\xi_{2}+\frac{\xi_{1}^{3}}{3!}\right)\rho^{3}+$$

$$+\biggr{(}\xi_{4}+\frac{2\xi_{1}\xi_{3}+\xi_{2}^{2}}{2!}+\frac{3\xi_{1}^{2}\xi_{2}}{3!}+\frac{\xi_{1}^{4}}{4!}\biggr{)}\rho^{4}+$$

$$+\biggr{(}\xi_{5}+\xi_{1}\xi_{4}+\xi_{2}\xi_{3}+\frac{\xi_{1}\xi_{2}^{2}+\xi_{1}^{2}\xi_{3}}{2!}+\frac{\xi_{1}^{3}\xi_{2}}{3!}+\frac{\xi_{1}^{5}}{5!}\biggr{)}\rho^{5}+\cdots\Biggr{]}.$$

Оскiльки функцiя $\exp\zeta$ задовольняє рiвняння (1.2), то її комплекснi компоненти $V_{r}(t,x)$ розкладу

$$\exp\zeta=\sum\limits_{r=0}^{\infty}V_{r}(t,x)\,\rho^{r}$$ (4.4)

також задовольняють рiвняння (1.2). Сформулюємо це в наступному виглядi.

Теорема 4.1.

Рiвняння (1.2) задовольняють комплекснi функцiї

$$V_{r}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})=\Psi_{r}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})e^{\xi(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})}$$ (4.5)

при всiх $r=0,1,\ldots$, де полiноми $\Psi_{r}$ визначаються рiвностями (4.2).

Зауваження 4.1.

Видiляючи в комплексному розв’язку $V_{r}$ дiйсну i уявну частини, отримуємо два дiйснi розв’язки рiвняння (1.2) вигляду

$$V_{r,1}=U_{r}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})e^{\lambda(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})}\cos\mu(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}),$$

$$V_{r,2}=R_{r}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})e^{\lambda(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})}\sin\mu(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}),$$

де $U_{r}\,,R_{r}$ — деякi полiноми степеня $r$, а $\lambda(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}):={\rm Re\,\xi}$, $\mu(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d}):={\rm Im\,\xi}$.

В наступнiй теоремi встановлюється властивiсть розв’язкiв вигляду (4.5) рiвняння (1.2).

Теорема 4.2.

Для розв’язкiв (4.5) рiвняння (1.2) справедливi рiвностi

$$\sum\limits_{r+s=n}\int\limits_{\gamma}V_{r}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\,d\xi_{s}=0\qquad\forall\,\,n=0,1,2,\ldots,$$ (4.6)

де $\gamma$ — довiльна замкнена жорданова спрямлювана крива у просторi $\mathbb{R}^{d}$, яка гомотопна точцi.

Доказательство.

Вiдповiдно до аналога теореми Кошi (див. теорему 3 з роботи [21]), справедлива рiвнiсть $\int_{\gamma}\exp\zeta\,d\zeta=0$. Нехай $n\in\{0,1,2,\ldots\}$ фiксоване. Враховуючи позначення (4.4), отримуємо рiвностi

$$\int\limits_{\gamma}\exp\zeta\,d\zeta=\int_{\gamma}\sum\limits_{r=0}^{n}V_{r}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\,\rho^{r}\sum_{s=0}^{n}d\xi_{s}\,\rho^{s}=$$

$$=\int\limits_{\gamma}\sum\limits_{0\leq r+s\leq n}V_{r}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\,d\xi_{s}\,\rho^{r+s}=0.$$

Прирiвнюючи до нуля коефiцiєнти при $\rho^{r+s}$, отримуємо спiввiдношення (4.6). ∎

4.2 Розв’язки рiвняння (1.4)

У цьому пунктi на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ випишемо декiлька перших сiмейств розв’язкiв виду (3.7) рiвняння (1.4). Для цього у вирази (3.7) пiдставимо першi коефiцiєнти розкладу резольвенти (4.1). Якщо послiдовнiсть (3.7) позначити через $\{U_{k}(x_{1},x_{2},\ldots,x_{d})\}_{k=0}^{\infty}$, то першi значення цiєї послiдовностi матимуть наступний вигляд:

$$U_{0}=F_{0}(\xi),\qquad U_{1}=\xi_{1}F^{\prime}_{1}(\xi),\quad U_{2}=\xi_{2}F_{2}^{\prime}(\xi)+\frac{\xi_{1}^{2}}{2!}\,F_{2}^{\prime\prime}(\xi),$$

$$U_{3}=\xi_{3}F_{3}^{\prime}(\xi)+\xi_{1}\xi_{2}F_{3}^{\prime\prime}(\xi)+\frac{\xi_{1}^{3}}{3!}\,F_{3}^{\prime\prime\prime}(\xi),$$

