Про автоморфiзми напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ у випадку сiм’ї $\mathscr{F}$ непорожнiх iндуктивних пiдмножин у ${\omega}$

Анотацiя.

Нехай $\mathscr{F}$ — сiм’я непорожнiх iндуктивних пiдмножин у ${\omega}$. Доведено, що iн’cктивний ендоморфiзм $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є тотожним вiдображенням тодi i тiльки тодi, коли $\varepsilon$ має три рiзнi нерухомi точки, що еквiвалентно iснуванню неiдемпотентного елемента $(i,j,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ такого, що $(i,j,[p))\varepsilon=(i,j,[p))$.

Oleg Gutik, Mykola Mykhalenych, On automorphisms of the semigroup $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ in the case when the family $\mathscr{F}$ consists of nonempty inductive subsets of ${\omega}$.

Let $\mathscr{F}$ be a family of nonempty inductive subsets of ${\omega}$. It is proved that an injective endomorphism $\varepsilon$ of the semigroup $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ is the transformation if and only if $\varepsilon$ has three distinct fixed points, which is equivalent to existence non-idempotent element $(i,j,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ such that $(i,j,[p))\varepsilon=(i,j,[p))$.

У цiй працi ми користуємося термiнологiєю з монографiй [6, 7, 10, 12]. Надалi у текстi множину невiд’ємних цiлих чисел позначатимемо через $\omega$. Для довiльного числа $k\in\omega$ позначимо ${[k)=\{i\in\omega\colon i\geqslant k\}.}$

Нехай $\mathscr{P}(\omega)$ — сiм’я усiх пiдмножин у $\omega$. Для довiльних $F\in\mathscr{P}(\omega)$ i цiлого числа $n$ приймемо

$$n+F=\{n+k\colon k\in F\},\qquad\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\;F\neq\varnothing$$

i $n+F=\varnothing$, якщо $F=\varnothing$. Будемо говорити, що непорожня пiдсiм’я $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ є ${\omega}$-замкненою, якщо $F_{1}\cap(-n+F_{2})\in\mathscr{F}$ для довiльних $n\in\omega$ та $F_{1},F_{2}\in\mathscr{F}$.

Пiдмножина $A$ в $\omega$ називається iндуктивною, якщо з $i\in A$ випливає, що $i+1\in A$. Очевидно, що $\varnothing$ — iндуктивна множина в $\omega$.

Зауваження 1.

1. За лемою 6 з [2] непорожня множина $F\subseteq\omega$ є iндуктивною в $\omega$ тодi i лише тодi, коли $(-1+F)\cap F=F$.

2. Оскiльки множина $\omega$ зi звичайним порядком є цiлком впорядкованою, то для кожної непорожньої iндуктивної множини $F$ у $\omega$ iснує невiд’ємне цiле число $n_{F}\in\omega$ таке, що $[n_{F})=F$.

3. З (2) випливає, що перетин довiльної скiнченної кiлькостi непорожнiх iндуктивних пiдмножин у $\omega$ є непорожньою iндуктивною пiдмножиною в $\omega$.

Надалi, якщо $(X,\leq)$ — частково впорядкована множина та $x\in X$, то позначимо

$$\uparrow_{\leq}{x}=\{y\in X\colon x\leq y\}.$$

Якщо $S$ — напiвгрупа, то її пiдмножина iдемпотентiв позначається через $E(S)$. Напiвгрупа $S$ називається iнверсною, якщо для довiльного її елемента $x$ iснує єдиний елемент $x^{-1}\in S$ такий, що $xx^{-1}x=x$ та $x^{-1}xx^{-1}=x^{-1}$ [12, 1]. В iнверснiй напiвгрупi $S$ вище означений елемент $x^{-1}$ називається iнверсним до $x$. В’язка — це напiвгрупа iдемпотентiв, а напiвґратка — це комутативна в’язка.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то на $E(S)$ визначено частковий порядок: $e\preccurlyeq f$ тодi i лише тодi, коли $ef=fe=e$. Так означений частковий порядок на $E(S)$ називається природним.

Означимо вiдношення $\preccurlyeq$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ так: $s\preccurlyeq t$ тодi i лише тодi, коли $s=te$, для деякого iдемпотента $e\in S$. Так означений частковий порядок називається природним частковим порядком на iнверснiй напiвгрупi $S$ [1]. Очевидно, що звуження природного часткового порядку $\preccurlyeq$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ на її в’язку $E(S)$ є природним частковим порядком на $E(S)$.

Нагадаємо (див. [6, §1.12], що бiциклiчною напiвгрупою (або бiциклiчним моноїдом) ${\mathscr{C}}(p,q)$ називається напiвгрупа з одиницею, породжена двоелементною множиною $\{p,q\}$ i визначена одним спiввiдношенням $pq=1$.

