ПРО ОБЕРНЕНУ НЕРIВНIСТЬ ПОЛЕЦЬКОГО З КОТАНГЕНСАЛЬНОЮ ДИЛАТАЦIЄЮ

Анотацiя

Статтю присвячено встановленню спотворення модуля сiмей кривих в широких класах вiдображень, якi допускають наявнiсть точок розгалуження. Зокрема, для вiдображень, якi є диференцiйовними майже скрiзь, мають $N$- та $N^{\,-1}$-властивостi Лузiна та є абсолютно неперервними на майже всiх кривих, отримана обернена нерiвнiсть Полецького з так званою котангенсальною дилатацiєю. Показано, що для вiдображень, що мають оберненi, ця дилатацiя спiвпадає з так званою тангенсальною дилатацiєю оберненого вiдображення. Крiм того, обґрунтовано, що котангенсальная дилатацiя є меншою за максимальну, зокрема, може бути меншою одиницi на множинi додатної мiри.

Ключовi слова: модулi сiмей кривих i поверхонь, обернена нерiвнiсть Полецького, вiдображення зi скiнченним та обмеженим спотворенням

English title: On the inverse Poletsky inequality with cotangent dilatation

English abstract. On the inverse Poletsky inequality with cotangent dilatation. The article is devoted to establishing the distortion of the modulus of families of paths in wide classes of mappings that admit branch points. In particular, for mappings that are differentiable almost everywhere and have $N$- and $N^{\,-1}$-Luzin properties and are absolutely continuous on almost all paths, we obtained the inverse Poletsky inequality with the so-called cotangent dilatation. We have proved that, for inverse mappings, this dilatation coincides with the so-called tangential dilatation of the corresponding inverse mapping. In addition, we have proved that cotangent dilatation is less than the outher or inner dilatation, in particular, may be less than one on the set of positive Lebesgue measure.

Key words: moduli of families of paths and surfaces, inverse Poletsky inequality, mappings with a finite and bounded distortion

MSC: 30C65, 31A15, 31B25

1 Вступ

Як вiдомо, оцiнки модуля сiмей кривих при вiдображеннях вiдiграють ключову роль при їх вивченнi, див., напр., [1], [4]-[5],[7], [9] i [10]. Зокрема, вкажемо на публiкацiї, в яких такi оцiнки використовують так звану тангенсальну (дотичну) дилатацiю вiдображення, див., напр., [3], [11], [12] i [14]. Тангенсальна дилатацiя була впроваджена з метою узагальнення добре вiдомих внутрiшньої i зовнiшньої дилатацiї, а її використання є важливим з точки зору вивчення їх локальної поведiнки i застосувань до рiвняння Бельтрамi, див., напр., [11]. Слiд зауважити, що на даний час вiдомi лише верхнi оцiнки спотворення модуля сiмей кривих з використанням тангенсальних дилатацiй. Мета даного рукопису – довести аналогiчнi результати для сiмей кривих в прообразi при вiдображеннi. Зокрема, за допомогою них можна встановити порядок спотворення вiдстанi при ньому, у тому числi, логарифмiчну неперервнiсть за Гельдером, див. [17] i [16]. Окремо буде розглянуто питання щодо отримання як прямих, так i обернених оцiнок спотворення модуля сiмей кривих плоских вiдображень, якi використовують тангенсальну дилатацiю i її <<обернений>> аналог.

Нагадаємо деякi означення, необхiднi нам для формулювання одного з основних результатiв. Нехай $I=[a,b].$ Для спрямлюваної кривої $\gamma:I\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ визначимо функцiю довжини $s_{\gamma}(t)$ за наступним правилом: $s_{\gamma}(t)=S\left(\gamma,[a,t]\right),$ де $S(\gamma,[a,t])$ позначає довжину кривої $\gamma|_{[a,t]}.$ Для множини $B\subset I$ символом $S(\gamma,B)$ позначимо мiру множини значень, що приймає функцiя $s_{\gamma}(t)$ на множинi $B.$

Зауваження 1.1.