$$U_{4}=\xi_{4}F_{4}^{\prime}(\xi)+\frac{1}{2}(2\xi_{1}\xi_{3}+\xi_{2}^{2})F_{4}^{\prime\prime}(\xi)+\frac{\xi_{1}^{2}\xi_{2}}{2}\,F_{4}^{\prime\prime\prime}(\xi)+\frac{\xi_{1}^{4}}{4!}\,F_{4}^{(4)}(\xi),$$

$$U_{5}=\xi_{5}F_{5}^{\prime}(\xi)+(\xi_{1}\xi_{4}+\xi_{2}\xi_{3})F_{5}^{\prime\prime}(\xi)+\frac{1}{2}(\xi_{1}\xi_{2}^{2}+\xi_{1}^{2}\xi_{3})F_{5}^{\prime\prime\prime}(\xi)+$$

$$+\frac{1}{3!}\,\xi_{1}^{3}\xi_{2}F_{5}^{(4)}(\xi)+\frac{\xi_{1}^{5}}{5!}\,F_{5}^{(5)}(\xi),$$

$$U_{6}=\xi_{6}F_{6}^{\prime}(\xi)+\frac{1}{2}(\xi_{3}^{2}+2\xi_{1}\xi_{5}+2\xi_{2}\xi_{4})F_{6}^{\prime\prime}(\xi)+\frac{1}{6}(\xi_{2}^{3}+6\xi_{1}\xi_{2}\xi_{3}+3\xi_{1}^{2}\xi_{4})F_{6}^{\prime\prime\prime}(\xi)+$$

$$+\frac{1}{4!}(4\xi_{1}^{3}\xi_{3}+6\xi_{1}^{2}\xi_{2}^{2})F_{6}^{(4)}(\xi)+\frac{\xi_{1}^{4}\xi_{2}}{4!}\,F_{6}^{(5)}(\xi)+\frac{\xi_{1}^{6}}{6!}\,F_{6}^{(6)}(\xi),$$

i т. д., де $F_{m}$ при $m=0,1,2,3,4,5,6$, — довiльнi аналiтичнi функцiї комплексної змiнної.

Обчислюючи за рекурентною формулою (4.1) значення $A_{k}$, виписуємо нескiнченну множину розв’язкiв рiвняння (1.4), причому у кожному розв’язку мiститься довiльна аналiтична функцiя.

5 Приклади

5.1 Розв’язки тривимiрного рiвняння Лапласа

У цьому пунктi для тривимiрного рiвняння Лапласа

$$\frac{{\partial}^{2}u}{{\partial x}^{2}}+\frac{{\partial}^{2}u}{{\partial y}^{2}}+\frac{{\partial}^{2}u}{{\partial z}^{2}}=0$$ (5.1)

побудуємо розв’язки виду (3.7). З цiєю метою на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ знайдемо усi трiйки векторiв $e_{1},e_{2},e_{3}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння

$$e_{1}^{2}+e_{2}^{2}+e_{3}^{2}=0.$$ (5.2)

Для простоти сприйняття вектори $e_{1},e_{2},e_{3}$ вигляду (3.1) перепозначимо наступним чином:

$$e_{1}=\sum\limits_{r=0}^{\infty}k_{r}\rho^{r},\quad e_{2}=\sum\limits_{r=0}^{\infty}m_{r}\rho^{r},\quad e_{3}=\sum\limits_{r=0}^{\infty}g_{r}\rho^{r},\quad k_{r},m_{r},g_{r}\in\mathbb{C}.$$

Нехай $e_{1}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}B_{r}\rho^{r}$. В роботi [11] (див. формули (9), (10)) встановлено, що

$$B_{0}=k_{0}^{2}\,,\quad B_{1}=2k_{0}k_{1}\,,\quad B_{2}=k_{1}^{2}+2k_{0}k_{2}\,,$$ (5.3)

i в загальному випадку

$$B_{r}(k_{0},k_{1},\ldots,k_{r})=\left\{\begin{array}[]{lrr}&k_{r/2}^{2}+2\left(k_{0}k_{r}+k_{1}k_{r-1}+\cdots+k_{\frac{r}{2}-1}k_{\frac{r}{2}+1}\right)\vspace*{2mm}\\ &\;\;\mbox{при}\;\;r\;\;\mbox{парному},\vspace*{2mm}\\ &2\left(k_{0}k_{r}+k_{1}k_{r-1}+\cdots+k_{\frac{r-1}{2}}k_{\frac{r+1}{2}}\right)\vspace*{2mm}\\ &\;\;\mbox{при}\;\;r\;\;\mbox{непарному}.\\ \end{array}\right.\vskip 6.0pt plus 2.0pt minus 2.0pt$$ (5.4)

