М.В. Андрощук (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка)

О.П. Довгопятий (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка)

Н.С. Iлькевич (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка)

Є.О. Севостьянов (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка; Iнститут прикладної математики i механiки НАН України, м. Слов’янськ)

M.V. Androschuk (Zhytomyr Ivan Franko State University)

O.P. Dovhopiatyi (Zhytomyr Ivan Franko State University)

N.S. Ilkevych (Zhytomyr Ivan Franko State University)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

Про поведiнку одного класу вiдображень, що дiють на областi з локально квазiконформною межею

On behavior of one class of mappings acting onto domains with a locally quasiconformal boundary

Стаття присвячена дослiдженню вiдображень, якi задовольняють так звану обернену нерiвнiсть Полецького. Розглядаються вiдображення областей квазiекстремальної довжини, областей з локально квазiконформною межею та регулярних (в сенсi простих кiнцiв) областей на областi з локально квазiконформною межею, регулярних областей, або областей, локально гельдерево еквiвалентних до пiвкулi на своїй межi. Для таких вiдображень нами отримана логарифмiчна неперервнiсть за Гельдером в околi точок межi.

The article is devoted to the study of mappings that satisfy the so-called inverse Poletsky inequality. We consider mappings of quasiextremal distance domains, domains with a locally quasiconformal boundary, and domains which are regular in the sense of prime ends onto domains with a locally quasiconformal boundary, regular domains, or domains which are locally Hölder equivalent to a half-ball on its boundary. For such mappings, we have obtained the Hölder logarithmic continuity in some neighborhood of its boundary points.

1. Вступ. В однiй нашiй публiкацiї ми розглянули вiдображення одиничної кулi з оберненою умовою спотворення модуля сiмей кривих типу Полецького. Тут була встановлена їх логарифмiчна неперервнiсть за Гельдером у межових точках (див. [2]). Дана замiтка присвячена розгляду цього питання в iнших областях. Зокрема, ми покажемо, що логарифмiчна неперервнiсть за Гельдером виконується в межових точках заданої областi, якщо ця область є областю квазiекстремальної довжини, а вiдображена область є обмеженою областю з локально квазiконформною межею. У статтi розглянутi i iншi областi, в тому числi, такi, вiдносно котрих логарифмiчну неперервнiсть за Гельдером слiд розумiти в сенсi простих кiнцiв. Логарифмiчна неперервнiсть за Гельдером у внутрiшнiх точках була доведена ранiше, причому у довiльнiй областi [3]. Вiдкрита проблема стосується лише межових точок. Вiдзначимо також, що оберненi модульнi нерiвностi вiдомi давно i вiдiграють ключову роль при вивченнi квазiконформних i квазiрегулярних вiдображень, а також вiдображень зi скiнченним спотворенням довжини (див., напр., [4, теорема 3.2], [5, теорема 6.7.II] та [6, теорема 8.5]).

Нагадаємо деякi означення. Борелева функцiя $\rho:{\mathbb{R}}^{n}\,\rightarrow[0,\infty]$ зветься допустимою щодо сiм’ї $\Gamma$ кривих $\gamma$ у ${\mathbb{R}}^{n},$ якщо

$$\int\limits_{\gamma}\rho(x)\,|dx|\geqslant 1$$ (1)

для всiх (локально спрямованих) кривих $\gamma\in\Gamma.$ У цьому випадку ми пишемо: $\rho\in{\rm adm}\,\Gamma.$ Модулем сiм’ї кривих $\Gamma$ зветься величина

$$M(\Gamma)=\inf\limits_{\rho\in\,{\rm adm}\,\Gamma}\int\limits_{{\mathbb{R}}^{n}}\rho^{n}(x)\,dm(x)\,.$$ (2)

Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя. Будемо говорити, що $f$ задовольняє обернену нерiвнiсть Полецького, якщо спiввiдношення

$$M(\Gamma)\leqslant\int\limits_{f(D)}Q(y)\cdot\rho_{*}^{n}(y)\,dm(y)$$ (3)

виконується для будь-якої сiм’ї (локально спрямлюваних) кривих $\Gamma$ в $D$ i для будь-якої $\rho_{*}\in{\rm adm}\,f(\Gamma).$ Зауважимо, що оцiнки типу (3) добре вiдомi та виконуються у багатьох класах вiдображень (див., напр., [4, теорема 3.2], [5, теорема 6.7.II] та [6, теорема 8.5]). Вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називається дискретним, якщо прообраз $\{f^{-1}\left(y\right)\}$ кожної точки $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}$ складається з iзольованих точок, i вiдкритим, якщо образ будь-якої вiдкритої множини $U\subset D$ є вiдкритою множиною в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Вiдображення $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime}$ називається замкненим, якщо $f(E)$ є замкненим в $D^{\,\prime}$ для будь-якої замкненої множини $E\subset D$ (див., напр., [7, розд. 3]).

Область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ називається областю квазiекстремальної довжини (скор. $QED$-областю), якщо знайдеться таке число $A_{0}\geqslant 1,$ що для будь-яких континуумiв $E,F\subset D$ виконується нерiвнiсть

$$M(\Gamma(E,F,{\mathbb{R}}^{n}))\leqslant A_{0}\cdot M(\Gamma(E,F,D))\,.$$ (4)

Зауважимо, що одинична куля, пiвпростiр або пiвкуля є областями квазiекстремальної довжини, див. [8, лема 4.3].

У подальшому, в розширеному просторi $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}={{\mathbb{R}}}^{n}\cup\{\infty\}$ використовується сферична (хордальна) метрика $h(x,y)=|\pi(x)-\pi(y)|,$ де $\pi$ – стереографiчна проекцiя $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}$ на сферу $S^{n}(\frac{1}{2}e_{n+1},\frac{1}{2})$ в ${{\mathbb{R}}}^{n+1},$ а саме,

$$h(x,\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}}\,,$$

$$\ \ h(x,y)=\frac{|x-y|}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}\sqrt{1+{|y|}^{2}}}\,,\ \ x\neq\infty\neq y$$ (5)

(див., напр., [9, означення 12.1]). У подальшому, для множин $A,B\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ покладемо

$$h(A,B)=\inf\limits_{x\in A,y\in B}h(x,y)\,,\quad h(A)=\sup\limits_{x,y\in A}h(x,y)\,,$$

де $h$ – хордальная вiдстань, визначена в (5).

