УДК 517.5

В.В. Савчук¹, С.О. Чайченко², А.Л. Шидлiч^1,3

${}^{1\ }$Iнститут математики Нацiональної академiї наук України, м. Київ

${}^{2\ }$Державний вищий навчальний заклад “Донбаський державний педагогiчний унiверситет”, м. Слов’янськ

${}^{3\ }$Нацiональний унiверситет бiоресурсiв i природокористування України, м. Київ

ЕКСТРЕМАЛЬНI ЗАДАЧI ВАГОВОГО НАБЛИЖЕННЯ
НА ДIЙСНIЙ ОСI

Ключовi слова: рацiональна функцiя; система Такенаки-Мальмквiста, найкраще наближення.

AMS: 46E30, 42A10,41A17,41A20,41A25,41A27, 41A30.

Анотацiя. Обчислено точне значення та знайдено полiном найкращого вагового полiномiального наближення ядер вигляду $\frac{A+Bx}{(x^{2}+\lambda^{2})^{2}}$, де $A,B\in{\mathbb{R}}$, $\lambda>0$, в середньо-квадратичнiй метрицi.

1 Вступ.

В роботi М. М. Джрбашяна [1] було розвинено метод, який дозволяє отримувати розв’язки екстремальних задач про найкраще вагове полiномiальне наближення ядра Кошi $\frac{1}{\omega-x}$, $\mathop{\rm Im}\omega\not=0$, на всiй дiйснiй осi ${\mathbb{R}}$ у рiвномiрнiй та середньо квадратичнiй метрицi, у випадку, коли вага є полiномом iз заданими полюсами. Цей метод, зокрема, використовував зображення даного ядра за допомогою вiдрiзкiв його ряду Фур’є за ортогональною на всiй осi системою рацiональних функцiй $\{\Phi_{n}(z)\}_{n=1}^{\infty}$ iз заданою множиною полюсiв $\{a_{k}\}_{k=1}^{\infty}$, $(\mathop{\rm Im}a_{k}>0)$.

В роботi А. А. Восканяна [7], використовуючи даний метод та деякi iншi результати з [1], було розв’язано аналогiчнi задачi про найкраще вагове полiномiальне наближення ядер вигляду $\frac{A+Bx}{x^{2}+\lambda^{2}}$, $A,B\in{\mathbb{R}}$, $\lambda>0$, якi були вперше розглянутi С. Н. Бернштейном.

В цiй роботi знаходяться розв’язки аналогiчних екстремальних задач про найкраще вагове полiномiальне наближення ядер вигляду $\frac{A+Bx}{(x^{2}+\lambda^{2})^{2}}$, $A,B\in{\mathbb{R}}$, $\lambda>0$, в середньо-квадратичнiй метрицi.

1. Ортогональна система рацiональних функцiй на дiйснiй осi. Нехай ${\bf a}:=\{a_{k}\}_{k=1}^{\infty}$, $(\mathop{\rm Im}a_{k}>0)$ — довiльна послiдовнiсть комплексних чисел, якi лежать в верхнiй пiвплощинi $\mathbb{C}_{+}:=\{z\in\mathbb{C}:\mathop{\rm Im}z>0\}$. Розглянемо систему функцiй

$$\Phi_{1}(z):=\frac{\sqrt{\mathop{\rm Im}a_{1}}}{z-\overline{a}_{1}},\quad\Phi_{n}(z):=\frac{\sqrt{\mathop{\rm Im}a_{n}}}{z-\overline{a}_{n}}B_{n}(z),\leavevmode\nobreak\ n=2,3,\ldots,$$ (1.1)

де

$$B_{1}(z):=1,\quad B_{n}(z):=\prod_{k=1}^{n-1}\chi_{k}\frac{z-a_{k}}{z-\overline{a}_{k}},\leavevmode\nobreak\ \chi_{k}:=\frac{|1+a^{2}_{k}|}{1+a^{2}_{k}},\leavevmode\nobreak\ n=2,3,\ldots.$$

— $n$-добуток Бляшке з нулями в точках $a_{k},$ $k=1,...n$.