Очевидно, що рiвняння (5.2) рiвносильне нескiнченнiй системi рiвнянь

$$B_{r}(k_{0},k_{1},\ldots,k_{r})+B_{r}(m_{0},m_{1},\ldots,m_{r})+B_{r}(g_{0},g_{1},\ldots,g_{r})=0,\\$$ (5.5)

$$r=0,1,2,\ldots.$$

Вiдповiдно до зауваження 2.2, вектори $e_{1},e_{2}$ покладаємо довiльними, а вектор $e_{3}$ виразимо через $e_{1}$ та $e_{2}$ рекурентними формулами виду (2.5). Тобто, $k_{r}\,,m_{r}$ є довiльними комплексними числами при всiх $r=0,1,2,\ldots$. Iз системи (5.5), з урахуванням (5.3), маємо такi початковi значення:

$$g_{0}=\pm i\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,,\quad g_{1}=\frac{\pm i(k_{0}k_{1}+m_{0}m_{1})}{\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}}\,,$$ (5.6)

де серед знакiв $+,-$ вибираються одночасно верхнi або нижнi знаки. З урахуванням рiвностей (5.4), система (5.5) має такий розв’язок:

$$g_{r}=\left\{\begin{array}[]{llc}&\frac{-1}{2g_{0}}\Big{[}k_{r/2}^{2}+m_{r/2}^{2}+g_{r/2}^{2}+2\big{(}k_{0}k_{r}+k_{1}k_{r-1}+\cdots+k_{\frac{r}{2}-1}k_{\frac{r}{2}+1}\vspace*{2mm}\\ &+m_{0}m_{r}+m_{1}m_{r-1}+\cdots+m_{\frac{r}{2}-1}m_{\frac{r}{2}+1}\vspace*{2mm}\\ &+g_{1}g_{r-1}+g_{2}g_{r-2}+\cdots+g_{\frac{r}{2}-1}g_{\frac{r}{2}+1}\big{)}\Big{]}\qquad\mbox{при}\;\;r\;\;\mbox{парному},\vspace*{4mm}\\ &\frac{-1}{g_{0}}\Big{(}k_{0}k_{r}+k_{1}k_{r-1}+\cdots+k_{\frac{r-1}{2}}k_{\frac{r+1}{2}}\vspace*{2mm}\\ &+m_{0}m_{r}+m_{1}m_{r-1}+\cdots+m_{\frac{r-1}{2}}m_{\frac{r+1}{2}}\vspace*{2mm}\\ &+g_{1}g_{r-1}+g_{2}g_{r-2}+\cdots+g_{\frac{r-1}{2}}g_{\frac{r+1}{2}}\Big{)}\qquad\mbox{при}\;\;r\;\;\mbox{непарному}\\ \end{array}\right.\vskip 6.0pt plus 2.0pt minus 2.0pt$$ (5.7)

з початковими значеннями (5.6). Зауважимо, що формула (5.7) є формулою виду (2.5) для рiвняння (5.1).

Тепер можемо визначити змiннi $\xi$ та $\xi_{r}$, $r=1,2,\ldots$. У нашому випадку,

$$\xi=k_{0}x+m_{0}y+g_{0}z=k_{0}x+m_{0}y\pm i\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,z,$$

a $\xi_{r}=k_{r}x+m_{r}y+g_{r}z$ при $r=1,2,\ldots$. При цьому $k_{r}\,,m_{r}$ — довiльнi комплекснi числа при $r=0,1,2,\ldots$, а $g_{r}$ визначаються рекурентними формулами (5.7).

Таким чином, тепер ми можемо виписати нескiнченну кiлькiсть точних розв’язкiв виду (3.7). Вiдповiдно до пункту 4.2, випишемо декiлька перших розв’язкiв. Маємо

$$U_{0}=F_{0}\left(k_{0}x+m_{0}y\pm i\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,z\right),$$

$$U_{1}=\Big{(}k_{1}x+m_{1}y\pm\frac{i(k_{0}k_{1}+m_{0}m_{1})}{\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}}\,z\Big{)}F_{1}\left(k_{0}x+m_{0}y\pm i\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,z\right),$$

$$U_{2}=\Biggr{(}k_{2}x+m_{2}y\pm\frac{i}{2\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}}\Big{(}k_{1}^{2}+m_{1}^{2}+2k_{0}k_{1}+2m_{0}m_{1}-$$

$$-\frac{(k_{0}k_{1}+m_{0}m_{1})^{2}}{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\Big{)}\,z\Biggr{)}F_{2}\left(k_{0}x+m_{0}y\pm i\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,z\right)+$$

$$+\frac{1}{2}\Biggr{(}k_{1}x+m_{1}y\pm\frac{i(k_{0}k_{1}+m_{0}m_{1})}{\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}}\,z\Biggr{)}^{2}F_{2}^{\prime}\left(k_{0}x+m_{0}y\pm i\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,z\right),$$

де $k_{r}\,,m_{r}$ при $r=0,1,2$, — довiльнi комплекснi числа, а $F_{0},F_{1},F_{2}$ — довiльнi аналiтичнi функцiї комплексної змiнної.