Зауваження 2.

Легко бачити, що бiциклiчний моноїд ${\mathscr{C}}(p,q)$ iзоморфний напiвгрупi, заданiй на множинi $\boldsymbol{B}_{\omega}=\omega\times\omega$ з напiвгруповою операцiєю

$$(i_{1},j_{1})\cdot(i_{2},j_{2})=(i_{1}+i_{2}-\min\{j_{1},i_{2}\},j_{1}+j_{2}-\min\{j_{1},i_{2}\})=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}\leqslant i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}\geqslant i_{2}.\end{array}\right.$$

Надалi пiд бiциклiчною напiвгрупою, чи бiциклiчним моноїдом, ми будемо розумiти напiвгрупу $\boldsymbol{B}_{\omega}$.

У працi [2] введено алгебраїчнi розширення $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ бiциклiчного моноїда для довiльної $\omega$-замкненої сiм’ї $\mathscr{F}$ пiдмножин в $\omega$, якi узагальнюють бiциклiчний моноїд, злiченну напiвгрупу матричних одиниць i деякi iншi комбiнаторнi iнверснi напiвгрупи.

Нагадаємо цю конструкцiю. Нехай $\boldsymbol{B}_{\omega}$ — бiциклiчний моноїд i $\mathscr{F}$ — непорожня ${\omega}$-замкнена пiдсiм’я в $\mathscr{P}(\omega)$. На множинi $\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F}$ означимо бiнарну операцiю ‘‘$\cdot$’’ формулою

(1) $$(i_{1},j_{1},F_{1})\cdot(i_{2},j_{2},F_{2})=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},(j_{1}-i_{2}+F_{1})\cap F_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},F_{1}\cap F_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},F_{1}\cap(i_{2}-j_{1}+F_{2})),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}.\end{array}\right.$$

У [2] доведено, якщо сiм’я $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ є ${\omega}$-замкненою, то $(\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot)$ є напiвгрупою. Ми в [2] доводимо, що $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є комбiнаторною iнверсною напiвгрупою, а також описано вiдношення Ґрiна, частковий природний порядок на напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ та її множину iдемпотентiв. Також, у [2] доведено критерiї простоти, $0$-простоти, бiпростоти та $0$-бiпростоти напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, i вказано умови, коли $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ мiстить одиницю, iзоморфна бiциклiчному моноїду або злiченнiй напiвгрупi матричних одиниць.

Зауважимо, що у [4] отримано подiбнi результати до [2] у випадку розширення $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}^{\mathscr{F}}$ розширеної бiциклiчної напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}$ для довiльної $\omega$-замкненої сiм’ї $\mathscr{F}$ пiдмножин в $\omega$, а в [9] описано група автоморфiзмiв напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}^{\mathscr{F}}$.

Припустимо, що ${\omega}$-замкнена сiм’я $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ мiстить порожню множину $\varnothing$, то з означення напiвгрупової операцiї $(\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot)$ випливає, що множина $\boldsymbol{I}=\{(i,j,\varnothing)\colon i,j\in\omega\}$ є iдеалом напiвгрупи $(\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot)$.

Означення 1 (​​[2]).

Для довiльної ${\omega}$-замкненої сiм’ї $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ означимо

$$\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}=\left\{\begin{array}[]{ll}(\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot)/\boldsymbol{I},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }\varnothing\in\mathscr{F};\\ (\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }\varnothing\notin\mathscr{F}.\end{array}\right.$$

У [8, 11] дослiджено алгебраїчну структуру напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ у випадку, коли ${\omega}$-замкнена сiм’я $\mathscr{F}$ складається з атомарних пiдмножин (одноточкових пiдмножин i порожньої множини) в ${\omega}$. Зокрема доведено, що за виконання таких умов на сiм’ю $\mathscr{F}$ напiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ iзоморфна пiднапiвгрупi ${\omega}$-розширення Брандта напiвгратки $(\omega,\min)$. Також, у [8, 11] дослiджувались топологiзацiя напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, близькi до компактних трансляцiйно неперервнi топологiї на $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ та замикання напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ у напiвтопологiчних напiвгрупах.

Iз зауваження 1(3) випливає, якщо сiм’я $\mathscr{F}_{0}$ складається з iндуктивних в $\omega$ пiдмножин i мiстить порожню множину $\varnothing$ як елемент, то для сiм’ї $\mathscr{F}=\mathscr{F}_{0}\setminus\{\varnothing\}$ множина $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ з iндукованою напiвгруповою операцiєю з $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}_{0}}$ є пiднапiвгрупою в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}_{0}}$.

