Анотацiя

Отримано порядковi оцiнки для найкращих рiвномiрних наближень тригонометричними полiномами та наближень сумами Фур’є класiв $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй, таких, що їх $(\psi,\beta)$–похiднi $f_{\beta}^{\psi}$ належать одиничним кулям просторiв $L_{p},\ 1\leq p<\infty$, у випадку коли послiдовностi $\psi(k)$ спадають до нуля швидше за будь–яку степеневу функцiю. Аналогiчнi оцiнки одержанi для наближень в $L_{s}$–метрицi, $1<s\leq\infty$, для класiв сумовних $(\psi,\beta)$–диференцiйовних функцiй, таких, що $\parallel f_{\beta}^{\psi}\parallel_{1}\leq 1$.

We obtained order estimations for the best uniform approximation by trigonometric polynomials and approximation by Fourier sums of classes of $2\pi$–periodic continuous functions, whose $(\psi,\beta)$–derivatives $f_{\beta}^{\psi}$ belong to unit balls of spaces $L_{p},\ 1\leq p<\infty$ in case at consequences $\psi(k)$ decrease to nought faster than any power function. We also established the analogical estimations in $L_{s}$–metric, $1<s\leq\infty$, for classes of the summable $(\psi,\beta)$–differentiable functions, such that $\parallel f_{\beta}^{\psi}\parallel_{1}\leq 1$.

Порядковi оцiнки найкращих наближень i наближень сумами Фур’є класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй

А. С. Сердюк¹, Т. А. Степанюк²

¹Iнститут математики НАН України, Київ
²Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi Українки, Луцьк

Нехай $C$ — простiр $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задана за допомогою рiвностi ${\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|}$; $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй $f(t)$ з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|$; $L_{p}$, $1\leq p<\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних в $p$–му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f(t)$, в якому норма задана формулою $\|f\|_{p}=\Big{(}\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big{)}^{\frac{1}{p}}.$

Нехай далi функцiя $f(x)\in L_{1}$, i її ряд Фур’є має вигляд

$$f(x)\sim\frac{a_{0}(f)}{2}+\sum\limits_{k=1}^{\infty}a_{k}(f)\cos kx+b_{k}(f)\sin kx,$$

$\psi(k)$ — фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел, а $\beta$ — деяке дiйсне число. Якщо ряд

$$\sum_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\psi(k)}\left(a_{k}(f)\cos\left(kx+\frac{\beta\pi}{2}\right)+b_{k}(f)\sin\left(kx+\frac{\beta\pi}{2}\right)\right)$$

є рядом Фур’є деякої сумовної функцiї $\varphi$, то функцiю $\varphi$ називають (див., наприклад, [1, с. 132]) $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f(x)$ i позначають $f_{\beta}^{\psi}(x)$.

Множину функцiй $f(x)$, у яких iснує $(\psi,\beta)$-похiдна позначають через $L_{\beta}^{\psi}$, а пiдмножину неперервних функцiй iз $L_{\beta}^{\psi}$ – через $C_{\beta}^{\psi}$.

Якщо $f\in L^{\psi}_{\beta}$, i водночас $f^{\psi}_{\beta}\in\mathfrak{N}\subseteq L_{1}$, то кажуть, що функцiя $f$ належить класу $L^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$. Якщо $\mathfrak{N}=B_{p}^{0}$, де ${\mathfrak{N}=B_{p}^{0}=\left\{\varphi:\ ||\varphi||_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1\right\}}$, то покладають $L^{\psi}_{\beta}B_{p}^{0}=L^{\psi}_{\beta,p}$.

Як показано в [1, с. 136], якщо послiдовнiсть $\psi(k)$ монотонно прямує до нуля при $k\rightarrow\infty$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{\psi(k)}{k}<\infty$, то елементи $f(\cdot)$ множини $L^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ при будь–якому $\beta\in\mathbb{R}$ i майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ представляються згортками

$$f(x)=\frac{a_{0}(f)}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in\mathfrak{N},\ \varphi\perp 1,$$ (1)

з сумовним ядром $\Psi_{\beta}(t)$ ряд Фур’є якого має вигляд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}.$$

При цьому функцiя $\varphi(\cdot)$ майже скрiзь спiвпадає з $f^{\psi}_{\beta}(\cdot)$. Якщо ж $f\in C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N},\ \beta\in\mathbb{R}$, то рiвнiсть (1) виконується для всiх $x\in\mathbb{R}$.

Якщо $\psi(k)=k^{-r},\ r>0$, то класи $L_{\beta,p}^{\psi}$ є вiдомими класами Вейля-Надя $W_{\beta,p}^{r}$.

Будемо вважати, що послiдовностi $\psi(k)$ є звуженням на множину натуральних чисел $\mathbb{N}$ деяких додатних, неперервних, опуклих донизу функцiй $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$ таких, що $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0.$ Множину всiх таких функцiй $\psi(t)$ позначатимемо через ${\mathfrak{M}}$.

Згiдно з [1, с. 159–160], кожнiй функцiї $\psi\in{\mathfrak{M}}$ поставимо у вiдповiднiсть характеристики

$$\eta(t)=\eta(\psi;t)=\psi^{-1}\left(\psi(t)/2\right),\ \ \ \mu(t)=\mu(\psi;t)=\frac{t}{\eta(t)-t},$$

де $\psi^{-1}(\cdot)$ — обернена до $\psi$ функцiя i розглянемо множину

$$\mathfrak{M}^{+}_{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \mu(\psi;t)\uparrow\infty,\ t\rightarrow\infty\right\}.$$

Через ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$ позначимо пiдмножину функцiй $\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$, для кожної з яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена зверху, тобто iснує стала ${K_{1}>0}$, така, що $\eta(\psi;t)-t\leq K_{1},\ t\geq 1$, а через ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$ — пiдмножину функцiй ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$, для кожної з яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена знизу деяким додатним числом, тобто iснує стала $K_{2}>0$, така, що ${\eta(\psi;t)-t\geq K_{2}},\ t\geq 1$.

Типовими представниками множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ є функцiї ${\psi_{r}(t)=\exp(-\alpha t^{r})},\ {\alpha>0},\ r>0$, причому, якщо $r\geq 1$, то $\psi_{r}\in\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}$, а якщо ${r\in(0,1]}$, то $\psi_{r}\in\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}$.

Через $F$ прийнято позначати множину функцiй $\psi\in{\mathfrak{M}}$, таких що $\eta^{\prime}(\psi,t)=\eta^{\prime}(\psi,t+0)\leq K$. Вiдмiтимо (див., наприклад, [1, с. 165]), що $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}\subset F$.