Як звично, покладемо

$$B(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|<r\}\,,\qquad{\mathbb{B}}^{n}=B(0,1)\,,$$

$$S(x_{0},r)=\{x\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|=r\}\,.$$

Розглянемо наступне означення, яке було запропоновано Няккi [10], див. також [11]. Межа областi $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ називається локально квазiконформною, якщо кожна точка $x_{0}\in\partial D$ має окiл $U,$ для якого iснує квазiконформне вiдображення $\varphi$ околу $U$ на одиничну кулю ${\mathbb{B}}^{n}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ таке, що $\varphi(\partial D\cap U)$ є перетином одиничної кулi ${\mathbb{B}}^{n}$ з координатною гiперплощиною $x_{n}=0,$ де $x=(x_{1},\ldots,x_{n}.)$

Для числа $\delta>0,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ невиродженого континуума $A\subset D^{\,\prime}$ i вимiрної за Лебегом функцiї $Q:D^{\,\prime}\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ сiм’ю всiх вiдкритих дискретних i замкнених вiдображень $f$ областi $D$ на область $D^{\,\prime},$ що задовольняють умову (3) i таких, що $h(f^{\,-1}(A),\partial D)\geqslant\leavevmode\nobreak\ \delta.$ Справедливо наступне твердження.

Теорема 1.  Нехай $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}),$ $D$ є областю квазiекстремальної довжини, а $D^{\,\prime}$ є обмеженою областю з локально квазiконформною межею. Тодi будь-яке вiдображення $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime}),$ яке задовольняє спiввiдношення (3), продовжується до вiдображення $f:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ при цьому, для кожної точки $x_{0}\in\partial D$ знайдуться окiл $U$ цiєї точки i сталi $C_{n}=C(n,A,D,D^{\,\prime},x_{0})>0$ i $0<\alpha=\alpha(n,A,D,D^{\,\prime},x_{0})\leqslant 1$ така, що

$$|\overline{f}(x)-\overline{f}(y)|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant\frac{C_{n}\cdot\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x-y|}\right)}$$ (6)

для всiх $x,y\in U\cap\overline{D},$ де $\|Q\|_{1}$ – норма функцiї $Q$ в $L^{1}(D).$

2. Допомiжнi леми. Наступна лема у випадку одиничної кулi була доведена в [2, лема 2.1], а в випадку довiльної обмеженої опуклої областi – в [12, лема 2.1].

Лема 1.   Нехай $E$ – довiльний континуум, що належить областi $D^{\,\prime},$ $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}).$ Тодi iснує $\delta_{1}>0$ таке, що ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}\subset{\mathfrak{S}}_{\delta_{1},E,Q}.$ Iншими словами, якщо $f$ – вiдкрите дискретне i замкнене вiдображення областi $D$ на $D^{\,\prime}$ з умовою (3), таке, що $h(f^{\,-1}(A),\partial D)\geqslant\leavevmode\nobreak\ \delta,$ то iснує $\delta_{1}>0,$ не залежне вiд $f$ таке, що $h(f^{\,-1}(E),\partial D)\geqslant\leavevmode\nobreak\ \delta_{1}.$

Наступна лема була доведена в випадку, коли область $D^{\,\prime}$ є одиничною кулею (див. хiд доведення теореми 1.1 в [2]). Для довiльної обмеженої опуклої областi доведення здiйснено в [12, лема 2.2].

Лема 2.   Нехай $D_{1}$ – обмежена опукла область в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ i нехай $B(y_{*},\delta_{*}/2)$ – куля з центром в точцi $y_{*}\in D_{1},$ де $\delta_{*}:=d(y_{*},\partial D_{1}).$ Нехай $z_{0}\in\partial D_{1}.$ Тодi для будь-яких точок $A,B\in B(z_{0},\delta_{*}/8)\cap D_{1}$ знайдуться точки $C,D\in\overline{B(y_{*},\delta_{*}/2)},$ для яких вiдрiзки $[A,C]$ i $[B,D]$ є такими, що

$${\rm dist\,}([A,C],[B,D])\geqslant C_{0}\cdot|A-B|\,,$$ (7)

де $C_{0}>0$ – деяка стала, яка залежить тiльки вiд $\delta_{*}$ i $d(D_{1}).$

3. Вiдображення областей квазiекстремальної довжини. Доведення теореми 1. Можливiсть неперервного продовження вiдображення $f$ на межу областi $D$ випливає з теореми 3.1 в [3]. Зокрема, слабка плоскiсть $\partial D$ є наслiдком того, що $D$ є $QED$-областю (див., напр., [13, лема 2]), а те, що область з локально квазiконформною межею є локально зв’язною на своїй межi є наслiдком означення цiєї областi.

Доведемо логарифмiчну неперервнiсть за Гельдером (6). Достатньо довести спiввiдношення (6) для $x,y\in U\cap D.$

Будемо мiркувати методом вiд супротивного, а саме, припустимо, що спiввiдношення (6) не виконується принаймнi в однiй точцi $x_{0}\in\partial D.$ Тодi для будь-якого натурального $m\in{\mathbb{N}}$ знайдуться точки $x_{m},y_{m}\in D$ i вiдображення $f_{m}\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime}),$ такi що $|x_{m}-x_{0}|<\frac{1}{m},$ $|y_{m}-x_{0}|<\frac{1}{m},$ проте

$${|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|}^{m}>m\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)}\,.$$ (8)

Оскiльки область $D^{\,\prime}$ обмежена, ми можемо вважати, що

$$|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|<1\,,\quad|x_{m}-y_{m}|<1\,,\quad m=1,2,\ldots\,,$$ (9)

i що послiдовностi $f_{m}(x_{m})$ i $f_{m}(y_{m})$ збiгаються при $m\rightarrow\infty.$

Зауважимо, що в цьому випадку $f_{m}(x_{m})$ i $f_{m}(y_{m})$ є збiжними при $m\rightarrow\infty$ до однiєї i тiєї ж самої точки $y_{0}\in\partial D^{\,\prime}.$ Дiйсно, в силу компактностi $\partial D^{\,\prime}$ послiдовнiсть $f_{m}(x_{0}),$ $m=1,2,\ldots,$ також можна вважати збiжною при $m\rightarrow\infty,$ причому, ця послiдовнiсть збiгається до деякої точки з $\partial D^{\,\prime},$ бо межа будь якої областi є замкненою. Нехай $f_{m}(x_{0})\rightarrow y_{0}$ при $m\rightarrow\infty.$

