Анотацiя
Отримано порядковi оцiнки для найкращих рiвномiрних наближень
тригонометричними полiномами та наближень сумами Фур’є класiв
–перiодичних неперервних функцiй, таких, що їх
–похiднi належать одиничним кулям
просторiв , у випадку коли послiдовностi
спадають до нуля швидше за будь–яку степеневу функцiю.
Аналогiчнi оцiнки одержанi для наближень в –метрицi, , для класiв сумовних –диференцiйовних
функцiй, таких, що .
We obtained order estimations for the best uniform approximation by
trigonometric polynomials and approximation by Fourier sums of
classes of –periodic continuous functions, whose
–derivatives belong to unit balls
of spaces in case at consequences
decrease to nought faster than any power function. We also
established the analogical estimations in –metric, , for classes
of the summable
–differentiable functions, such that .
Порядковi оцiнки найкращих наближень i наближень
сумами Фур’є класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй
А. С. Сердюк1, Т. А. Степанюк2
1Iнститут математики НАН
України, Київ
2Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi
Українки, Луцьк
Нехай — простiр –перiодичних неперервних функцiй, у
якому норма задана за допомогою рiвностi ; — простiр
–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з
нормою ;
, , — простiр –перiодичних сумовних
в –му степенi на функцiй , в якому норма
задана формулою
Нехай далi функцiя , i її ряд Фур’є має вигляд
|
|
|
— фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел, а
— деяке дiйсне число. Якщо ряд
|
|
|
є рядом Фур’є деякої сумовної функцiї , то
функцiю називають (див., наприклад, [1, с.
132]) -похiдною функцiї i
позначають .
Множину функцiй , у яких iснує -похiдна
позначають через , а пiдмножину неперервних
функцiй iз – через .
Якщо , i водночас , то кажуть, що функцiя належить
класу . Якщо ,
де , то покладають
.
Як показано в [1, с.
136], якщо послiдовнiсть
монотонно прямує до нуля при
i , то елементи множини
при будь–якому i майже для всiх представляються згортками
|
|
|
(1) |
з сумовним ядром ряд Фур’є якого має вигляд
|
|
|
При цьому функцiя майже скрiзь спiвпадає з
. Якщо ж , то рiвнiсть
(1) виконується для всiх .
Якщо , то класи є
вiдомими класами
Вейля-Надя .
Будемо вважати, що послiдовностi є звуженням на множину
натуральних чисел деяких додатних, неперервних, опуклих
донизу функцiй неперервного аргументу таких, що Множину всiх таких
функцiй позначатимемо через .
Згiдно з [1, с. 159–160], кожнiй функцiї
поставимо у вiдповiднiсть характеристики
|
|
|
де — обернена до функцiя i розглянемо
множину
|
|
|
Через позначимо пiдмножину функцiй
, для кожної з яких величина
обмежена зверху, тобто iснує стала ,
така, що , а через — пiдмножину функцiй , для кожної з яких величина
обмежена знизу деяким додатним числом, тобто iснує стала ,
така, що .
Типовими представниками множини є
функцiї ,
причому, якщо , то ,
а якщо , то .
Через прийнято позначати множину функцiй , таких що . Вiдмiтимо
(див., наприклад, [1, с. 165]), що
.
Якщо , то (див., наприклад,
[2, с. 97]) множини
складаються з нескiнченно диференцiйовних функцiй. З iншого боку, як
показано в [3, с. 1692], для кожної
нескiнченно диференцiйовної, –перiодичної функцiї можна
вказати функцiю з множини , таку
що для довiльних .
Метою даної роботи є знаходження точних порядкових оцiнок для
величин вигляду
|
|
|
де — частиннi суми Фур’є порядку ,
, а також знаходження точних
порядкових оцiнок найкращих наближень, тобто величин вигляду
|
|
|
де — пiдпростiр усiх тригонометричних
полiномiв порядку не вищого за , у наступних
випадках:
1) ;
2)
при i
.
При будемо позначати через , а через
вiдповiдно.
Зробимо короткий iсторичний огляд дослiдження величин i .
Для класiв Вейля–Надя , при довiльних ,
, точнi порядковi оцiнки
величин ,
вiдомi (див., наприклад, [4, с.
47–49]).
У випадку i вiдомi також асимптотичнi рiвностi
при для величин та , , (див.,
наприклад, роботи [5]–[7]).
У випадках , , та i
встановленi точнi значення найкращих наближень
та
при усiх , i
(див. роботи [8]–[14].