Якщо $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то (див., наприклад, [2, с. 97]) множини $C^{\psi}_{\beta}$ складаються з нескiнченно диференцiйовних функцiй. З iншого боку, як показано в [3, с. 1692], для кожної нескiнченно диференцiйовної, $2\pi$–перiодичної функцiї $f$ можна вказати функцiю $\psi$ з множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, таку що $f\in C^{\psi}_{\beta}$ для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Метою даної роботи є знаходження точних порядкових оцiнок для величин вигляду

$${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{X}=\sup\limits_{f\in\mathfrak{N}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{X},$$

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$, $\mathfrak{N}\subset X\subset L_{1}$, а також знаходження точних порядкових оцiнок найкращих наближень, тобто величин вигляду

$${E}_{n}(\mathfrak{N})_{X}=\sup\limits_{f\in\mathfrak{N}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{X},$$

де $\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за $n-1$, у наступних випадках:

1) $\mathfrak{N}=C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p<\infty,\ X=C$;

2) $\mathfrak{N}=L^{\psi}_{\beta,1},\ X=L_{s},\ 1<s\leq\infty$

при $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$.

При $X=L_{s},1\leq s\leq\infty$ будемо позначати ${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{L_{s}}$ через ${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{s}$, а $E_{n}(\mathfrak{N})_{L_{s}}$ через ${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{s}$ вiдповiдно.

Зробимо короткий iсторичний огляд дослiдження величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ i $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$.

Для класiв Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,p}$, при довiльних $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p,s\leq\infty}$ точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{{s}}$, ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{{s}}$ вiдомi (див., наприклад, [4, с. 47–49]).

У випадку $p=s=1$ i $p=s=\infty$ вiдомi також асимптотичнi рiвностi при $n\rightarrow\infty$ для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{\infty}$ та ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{1}$, $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ (див., наприклад, роботи [5]–[7]).

У випадках $p=s=1$, $p=s=\infty$, $p=s=2$ та $p=2$ i $s=\infty$ встановленi точнi значення найкращих наближень ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{\infty}$ та ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{1}$ при усiх $n\in\mathbb{N}$, $r>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ (див. роботи [8]–[14].

На класах $L^{\psi}_{\beta,p}$ точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ у випадку, коли $\psi(k)k^{\frac{1}{p}-\frac{1}{s}}$ монотонно незростають i $\psi\in B$, де $B$ — множина монотонно незростаючих при $t\geq 1$ додатних функцiй $\psi(t)$, для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1$, були знайденi у роботi [15] при довiльних ${1<p,s<\infty}$.

При $p=s=2$ в [15] також розв’язано задачу про точнi значення величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ за умови $\sup\limits_{k\geq n}\psi(k)<\infty$.

Зазначимо також, що при $p=2$ i $s=\infty$ або $p=1$ i $s=2$ точнi значення величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ для всiх $n\in\mathbb{N}$, $\beta\in\mathbb{R}$ за умови збiжностi ряду $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)$ знайденi у роботах [16] i [17].

В [18] встановлено точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ при $1\leq p<\infty,\ s=\infty$, а також при $p=1$ i $1<s\leq\infty$, у випадку коли $\psi\in B\cap\Theta_{p}$, де $\Theta_{p}$, $1\leq p<\infty$, — множина монотонно незростаючих функцiй $\psi(t)$, для яких iснує стала $\alpha>\frac{1}{p}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає.

При $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$, для довiльних $1\leq p,s\leq\infty$, $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, встановленi в [2, с. 225] (див. також [19, с. 48]) i мають вигляд

$$C^{(1)}_{p,s}\psi(n)\leq E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\leq C^{(2)}_{p,s}\psi(n),$$ (2)

де $C^{(1)}_{p,s},\ C^{(2)}_{p,s}$ — додатнi сталi, що залежать тiльки вiд $p$ i $s$.

В [2, с. 219] (див. також [19, с. 60]) знайдено також точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, при $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$, для довiльних $1<p,s<\infty$, $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$, якi мають вигляд

$$C^{(3)}_{p,s}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\alpha}\leq E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\leq C^{(4)}_{p,s}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\alpha},$$ (3)

де $C^{(3)}_{p,s},\ C^{(4)}_{p,s}$ — додатнi сталi, що залежать тiльки вiд $p$ i $s$, a ${\alpha=p^{-1}-s^{-1}}$, якщо $p<s$, i $\alpha=0$, якщо $p\geq s$.

Оцiнка зверху в спiввiдношеннi (3) є справедливою i у випадку $p=1$, за умови ${p<s<\infty}$ (див. [2, с. 224]).

У випадках $p=s=1$, $p=s=\infty$, $\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ в [20] встановлено асимптотичнi рiвностi для величин $E_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ i $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$. Крiм того в [21] при $p=s=\infty$ та ${p=s=1}$ отримано точнi значення величин $E_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ i $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, ${\beta\in\mathbb{R}}$ за умови, що функцiя $\psi(k),{k\in\mathbb{N}}$ має наступнi властивостi: 1) ${\Delta^{2}\psi(k)\mathop{=}\limits^{\rm df}\psi(k)-2\psi(k+1)+\psi(k+2)\geq 0}$, ${\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}\leq\rho},\ {0<\rho<1},\ {k=n,n+1,...}$; 2) ${\frac{\Delta^{2}\psi(n)}{\psi(n)}>\frac{(1+3\rho)\rho^{2n}}{(1-\rho)\sqrt{1-2\rho^{2n}}}}$.

В [22] для ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$, за умови, що починаючи з деякого $t_{0}\geq 1$ ${\eta(t)-t>1}$, встановлено точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, $\beta\in\mathbb{R}$ при ${1<p<\infty},\ s=\infty$, котрi мають вигляд:

$$C_{\psi,p}^{(1)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}\leq{\cal E}_{n}\Big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\leq C_{\psi,p}^{(2)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ n\in\mathbb{N},$$

де $C_{\psi,p}^{(1)},\ C_{\psi,p}^{(2)}$ — додатнi сталi, що залежать вiд $\psi$ i $p$.

В данiй роботi встановлено точнi порядковi оцiнки величин ${E}_{n}\big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\big{)}_{C}$, ${E}_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{s}$ i ${\cal E}_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{s}$ для довiльних ${1\leq p<\infty}$, ${1<s\leq\infty}$ i $\beta\in\mathbb{R}$, у випадку, коли $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}(\eta(\psi,t)-t)=\infty$, ${\eta(t)-t\geq a>2},\ {\mu(t)\geq b>2}$. При цьому константи в порядкових оцiнках записуються через параметри задачi в явному виглядi. Отриманi оцiнки доповнюють i уточнюють згаданi вище результати робiт [2, с. 219] (див. також [19, с. 60]) та [22].

Перейдемо до викладу основних результатiв.