Систему функцiй $\{\Phi_{n}(z)\}_{n=1}^{\infty}$ запровадив М.М. Джрбашян [1] за аналогiєю, як це зробили С. Такенака i Ф. Мальмквiст (див. [2, 3]) у випадку простору Гардi $H_{2}$ в одиничному крузi. Зокрема, в [1] показано, що система $\{\Phi_{n}(z)\}_{n=1}^{\infty}$ є ортонормованою на дiйснiй осi $\mathbb{R}$, тобто

$$\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\infty}^{\infty}\Phi_{n}(x)\overline{\Phi_{m}(x)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}x=\left\{\begin{matrix}0,\hfill&n\not=m,\\ 1,\hfill&n=m,\end{matrix}\right.\quad n,m=1,2,\ldots.$$

i справджується лема.

Лема 1.1.

Для довiльних $z,\zeta\in\mathbb{C},$ $z\not=\overline{\zeta}$ i $n,m=1,2,\ldots,$ справджується рiвнiсть

$$\frac{1}{2{\mathrm{i}}(\overline{\zeta}-z)}=\sum_{k=1}^{n}\overline{\Phi_{k}(\zeta)}\Phi_{k}(z)+\frac{\overline{B_{n}(\zeta)}B_{n}(z)}{2{\mathrm{i}}(\overline{\zeta}-z)}.$$ (1.2)

Рiвнiсть (1.2) є аналогом формули Христофеля-Дарбу для ортогональних многочленiв i вiдома в лiтературi пiд назвою тотожностi М.М. Джрбашяна. Доведення леми 1.1 також можна знайти в [4].

Аналiтична у пiвплощинi $\mathbb{C}_{+}$ функцiя $f(z)$ належить класу Гардi $H_{2}(\mathbb{C}_{+}),$ якщо

$$\|f\|_{H_{2}(\mathbb{C}_{+})}:=\sup_{y>0}\left(\frac{1}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}|f(x+iy)|^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}x\right)^{1/2}<\infty.$$

Вiдомо [5, теорема 2] (див. також [6, с. 291]), що кожна функцiя $f$ з простору $H_{2}(\mathbb{C}_{+})$ має майже скрiзь на дiйснiй осi $\mathbb{R}=\partial\mathbb{C}_{+}$ недотичнi граничнi значення

$$f(x)=\lim_{y\to 0}f(x+{\mathrm{i}}y),$$

(за якими залишимо те ж саме позначення $f$), якi належать простору $L_{2}(\mathbb{R}),$ причому

$$\|f\|_{H_{2}(\mathbb{C}_{+})}=\|f\|_{2}:=\left(\frac{1}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}|f(t)|^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t\right)^{1/2}$$

i справджується iнтегральна формула Кошi

$$f(z)=\frac{1}{2\pi{\mathrm{i}}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{f(t)}{t-z}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t,\quad\forall z\in\mathbb{C}_{+}.$$ (1.3)

Наступне твердження є наслiдком поєднання леми 1.1 i формули (1.3) i вперше було отримане М.М. Джрбашяном у працi [1].

Теорема 1.1.

Якщо функцiя $f\in H_{2}(\mathbb{C}_{+}),$ то для довiльного $n\in\mathbb{N}$ справджується тотожнiсть

$$f(z)=\sum_{k=1}^{n}c_{k}(f)\Phi_{k}(z)+\frac{B_{n}(z)}{2\pi{\mathrm{i}}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{f(t)\overline{B_{n}(t)}}{t-z}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t,\quad\forall z\in\mathbb{C}_{+},$$ (1.4)

де

$$c_{k}(f):=\frac{1}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}f(t)\overline{\Phi_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t,\quad k=0,1,\ldots\leavevmode\nobreak\ .$$

Нехай $A$ та $B$ – довiльнi комплекснi числа, $\lambda>0$ i $n$ – будь-яке натуральне число. Покладемо

$$\nu_{n}(z):=\nu_{n}(z,{\bf a})=\prod_{k=1}^{n}(z-a_{k}),\quad\tau_{n}(z):=\tau_{n}(z,{\bf a})=\prod_{k=1}^{n}(z-\overline{a}_{k}).$$ (1.5)

i

$$R_{n}(z,\lambda)=R_{n}(z,\lambda,A,B,{\bf a})=\frac{A+Bz}{(z^{2}+\lambda^{2})^{2}\tau_{n}(z)},\quad z\in{\mathbb{C}}^{(+)}.$$ (1.6)

Позначимо через $S_{n}(x,R_{n})$ – частинну суму порядку $n$ ряду Фур’є функцiї $R_{n}(z,\lambda)$ за системою $\{\Phi_{n}(z)\}_{n=1}^{\infty}$, тобто,

$$S_{n}(x,R_{n})=\sum_{k=1}^{n}c_{k}(R_{n})\Phi_{k}(x),$$

де $c_{k}(R_{n})=\frac{1}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}R_{n}(t,\lambda)\overline{\Phi_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ {\mathrm{d}}t$, $k=0,1,\ldots$.