Зауважимо, що за теоремою 1.2 в [3] сiм’я вiдображень ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}$ є одностайно неперервною в $\overline{D}.$ Тодi за нерiвнiстю трикутника

$$|f_{m}(x_{m})-y_{0}|\leqslant|f_{m}(x_{m})-f_{m}(x_{0})|+|f_{m}(x_{0})-y_{0}|\rightarrow 0\,,\quad m\rightarrow\infty\,.$$

Останнє спiввiдношення доводить, що $f_{m}(x_{m})\rightarrow y_{0}\in\partial D^{\,\prime}$ при $m\rightarrow\infty.$ Аналогiчно можна довести, що $f_{m}(y_{m})\rightarrow y_{0}\in\partial D^{\,\prime}$ при $m\rightarrow\infty.$

Скористаємося тим, що межа областi $D^{\,\prime}$ є локально квазiконформною. Нехай $U_{0}$ – окiл точки $y_{0},$ для якого iснує квазiконформне вiдображення $\varphi:U_{0}\rightarrow{\mathbb{B}}^{n}$ таке, що $\varphi(U_{0})={\mathbb{B}}^{n},$ $\varphi(U_{0}\cap D^{\,\prime})={\mathbb{B}}^{n}_{+},$

$${\mathbb{B}}^{n}_{+}=\{x=(x_{1},\ldots x_{n})\in{\mathbb{B}}^{n}:x_{n}>0\}\,.$$ (10)

Застосовуючи додаткове мебiусове перетворення можна вважати, що $\varphi(y_{0})=0$ (див. [9, доведення теореми 17.10]).

Покладемо $z_{0}=0,$ $y_{*}:=\left(0,\ldots,0,\frac{1}{2}\right),$ $D_{1}:={\mathbb{B}}^{n}_{+}.$ Тодi $\delta_{*}:={\rm dist}\,(y_{*},\partial{\mathbb{B}}^{n}_{+})=\frac{1}{2}.$ Оскiльки $f_{m}(x_{m})\rightarrow y_{0}\in\partial D^{\,\prime}$ i $f_{m}(y_{m})\rightarrow y_{0}\in\partial D^{\,\prime}$ при $m\rightarrow\infty,$ то $\varphi(f_{m}(x_{m}))\rightarrow 0\in\partial D^{\,\prime}$ i $\varphi(f_{m}(y_{m}))\rightarrow 0\in\partial D^{\,\prime}$ при $m\rightarrow\infty.$ Тодi $\varphi(f_{m}(x_{m}))$ i $\varphi(f_{m}(y_{m}))\in B(0,1/16)$ при всiх $m>m_{1}$ i деякому $m_{1}\in{\mathbb{N}}.$

З огляду на опуклiсть ${\mathbb{B}}^{n}_{+}$ можна застосувати лему 1. За цiєю лемою знайдуться точки $C_{m},D_{m}\in\overline{B(y_{*},1/4)},$ для яких вiдрiзки $[\varphi(f_{m}(x_{m})),C_{m}]$ i $[\varphi(f_{m}(y_{m})),D_{m}]$ є такими, що

$${\rm dist\,}([\varphi(f_{m}(x_{m})),C_{m}],[\varphi(f_{m}(y_{m})),D_{m}])\geqslant C_{0}\cdot|\varphi(f_{m}(x_{m}))-\varphi(f_{m}(y_{m}))|\,,\quad m\geqslant m_{1}\,,$$ (11)

де $C_{0}>0$ – деяка абсолютна стала. Покладемо

$$E_{*}:=\varphi^{\,-1}(\overline{B(y_{*},1/4)})\,,$$

$$\alpha_{m}:=\varphi^{\,-1}([\varphi(f_{m}(x_{m})),C_{m}]),\quad\beta_{m}:=\varphi^{\,-1}([\varphi(f_{m}(x_{m})),D_{m}])\,.$$

Нехай

$${\rm dist\,}(|\alpha_{m}|,|\beta_{m}|)=|w_{m}-u_{m}|\,,\qquad w_{m}\in|\alpha_{m}|,u_{m}\in|\beta_{m}|\,.$$

З огляду на те, що квазiконформнi вiдображення $\varphi$ та $\varphi^{\,-1}$ є локально гельдеровими з деяким показником $0<\alpha\leqslant 1$ та сталими гельдеровостi $C_{1}>0$ та $C^{\,*}_{1},$ вiдповiдно (див. [5, теорема 1.11.III]), а також з огляду на (11), ми будемо мати, що

$${\rm dist\,}(|\alpha_{m}|,|\beta_{m}|)=|w_{m}-u_{m}|\geqslant\frac{1}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}}\cdot|\varphi(w_{m})-\varphi(u_{m})|^{\frac{1}{\alpha}}\geqslant$$

$$\geqslant\frac{1}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}}\cdot\left({\rm dist\,}([\varphi(f_{m}(x_{m})),C_{m}],[\varphi(f_{m}(y_{m})),D_{m}])\right)^{\frac{1}{\alpha}}\geqslant\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}}\cdot(|\varphi(f_{m}(x_{m}))-\varphi(f_{m}(y_{m}))|)^{\frac{1}{\alpha}}\geqslant$$ (12)

$$\geqslant\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}\cdot|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{1}{\alpha^{2}}}\,.$$

Нехай $\alpha^{\,*}_{m},$ $\beta^{\,*}_{m}$ – повнi $f_{m}$-пiдняття кривих $\alpha_{m}$ i $\beta_{m}$ з початками в точках $x_{m}$ i $y_{m},$ вiдповiдно (вони iснують за [7, лема 3.7]). Тодi за означенням $|\alpha^{\,*}_{m}|\cap f_{m}^{\,-1}(E)\neq\varnothing\neq|\beta^{\,*}_{m}|\cap f^{\,-1}(E).$ За лемою 1 iснує $\delta_{1}>0$ таке, що $h(f_{m}^{\,-1}(E),\partial D)\geqslant\delta_{1}$ для всiх $m\in{\mathbb{N}}.$ Оскiльки $x_{m},y_{m}\in B(x_{0},1/m),$ то для достатньо великих $m\in{\mathbb{N}}$

$$d(|\alpha^{\,*}_{m}|)\geqslant\delta_{1}/2\,,\quad d(|\beta^{\,*}_{m}|)\geqslant\delta_{1}/2\,.$$ (13)