Теорема 1. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty},\ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}(\eta(\psi,t)-t)=\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p<\infty}$. Тодi для $n\in\mathbb{N}$, таких, що ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ справедливi оцiнки

$$C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}\leq{E}_{n}\Big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\leq{\cal E}_{n}\Big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\leq\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \leq C_{a,b}\ (2p)^{1-\frac{1}{p}}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},$$ (4)

де

$$C_{a}=\frac{\pi}{96\left(1+\pi^{2}\right)^{2}}\frac{(a-1)^{2}(a-2)^{2}}{a^{3}(3a-4)},$$ (5)

$$C_{a,b}=\frac{1}{\pi}\max\left\{\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a},\ 2\pi\right\}.$$ (6)

Доведення теореми. Спочатку оцiнимо зверху величину ${\cal E}_{n}\Big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\Big{)}_{C}$. Згiдно з iнтегральним зображенням (1), для довiльної функцiї $f\in L^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ майже скрiзь виконується рiвнiсть

$$f(x)-S_{n-1}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta,n}(x-t)\varphi(t)dt,$$ (7)

де

$$\|\varphi\|_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1,$$ (8)

$$\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}.$$ (9)

При цьому, якщо $f\in C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, то рiвнiсть (7) виконується в кожнiй точцi.

Далi нам буде корисним твердження роботи [1, с. 137–138].

Твердження 1. Якщо $h\in L_{p},\ 1\leq p\leq\infty$, ${g\in L_{p^{\prime}}},\ {\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1}$, то згортка

$$f(x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{\pi}^{\pi}h(x-t)g(t)dt$$

неперервна на всiй осi, причому

$$\left\|f\right\|_{C}\leq\frac{1}{\pi}\left\|h\right\|_{p}\left\|g\right\|_{p^{\prime}}.$$ (10)

В силу твердження 1, та формул (7) i (8)

$${\cal E}_{n}\big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\big{)}_{C}\leq\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{p^{\prime}}\|\varphi(\cdot)\|_{p}\leq\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{p^{\prime}},$$ (11)

де $p^{\prime}=\frac{p}{p-1}$.

Застосувавши до функцiї $\Psi_{\beta,n}(t)$ перетворення Абеля, при довiльному $n\in\leavevmode\nobreak\ \mathbb{N}$ одержимо

$$\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}(\psi(k)-\psi(k+1))D_{k,\beta}(t)-\psi(n)D_{n-1,\beta}(t),$$ (12)

де

$$D_{k,\beta}(t)=\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}+\sum\limits_{j=1}^{k}\cos\left(jt-\frac{\beta\pi}{2}\right).$$

Врахування вiдомих формул (див., наприклад, [2, с. 40,42])

$$D_{k,0}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{j=1}^{k}\cos kt=\frac{\sin\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}},\ 0<|t|\leq\pi,$$ (13)

i

$$D_{k,1}(t)=\sum\limits_{j=1}^{k}\sin kt=\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}},\ 0<|t|\leq\pi,$$ (14)

де $D_{k,0}$ — ядро Дiрiхле порядку $k$, а $D_{k,1}$ — спряжене ядро Дiрiхле порядку $k$, дозволяє записати

$$D_{k,\beta}(t)=\cos\frac{\beta\pi}{2}D_{k,0}(t)+\sin\frac{\beta\pi}{2}D_{k,1}(t)=$$

$$=\cos\frac{\beta\pi}{2}\frac{\sin\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}}+\sin\frac{\beta\pi}{2}\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}}=$$

$$=\frac{\sin\left(\left(k+\frac{1}{2}\right)t-\frac{\beta\pi}{2}\right)+\sin\frac{\beta\pi}{2}\cos\frac{t}{2}}{2\sin\frac{t}{2}},\ 0<|t|\leq\pi.$$ (15)

Оскiльки

$$\sin\frac{t}{2}\geq\frac{t}{\pi},\ \ 0\leq t\leq\pi,$$ (16)

то з (15) одержимо

$$|D_{k,\beta}(t)|\leq\frac{\pi}{|t|},\ 0<|t|\leq\pi.$$ (17)

З формул (12) i (17) випливає, що

$$\left|\Psi_{\beta,n}(t)\right|\leq 2\pi\psi(n)\frac{1}{|t|},\ 0<|t|\leq\pi.$$ (18)

Крiм того, згiдно з (9) для довiльних $t\in\mathbb{R}$

$$\left|\Psi_{\beta,n}(t)\right|\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq\psi(n)+\int\limits_{n}^{\infty}\psi(u)du.$$ (19)

Для оцiнки iнтеграла в правiй частинi формули (19), скористаємось наступним твердженням роботи [23, с. 500].

Твердження 2. Якщо функцiя $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то для довiльного ${m\in\mathbb{N}}$, такого, що $\mu(\psi,m)>2$ виконується умова

$$\ \ \int\limits_{m}^{\infty}\psi(u)du\leq\frac{2}{1-\frac{2}{\mu(m)}}\psi(m)(\eta(m)-m).$$ (20)

Якщо $\mu(\psi,n)\geq b>2$, то з нерiвностi (20), отримуємо

$$\ \ \int\limits_{n}^{\infty}\psi(u)du\leq\frac{2b}{b-2}\psi(n)(\eta(n)-n).$$ (21)

З урахуванням формул (19) i (21), а також умови $\eta(n)-n\geq a>0$, маємо

$$\left|\Psi_{\beta,n}(t)\right|\leq\left(\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a}\right)\psi(n)(\eta(n)-n),\ a>0,\ b>2.$$ (22)

Поклавши ${C_{a,b}=\frac{1}{\pi}\max\{\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a},\ 2\pi\}}$, та використовуючи формули (18), (22), отримуємо

$$\frac{1}{\pi}\|\Psi_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}}\leq$$

$$\leq C_{a,b}\psi(n)\left(\int\limits_{|t|\leq\frac{1}{\eta(n)-n}}(\eta(n)-n)^{p^{\prime}}dt+\int\limits_{\frac{1}{\eta(n)-n}\leq|t|\leq\pi}\frac{dt}{|t|^{p^{\prime}}}\right)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq$$

$$\leq C_{a,b}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{p}}2^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(1\!+\!\frac{1}{p^{\prime}-1}\left(1\!-\!\frac{\pi^{1-p^{\prime}}}{(\eta(n)-n)^{p^{\prime}-1}}\right)\!\!\right)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\!\!<$$

$$<C_{a,b}2^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(1+\frac{1}{p^{\prime}-1}\right)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{p}}=$$

$$=C_{a,b}2^{\frac{1}{p^{\prime}}}p^{\frac{1}{p^{\prime}}}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{p}},\ \ 1<p^{\prime}<\infty,\ a>0,\ b>2.$$ (23)

З рiвностi (22), отримуємо, що при $p^{\prime}=\infty$

$$\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{p^{\prime}}=\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\left(\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a}\right)\psi(n)(\eta(n)-n)\leq$$

$$\leq C_{a,b}\psi(n)(\eta(n)-n),\ a>0,\ b>2.$$ (24)

Зi спiввiдношень (11), (23) i (24) при $a>0,\ b>2$, $1\leq p<\infty$ отримуємо оцiнку

$${\cal E}_{n}\Big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\leq C_{a,b}(2p)^{1-\frac{1}{p}}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}.$$