5.1.1 Розв’язки хвильового рiвняння

Маючи розв’язки рiвняння (5.1) легко виписати розв’язки хвильового рiвняння

$$\frac{{\partial}^{2}W}{{\partial x}^{2}}+\frac{{\partial}^{2}W}{{\partial y}^{2}}-\frac{{\partial}^{2}W}{{\partial z}^{2}}=0.$$ (5.8)

Для рiвняння (5.8) характеристичне рiвняння має вигляд

$$\hat{e}_{1}^{2}+\hat{e}_{2}^{2}-\hat{e}_{3}^{2}=0.$$ (5.9)

Очевидним є наступне твердження: якщо трiйка векторiв $e_{1},e_{2},e_{3}\in\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ задовольняє рiвняння (5.2), то вектори $\hat{e}_{1}:=e_{1},\hat{e}_{2}:=e_{2},\hat{e}_{3}:=ie_{3}\in\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ задовольняють рiвняння (5.9) i навпаки. Тобто, потрiбно правi частини рiвностей (5.6), (5.7) помножити на комплексну одиницю $i$. Далi повторюється процедура як у попередньому пунктi. Зокрема, $\xi=k_{0}x+m_{0}y\pm\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,z$. Вiдповiдно, першi два розв’язки рiвняння (5.8) матимуть вигляд:

$$W_{0}=F_{0}\left(k_{0}x+m_{0}y\pm\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,z\right),$$

$$W_{1}=\Big{(}k_{1}x+m_{1}y\pm\frac{k_{0}k_{1}+m_{0}m_{1}}{\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}}\,z\Big{)}F_{1}\left(k_{0}x+m_{0}y\pm\sqrt{k_{0}^{2}+m_{0}^{2}}\,z\right),$$

де $k_{0},m_{0},k_{1},m_{1}$ — довiльнi комплекснi числа, а $F_{0},F_{1}$ — довiльнi аналiтичнi функцiї дiйсної або комплексної змiнної.

5.2 Розв’язки рiвняння (5.10)

У цьому пунктi для рiвняння поперечного коливання пружного стержня (див., наприклад, [22, c. 940])

$$\frac{{\partial}^{2}w}{{\partial x}^{2}}+a^{2}\frac{{\partial}^{4}w}{{\partial y}^{4}}=0.$$ (5.10)

побудуємо розв’язки виду (4.5). З цiєю метою на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ знайдемо усi пари векторiв $e_{1},e_{2}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння

$$e_{1}^{2}+a^{2}e_{2}^{4}=0.$$ (5.11)

Вектори $e_{1},e_{2}$ вигляду (3.1) перепозначимо наступним чином:

$$e_{1}=\sum\limits_{r=0}^{\infty}k_{r}\rho^{r},\quad e_{2}=\sum\limits_{r=0}^{\infty}m_{r}\rho^{r},\quad k_{r},m_{r}\in\mathbb{C}.$$

Нехай $e_{1}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}B_{r}\rho^{r},\quad$ $e_{2}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}C_{r}\rho^{r}$. Коефiцiєнти $B_{r}$ визначенi рiвностями (5.3) та (5.4). Коефiцiєнти $C_{r}$, очевидно, визначаються спiввiдношеннями

$$C_{r}(m_{0},m_{1},\ldots,m_{r})\equiv B_{r}(m_{0},m_{1},\ldots,m_{r}).$$ (5.12)

Вiдповiдно до зауваження 2.2, вектор $e_{2}$ покладемо довiльним, а вектор $e_{1}$ виразимо через $e_{2}$ рекурентними формулами виду (2.5). Для цього рiвняння (5.11) перепишемо у виглядi $e_{1}^{2}+(ae_{2}^{2})^{2}=0$, звiдки $e_{1}=\pm iae_{2}^{2}$, що рiвносильно

$$k_{r}=\pm i\,a\,C_{r}\,,\qquad r=0,1,2,\ldots.$$ (5.13)

Зауважимо, що формула (5.13) є формулою виду (2.5) для рiвняння (5.10).

Тепер можемо визначити змiннi $\xi$ та $\xi_{r}$, $r=1,2,\ldots$. У нашому випадку,

$$\xi=k_{0}x+m_{0}y=\pm i\,a\,m_{0}^{2}\,x+m_{0}y,$$

a $\xi_{r}=k_{r}x+m_{r}y$ при $r=1,2,\ldots$. При цьому $m_{r}$ — довiльнi комплекснi числа при $r=0,1,2,\ldots$, а $k_{r}$ визначаються рекурентними формулами (5.13).

Таким чином, ми можемо виписати нескiнченну кiлькiсть точних розв’язкiв виду (4.5). Вiдповiдно до пункту 4.1, випишемо декiлька перших розв’язкiв. Маємо

$$V_{0}=e^{\xi}=e^{\pm i\,a\,m_{0}^{2}\,x+m_{0}y},$$

$$V_{1}=\xi_{1}e^{\xi}=\Big{(}\pm 2i\,a\,m_{0}\,m_{1}\,x+m_{1}y\Big{)}e^{\pm i\,a\,m_{0}^{2}\,x+m_{0}y}.$$

$$V_{2}=\left(\xi_{2}+\frac{\xi_{1}^{2}}{2}\right)e^{\xi}=$$

$$=\Biggr{[}\pm ia(m_{1}^{2}+2m_{0}m_{2})x+m_{2}y+\frac{1}{2}(\pm 2i\,a\,m_{0}\,m_{1}\,x+m_{1}y)^{2}\Biggr{]}e^{\pm i\,a\,m_{0}^{2}\,x+m_{0}y},$$

де $m_{0},m_{1},m_{2}$ — довiльнi комплекснi числа.