В прийнятих позначеннях має мiсце таке твердження.

Лема 1.2.

Нехай $A,B$ – довiльнi комплекснi числа, а $\lambda>0.$ Тодi для довiльних $z\in\mathbb{C}_{+}$ та $n\in\mathbb{N}$ виконується тотожнiсть

$$R_{n}(z,\lambda)-S_{n}(z;R_{n})=\frac{1}{4\lambda^{2}\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda-z)}-\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda-z)^{2}}+\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda-z}\Sigma_{n,\lambda}\Bigg{]}$$

$$+\frac{1}{4\lambda^{2}\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}\frac{\nu_{n}(z)}{\tau_{n}(z)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda+z)}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda+z)^{2}}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda+z}\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\Bigg{]},$$ (1.7)

де

$$\Sigma_{n,\lambda}:=\Sigma_{n,\lambda}({\bf a})=\sum_{k=1}^{n}\frac{a_{k}+{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}},$$ (1.8)

$a_{k}=\alpha_{k}+i\beta_{k}$, $\alpha_{k}\in{\mathbb{R}}$, $\beta_{k}>0$, $k=1,2,\ldots$.

Доведення.

Нехай $z\in\mathbb{C}_{+}$. Розглянемо наступний iнтеграл типу Кошi

$${\cal J}_{n}(z,\lambda):=\frac{1}{2\pi{\rm i}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{R_{n}(t,\lambda)}{t-z}{\mathrm{d}}t=\frac{1}{2\pi{\rm i}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}\tau_{n}(t)}\frac{{\mathrm{d}}t}{t-z}.$$ (1.9)

Пiдiнтегральна функцiя, як функцiя комплексної змiнної $t$, має в областi $\mathbb{C}_{+}$ простий полюс в точцi $t_{1}=z$ та полюс кратностi 2 в точцi $t_{2}={\mathrm{i}}\lambda$, а при $|t|\to+\infty$ – порядок ${\mathcal{O}}(|t|^{-n-5})$. Тому на основi теореми Кошi про лишки

$${\cal J}_{n}(z,\lambda)=\sum_{k=1}^{2}\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{k}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}.$$ (1.10)

Маємо

$$\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{1}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}=\frac{A+Bz}{(z^{2}+\lambda^{2})^{2}\tau_{n}(z)}=R_{n}(z,\lambda),$$ (1.11)

а

$$\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{2}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}=\lim\limits_{t\to{\mathrm{i}}\lambda}\bigg{[}\frac{A+Bt}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}\bigg{]}^{\prime}_{t},$$ (1.12)

де

$$\bigg{[}\frac{A+Bt}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}\bigg{]}^{\prime}_{t}=\frac{B}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}-\frac{2(A+Bt)}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{3}(t-z)\tau_{n}(t)}$$

$$-\frac{A+Bt}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)^{2}\tau_{n}(t)}-\frac{A+Bt}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}\sum_{k=1}^{n}\frac{1}{t-\overline{a}_{k}}.$$ (1.13)

Звiдси

$$\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{2}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}=-\frac{2A}{(2{\mathrm{i}}\lambda)^{3}({\mathrm{i}}\lambda-z)\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}-\frac{A+B{\mathrm{i}}\lambda}{(2{\mathrm{i}}\lambda)^{2}({\mathrm{i}}\lambda-z)^{2}\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}$$

$$-\frac{A+B{\mathrm{i}}\lambda}{(2{\mathrm{i}}\lambda)^{2}({\mathrm{i}}\lambda-z)\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\sum_{k=1}^{n}\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda-\overline{a}_{k}}.$$ (1.14)

Якщо $a_{k}=\alpha_{k}+\mathrm{i}\beta_{k},$ то

$$\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda-\overline{a}_{k}}=-\frac{1}{\alpha_{k}-{\mathrm{i}}(\lambda+\beta_{k})}=-\frac{\alpha_{k}+{\mathrm{i}}\beta_{k}+{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\lambda+\beta_{k})^{2}}=-\frac{a_{k}+{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\lambda+\beta_{k})^{2}}.$$