Для завершення доведення теореми 1, враховуючи очевидну нерiвнiсть

$${E}_{n}\Big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\leq{\cal E}_{n}\Big{(}C^{\psi}_{\beta,p}\Big{)}_{C},$$

потрiбно показати, що за умови виконання умов $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ i $\eta(n)-n\geq\linebreak\geq a>2,\ \mu(n)\geq b>2$, знайдеться функцiя $f^{*}\in C^{\psi}_{\beta,p}$, така, що

$${E}_{n}(f^{*})_{C}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f^{*}(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C}\geq$$

$$\geq\frac{\pi}{96\left(1+\pi^{2}\right)^{2}}\frac{(a-1)^{2}(a-2)^{2}}{a^{3}(3a-4)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ 1\leq p\leq\infty.$$ (25)

Позначивши цiлу частину дiйсного числа $\alpha$ через $[\alpha]$, розглянемо при заданому $n\in\mathbb{N}$ функцiю

$$f_{p}(t)=f_{p}(\psi;n;t)=\frac{(a-1)(a-2)}{2\left(1+\pi^{2}\right)a(3a-4)}\frac{1}{(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p}}}\times$$

$$\times\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right),\ a>2,$$ (26)

в якiй величини $W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)$, $N,M\in\mathbb{N}\ (N<M)$ означаються за допомогою формули

$$W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)=\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N}^{M-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right),$$ (27)

де $\gamma\in\mathbb{R}$, а ${\lambda(k)},\ {k=1,2,...}$ — фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел.

Покажемо спочатку, що функцiя $f_{p}(\cdot)$ належить класу $C^{\psi}_{\beta,p},{1\leq p\leq\infty}$. Для цього досить переконатись у виконаннi нерiвностi

$$\Big{\|}\big{(}f_{p}(\cdot)\big{)}^{\psi}_{\beta}\Big{\|}_{p}\leq 1,\ 1\leq p\leq\infty.$$ (28)

З цiєю метою спочатку покажемо, що для функцiї $W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)$ справедливе твердження.

Лема 1. Нехай $\gamma\in\mathbb{R}$, а ${\lambda(k)},\ {k=1,2,...}$ — деяка послiдовнiсть дiйсних чисел. Тодi для довiльних $N,M\in\mathbb{N}\ (N<M)$ має мiсце рiвнiсть

$$W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)=\sum\limits_{k=1}^{N}\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right)+$$

$$+\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N+1}^{M-1}\left(M-k\right)\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right).$$ (29)

Доведення леми 1. Рiвнiсть (29) випливає iз наступного ланцюжка перетворень:

$$\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N}^{M-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right)=$$

$$=\frac{1}{M-N}\left(\sum\limits_{j=1}^{N}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right)+...+\sum\limits_{j=1}^{M-1}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right)\right)=$$

$$=\sum\limits_{k=1}^{N}\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right)+$$

$$+\frac{1}{M-N}\left[(M-N-1)\lambda(N+1)\cos\left((N+1)t+\gamma\right)+...+\right.$$

$$\left.+\lambda(M-1)\cos\left((M-1)t+\gamma\right)\right]=\sum\limits_{k=1}^{N}\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right)+$$

$$+\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N+1}^{M-1}\left(M-k\right)\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right).$$

Лему 1 доведено.

Двiчi використавши рiвнiсть (29), отримуємо

$$W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)=\sum\limits_{k=1}^{[\eta(n)]}\psi(k)\cos kt+$$

$$+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)\psi(k)\cos kt-$$

$$-\sum\limits_{k=1}^{n}\psi(k)\cos kt-\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}\left([\eta(n)]-k\right)\psi(k)\cos kt=$$

$$=\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]}\psi(k)\cos kt-\frac{1}{[\eta(n)]\!-\!n}\!\!\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}\!\!\!\left([\eta(n)]-k\right)\psi(k)\cos kt+$$

$$+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)\psi(k)\cos kt=$$

$$=\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}(k-n)\psi(k)\cos kt+\psi([\eta(n)])\cos([\eta(n)]t)+$$

$$+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)\psi(k)\cos kt.$$ (30)

Оскiльки $W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)$ є тригонометричним полiномом порядку $M$, то згiдно з означенням $(\psi,\beta)$–похiдної, серед функцiй $\left(W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)\right)_{\beta}^{\psi}$ знайдеться така, що також є тригонометричним полiномом порядку $M$. Надалi саме таку функцiю будемо розумiти пiд записом $\left(W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)\right)_{\beta}^{\psi}$.

Враховуючи спiввiдношення (30) та означення $(\psi,\beta)$–похiдної, для довiльних $\psi\in\mathfrak{M}$, $\beta\in\mathbb{R}$ отримуємо рiвнiсть

$$\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}=$$

$$=\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}(k-n)\cos\!\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)+\cos\left([\eta(n)]t+\frac{\beta\pi}{2}\right)+$$

$$+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right).$$ (31)

Для доведення нерiвностi (28) буде корисним наступне твердження.

Лема 2. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\eta(n)-n\geq a$, $\mu(n)\geq b$, $\beta$ — довiльне дiйсне число. Тодi

1) якщо $a>0$, $b>0$, то

$$\left|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\right|\leq$$

$$\leq\left(1+\frac{1}{2a}+\frac{1}{2b}\right)(\eta(n)-n),\ t\in\mathbb{R};$$ (32)

2) якщо $a>2$, $b>0$, то

$$\left|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\right|\leq$$

$$\leq\left(\frac{a}{a-1}+\frac{2a}{a-2}\right)\frac{\pi^{2}}{t^{2}}\frac{1}{\eta(n)-n},\ \ 0<|t|\leq\pi.$$ (33)

Доведення леми 2. Спочатку встановимо iстиннiсть оцiнки (32). З рiвностi (31), випливає, що

$$\left|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)\!-\!W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\right|\!\leq\!\frac{1}{[\eta(n)]\!-\!n}\!\!\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}\!\!\!(k-n)+$$

$$+1+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)=\frac{[\eta(n)]-n-1}{2}+1+$$

$$+\frac{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]-1}{2}=\frac{1}{2}\left(([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)])+([\eta(n)]-n)\right).$$ (34)

Щоб оцiнити величини $[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]$ i $[\eta(n)]-n$ використаємо наступне твердження.

Лема 3. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\eta(n)-n\geq a>0$, $\mu(n)\geq b>0$. Тодi

1) якщо $a>1$, $b>0$, то

$$\left(1-\frac{1}{a}\right)\left(\eta(n)-n\right)<[\eta(n)]-n\leq\eta(n)-n;$$ (35)

2) якщо $a>2$, $b>0$, то

$$\left(\frac{1}{2}-\frac{1}{a}\right)\left(\eta(n)-n\right)<[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]<\left(1+\frac{1}{a}+\frac{1}{b}\right)\left(\eta(n)-n\right).$$ (36)

Доведення леми 3. Друга нерiвнiсть в (35) є очевидною. Позначивши $\{\alpha\}=\alpha-[\alpha]$, при ${\eta(n)-n\geq a>1}$ одержуємо

$$[\eta(n)]-n=\eta(n)-n-\left\{\eta(n)\right\}=\left(\eta(n)-n\right)\left(1-\frac{\left\{\eta(n)\right\}}{\eta(n)-n}\right)>$$

$$>\left(1-\frac{1}{a}\right)\left(\eta(n)-n\right).$$

Тим самим (35) доведено.

