Анотацiя

We obtain estimates exact in order for deviations of Zygmund sums in metrics of spaces $L_{q}$, $1<q<\infty$, on classes of $2\pi$-periodic functions, that admit the representation in the form of convolution of functions that belong to unit ball of the space $L_{1}$ with fixed kernel $\Psi_{\beta}$. We show that at certain values of the parameters that define the class $L^{\psi}_{\beta,1}$ and method of approximation, Zygmund sums provide the order of best approximation of given classes by trigonometric polynomials in metric $L_{q}$.

Получены точные по порядку оценки отклонений сумм Зигмунда в метриках пространств $L_{q}$, $1<q<\infty$, на классах $2\pi$-периодических функций, которые допускают изображение в виде свертки функций, принадлежащих единичному шару пространства $L_{1}$ с фиксированным ядром $\Psi_{\beta}$. Показано, что при определенных значениях параметров, что определяют класс $L^{\psi}_{\beta,1}$ и метод приближения, суммы Зигмунда обеспечивают порядок наилучшего приближения указанных классов тригонометрическими полиномами в метрике $L_{q}$.

Наближення сумами Зигмунда класiв згорток перiодичних функцiй в iнтегральних метриках

У. З. Грабова

Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi Українки, Луцьк

Нехай $L_{p}$, $1\leq p\leq\infty$, — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $\varphi$ зi скiнченною нормою $\|\varphi\|_{p}$, де при $p\in[1,\infty)$ $\|\varphi\|_{p}:=\Big{(}\int\limits_{0}^{2\pi}|\varphi(t)|^{p}dt\Big{)}^{\frac{1}{p}}$, а при $p=\infty$ ${\|\varphi\|_{\infty}:=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|\varphi(t)|}$.

Нехай, далi, $L^{\psi}_{\beta,p}$,  $1\leq p<\infty$, — клас $2\pi$-перiодичних функцiй $f(x)$, що майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ представляються згортками

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+(\Psi_{\beta}\ast\varphi)(x):=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\perp 1,$$ (1)

де $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, а $\Psi_{\beta}(t)$ — сумовне на $[0,2\pi)$ ядро, ряд Фур’є якого має вигляд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)},\ \psi(k)>0,\ \beta\in\mathbb{R}.$$

Функцiю $\varphi$ в зображеннi (1) називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\psi}_{\beta}$. Поняття $(\psi,\beta)$-похiдної належить О.I. Степанцю (див., наприклад, [2, с. 132]).

Якщо $\psi(k)=k^{-r}$, $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, то класи $L^{\psi}_{\beta,p}$ є класами Вейля-Надя i позначаються через $W^{r}_{\beta,p}$.

Не зменшуючи загальностi можна вважати, що послiдовнiсть $\psi(k)$, яка визначає класи згорток, є слiдом на множинi натуральних чисел $\mathbb{N}$ деякої неперервної функцiї $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$.

Позначимо через $\Theta_{\varrho}$, $1\leq\varrho<\infty$, множину монотонно незростаючих функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1$, для яких iснує стала $\alpha>\frac{1}{\varrho}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає, тобто для будь-яких $t_{1}>t_{2}\geq 1$ виконується нерiвнiсть $t^{\alpha}_{1}\psi(t_{1})\leq Kt^{\alpha}_{2}\psi(t_{2})$, в якiй $K$ — деяка додатна стала. Прикладами функцiй $\psi$, що задовольняють умову $\psi\in\Theta_{\varrho}$ є, зокрема, функцiї вигляду ${\psi_{1}(t)=\frac{1}{t^{r}}}$,  $r>\frac{1}{\varrho}$; $\psi_{2}(t)=\frac{\ln^{\alpha}(t+c)}{t^{r}}$,  $r>\frac{1}{\varrho}$,  $\alpha>0$,  $c>e^{\frac{2\alpha}{r-\frac{1}{\varrho}}}-1$; $\psi_{3}(t)=\frac{1}{t^{r}\ln^{\alpha}(t+c)}$,  $r>\frac{1}{\varrho}$,  $\alpha>0$,  $c>0$;   $\psi_{4}(t)=\frac{\ln\ln^{\alpha}(t+c)}{t^{r}}$,  $r>\frac{1}{\varrho}$,  $\alpha>0$,  $c>e^{\frac{2\alpha}{r-\frac{1}{\varrho}}}-1$.