Тому, враховуючи позначення (1.8), отримуємо

$$\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{2}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}=-\frac{1}{4\lambda^{2}\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda-z)}$$

$$-\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda-z)^{2}}+\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda-z}\Sigma_{n,\lambda}\Bigg{]}.$$ (1.15)

Пiдставивши спiввiдношення (1.11) та (1.15) в (1.20), отримуємо

$${\cal J}_{n}(z,\lambda)=R_{n}(z,\lambda)-\frac{1}{4\lambda^{2}\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda-z)}$$

$$-\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda-z)^{2}}+\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda-z}\Sigma_{n,\lambda}\Bigg{]}.$$ (1.16)

З iншого боку, якщо в тотожностi (1.2) покласти $\zeta=t\in{\mathbb{R}}$, то використовуючи зображення (1.9), отримаємо

$${\cal J}_{n}(z,\lambda)=\sum_{k=1}^{n}\frac{\Phi_{k}(z)}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}R_{n}(t,\lambda)\overline{\Phi_{k}(t)}{\mathrm{d}}t+\frac{B_{n}(z)}{2\pi{\mathrm{i}}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{\overline{B_{n}(t)}R_{n}(t,\lambda)}{t-z}{\mathrm{d}}t$$

$$=S_{n}(z,R_{n})+B_{n}(z)U_{n}(z,\lambda),$$ (1.17)

де

$$U_{n}(z,\lambda)=\frac{1}{2\pi{\mathrm{i}}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{\overline{B_{n}(t)}R_{n}(t,\lambda)}{t-z}{\mathrm{d}}t$$

$$=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{\chi}_{k}}{2\pi{\rm i}}\int_{-\infty}^{\infty}\overline{\Bigg{(}\frac{\nu_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\Bigg{)}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}\tau_{n}(t)}\frac{{\mathrm{d}}t}{t-z}.$$ (1.18)

Оскiльки $t\in{\mathbb{R}}$, то

$$\overline{\Bigg{(}\frac{\nu_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\Bigg{)}}=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{(t-a_{k})}}{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{(t-\overline{a}_{k})}}=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}(t-\overline{a}_{k})}{\prod\limits_{k=1}^{n}(t-a_{k})}=\frac{\tau_{n}(t)}{\nu_{n}(t)}$$

i тому

$$U_{n}(z,\lambda)=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{\chi}_{k}}{2\pi{\rm i}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}\ \nu_{n}(t)}\frac{{\mathrm{d}}t}{t-z}.$$ (1.19)

Пiдiнтегральна функцiя, як функцiя комплексної змiнної $t$ має в областi $\mathbb{C}_{-}$ полюс кратностi 2 в точцi $t=-{\mathrm{i}}\lambda$, а при $|t|\to+\infty$ – порядок ${\mathcal{O}}(|t|^{-n-5})$. Тому на основi теореми Кошi про лишки

$$U_{n}(z,\lambda)=-\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{\chi}_{k}\mathop{\rm res}\limits_{t=-{\mathrm{i}}\lambda}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\nu_{n}(t)}.$$ (1.20)

Аналогiчно до (1.14)

$$\mathop{\rm res}\limits_{t=-{\mathrm{i}}\lambda}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\nu_{n}(t)}=\frac{A}{4{\mathrm{i}}\lambda^{3}({\mathrm{i}}\lambda+z)\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}$$

$$+\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{4\lambda^{2}({\mathrm{i}}\lambda+z)^{2}\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}+\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{4\lambda^{2}({\mathrm{i}}\lambda+z)\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}\sum_{k=1}^{n}\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda+{a}_{k}}.$$ (1.21)

Якщо $a_{k}=\alpha_{k}+i\beta_{k},$ то

$$\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda+{a}_{k}}=\frac{1}{\alpha_{k}+{\mathrm{i}}(\lambda+\beta_{k})}=\frac{\alpha_{k}-{\mathrm{i}}\beta_{k}-{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\lambda+\beta_{k})^{2}}=\frac{\overline{a}_{k}-{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\lambda+\beta_{k})^{2}}.$$

Отже, з врахуванням (1.8) маємо

$$U_{n}(z,\lambda)=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{\chi}_{k}}{4\lambda^{2}\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda+z)}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda+z)^{2}}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda+z}\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\Bigg{]}.$$ (1.22)

З рiвностей (1) та (1.22) отримуємо

$${\cal J}_{n}(z,\lambda)=S_{n}(z,R_{n})+\frac{\nu_{n}(z)}{\tau_{n}(z)}\cdot\frac{1}{4\lambda^{2}\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda+z)}$$

$$-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda+z)^{2}}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda+z}\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\Bigg{]}.$$ (1.23)

Спiвставляючи рiвностi (1) та (1.23), отримуємо (1.7).