У працi [3] ми вивчаємо алгебраїчну структуру напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ у випадку, коли ${\omega}$-замкнена сiм’я $\mathscr{F}$ складається з iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$, а саме груповi конгруенцiї на напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ та її гомоморфнi ретракти. Доведено, що конгруенцiя $\mathfrak{C}$ на $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є груповою, тодi i лише тодi, коли звуження конгруенцiї $\mathfrak{C}$ на пiднапiвгрупу в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, яка iзоморфна бiциклiчнiй напiвгрупi, не є вiдношенням рiвностi. Також, ми описуємо всi нетривiальнi гомоморфнi ретракти та iзоморфiзми напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$.

Надалi скрiзь в текстi ми вважаємо, що ${\omega}$-замкнена сiм’я $\mathscr{F}$ складається лише з iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$.

Очевидно, що кожний автоморфiзм моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є тотожним перетворенням. У цiй працi ми доводимо, що iн’cктивний ендоморфiзм $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є тотожним вiдображенням тодi i тiльки тодi, коли $\varepsilon$ має три рiзнi нерухомi точки, що еквiвалентно iснуванню неiдемпотентного елемента $(i,j,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ такого, що $(i,j,[p))\varepsilon=(i,j,[p))$.

Надалi ми припускатимемо, що сiм’я $\mathscr{F}$ мiстить щонайменше двi непорожнi iндуктивнi пiдмножини у $\omega$. Також за твердженням 1 [3] для спрощення викладень не зменшуючи загальностi можемо вважати, що $[0)\in\mathscr{F}$.

Лема 1.

Якщо $\varepsilon$ — iн’єктивний ендоморфiзм моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ такий, що $(1,1,[0))\varepsilon=(1,1,[0))$, то $\varepsilon$ — тотожне вiдображення.

Доведення.

Доведемо твердження леми методом математичної iндукцiї. Спочатку доведемо, що виконується початковий крок iндукцiї: $(m,n,[0))\varepsilon=(m,n,[0))$ для довiльних $m,n\in\omega$. За твердженням 3 [2] для довiльної множини $[n)\in\mathscr{F}$ пiднапiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[n)\}}$ в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ iзоморфна бiциклiчнiй напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}$ стосовно вiдображення $(i,j,[n))\mapsto(i,j)$. Оскiльки $(0,0,[0))$, $(1,1,[0))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$, то за твердженням 4 [3], $(i,j,[0))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$ справджується рiвнiсть $(i,j,[0))\varepsilon=(i,j,[0))$ для довiльних $i,j\in\omega$. Позаяк $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ — iнверсна напiвгрупа та $(0,1,[0))^{-1}=(1,0,[0))$ в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, то з рiвностей

$$(0,1,[0))\cdot(1,0,[0)) =(0,0,[0)),$$

$$(1,0,[0))\cdot(0,1,[0)) =(1,1,[0)),$$

$$(0,0,[0))\varepsilon =(0,0,[0)),$$

$$(1,1,[0))\varepsilon =(1,1,[0))$$

i твердження 1.4.21$(1)$ [10] випливає, якщо $(0,1,[0))\varepsilon=(i,j,[0))$, то

$$(1,0,[0))\varepsilon=\big{(}(0,1,[0))^{-1}\big{)}\varepsilon=\big{(}(0,1,[0))\varepsilon\big{)}^{-1}=(i,j,[0))^{-1}=(j,i,[0)),$$

а отже,

$$(0,0,[0))=(0,0,[0))\varepsilon=\big{(}(0,1,[0)){\cdot}(1,0,[0))\big{)}\varepsilon=(0,1,[0))\varepsilon{\cdot}(1,0,[0))\epsilon=(i,j,[0)){\cdot}(j,i,[0))=(i,i,[0))$$

i

$$(1,1,[0))=(1,1,[0))\varepsilon=\big{(}(1,0,[0)){\cdot}(0,1,[0))\big{)}\varepsilon=(1,0,[0))\varepsilon{\cdot}(0,1,[0))\epsilon=(j,i,[0)){\cdot}(i,j,[0))=(j,j,[0)),$$

звiдки впливає, що $(0,1,[0))\varepsilon=(0,1,[0))$ i $(1,0,[0))\varepsilon=(1,0,[0))$. Позаяк для довiльних $m,n\in\omega$ в напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ справджується рiвнiсть $(m,n,[0))=(1,0,[0))^{m}\cdot(0,1,[0))^{n}$, то з вище доведеного випливає, що $(m,n,[0))\varepsilon=(m,n,[0))$ для довiльних $m,n\in\omega$.

