В. О. Солдатов (Iн-т математики НАН України, Київ)
Про розв’язнiсть найбiльш загальних лiнiйних крайових задач у просторах гладких функцiй
V. O. Soldatov (Inst. Math. Nat. Acad. Sci. Ukraine, Kyiv)
On solvability of the most general linear boundary-value problems in spaces of smooth functions
Анотацiя
In the paper we develop a general theory of solvability of linear inhomogeneous boundary-value problems for systems of first-order ordinary differential equations in spaces of smooth functions on a finite interval. This problems are set with boundary conditions in generic form, that covers overdetermined and underdetermined cases. They also may contain derivatives, whose orders exceed the order of the differentiall system. Our study is based on using of the so called characteristic matrix of the problem, whose index and Fredholm numbers (i.e., the dimensions of the problem kernel and co-kernel) coincide, respectively, with the index and Fredholm numbers of the inhomogeneous boundary-value problem. We also prove a limit theorems for a sequence of characteristic matrices.
1 Вступ
Лiнiйнi крайовi задачi для систем звичайних диференцiальних рiвнянь часто використовуються в рiзних галузях сучасної математики для моделювання рiзноманiтних процесiв як в природi, так i в економiцi чи суспiльствi. Питання щодо умов розв’язностi таких задач, на вiдмiну вiд, наприклад, добре вивчених Задач Кошi, становлять бiльш складне завдання з огляду на рiзноманiтнiсть крайових умов.
Для неоднорiдних крайових задач iз так званими загальними крайовими умовами коректна розв’язнiсть дослiджувалася в роботах I. Т. Кiгурадзе [1, 2] та його послiдовникiв. Вiдмiнною особливiстю таких задач є задання крайових умов у загальному виглядi з використанням довiльним чином заданого лiнiйного неперервного оператора на просторах гладких функцiй [3, 4, 5, 6, 7]. Пiзнiше дослiджуваний клас задач розширили, задаючи цей оператор на вiдповiдному функцiональному просторi, до якого належать розв’язки дослiджуваних задач[8, 10, 9, 11]. Такi крайовi умови пов’язанi з функцiональними просторами, в яких розглядається задача, а тому вимагають особливого пiдходу i побудови окремої теорiї їх дослiдження.
В недавнiх роботах О. М. Атласюк, В. А. Михайлеця та Т. Б. Скоробагач [14, 15, 16] було дослiджено крайовi задачi в просторах Соболєва цiлої та дробової гладкостi в такiй загальнiй постановцi, проте включаючи випадки недоозначених i переозначених крайових умов. Там, зокрема, було розвинуто новий пiдхiд до дослiдження таких задач i введено поняття прямокутних числових характеристичних матриць задачi.
В цiй статтi ми досiджуємо розв’язнiсть крайових задач лiнiйних неоднорiдних крайових задач для систем звичайних рiвнянь першого порядку у просторах гладких функцiй на скiнченному iнтервалi, застосовуючи згадане вище поняття характеристичної матрицi задачi. Зокрема, в роботi доведено фредгольмовiсть, визначено iндекси та фредгольмовi числа таких задач, та доведено граничнi теореми для послiдовностей вiдповiдних характеристичних матриць.
2 Постановка задачi
Надалi в роботi ми використовуємо такi короткi позначення комплексних банахових просторiв функцiй та їх норм:
-
(b)
або — простiр усiх неперервних на функцiй, надiлений нормою ;
-
(c)
, де , — простiр усiх разiв неперервно диференцiйовних на функцiй, надiлений нормою .
Комплекснi банаховi простори, утворенi вектор-функцiями вимiрностi або матрицями-функцiями розмiру , усi компоненти яких належать до одного з перелiчених просторiв, позначаємо вiдповiдно через або , де символiзує один iз зазначених просторiв скалярних функцiй. При цьому вектори iнтерпретуємо як стовпцi. Норма вектор-функцiї у просторi дорiвнює сумi норм усiх її компонент у , а норма матрицi-функцiї у просторi дорiвнює максимуму норм усiх її стовпцiв у . Норми у просторах i позначаємо так само як i норму у просторi . З контексту завжди буде зрозумiло про норму в якому просторi (скалярних функцiї, вектор-функцiй чи матриць-функцiй) йде мова. Для числових векторiв i матриць використовуємо аналогiчнi норми, якi позначаємо через .