∎

Для фiксованого значення $\lambda(\lambda>0)$ визначимо полiном $T_{n-1}(z;\lambda)$ порядку $n-1$ вiд $z$ за допомогою рiвностi

$$T_{n-1}(z;\lambda):=\tau_{n}(z)S_{n}(z;R_{n}),\quad n=1,2,\ldots\leavevmode\nobreak\ .$$ (1.24)

Разом з $T_{n-1}(z;\lambda)$ розглянемо полiноми

$$L_{n-1}(z;w):=\begin{cases}\frac{\nu_{n}(w)-\nu_{n}(z)}{(z-w)\nu_{n}(w)},\quad w\in\mathbb{C}_{-},\\ \frac{\tau_{n}(w)-\tau_{n}(z)}{(w-z)\tau_{n}(w)},\quad w\in\mathbb{C}_{+};\end{cases}$$ (1.25)

$$M_{n-2}(z;w):=\begin{cases}\frac{\nu_{n}(w)-\nu_{n}(z)}{(w-z)^{2}\nu_{n}(w)},\quad w\in\mathbb{C}_{-},\\ \frac{\tau_{n}(w)-\tau_{n}(z)}{(w-z)^{2}\tau_{n}(w)},\quad w\in\mathbb{C}_{+};\end{cases}$$ (1.26)

Справджується наступне твердження.

Лема 1.3.

Нехай $A,B$ – комплекснi константи, а $\lambda>0.$ Тодi якщо $z\in\mathbb{C}_{+},$ то для будь-якого $n\in\mathbb{N}$ виконується тотожнiсть

$$\frac{A+Bz}{(z^{2}+\lambda^{2})^{2}}-T_{n-1}(z;\lambda)=\frac{1}{4\lambda^{2}}\frac{\tau_{n}(z)}{\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)}\left[\frac{A\mathrm{i}}{\lambda(\mathrm{i}\lambda-z)}-\frac{A+\mathrm{i}\lambda B}{(\mathrm{i}\lambda-z)^{2}}+\right.\left.\frac{A+\mathrm{i}\lambda B}{\mathrm{i}\lambda-z}{\Sigma}_{n,\lambda}\right]$$

$$+\frac{1}{4\lambda^{2}}\frac{\nu_{n}(z)}{\nu_{n}(-\mathrm{i}\lambda)}\left[\frac{A\mathrm{i}}{\lambda(\mathrm{i}\lambda+z)}-\right.\left.-\frac{A-\mathrm{i}\lambda B}{(\mathrm{i}\lambda+z)^{2}}-\frac{A-\mathrm{i}\lambda B}{\mathrm{i}\lambda+z}\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\right],$$ (1.27)

де ${\Sigma}_{n,\lambda}$ визначається спiввiдношенням (1.8). При цьому полiном $T_{n-1}(z;\lambda)$ має зображення

$$T_{n-1}(z;\lambda)=\frac{1}{4\lambda^{2}}\Bigg{[}\Big{(}\frac{A{\mathrm{i}}}{\lambda}+(A+\mathrm{i}\lambda B){\Sigma}_{n,\lambda}\Big{)}L_{n-1}(z,\mathrm{i}\lambda)$$

$$+\Big{(}\frac{A{\mathrm{i}}}{\lambda}-(A-\mathrm{i}\lambda B)\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\Big{)}L_{n-1}(z,-\mathrm{i}\lambda)$$

$$-(A+\mathrm{i}\lambda B)M_{n-2}(z,\mathrm{i}\lambda)-(A-\mathrm{i}\lambda B)M_{n-2}(z,-\mathrm{i}\lambda)\Bigg{]}.$$ (1.28)

Доведення.

