’
(On Asymptotics of Solutions of Stochastic Differential Equations with Jumps)
519.21

Анотацiя

Розглянемо одновимiрне стохастичне диференцiальне рiвняння зi стрибками

$$\mathrm{d}X(t)=a(X(t))\mathrm{d}t+\sum_{k=1}^{m}b_{k}(X(t-))\mathrm{d}Z_{k}(t),$$

де $Z_{k},\ k\in\{1,2,...,m\}$ – незалежнi центрованi процеси Левi зi скiнченними другими моментами. Ми доводимо, що якщо коефiцiєнт $a(x)$ має певну степеневу асимптотику при $x\to\infty$, а коефiцiєнти $b_{k},\ k\in\{1,2,...,m\},$ задовольняють певну умову на зростання, то розв’язок $X(t)$ м. н. має таку саму асимптотику при $t\to\infty$, що i розв’язок звичайного диференцiального рiвняння $\mathrm{d}x(t)=a(x(t))\mathrm{d}t$.

Abstract

Consider a one-dimensional stochastic differential equation with jumps

$$\mathrm{d}X(t)=a(X(t))\mathrm{d}t+\sum_{k=1}^{m}b_{k}(X(t-))\mathrm{d}Z_{k}(t),$$

where $Z_{k},\ k\in\{1,2,...,m\}$ are independent centered Lévy processes with finite second moments. We prove that if coefficient $a(x)$ has certain power asymptotics as $x\to\infty$ and coefficients $b_{k},\ k\in\{1,2,...,m\},$ satisfy certain growth condition then a solution $X(t)$ has the same asymptotics as a solution of $\mathrm{d}x(t)=a(x(t))\mathrm{d}t$ as $t\to\infty$ a.s.

1 Вступ

Як правило, розглядають два типи поведiнки розв’язкiв стохастичних диференцiальних рiвнянь при $t\to\infty$: прямування до нескiнченностi та рекурентнiсть. У данiй статтi ми будемо припускати, що розв’язок стохастичного диференцiального рiвняння прямує до нескiнченностi, та дослiджувати його точну асимптотику.

Уперше це питання розглядали Гiхман та Скороход [3] для одновимiрного стохастичного диференцiального рiвняння вигляду

$$\mathrm{d}X(t)=a(X(t))\mathrm{d}t+b(X(t))\mathrm{d}W(t),$$ (1)

де $W$ – одновимiрний вiнерiвський процес. Зокрема, вони знайшли достатнi умови того, що $X(t)\to+\infty,\ t\to\infty$, та $X(t)\sim x(t),\ t\to\infty$, м. н., де $x$ – розв’язок звичайного диференцiального рiвняння

$$\mathrm{d}x(t)=a(x(t))\mathrm{d}t.$$ (2)

Пiзнiше ця задача дослiджувалася у роботi [4]. У роботi [1] розглядаються деякi типи неавтономних стохастичних диференцiальних рiвнянь. У статтях [7], [8] розглядаються стохастичнi диференцiальнi рiвняння з негауссiвським шумом.

У книзi [2] дослiджується питання прямування до нескiнченностi та рекурентностi розв’язку системи лiнiйних стохастичних диференцiальних рiвнянь, а також поведiнки полярного кута розв’язку двовимiрного стохастичного диференцiального рiвняння. У статтi [10] дослiджується асимптотична поведiнка багатовимiрних стохастичних диференцiальних рiвнянь шляхом порiвняння з лiнiйними звичайними диференцiальними рiвняннями. У статтi [11] розглядалося багатовимiрне стохастичне диференцiальне рiвняння вигляду (1) та дослiджувалася м. н. поведiнка розв’язку при $t\to\infty$: умови прямування модуля розв’язку до нескiнченностi, стабiлiзацiї кута $X(t)/|X(t)|$ та асимптотика модуля розв’язку. У статтi [9] аналогiчне питання вивчалося для випадку адитивного шуму Левi.

Питання про асимптотичну поведiнку стохастичних диференцiальних рiвнянь з мультиплiкативним шумом Левi не дослiджене. У данiй статтi ми розглянемо стохастичне диференцiальне рiвняння зi стрибками вигляду

$$\mathrm{d}X(t)=a(X(t))\mathrm{d}t+\sum_{k=1}^{m}b_{k}(X(t-))\mathrm{d}Z_{k}(t),$$

де $Z_{k},\ k\in\{1,2,...,m\},$ – незалежнi центрованi процеси Левi зi скiнченним другим моментом. Ми доведемо, що якщо коефiцiєнт $a(t)$ має певну степеневу асимптотику при $t\to\infty$, а коефiцiєнти $b_{k},\ k\in\{1,2,...,m\},$ задовольняють певну умову на зростання, то розв’язок $X(t)$ м. н. має таку саму асимптотику при $t\to\infty$, що i розв’язок звичайного диференцiального рiвняння (2).

Основна частина статтi має наступну структуру. У роздiлi 2 ми доводимо деякi леми про асимптотичну поведiнку стохастичних iнтегралiв за вiнерiвським процесом та за компенсованою пуассонiвською мiрою. У роздiлi 3 ми доводимо два основнi результати про асимптотичну поведiнку розв’язкiв стохастичних диференцiальних рiвнянь зi стрибками: теорему 1, в якiй коефiцiєнт зносу еквiвалентний до деякої додатної сталої, та теорему 3, у якiй коефiцiєнт зносу еквiвалентний до деякої додатної степеневої функцiї; в обох теоремах накладається деяка умова про швидкiсть зростання характеристик шуму. У роздiл 4 ми винесли доведення деяких лем, необхiдних для доведення теорем у роздiлi 3.

2 Асимптотика стохастичних iнтегралiв

У цьому параграфi ми отримаємо деякi допомiжнi результати щодо асимптотики стохастичних iнтегралiв зi змiнною верхньою межею $t$ при $t\to\infty$.