На класах точнi порядковi оцiнки величин та у
випадку, коли монотонно
незростають i , де — множина монотонно
незростаючих при додатних функцiй , для кожної з
яких можна вказати додатну сталу таку, що , були знайденi у
роботi [15] при довiльних .
При в [15] також розв’язано задачу про точнi
значення величин та
за умови .
Зазначимо також, що при i або i точнi значення величин
для всiх ,
за умови збiжностi ряду
знайденi у роботах
[16] i [17].
В [18] встановлено точнi порядковi оцiнки
величин та
при , а
також при i , у випадку коли , де , , — множина
монотонно незростаючих функцiй , для яких iснує стала
така, що функцiя майже
спадає.
При , для довiльних , i
точнi порядковi
оцiнки величин та
, встановленi в [2, с. 225] (див. також [19, с. 48]) i мають вигляд
|
|
|
(2) |
де — додатнi сталi, що залежать
тiльки вiд i .
В [2, с. 219] (див. також [19, с.
60]) знайдено також точнi порядковi оцiнки величин
та
,
при , для довiльних , i
, якi мають вигляд
|
|
|
(3) |
де — додатнi сталi, що залежать
тiльки вiд i , a , якщо , i
, якщо .
Оцiнка зверху в спiввiдношеннi (3) є справедливою i у
випадку , за умови (див. [2, с. 224]).
У випадках , , i в [20]
встановлено асимптотичнi рiвностi для величин
i .
Крiм того в [21]
при та отримано точнi значення величин
i ,
за умови, що функцiя має наступнi властивостi: 1)
,
; 2)
.
В [22] для , за умови,
що починаючи з деякого ,
встановлено
точнi порядковi оцiнки величин ,
при , котрi мають вигляд:
|
|
|
де — додатнi сталi, що
залежать
вiд i .
В данiй роботi встановлено точнi порядковi оцiнки величин
,
i для довiльних , i , у випадку,
коли ,
,
. При цьому константи в
порядкових оцiнках записуються через параметри задачi в явному
виглядi.
Отриманi оцiнки доповнюють i уточнюють згаданi вище результати робiт [2, с. 219]
(див. також [19, с.
60]) та [22].
Перейдемо до викладу основних результатiв.
Теорема 1. Нехай ,
, . Тодi для , таких, що справедливi оцiнки
|
|
|
|
|
|
(4) |
де
|
|
|
(5) |
|
|
|
(6) |
Доведення теореми.
Спочатку оцiнимо зверху величину .
Згiдно з iнтегральним зображенням (1), для довiльної
функцiї ,
майже скрiзь виконується рiвнiсть
|
|
|
(7) |
де
|
|
|
(8) |
|
|
|
(9) |
При цьому, якщо , то
рiвнiсть (7) виконується в кожнiй точцi.
Далi нам буде корисним твердження роботи [1, с.
137–138].
Твердження 1. Якщо ,
, то згортка
|
|
|
неперервна на всiй осi, причому
|
|
|
(10) |
В силу твердження 1, та формул (7) i (8)
|
|
|
(11) |
де .
Застосувавши до функцiї перетворення Абеля, при
довiльному одержимо
|
|
|
(12) |
де
|
|
|
Врахування вiдомих формул (див., наприклад, [2, с. 40,42])
|
|
|
(13) |
i
|
|
|
(14) |
де — ядро Дiрiхле порядку , а — спряжене
ядро Дiрiхле порядку , дозволяє записати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(15) |
Оскiльки
|
|
|
(16) |
то з (15) одержимо
|
|
|
(17) |
З формул (12) i (17) випливає, що
|
|
|
(18) |
Крiм того, згiдно з (9) для довiльних
|
|
|
(19) |
Для оцiнки iнтеграла в правiй частинi формули (19),
скористаємось наступним твердженням роботи [23, с.
500].
Твердження 2. Якщо функцiя
, то для довiльного ,
такого, що
виконується умова
|
|
|
(20) |
Якщо , то з нерiвностi (20),
отримуємо
|
|
|
(21) |
З урахуванням формул (19) i (21), а також умови
, маємо
|
|
|
(22) |
Поклавши , та використовуючи формули (18), (22),
отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(23) |
З рiвностi (22), отримуємо, що при
|
|
|
|
|
|
(24) |
Зi спiввiдношень (11), (23) i (24) при , отримуємо оцiнку
|
|
|
Для завершення доведення теореми 1, враховуючи очевидну нерiвнiсть
|
|
|
потрiбно показати, що за умови виконання умов
i , знайдеться функцiя , така, що
|
|
|
|
|
|
(25) |
Позначивши цiлу частину дiйсного числа через ,
розглянемо при заданому функцiю
|
|
|
|
|
|
(26) |
в якiй величини , означаються за допомогою формули
|
|
|
(27) |
де , а —
фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел.