У данiй роботi будемо вимагати, щоб $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}$, $\frac{1}{q}+\frac{1}{q^{\prime}}=1$, $1<q<\infty$. Умова $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}$, як неважко переконатись, гарантує справедливiсть включення $\Psi_{\beta}\in L_{q}$ (див., наприклад, [3, с. 657]), а отже, i вкладення $L^{\psi}_{\beta,1}\subset L_{q}$, $1<q<\infty$ (див., наприклад, нерiвнiсть (1.5.28) iз роботи [4, с. 43]).

Сумами Зигмунда функцiї $f$ iз $L_{1}$ називають тригонометричнi полiноми вигляду

$$Z_{n-1}^{s}(f;t)=\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\bigg{(}1-\Big{(}\frac{k}{n}\Big{)}^{s}\bigg{)}(a_{k}\cos kt+b_{k}\sin kt),s>0,$$ (2)

де $a_{k}$ i $b_{k}$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$. При $s=1$ полiноми $Z_{n-1}^{s}$ є вiдомими сумами Фейєра, якi позначаються через $\sigma_{n-1}(f;t)$.

В данiй роботi дослiджуються величини

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,p};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{{q}}=\mathop{\sup}\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-Z^{s}_{n-1}(f;\cdot)\|_{{q}},$$

з метою одержання для них точних порядкових оцiнок, при $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}$, $\beta\in\mathbb{R}$, $s>0$, $1<q<\infty$ i $p=1$.

В роботi також розглядатимуться найкращi наближення класiв $L^{\psi}_{\beta,p}$, $p\geq 1$, $\beta\in\mathbb{R}$ тригонометричними полiномами $t_{n-1}$ порядку $n-1$, тобто величини вигляду

$$E_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,p}\big{)}_{q}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{q},\ 1\leq p,\ q\leq\infty,$$

за умови, що $L^{\psi}_{\beta,p}\subset L_{q}$. Далi буде вказано область допустимих значень параметрiв $\psi$, $s$ i $q$ при яких порядки спадання величин ${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{{q}}$ i $E_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{q}$ збiгаються.

Вивченню апроксимативних властивостей сум Зигмунда на рiзних функцiональних класах присвячена значна кiлькiсть робiт (з детальною бiблiографiєю з цього напряму можна ознайомитись в [5]). Зокрема, у [5] знайдено порядковi оцiнки величин ${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,p};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{{\infty}}$ при $\psi\in\Theta_{p}$, $1<p<\infty$ i $\beta\in\mathbb{R}$.

Порядки спадання величин $E_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,p}\big{)}_{q}$ дослiджувались багатьма авторами (див. [6, 7] та iн.). У [7] встановлено точнi порядковi рiвностi величин $E_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{q}$, $1<q\leq\infty$, за умови, що $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}\cap B$, $\frac{1}{q}+\frac{1}{q^{\prime}}=1$ i $\beta\in\mathbb{R}$, де $B$ — множина монотонно незростаючих функцiй $\psi(t)$, для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1.$

Дана робота є продовженням дослiджень, розпочатих у [5] та [7]. Для формулювання основних результатiв введемо наступнi означення.

Будемо казати, що додатна функцiя $g(t)$, задана на $[1,\infty)$, належить до множини $A^{+}$ ($g\in A^{+}$), якщо iснує $\varepsilon>0$ таке, що $g(t)t^{-\varepsilon}$ зростає на $[1,\infty)$. Якщо iснує ${\varepsilon>0}$ таке, що $g(t)t^{\varepsilon}$ спадає на $[1,\infty)$, то будемо казати, що $g$ належить до множини $A^{-}$ ($g\in A^{-}$). Через $\mathcal{Z}$ позначимо множину неперервних слабо коливних (в сенсi Зигмунда) функцiй, тобто додатних функцiй $g(t)$, визначених на $[\frac{1}{\pi},\infty)$, таких, що при довiльному $\delta>0$ для достатньо великих $t$   $g(t)t^{\delta}$ зростає, а $g(t)t^{-\delta}$ спадає.

Далi пiд записом $A(n)=O(B(n))$ розумiтимемо, що iснує стала $K>0$, така, що виконується нерiвнiсть $A(n)\leq K(B(n))$, для всiх $n\in\mathbb{N}$. Запис $A(n)\asymp B(n)$ означає, що $A(n)=O(B(n))$ i одночасно $B(n)=\leavevmode\nobreak\ O(A(n))$.