Нехай $(\Omega,\mathcal{F},\mathbb{P})$ – iмовiрнiсний простiр з потоком $\mathbb{F}=(\mathcal{F}_{t})_{t\geq 0}$, $W=W(t)$ – $\mathbb{F}$-вiнерiвський процес, $N=N(\mathrm{d}t,\mathrm{d}u)$ – $\mathbb{F}$-пуассонiвська випадкова мiра на $\mathbb{R}_{+}\times\mathbb{R}$, незалежна вiд $W$, з характеристичною мiрою $\mathrm{d}t\cdot\nu(\mathrm{d}u)$, де мiра $\nu$ така, що $\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)<\infty$, $\tilde{N}=\tilde{N}(\mathrm{d}t,\mathrm{d}u):=N(\mathrm{d}t,\mathrm{d}u)-\mathrm{d}t\cdot\nu(\mathrm{d}u)$.

Лема 1.

Нехай $M=M(t)$ – квадратично iнтегровний мартингал. Якщо $\mathbb{E}M^{2}(t)=O\left(t^{\gamma}\right),\ t\to\infty,$ для деякого $\gamma<2$, то м. н. $\frac{M(t)}{t}\to 0,\ t\to\infty$.

Доведення.

З умови випливає, що iснує $T\geq 0$ таке, що $\mathbb{E}M^{2}(t)\leq Ct^{\gamma},\ t\geq T$. Нехай $\varepsilon>0$, $k\in\mathbb{N}$ таке, що $2^{k+1}\geq T$. Оцiнимо ймовiрнiсть:

$$\mathbb{P}\left\{\sup_{2^{k}\leq t\leq 2^{k+1}}\left|\frac{M(t)}{t}\right|\geq\varepsilon\right\}\leq\mathbb{P}\left\{\sup_{2^{k}\leq t\leq 2^{k+1}}\frac{|M(t)|}{2^{k}}\geq\varepsilon\right\}\leq\mathbb{P}\left\{\sup_{t\leq 2^{k+1}}|M(t)|\geq\varepsilon 2^{k}\right\}$$

$$\leq\frac{\mathbb{E}M^{2}(2^{k+1})}{\left(\varepsilon 2^{k}\right)^{2}}\leq\frac{C\left(2^{k+1}\right)^{\gamma}}{\varepsilon^{2}2^{2k}}=\frac{C2^{\gamma}}{\varepsilon}\left(2^{\gamma-2}\right)^{k}.$$ (за нерiвнiстю Дуба)

Для $n\in\mathbb{N}$ таких, що $2^{n+1}\geq T$,

$$\mathbb{P}\left\{\limsup_{t\to\infty}\left|\frac{M(t)}{t}\right|\geq\varepsilon\right\}\leq\mathbb{P}\left\{\sup_{t\geq 2^{n}}\left|\frac{M(t)}{t}\right|\geq\varepsilon\right\}\leq$$

$$\leq\sum_{k=n}^{\infty}\mathbb{P}\left\{\sup_{2^{k}\leq t\leq 2^{k+1}}\left|\frac{M(t)}{t}\right|\geq\varepsilon\right\}\leq\frac{C2^{\gamma}}{\varepsilon}\sum_{k=n}^{\infty}\left(2^{\gamma-2}\right)^{k}.$$

Останнiй ряд збiгається до 0 при $n\to\infty$ (оскiльки $\gamma-2<0$), тому ймовiрнiсть на початку ланцюга нерiвностей дорiвнює 0. Оскiльки $\varepsilon>0$ довiльне,

$$\mathbb{P}\left\{\limsup_{t\to\infty}\left|\frac{M(t)}{t}\right|>0\right\}=0\Longrightarrow\mathbb{P}\left\{\limsup_{t\to\infty}\left|\frac{M(t)}{t}\right|=0\right\}=1$$

$$\Longrightarrow\mathbb{P}\left\{\lim_{t\to\infty}\left|\frac{M(t)}{t}\right|=0\right\}=1\Longrightarrow\mathbb{P}\left\{\lim_{t\to\infty}\frac{M(t)}{t}=0\right\}=1,$$

що й треба було довести. ∎

Наслiдок 1.

Нехай прогресивно вимiрний випадковий процес $b=b(t)$ такий, що $\mathbb{E}b^{2}(t)\leq C\left(1+t^{2\beta}\right),\ t\geq 0,$ для деякого $0\leq\beta<\frac{1}{2}$. Тодi м. н.

$$\frac{1}{t}\int_{0}^{t}b(s)\mathrm{d}W(s)\to 0,\ t\to\infty.$$

Доведення.

Покладемо $M(t)=\int_{0}^{t}b(s)\mathrm{d}W(s)$. Тодi

$$\mathbb{E}M^{2}(t)=\mathbb{E}\int_{0}^{t}b^{2}(s)\mathrm{d}s$$ (за iзометрiєю Iто)

$$=\int_{0}^{t}\mathbb{E}b^{2}(s)\mathrm{d}s\leq\int_{0}^{t}C(1+s^{2\beta})\mathrm{d}s=O(t^{2\beta+1}),\ t\to\infty.$$ (за теоремою Фубiнi)

Застосовуючи лему 1, отримуємо результат наслiдку. ∎

Позначимо через $\mathcal{P}$ сигма-алгебру, породжену випадковими полями вигляду $c(t,u)=\zeta_{0}\mathbb{I}_{t=0,u\in U_{0}}+\sum_{k=1}^{n}\zeta_{k}\mathbb{I}_{t\in(t_{k-1},t_{k}],u\in U_{k}},$ де $n\in\mathbb{N}$, $\zeta_{0}$ є $\mathcal{F}_{0}$-вимiрною випадковою величиною, $\zeta_{k}$ є $\mathcal{F}_{t_{k-1}}$-вимiрною випадковою величиною, $k\in\{1,2,...,n\}$, $U_{k}\in\mathcal{B}(\mathbb{R})$, $k\in\{0,1,2,...,n\}$, $0=t_{0}<t_{1}<...<t_{n}=\infty$.