Щоб переконатись в справедливостi нерiвностей (36), спочатку покажемо, що при $\eta(n)-n\geq a>0$ i $\mu(n)\geq b>0$ має мiсце спiввiдношення

$$\frac{1}{2}\left(\eta(n)-n\right)\leq\eta(\eta(n))-\eta(n)<\left(1+\frac{1}{b}\right)\left(\eta(n)-n\right).$$ (37)

Дiйсно, беручи до уваги означення функцiї $\mu(t)$, для довiльної $\psi\in\mathfrak{M}$ справедлива рiвнiсть

$$\eta(t)=t\left(1+\frac{\eta(t)-t}{t}\right)=t\left(1+\frac{1}{\mu(t)}\right).$$ (38)

Оскiльки $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то функцiя $\frac{1}{\mu(t)}$ монотонно прямує до нуля при $t\rightarrow\infty$. Нехай $\mu(t)\geq b>0$. Тодi в силу (38), маємо

$$\eta^{\prime}(t)=1+\frac{1}{\mu(t)}+t\left(\frac{1}{\mu(t)}\right)^{\prime}\leq 1+\frac{1}{\mu(t)}\leq 1+\frac{1}{b}.$$ (39)

Зазначимо також, що для довiльної функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ (див., наприклад, [1, c. 162–163])

$$\eta^{\prime}(t)=\frac{\psi^{\prime}(t)}{2\psi^{\prime}(\eta(t))}\geq\frac{1}{2},\ t\geq 1,\ \eta^{\prime}(t)=\eta^{\prime}(t+0).$$ (40)

З (39) i (40), а також з рiвностi

$$\eta(\eta(t))-\eta(t)=\int\limits_{t}^{\eta(t)}\eta^{\prime}(u)du,$$

випливає (37).

Застосування нерiвностей (37) при ${a>0,\ b>0}$ дозволяє записати спiввiдношення

$$[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]\leq\eta(\eta(n))-\eta(n)+\left\{\eta(n)\right\}<\left(1+\frac{1}{b}\right)\left(\eta(n)-n\right)+1=$$

$$=\left(\eta(n)-n\right)\left(1+\frac{1}{b}+\frac{1}{\eta(n)-n}\right)\leq\left(1+\frac{1}{a}+\frac{1}{b}\right)\left(\eta(n)-n\right),$$ (41)

а при $a>2,\ b>0$ — спiввiдношення

$$[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]\geq\eta(\eta(n))-\eta(n)-\left\{\eta(\eta(n))\right\}>\frac{1}{2}\left(\eta(n)-n\right)-1=$$

$$=\left(\eta(n)-n\right)\left(\frac{1}{2}-\frac{1}{\eta(n)-n}\right)\geq\left(\frac{1}{2}-\frac{1}{a}\right)\left(\eta(n)-n\right).$$ (42)

Нерiвностi (41) i (42) доводять (36). Лему 3 доведено.

Щоб переконатись у справедливостi (32), достатньо скористатись формулою (34) i застосувати нерiвностi (35) i (36) леми 3.

Перейдемо до доведення нерiвностi (33). В силу означення $(\psi,\beta)$–похiдної та на пiдставi (27) для довiльної $\psi\in\mathfrak{M}$ одержуємо

$$\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}=$$

$$=\left(\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]}^{[\eta(\eta(n))]-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\psi(j)\cos jt\right)^{\psi}_{\beta}-$$

$$-\left(\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n}^{[\eta(n)]-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\psi(j)\cos jt\right)^{\psi}_{\beta}=$$

$$=\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]}^{[\eta(\eta(n))]-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\cos\left(jt+\frac{\beta\pi}{2}\right)-$$

$$-\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n}^{[\eta(n)]-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\cos\left(jt+\frac{\beta\pi}{2}\right).$$ (43)

Застосовуючи до правої частини рiвностi (43) рiвнiсть (15), та формулу

$$\sum\limits_{k=0}^{N-1}\sin\left(x+ky\right)=\sin\left(x+\frac{N-1}{2}y\right)\sin Ny\operatorname{cosec}\frac{y}{2},$$

(див., наприклад, [24, с. 43]) iз (43) отримуємо

$$\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}=$$

$$=\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]}^{[\eta(\eta(n))]-1}D_{k,-\beta}(t)-\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n}^{[\eta(n)]-1}D_{k,-\beta}(t)=$$

$$=\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]}^{[\eta(\eta(n))]-1}\frac{\sin\left(\left(k+\frac{1}{2}\right)t+\frac{\beta\pi}{2}\right)-\sin\frac{\beta\pi}{2}\cos\frac{t}{2}}{2\sin\frac{t}{2}}-$$

$$-\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n}^{[\eta(n)]-1}\frac{\sin\left(\left(k+\frac{1}{2}\right)t+\frac{\beta\pi}{2}\right)-\sin\frac{\beta\pi}{2}\cos\frac{t}{2}}{2\sin\frac{t}{2}}=$$

$$=\frac{1}{2\sin\frac{t}{2}}\left(\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]}^{[\eta(\eta(n))]-1}\sin\left(\left(k+\frac{1}{2}\right)t+\frac{\beta\pi}{2}\right)-\right.$$

$$\left.-\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n}^{[\eta(n)]-1}\sin\left(\left(k+\frac{1}{2}\right)t+\frac{\beta\pi}{2}\right)\right)=$$

$$=\!\frac{1}{2\left(\sin\frac{t}{2}\right)^{2}}\!\left(\!\frac{1}{[\eta(\eta(n))]\!-\![\eta(n)]}\!\left(\!\sin\!\left(\frac{[\eta(\eta(n))]}{2}t\!+\!\frac{\beta\pi}{2}\right)\!\sin\frac{[\eta(\eta(n))]}{2}t-\right.\right.$$

$$\left.-\sin\left(\frac{[\eta(n)]}{2}t+\frac{\beta\pi}{2}\right)\sin\frac{[\eta(n)]}{2}t\right)-$$

$$-\frac{1}{[\eta(n)]-n}\left(\sin\left(\frac{[\eta(n)]}{2}t+\frac{\beta\pi}{2}\right)\sin\frac{[\eta(n)]}{2}t-\right.$$

$$\left.\left.-\sin\left(\frac{n}{2}t+\frac{\beta\pi}{2}\right)\sin\frac{n}{2}t\right)\right).$$ (44)

Беручи до уваги рiвнiсть (44) i нерiвнiсть (16), маємо

$$\left|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\right|\leq$$

$$\leq\frac{\pi^{2}}{t^{2}}\left(\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}+\frac{1}{[\eta(n)]-n}\right),\ \ 0<|t|\leq\pi.$$ (45)

Враховуючи (45), та використовуючи нерiвностi (35) i (36), отримуємо (33). Лему 2 доведено.