Розглянемо на скiнченному iнтервалi лiнiйну крайову задачу для системи диференцiальних рiвнянь першого порядку
| (2.1) |
| (2.2) |
де матриця-функцiя належить простору , вектор-функцiя — простору , вектор — простору , а є лiнiйним неперервним оператором
Крайова умова (2.2) задає скалярних крайових умов для системи диференцiальних рiвнянь першого порядку. Вектори i вектор-функцiї вважаємо записаними у виглядi стовпцiв. У випадку крайова задача (2.1), (2.2) є перевизначеною, а при — недовизначеною. Розв’язок крайової задачi (2.1), (2.2) ми iнтерпретуємо як вектор-функцiю , що задовольняє рiвняння (2.1) на , i рiвнiсть (2.2), яка задає скалярних крайових умов.
Розв’язок рiвняння (2.1) заповнює простiр , якщо його права частина пробiгає простiр . Таким чином, крайова умова (2.2) є найбiльш загальною для цього рiвняння. Вона покриває всi вiдомi типи класичних крайових умов, таких як умови задачi Кошi, дво- або багатоточкових крайових задач, iнтегральних та iнтегро-диференцiальнi умови; i безлiч некласичних крайових умов. Некласичнiсть останнiх розумiється в тому сенсi, що вони можуть мiстити похiднi шуканої вектор-функцiї порядку , де
3 Основнi результати
Представленi в цьому роздiлi результати будуть доведенi в роздiлi 5.
Перепишемо неоднорiдну крайову задачу (2.1), (2.2) у формi операторного рiвняння
де позначає лiнiйний оператор на парi банахових просторiв
| (3.1) |
Нагадаємо, що для довiльних банахових просторiв та , лiнiйний неперервний оператор називають фредгольмовим, якщо його ядро та коядро є скiнченновимiрними. Якщо оператор є фредгольмовим, то його область визначення замкнена в , а його iндексом називають число
i воно теж є скiнченним (див., напр., [12, Лема 19.1.1]).
Крiм того варто зауважити, що iнодi в лiтературi такi оператори ще називають нетеровими, а термiн “фредгольмiв” застосовують до нетерових операторiв з iндексом нуль.
Теорема 3.1.
Лiнiйний оператор (3.1) є обмеженим i фредгольмовим з iндексом
Позначимо — єдиний розв’язок наступного лiнiйного однорiдного матричного рiвняння з початковою умовою Кошi
| (3.2) |
Тут, — це нульова, а — одинична матрицi розмiрнiстю . Вiдповiдно, єдиний розв’язок цiєї задачi Кошi (3.2) належить простору .
Означення 3.2.
Теорема 3.3.
Вимiрностi ядра i коядра оператора (3.1) дорiвнюють вiдповiдно вимiрностям ядра i коядра характеристичної матрицi:
| (3.4) |
| (3.5) |
З теореми 3.3 випливає критерiй оборотностi оператора , або iншими словами умова однозначної розв’язностi задачi (2.1), (2.2) та неперервної залежностi її розв’язку вiд правих частин диференцiального рiвняння та крайової умови.
Наслiдок 3.4.
Оператор є оборотним тодi i тiльки тодi, коли i квадратна матриця є невиродженою.
Для довiльного , розглянемо, поряд iз задачею (2.1), (2.2), послiдовнiсть неоднорiдних крайових задач вигляду:
| (3.6) |
| (3.7) |
де для кожного фiксованого , вiдповiднi коефiцiєнти , , вектор та лiнiйний неперервний оператор задовольняють наведеним вище умовам для задачi (2.1), (2.2).
Пов’яжемо з крайовими задачами (3.6), (3.7) послiдовнiсть лiнiйних неперервних операторiв вигляду (3.1):
та послiдовнiсть характеристичних матриць вигляду (3.3):
параметризованих числом
Для ведемо наступнi короткi позначення
збiжностi послiдовностi операторiв до в сильнiй операторнiй топологiї;
та
збiжнiсть послiдовностi характеристичних матриць до за нормою простору .
Теорема 3.5.
Якщо при послiдовнiсть операторiв сильно збiгається до оператора , то послiдовнiсть характеристичних матриць збiгається до матрицi в , тобто
.