Наслiдок 2.

Нехай $\mathcal{P}$-вимiрне випадкове поле $c=c(t,u)$ таке, що

$$\mathbb{E}\int_{\mathbb{R}}c^{2}(t,u)\nu(\mathrm{d}u)\leq C\left(1+t^{2\beta}\right),\ t\geq 0,$$

для деякого $0\leq\beta<\frac{1}{2}$. Тодi м. н.

$$\frac{1}{t}\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c(s,u)\tilde{N}(\mathrm{d}s,\mathrm{d}u)\to 0,\ t\to\infty.$$

Доведення.

Покладемо $M(t)=\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c(s,u)\tilde{N}(\mathrm{d}s,\mathrm{d}u)$. Тодi

$$\mathbb{E}M^{2}(t)=\mathbb{E}\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c^{2}(s,u)\nu(\mathrm{d}u)\mathrm{d}s$$ (за iзометрiєю Iто)

$$=\int_{0}^{t}\mathbb{E}\int_{\mathbb{R}}c^{2}(s,u)\nu(\mathrm{d}u)\mathrm{d}s$$ (за теоремою Фубiнi)

$$\leq\int_{0}^{t}C(1+s^{2\beta})\mathrm{d}s=O(t^{2\beta+1}),\ t\to\infty.$$

Застосовуючи лему 1, отримуємо результат наслiдку. ∎

3 Асимптотика розв’язкiв стохастичних рiвнянь

Нехай $W_{k}$ – вiнерiвський процес, $k\in\{1,2,...,m\}$, $\tilde{N}_{k}$ – компенсована пуассонiвська мiра з компенсатором $\mathrm{d}t\cdot\nu_{k}(\mathrm{d}u)$, де мiра $\nu_{k}$ така, що $\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu_{k}(\mathrm{d}u)<\infty$, $k\in\{1,2,...,l\}$, причому $W_{1},W_{2},...,W_{m},\tilde{N}_{1},\tilde{N}_{2},...,\tilde{N}_{l}$ незалежнi.

Наступна теорема встановлює еквiвалентнiсть розв’язкiв стохастичних та звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли коефiцiєнт зносу має додатну границю при $t\to\infty$, а характеристики шуму зростають не дуже швидко. Ця теорема є важливим результатом, який використовується далi (див. теорему 3) при встановленнi степеневого типу зростання для розв’язкiв стохастичних диференцiальних рiвнянь, коефiцiєнти яких мають степеневе зростання.

Теорема 1.

Нехай $a=a(t)$ та $b_{k}=b_{k}(t),\ k\in\{1,2,...,m\}$ – прогресивно вимiрнi випадковi процеси, $c_{k}=c_{k}(t,u),\ k\in\{1,2,...,l\}$ – $\mathcal{P}$-вимiрне випадкове поле та нехай $\mathbb{F}$-узгоджений càdlàg випадковий процес $X=X(t)$ має стохастичний диференцiал

$$\mathrm{d}X(t)=a(t)\mathrm{d}t+\sum_{k=1}^{m}b_{k}(t)\mathrm{d}W_{k}(t)+\sum_{k=1}^{l}\int_{\mathbb{R}}c_{k}(t,u)\tilde{N}_{k}(\mathrm{d}t,\mathrm{d}u),$$

причому $\mathbb{E}X^{2}(0)<\infty$. Припустимо, що:

1. випадковий процес $a$ обмежений та $a(t)\to A,\ t\to\infty,$ м. н., де $A>0$ – випадкова величина;

2. для деякого $0\leq\beta<\frac{1}{2}$

   $$\sum_{k=1}^{m}b_{k}^{2}(t)+\sum_{k=1}^{l}\int_{\mathbb{R}}c_{k}^{2}(t,u)\nu_{k}(\mathrm{d}u)\leq C(1+|X(t-)|^{2\beta}).$$ (3)

Тодi $X(t)\sim At,\ t\to\infty,$ м. н.

Доведення.

Запишемо процес $X$ в iнтегральнiй формi:

$$X(t)=X(0)+\int_{0}^{t}a(s)\mathrm{d}s+\sum_{k=1}^{m}\int_{0}^{t}b_{k}(s)\mathrm{d}W_{k}(s)+\sum_{k=1}^{l}\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c_{k}(s,u)\tilde{N}_{k}(\mathrm{d}s,\mathrm{d}u).$$

Крок 1. Спочатку перевiримо, що $\mathbb{E}X^{2}(t)\leq C(1+t^{2}),\ t\geq 0,$ для деякого $C>0$. Аналогiчно до леми 3.3.2 з книги [5] можна перевiрити, що з умови (3) випливає, що $\sup_{0\leq t\leq T}\mathbb{E}X^{2}(t)<\infty,\ T\geq 0$. За нерiвнiстю Кошi–Буняковського

$$\frac{1}{4}\mathbb{E}X^{2}(t)\leq\mathbb{E}X^{2}(0)+\mathbb{E}\left(\int_{0}^{t}a(s)\mathrm{d}s\right)^{2}$$

$$+\mathbb{E}\left[\left(\sum_{k=1}^{m}\int_{0}^{t}b_{k}(s)\mathrm{d}W_{k}(s)\right)^{2}+\left(\sum_{k=1}^{l}\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c_{k}(s,u)\tilde{N}_{k}(\mathrm{d}s,\mathrm{d}u)\right)^{2}\right]$$