Використовуючи лему 2, покажемо виконання нерiвностi (28). З (32) випливає оцiнка

$$\int\limits_{|t|\leq\frac{1}{\eta(n)-n}}\left|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\right|^{p}dt\leq$$

$$\leq\int\limits_{|t|\leq\frac{1}{\eta(n)-n}}\left(1+\frac{1}{2a}+\frac{1}{2b}\right)^{p}(\eta(n)-n)^{p}dt=$$

$$=2\left(1+\frac{1}{2a}+\frac{1}{2b}\right)^{p}(\eta(n)-n)^{p-1},$$ (46)

а з нерiвностi (33) — оцiнка

$$\int\limits_{\frac{1}{\eta(n)-n}\leq|t|\leq\pi}\left|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\right|^{p}dt\leq$$

$$\leq\left(\frac{a}{a-1}+\frac{2a}{a-2}\right)^{p}\pi^{2p}\frac{1}{\left(\eta(n)-n\right)^{p}}\int\limits_{\frac{1}{\eta(n)-n}\leq|t|\leq\pi}\frac{1}{t^{2p}}dt=$$

$$=\left(\frac{a}{a\!-\!1}\!+\!\frac{2a}{a\!-\!2}\right)^{p}\pi^{2p}(\eta(n)-n)^{p-1}\frac{2}{2p-1}\left(1-\frac{\pi^{1-2p}}{(\eta(n)-n)^{2p-1}}\right)<$$

$$<2\pi^{2p}\left(\frac{a}{a-1}+\frac{2a}{a-2}\right)^{p}(\eta(n)-n)^{p-1}.$$ (47)

Об’єднуючи (46)–(47), та враховуючи очевидну нерiвнiсть

$$\frac{a}{a-1}+\frac{2a}{a-2}>1+\frac{1}{2a}+\frac{1}{2b},\ a>2,\ b>2,$$ (48)

маємо

$$\left\|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\right\|_{p}\leq$$

$$\leq\left(\frac{a}{a-1}+\frac{2a}{a-2}\right)2^{\frac{1}{p}}\left(1+\pi^{2p}\right)^{\frac{1}{p}}(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p}}\leq$$

$$\leq 2\left(\frac{a}{a-1}+\frac{2a}{a-2}\right)\left(1+\pi^{2}\right)(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p}}=$$

$$=\frac{2\left(1+\pi^{2}\right)a(3a-4)}{(a-1)(a-2)}(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p}},\ 1\leq p<\infty.$$ (49)

Крiм того, з (32) та (48) випливає, що при $a>2$ i $b>2$

$$\left\|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\right\|_{\infty}\leq$$

$$\leq\left(1+\frac{1}{2a}+\frac{1}{2b}\right)(\eta(n)-n)<\frac{a(3a-4)}{(a-1)(a-2)}(\eta(n)-n).$$ (50)

З (26), (49) i (50) одержуємо оцiнку

$$\Big{\|}\big{(}f_{p}(t)\big{)}^{\psi}_{\beta}\Big{\|}_{p}=\frac{(a-1)(a-2)}{2\left(1+\pi^{2}\right)a(3a-4)}\frac{1}{(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p}}}\times$$

$$\times\Big{\|}\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{\beta}\!\Big{\|}_{p}\leq 1,\ 1\leq p\leq\infty,$$ (51)

яка доводить включення $f_{p}\in C^{\psi}_{\beta,p},$ при всiх $1\leq p\leq\infty$ i $\beta\in\mathbb{R}$.

Далi покажемо, що шуканою функцiєю $f^{*}$ є функцiя $f_{p}$, тобто для $f^{*}(\cdot)=f_{p}(\cdot)$ виконується оцiнка (25). Дiйсно, в силу (30), бачимо, що для будь–якого тригонометричного полiнома $t_{n-1}\in\leavevmode\nobreak\ \mathcal{T}_{2n-1}$

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)t_{n-1}(t)dt=0.$$ (52)

Iз (26) та (52) маємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{(}f_{p}(t)-t_{n-1}(t)\big{)}\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)dt=$$

$$=\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{p}(t)\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)dt=$$

$$=\frac{(a-1)(a-2)}{2\left(1+\pi^{2}\right)a(3a-4)}\frac{1}{(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p}}}\times$$

$$\times\int\limits_{-\pi}^{\pi}\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)\times$$

$$\times\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)dt.$$ (53)

Застосовуючи рiвнiсть (29) до функцiй $W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)$ при ${\lambda(k)=1},\ \gamma=0$, $N=n$, $M=[\eta(n)]$, а також при $\lambda(k)=1,\ \gamma=0$, $N=[\eta(n)]$, $M=[\eta(\eta(n))]$, i дiючи так само, як i при доведеннi спiввiдношення (30), легко показати, що

$$W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)=$$

$$=\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}(k-n)\cos kt+\cos([\eta(n)]t)+$$

$$+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)\cos kt.$$ (54)

На основi рiвностей (30) i (54), а також формул

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\cos kt\cos mtdt={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&k\neq m,\\ \pi,&k=m,\end{array}\right.}\ \ k,m\in\mathbb{N},$$

отримуємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)\times$$

$$\times\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)dt=$$

$$=\frac{\pi}{([\eta(n)]-n)^{2}}\!\!\!\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}\psi(k)(k-n)^{2}\!+$$

$$+\pi\psi([\eta(n)])+\frac{\pi}{([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)])^{2}}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\psi(k)\left([\eta(\eta(n))]-k\right)^{2}.$$ (55)

Оскiльки $\psi(t)$ монотонно спадає, то, згiдно з означенням характеристики $\eta(t)$, маємо

$$\frac{\pi}{([\eta(n)]-n)^{2}}\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}\psi(k)(k-n)^{2}+\pi\psi([\eta(n)])+$$

$$+\frac{\pi}{([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)])^{2}}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\psi(k)\left([\eta(\eta(n))]-k\right)^{2}\geq$$

$$>\pi\psi(\eta(\eta(n))])\left(\frac{1}{([\eta(n)]-n)^{2}}\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}(k-n)^{2}+1+\right.$$

$$\left.+\frac{1}{([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)])^{2}}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)^{2}\right)=$$

$$=\frac{\pi}{4}\psi(n)\left(\frac{1}{([\eta(n)]-n)^{2}}\sum\limits_{k=1}^{[\eta(n)]-n-1}k^{2}+1+\right.$$

$$\left.+\frac{1}{([\eta(\eta(n))]\!-\![\eta(n)])^{2}}\sum\limits_{k=1}^{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]-1}k^{2}\right).$$ (56)