5.2.1 Розв’язки рiвняння $\frac{{\partial}^{2}w}{{\partial x}^{2}}-a^{2}\frac{{\partial}^{4}w}{{\partial y}^{4}}=0$

Маючи точнi розв’язки рiвняння (5.10), легко виписати розв’язки рiвняння

$$\frac{{\partial}^{2}w}{{\partial x}^{2}}-a^{2}\frac{{\partial}^{4}w}{{\partial y}^{4}}=0.$$ (5.14)

Для рiвняння (5.14) характеристичне рiвняння має вигляд

$$\hat{e}_{1}^{2}-a^{2}\hat{e}_{2}^{4}=0.$$ (5.15)

Очевидним є наступне твердження: якщо пара векторiв $e_{1},e_{2}\in\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ задовольняє рiвняння (5.11), то вектори $\hat{e}_{1}:=e_{1},\hat{e}_{2}:=\left(\frac{\sqrt{2}}{2}+i\frac{\sqrt{2}}{2}\right)e_{2}\in\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ задовольняють рiвняння (5.15) i навпаки. Тобто, потрiбно праву частину рiвностi (5.13) помножити на $\left(\frac{\sqrt{2}}{2}+i\frac{\sqrt{2}}{2}\right)^{2}=i$. Далi повторюється процедура як у попередньому пунктi. Зокрема, $\xi=k_{0}x+m_{0}y=\pm\,a\,m_{0}^{2}\,x+m_{0}y$. Вiдповiдно, першi два розв’язки рiвняння (5.14) матимуть вигляд:

$$W_{0}=e^{\xi}=e^{\pm a\,m_{0}^{2}\,x+m_{0}y},$$

$$W_{1}=\xi_{1}e^{\xi}=\Big{(}\pm 2\,a\,m_{0}\,m_{1}\,x+m_{1}y\Big{)}e^{\pm a\,m_{0}^{2}\,x+m_{0}y}.$$

де $m_{0},m_{1}$ — довiльнi комплекснi числа.

5.3 Розв’язки узагальненого бiгармонiчного рiвняння

У цьому пунктi для рiвняння

$$\frac{\partial^{4}u}{\partial x^{4}}+2p\frac{\partial^{4}u}{\partial x^{2}\partial y^{2}}+\frac{\partial^{4}u}{\partial y^{4}}=0,\qquad p\in\mathbb{R}$$ (5.16)

побудуємо розв’язки виду (3.7). З цiєю метою на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ знайдемо усi пари векторiв $e_{1},e_{2}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння

$$e_{1}^{4}+2p\,e_{1}^{2}e_{2}^{2}+e_{2}^{4}=0.$$ (5.17)

Вектори $e_{1},e_{2}$ вигляду (3.1) перепозначимо наступним чином:

$$e_{1}=\sum\limits_{r=0}^{\infty}k_{r}\rho^{r},\quad e_{2}=\sum\limits_{r=0}^{\infty}m_{r}\rho^{r},\quad k_{r},m_{r}\in\mathbb{C}.$$ (5.18)

Нехай $e_{1}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}B_{r}\rho^{r}$, де коефiцiєнти $B_{r}$ визначенi рiвностями (5.3), (5.4). Покладаючи $e_{1}^{4}=\sum_{r=0}^{\infty}C_{r}\rho^{r}$, коефiцiєнти $C_{r}$, очевидно, визначаються спiввiдношеннями

$$C_{r}(k_{0},k_{1},\ldots,k_{r})=B_{r}(B_{0},B_{1},\ldots,B_{r}).$$

Якщо $e_{2}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}H_{r}\rho^{r}$, то коефiцiєнти $H_{r}$ визначаються рiвностями

$$H_{r}(m_{0},m_{1},\ldots,m_{r})=B_{r}(m_{0},m_{1},\ldots,m_{r}).$$

Аналогiчно, для $e_{2}^{4}=\sum_{r=0}^{\infty}D_{r}\rho^{r}$, коефiцiєнти $D_{r}$, визначаються спiввiдношеннями

$$D_{r}(m_{0},m_{1},\ldots,m_{r})=H_{r}(H_{0},H_{1},\ldots,H_{r}).$$

Залишилось визначити коефiцiєнти $R_{r}$ iз розкладу $e_{1}^{2}e_{2}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}R_{r}\rho^{r}$. Враховуючи правила множення для послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$, маємо

$$R_{r}=B_{0}H_{r}+B_{1}H_{r-1}+\cdots+B_{r}H_{0}.$$

Тепер очевидно, що рiвняння (5.17) рiвносильне нескiнченнiй системi рiвнянь

$$D_{r}+2pR_{r}+C_{r}=0,\qquad r=0,1,2,\ldots.$$ (5.19)