Теорема 1. Нехай $1<q<\infty$, $s>0$, $n\in\mathbb{N}$, $g_{s,q^{\prime}}(t):=\psi(t)t^{s+\frac{1}{q^{\prime}}}$, $\frac{1}{q}+\frac{1}{q^{\prime}}=1$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi

1. Якщо $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}$ i $g_{s,q^{\prime}}\in A^{+}$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}=O\big{(}\psi(n)n^{1-\frac{1}{q}}\big{)}.$$ (3)

2. Якщо $g_{s,q^{\prime}}\in\mathcal{Z}$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}=O\bigg{(}\frac{1}{n^{s}}\Big{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}g_{s,q^{\prime}}(t)\big{)}^{q}}{t}dt\Big{)}^{\frac{1}{q}}\bigg{)}.$$ (4)

3. Якщо $g_{s,q^{\prime}}\in A^{-}$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}=O\big{(}n^{-s}\big{)}.$$ (5)

Доведення. З рiвностей (1) та (2) випливає, що для будь-якої $f\in L^{\psi}_{\beta,1}$ майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ має мiсце рiвнiсть

$$f(x)-Z_{n-1}^{s}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Big{(}\frac{1}{n^{s}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\Big{(}k(x-t)-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\!+\!\Psi_{\beta,n}(x-t)\Big{)}\varphi(t)dt,$$ (6)

де $\|\varphi\|_{1}\leq 1$, $\Psi_{\beta,n}(\tau)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}k\tau-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}$,    $n\in\mathbb{N}$.

Iз (6), застосовуючи нерiвнiсть (1.5.28) з роботи [4, с. 43] та нерiвнiсть трикутника, отримуємо

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}\leq\frac{1}{\pi n^{s}}\bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\Big{(}k(\cdot)-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\bigg{\|}_{q}+\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{q}.$$

Тодi, скориставшись формулами (18), (21), (24) та (42) з роботи [5], одержимо оцiнки (3)–(5). Теорему 1 доведено.

Теорема 2. Нехай $1<q<\infty$, $s>0$, $n\in\mathbb{N}$, $g_{s,q^{\prime}}(t):=\psi(t)t^{s+\frac{1}{q^{\prime}}}$, $\frac{1}{q}+\frac{1}{q^{\prime}}=1$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi

1. Якщо $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}$, $g_{s,q^{\prime}}\in A^{+}$ i функцiя $1/\psi(t)$ опукла вгору або донизу на $[1,\infty)$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}\asymp E_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{q}\asymp\psi(n)n^{1-\frac{1}{q}}.$$ (7)

2. Якщо $g_{s,q^{\prime}}\in\mathcal{Z}$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}\asymp\frac{1}{n^{s}}\Big{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}g_{s,q^{\prime}}(t)\big{)}^{q}}{t}dt\Big{)}^{\frac{1}{q}}.$$ (8)

3. Якщо $g_{s,q^{\prime}}\in A^{-}$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}\asymp n^{-s}.$$ (9)

Доведення. Оцiнки зверху для величин ${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}$ в (7) – (9) випливають iз спiввiдношень (3) – (5) вiдповiдно.

Розглянемо випадок $g_{s,q^{\prime}}\in A^{+}$, $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}$. У роботi [7, с. 1195], при $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}\cap B$, $1<q\leq\infty$, $\frac{1}{q}+\frac{1}{q^{\prime}}=1$, за умови, що функцiя $1/\psi(t)$ опукла вгору або донизу на $[1,\infty)$, встановлено наступну оцiнку знизу для величини ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{q}$:

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{q}\geq K_{\psi,q}\psi(n)n^{1-\frac{1}{q}},\ n\in\mathbb{N},\ \beta\in\mathbb{R},$$ (10)

де $K_{\psi,q}$ — додатна величина, що може залежати лише вiд $\psi$ та $q$. Оскiльки з включення $g_{s,q^{\prime}}\in A^{+}$, $s>0$, $1<q\leq\infty$ випливає, що $\psi\in B$, то з оцiнок (3), (10) та нерiвностi   ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{q}\leq{\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q},\ n\in\mathbb{N}$    випливає порядкова рiвнiсть (7).