Далi доведемо крок iндукцiї: $(i,j,[k))\varepsilon=(i,j,[k))$ для довiльних $i,j\in\omega$ i $[k)\in\mathscr{F}$. Припустимо, що $[k+1)\in\mathscr{F}$ для деякого числа $k\in\omega$ i довiльних $m,n\in\omega$ та невiд’ємного цiлого числа $p\leqslant k$ виконується рiвнiсть $(m,n,[p))\varepsilon=(m,n,[p))$. Доведемо, що з цього припущення випливає рiвнiсть $(m,n,[k+1))\varepsilon=(m,n,[k+1))$ довiльних $m,n\in\omega$. З означення природного часткового порядку на напiвґратцi $E(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}})$ (див. твердження 2 [3]) випливає, що $(0,0,[k+1))$ i $(1,1,[k-1))$ — єдинi такi iдемпотенти $e$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, для яких виконується нерiвнiсть

$$(1,1,[k))\preccurlyeq e\preccurlyeq(0,0,[k)),$$

у випадку $k>0$, а у випадку $k=0$ iдемпотент $(0,0,[k+1))$ єдиний, який задовольняє цю умову. Тодi з твердження 1.4.21$(6)$ [10] та припущення iндукцiї випливає, що

$$(1,1,[k))=(1,1,[k))\varepsilon\preccurlyeq(0,0,[k+1))\varepsilon\preccurlyeq(0,0,[k))\varepsilon=(0,0,[k)),$$

а отже,

$$(0,0,[k+1))\varepsilon=(0,0,[k+1)).$$

Знову, оскiльки $(1,1,[k+1))$ i $(2,2,[k-1))$ — єдинi такi iдемпотенти $e$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, для яких виконується нерiвнiсть

$$(2,2,[k))\preccurlyeq e\preccurlyeq(1,1,[k)),$$

у випадку $k>0$, а у випадку $k=0$ iдемпотент $(1,1,[k+1))$ єдиний, який задовольняє цю умову, то з твердження 1.4.21$(6)$ [10] та припущення iндукцiї випливає, що

$$(2,2,[k))=(2,2,[k))\varepsilon\preccurlyeq(1,1,[k+1))\varepsilon\preccurlyeq(1,1,[k))\varepsilon=(1,1,[k)),$$

а отже,

$$(1,1,[k+1))\varepsilon=(1,1,[k+1)).$$

Далi, аналогiчно як i у випадку $k=0$ доводиться, що $(m,n,[k+1))\varepsilon=(m,n,[k+1))$ для довiльних $m,n\in\omega$. ∎

Лема 2.

Нехай $\varepsilon$ — iн’єктивний ендоморфiзм моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$. Якщо $(0,0,[k))\varepsilon=(0,0,[k))$ для деякого натурального числа $k\geqslant 2$, то $\varepsilon$ — тотожне вiдображення.

Доведення.

Якщо $(0,0,[k))\varepsilon=(0,0,[k))$ для деякого натурального числа $k\geqslant 2$, то з визначення природного часткового порядку на $E(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}})$ (див. твердження 2 [3]) випливає, що

$${\uparrow_{\preccurlyeq}}(0,0,[k))=\left\{(0,0,[0)),(0,0,[1)),\ldots,(0,0,[k))\right\},$$

а отже, множина ${\uparrow_{\preccurlyeq}}(0,0,[k))$ є максимальним $(k+1)$-елементним ланцюгом, який мiстить iдемпотенти $(0,0,[0))$ i $(0,0,[k))$, як найбiльший та найменший елементи, вiдповiдно. Також, з визначення природного часткового порядку на напвiґратцi $E(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}})$ випливає, що для iдемпотента $(j,j,[k))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ множина ${\uparrow_{\preccurlyeq}}(j,j,[k))$ є ланцюгом в $E(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}})$ тодi i лише тодi, коли $j=0$. Отже, отримуємо, що $(0,0,[j))\varepsilon=(0,0,[j))$ для всiх $j=1,\ldots,k$.

Далi ми доведемо, що $(1,1,[0))\varepsilon=(1,1,[0))$. Оскiльки $(0,0,[0))\varepsilon=(0,0,[0))$, то за твердженням 3 з [2] пiднапiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$ в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ iзоморфна бiциклiчнiй напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}$, i тодi з умови $(0,0,[0))$, $(1,1,[0))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$, твердження 4 [3] та твердження 1.4.21$(2)$ [10] випливає, що $(1,1,[0))\varepsilon$ — iдемпотент напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$. За лемою 2 з [2], $(1,1,[0))\varepsilon=(i,i,[0))$ для деякого натурального числа $i$, оскiльки $\varepsilon$ — iн’єктивний ендоморфiзм.