Нехай $\gamma:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ спрямлювана крива, $t_{0}\in(a,b),$ $l_{\gamma}(t)$ позначає довжину пiдкривої $\gamma|_{[t_{0},t]}$ кривої $\gamma$ при $t>t_{0},$ $t\in(a,b),$ i $l_{\gamma}(t)$ дорiвнює $-S(\gamma,[t,t_{0}])$ при $t<t_{0},$ $t\in(a,b).$ Зауважимо, що властивостi функцiї $L_{\gamma,f}$ мiж натуральними параметрами $l_{\gamma}(t)$ i $l_{\widetilde{\gamma}}(t)$ кривих $\gamma$ i $\widetilde{\gamma}$ таких, що $\widetilde{\gamma}=f\circ\gamma,$ iстотно не залежать вiд обирання $t_{0}\in(a,b).$ У випадку замкненої кривої $\gamma$ ми вважатимемо, що $t_{0}=a,$ оскiльки при заданному $t_{0}\in(a,b)$ виконано рiвнiсть $S(\gamma_{[a,t]})=S(\gamma_{[a,t_{0}]})+l_{\gamma}(t).$ Крiм того, нижче ми використовуємо позначення $l_{\gamma}(t)$ замiсть $s_{\gamma}(t),$ якщо непорозумiння неможливе, $l_{\gamma}(t)=S\left(\gamma,[a,t]\right),$ де $S(\gamma,[a,t])$ – довжина кривої $\gamma|_{[a,t]}.$

Нехай $\alpha:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – спрямлювана замкнена крива в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $l(\alpha)$ – її довжина. Нормальним представленням кривої $\alpha$ називається крива $\alpha^{0}:[0,l(\alpha)]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ така що $\alpha(t)=\alpha^{0}\left(S\left(\alpha,[a,t]\right)\right)=\alpha^{0}\circ l_{\alpha}(t).$ Вiдзначимо, що така крива $\alpha^{\,0}$ iснує та єдина, i що в цьому випадку $S\left(\alpha^{0},[0,t]\right)=t$ при $t\in[0,l(\alpha)],$ див. теорему 2.4 [18].

Наступне означення може бути знайденим у [18, 2.5 п. 2 розд. I]. Нехай $\alpha:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – спрямлювана замкнена крива в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2.$ Вiдображення $f:|\alpha|\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називається абсолютно неперервним на $\alpha,$ якщо композицiя $f\circ\alpha^{0}$ є абсолютно неперервною на iнтервалi $[0,l(\alpha)],$ де $l(\alpha)$ позначає довжину кривої $\alpha,$ а $\alpha^{0}$ – її нормальне представлення.

Зауваження 1.2.

Зауважимо, що абсолютна неперервнiсть вiдображення $f$ на локально спрямлюванiй кривiй $\gamma$ тягне локальну спрямлюванiсть кривої $\gamma^{\,\prime}=f\circ\gamma,$ див. [18, теореми 2.6 i 5.3].

Нехай $\alpha$ i $\beta$ – кривi в ${\mathbb{R}}^{n},$ тодi запис $\alpha\subset\beta$ позначає, що $\alpha$ є пiдкривою кривої $\beta.$ Надалi $I$ позначає вiдкритий, замкнений, або напiввiдкритий iнтервал числової осi. Наступне означення див., напр., у [10, п. 5 розд. II]. Нехай $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ слабко нульвимiрне вiдображення, $\beta:I_{0}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ замкнена спрямлювана крива i $\alpha:I\rightarrow D$ крива така, що $f\circ\alpha\subset\beta.$ Якщо функцiя довжини $l_{\beta}:I_{0}\rightarrow[0,l(\beta)]$ є сталою на певному iнтервалi $J\subset I,$ то $\beta$ є сталою на $J$ i, в силу слабкої нульвимiрностi вiдображення $f,$ крива $\alpha$ також є сталою на $J.$ Отже, iснує єдина функцiя $\alpha^{\,*}:l_{\beta}(I)\rightarrow D$ така, що $\alpha=\alpha^{\,*}\circ(l_{\beta}|_{I}).$ Будемо говорити, що $\alpha^{\,*}$ є $f$-представленням кривої $\alpha$ вiдносно $\beta.$

Нехай $X$ та $Y$ – два простори з мiрами $\mu$ i $\mu^{\,\prime},$ вiдповiдно. Будемо говорити, що вiдображення $f:X\rightarrow Y$ має $N$-властивiсть Лузiна, якщо з умови $\mu(E)=0$ випливає, що $\mu^{\,\prime}(f(E))=0.$ Аналогiчно, будемо говорити, що вiдображення $f:X\rightarrow Y$ має $N^{-1}$-властивiсть Лузiна, якщо умова $\mu^{\,\prime}(E)=0$ тягне, що $\mu(f^{\,-1}(E))=0.$ Покладемо в точках диференцiйовностi $x\in D$ вiдображення $f$

$$l(f^{\,\prime}(x))\,=\,\min\limits_{h\in{\mathbb{R}}^{n}\backslash\{0\}}\frac{|f^{\,\prime}(x)h|}{|h|}\,,$$