Покажемо спочатку, що функцiя належить класу
. Для цього досить
переконатись у виконаннi нерiвностi
|
|
|
(28) |
З цiєю метою спочатку покажемо, що для функцiї
справедливе твердження.
Лема 1. Нехай , а — деяка послiдовнiсть дiйсних чисел. Тодi для
довiльних має мiсце рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(29) |
Доведення леми 1. Рiвнiсть (29) випливає iз наступного ланцюжка перетворень:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лему 1 доведено.
Двiчi використавши рiвнiсть (29), отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(30) |
Оскiльки є тригонометричним полiномом
порядку , то згiдно з означенням –похiдної, серед
функцiй
знайдеться така, що також є тригонометричним полiномом порядку .
Надалi саме таку функцiю будемо розумiти пiд записом
.
Враховуючи спiввiдношення (30) та означення
–похiдної, для довiльних ,
отримуємо рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(31) |
Для доведення нерiвностi (28) буде корисним наступне
твердження.
Лема 2. Нехай ,
, , — довiльне дiйсне
число. Тодi
1) якщо , , то
|
|
|
|
|
|
(32) |
2) якщо , , то
|
|
|
|
|
|
(33) |
Доведення леми 2. Спочатку встановимо iстиннiсть оцiнки
(32). З рiвностi (31), випливає, що
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(34) |
Щоб оцiнити величини i
використаємо наступне твердження.
Лема 3. Нехай ,
, . Тодi
1) якщо , , то
|
|
|
(35) |
2) якщо , , то
|
|
|
(36) |
Доведення леми 3. Друга нерiвнiсть в (35) є очевидною.
Позначивши , при
одержуємо
|
|
|
|
|
|
Щоб переконатись в справедливостi нерiвностей (36), спочатку покажемо, що
при i має мiсце спiввiдношення
|
|
|
(37) |
Дiйсно, беручи до уваги означення функцiї , для довiльної
справедлива рiвнiсть
|
|
|
(38) |
Оскiльки , то функцiя
монотонно прямує до нуля при
. Нехай . Тодi в силу
(38), маємо
|
|
|
(39) |
Зазначимо також, що для довiльної функцiї
(див., наприклад, [1, c. 162–163])
|
|
|
(40) |
З (39) i (40), а також з рiвностi
|
|
|
випливає (37).
Застосування нерiвностей (37) при дозволяє
записати спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
(41) |
а при — спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
(42) |
Нерiвностi (41) i (42) доводять (36). Лему 3
доведено.
Щоб переконатись у справедливостi (32), достатньо
скористатись формулою (34) i застосувати нерiвностi
(35) i (36) леми 3.
Перейдемо до доведення нерiвностi (33). В силу означення
–похiдної та на пiдставi (27) для довiльної
одержуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(43) |
Застосовуючи до правої частини рiвностi (43) рiвнiсть
(15), та формулу
|
|
|
(див., наприклад, [24, с. 43]) iз (43) отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(44) |
Беручи до уваги рiвнiсть (44) i нерiвнiсть (16), маємо
|
|
|
|
|
|
(45) |
Враховуючи (45), та використовуючи нерiвностi (35) i
(36), отримуємо (33). Лему 2 доведено.
Використовуючи лему 2, покажемо виконання нерiвностi (28). З
(32) випливає оцiнка
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(46) |
а з нерiвностi (33) — оцiнка
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(47) |
Об’єднуючи (46)–(47), та враховуючи очевидну нерiвнiсть
|
|
|
(48) |
маємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(49) |
Крiм того, з (32) та (48) випливає, що при i
|
|
|
|
|
|
(50) |
З
(26), (49) i (50) одержуємо оцiнку
|
|
|
|
|
|
(51) |
яка доводить включення при всiх i .
Далi покажемо, що шуканою функцiєю є функцiя , тобто
для виконується оцiнка (25).