Якщо $i\geqslant 2$, то з твердження 2 [3] випливає, що

$$(1,1,[0))\varepsilon=(i,i,[0))\preccurlyeq(0,0,[2))=(0,0,[2))\varepsilon,$$

тобто

(2) $$(1,1,[0))\varepsilon\cdot(0,0,[2))\varepsilon=(1,1,[0))\varepsilon.$$

Однак, iдемпотенти $(1,1,[0))$ i $(0,0,[2))$ за твердженням 2 [3] непорiвняльнi в $E(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}})$, а отже

(3) $$(0,0,[2))\neq(1,1,[0))\cdot(0,0,[2))\neq(1,1,[0)).$$

Отриманi умови (2) i (3) суперечать iн’єктивностi ендоморфiзму $\varepsilon$. З отриманого протирiччя випливає, що $i=1$, а отже, $(1,1,[0))\varepsilon=(1,1,[0))$. Далi скористаємося лемою 1. ∎

З означення напiвгрупової операцiї на $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ випливає, що у випадку, коли $\mathscr{F}$ — ${\omega}$-замкнена сiм’я пiдмножин у $\omega$ та $F\in\mathscr{F}$ — непорожня iндуктивна пiдмножина в $\omega$, то множина

$$\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{F\}}=\left\{(i,j,F)\colon i,j\in\omega\right\}$$

з iндукованою напiвгруповою операцiєю з $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є пiднапiвгрупою в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, яка за твердженням 3 з [2] iзоморфна бiциклiчнiй напiвгрупi.

Лема 3.

Нехай $\varepsilon$ — iн’єктивний ендоморфiзм моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$. Якщо iснує такий iдемпотент $(i,i,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\setminus\{(0,0,[0)),(0,0,[1))\}$, що $(i,i,[p))\varepsilon=(i,i,[p))$, то $\varepsilon$ — тотожне вiдображення.

Доведення.

Розглянемо можливi випадки:

• $i\geqslant 1$ i $p=0$;

• $i\geqslant 1$ i $p=1$;

• $p\geqslant 2$.

$(i)$ Якщо $i=1$ i $p=0$, то твердження леми випливає з леми 1. Тому надалi будемо вважати, що $i\geqslant 2$.

За твердженням 3 з [2] пiднапiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$ моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ iзоморфна бiциклiчнiй напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}$, i оскiльки $(i,i,[0))\varepsilon=(i,i,[0))$, то за наслiдком 1.32 [6] образ пiднапiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$ стосовно ендоморфiзму $\varepsilon$ iзоморфний бiциклiчнiй напiвгрупi, а тодi образ $(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}})\varepsilon$ мiститься в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$. З визначення природного часткового порядку на $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$, рiвностi $(i,i,[0))\varepsilon=(i,i,[0))$ та iн’єктивностi ендоморфiзму $\varepsilon$ за твердженням 1.4.21$(6)$ з [10] маємо, що $(j,j,[0))\varepsilon=(j,j,[0))$ для всiх $j=1,\ldots,i$. Далi скористаємося лемою 1.

$(ii)$ Розглянемо випадок $i\geqslant 1$ i $p=1$. За твердженням 3 з [2] пiднапiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[1)\}}$ в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ iзоморфна бiциклiчнiй напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}$, i оскiльки $(i,i,[1))\varepsilon=(i,i,[1))$, то за наслiдком 1.32 з [6] образ пiднапiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[1)\}}$ стосовно iн’єктивного ендоморфiзму $\varepsilon$ iзоморфний бiциклiчнiй напiвгрупi, а тодi цей образ мiститься в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[1)\}}$. Оскiльки ${\uparrow_{\preccurlyeq}}(i,i,[1))\cap\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[1)\}}=\{(0,0,[1)),\ldots,(i,i,[1))\}$, то визначення природного часткового порядку на $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[1)\}}$, рiвностi $(i,i,[1))\varepsilon=(i,i,[1))$ та iн’єктивностi ендоморфiзму $\varepsilon$ за твердженням 1.4.21$(6)$ [10] маємо, що $(j,j,[1))\varepsilon=(j,j,[1))$ для всiх $j=0,\ldots,i$.

З визначення природного часткового порядку на $E(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}})$ випливає, що

$${\uparrow_{\preccurlyeq}}(1,1,[1))=\{(0,0,[0)),(1,1,[0)),(0,0,[1)),(1,1,[1))\}.$$

Оскiльки за твердженням 1.4.21$(6)$ [10] гомоморфiзм iнверсних напiвгруп зберiгає природний частковий порядок, а отже, i на напiвґратках їхнiх iдемпотентiв, то з рiвностей

$$(0,0,[0))\varepsilon =(0,0,[0)),$$

$$(0,0,[1))\varepsilon =(0,0,[1)),$$

$$(1,1,[1))\varepsilon =(1,1,[1))$$

отримуємо, що

$$\begin{split}{\uparrow_{\preccurlyeq}}\big{(}(1,1,[1))\varepsilon\big{)}&=\{(0,0,[0))\varepsilon,(1,1,[0))\varepsilon,(0,0,[1))\varepsilon,(1,1,[1))\varepsilon\}=\\ &=\{(0,0,[0)),(1,1,[0))\varepsilon,(0,0,[1)),(1,1,[1))\},\end{split}$$

звiдки випливає, що $(1,1,[0))\varepsilon=(1,1,[0))$. Далi скористаємося лемою 1.