$$=:E_{1}+E_{2}(t)+E_{3}(t).$$

Оцiнимо доданки у правiй частинi:

$$E_{1}=\mathbb{E}X^{2}(0)<\infty\qquad\text{\T2A\cyrz\T2A\cyra \T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri\T2A\cyrp\T2A\cyru\T2A\cyrshch\T2A\cyre\T2A\cyrn\T2A\cyrn\T2A\cyrya\T2A\cyrm};$$

$$E_{2}(t)=\mathbb{E}\left(\int_{0}^{t}a(s)\mathrm{d}s\right)^{2}\leq Ct^{2},\qquad\text{\T2A\cyrb\T2A\cyro $a$ \T2A\cyro\T2A\cyrb\T2A\cyrm\T2A\cyre\T2A\cyrzh\T2A\cyre\T2A\cyrn\T2A\cyre};$$

$$E_{3}(t)=\mathbb{E}\left[\left(\sum_{k=1}^{m}\int_{0}^{t}b_{k}(s)\mathrm{d}W_{k}(s)\right)^{2}+\left(\sum_{k=1}^{l}\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c_{k}^{2}(s,u)\tilde{N}_{k}(\mathrm{d}s,\mathrm{d}u)\right)^{2}\right]$$

$$=\mathbb{E}\left[\sum_{k=1}^{m}\left(\int_{0}^{t}b_{k}(s)\mathrm{d}W_{k}(s)\right)^{2}+\sum_{k=1}^{l}\int_{0}^{t}\left(\int_{\mathbb{R}}c_{k}^{2}(s,u)\tilde{N}_{k}(\mathrm{d}s,\mathrm{d}u)\right)^{2}\right]$$ (оскiльки доданки сум незалежнi)

$$=\mathbb{E}\left[\sum_{k=1}^{m}\int_{0}^{t}b_{k}^{2}(s)\mathrm{d}s+\sum_{k=1}^{l}\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c_{k}^{2}(s,u)\nu(\mathrm{d}u)\mathrm{d}s\right]$$ (за iзометрiєю Iто)

$$\leq C\mathbb{E}\int_{0}^{t}\left(1+|X(s-)|^{2\beta}\right)\mathrm{d}s$$ (за умовою (Б))

$$=\int_{0}^{t}\mathbb{E}\left(C(1+|X(s-)|^{2\beta})\mathrm{d}s\right)$$ (за теоремою Фубiнi)

$$\leq C\left(t+\int_{0}^{t}\left(\mathbb{E}X^{2}(s-)\right)^{\beta}\mathrm{d}s\right).$$ (за нерiвнiстю Єнсена)

Таким чином, отримали оцiнку

$$\mathbb{E}X^{2}(t)\leq C(1+t^{2})+C\int_{0}^{t}\left(\mathbb{E}X^{2}(s-)\right)^{\beta}\mathrm{d}s.$$

Використовуючи лему Вендроффа (див. теорему 7.3 у [6]), яка є узагальненням леми Гронуолла-Беллмана, отримуємо

$$\mathbb{E}X^{2}(t)\leq C\left((1-\beta)t+(1+t^{2})^{1-\beta}\right)^{\frac{1}{1-\beta}},$$

з чого неважко вивести

$$\mathbb{E}X^{2}(t)\leq C(1+t^{2}),\ t\geq 0.$$

Крок 2. Тепер знайдемо асимптотику розв’язку $X(t)$ при $t\to\infty$. Подiлимо стохастичне диференцiальне рiвняння на $t>0$:

$$\frac{X(t)}{t}=\frac{X(0)}{t}+\frac{1}{t}\int_{0}^{t}a(s)\mathrm{d}s$$

$$+\sum_{k=1}^{m}\frac{1}{t}\int_{0}^{t}b_{k}(s)\mathrm{d}W_{k}(s)+\sum_{k=1}^{l}\frac{1}{t}\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c_{k}(s,u)\tilde{N}_{k}(\mathrm{d}s,\mathrm{d}u)$$

$$=:T_{1}(t)+T_{2}(t)+T_{3}(t)+T_{4}(t).$$

Дослiдимо збiжнiсть доданкiв у правiй частинi при $t\to\infty$. Маємо $T_{1}(t)=\frac{X(0)}{t}\to 0,\ t\to\infty$. З умов теореми випливає, що

$$\lim_{t\to\infty}T_{2}(t)=\lim_{t\to\infty}\frac{1}{t}\int_{0}^{t}a(s)\mathrm{d}s=\lim_{t\to\infty}a(t)=A\ \text{\T2A\cyrm.\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrn.}$$

Для оцiнки доданка $T_{3}$ зазначимо, що

$$\mathbb{E}b_{k}^{2}(t)\leq\mathbb{E}\left(C(1+|X(t-)|^{2\beta})\right)=C\left(1+\mathbb{E}\left(X^{2}(t-)\right)^{\beta}\right)$$

$$\leq C\left(1+\left(\mathbb{E}X^{2}(t-)\right)^{\beta}\right)$$ (за нерiвнiстю Єнсена)

$$\leq C\left(1+\left(C(1+t^{2})\right)^{\beta}\right)\leq C(1+t^{2\beta}),\ k\in\{1,2,...,m\},$$

тому за наслiдком 1

$$T_{3}(t)=\sum_{k=1}^{m}\frac{1}{t}\int_{0}^{t}b_{k}(s)\mathrm{d}W_{k}(s)\to 0,\ t\to\infty,\ \text{\T2A\cyrm.\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrn.}$$

Аналогiчно попередньому пункту,

$$\mathbb{E}\int_{\mathbb{R}}c_{k}^{2}(t,u)\nu_{k}(\mathrm{d}u)\leq C(1+t^{2\beta}),\ k\in\{1,2,...,l\},$$

тому за наслiдком 2

$$T_{4}(t)=\sum_{k=1}^{l}\frac{1}{t}\int_{0}^{t}\int_{\mathbb{R}}c_{k}(s,u)\tilde{N}_{k}(\mathrm{d}s,\mathrm{d}u)\to 0,\ t\to\infty,\ \text{\T2A\cyrm.\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrn.}$$

Таким чином, з одержаних збiжностей отримуємо твердження теореми. ∎

Якщо замiсть умови (А) у попереднiй теоремi розглянути умову

1. $A_{-}\leq a(t)\leq A_{+},\ t\geq 0,$ де $A_{-}>0,\ A_{+}>0$ – випадковi величини,

то можна довести наступний результат.