Дiйсно, в силу (30), бачимо, що для будь–якого
тригонометричного полiнома
|
|
|
(52) |
Iз (26) та (52) маємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(53) |
Застосовуючи рiвнiсть (29) до функцiй
при ,
, , а також при ,
, , i дiючи так само, як i при
доведеннi спiввiдношення (30), легко показати, що
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(54) |
На основi рiвностей (30) i (54), а також формул
|
|
|
отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(55) |
Оскiльки монотонно спадає, то, згiдно з означенням
характеристики , маємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(56) |
Використовуючи формулу (див., наприклад, [24, c. 15])
|
|
|
при та ,
одержуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(57) |
В силу нерiвностей (35) i (36), при , маємо
|
|
|
|
|
|
(58) |
Об’єднання формул (53)–(58) дозволяє записати
наступну оцiнку, справедливу для будь-якого
:
|
|
|
|
|
|
(59) |
З iншого боку, в силу (27) i означення –похiдної при
|
|
|
|
|
|
(60) |
тому використовуючи нерiвностi (10) i (49),
отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(61) |
З (59) i (61) випливає, що для довiльного
|
|
|
|
|
|
(62) |
Iз (62) для класiв при
,
,
одержуємо оцiнку (25). Теорему 1 доведено.
Важливим прикладом функцiй з множини
, якi задовольняють умову
, є функцiї
|
|
|
(63) |
Для них . Тодi, використавши узагальнену
нерiвнiсть Бернуллi
|
|
|
отримуємо
|
|
|
(64) |
З формули (64) випливає, що для всiх номерiв виконується нерiвнiсть
|
|
|
при
|
|
|
(65) |
В силу (65)
|
|
|
i, як неважко переконатись, для всiх
виконується нерiвнiсть
|
|
|
де
|
|
|
(66) |
З наведених вище мiркувань випливає, що до класiв
, породжених послiдовностями
вигляду (63) можна застосувати теорему 1, в умовi якої
параметри i визначаються формулами (65) i (66)
вiдповiдно. В результатi одержимо наступне твердження.
Наслiдок 1. Нехай , ,
. Тодi для усiх номерiв , таких, що
|
|
|
справедливi оцiнки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(67) |
де величини i означаються формулами
(5) i (6) при , , що
заданi за допомогою рiвностей (65) i (66) вiдповiдно.
Зазначимо також, що оскiльки
|
|
|
то з (67) випливають порядковi рiвностi
|
|
|
(68) |
де запис означає iснування
додатних сталих i таких, що , .
Для величини
оцiнка (68) встановлена в роботi [22].
Теорема 2. Нехай , , , . Тодi для довiльних , таких, що справедливi оцiнки
|
|
|
|
|
|
(69) |
де величини i означаються формулами
(5) i (6) вiдповiдно.
Доведення. Для отримання оцiнки зверху величини
використаємо iнтегральне
зображення (7) та нерiвнiсть Юнга (див., наприклад, [1, c.
293]). Тодi для довiльних , одержимо
|
|
|
(70) |
Iз спiввiдношень (23) i (24) за умов теореми 2 випливає
нерiвнiсть
|
|
|
(71) |
Об’єднуючи (70) i (71), одержуємо оцiнку зверху для
величини в спiввiдношеннi
(69).
Щоб одержати оцiнку знизу величини
, , розглянемо
функцiю вигляду (26) при , тобто функцiю
вигляду
|
|
|
|
|
|
В силу спiввiдношення (51) при для
–похiдної функцiї виконується
нерiвнiсть
, а
отже має мiсце включення
.
Покажемо тепер, що при довiльних
,
,
,
|
|
|
(72) |
З нерiвностей (10), (49), (50) та
рiвностi (60), для будь-якого ,
маємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(73) |
Зi спiввiдношень (59) i (73) випливає нерiвнiсть,
справедлива для будь-якого
|
|
|
|
|
|
(74) |
Тим самим нерiвнiсть (72) доведено, а разом з нею i теорему
2.
Наслiдок 2. Нехай , ,
, . Тодi для всiх
номерiв , таких, що
|
|
|
справедливi оцiнки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де величини i означаються формулами
(5) i (6) при , , що
в свою чергу заданi за допомогою рiвностей (65) i (66)
вiдповiдно.
Також для величин ,
, ,
, можна записати аналогiчне до
(68) спiввiдношення
|
|
|
Лiтература
-
[1]
Степанец А.И.
Методы теории приближений. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — 40.
— Ч.I. — 427 с.
-
[2]
Степанец А.И.
Классификация и приближение периодических функций. — — Киев: Наук. думка — 1987. — 268 c.
-
[3]
Степанец А.И., Сердюк А.С., Шидлич А.Л.
Классификация бесконечно дифференцируемых функций
// Укр. мат. журн. — 2008.
— 60, №12. — С. 1686–1708.
-
[4]
Temlyakov V.N.