$$\|f^{\,\prime}(x)\|\,=\,\max\limits_{h\in{\mathbb{R}}^{n}\backslash\{0\}}\frac{|f^{\,\prime}(x)h|}{|h|}\,,$$ (1.1)

$$J(x,f)=\det f^{\,\prime}(x)\,.$$

Надалi ми говоримо, що деяка властивiсть $P$ виконується для $p$-майже всiх кривих в областi $D$, якщо ця властивiсть може порушуватись лише для деякої сiм’ї кривих $\Gamma_{0}$ у $D$ такої, що $M_{p}(\Gamma_{0})=0,$ де а $M_{p}(\Gamma_{0})$ позначає $p$-модуль сiм’ї кривих $\Gamma_{0}$ (див. [18, розд. 6]). Будемо говорити, що вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ має $ACP$–властивiсть вiдносно $p$-модуля, пишемо $f\in ACP_{p},$ якщо функцiя довжини $L_{\gamma,f}$ є абсолютно неперервною на всiх замкнених iнтервалах $\Delta_{\gamma}$ для $p$-майже всiх кривих $\gamma$ у $D.$ Iншими словами, $f\in ACP_{p}\Leftrightarrow$ звуження $f|_{\gamma}$ є локально абсолютно неперервною функцiєю для майже всiх кривих $\gamma.$

Нехай $y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $0<r_{1}<r_{2}<\infty$ i

$$A=A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,.$$ (1.2)

Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ i областi $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ сiм’ю всiх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ i $\gamma(t)\in D$ при $t\in[a,b].$ Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вiдображення, $y_{0}\in\overline{f(D)}\setminus\{\infty\},$ i $0<r_{1}<r_{2}<r_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ позначимо сiм’ю всiх кривих $\gamma$ в областi $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q_{*}:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя. Будемо говорити, що $f$ задовольняє обернену нерiвнiсть Полецького в точцi $y_{0}\in\overline{f(D)}\setminus\{\infty\}$ вiдносно $p$-модуля, якщо спiввiдношення

$$M_{p}(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}Q_{*}(y)\cdot\eta^{p}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$ (1.3)

виконується для довiльної вимiрної за Лебегом функцiї $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такiй, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$ (1.4)

Справедлива наступна

Теорема 1.1.

Нехай $p>1,$ $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – диференцiйовне майже скрiзь вiдображення, яке має $N$- та $N^{\,-1}$-властивостi Лузiна вiдносно лебегової мiри в ${\mathbb{R}}^{n},$ причому $f\in ACP_{p}(D).$ Нехай $y_{0}\in\overline{f(D)}\setminus\{\infty\}.$ Покладемо

$$K_{CT,p,y_{0}}(y,f)=\sum\limits_{x\in f^{\,-1}(y)}\frac{\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|\right)^{p}}{|J(x,f)|}\,.$$ (1.5)

Тодi вiдображення $f$ задовольняє обернену нерiвнiсть Полецького (1.3) в точцi $y_{0}$ при $Q_{*}(y):=K_{CT,p,y_{0}}(y,f).$

Тут i надалi $(x,y)$ позначає скалярний добуток векторiв $x,y\in{\mathbb{R}}^{n}.$ Величину $K_{CT,p,y_{0}}(y,f)$ в (1.5) назвемо котангенсальною дилатацiю вiдображення $f$ порядку $p$ в точцi $y_{0}$. Докладнiше про походження цього термiну буде згадано нижче за текстом.

2 Доведення теореми 1.1

У значнiй мiрi доведення теореми 1.1 спирається на пiдхiд, використаний при доведеннi [15, теорема 2.1], див. також [7], або [6, теорема 6.1]. Перед тим, як безпосередньо переходити до нього, наведемо декiлька корисних тверджень.

Нехай $E$ – множина в ${\mathbb{R}}^{n}$ i $\gamma:\Delta\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ деяка крива. Позначимо через $\gamma\cap E\,=\,\gamma(\Delta)\cap E.$ Нехай крива $\gamma$ є локально спрямлюваною i функцiю довжини $l_{\gamma}(t)$ визначено вище. Покладемо

$$l(\gamma\cap E):={\rm mes}_{1}\,(E_{\gamma}),\quad E_{\gamma}=l_{\gamma}(\gamma^{\,-1}(E))\,.$$

Тут, як i всюди вище, ${\rm mes}_{1}\,(A)$ позначає довжину (лiнiйну мiру Лебега) множини $A\subset{\mathbb{R}}.$ Зауважимо, що

$$E_{\gamma}=\gamma_{0}^{\,-1}\left(E\right)\,,$$

де $\gamma_{0}:\Delta_{\gamma}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – натуральна параметризацiя кривої $\gamma,$ i що

$$l\left(\gamma\cap E\right)=\int\limits_{\gamma}\chi_{E}(x)\,|dx|=\int\limits_{\Delta_{\gamma}}\chi_{E_{\gamma}}(s)\,dm_{1}(s)\,.$$

Наступне твердження може бути знайдено в [7, теорема 9.1, $k=\leavevmode\nobreak\ 1$].