Теорема 2.

Нехай виконуються умови (А’) та (Б). Тодi м. н.

$$A_{-}\leq\liminf_{t\to\infty}\frac{X(t)}{t}\leq\limsup_{t\to\infty}\frac{X(t)}{t}\leq A_{+}.$$

Наступна теорема є головним результатом даної статтi.

Теорема 3.

Нехай $X$ – деякий (необов’язково єдиний) розв’язок стохастичного диференцiального рiвняння

$$\mathrm{d}X(t)=a(X(t))\mathrm{d}t+\sum_{k=1}^{m}b_{k}(X(t-))\mathrm{d}Z_{k}(t),$$

де $a=a(x)$, $b_{k}=b_{k}(x),\ k\in\{1,2,...,m\}$ – локально обмеженi вимiрнi функцiї, $Z_{k}=Z_{k}(t),\ k\in\{1,2,...,m\}$ – незалежнi центрованi процеси Левi зi скiнченним другим моментом, $\mathbb{E}X^{2}(0)<\infty$. Нехай $\alpha\in[0,1)$. Припустимо, що:

1. $a(x)\sim Ax^{\alpha},\ x\to+\infty,$ де $A>0$ – невипадкова стала;

2. для деякого $2\beta\in[0,1+\alpha)$

   $$\sum_{k=1}^{m}b_{k}^{2}(x)\leq C\left(1+|x|^{2\beta}\right);$$

3. $X(t)\to+\infty,\ t\to\infty,\ \text{\T2A\cyrm.\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrn.}$

Тодi

$$X(t)\sim\left((1-\alpha)At\right)^{\frac{1}{1-\alpha}},\ t\to\infty,\ \text{\T2A\cyrm.\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrn.}$$ (4)

Зауваження 1.

Умова (В) є суттєвою та не випливає з умов (А)-(Б). Вона зустрiчається у працях [1], [3]. Для виконання умови (В) достатньо, наприклад, виконання наступних умов:

• коефiцiєнти $a$ та $b_{k},\ k\in\{1,2,...,m\},$ задовольняють умову Лiпшиця;

• $\lim_{|x|\to+\infty}\frac{a(x)}{|x|^{\alpha}}>0;$

• для деякого $k\in\{1,2,...,m\}$ виконуються умови:

  • $\inf_{|x|\leq R}|b_{k}(x)|>0,\ R>0,$

  • $Z_{k}(t),\ t\geq 0,$ має невироджену гауссiвську компоненту або додатнi стрибки з iмовiрнiстю 1.

Доведення.

Справедливiсть теореми у випадку $\alpha=0$ випливає з теореми 1; надалi вважаємо, що $\alpha\in(0,1)$. З умови випливає, що процеси $Z_{k},\ k\in\{1,2,...,m\},$ допускають представлення

$$\mathrm{d}Z_{k}(t)=\sigma_{k}\mathrm{d}W_{k}(t)+\int_{\mathbb{R}}u\tilde{N}_{k}(\mathrm{d}t,\mathrm{d}u),\ k\in\{1,2,...,m\}.$$

Тут $\sigma_{k}\geq 0$, $W_{k}$ – вiнерiвський процес, $\tilde{N}_{k}$ – компенсована пуассонiвська мiра з компенсатором $\mathrm{d}t\cdot\nu_{k}(\mathrm{d}u)$, де мiра $\nu_{k}$ така, що $\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu_{k}(\mathrm{d}u)<\infty$, $k\in\{1,2,...,m\}$. При цьому $W_{1},W_{2},...,W_{m},\tilde{N}_{1},\tilde{N}_{2},...,\tilde{N}_{m}$ незалежнi. Далi для скорочення позначень проведемо мiркування лише для рiвняння

$$\mathrm{d}X(t)=a(X(t))\mathrm{d}t+b(X(t))\mathrm{d}W(t)+\int_{R}c(X(t-))u\tilde{N}(\mathrm{d}t,\mathrm{d}u),$$ (5)

де $b=b(x),c=c(x)$ – локально обмеженi вимiрнi функцiї, $W=W(t)$ – вiнерiвський процес, $\tilde{N}=\tilde{N}(\mathrm{d}t,\mathrm{d}u)$ – компенсована пуассонiвська випадкова мiра з компенсатором $\mathrm{d}t\cdot\nu(\mathrm{d}u)$, де мiра $\nu$ така, що $\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)<\infty$, процеси та мiри $W_{1},W_{2},...,W_{m},\tilde{N}_{1},\tilde{N}_{2},...,\tilde{N}_{m}$ незалежнi та

$$b^{2}(x)+c^{2}(x)\leq C\left(1+|x|^{2\beta}\right).$$

Вiзьмемо таку двiчi неперервно диференцiйовну функцiю $f=f(x)$, що

$$f(x)=\begin{cases}0&x\leq 0\\ \frac{x^{1-\alpha}}{1-\alpha}&x\geq 1,\end{cases}$$