Approximation of Periodic Function: Nova Science Publi– chers, Inc. — 1993. — 419p.
-
[5]
Kolmogoroff A.
Zur Grössennordnung des Restgliedes Fourierschen Reihen
differenzierbarer Funktionen // Ann. Math.(2),
— 1935. — 36, №2. — P. 521–526.
-
[6]
Пинкевич В.Т.
О порядке остаточного члена ряда Фурье функций, дифференцируемых в
смысле Вейля // Изв. АН СССР. Сер. мат. — 1940.
— 4, №6. — С. 521–528.
-
[7]
Никольский С.М.
Приближение функций тригонометрическими полиномами в среднем
// Изв. АН
СССР. Cер. мат.
— 1946. — 10, №3. — С. 207–256.
-
[8]
Favard J.
Sur l’approximation des fonctions périodiques par des polynomes
trigonométriques
// C.R. Acad. Sci. — 1936. — 203. — P. 1122–1124.
-
[9]
Favard J.
Sur les meilleurs procédes d’approximations de certains classes
de fontions par des polynomes
trigonométriques // Bull. de Sci. Math. —
1937. — 61. — P. 209–224, 243–256.
-
[10]
Дзядык В.К.
О наилучшем приближении на классе периодических функций, имеющих
ограниченную –ю производную // Изв. АН СССР, Сер. мат.
— 1953. — 17. — С. 135–162.
-
[11]
Дзядык В.К.
О наилучшем приближении на классах периодических функций,
определяемых интегралами от линейной комбинации абсолютно монотонных
ядер // Мат. заметки. — 1974. — 16, №5.
— С. 691–701.
-
[12]
Стечкин С.Б.
О наилучшем приближении некоторых классов периодических функций
тригонометрическими полиномами // Изв. АН СССР, Cер. мат. — 1956.
— 20, — С. 643–648.
-
[13]
Сунь Юн–шен.
О наилучшем приближении периодических дифференцируемых функций
тригонометрическими полиномами // Изв. АН СССР. Cер. мат.
— 1959. — 23, №1. — С. 67–92.
-
[14]
Бабенко В.Ф., Пичугов С.А.
О наилучшем линейном приближении некоторых классов дифференцируемых
периодических
функций // Мат. заметки. — 1980. — 27, №5. — С. 683–689.
-
[15]
Степанец А.И., Кушпель А.К.
Скорость сходимости рядов Фурье и наилучшие приближения в
пространстве
// Укр. мат. журн. — 1987.
— 39, №4. — С. 483–492.
-
[16]
Сердюк А.С., Соколенко I.В.
Рiвномiрнi наближення класiв –диференцiйовних функцiй лiнiйними методами
// Зб. праць Iн-ту матем. НАН України. — 2011. — 8, №1.
— С. 181–189.
-
[17]
Сердюк А.С., Соколенко I.В.
Наближення лiнiйними методами класiв –диференцiйовних функцiй
// Arxiv preprint, arXiv:1303.1300v1, 2013.
— 8 c.
-
[18]
Сердюк А.С., Грабова У.З.
Порядковi оцiнки найкращих
наближень i наближень сумами Фур’є класiв –
диференцiйовних функцiй
// Arxiv preprint, arXiv:1301.7620v1, 2013.
— 14 c.
-
[19]
Степанец А.И.
Методы теории приближений. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — 40.
— Ч.II. — 468 с.
-
[20]
Сердюк А.С.
Про один лiнiйний метод наближення перiодичних
функцiй// Зб. праць Iн-ту матем. НАН України. — 2004. — Т.1, №1.
— С. 294–336.
-
[21]
Сердюк А.С.
Про найкраще наближення на класах згорток перiодичних функцiй
// Теорiя наближення та її застосування: Пр. Iн-ту математики НАН України. Т.41. —
Київ: Iн-т математики НАН України, 2002.
— С. 168–189.
-
[22]
Романюк В.С.
Дополнения к оценкам приближения суммами Фурье классов бесконечно
дифференцируемых функций // Екстремальнi задачi теорiї функцiй та
сумiжнi питання: Працi Iн-ту математики НАН України.
— 2003. — 46,
— С. 131–135.
-
[23]
Сердюк А.С.
Наближення нескiнченно диференцiйовних перiодичних
функцiй
iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами. — Укр. мат. журн. –— 2004. –— 56, №4. –— C. 495–505.
-
[24]
Градштейн И.С., Рыжик И.М.
Таблицы интегралов, сумм, рядов и произведений. — М.: Физматиз, 1962. — 1100 с.