Теорема 3.6.
Нехай для розглянутих крайових задач виконується умова
| (3.8) |
Тодi для достатньо великих справджуються нерiвностi
| (3.9) | |||
| (3.10) |
Далi наведемо наступнi важливi прямi наслiдки теореми 3.6. Припустимо тут, що виконується умова (3.8).
Наслiдок 3.7.
Якщо оператор оборотний, оборотними є i оператори для всiх достатньо великих .
Наслiдок 3.8.
4 Приклади
Приклад 1. Розглянемо лiнiйну одноточкову крайову задачу для диференцiального рiвняння зi сталими коефiцiєнтами
| (4.1) |
| (4.2) |
Тут, , , , матрицi , та лiнiйний неперервний оператор
є довiльним чином заданими. Вiдповiдно шукана вектор-функцiя .
Нехай позначає єдиний розв’язок наступної матричної задачi Кошi
Тодi матриця-функцiя та її -та похiдна набудуть вигляду:
Пiдставляючи цi значення у рiвнiсть (4.2), маємо
З теореми 3.1 випливає, що .
Таким чином, за теоремою 3.3, маємо
Приклад 2. Розглянемо багатоточкову крайову задачу для системи диференцiальних рiвнянь (4.1) з коефiцiєнтом i крайовими умовами в точках , що мiстять похiднi цiлих або дробових порядкiв.
Тут всi , тодi як невiд’ємнi числа задовольняють умову
Дробова похiдна розумiється тут у сенсi Рiмана-Лiувiлля.
Далi знайдемо фредгольмовi числа. Для розглянутої задачi за теоремою 3.1 iндекс оператора становить . Тому достатньо визначити розмiрнiсть, наприклад, ядра оператора , а вiдповiдну розмiрнiсть коядра, можна виразити вже через його iндекс.
З умови слiдує, що фундаментальна матриця , а тому вiдповiдна характеристична матриця набуде вигляду
бо вiдповiднi елементи матрицi , що мiстять дробовi похiднi вiд сталих будуть будуть нульовими для довiльних . Таким чином
та вiдповiдно
Такий результат дає можливiсть помiтити додаткову властивiсть, що для розглянутої задачi фредгольмовi числа не залежать, як вiд довжини вибраного iнтервалу , так i вiд вибору точок , та матриць , при .
5 Доведення
Введемо метричний простiр матриць-функцiй
з метрикою
Твердження 5.1.
Нелiнiйне вiдображення , де , а — розв’язок задачi Кошi (3.2), є гомеоморфiзмом банахового простору на метричний простiр .
Покладемо
| (5.1) |
Нехай , — комплексний лiнiйний простiр, є лiнiйний оператор, а є матриця розмiру , елементи якої належать до . За аналогiєю з (5.1) позначимо через числову матрицю розмiру , кожний стовпець якої є результатом дiї оператора на вiдповiдний стовпець (з тим же номером) матрицi .
Твердження 5.2.
За цих припущень правильна рiвнiсть
Iз доведенням цього твердження можна ознайомитись в роботi [16, Лема 5.1].
Доведення теореми 3.1. Спочатку обґрунтуємо неперервнiсть оператора . Оскiльки, за умовою є лiнiйним неперервним оператором, достатньо неперервнiсть оператора . Що еквiвалентно його обмеженостi. яка в свою чергу, випливає з означення норм у просторах i вiдомого факту, що кожен iз цих просторiв утворює банахову алгебру.
Далi доведемо фредгольмовiсть оператора та знайдемо його iндекс. Для цього виберемо деякий фiксований лiнiйний обмежений оператор . Оператор допускає представлення у виглядi
Тут оператор
а другий доданок є скiнченновимiрним оператором. Iз другої теореми стiйкостi (див., напр., [Kato_book, Section 3, § 1]) випливає, що оператор є фредгольмовим, якщо оператор є теж фредгольмовим, i крiм того,
Тому достатньо довести фредгольмовiсть оператора i знайти його iндекс, вибравши вiдповiдним чином оператор . Для цього розглянемо три можливi випадки.
1. Нехай . Тодi
Знайдемо ядро та область значень цього оператора. Для цього припустимо, що належить ядру . Тодi та . По сутi, побудований таким чином оператор є оператором задачi Кошi, а тому iз теореми про єдинiсть розв’язку задачi Кошi випливає, що . А отже, .