Вiдповiдно до зауваження 2.2, вектор $e_{1}$ покладемо довiльним, а вектор $e_{2}$ виразимо через $e_{1}$ рекурентними формулами виду (2.5). Тобто, $k_{r}$ є довiльними комплексними числами при всiх $r=0,1,2,\ldots$. Iз системи (5.19), маємо такi початковi значення:

$$m_{0}=\pm k_{0}\sqrt{\pm\sqrt{p^{2}-1}-p}\,,\quad m_{1}=-\frac{k_{0}^{3}k_{1}+pk_{0}k_{1}m_{0}^{2}}{m_{0}^{3}+pk_{0}^{2}m_{0}}\,,$$

$$\small m_{2}=-\frac{m_{0}^{2}(3m_{1}^{2}+pk_{1}^{2}+2pk_{0}k_{2})+3k_{0}^{2}(k_{1}^{2}+2k_{0}k_{2}+pm_{1}^{2})+4pk_{0}k_{1}m_{0}m_{1}}{2m_{0}^{3}+2pk_{0}^{2}m_{0}}\,,$$ (5.20)

де серед знакiв $+,-$ вибирається будь-який. Зауважимо, що для визначення коефiцiєнтiв $m_{r}$ при всiх $r=3,4,\ldots$ iз рiвностей (5.19) щоразу будемо отримувати лiнiйне рiвняння.

Тепер можемо визначити змiннi $\xi$ та $\xi_{r}$, $r=1,2,\ldots$. У нашому випадку, $\xi=k_{0}x+m_{0}y$, $\xi_{r}=k_{r}x+m_{r}y$ при $r=1,2,\ldots$. При цьому $k_{r}$ — довiльнi комплекснi числа при $r=0,1,2,\ldots$, а $m_{r}$ — визначаються iз рекурентних формул (5.19) з урахуванням (5.20).

Таким чином, тепер ми можемо виписати нескiнченну кiлькiсть точних розв’язкiв виду (3.7). Зокрема, маючи значення $m_{0},m_{1},m_{2}$ можемо виписати першi три розв’язки

$$U_{0}=F_{0}(\xi),\qquad U_{1}=\xi_{1}F_{1}(\xi),\quad U_{2}=\xi_{2}F_{2}(\xi)+\frac{\xi_{1}^{2}}{2!}\,F_{2}^{\prime}(\xi),$$

де $F_{0},F_{1},F_{2}$ — довiльнi аналiтичнi функцiї змiнної $\xi$.

5.4 Розв’язки двовимiрного рiвняння Гельмгольца

У цьому пунктi для однорiдного рiвняння Гельмгольца

$$\frac{\partial^{2}u}{\partial x^{2}}+\frac{\partial^{2}u}{\partial y^{2}}+\lambda\,u=0,\qquad\lambda\in\mathbb{C}$$ (5.21)

побудуємо розв’язки виду (4.5). З цiєю метою на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ знайдемо пари векторiв $e_{1},e_{2}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння

$$e_{1}^{2}+e_{2}^{2}+\lambda=0.$$ (5.22)

Нехай вектори $e_{1},e_{2}$ подаються у виглядi (5.18). Нехай $e_{1}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}B_{r}\rho^{r}$, $e_{2}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}C_{r}\rho^{r}$, де коефiцiєнти $B_{r}$ визначенi рiвностями (5.3), (5.4), а коефiцiєнти $C_{r}$ визначаються формулою (5.12). Очевидно, що рiвняння (5.22) рiвносильне нескiнченнiй системi рiвнянь

$$k_{0}^{2}+m_{0}^{2}+\lambda=0,$$

$$B_{r}(k_{0},k_{1},\ldots,k_{r})+B_{r}(m_{0},m_{1},\ldots,m_{r})=0,\,\,\,r=1,2,\ldots.\\$$ (5.23)

Вектор $e_{1}$ покладаємо довiльними, а вектор $e_{2}$ виразимо через $e_{1}$ (2.5). Тобто, $k_{r}$ є довiльними комплексними числами при всiх $r=0,1,2,\ldots$. Iз системи (5.23) маємо такi початковi значення:

$$m_{0}=\pm i\sqrt{k_{0}^{2}+\lambda}\,,\quad m_{1}=\frac{\pm ik_{0}k_{1}}{\sqrt{k_{0}^{2}+\lambda}}\,,\quad m_{2}=\frac{k_{1}^{2}\lambda}{2m_{0}^{3}}-\frac{k_{0}k_{2}}{m_{0}}\,,$$ (5.24)