$(iii)$ Якщо $i=0$ i $p\geqslant 2$, то твердження леми випливає з леми 2. Тому надалi будемо вважати, що $i\geqslant 1$.

За твердженням 3 з [2] пiднапiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[p)\}}$ в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ iзоморфна бiциклiчнiй напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}$, i оскiльки $(i,i,[p))\varepsilon=(i,i,[p))$, то за наслiдком 1.32 [6] образ пiднапiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[p)\}}$ стосовно iн’єктивного ендоморфiзму $\varepsilon$ iзоморфний бiциклiчнiй напiвгрупi, а тодi цей образ мiститься в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[p)\}}$. Оскiльки ${\uparrow_{\preccurlyeq}}(i,i,[p))\cap\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[p)\}}=\{(0,0,[p)),\ldots,(i,i,[p))\}$, то визначення природного часткового порядку на $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[p)\}}$, рiвностi $(i,i,[p))\varepsilon=(i,i,[p))$ та iн’єктивностi ендоморфiзму $\varepsilon$ за твердженням 1.4.21$(6)$ [10] маємо, що $(j,j,[p))\varepsilon=(j,j,[p))$ для всiх $j=0,\ldots,i$. Отже, $(0,0,[p))\varepsilon=(0,0,[p))$ i залишилося скористатися лемою 2. ∎

Теорема 2.

Нехай $\mathscr{F}$ — $\omega$-замкнена сiм’я iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$. Тодi iн’єктивний ендоморфiзм $\varepsilon$ моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є тотожним вiдображенням тодi i тiльки тодi, коли iснує такий елемент $(i,j,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\setminus\{(0,0,[0)),(0,0,[1))\}$, що $(i,j,[p))\varepsilon=(i,j,[p))$.

Доведення.

Необхiднiсть очевидна.

Доведемо достатнiсть. Якщо елемент $(i,j,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\setminus\{(0,0,[0)),(0,0,[1))\}$ є iдемпотентом, то твердження теореми випливає з леми 3. Припустимо, що $(i,j,[p))$ не є iдемпотентом. Тодi з леми 2 [2] випливає, що $i\neq j$, а з твердження 1.4.21$(1)$ [10] отримуємо, що

$$(j,i,[p))\varepsilon=\big{(}(i,j,[p))^{-1}\big{)}\varepsilon=\big{(}(i,j,[p))\varepsilon\big{)}^{-1}=(i,j,[p))^{-1}=(j,i,[p)).$$

Отже, маємо, що

$$(j,j,[p))\varepsilon=\big{(}(j,i,[p))\cdot(i,j,[p))\big{)}\varepsilon=(j,i,[p))\varepsilon\cdot(i,j,[p))\varepsilon=(j,i,[p))\cdot(i,j,[p))=(j,j,[p))$$

i

$$(i,i,[p))\varepsilon=\big{(}(i,j,[p))\cdot(j,i,[p))\big{)}\varepsilon=(i,j,[p))\varepsilon\cdot(j,i,[p))\varepsilon=(i,j,[p))\cdot(j,i,[p))=(i,i,[p)),$$

i оскiльки $i\neq j$, то виконується хоча б одна з умов $(i,i,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\setminus\{(0,0,[0)),(0,0,[1))\}$, або $(j,j,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\setminus\{(0,0,[0)),(0,0,[1))\}$. Залишилося скористатися лемою 3. ∎

Теорема 3.

Нехай $\mathscr{F}$ — $\omega$-замкнена сiм’я iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$, яка мiстить хоча б двi множини. Тодi для iн’єктивного ендоморфiзму $\varepsilon$ моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ такi умови еквiвалентнi:

• $\varepsilon$ — тотожне вiдображення;

• iснує неiдемпотентний елемент $(i,j,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ такий, що $(i,j,[p))\varepsilon=(i,j,[p))$.

• $\varepsilon$ має хоча б три нерухомi елементи.

Доведення.

Iмплiкацiї $(i)\Rightarrow(ii)$ та $(i)\Rightarrow(iii)$ очевиднi. Iмплiкацiя $(ii)\Rightarrow(i)$ з теореми 2.