Далi, довiльним чином виберемо елементи та . Iз твердження 5.1 випливає, що iснує така вектор-функцiя така, що
Тому .
2. Нехай . Покладемо
Знайдемо ядро оператора . Нехай належить . Тодi та . Iз теореми про єдинiсть розв’язку задачi Кошi аналогiчно отримуємо .
Запишемо множину значень оператора у виглядi прямої суми двох пiдпросторiв
Але, як доведено ранiше, .
Тому .
3. Нехай . Покладемо
Покажемо, що
Нехай належить to . Тодi та . Розглянемо Задач Кошi вигляду:
Iз твердження 5.1 випливає, що розв’язки цих задач лiнiйно незалежнi та утворюють базис у пiдпросторi .
Сюр’єктивнiсть оператора випливає iз вже доведеної сюр’єктивностi оператора .
Таким чином, у кожному iз розглянутих випадкiв оператор є фредгольовим з iндексом .
Теорему 3.1 доведено.
Доведення теореми 3.3. Покажемо справедливiсть рiвностi (3.4). Введемо позначення:
Таким чином нам потрiбно довести рiвнiсть
| (5.2) |
Нехай . Тодi iснує таких лiнiйно незалежних розв’язкiв однорiдного рiвняння , що згiдно з твердженням 5.2
де вектори , та . Це означає, що prime стовпцiв матрицi (3.3) є лiнiйно незалежними та .
I навпаки, нехай , тодi її стовпцiв є лiнiйно залежними. А це, в свою чергу, означає, що для деяких векторiв , ,
Нехай
Тодi , та
на пiдставi твердження 5.2. Тому, якщо , то . Таким чином, рiвнiсть (3.4) виконується.
За означенням характеристична матриця належить до простору . Як вiдомо, вимiрнiсть ядра матрицi є рiзницею числа її рядкiв та рангу, а вимiрнiсть коядра — рiзницею числа стовпцiв та рангу. Тому для матрицi , маємо рiвнiсть
| (5.3) |
Аналогiчно за означення iндексу оператора
маємо
| (5.4) |
Отриманi рiвностi (5.2), (5.3) та (5.4) пiдтверджують рiвнiсть (3.5).
Теорему доведено.
Для доведення решти теорем, нам знадобляться наступнi додатковi результати.
Лема 5.3.
Для диференцiального оператора маємо таку еквiвалентнiсть збiжностей при :
Тут позначає рiвномiрну збiжнiсть операторiв.
Доведення. Оскiльки з рiвномiрної збiжностi лiнiйних неперервних операторiв випливає їх сильна збiжнiсть, то для доведеннi цiєї леми залишається обґрунтувати такi двi iмплiкацiї:
Доведемо першу з них. Припустимо, що . Тодi
при для кожної матрицi-функцiї . При цьому матриця-функцiя утворена стовпцями, якi є результатами дiї оператора на вiдповiднi стовпцi матрицi . Узявши тут , отримаємо потрiбну збiжнiсть в при . Перша iмплiкацiя доведена.
Обґрунтуємо другу iмплiкацiю. Припустимо, що при . Для довiльної вектор-функцiї маємо таке:
Тут — деяке додатне число, не залежне вiд ; воно iснує, оскiльки — банахова алгебра. Тому
Тут позначає норму лiнiйного обмеженого оператора на парi просторiв i . Друга iмплiкацiя, а з нею i лема 5.3 доведена.
Доведення теореми 3.5. Нехай при
тодi за лемою 5.3 , що в свою чергу за твердженням 5.1 тягне збiжнiсть вiдповiдних матрицантiв у просторi . Звiдси маємо збiжнiсть , що в свою чергу за означенням (5.1) означає збiжнiсть характеристичних матриць .
Теорему доведено.
Покладемо
Тодi iснує ненульовий мiнор порядку матрицi . Звiдси маємо, що такий же мiнор (порядку ) матрицi буде ненульовим для довiльного . Таким чином
Вiдповiдно для достатньо великих
Звiдси вiдповiдно отримуються необхiднi нерiвностi (3.9) та (3.10).
Теорему доведено.