Дiйсно, виразивши значення $S_{n}(z;R_{n})$ з рiвностi (1.24) i пiдставивши його в тотожнiсть (1.7) леми 1.2, отримаємо спiввiдношення (1.27). Зображення (1.28) полiнома $T_{n-1}(z,\lambda)$ випливає з розкладу

$$\frac{A+Bz}{(z^{2}+\lambda^{2})^{2}}=\frac{A\mathrm{i}}{4\lambda^{3}({\mathrm{i}}\lambda-z)}+\frac{A\mathrm{i}}{4\lambda^{3}(\mathrm{i}\lambda+z)}-\frac{A+\mathrm{i}\lambda B}{4\lambda^{2}(\mathrm{i}\lambda-z)^{2}}-\frac{A-\mathrm{i}\lambda B}{4\lambda^{2}(\mathrm{i}\lambda+z)^{2}}.$$

∎

Позначимо через $P_{n-1}$ множину довiльних полiномiв з комплексними коефiцiєнтами порядку, не вищого за $n-1.$ Будемо вважати у подальшому, що

$$\rho_{n}(z)=\rho_{0}\nu_{n}(z)=\rho_{0}\prod_{k=1}^{n}(z-a_{k}),$$ (1.29)

де $\rho_{0}\not=0$ – довiльна стала.

Нехай тепер $A,B,\lambda$ – фiксованi дiйснi числа, $\lambda>0$. Введемо до розгляду функцiонал

$${\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda):=\int_{-\infty}^{\infty}\Bigg{|}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}}-p(t)\Bigg{|}^{2}\frac{\mathrm{d}t}{|\rho_{n}(t)|^{2}},\quad p\in P_{n-1}.$$ (1.30)

Виконується наступне твердження.

Теорема 1.2.

На множинi $P_{n-1}$ мiнiмум функцiонала ${\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda)$ реалiзує полiном $T_{n-1}(z,\lambda)$ з леми 1.3 i при цьому справджується рiвнiсть

$$\inf\{{\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda):\leavevmode\nobreak\ p\in P_{n-1}\}=\frac{2\pi}{\lambda\mu_{n}}\Bigg{[}\Big{[}\frac{A}{\lambda}+\lambda B{\mathcal{A}}_{n,\lambda}\Big{]}^{2}+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{2}}$$

$$+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+A^{2}{\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+(A^{2}+\lambda^{2}B^{2}){\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2}\Bigg{]},$$ (1.31)

в якiй $\mu_{n}=\prod\limits_{k=1}^{n}\Big{[}\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}\Big{]},$ $a_{k}=\alpha_{k}+i\beta_{k}$, $\beta_{k}>0$,

$${\mathcal{A}}_{n,\lambda}:=\sum_{k=1}^{n}\frac{\alpha_{k}}{\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}},\quad{\mathcal{B}}_{n,\lambda}:=\sum_{k=1}^{n}\frac{\beta_{k}+\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}}.$$ (1.32)

Доведення.

Введемо позначення:

$$W_{1}(t):=W_{1}(t,\lambda,A,n)=\frac{A{\mathrm{i}}}{\lambda\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\cdot\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda-t};$$ (1.33)

$$W_{2}(t):=W_{2}(t,\lambda,A,B,n)=-\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\cdot\frac{1}{({\mathrm{i}}\lambda-t)^{2}};$$ (1.34)

$$W_{3}(t):=W_{3}(t,\lambda,A,B,n)=\frac{(A+{\mathrm{i}}\lambda B)\cdot{\Sigma}_{n,\lambda}}{\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\cdot\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda-t};$$ (1.35)

$$Q_{j}(t):=\frac{\nu_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\cdot\overline{W}_{j}(t),\quad j=1,2,3.$$ (1.36)

В прийнятих позначеннях на пiдставi спiввiдношення (1.7) маємо

$$\int_{-\infty}^{\infty}|R_{n}(t,\lambda)-S(t,R_{n})|^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{1}{16\lambda^{4}}\int_{-\infty}^{\infty}\Bigg{|}\sum_{j=1}^{3}\Big{(}W_{j}(t)+Q_{j}(t)\Big{)}\Bigg{|}^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=$$

$$=\frac{1}{16\lambda^{4}}\int_{-\infty}^{\infty}\Bigg{[}\sum_{j=1}^{3}\Big{(}W_{j}(t)+Q_{j}(t)\Big{)}\Bigg{]}\Bigg{[}\sum_{j=1}^{3}\Big{(}\overline{W_{j}(t)}+\overline{Q_{j}(t)}\Big{)}\Bigg{]}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t.$$ (1.37)

Обчислимо iнтеграл у правiй частинi рiвностi (1).