Твердження 2.1.

Нехай $E$ – пiдмножина областi $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $p\geqslant 1.$ Тодi множина $E$ є вимiрною за Лебегом тодi i тiльки тодi, коли множина $\gamma\cap E$ є вимiрною для $p$-майже всiх кривих $\gamma$ в $D.$ Бiльше того, $m(E)=0$ тодi i тiльки тодi, коли

$$l(\gamma\cap E)=0$$

для $p$-майже всiх кривих $\gamma$ в $D.$

Наступне твердження дає характеристику вiдображень зi скiнченим спотворенням довжини на мовi абсолютної неперервностi кривих i повнiстю доведено в [15, Пропозицiя 2.1].

Твердження 2.2.

Вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ має $ACP_{p}$-властивiсть тодi i тiльки тодi, коли $f$ є абсолютно неперервним на майже всiх замкнених кривих (тобто $f\circ\gamma^{0}$ є спрямлюваною i абсолютно неперервною для майже всiх замкнених кривих $\gamma$).

Нагадаємо, що вiдображення $\varphi:X\rightarrow Y$ мiж метричними просторами $X$ i $Y$ називається лiпшицевим, якщо ${\rm dist}\,\left(\varphi(x_{1}),\,\varphi(x_{2})\right)\leqslant M\cdot{\rm dist}\,\left(x_{1},\,x_{2}\right)$ для певної сталої $M<\infty$ i всiх $x_{1},x_{2}\in X.$ Говорять, що вiдображення $\varphi:X\rightarrow Y$ є бiлiпшицевим, якщо: по-перше, воно є лiпшицевим, по-друге, $M^{\,*}\cdot{\rm dist}\,\left(x_{1},\,x_{2}\right)\leqslant{\rm dist}\,\left(\varphi(x_{1}),\,\varphi(x_{2})\right)$ для певної сталої $M^{\,*}>0$ i всiх $x_{1},x_{2}\in\,X.$ Надалi $X:=D$ – область в ${\mathbb{R}}^{n},$ $Y:={\mathbb{R}}^{n}$ i ${\rm dist\,}(x_{1},x_{2}):=|x_{1}-x_{2}|.$

Наступний результат, що буде використовуватися у подальшому, було отримано в [6, лема 3.20, наслiдок 3.14], див. також [7, леми 8.2 i 8.3, наслiдок 8.1].

Твердження 2.3.

Нехай $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – вiдображення, яке є диференцiйовним майже скрiзь та має $N$- та $N^{\,-1}$-властивостi. Тодi iснує зчисленна послiдовнiсть компактних множин $C_{k}^{\,*}\subset D,$ така що $m(B)=0,$ де $B=D\setminus\bigcup\limits_{k=1}^{\infty}C_{k}^{\,*}$ i $f|_{C_{k}^{\,*}}$ є взаємно однозначним та бiлiпшицевим для кожного $k=1,2,\ldots.$ Бiльше того, $f$ диференцiйовне для всiх $x\in C_{k}^{\,*},$ причому $J(x,f)\neq 0$ на $C_{k}^{\,*}.$

Доведення теореми 1.1. Припустимо, що $B_{0}$ i $C_{k}^{*},$ $k=1,2,\ldots,$ є такими, як у твердженнi 2.3. Покладаючи по iндукцiї $B_{1}=C_{1}^{*},$ $B_{2}=C_{2}^{*}\setminus B_{1},\ldots,$ i

$$B_{k}=C_{k}^{*}\setminus\bigcup\limits_{l=1}\limits^{k-1}B_{l}\,,$$ (2.1)

ми отримаємо зчисленне покриття областi $D,$ яке складається з попарно непересiчних борелевих множин $B_{k},k=0,1,2,\ldots,$ таких що $m(B_{0})=0,$ $B_{0}=D\setminus\bigcup\limits_{k=1}^{\infty}B_{k}.$ Зауважимо, що $\gamma^{\,0}(s)\not\in B_{0}$ для майже всiх $s$ i $p$-майже всiх замкнених кривих $\gamma\in\Gamma,$ див. твердження 2.1; тут, як звично, $\gamma^{0}(s)$ позначає нормальне зображення кривої $\gamma.$ За твердженням 2.2 крива $f\circ\gamma^{0}$ є спрямлюваною i абсолютно неперервною для $p$-майже всiх кривих $\gamma\in\Gamma.$