Нехай, далi, $g_{s,q^{\prime}}\in\mathcal{Z}$. Для встановлення оцiнки знизу величини ${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}$, $1<q<\infty$ розглянемо функцiю

$$\varphi_{\alpha}(t)=\varphi_{\alpha}(n,t)=\alpha\Big{(}V_{n}(t)-\frac{1}{2}\Big{)},\ \alpha>0,\ n\in\mathbb{N},$$

де $V_{m}(t)$ — ядра методу Валле Пуссена,

$$V_{m}(t):=\frac{1}{m}\sum\limits_{k=m}^{2m-1}D_{k}(t)=D_{m}(t)+2\sum\limits_{k=m+1}^{2m-1}\Big{(}1-\frac{k}{2m}\Big{)}\cos kt,\ m\in\mathbb{N},$$

$D_{k}(t)$ — ядра Дiрiхле,   $D_{k}(t):=\frac{1}{2}+\sum\limits_{\nu=1}^{k}\cos\nu t=\frac{\sin\big{(}k+\frac{1}{2}\big{)}t}{2\sin\frac{t}{2}},\ k\in\mathbb{N}.$

Оскiльки (див., наприклад, [7, с. 1192]) $|V_{m}(t)|<A_{1}m$, $0\leq t\leq\pi$,  $|V_{m}(t)|\leq\frac{A_{2}}{mt^{2}}$, $0<t\leq\pi$, де $A_{i}$ — абсолютнi сталi, то нескладно переконатися, що

$$\|\varphi_{\alpha}\|_{1}\leq\alpha\big{(}\pi+\|V_{n}\|_{1}\big{)}\leq\alpha A_{3}.$$ (11)

При $\alpha=\alpha_{0}=A_{3}^{-1}$ з (11) одержуємо нерiвнiсть $\|\varphi_{\alpha_{0}}\|_{1}\leq 1$.

Iз [8, c. 65] випливає, що для функцiї $f_{\alpha_{0}}(t)\!:=\!(\varphi_{\alpha_{0}}\ast\Psi_{\beta})(t)$ має мiсце рiвнiсть

$$f_{\alpha_{0}}(t)\!=\!\alpha_{0}\bigg{(}\!\sum\limits_{k=1}^{n}\!\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\!+2\!\!\sum\limits_{k=n+1}^{2n-1}\!\psi(k)\Big{(}1-\frac{k}{2n}\Big{)}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\!\!\bigg{)}.$$ (12)

Розглянемо iнтеграл

$$I:=\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Big{(}f_{\alpha_{0}}(t)-Z_{n-1}^{s}(f_{\alpha_{0}};t)\Big{)}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{q^{\prime}}}\big{)}^{q-1}}{k^{\frac{1}{q}}}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}dt.$$

Враховуючи (12), (2) та вiдому формулу

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\cos\Big{(}mt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}dt={\left\{{\begin{array}[]{l l}0,&k\neq m,\ \ k,m\in\mathbb{N},\ \ \beta\in\mathbb{R},\\ \pi,&k=m,\ \ k,m\in\mathbb{N},\ \ \beta\in\mathbb{R},\end{array}}\right.}$$

iнтеграл $I$ можна записати у виглядi   $I=\frac{\alpha_{0}\pi}{n^{s}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{q^{\prime}}}\big{)}^{q}}{k}$, звiдки одержуємо

$$I\cdot\bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{q^{\prime}}}\big{)}^{q}}{k}\bigg{)}^{-\frac{1}{q^{\prime}}}\!=\frac{\alpha_{0}\pi}{n^{s}}\bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{q^{\prime}}}\big{)}^{q}}{k}\bigg{)}^{\frac{1}{q}}\geq\frac{K_{\psi,s,q}^{(1)}}{n^{s}}\bigg{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}g_{s,q^{\prime}}(t)\big{)}^{q}}{t}dt\bigg{)}^{\frac{1}{q}},$$ (13)

тут i далi $K^{(i)}_{\psi,s,q}$ — додатнi величини, що можуть залежати тiльки вiд $\psi$, $s$ та $q$.

З iншого боку, для оцiнки зверху величини $I$ застосуємо нерiвнiсть Гельдера та проведемо мiркування, використанi при доведеннi формули (42) з роботи [5], внаслiдок чого отримуємо, що при $1<q<\infty$

$$I\leq\Big{\|}f_{\alpha_{0}}(t)-Z_{n-1}^{s}(f_{\alpha_{0}};t)\Big{\|}_{q}\bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{(g_{s,q^{\prime}}(k))^{q-1}}{k^{\frac{1}{q}}}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\bigg{\|}_{q^{\prime}}\leq$$

$$\leq K^{(2)}_{\psi,s,q}\Big{\|}f_{\alpha_{0}}(t)-Z_{n-1}^{s}(f_{\alpha_{0}};t)\Big{\|}_{q}\Big{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{(g_{s,q^{\prime}}(k))^{q}}{k}\Big{)}^{\frac{1}{q^{\prime}}},\ \frac{1}{q}+\frac{1}{q^{\prime}}=1.$$ (14)