При довiльних $t\in\mathbb{R}$ має мiсце рiвнiсть $\Big{|}\frac{\nu_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\Big{|}=1$. Крiм того,

$$|\tau_{n}({\mathrm{i}\lambda})|^{2}=|\nu_{n}({-\mathrm{i}\lambda})|^{2}=\prod_{k=1}^{n}[\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}]:=\mu_{n}.$$

Тому з огляду на позначення (1.33)–(1.36) при всiх $j,k=1,2,3$ маємо

$$\int_{-\infty}^{\infty}Q_{j}(t)\overline{W_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\int_{-\infty}^{\infty}W_{j}(t)\overline{Q_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=0,$$ (1.38)

$$\int_{-\infty}^{\infty}W_{j}\overline{W_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\int_{-\infty}^{\infty}Q_{k}\overline{Q_{j}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t.$$ (1.39)

Отже, для обчислення iнтегралу в правiй частинi рiвностi (1) достатньо знайти лише iнтеграли вигляду $\int_{-\infty}^{\infty}W_{j}\overline{W_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t$.

Оскiльки

$$\int_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{t^{2}+\lambda^{2}}=\frac{\pi}{\lambda},\quad\quad\int_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}}=\frac{\pi}{2\lambda^{3}},$$

то

$$\int_{-\infty}^{\infty}W_{1}(t)\overline{W_{1}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{A^{2}\pi}{\lambda^{3}\mu_{n}},$$ (1.40)

$$\int_{-\infty}^{\infty}W_{2}(t)\overline{W_{2}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\pi\frac{A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{3}\mu_{n}},$$ (1.41)

а

$$\int_{-\infty}^{\infty}W_{3}(t)\overline{W_{3}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\pi\frac{A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda\mu_{n}}|\Sigma_{n,\lambda}|^{2}.$$ (1.42)

Розглянемо тепер iнтеграл

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{2}(t)\overline{W_{1}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)^{2}(\mathrm{i}\lambda+t)}.$$

Пiдiнтегральна функцiя $\frac{1}{(\mathrm{i}\lambda-t)^{2}(\mathrm{i}\lambda+t)},$ як функцiя комплексної змiнної, має у верхнiй пiвплощинi нуль $t=\mathrm{i}\lambda$ кратностi 2, а при $t\to\infty$ порядок $\mathcal{O}(|t|^{-3}).$ Застосовуючи теорему про лишки, отримуємо

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)^{2}(\mathrm{i}\lambda+t)}=\frac{\pi\mathrm{i}}{2\lambda^{2}},$$ (1.43)

i тому

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{2}(t)\overline{W_{1}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\frac{\pi\mathrm{i}}{2\lambda^{2}}=\frac{\pi A(A+\mathrm{i}\lambda B)}{2\lambda^{3}\mu_{n}}.$$ (1.44)

Перейдемо до обчислення iнтегралу

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{1}(t)\overline{W_{2}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)^{2}}.$$

Пiдiнтегральна функцiя $\frac{1}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)^{2}},$ як функцiя комплексної змiнної, має у верхнiй пiвплощинi простий нуль $t=\mathrm{i}\lambda$, а при $t\to\infty$ порядок $\mathcal{O}(|t|^{-3}).$ Тодi аналогiчно отримуємо

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)^{2}}=\frac{\pi\mathrm{i}}{2\lambda^{2}},$$ (1.45)

звiдки

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{1}(t)\overline{W_{2}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{\pi A(A-\mathrm{i}\lambda B)}{2\lambda^{3}\mu_{n}}.$$ (1.46)

Далi знаходимо

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{3}(t)\overline{W_{1}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\Sigma_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)}=$$

$$=\frac{(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\Sigma_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{-{\mathrm{d}}t}{t^{2}+\lambda^{2}}=-\frac{\pi(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\Sigma_{n,\lambda},$$ (1.47)

i, аналогiчно,

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{1}(t)\overline{W_{3}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(-\mathrm{i}\lambda-t)}=$$

$$=\frac{(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{t^{2}+\lambda^{2}}=\frac{\pi(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda},$$ (1.48)

Нарештi, з урахуванням рiвностей (1.43) i (1.45), знаходимо

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{3}(t)\overline{W_{2}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\Sigma_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)^{2}}=$$

$$=-\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{2\lambda^{2}\mu_{n}}\mathrm{i}\cdot\Sigma_{n,\lambda}$$ (1.49)

i

$$\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{2}(t)\overline{W_{3}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{-{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)^{2}(\mathrm{i}\lambda+t)}=$$

$$=\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{2\lambda^{2}\mu_{n}}\mathrm{i}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}.$$ (1.50)