причому $f(x)\leq\frac{x^{1-\alpha}}{1-\alpha},\ 0<x<1$. Позначимо $\tilde{X}(t)=f(X(t))$. За формулою Iто

$$\mathrm{d}\tilde{X}(t)=\tilde{a}(t)\mathrm{d}t+\tilde{b}(t)\mathrm{d}W(t)+\int_{\mathbb{R}}\tilde{c}(t,u)\tilde{N}(\mathrm{d}t,\mathrm{d}u),$$ (6)

де

$$\tilde{a}(t)=a(X(t-))f^{\prime}(X(t-))+\frac{1}{2}b^{2}(X(t-))f^{\prime\prime}(X(t-))$$

$$+\int_{\mathbb{R}}\Big{(}f\big{(}X(t-)+c(X(t-))u\big{)}-f(X(t-))-c(X(t-))uf^{\prime}(X(t-))\Big{)}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$=:\tilde{a}_{1}(t)+\tilde{a}_{2}(t)+\tilde{a}_{3}(t),$$

$$\tilde{b}(t)=b(X(t-))f^{\prime}(X(t-)),\qquad\tilde{c}(t,u)=f\big{(}X(t-)+c(X(t-))u\big{)}-f(X(t-)).$$

Для подальшого доведення необхiднi наступнi двi леми, доведення яких ми винесли у додаток (роздiл 4).

Лема 2.

$$\int_{\mathbb{R}}\big{(}f\left(x+c(x)u\right)-f(x)-f^{\prime}(x)c(x)u\big{)}\nu(\mathrm{d}u)\to 0,\ x\to+\infty.$$

Лема 3.

$$\int_{\mathbb{R}}\big{(}f\left(x+c(x)u\right)-f(x)\big{)}^{2}\nu(\mathrm{d}u)\leq Cx^{2(\beta-\alpha)},\ x\geq 1.$$

Перевiримо, що нове стохастичне диференцiальне рiвняння (6) задовольняє умови теореми 1.

Помiтимо, що коефiцiєнт $\tilde{a}$ обмежений. Дослiдимо його асимптотичну поведiнку, дослiдивши поведiнку кожного з доданкiв $\tilde{a}_{1}(t),\tilde{a}_{2}(t),\tilde{a}_{3}(t)$:

$$\lim_{t\to\infty}\tilde{a}_{1}(t)=\lim_{t\to\infty}a(X(t))f^{\prime}(X(t))=\lim_{t\to\infty}\frac{a(X(t))}{X^{\alpha}(t)}=\lim_{t\to\infty}\frac{AX^{\alpha}(t)}{X^{\alpha}(t)}=A\ \text{\T2A\cyrm.\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrn.};$$

$$\lim_{t\to\infty}|\tilde{a}_{2}(t)|=\lim_{t\to\infty}\left|b^{2}(X(t))f^{\prime\prime}(X(t))\right|\leq\lim_{t\to\infty}\frac{C|\alpha|X^{2\beta}(t)}{X^{1+\alpha}(t)}$$

$$\leq C\lim_{t\to\infty}\frac{1}{X^{1+\alpha-2\beta}(t)}=0,\ t\to\infty,\ \text{\T2A\cyrm.\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrn.,}$$

оскiльки $1+\alpha-2\beta>0$ та $X(t)\to\infty,\ t\to\infty,$ м. н.;

$$\lim_{t\to\infty}\tilde{a}_{3}(t)=\lim_{t\to\infty}\int_{\mathbb{R}}\Big{(}f\big{(}X(t-)+c(X(t-))u\big{)}-f(X(t-))$$

$$-c(X(t-))uf^{\prime}(X(t-))\Big{)}\nu(\mathrm{d}u)=0,\ t\to\infty,\ \text{\T2A\cyrm.\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrn.}$$

за лемою 2, оскiльки $X(t)\to\infty,\ t\to\infty,$ м. н. Отже, $\lim_{t\to\infty}\tilde{a}(t)=A$ м. н.

Оцiнимо коефiцiєнт $\tilde{b}$. Якщо $X(t-)\geq 1$, то

$$\tilde{b}^{2}(t)=\big{(}b(X(t-))f^{\prime}(X(t-))\big{)}^{2}=b^{2}(X(t-))\left(f^{\prime}(X(t-))\right)^{2}\leq\frac{CX^{2\beta}(t-)}{X^{2\alpha}(t-)}$$

$$\leq CX^{2(\beta-\alpha)}(t-)=C\tilde{X}^{\frac{2(\beta-\alpha)}{1-\alpha}}(t-).$$

Якщо ж $X(t-)<1$, то $\tilde{b}^{2}(t)$ обмежене рiвномiрно за $t$ невипадковою сталою, оскiльки $|f^{\prime}(x)|\leq C$. Отже, $b^{2}(t)\leq C\left(1+|\tilde{X}(t-)|^{2\tilde{\beta}}\right),\ t\geq 0,$ де $2\tilde{\beta}:=\frac{2(\beta-\alpha)}{1-\alpha}<1.$

Оцiнимо коефiцiєнт $\tilde{c}$. Якщо $X(t-)\geq 1$, то

$$\int_{\mathbb{R}}\tilde{c}^{2}(t,u)\nu(\mathrm{d}u)=\int_{\mathbb{R}}\left(f\left(X(t-)+c(X(t-))u\right)-f(X(t-))\right)^{2}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq CX^{2(\beta-\alpha)}(t-)=C\tilde{X}^{\frac{2(\beta-\alpha)}{1-\alpha}}(t-).$$ (за лемою 3)

Якщо ж $X(t-)<1$, то за формулою Тейлора

$$\Big{(}f\big{(}X(t-)+c(X(t-))u\big{)}-f(X(t-))\Big{)}^{2}=\big{(}f^{\prime}(\xi_{X(t-),u})c(X(t-))u\big{)}^{2}\leq Cu^{2},$$

тому $\int_{\mathbb{R}}\tilde{c}^{2}(t,u)\nu(\mathrm{d}u)\leq C$ (тут $\xi$ таке саме, як у лемi 3). Отже,

$$\int_{\mathbb{R}}\tilde{c}^{2}(t,u)\nu(\mathrm{d}u)\leq C\left(1+|\tilde{X}(t-)|^{2\tilde{\beta}}\right).$$

Таким чином, коефiцiєнти $\tilde{a},\tilde{b},\tilde{c}$ нового стохастичного диференцiального рiвняння задовольняють умови теореми 1. Отже, $\tilde{X}(t)\sim At,\ t\to\infty,$ м. н. Виконуючи вiдповiдну замiну, отримуємо еквiвалентнiсть (4), що й треба було довести. ∎

4 Додаток

Доведення леми 2.