$(iii)\Rightarrow(i)$ Очевидно, що $(0,0,[0))\varepsilon=(0,0,[0))$. Якщо один з нерухомих елементiв елементiв $\varepsilon$ неiдемпотентний, то виконується умова $(ii)$. Тому припустимо, що $(i,i,[p))\varepsilon=(i,i,[p))$ та $(j,j,[q))\varepsilon=(j,j,[q))$ для двох рiзних неодиничних iдемпотентiв $(i,i,[p))$ i $(j,j,[q))$ моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$.

Тодi один з iдемпотентiв $(i,i,[p))$ або $(j,j,[q))$ вiдмiнний вiд $(0,0,1)$. Далi скористаємося теоремою 2. ∎

Зауваження 3.

За твердженням 3 з [2] для $\omega$-замкненої сiм’ї $\mathscr{F}$ iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$ напiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ iзоморфна бiциклiчному моноїду $\boldsymbol{B}_{\omega}$ тодi i лише тодi, коли сiм’я $\mathscr{F}$ складається з єдиної непорожньої iндуктивної пiдмножини в $\omega$. Усi автоморфiзми бiциклiчного моноїда тривiальнi, а напiвгрупа $\mathrm{\mathbf{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega})$ ендоморфiзмiв бiциклiчної напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}$ iзоморфна напiвпрямому добутку $(\omega,+)\rtimes_{\varphi}(\omega,*)$, де $(\omega,+)$ i $(\omega,*)$ — адитивна та мультиплiкативна напiвгрупи невiд’ємних цiлих чисел, вiдповiдно (див. [5]). Оскiльки бiциклiчний моноїд $\boldsymbol{B}_{\omega}$ як iнверсна напiвгрупа породжується єдиним елементом $(0,1)$, то очевидно, що для його iн’єктивного ендоморфiзму $\varepsilon$ такi умови еквiвалентнi:

• $\varepsilon$ — тотожне вiдображення;

• iснує неiдемпотентний елемент $(i,j)\in\boldsymbol{B}_{\omega}$ такий, що $(i,j)\varepsilon=(i,j)$.

• $\varepsilon$ має хоча б два нерухомi елементи.

У випадку ендоморфiзму бiциклiчної напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}$ умову $(ii)$ в зауваженнi 3 можна замiнити твердженням 1.

Твердження 1.

Нехай $\varepsilon$ — iн’єктивний ендоморфiзм бiциклiної напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}$. Якщо $(i,j)\varepsilon=(i,j)$ для деякого неодиничного елемента $(i,j)\in\boldsymbol{B}_{\omega}$, то $\varepsilon$ — тотожне перетворення.

Доведення.

Спочатку розглянемо випадок, коли $(i,i)\varepsilon=(i,i)$ для деякого неодиничного iдемпотента $(i,i)\in\boldsymbol{B}_{\omega}$. З iн’єктивностi ендоморфiзму $\varepsilon$ та з того, що гомоморфiзм iнверсних напiвгруп зберiгає природний частковий порядок i образ iдемпотента при гомоморфiзмi напiвгруп є знову iдемпотент (див. твердження 1.4.21 з [10]) випливає, що $(k,k)\varepsilon=(k,k)$ для всiх $k=0,\ldots,i-1$, оскiльки ${\uparrow_{\preccurlyeq}}(i,i)=\{(k,k)\colon k=0,\ldots,i\}$. Далi скористаємося еквiвалентнiстю умов $(i)$ та $(iii)$ зауваження 3.

Далi припустимо, що $(i,j)\in\boldsymbol{B}_{\omega}$ не є iдемпотентом. За твердженням 1.4.21 з [10] маємо, що

$$(i,i)\varepsilon =((i,j)\cdot(j,i))\varepsilon=((i,j)\cdot(i,j)^{-1})\varepsilon=(i,j)\varepsilon\cdot((i,j)^{-1})\varepsilon=(i,j)\varepsilon\cdot((i,j)\varepsilon)^{-1}=$$

$$=(i,j)\cdot(i,j)^{-1}=(i,j)\cdot(j,i)=(i,i),$$

та аналогiчно, $(j,j)\varepsilon=(j,j)$.

Оскiльки $(i,j)\neq(0,0)$, то $(i,i)\neq(j,j)$. Отже, $(i,i)\varepsilon=(i,i)$ для деякого неодиничного iдемпотента $(i,i)\in\boldsymbol{B}_{\omega}$. Далi скористаємося попередньою частиною доведення. ∎

Тому природно виникає таке запитання.

Питання 1.

Чи можна послабити умови теореми 3?

З прикладу 1 випливає, що умову про iн’єктивнiсть ендоморфiзму $\varepsilon$ моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ не можна вилучити в припущеннях теореми 3.