Враховуючи позначення (1.8) та (1.32), бачимо, що

$$|{\Sigma}_{n,\lambda}|^{2}={\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+{\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2},$$

$$\frac{\pi(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}-\frac{\pi(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\Sigma_{n,\lambda}=\frac{2\pi AB}{\lambda\mu_{n}}\cdot{\mathcal{A}}_{n,\lambda}+\frac{2\pi A^{2}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot{\mathcal{B}}_{n,\lambda}$$

i

$$\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{2\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\mathrm{i}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}-\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{2\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\mathrm{i}\cdot\Sigma_{n,\lambda}=\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot{\mathcal{B}}_{n,\lambda}.$$

Тому об’єднуючи спiввiдношення (1–(1.42), (1.44) i (1.46)–(1), одержуємо рiвнiсть

$$\int_{-\infty}^{\infty}|R_{n}(t,\lambda)-S(t,R_{n})|^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{2\pi}{\lambda\mu_{n}}\Bigg{[}\frac{2A^{2}}{\lambda^{2}}+\frac{A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{2}}$$

$$+2AB{\mathcal{A}}_{n,\lambda}+\frac{2A^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+\frac{A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})\Big{[}{\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+{\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2}\Big{]}\Bigg{]}$$

$$=\frac{2\pi}{\lambda\mu_{n}}\Bigg{[}\Big{[}\frac{A}{\lambda}+\lambda B{\mathcal{A}}_{n,\lambda}\Big{]}^{2}+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{2}}$$

$$+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+A^{2}{\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+(A^{2}+\lambda^{2}B^{2}){\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2}\Bigg{]}.$$ (1.51)

Зауважимо, що будь-який полiном $p\in P_{n-1}$ може бути зображений у виглядi

$$p(t)=\tau_{n}(t)\sum_{k=1}^{n}b_{k}\Phi_{k}(t),$$

з певними коефiцiєнтами $\{b_{k}\}_{k=1}^{n}$, i навпаки, для будь-якого набору коефiцiєнтiв $\{b_{k}\}_{k=1}^{n}$ вираз з правої частини останьої рiвностi є певним полiномом $p\in P_{n-1}.$ Отже, беручи до уваги визначення функцiї $R_{n}(z,\lambda)$ (1.6) – (1.5), можна стверджувати, що функцiонал ${\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda)$ має зображення

$${\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda)=|\rho_{0}|^{2}\int_{-\infty}^{\infty}\Big{|}R_{n}(t,\lambda)-\sum_{k=1}^{n}b_{k}\Phi_{k}(t)\Big{|}^{2}\mathrm{d}t$$ (1.52)

з певними значеннями $\{b_{k}\}_{k=1}^{n}$, i навпаки, для будь-якого набору сталих $\{b_{k}\}_{k=1}^{n}$ вираз з правої частини рiвностi (1.52) є значенням функцiоналу для певного полiнома $p\in P_{n-1}.$

Але згiдно з формулою (1.7) леми 1.2 величина $S_{n}(t,R_{n})$ є частинною сумою порядку $n$ ряду Фур’є функцiї $R_{n}(z,\lambda)$ по ортогональнiй на всiй дiйснiй осi системi $\{\Phi_{k}(t)\}_{k=1}^{\infty}.$ Тому з рiвностей (1) i (1.52) випливає, що для довiльного полiному $p\in P_{n-1}$

$${\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda)\geq\int_{-\infty}^{\infty}\Bigg{|}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}}-T_{n-1}(t,\lambda)\Bigg{|}^{2}\frac{\mathrm{d}t}{|\rho(t)|^{2}}=\frac{2\pi}{\lambda\mu_{n}}\Bigg{[}\Big{[}\frac{A}{\lambda}+\lambda B{\mathcal{A}}_{n,\lambda}\Big{]}^{2}$$

$$+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{2}}+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+A^{2}{\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+(A^{2}+\lambda^{2}B^{2}){\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2}\Bigg{]}.$$ (1.53)

При цьому, знак рiвностi можливий лише у тому випадку, коли

$$\sum_{k=1}^{n}b_{k}\Phi_{k}(t)=S_{n}(t,\lambda),$$

або, що те саме, $p(t)=T_{n-1}(t,\lambda).$

∎