Нехай

$$\Gamma_{m}:=\Gamma(|\alpha^{\,*}_{m}|,|\beta^{\,*}_{m}|,D)\,.$$

Тодi з одного боку за нерiвнiстю (4)

$$M(\Gamma_{m})\geqslant(1/A_{0})\cdot M(\Gamma_{m}(|\alpha^{\,*}_{m}|,|\beta^{\,*}_{m}|,{\mathbb{R}}^{n}))\,,$$ (14)

а з iншого боку, за [14, лема 7.38]

$$M(\Gamma_{m}(|\alpha^{\,*}_{m}|,|\beta^{\,*}_{m}|,{\mathbb{R}}^{n}))\geqslant c_{n}\cdot\log\left(1+\frac{1}{\widetilde{m}}\right)\,,$$ (15)

де $c_{n}>0$ – деяка стала, яка залежить лише вiд $n,$

$$\widetilde{m}=\frac{{\rm dist}(|\alpha^{\,*}_{m}|,|\beta^{\,*}_{m}|)}{\min\{{\rm diam\,}(|\alpha^{\,*}_{m})|,{\rm diam\,}(|\beta^{\,*}_{m}|)\}}\,.$$

Тодi поєднуючи (13), (14) i (15) i враховуючи, що ${\rm dist}\,(|\alpha^{\,*}_{m}|,|\beta^{\,*}_{m}|)\leqslant|x_{m}-y_{m}|,$ ми отримуємо, що

$$M(\Gamma_{m})\geqslant\widetilde{c_{n}}\cdot\log\left(1+\frac{\delta_{1}}{2{\rm dist}(|\alpha^{\,*}_{m}|,|\beta^{\,*}_{m}|)}\right)\geqslant\widetilde{c_{n}}\cdot\log\left(1+\frac{\delta_{1}}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)\,,$$ (16)

де $\widetilde{c_{n}}>0$ – деяка стала, яка залежить тiльки вiд $n$ i сталої $A_{0}$ з означення $QED$-областi.

Встановимо тепер верхню оцiнку для $M(\Gamma_{m}).$ Покладемо

$$\rho_{m}(y)=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\cdot|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{-\frac{1}{\alpha^{2}}},&y\in D^{\,\prime},\\ 0,&y\not\in D^{\,\prime}\,.\end{array}\right.$$

Зауважимо, що $\rho_{m}$ задовольняє спiввiдношення (1) для сiм’ї кривих $f_{m}(\Gamma_{m})$ в силу спiввiдношення (12). Тодi за означення сiм’ї ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}$ ми отримаємо, що

$$M(\Gamma_{m})\leqslant\frac{\left(\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\right)^{n}}{|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}}\cdot\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(y)\,dm(y)\,.$$ (17)

З (16) i (17) випливає, що

$$\widetilde{c_{n}}\cdot\log\left(1+\frac{\delta_{1}}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)\leqslant\left(\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\right)^{n}\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{{|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|}^{\frac{n}{\alpha^{2}}}}\,.$$

З останнього спiввiдношення випливає, що

$$|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant(\widetilde{c_{n}})^{-1}\cdot\left(\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\right)^{n}\cdot\frac{\left(\|Q\|_{1}\right)}{\log\left(1+\frac{\delta_{1}}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)}\,.$$ (18)

Покладемо

$$M_{0}:=\max\left\{\left[(\widetilde{c_{n}})^{-1}\cdot\left(\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\right)^{n}\right]+1,\left[\frac{n}{\alpha^{2}}\right]+1\right\}\,.$$

З огляду на спiввiдношення (9), $|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{M_{0}}\leqslant|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}$ для достатньо великих $m>m_{1}.$ Тодi з (18) випливає, що

$$|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{M_{0}}\leqslant M_{0}\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta_{1}}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)}\,,\quad m>m_{1}.$$ (19)

Нарештi, з огляду на правило Лопiталя, $\log\left(1+\frac{1}{nt}\right)\sim\log\left(1+\frac{1}{kt}\right)$ при $t\rightarrow+0$ для рiзних фiксованих $k,n>0.$ Тодi при деякiй натуральнiй сталiй $M_{1}\geqslant M_{0}$ виконується спiввiдношення $\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta_{1}}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)}\leqslant\frac{M_{1}}{M_{0}}\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)},$ $m>m_{2}>m_{1}.$ Тодi з (19) ми отримаємо, що

$$|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{M_{1}}\leqslant M_{1}\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)}\,,\quad m>m_{2}\,.$$ (20)

Тодi з (20) при $m>N_{0}:=\max\{m_{2},[M_{1}]+1\}$ ми будемо мати, що

$$|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{m}\leqslant m\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)}\,,\quad m>N_{0}\,.$$ (21)

Спiввiдношення (21) суперечить припущенню, зробленому в (8). Отримана суперечнiсть доводить теорему. $\Box$

4. Вiдображення на областi, локально-гельдерево та локально-лiпшицево еквiвалентнi до пiвкулi на межi. По аналогiї з областями, якi мають локально квазiконформнi межi, впровадимо наступнi означення, якi допоможуть нам сформулювати результати щодо логарифмiчної неперервностi за Гельдером з конкретними показниками $\alpha.$

Домовимось називати область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ локально $\alpha$-гельдерово еквiвалентною до пiвкулi на своїй межi, якщо для кожної точки $x_{0}\in\partial D$ iснує її окiл $U,$ сталi $C_{1}=C_{1}(x_{0})>0,$ $C^{\,*}_{1}=C^{\,*}_{1}(x_{0})>0$ i гомеоморфiзм $\varphi$ околу $U$ на ${\mathbb{B}}^{n}$ такий що

$$\frac{1}{\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha}}}|x-y|^{\frac{1}{\alpha}}\leqslant|\varphi(x)-\varphi(y)|\leqslant C\cdot|x-y|^{\alpha}\qquad\forall\,\,x,y\in U\,,$$ (22)

причому $\varphi(\partial D\cap U)={\mathbb{B}}^{n}_{+},$ де ${\mathbb{B}}^{n}_{+}$ визначено в (10). Область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ буде називатися локально лiпшицево еквiвалентною до пiвкулi на своїй межi, якщо в (22) $\alpha=1.$ Є справедливим наступне твердження.