Нехай $x\geq 1$. З умови випливає, що $c^{2}(x)\leq Cx^{2\beta}$. Розiб’ємо iнтеграл:

$$\int_{\mathbb{R}}[...]\nu(\mathrm{d}u)=\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)+\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u),$$

де $[...]:=f\left(x+c(x)u\right)-f(x)-f^{\prime}(x)c(x)u$, $K>0$ – деяка константа.

Нехай спочатку $|u|<Kx^{1-\beta}$. За формулою Тейлора

$$f\left(x+c(x)u\right)-f(x)-f^{\prime}(x)c(x)u=\frac{1}{2}f^{\prime\prime}(\xi_{x,u})c^{2}(x)u^{2},$$

де $\xi_{x,u}\in\left[x\land\left(x+c(x)u\right),x\lor\left(x+c(x)u\right)\right]$. Маємо

$$\left|\xi_{x,u}-x\right|\leq\left|c(x)u\right|$$

$$\Longrightarrow\left(\xi_{x,u}-x\right)^{2}\leq\left(c(x)u\right)^{2}=c^{2}(x)u^{2}\leq Cx^{2\beta}u^{2}$$

$$\Longrightarrow\left|\xi_{x,u}-x\right|\leq Cx^{\beta}|u|.$$

Оберемо $K$ так, що

$$Cx^{\beta}|u|\leq Cx^{\beta}Kx^{1-\beta}=CKx\leq\frac{1}{2}x,\qquad x\geq 1,\ |u|<Kx^{1-\beta},$$

тому $\frac{1}{2}x\leq\xi_{x,u}\leq\frac{3}{2}x.$ Отже,

$$\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)=\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}f^{\prime\prime}(\xi_{x,u})c^{2}(x)u^{2}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq Cx^{2\beta}\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}\frac{u^{2}}{\xi_{x,u}^{\alpha+1}}\nu(\mathrm{d}u)\leq Cx^{2\beta}\left(\frac{1}{2}x\right)^{-(\alpha+1)}\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq\frac{C}{x^{1+\alpha-2\beta}}\to 0,\ x\to+\infty,$$

бо $1+\alpha-2\beta>0$, а $\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)<\infty$.

Оцiнимо тепер iнтеграл за множиною $\{u\in\mathbb{R}:|u|\geq Kx^{1-\beta}\}$. Розiб’ємо iнтеграл

$$\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)=\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}f\left(x+c(x)u\right)\nu(\mathrm{d}u)$$

$$-f(x)\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)-f^{\prime}(x)c(x)\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}u\nu(\mathrm{d}u)$$

$$=:I_{1}(x)-I_{2}(x)-I_{3}(x)$$

та оцiнимо кожен доданок у правiй частинi. Помiтимо, що $f(x)\leq\frac{|x|^{1-\alpha}}{1-\alpha},x\in\mathbb{R}.$

$$I_{1}(x)=\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}f\left(x+c(x)u\right)\nu(\mathrm{d}u)\leq\frac{1}{1-\alpha}\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}1\cdot\left|x+c(x)u\right|^{1-\alpha}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq\frac{1}{1-\alpha}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}1^{\frac{2}{1+\alpha}}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1+\alpha}{2}}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\left(\left|x+c(x)u\right|^{1-\alpha}\right)^{\frac{2}{1-\alpha}}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1-\alpha}{2}}$$ (за нерiвнiстю Гьольдера)

$$=\frac{1}{1-\alpha}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1+\alpha}{2}}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\left(x+c(x)u\right)^{2}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1-\alpha}{2}}.$$

Окремо оцiнимо кожен з iнтегралiв:

$$\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)=\int_{u^{2}\geq K^{2}x^{2-2\beta}}\nu(\mathrm{d}u)$$

   (за нерiвнiстю Чебишова)

$$\leq\frac{1}{K^{2}x^{2-2\beta}}\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)\leq\frac{C}{x^{2-2\beta}};$$ (7)

$$\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\left(x+c(x)u\right)^{2}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq 2x^{2}\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)+2c^{2}(x)\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)$$ (за нерiвнiстю Кошi–Буняковського)

$$\leq 2x^{2}\frac{C}{x^{2-2\beta}}+2c^{2}(x)\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)$$ (за оцiнкою (7))

$$\leq Cx^{2\beta}+Cx^{2\beta}\leq Cx^{2\beta}.$$ (8)

Таким чином, за оцiнками (7) та (8)

$$I_{1}(x)\leq\frac{1}{1-\alpha}\left(\frac{C}{x^{2-2\beta}}\right)^{\frac{1+\alpha}{2}}\left(Cx^{2\beta}\right)^{\frac{1-\alpha}{2}}\leq\frac{C}{x^{1+\alpha-2\beta}}\to 0,\ x\to+\infty,$$

бо $1+\alpha-2\beta>0$.