Зафiксуємо тепер $0<r_{1}<r_{2}<\infty$ i вимiрну за Лебегом функцiю $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ таку, що $\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(t)\,dt\geqslant 1.$ Ми можемо вважати функцiю $\rho$ борелевою, бо за теоремою Лузiна iснує борелева функцiя $\eta_{1},$ яка дорiвнює функцiї $\eta$ майже скрiзь (див., напр., [2, розд. 2.3.6]). Крiм того, згiдно зроблених вище зауважень, ми можемо вважати, що кожна крива $f\circ\gamma,$ $\gamma\in\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}),$ є спрямлюваною i абсолютно неперервною. Ми також можемо вважати спрямлюваними всi кривi $\gamma$ самої сiм’ї $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}).$

Покладемо тепер $\rho(x)=0,$ якщо $|f(x)-y_{0}|<r_{1},$ або $|f(x)-y_{0}|>r_{2};$ крiм того, при $r_{1}<|f(x)-y_{0}|<r_{2}$ покладемо

$$\rho(x)=\left\{\begin{array}[]{rr}\eta(|f(x)-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|,&x\in D\setminus B_{0},\\ 0,&x\not\in D\setminus B_{0}.\end{array}\right.$$ (2.2)

Можна показати, що функцiя $\rho$ – борелева. Тодi в силу зроблених вище зауважень будемо мати, що

$$\int\limits_{\gamma}\rho(x)|dx|=$$

$$=\int\limits_{0}^{l(\gamma)}\eta(|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s))h,\frac{f(\gamma^{0}(s))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|}\right)\right|\,ds\,,$$ (2.3)

де $\gamma^{0},$ як звично, позначає натуральне зображення кривої $\gamma.$ Нехай $s_{1}$ – натуральний параметр на кривiй $f\circ\gamma.$ Тодi $s=s(s_{1}),$ причому за означенням класу $ACP_{p}$ функцiя $s_{1}=s_{1}(s)$ є абсолютно неперервною для $p$-майже всiх кривих сiм’ї $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}).$ В такому випадку, за теоремою Пономарьова обернена функцiя $s=s(s_{1})$ має нерiвну нулю похiдну майже скрiзь, див. [8, теорема 1]. Зауважимо також, що $\frac{ds_{1}}{ds}=|\left(f(\gamma^{0}(s))\right)^{\prime}_{s}|$ майже скрiзь, див. [18, теорема 1.3]. В свою чергу, за теоремою про похiдну складеної функцiї

$$\frac{ds_{1}}{ds}=|\left(f(\gamma^{0}(s))\right)^{\prime}_{s}|=|f({\gamma^{0}}^{\,\prime}(s))\cdot{\gamma^{0}}^{\,\prime}(s)|\,,$$ (2.4)

причому $|{\gamma^{0}}^{\,\prime}(s)|=1$ (бо за [18, теорема 1.3] $|{\gamma^{0}}^{\,\prime}(s)|=\frac{ds}{ds}=1$ майже скрiзь). З рiвностi (2.4) випливає, що

$$\frac{ds_{1}}{ds}\geqslant l(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s)))>0$$ (2.5)

при майже всiх $s,$ де $(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s)))$ визначено першою рiвнiстю у (1.1), а $l(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s)))>0$ з огляду на те, що $\gamma^{\,0}(s)\not\in B_{0}$ для майже всiх $s.$ Враховуючи [2, теорема 3.2.6] та рiвностi у (2.4), перетворимо вираз у (2.3) наступним чином:

$$\int\limits_{0}^{l(\gamma)}\eta(|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s))h,\frac{f(\gamma^{0}(s))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|}\right)\right|\,ds=$$

$$=\int\limits_{0}^{l(\gamma)}\eta(|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s))h,\frac{f(\gamma^{0}(s))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|}\right)\right|\cdot\frac{\frac{ds_{1}}{ds}}{\frac{ds_{1}}{ds}}\,ds=$$

$$=\int\limits_{0}^{l(f(\gamma))}\eta(r)\frac{\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s(s_{1})))h,\frac{f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|}\right)\right|}{\frac{ds_{1}}{ds}}\,ds_{1}\geqslant$$ (2.6)

$$\geqslant\int\limits_{0}^{l(f(\gamma))}\eta(r)\frac{\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s(s_{1}))){\gamma^{0}}^{\,\prime}(s(s_{1})),\frac{f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|}\right)\right|}{\frac{ds_{1}}{ds}}\,ds_{1}\,,$$