де серед знакiв $+,-$ вибираються одночасно верхнi або нижнi знаки. З урахуванням рiвностей (5.4), система (5.23) має такий розв’язок:

$$m_{r}=\left\{\begin{array}[]{llc}&\frac{-1}{2m_{0}}\Big{[}k_{r/2}^{2}+m_{r/2}^{2}+2\big{(}k_{0}k_{r}+k_{1}k_{r-1}+\cdots+k_{\frac{r}{2}-1}k_{\frac{r}{2}+1}+\vspace*{2mm}\\ &+m_{1}m_{r-1}+m_{2}m_{r-2}+\cdots+m_{\frac{r}{2}-1}m_{\frac{r}{2}+1}\big{)}\Big{]}\vspace*{2mm}\\ &\hskip 159.33542pt\,\mbox{при}\;r\;\mbox{парному},\vspace*{4mm}\\ &\frac{-1}{m_{0}}\Big{(}k_{0}k_{r}+k_{1}k_{r-1}+\cdots+k_{\frac{r-1}{2}}k_{\frac{r+1}{2}}+m_{1}m_{r-1}+\vspace*{2mm}\\ &+m_{2}m_{r-2}+\cdots+m_{\frac{r-1}{2}}m_{\frac{r+1}{2}}\Big{)}\quad\,\,\,\mbox{при}\;r\;\mbox{непарному}\\ \end{array}\right.\vskip 6.0pt plus 2.0pt minus 2.0pt$$ (5.25)

з початковими значеннями (5.24). Зауважимо, що формула (5.25) є формулою виду (2.5) для рiвняння (5.21).

Тепер можемо визначити змiннi $\xi$ та $\xi_{r}$, $r=1,2,\ldots$. В цьому випадку,

$$\xi=k_{0}x+m_{0}y=k_{0}x\pm yi\sqrt{k_{0}^{2}+\lambda},$$

a $\xi_{r}=k_{r}x+m_{r}y$ при $r=1,2,\ldots$. При цьому $k_{r}$ — довiльнi комплекснi числа при $r=0,1,2,\ldots$, а $m_{r}$ визначаються рекурентними формулами (5.25).

Таким чином, тепер ми можемо виписати нескiнченну кiлькiсть точних розв’язкiв виду (4.5). Вiдповiдно до пункту 4.1, випишемо декiлька перших розв’язкiв. Маємо

$$V_{0}=e^{\xi}=e^{k_{0}x\pm yi\sqrt{k_{0}^{2}+\lambda}},$$

$$V_{1}=\xi_{1}e^{\xi}=\Big{(}k_{1}x\pm\frac{ik_{0}k_{1}}{\sqrt{k_{0}^{2}+\lambda}}\,y\Big{)}e^{k_{0}x\pm yi\sqrt{k_{0}^{2}+\lambda}}.$$

$$V_{2}=\left(\xi_{2}+\frac{\xi_{1}^{2}}{2}\right)e^{\xi}=$$

$$=\Biggr{[}k_{2}x+\Big{(}\frac{k_{1}^{2}\lambda}{\sqrt{2m_{0}^{3}}}-\frac{k_{0}k_{2}}{m_{0}}\Big{)}y+\frac{1}{2}\Big{(}k_{1}x\pm\frac{ik_{0}k_{1}}{\sqrt{k_{0}^{2}+\lambda}}\,y\Big{)}^{2}\Biggr{]}e^{k_{0}x\pm yi\sqrt{k_{0}^{2}+\lambda}},$$

де $k_{0},k_{1},k_{2}$ — довiльнi комплекснi числа.

5.5 Розв’язки одного рiвняння гiдродинамiки

У цьому пунктi побудуємо точнi розв’язки рiвняння

$$\frac{\partial^{3}V}{\partial t^{3}}+\alpha\frac{\partial^{2}V}{\partial t^{2}}-\beta\frac{\partial^{2}V}{\partial x^{2}}=0,\qquad\alpha,\beta>0.$$ (5.26)

З цiєю метою на послiдовностi розширень $\{\mathbb{E}^{n}_{\rho}\}_{n=2}^{\infty}$ знайдемо пари векторiв $e_{1},e_{2}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння

$$e_{1}^{3}+\alpha e_{1}^{2}-\beta e_{2}^{2}=0.$$ (5.27)

Нехай вектори $e_{1},e_{2}$ подаються у виглядi (5.18). Нехай $e_{1}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}B_{r}\rho^{r}$, $e_{2}^{2}=\sum_{r=0}^{\infty}C_{r}\rho^{r}$, де коефiцiєнти $B_{r}$ визначенi рiвностями (5.3), (5.4), а коефiцiєнти $C_{r}$ визначаються формулою (5.12). Нехай $e_{1}^{3}=\sum_{r=0}^{\infty}D_{r}\rho^{r}$, де $D_{0}:=k_{0}^{3}$, $D_{1}=3k_{0}^{2}k_{1}$ i

$$D_{r}=k_{0}B_{r}+k_{1}B_{r-1}+\cdots+k_{r}B_{0}\,,\qquad r=2,3,\ldots.$$ (5.28)