Використовуючи формулу (див., наприклад, [24, c. 15])

$$\sum\limits_{k=1}^{M}k^{2}=\frac{M(M+1)(2M+1)}{6},\ \ M\in\mathbb{N},$$

при $M=[\eta(n)]-n-1$ та $M=[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]-1$, одержуємо

$$\frac{1}{([\eta(n)]-n)^{2}}\sum\limits_{k=1}^{[\eta(n)]-n-1}k^{2}+1+\frac{1}{([\eta(\eta(n))]\!-\![\eta(n)])^{2}}\sum\limits_{k=1}^{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]-1}k^{2}=$$

$$=\frac{([\eta(n)]-n-1)([\eta(n)]-n)(2[\eta(n)]-2n-1)}{6([\eta(n)]-n)^{2}}+1+$$

$$+\frac{([\eta(\eta(n))]\!-\![\eta(n)]-1)([\eta(\eta(n))]\!-\![\eta(n)])(2[\eta(\eta(n))]\!-\!2[\eta(n)]\!-\!1)}{6([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)])^{2}}=$$

$$=\frac{([\eta(n)]-n-1)(2[\eta(n)]-2n-1)}{6([\eta(n)]-n)}+1+$$

$$+\frac{([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]-1)(2[\eta(\eta(n))]-2[\eta(n)]-1)}{6([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)])}=$$

$$=\frac{1}{6}\left(2([\eta(n)]-n)+2([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)])+\frac{1}{[\eta(n)]-n}+\right.$$

$$\left.+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\right).$$ (57)

В силу нерiвностей (35) i (36), при $a>2$, маємо

$$\frac{1}{6}\left(2([\eta(n)]-n)+2([\eta(\eta(n))]-[\eta(n)])+\frac{1}{[\eta(n)]-n}+\right.$$

$$\left.+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\right)>\frac{3a-4}{6a}(\eta(n)-n).$$ (58)

Об’єднання формул (53)–(58) дозволяє записати наступну оцiнку, справедливу для будь-якого $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$:

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{(}f_{p}(t)-t_{n-1}(t)\big{)}\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)dt\geq$$

$$\geq\frac{\pi(a-1)(a-2)}{48\left(1+\pi^{2}\right)a^{2}}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}.$$ (59)

З iншого боку, в силу (27) i означення $(\psi,\beta)$–похiдної при $\beta=0$

$$W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)=$$

$$=\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{0},$$ (60)

тому використовуючи нерiвностi (10) i (49), отримуємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{(}f_{p}(t)-t_{n-1}(t)\big{)}\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)dt\leq$$

$$\leq\|f_{p}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\left\|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)\right\|_{1}\leq$$

$$\leq\frac{2\left(1+\pi^{2}\right)a(3a-4)}{(a-1)(a-2)}\|f_{p}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}.$$ (61)

З (59) i (61) випливає, що для довiльного $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$

$$\|f_{p}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\geq\frac{\pi(a-1)^{2}(a-2)^{2}}{96\left(1+\pi^{2}\right)^{2}a^{3}(3a-4)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}=$$

$$=C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}.$$ (62)

Iз (62) для класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ при $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty},\ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}(\eta(\psi,t)-t)=\infty$, ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$, $\beta\in\mathbb{R}$ одержуємо оцiнку (25). Теорему 1 доведено.

Важливим прикладом функцiй $\psi(t)$ з множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, якi задовольняють умову $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}(\eta(\psi,t)-t)=\infty$, є функцiї

$${\psi_{r}(t)=\exp(-\alpha t^{r})},\ {\alpha>0},\ {r\in(0,1)}.$$ (63)

Для них $\eta(\psi_{r};n)=\left(\alpha^{-1}\ln 2+n^{r}\right)^{\frac{1}{r}}$. Тодi, використавши узагальнену нерiвнiсть Бернуллi

$$(1+x)^{\rho}\geq 1+\rho x,\ x>-1,\ \rho\in(-\infty,0]\cup[1,\infty),$$

отримуємо

$$\eta(\psi_{r};n)-n=n\left(\left(1+\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}\right)^{\frac{1}{r}}-1\right)\geq\frac{\ln 2}{\alpha r}n^{1-r},\ n\in\mathbb{N}.$$ (64)

З формули (64) випливає, що для всiх номерiв $n\geq 1+\left(\frac{2r\alpha}{\ln 2}\right)^{\frac{1}{1-r}}$ виконується нерiвнiсть

$$\eta(\psi_{r};n)-n\geq a>2,$$

при

$$a=a(\alpha,r)=\frac{\ln 2}{\alpha r}\left(1+\left(\frac{2r\alpha}{\ln 2}\right)^{\frac{1}{1-r}}\right)^{1-r}.$$ (65)

В силу (65)

$$\mu(\psi_{r};n)=\frac{n}{\eta(\psi_{r};n)-n}=\frac{1}{\left(\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}+1\right)^{\frac{1}{r}}-1}$$

i, як неважко переконатись, для всiх $n\geq 1+2\left(\frac{\ln 2}{\alpha\left(3^{r}-2^{r}\right)}\right)^{\frac{1}{r}}$ виконується нерiвнiсть

$$\mu(\psi_{r};n)\geq b>2,$$

де

$$b=b(r,\alpha)=\left(\left(\frac{\ln 2}{\alpha}\left(1+2\left(\frac{\ln 2}{\alpha\left(3^{r}-2^{r}\right)}\right)^{\frac{1}{r}}\right)^{-r}+1\right)^{\frac{1}{r}}-1\right)^{-1}.$$ (66)

З наведених вище мiркувань випливає, що до класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$, породжених послiдовностями $\psi_{r}(t)$ вигляду (63) можна застосувати теорему 1, в умовi якої параметри $a$ i $b$ визначаються формулами (65) i (66) вiдповiдно. В результатi одержимо наступне твердження.

Наслiдок 1. Нехай $\psi_{r}(t)=\exp\left(-\alpha t^{r}\right),\ {r\in(0,1)},\ {\alpha>0}$, ${1\leq p<\infty}$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для усiх номерiв $n$, таких, що

$$n\geq 1+\max\left\{\left(\frac{2r\alpha}{\ln 2}\right)^{\frac{1}{1-r}},2\left(\frac{\ln 2}{\alpha\left(3^{r}-2^{r}\right)}\right)^{\frac{1}{r}}\right\},$$

справедливi оцiнки

$$C_{a}\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1}{p}}\left(\left(\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}+1\right)^{\frac{1}{r}}-1\right)^{\frac{1}{p}}\leq\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$\leq{E}_{n}\Big{(}C^{\psi_{r}}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\leq{\cal E}_{n}\big{(}C^{\psi_{r}}_{\beta,p})_{C}\leq$$

$$\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \leq C_{a,b}\ (2p)^{1-\frac{1}{p}}\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1}{p}}\left(\left(\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}+1\right)^{\frac{1}{r}}-1\right)^{\frac{1}{p}},$$ (67)

де величини $C_{a}$ i $C_{a,b}$ означаються формулами (5) i (6) при ${a=a(\alpha,r)}$, $b=b(\alpha,r)$, що заданi за допомогою рiвностей (65) i (66) вiдповiдно.