$$I_{2}(x)=f(x)\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)\leq\frac{x^{1-\alpha}}{1-\alpha}\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq\frac{x^{1-\alpha}}{1-\alpha}\frac{C}{x^{2-2\beta}}\leq\frac{C}{x^{1+\alpha-2\beta}}\to 0,\ x\to+\infty,$$ (за оцiнкою (7))

бо $1+\alpha-2\beta>0$.

$$|I_{3}(x)|=\left|f^{\prime}(x)c(x)\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}u\nu(\mathrm{d}u)\right|\leq\frac{1}{x^{\alpha}}Cx^{\beta}\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}|u|\nu(\mathrm{d}u)$$

$$=\frac{C}{x^{\alpha-\beta}}\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}|u|\nu(\mathrm{d}u).$$

Окремо оцiнимо iнтеграл:

$$\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}|u|\nu(\mathrm{d}u)=\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}1\cdot|u|\nu(\mathrm{d}u).$$

$$\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}1^{2}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1}{2}}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}|u|^{2}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1}{2}}$$ (за нерiвнiстю Кошi–Буняковського)

$$\leq\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1}{2}}\left(\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1}{2}}\leq C\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\frac{1}{2}}$$

$$\leq C\left(\frac{C}{x^{2-2\beta}}\right)^{\frac{1}{2}}\leq\frac{C}{x^{1-\beta}}.$$ (за оцiнкою (7))

Отже,

$$|I_{3}(x)|\leq\frac{C}{x^{\alpha-\beta}}\frac{C}{x^{1-\beta}}\leq\frac{C}{x^{1+\alpha-2\beta}}\to 0,\ x\to+\infty,$$

бо $1+\alpha-2\beta>0$.

Усi три доданки $I_{1}(x),I_{2}(x),I_{3}(x)$ прямують до нуля при $x\to+\infty$, тому

$$\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)\to 0,\ x\to+\infty.$$

Таким чином, лема доведена. ∎

Доведення леми 3.

Нехай $x\geq 1$. З умови випливає, що $c^{2}(x)\leq Cx^{2\beta},\ x\geq 1.$ Розiб’ємо iнтеграл:

$$\int_{\mathbb{R}}[...]\nu(\mathrm{d}u)=\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)+\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u),$$

де $[...]:=\left(f\left(x+c(x)u\right)-f(x)\right)^{2}$, $K>0$ – деяка константа.

Нехай спочатку $|u|<Kx^{1-\beta}$. За формулою Лагранжа

$$f\left(x+c(x)u\right)-f(x)=f^{\prime}(\xi_{x,u})c(x)u,$$

де $\xi_{x,u}\in\left[x\land\left(x+c(x)u\right),x\lor\left(x+c(x)u\right)\right]$. Як i в доведеннi леми 2, маємо $\frac{1}{2}x\leq\xi_{x,u}\leq\frac{3}{2}x,$ якщо обрати достатньо мале $K$. Тому

$$\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)=\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}\left(f^{\prime}(\xi_{x,u})\right)^{2}c^{2}(x)u^{2}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq Cx^{2\beta}\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}\frac{u^{2}}{\xi_{x,u}^{2\alpha}}\nu(\mathrm{d}u).$$

Оскiльки $\alpha>0$, то

$$\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}\frac{u^{2}}{\xi_{x,u}^{2\alpha}}\nu(\mathrm{d}u)\leq\left(\frac{1}{2}x\right)^{-2\alpha}\int_{\mathbb{R}}u^{2}\nu(\mathrm{d}u)\leq Cx^{-2\alpha}.$$

Таким чином,

$$\int_{|u|<Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)\leq Cx^{2\beta}Cx^{-2\alpha}\leq Cx^{2(\beta-\alpha)}.$$

Нехай тепер $|u|\geq Kx^{1-\beta}$. Оцiнимо iнтеграл:

$$\frac{1}{2}\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}f^{2}\left(x+c(x)u\right)\nu(\mathrm{d}u)+f^{2}(x)\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)$$ (за нерiвнiстю Кошi–Буняковського)

$$=:J_{1}(x)+J_{2}(x).$$

Оцiнимо кожен доданок у правiй частинi, використовуючи оцiнки, отриманi при доведеннi леми 2:

$$J_{1}(x)=\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}f^{2}\left(x+c(x)u\right)\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq\frac{1}{(1-\alpha)^{2}}\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}1\cdot|x+c(x)u|^{2(1-\alpha)}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq\frac{1}{(1-\alpha)^{2}}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}1^{\frac{1}{\alpha}}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\alpha}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\left(|x+c(x)u|^{2(1-\alpha)}\right)^{\frac{1}{1-\alpha}}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{1-\alpha}$$ (за нерiвнiстю Гьольдера)

$$=\frac{1}{(1-\alpha)^{2}}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{\alpha}\left(\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\left(x+c(x)u\right)^{2}\nu(\mathrm{d}u)\right)^{1-\alpha}$$

$$\leq\frac{1}{(1-\alpha)^{2}}\left(\frac{C}{x^{2-2\beta}}\right)^{\alpha}\left(Cx^{2\beta}\right)^{1-\alpha}\leq Cx^{2(\beta-\alpha)};$$ (за оцiнками (7) та (8))

$$J_{2}(x)=f^{2}(x)\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)\leq\left(\frac{x^{1-\alpha}}{1-\alpha}\right)^{2}\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}\nu(\mathrm{d}u)$$

$$\leq\left(\frac{x^{1-\alpha}}{1-\alpha}\right)^{2}\frac{C}{x^{2-2\beta}}\leq Cx^{2(\beta-\alpha)}.$$ (за оцiнкою (7))

Обидва доданки оцiнюються як $Cx^{2(\beta-\alpha)}$, тому

$$\int_{|u|\geq Kx^{1-\beta}}[...]\nu(\mathrm{d}u)\leq Cx^{2(\beta-\alpha)}.$$

Таким чином, лема доведена. ∎