Теорема 2.  Нехай $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}),$ $D$ є областю квазiекстремальної довжини, а $D^{\,\prime}$ є обмеженою областю, яка є локально $\alpha$-гельдерово еквiвалентною до пiвкулi на своїй межi. Тодi будь-яке вiдображення $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime}),$ яке задовольняє спiввiдношення (3), продовжується до вiдображення $f:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ при цьому, для кожної точки $x_{0}\in\partial D$ знайдуться окiл $U$ цiєї точки i стала $C_{n}=C(n,A,D,D^{\,\prime},x_{0})>0$ така, що

$$|\overline{f}(x)-\overline{f}(y)|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant\frac{C_{n}\cdot\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x-y|}\right)}$$ (23)

для всiх $x,y\in U\cap\overline{D},$ де $\|Q\|_{1}$ – норма функцiї $Q$ в $L^{1}(D).$

Доведення.   Хiд доведення теореми 1 майже дослiвно повторює хiд доведення попередньої теореми 1, тому обмежимося лише схематичним доведенням. Достатньо довести спiввiдношення (23) для $x,y\in U\cap D$ (випадок $x,y\in U\cap\overline{D}$ тодi може бути отриманий шляхом операцiї граничного переходу).

Як i при доведеннi попередньої теореми 1, будемо мiркувати методом вiд супротивного. Припустимо, що спiввiдношення (23) не виконується принаймнi в однiй точцi $x_{0}\in\partial D.$ Тодi для будь-якого натурального $m\in{\mathbb{N}}$ знайдуться точки $x_{m},y_{m}\in D$ i вiдображення $f_{m}\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime}),$ такi що $|x_{m}-x_{0}|<\frac{1}{m},$ $|y_{m}-x_{0}|<\frac{1}{m},$ проте

$${|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|}^{\frac{n}{\alpha^{2}}}>m\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|}\right)}\,.$$ (24)

Оскiльки область $D^{\,\prime}$ обмежена, ми можемо вважати, що

$$|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|<1\,,\quad|x_{m}-y_{m}|<1\,,\quad m=1,2,\ldots\,,$$ (25)

i що послiдовностi $f_{m}(x_{m})$ i $f_{m}(y_{m})$ збiгаються при $m\rightarrow\infty.$

Далi, використовуючи позначення з доведення теореми 1, приходимо до спiввiдношення (12), яке виходить з означення вiдображення $\varphi$ у (22). Мiркуючи далi аналогiчно доведенню теореми 1, приходимо до спiввiдношення (19), яке суперечить припущенню (24) (тут слiд врахувати, що за правилом Лопiталя $\log\left(1+\frac{1}{nt}\right)\sim\log\left(1+\frac{1}{kt}\right)$ при $t\rightarrow+0$ для рiзних фiксованих $k,n>0$). Отримана суперечнiсть завершує доведення теореми (1). $\Box$

5. Вiдображення областей з квазiконформними межами на такi ж областi. Справедлива наступна

Теорема 3.   Нехай $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}),$ $D$ i $D^{\,\prime}$ – областi з локально квазiконформною межею. Тодi будь-яке вiдображення $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime}),$ яке задовольняє спiввiдношення (3), продовжується до вiдображення $f:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ при цьому, для кожної точки $x_{0}\in\partial D$ знайдуться окiл $U$ цiєї точки i сталi $C_{n}=C(n,A,D,D^{\,\prime},x_{0})>0,$ $0<\alpha^{\,*}=\alpha^{\,*}(n,A,D,D^{\,\prime},x_{0})\leqslant 1$ i $0<\alpha=\alpha(n,A,D,D^{\,\prime},x_{0})\leqslant 1$ така, що

$$|\overline{f}(x)-\overline{f}(y)|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant\frac{C_{n}\cdot\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x-y|^{\,\alpha^{\,*}}}\right)}$$ (26)

для всiх $x,y\in U\cap\overline{D},$ де $\|Q\|_{1}$ – норма функцiї $Q$ в $L^{1}(D).$

Доведення.   Можливiсть неперервного продовження вiдображення $f$ на межу областi $D$ випливає з теореми 3.1 в [3]. Зокрема, областi з локально квазiконформними межами є слабко плоскими (див. [15, Proposition 2.2], або [9, теорема 17.10]). З iншого боку, очевидно, такi областi є й локально зв’язними на своїй межi.

За означенням локально квазiконформної межi областi $D$ iснує окiл $U^{\,*}$ точки $x_{0}$ i квазiконформне вiдображення $\varphi^{\,*}:U^{\,*}\rightarrow{\mathbb{B}}^{n},$ $\varphi(U^{\,*})={\mathbb{B}}^{n},$ таке що $\varphi^{\,*}(D\cap U^{\,*})={\mathbb{B}}_{+}^{n},$ де ${\mathbb{B}}_{+}^{n}=\{x\in{\mathbb{B}}^{n}:x=(x_{1},\ldots,x_{n}),x_{n}>0\}$ – пiвкуля. Можна вважати, що $x_{0}\neq\infty$ i $\varphi^{\,*}(x_{0})=0$ (див. хiд доведення теореми 17.10 у [9]). Оскiльки $\varphi^{\,*}$ є квазiконформним вiдображенням, таким є i вiдображення $(\varphi^{\,*})^{\,-1},$ причому воно є неперервним за Гельдером з деякою сталою $\widetilde{C}>0$ i деяким показником $0<\alpha^{\,*}\leqslant 1$ (див. [5, теорема 1.11.III]).

Доведемо спiввiдношення (26) зi вказаним показником $\alpha^{\,*}.$ Як i при доведеннi попереднiх теорем, використаємо метод вiд супротивного. Припустимо, що спiввiдношення (26) не виконується принаймнi в однiй точцi $x_{0}\in\partial D.$ Тодi для будь-якого натурального $m\in{\mathbb{N}}$ знайдуться точки $x_{m},y_{m}\in D$ i вiдображення $f_{m}\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime}),$ такi що $|x_{m}-x_{0}|<\frac{1}{m},$ $|y_{m}-x_{0}|<\frac{1}{m},$ проте виконується спiввiдношення

$${|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|}^{m}>m\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|^{\alpha^{\,*}}}\right)}\,.$$ (27)

Далi, мiркуючи аналогiчно доведенню теореми 1, ми отримаємо спiввiдношення (12) (в якому ми зберiгаємо всi позначення, впровадженнi пiд час цього доведення).