де $r=r(s_{1})=|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|.$ Зробимо замiну змiнних $r=r(s_{1}).$ Тодi

$$\frac{dr}{ds_{1}}=\frac{dr}{ds}\cdot\frac{ds}{ds_{1}}=$$

$$=\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s(s_{1}))){\gamma^{0}}^{\,\prime}(s(s_{1})),\frac{f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|}\right)\cdot\frac{ds}{ds_{1}}\,.$$ (2.7)

Оскiльки $\frac{ds}{ds_{1}}\neq 0$ майже скрiзь, можна застосувати теоремою про похiдну оберненої функцiї. Згiдно цiєї теореми $\frac{ds}{ds_{1}}=(\frac{ds_{1}}{ds})^{\,-1}.$ Тодi з (2.7) випливає, що

$$\frac{dr}{ds_{1}}=\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s(s_{1}))){\gamma^{0}}^{\,\prime}(s(s_{1})),\frac{f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|}\right)\cdot\frac{1}{\frac{ds_{1}}{ds}}\,.$$ (2.8)

Поєднуючи тепер (2.6), (2.7) та (2.8), будемо мати:

$$\int\limits_{\gamma}\rho(x)|dx|\geqslant$$

$$\geqslant\int\limits_{0}^{l(\gamma)}\eta(|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s))h,\frac{f(\gamma^{0}(s))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|}\right)\right|\,ds\,\geqslant$$

$$\geqslant\int\limits_{0}^{l(f(\gamma))}\eta(r(s_{1}))\,dr(s_{1})\,.$$ (2.9)

Зауважимо, що функцiя $r=r(s_{1})$ є абсолютно неперервною по змiннiй $s_{1}.$ Дiйсно, $r=r(s_{1})=|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|=|(f(\gamma))^{0}(s_{1})-y_{0}|,$ причому крива $(f(\gamma))^{0}(s_{1})-y_{0}$ абсолютно неперервна по $s_{1}$ як крива, що є абсолютно неперервною вiдносно свого натурального параметру, а функцiя $\varphi(x)=|x|$ є лiпшицевою. Тодi за [2, теорема 3.2.6] будемо мати:

$$\int\limits_{0}^{l(f(\gamma))}\eta(r(s_{1}))\,dr(s_{1})=\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(t)\,dt\geqslant 1\,.$$ (2.10)

Поєднуючи (2.9) i (2.10), ми отримаємо, що

$$\int\limits_{\gamma}\rho(x)|dx|\geqslant 1$$ (2.11)

для $p$-майже всiх $\gamma\in\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}).$ Отже, $\rho\in{\rm adm\,}\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})\setminus\Gamma_{0},$ де $M_{p}(\Gamma_{0})=0.$ (Тут i надалi $\rho\in{\rm adm\,}\Gamma,$ якщо нерiвнiсть (2.11) виконується для довiльної локально спрямлюваної кривої $\gamma\in\Gamma$). Отже,

$$M_{p}(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{D}\rho^{p}(x)dm(x).$$ (2.12)

Зауважимо, що $\rho=\sum\limits_{k=1}\limits^{\infty}\rho_{k}$, де функцiї $\rho_{k}=\rho\cdot\chi_{B_{k}}$ мають попарно непересiчнi носiї. Позначимо

$$K^{*}_{T}(x,y_{0}):=\frac{\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|\right)^{p}}{|J(x,f)|}\,.$$

Тодi за [2, теорема 3.2.5 при $m=n$]

$$\int\limits_{f(B_{k})\cap A(y_{0},r_{1},r_{2})}K^{*}_{T}(f_{k}^{-1}(y),y_{0})\cdot\eta^{p}(|y-y_{0}|)\,dm(y)=$$

$$=\int\limits_{B_{k}}K^{*}_{T}(x,y_{0})\cdot\eta^{p}(|f(x)-y_{0}|)|J(x,f)|dm(x)=$$

$$=\int\limits_{B_{k}}\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|\right)^{p}\eta^{p}(|f(x)-y_{0}|)\,dm(x)=$$ (2.13)

$$=\int\limits_{D}\rho_{k}^{p}(x)\,dm(x)\,,$$

де кожне з вiдображень $f_{k}=f|_{B_{k}},$ $k=1,2,\ldots$ є iн’єктивним за побудовою. Остаточно, оскiльки

$$K_{CT,p,y_{0}}(y,f)=\sum\limits_{x\in f^{\,-1}(y)}\frac{\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|\right)^{p}}{|J(x,f)|}=\sum\limits_{x\in f^{\,-1}(y)}K^{*}_{T}(x,y_{0})\,,$$