Об’єднуючи (13) та (S0.Ex9) будемо мати

$$\frac{K^{(1)}_{\psi,s,q}}{n^{s}}\bigg{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}g_{s,q^{\prime}}(t)\big{)}^{q}}{t}dt\bigg{)}^{\frac{1}{q}}\leq I\cdot\bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}g_{s,q^{\prime}}(k)\big{)}^{q}}{k}\bigg{)}^{-\frac{1}{q^{\prime}}}\leq K^{(2)}_{\psi,s,q}\Big{\|}f_{\alpha_{0}}(t)-Z_{n-1}^{s}(f_{\alpha_{0}};t)\Big{\|}_{q}.$$ (15)

З (15) отримуємо

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}\geq\Big{\|}f_{\alpha_{0}}(t)-Z_{n-1}^{s}(f_{\alpha_{0}};t)\Big{\|}_{q}\geq\frac{K^{(3)}_{\psi,s,q}}{n^{s}}\bigg{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}g_{s,q^{\prime}}(t)\big{)}^{q}}{t}dt\bigg{)}^{\frac{1}{q}}.$$

Оцiнку знизу величини ${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}$ у випадку $g_{s,q^{\prime}}\in\mathcal{Z}$, $1<q<\infty$ доведено.

Як випливає з теореми (2.2.1) роботи [2, с. 92], метод $Z_{n-1}^{s}$ насичений з порядком насичення ${n^{-s}}$, тобто величини ${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\big{)}_{q}$ не можуть прямувати до нуля швидше за порядком, нiж ${n^{-s}}$, звiдки випливає, що для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$, $1<q<\infty$, за умови $g_{s,q^{\prime}}\in A^{-}$, виконується порядкова рiвнiсть (9). Теорему 2 доведено.

Наслiдок 1. Нехай $1<q<\infty$, $n\in\mathbb{N}$, $g_{1,q^{\prime}}(t):=\psi(t)t^{1+\frac{1}{q^{\prime}}}$, $\frac{1}{q}+\frac{1}{q^{\prime}}=1$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi

1. Якщо $\psi\in\Theta_{q^{\prime}}$, $g_{1,q^{\prime}}\in A^{+}$ i функцiя $1/\psi(t)$ опукла вгору або донизу на $[1,\infty)$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};\sigma_{n-1}\big{)}_{q}\asymp E_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{q}\asymp\psi(n)n^{1-\frac{1}{q}}.$$

2. Якщо $g_{1,q^{\prime}}\in\mathcal{Z}$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};\sigma_{n-1}\big{)}_{q}\asymp\frac{1}{n}\Big{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}g_{1,q^{\prime}}(t)\big{)}^{q}}{t}dt\Big{)}^{\frac{1}{q}}.$$

3. Якщо $g_{1,q^{\prime}}\in A^{-}$, то

$${\cal E}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1};\sigma_{n-1}\big{)}_{q}\asymp n^{-1}.$$

Наслiдок 2. Нехай $r>1-\frac{1}{q}$, $1<q<\infty$, $s>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, $n\in\mathbb{N}\backslash\{1\}$. Тодi

$${\cal E}\left(W^{r}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\right)_{q}\asymp{\left\{{\begin{array}[]{l l}n^{-(r-1+\frac{1}{q})},&1-\frac{1}{q}<r<s+1-\frac{1}{q};\\ n^{-s}\ln^{\frac{1}{q}}n,&r=s+1-\frac{1}{q};\\ n^{-s},&r>s+1-\frac{1}{q}.\end{array}}\right.}$$ (16)

При $s=1$ iз (16) випливають результати одержанi А.I. Камзоловим [9]. Iз (16) i теореми 3.6 роботи [10, с. 47] випливає, що при $1-\frac{1}{q}<r<s+1-\frac{1}{q}$ i $\beta\in\mathbb{R}$

$${\cal E}\left(W^{r}_{\beta,1};Z_{n-1}^{s}\right)_{q}\asymp E_{n}\left(W^{r}_{\beta,1}\right)_{q}\asymp n^{-(r-1+\frac{1}{q})},\ \ 1<q<\infty.$$