Нехай $V^{\,*}$ – окiл точки $x_{0},$ який належить $U^{\,*}$ разом iз своїм замиканням. Покладемо

$$\delta_{2}:={\rm dist\,}(\partial V^{\,*},\partial U^{\,*})\,.$$ (28)

Без обмеження загальностi, можна вважати, що $x_{m},y_{m}\in V^{\,*}$ при всiх $m\in{\mathbb{N}}.$ Розглянемо допомiжне вiдображення

$$F_{m}(w):=f_{m}((\varphi^{\,*})^{\,-1}(w))\,,\qquad F_{m}:{\mathbb{B}}_{+}^{n}\rightarrow D^{\,\prime}\,.$$ (29)

Нехай $\alpha^{\,*}_{m},$ $\beta^{\,*}_{m}$ – повнi $f_{m}$-пiдняття кривих $\alpha_{m}$ i $\beta_{m}$ з початками в точках $x_{m}$ i $y_{m},$ вiдповiдно (вони iснують за [7, лема 3.7]). Тодi за означенням $|\alpha^{\,*}_{m}|\cap f^{\,-1}(E)\neq\varnothing\neq|\beta^{\,*}_{m}|\cap f^{\,-1}(E).$ Оскiльки $d(f_{m}^{\,-1}(E),\partial D)\geqslant\delta_{1}$ i $x_{m},y_{m}\in V,$ то

$$|\alpha^{\,*}_{m}|\cap U^{\*}\neq\varnothing\neq|\alpha^{\,*}_{m}|\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus U^{\*})$$

i

$$|\beta^{\,*}_{m}|\cap U^{\*}\neq\varnothing\neq|\beta^{\,*}_{m}|\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus U^{\*})\,.$$

З огляду на [16, теорема 1.I.5.46]

$$|\alpha^{\,*}_{m}|\cap\partial U^{\*}\neq\varnothing\,,|\beta^{\,*}_{m}|\cap\partial U^{\*}\neq\varnothing\,.$$ (30)

Аналогiчно,

$$|\alpha^{\,*}_{m}|\cap\partial V\neq\varnothing\,,|\beta^{\,*}_{m}|\cap\partial V\neq\varnothing\,.$$ (31)

З огляду на (31), кривi $\alpha^{\,*}_{m}$ i $\beta^{\,*}_{m}$ мають пiдкривi $\alpha^{\,*}_{m}$ i $\beta^{\,*}_{m}$ з початками в точках $x_{m}$ i $y_{m},$ якi мають початки у $V^{\,*}$ та мають кiнцевi точки у $\partial U^{\,*}.$ За спiввiдношеннями (28), (30) i (31) ми будемо мати, що

$$d(\alpha^{\,*}_{m})\geqslant\delta_{2}\,,\quad d(\beta^{\,*}_{m})\geqslant\delta_{2}\,.$$ (32)

Розглянемо кривi $\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m})$ i $\varphi^{\,*}(\beta^{\,*}_{m}).$ Нехай $\overline{x}_{m},\overline{y}_{m}\in U^{\,*}$ є такими, що $d(\alpha^{\,*}_{m})=|\overline{x}_{m}-\overline{y}_{m}|.$ Покладемо $x^{\,*}_{m}=\varphi^{\,*}(\overline{x}_{m})$ i $y^{\,*}_{m}=\varphi^{\,*}(\overline{y}_{m}).$ Тодi

$$|x^{\,*}_{m}-y^{\,*}_{m}|^{\alpha^{\,*}}\geqslant\frac{1}{\widetilde{C}}\cdot|\overline{x}_{m}-\overline{y}_{m}|=d(\alpha^{\,*}_{m})\geqslant\frac{1}{\widetilde{C}}\delta_{2}\,,$$

або

$$|x^{\,*}_{m}-y^{\,*}_{m}|\geqslant\left(\frac{1}{\widetilde{C}}\delta_{2}\right)^{1/\alpha^{\,*}}\,.$$ (33)

З (33) отримаємо, що $d(\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m}))\geqslant\left(\frac{1}{\widetilde{C}}\delta_{2}\right)^{1/\alpha^{\,*}}.$ Аналогiчно, $d(\varphi^{\,*}(\beta^{\,*}_{m}))\geqslant\left(\frac{1}{\widetilde{C}}\delta_{2}\right)^{1/^{\alpha^{\,*}}}.$ Нехай

$$\Gamma_{m}:=\Gamma(\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m}),\varphi^{\,*}(\beta^{\,*}_{m}),{\mathbb{B}}_{+}^{n})\,.$$

Зауважимо, що ${\mathbb{B}}_{+}^{n}$ є обмеженою опуклою областю, тому вона є областю Джона (див. [17, зауваження 2.4]), отже, є рiвномiрною областю (див. [17, зауваження 2.13(c)]), тому є також i $QED$-областю з деяким $A_{0}^{\,*}<\infty$ у (4) (див. [18, лема 2.18]). Тодi з одного боку за нерiвнiстю (4)

$$M(\Gamma_{m})\geqslant(1/A^{\,*}_{0})\cdot M(\Gamma(\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m}),\varphi^{\,*}(\beta^{\,*}_{m}),{\mathbb{R}}^{n}))\,,$$ (34)

а з iншого боку, за [14, лема 7.38]

$$M(\Gamma(\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m}),\varphi^{\,*}(\beta^{\,*}_{m}),{\mathbb{R}}^{n}))\geqslant c_{n}\cdot\log\left(1+\frac{1}{\widetilde{m}}\right)\,,$$ (35)

де $c_{n}>0$ – деяка стала, яка залежить лише вiд $n,$

$$\widetilde{m}=\frac{{\rm dist}(\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m}),\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m}))}{\min\{{\rm diam\,}(\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m})),{\rm diam\,}\varphi^{\,*}(\beta^{\,*}_{m})\}}\,.$$

Тодi поєднуючи (34) i (35) i враховуючи, що ${\rm dist}\,(\varphi^{\,*}(\alpha^{\,*}_{m}),\varphi^{\,*}(\beta^{\,*}_{m}))\leqslant|\varphi^{\,*}(x_{m})-\varphi^{\,*}(y_{m})|,$ ми отримуємо, що

$$M(\Gamma_{m})\geqslant\widetilde{c_{n}}\cdot\log\left(1+\frac{\delta_{2}^{1/\alpha^{\,*}}}{(\widetilde{C})^{1/\alpha^{\,*}}{\rm dist}(\alpha^{\,*}_{m},\beta^{\,*}_{m})}\right)\geqslant$$

$$\geqslant\widetilde{c_{n}}\cdot\log\left(1+\frac{\delta_{2}^{1/\alpha^{\,*}}}{(\widetilde{C})^{1/\alpha^{\,*}}|\varphi^{\,*}(x_{m})-\varphi^{\,*}(y_{m})|}\right)\,,$$ (36)

де $\widetilde{c_{n}}>0$ – деяка стала, яка залежить тiльки вiд $n$ i сталої $A^{\,*}_{0}$ з означення $QED$-областi.