Зазначимо також, що оскiльки

$$\eta(\psi_{r};n)-n=n\left(\left(\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}+1\right)^{\frac{1}{r}}-1\right)\asymp n^{1-r},\ {r\in(0,1]},\ {\alpha>0},$$

то з (67) випливають порядковi рiвностi

$$\mathcal{E}_{n}\Big{(}C^{\psi_{r}}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\asymp{E}_{n}\Big{(}C^{\psi_{r}}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\asymp\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1-r}{p}},\ 1\leq p<\infty,$$ (68)

де запис $A(n)\asymp B(n)$ $(A(n)>0,\ B(n)>0)$ означає iснування додатних сталих $K_{1}$ i $K_{2}$ таких, що ${K_{1}B(n)\leq A(n)\leq K_{2}B(n)}$, $n\in\mathbb{N}$.

Для величини $\mathcal{E}_{n}\Big{(}C^{\psi_{r}}_{\beta,p}\Big{)}_{C}$ оцiнка (68) встановлена в роботi [22].

Теорема 2. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty},\ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}(\eta(\psi,t)-t)=\infty$, ${1<s\leq\infty}$, ${\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1}$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$, таких, що ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ справедливi оцiнки

$$C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\leq E_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{s}\leq{\cal E}_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \leq C_{a,b}\ \left(2s^{\prime}\right)^{\frac{1}{s}}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{s^{\prime}}},$$ (69)

де величини $C_{a}$ i $C_{a,b}$ означаються формулами (5) i (6) вiдповiдно.

Доведення. Для отримання оцiнки зверху величини ${\cal E}_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ використаємо iнтегральне зображення (7) та нерiвнiсть Юнга (див., наприклад, [1, c. 293]). Тодi для довiльних $1\leq s\leq\infty$, одержимо

$${\cal E}_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{s}\leq\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{s}\|\varphi(\cdot)\|_{1}\leq\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{s}.$$ (70)

Iз спiввiдношень (23) i (24) за умов теореми 2 випливає нерiвнiсть

$$\frac{1}{\pi}\|\Psi_{\beta,n}(t)\|_{s}\leq C_{a,b}\ (2s^{\prime})^{\frac{1}{s}}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{s}},\ \ 1<s\leq\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1.$$ (71)

Об’єднуючи (70) i (71), одержуємо оцiнку зверху для величини ${\cal E}_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ в спiввiдношеннi (69).

Щоб одержати оцiнку знизу величини $E_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{s}$, $1<s\leq\infty$, розглянемо функцiю $f_{p}(t)$ вигляду (26) при $p=1$, тобто функцiю вигляду

$$f_{1}(t)=f_{1}(n,\psi,t)=\frac{(a-1)(a-2)}{2\left(1+\pi^{2}\right)a(3a-4)}\times$$

$$\times\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right).$$

В силу спiввiдношення (51) при $p=1$ для $(\psi,\beta)$–похiдної функцiї $f_{1}(\cdot)$ виконується нерiвнiсть $\Big{\|}\big{(}f_{1}(\cdot)\big{)}^{\psi}_{\beta}\Big{\|}_{1}\leq 1$, а отже має мiсце включення ${f_{1}(\cdot)\in L^{\psi}_{\beta,1}}$.

Покажемо тепер, що при довiльних ${\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$, ${\lim\limits_{t\rightarrow\infty}(\eta(\psi,t)-t)=\infty}$, ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$, $\beta\in\mathbb{R}$

$${E}_{n}(f_{1})_{s}\geq C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}},\ 1\leq s\leq\infty.$$ (72)

З нерiвностей (10), (49), (50) та рiвностi (60), для будь-якого $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$, маємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{(}f_{1}(t)-t_{n-1}(t)\big{)}\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)dt\leq$$

$$\leq\|f_{1}(t)-t_{n-1}(t)\|_{s}\left\|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(1;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(1;0;t)\right)\right\|_{s^{\prime}}=$$

$$=\|f_{1}(t)-t_{n-1}(t)\|_{s}\left\|\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right)^{\psi}_{0}\right\|_{s^{\prime}}\leq$$

$$\leq\frac{2\left(1+\pi^{2}\right)a(3a-4)}{(a-1)(a-2)}(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{s^{\prime}}}\|f_{1}(t)-t_{n-1}(t)\|_{s}.$$ (73)

Зi спiввiдношень (59) i (73) випливає нерiвнiсть, справедлива для будь-якого $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$

$$\|f_{1}(t)-t_{n-1}(t)\|_{s}\geq\frac{\pi}{96\left(1+\pi^{2}\right)^{2}}\frac{(a-1)^{2}(a-2)^{2}}{a^{3}(3a-4)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}}=$$

$$=C_{a,b}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}}.$$ (74)

Тим самим нерiвнiсть (72) доведено, а разом з нею i теорему 2.

Наслiдок 2. Нехай $\psi_{r}(t)=\exp\left(-\alpha t^{r}\right),\ {r\in(0,1)},\ {\alpha>0}$, ${1<s\leq\infty}$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх номерiв $n$, таких, що

$$n\geq 1+\max\left\{\left(\frac{2r\alpha}{\ln 2}\right)^{\frac{1}{1-r}},2\left(\frac{\ln 2}{\alpha\left(3^{r}-2^{r}\right)}\right)^{\frac{1}{r}}\right\},$$

справедливi оцiнки

$$C_{a}\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}\left(\left(\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}+1\right)^{\frac{1}{r}}-1\right)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\leq\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$\leq{E}_{n}\Big{(}L^{\psi_{r}}_{\beta,1}\Big{)}_{s}\leq{\cal E}_{n}\big{(}L^{\psi_{r}}_{\beta,1})_{s}\leq$$

$$\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \leq C_{a,b}\ (2s^{\prime})^{\frac{1}{s}}\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}\left(\left(\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}+1\right)^{\frac{1}{r}}-1\right)^{\frac{1}{s^{\prime}}},$$

де величини $C_{a}$ i $C_{a,b}$ означаються формулами (5) i (6) при ${a=a(\alpha,r)}$, $b=b(\alpha,r)$, що в свою чергу заданi за допомогою рiвностей (65) i (66) вiдповiдно.

Також для величин $E_{n}\big{(}L^{\psi_{r}}_{\beta,1}\big{)}_{s}$, $r\in(0,1],\ {\alpha>0}$, ${1<s\leq\infty}$, ${\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1}$, можна записати аналогiчне до (68) спiввiдношення

$$\mathcal{E}_{n}\Big{(}L^{\psi_{r}}_{\beta,1}\Big{)}_{s}\asymp{E}_{n}\Big{(}L^{\psi_{r}}_{\beta,1}\Big{)}_{s}\asymp\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}},\ \ n\in\mathbb{N}.$$

E-mail: serdyuk@imath.kiev.ua, tania_-stepaniuk@ukr.net