6 Acknowledgements
Дослiдження В. О. Солдатова пiдтримано науково-дослiдною темою молодих учених НАН України 2024 – 2025 рр. (0124U002111). This work was partially supported by a grant from the Simons Foundation (1290607, VS).
Лiтература
- [1] Kiguradze, I. T. Some singular boundary-value problems for ordinary differential equations. Tbilisi: Tbilisi University Press, (1975). (in Russian)
- [2] Kiguradze, I. T. Boundary-value problems for systems of ordinary differential equations. VINITI, (1987), 30, P. 3–103. (in Russian)
- [3] Kodlyuk, T. I.; Mikhailets, V. A.; Reva, N. V. Limit theorems for one-dimensional boundary-value problems. Ukrainian Math. J., (2013), 65, no 1, P. 77–90.
- [4] Mikhailets, V. A.; Pelekhata, O. B.; Reva, N. V. Limit theorems for the solutions of boundary-value problems. Ukrainian Math. J., (2018), 70, no 2, P. 243–251. DOI 10.1007/s11253-018-1498-8
- [5] Gnyp, E. V.; Kodlyuk, T. I.; Mikhailets, V. A. Fredholm boundary-value problems with parameter in Sobolev spaces. Ukrainian Math. J., (2015), 67, no 5, P. 658–667. DOI 10.1007/s11253-015-1105-1
- [6] Kodlyuk, T. I.; Mikhailets, V. A. Solutions of one-dimensional boundary-value problems with a parameter in Sobolev spaces. J. Math. Sci., (2013), 190, no 4, P. 589–599.
- [7] Hnyp, Y. V.; Mikhailets, V. A.; Murach, A. A. Parameter-dependent one-dimensional boundary-value problems in Sobolev spaces. Electron. J. Differential Equations., (2017), no 81, 13 pp.
- [8] Mikhailets, V. A.; Chekhanova, G. A. Limit theorem for general one-dimensional boundary-value problems. J. Math. Sci., (2015), 204, no 3, P. 333–342. DOI 10.1007/s10958-014-2205-4
- [9] Atlasiuk, О. М.; Mikhailets, V. A. Fredholm one-dimensional boundary-value problems with parameter in Sobolev spaces. Ukrainian Math. J., (2019), 70, no 11, P. 1677–1687. DOI 10.1007/s11253-019-01599-7
- [10] Mikhailets, V. A.; Murach, A. A.; Soldatov, V. O. Continuity in a parameter of solutions to generic boundary-value problems. Electron. J. Qual. Theory Differ. Equ., (2016), no 87, 16 pp. DOI 10.14232/ejqtde.2016.1.87
- [11] Mikhailets, V. A.; Skorobohach, T. B. Fredholm boundary-value problems in Sobolev–Slobodetsky spaces. Ukrainian Math. J., (2021), 73, no 7, P. 1071–1083. DOI 10.1007/s11253-021-01977-0
- [12] Hörmander, L. The analysis of linear partial differential operators. III: Pseudo-differential operators.Berlin: Springer, (1985).
- [13] Mikhailets, V. A.; Chekhanova, G. A. Fredholm boundary-value problems with a parameter on the spaces . Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. (2014), 7. – P. 24–28. DOI 10.15407/dopovidi2014.07.024
- [14] Atlasiuk, O. M., Mikhailets V. A. Fredholm one-dimensional boundary-value problems in Sobolev spaces. Ukrainian Math. J., (2019), 70, no 10, P. 1526–1537. DOI 10.1007/s11253-019-01588-w
- [15] Atlasiuk, O. M., Mikhailets V. A. The solvability of Fredholm boundary-value problems in fractional Sobolev spaces. Ukrainian Math. J., (2023), 75, no 1, P. 107–117. DOI 10.1007/s11253-023-02188-5
- [16] Mikhailets, V., Atlasiuk, O. The solvability of inhomogeneous boundary-value problems in Sobolev spaces. Banach J. Math. Anal. (2024), 18, 12 . DOI 10.1007/s43037-023-00316-8
В. О. Солдатов
Iнститут математики НАН України, Київ
01024, Київ-24, вул. Терещенкiвська, 3
Vitalii Soldatov
Institute of Mathematics of NAS of Ukraine
Tereshchenkivska Str. 3, 01024 Kyiv, Ukraine
soldatovvo@ukr.net, soldatov@imath.kiev.ua