Очевидно, що рiвняння (5.22) рiвносильне нескiнченнiй системi рiвнянь

$$D_{r}+\alpha B_{r}-\beta C_{r}=0\,,\qquad r=0,1,2,\dots,n.$$ (5.29)

Вектор $e_{1}$ покладаємо довiльними, а вектор $e_{2}$ виразимо через $e_{1}$ (2.5). Тобто, $k_{r}$ є довiльними комплексними числами при всiх $r=0,1,2,\ldots$. Iз системи (5.29) маємо такi початковi значення:

$$m_{0}:=\pm\sqrt{\frac{k_{0}^{3}+\alpha k_{0}^{2}}{\beta}}\,,\qquad m_{1}:=\frac{3k_{0}^{2}k_{1}+2\alpha k_{0}k_{1}}{2\beta m_{0}}.$$ (5.30)

де серед знакiв $+,-$ вибираються одночасно верхнi або нижнi знаки. З урахуванням рiвностей (5.4), система (5.29) має такий розв’язок:

$$m_{r}=\left\{\begin{array}[]{lrr}&\frac{1}{2\beta m_{0}}\Biggr{(}D_{r}+\alpha B_{r}-\beta\big{(}m_{\frac{r}{2}}^{2}+2m_{1}m_{r-1}+2m_{2}m_{r-2}+\cdots\\ &\cdots+2m_{\frac{r}{2}-1}m_{\frac{r}{2}+1}\big{)}\Biggr{)}\vspace*{2mm}\;\;\mbox{при}\;\;r\;\;\mbox{парном},\vspace*{2mm}&\\ &\frac{1}{2\beta m_{0}}\Biggr{(}D_{r}+\alpha B_{r}-\beta\big{(}2m_{1}m_{r-1}+2m_{2}m_{r-2}+\cdots\\ &\cdots+2m_{\frac{r-1}{2}}m_{\frac{r+1}{2}}\big{)}\Biggr{)}\vspace*{2mm}\;\;\mbox{при}\;\;r\;\;\mbox{непарном}.&\\ \end{array}\right.\vskip 6.0pt plus 2.0pt minus 2.0pt$$ (5.31)

з початковими значеннями (5.30).

Тепер можемо визначити змiннi $\xi$ та $\xi_{r}$, $r=1,2,\ldots$. В цьому випадку,

$$\xi=k_{0}x+m_{0}y=k_{0}t\pm\,x\sqrt{\frac{k_{0}^{3}+\alpha k_{0}^{2}}{\beta}},$$

a $\xi_{r}=k_{r}x+m_{r}y$ при $r=1,2,\ldots$. При цьому $k_{r}$ — довiльнi комплекснi числа при $r=0,1,2,\ldots$, а $m_{r}$ визначаються рекурентними формулами (5.31).

Таким чином, тепер ми можемо виписати нескiнченну кiлькiсть точних розв’язкiв виду (4.5). Вiдповiдно до пункту 4.1, випишемо декiлька перших розв’язкiв. Маємо

$$V_{0}(t,x)=\exp\left(k_{0}t\pm\,x\sqrt{\frac{k_{0}^{3}+\alpha k_{0}^{2}}{\beta}}\right),$$

$$V_{1}(t,x)=\left(tk_{1}\pm\,x\frac{3k_{0}k_{1}+2\alpha k_{1}}{2\sqrt{\beta(k_{0}+\alpha)}}\right)\exp\left(k_{0}t\pm\,x\sqrt{\frac{k_{0}^{3}+\alpha k_{0}^{2}}{\beta}}\right),$$

$$V_{2}(t,x)=\Biggr{[}tk_{2}\pm\,x\frac{3k_{1}^{2}k_{0}+4\alpha k_{1}^{2}+20\alpha k_{0}k_{2}+12k_{0}^{2}k_{2}+8\alpha^{2}k_{2}}{8\sqrt{\beta}(k_{0}+\alpha)^{3/2}}+$$

$$+\frac{1}{2}\left(tk_{1}\pm\,x\frac{3k_{0}k_{1}+2\alpha k_{1}}{2\sqrt{\beta(k_{0}+\alpha)}}\right)^{2}\Biggr{]}\exp\left(k_{0}t\pm\,x\sqrt{\frac{k_{0}^{3}+\alpha k_{0}^{2}}{\beta}}\right),$$

де серед знакiв $+,-$ вибираються одночасно верхнi або нижнi знаки, а $k_{0},k_{1},k_{2}$ — довiльнi комплекснi числа.

Збiльшуючи $n$, можемо виписати якзавгодно багато точних розв’язкiв рiвняння (5.26).

IНФОРМАЦIЯ ПРО АВТОРА

Вiталiй Станiславович Шпакiвський
Iнститут математики НАН України,
вул. Терещенкiвська, 3, Київ, Україна
shpakivskyi86@gmail.com