то сумуючи по $k=1,2,\ldots$ у (2.13) i застосовуючи теорему Лебега про збiжнiсть позитивних рядiв, див. [13, теорема I.12.3], ми отримаємо, що

$$\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}K_{CT,p,y_{0}}(y,f)\cdot\eta^{p}(|y-y_{0}|)\,dm(y)=$$

$$=\sum\limits_{k=1}\limits^{\infty}\int\limits_{D}\rho_{k}^{p}(x)dm(x)\geqslant M_{p}(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\,.\,\Box$$

Зауваження 2.1.

З огляду на нерiвнiсть Кошi-Буняковського,

$$K_{CT,p,y_{0}}(y,f)=\sum\limits_{x\in f^{\,-1}(y)}\frac{\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|\right)^{p}}{|J(x,f)|}\leqslant$$

$$\leqslant\sum\limits_{x\in f^{\,-1}(y)}\frac{\|f^{\,\prime}(x)\|^{p}}{|J(x,f)|}:=K_{I,p}(y,f^{\,-1})\,.$$ (2.14)

Тому нерiвнiсть

$$M_{p}(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant$$

$$\leqslant\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}K_{CT,p,y_{0}}(y,f)\cdot\eta^{p}(|y-y_{0}|)\,dm(y)\,,$$ (2.15)

яка отримана в теоремi 1.1, є бiльш сильною у порiвняннi з нерiвнiстю

$$M_{p}(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant$$

$$\leqslant\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}K_{I,p}(y,f^{\,-1})\cdot\eta^{p}(|y-y_{0}|)\,dm(y)\,,$$ (2.16)

яку було отримано ранiше в деяких роботах (див., напр., [7, теорема 8.5], [15, теорема 2.1]). Слiд розумiти, що у буквальному сенсi нерiвнiсть (2.15) не є бiльш загальною у порiвняннi з результатами згаданих робiт, бо в останнiх нерiвнiсть (2.16) сформульована в бiльш абстрактному виглядi:

$$M_{p}(\Gamma)\leqslant\int\limits_{f(E)}K_{I,p}(y,f^{\,-1},E)\cdot\rho_{*}^{p}(y)\,dm(y)\,,$$ (2.17)

де сiм’я $\Gamma$ є довiльною i належить до довiльної вимiрної множини $E\subset D,$ а $\rho_{*}\in{\rm adm}f(\Gamma).$ Отже, сiм’я кривих $\Gamma$ в (2.17) – довiльна, а в (2.15) – <<спецiального вигляду>>, яка чiтко прив’язана до точки $y_{0}.$ В той самий час, як було сказано, для цiєї <<спецiальної>> сiм’ї кривих нерiвнiсть (2.15) сильнiша за (2.16), або, що те саме, за (2.17), де функцiї $\rho_{*}(y)$ також мають окремий вигляд $\eta(|y-y_{0}|).$

Зауваження 2.2.

В роботi [11], див. також [3] i [14], впроваджено означення тангенсальної (дотичної) дилатацiї. Так називається наступна величина:

$$D_{f}(x,x_{0})=\frac{|J(x,f)|}{l_{f}^{n}(x,x_{0})}\,,$$ (2.18)

де

$$l_{f}(x,x_{0})=\min\limits_{|h|=1}\frac{|\partial_{h}f(x)|}{\left|\left(h,\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)\right|}\,,$$

$\partial_{h}f(x)=\lim\limits_{t\rightarrow+0}\frac{f(x+th)-f(x)}{t}.$ Покажемо, що якщо вiдображення $f$ є гомеоморфiзмом, то в точках $x\in D,$ в яких $f$ є невироджено диференцiйовним

$$K_{CT,n,x_{0}}(f(x),f^{\,-1})=D_{f}(x,x_{0})\,,\quad y_{0}=f(x_{0})\,.$$ (2.19)