Встановимо тепер верхню оцiнку для $M(\Gamma_{m}).$ Зауважимо, що вiдображення $F$ у (29) задовольняє спiввiдношення (3) з функцiєю $\widetilde{Q(x)}=K_{0}\cdot Q(x)$ замiсть $Q,$ де $K_{0}\geqslant 1$ – стала квазiконформностi вiдображення $(\varphi^{\,*})^{\,-1}.$ Покладемо

$$\rho_{m}(y)=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\cdot|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{-\frac{1}{\alpha^{2}}},&y\in D^{\,\prime},\\ 0,&y\not\in D^{\,\prime}\,.\end{array}\right.$$

Зауважимо, що $\rho_{m}$ задовольняє спiввiдношення (1) для сiм’ї кривих $f_{m}(\Gamma_{m})$ в силу спiввiдношення (12). Тодi за означення сiм’ї ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}$ ми отримаємо, що

$$M(\Gamma_{m})\leqslant\frac{K_{0}\left(\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\right)^{n}}{|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}}\cdot\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(y)\,dm(y)\,.$$ (37)

З (36) i (37) випливає, що

$$\widetilde{c_{n}}\cdot\log\left(1+\frac{\delta_{2}^{1/\alpha^{\,*}}}{(\widetilde{C})^{1/\alpha^{\,*}}|\varphi^{\,*}(x_{m})-\varphi^{\,*}(y_{m})|}\right)\leqslant\frac{K_{0}\left(\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\right)^{n}}{|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}}\cdot\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(y)\,dm(y)\,.$$

З останнього спiввiдношення, з огляду на гельдеревiсть вiдображення $\varphi^{\,*}$ випливає, що

$$|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant$$

$$\leqslant K_{0}\|Q\|_{1}\left(\frac{C^{\frac{1}{\alpha}}_{1}\left(C^{\,*}_{1}\right)^{\frac{1}{\alpha^{2}}}}{C^{\frac{1}{\alpha}}_{0}}\right)^{n}\widetilde{c_{n}}\cdot\frac{1}{\log\left(1+\frac{\delta_{2}^{1/\alpha^{\,*}}}{(\widetilde{C})^{1/\alpha^{\,*}}|\varphi^{\,*}(x_{m})-\varphi^{\,*}(y_{m})|}\right)}\leqslant$$ (38)

$$\leqslant\|Q\|_{1}M_{0}\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|^{\alpha^{\,*}}}\right)}\,,$$

для деякої сталої $M_{0}>0,$ бо за правилом Лопiталя $\log\left(1+\frac{1}{nt}\right)\sim\log\left(1+\frac{1}{kt}\right)$ при $t\rightarrow+0$ для рiзних фiксованих $k,n>0.$ Оскiльки при кожному натуральному $m\in{\mathbb{N}}$ число $|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|$ є меншим за одиницю, то $|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\geqslant|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{m}$ для достатньо великих $m.$ Тодi з (38) випливає, що

$$|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{m}\leqslant|f_{m}(x_{m})-f_{m}(y_{m})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant\|Q\|_{1}M_{0}\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|^{\,\alpha^{\,*}}}\right)}\leqslant$$

$$\leqslant\|Q\|_{1}m\cdot\frac{\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta}{2|x_{m}-y_{m}|^{\,\alpha^{\,*}}}\right)}\,.$$

Останнє спiввiдношення суперечить припущенню (27), що i завершує доведення. $\Box$

Зауваження 1. Теорема 1 залишається справедливою, якщо в нiй одна, або двi областi $D$ i $D^{\,\prime}$ є, вiдповiдно, локально $\alpha^{\,*}$-гельдерово та $\alpha$-гельдерово еквiвалентними до пiвкулi на своїй межi. В цьому випадку будемо мати спiввiдношення (26), у якому показник $\alpha^{\,*}$ вiдповiдає <<гельдеровiй еквiвалентностi>> $D,$ а показник $\alpha$ – областi $D^{\,\prime}.$ Доведення цього твердження з невеликими вiдмiнностями повторює доведення теореми 1, i тому не наводиться.

6. Простi кiнцi. Означення простого кiнця, яке використовується нижче, може бути знайдено в [11]. Тут i далi $\overline{D}_{P}$ позначає поповнення областi $D$ її простими кiнцями, а $E_{D}=\overline{D}_{P}\setminus D$ – множина всiх простих кiнцiв в $D.$ Говоримо, що обмежена область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ регулярна, якщо $D$ може бути квазiконформно вiдображена на область з локально квазiконформною межею, замикання якої є компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ крiм того, кожен простий кiнець $P\subset E_{D}$ є регулярним. Зауважимо, що замикання $\overline{D}_{P}$ регулярної областi $D$ є метризовним, при цьому, якщо $g:D_{0}\rightarrow D$ – квазiконформне вiдображення областi $D_{0}$ з локально квазiконформною межею на область $D,$ то для $x,y\in\overline{D}_{P}$ покладемо:

$$\rho(x,y):=|g^{\,-1}(x)-g^{\,-1}(y)|\,,$$ (39)

де для $x\in E_{D}$ елемент $g^{\,-1}(x)$ розумiється як деяка (єдина) точка межi $D_{0},$ коректно визначена з огляду на [10, теорема 4.1]. Має мiсце наступний результат.

Теорема 4.  Нехай $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}),$ а $D$ є регулярною областю.