Приклад 1.

Нехай $\mathscr{F}$ — довiльна $\omega$-замкнена сiм’я iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$, яка мiстить хоча б двi множини. Не зменшуючи загальностi можемо вважати, що $[0),[1)\in\mathscr{F}$. Означимо вiдображення $\mu_{0}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ за формулою

$$(i,j,[p))\mu_{0}=(i,j,[0)),\qquad\hbox{\T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya \T2A\cyrd\T2A\cyro\T2A\cyrv\T2A\cyrii\T2A\cyrl\T2A\cyrsftsn\T2A\cyrn\T2A\cyri\T2A\cyrh}\quad i,j\in\omega\quad\hbox{i}\quad[p)\in\mathscr{F}.$$

За твердженням 5 [3] вiдображення $\mu_{0}$ є ендоморфiзмом напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, причому пiднапiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\{[0)\}}$ є гомоморфним ретрактом моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ вiдносно ендоморфiзму $\mu_{0}$, а отже, виконуються умови $(ii)$ i $(iii)$ теореми 3, i не виконується умова $(i)$.

З прикладу 2 випливає, що умову про те, що ендоморфiзм $\varepsilon$ моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ має хоча б три нерухомi елементи не можна послабити в умовi $(iii)$ теореми 3.

Приклад 2.

Нехай $\mathscr{F}=\{[0),[1)\}$. Зафiксуємо довiльне натуральне число $k\geqslant 2$. Означимо вiдображення $\mu_{k}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ за формулою

$$(i,j,[p))\mu_{k}=(ki,kj,[p)).$$

Очевидно, що так означене вiдображення $\mu_{k}$ iн’єктивне. Доведемо, що $\mu_{k}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ — гомоморфiзм. Надалi будемо вважати, що $p\in\{0.1\}$. Тодi маємо, що

$$\big{(}(i_{1},j_{1},[p))\cdot(i_{2},j_{2},[0))\big{)}\mu_{k} =\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},(j_{1}-i_{2}+[p))\cap[0))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},[p)\cap[0))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[p)\cap(i_{2}-j_{1}+[0)))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},[0))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},[p))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[p))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(k(i_{1}-j_{1}+i_{2}),kj_{2},[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (ki_{1},kj_{2},[p)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (ki_{1},k(j_{1}-i_{2}+j_{2}),[p)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.$$

$$(i_{1},j_{1},[p))\mu_{k}\cdot(i_{2},j_{2},[0))\mu_{k} =(ki_{1},kj_{1},[p))\cdot(ki_{2},kj_{2},[0))=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(ki_{1}-kj_{1}+ki_{2},kj_{2},(kj_{1}-ki_{2}+[p))\cap[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }kj_{1}<ki_{2};\\ (ki_{1},kj_{2},[p)\cap[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }kj_{1}=ki_{2};\\ (ki_{1},kj_{1}-ki_{2}+kj_{2},[p)\cap(ki_{2}-kj_{1}+[0))),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }kj_{1}>ki_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(k(i_{1}-j_{1}+i_{2}),kj_{2},[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (ki_{1},kj_{2},[p)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (ki_{1},k(j_{1}-i_{2}+j_{2}),[p)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.$$

i

$$\big{(}(i_{1},j_{1},[p))\cdot(i_{2},j_{2},[1))\big{)}\mu_{k} =\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},(j_{1}-i_{2}+[p))\cap[1))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},[p)\cap[1))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[p)\cap(i_{2}-j_{1}+[1)))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},[1))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},[1))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[p))\mu_{k},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(k(i_{1}-j_{1}+i_{2}),kj_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (ki_{1},kj_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (ki_{1},k(j_{1}-i_{2}+j_{2}),[p)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2},\end{array}\right.$$

$$(i_{1},j_{1},[p))\mu_{k}\cdot(i_{2},j_{2},[1))\mu_{k} =(ki_{1},kj_{1},[p))\cdot(ki_{2},kj_{2},[1))=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(ki_{1}-kj_{1}+ki_{2},kj_{2},(kj_{1}-ki_{2}+[p))\cap[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }kj_{1}<ki_{2};\\ (ki_{1},kj_{2},[p)\cap[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }kj_{1}=ki_{2};\\ (ki_{1},kj_{1}-ki_{2}+kj_{2},[p)\cap(ki_{2}-kj_{1}+[1))),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }kj_{1}>ki_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(k(i_{1}-j_{1}+i_{2}),kj_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (ki_{1},kj_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (ki_{1},k(j_{1}-i_{2}+j_{2}),[p)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2},\end{array}\right.$$

а отже, $\mu_{k}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ — iн’єктивний ендоморфiзм.