Дiйсно,

$$K_{CT,n,x_{0}}(f(x),f^{\,-1})=\frac{\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left({f^{\,-1}}^{\,\prime}(f(x))h,\frac{f^{\,-1}(f(x))-x_{0}}{|f^{\,-1}(f(x))-x_{0}|}\right)\right|\right)^{n}}{|J(f(x),f^{\,-1})|}=$$

$$=\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left((f^{\,\prime}(x))^{\,-1}h,\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)\right|\right)^{n}\cdot|J(x,f)|=$$

$$=\left(\sup\limits_{h\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus\{0\}}\left|\left((f^{\,\prime}(x))^{\,-1}\frac{h}{|h|},\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)\right|\right)^{n}\cdot|J(x,f)|=$$

$$=\left(\sup\limits_{h\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus\{0\}}\frac{\left|\left((f^{\,\prime}(x))^{\,-1}h,\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)\right|}{|h|}\right)^{n}\cdot|J(x,f)|=$$

$$=\left(\sup\limits_{H\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus\{0\}}\left|\frac{\left(H,\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)}{|f^{\,\prime}(x)H|}\right|\right)^{n}\cdot|J(x,f)|=\left(\sup\limits_{H\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus\{0\}}\frac{\left|\left(\frac{H}{|H|},\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)\right|}{|f^{\,\prime}(x)\frac{H}{|H|}|}\right)^{n}\cdot|J(x,f)|=$$

$$=\left(\sup\limits_{|H|=1}\frac{\left|\left(H,\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)\right|}{|f^{\,\prime}(x)H|}\right)^{n}\cdot|J(x,f)|=\frac{1}{\left(\inf\limits_{|H|=1}\frac{1}{\left(\frac{\left|\left(H,\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)\right|}{|f^{\,\prime}(x)H|}\right)}\right)^{n}}\cdot|J(x,f)|=$$

$$=\frac{|J(x,f)|}{\left(\inf\limits_{|H|=1}\frac{|f^{\,\prime}(x)H|}{\left|\left(H,\frac{x-x_{0}}{|x-x_{0}|}\right)\right|}\right)^{n}}=D_{f}(x,x_{0})\,.$$

Отже, спiввiдношення (2.19) встановлено.

Зауваження 2.3.

Нехай вiдображення $f$ – гомеоморфiзм. Як вже було зазначено в зауваженнi 2.1,

$$K_{CT,p,y_{0}}(y,f)\leqslant K_{I,p}(y,f^{\,-1})\,.$$ (2.20)

Зауважимо, що остання нерiвнiсть, взагалi кажучи, є строгою на деякiй множинi додатної мiри. Дiйсно, нехай, наприклад, $p=n=2.$ Тодi згiдно зауваження 2.2

$$K_{CT,2,x_{0}}(f(x),f^{\,-1})=D_{f}(x,x_{0})\,,\quad y_{0}=f(x_{0})\,,x_{0}\in D\subset{\mathbb{C}}\,.$$ (2.21)

Зауважимо, що

$$D_{f}(x,x_{0})=\frac{\left|1-\frac{\overline{x-x_{0}}}{x-x_{0}}\mu(x)\right|^{2}}{1-|\mu(x)|^{2}}\,,$$ (2.22)

де $\mu(x)=\frac{f_{\overline{x}}}{f_{x}},$ $f_{x}\neq 0,$ $\mu(x)=0$ при $f_{x}=0,$ $f_{x}=(f_{x_{1}}-if_{x_{2}})/2,$ $f_{\overline{x}}=(f_{x_{1}}+if_{x_{2}})/2,$ $x=x_{1}=ix_{2},$ $i^{2}=-1$ (див. [7, лема 11.2]). Нехай, наприклад, $x_{0}=0,$ тодi

$$D_{f}(x,0)=\frac{\left|1-\frac{\overline{x}}{x}\mu(x)\right|^{2}}{1-|\mu(x)|^{2}}\,.$$ (2.23)

Якщо, наприклад, $\mu(x)=\frac{1}{2}\cdot\frac{x}{\overline{x}},$ то з (2.23) отримаємо, що

$$D_{f}(x,0)=\frac{\left|1-\frac{\overline{x}}{x}\mu(x)\right|^{2}}{1-|\mu(x)|^{2}}=\frac{\frac{1}{4}}{\frac{3}{4}}=\frac{1}{3}<1\,.$$ (2.24)

Тодi з огляду на (2.21) $K_{CT,2,x_{0}}(f(x),f^{\,-1})=\frac{1}{3},$ проте це робить нерiвнiсть (2.20) строгою, бо права частина (2.20) при $p=n$ завжди не менша одиницi (див., напр.,[9, спiввiдношення (4.8)–(4.10), гл. I]).

КОНТАКТНА IНФОРМАЦIЯ

Євген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
кафедра математичного аналiзу, вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
2. Iнститут прикладної математики i механiки НАН України,
вул. Добровольського, 1
м. Слов’янськ, Україна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com

Валерiй Андрiйович Таргонський
Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
кафедра математичного аналiзу, вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
e-mail: w.targonsk@gmail.com