1) Якщо $D^{\,\prime}$ є областю з локально квазiконформною межею, то будь-яке вiдображення $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ продовжується до вiдображення $f:\overline{D}_{P}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ при цьому, для кожної точки $P_{0}\in E_{D}$ знайдуться окiл $U$ цiєї точки у метричному просторi $(\overline{D}_{P},\rho)$ i сталi $C_{n}=C(n,A,D,D^{\,\prime})>0,$ $0<\alpha=\alpha(n,A,D,D^{\,\prime})\geqslant 1$ i $0<\alpha^{\,*}=\alpha^{\,*}(n,A,D,D^{\,\prime})\geqslant 1$ такi, що

$$|\overline{f}(P_{1})-\overline{f}(P_{2})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant\frac{C_{n}\cdot(\|Q\|_{1})^{1/n}}{\log^{1/n}\left(1+\frac{r_{0}}{\rho^{\alpha^{\,*}}(P_{1},P_{2})}\right)}$$ (40)

для всiх $P_{1},P_{2}\in U,$ де $\|Q\|_{1}$ – норма функцiї $Q$ в $L^{1}(D).$

2) Якщо $D^{\,\prime}$ є локально $\alpha$-гельдерово еквiвалентною до пiвкулi на своїй межi в сенсi спiввiдношення (22), то будь-яке вiдображення $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ продовжується до вiдображення $f:\overline{D}_{P}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ при цьому, для кожної точки $P_{0}\in E_{D}$ знайдуться окiл $U$ цiєї точки у метричному просторi $(\overline{D}_{P},\rho)$ i сталi $C_{n}=C(n,A,D,D^{\,\prime})>0,$ $r_{0}=r_{0}(n,A,x_{0},D)>0$ такi, що виконано спiввiдношення (40).

Доведення.   Нехай $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime}).$ Достатньо обмежитися випадком $P_{1},P_{2}\in U\cap D.$ Оскiльки $D$ – регулярна область, iснує квазiконформне вiдображення $g^{\,-1}$ областi $D$ на область $D_{0}$ з локально квазiконформною межею, причому, за означенням метрики $\rho$ в (39),

$$\rho(P_{1},P_{2}):=|g^{\,-1}(P_{1})-g^{\,-1}(P_{2})|\,.\$$ (41)

Розглянемо допомiжне вiдображення

$$F(x)=(f\circ g)(x)\,,\quad x\in D_{0}\,.$$ (42)

Оскiльки вiдображення $g^{\,-1}$ є квазiконформним, то iснує стала $1\leqslant K_{1}<\infty$ така, що

$$\frac{1}{K_{1}}\cdot M(\Gamma)\leqslant M(g^{\,-1}(\Gamma))\leqslant K_{1}\cdot M(\Gamma)$$ (43)

для будь-якої сiм’ї кривих $\Gamma$ в $D_{0}.$ З огляду на нерiвностi (43) та з урахуванням того, що $f$ задовольняє спiввiдношення (3), ми отримаємо, що також $F$ задовольняє спiввiдношення (3) з новою функцiєю $\widetilde{Q}(x):=K_{1}\cdot Q(x).$ Крiм того, оскiльки $g$ – фiксоване вiдображення, яке є гомеоморфiзмом, то $h(F^{\,-1}(A),\partial D)\geqslant\leavevmode\nobreak\ \delta_{0}>0,$ де $\delta_{0}>0$ – деяке фiксоване число. Оскiльки $g$ – квазiконформне вiдображення, воно є локально гельдеровим з деяким показником $\alpha^{\,*}.$

Розглянемо випадок 1). Тодi до вiдображення $F$ можна застосувати теорему 1. Застосовуючи цю теорему, ми отримаємо, що для будь-якої точки $x_{0}\in D_{0}$ знайдуться окiл $U^{\,*}$ цiєї точки i сталi $C^{*}_{n}=C(n,A,D_{0},D^{\,\prime})>0,$ $0<\alpha^{\,*}=\alpha^{\,*}(n,A,D_{0},D^{\,\prime})\geqslant 1$ i $0<\alpha=\alpha(n,A,D_{0},D^{\,\prime})\geqslant 1$ такi, що

$$|F(x)-F(y)|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant\frac{C^{*}_{n}K_{1}\cdot\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta_{0}}{2|x-y|^{\alpha^{\,*}}}\right)}$$ (44)

для всiх $x,y\in U^{\,*}\cap D_{0},$ де $\|Q\|_{1}$ – норма функцiї $Q$ в $L^{1}(D).$ Нехай $U:=g(U^{\,*}),$ $P_{0}:=g(x_{0}).$ Тодi за означенням $U$ є околом простого кiнця $P_{0}\in E_{D}.$ Якщо $P_{1},P_{2}\in D_{P}\cap U,$ то $P_{1}=g(x)$ i $P_{2}=g(y)$ для деяких $x,y\in U^{\,*}\cap D_{0}.$ З огляду на спiввiдношення (44) та враховуючи те, що $|x-y|=|g^{\,-1}(P_{1})-g^{\,-1}(P_{2})|=\rho(P_{1},P_{2}),$ ми отримаємо, що

$$|F(g^{\,-1}(P_{1}))-F(g^{\,-1}(P_{2}))|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant\frac{C^{*}_{n}K_{1}\cdot\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta_{0}}{2\rho^{\alpha^{\,*}}(P_{1},P_{2})}\right)}\,,$$

або, з огляду на (42),

$$|f(P_{1})-f(P_{2})|^{\frac{n}{\alpha^{2}}}\leqslant\frac{C^{*}_{n}K_{1}\cdot\|Q\|_{1}}{\log\left(1+\frac{\delta_{0}}{2\rho^{\alpha^{\,*}}(P_{1},P_{2})}\right)}\,.$$

Останнє спiввiдношення i є бажаним.

Щодо випадку 2), iз зауваження 1 випливає спiввiдношення (44) з конкретними $\alpha^{\,*}$ i $\alpha.$ Решта доведення залишиться незмiнним. $\Box$

КОНТАКТНА IНФОРМАЦIЯ

Марiя Вiкторiвна Андрощук
Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
e-mail: mariaandroschuk28082003@gmail.com

Олександр Петрович Довгопятий
Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
e-mail: alexdov1111111@gmail.com

Наталiя Сергiївна Iлькевич
Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
e-mail: ilkevych1980@gmail.com

Євген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
кафедра математичного аналiзу, вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
2. Iнститут прикладної математики i механiки НАН України,
вул. генерала Батюка, 19
м. Слов’янськ, Україна, 84 116
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com