Умови регулярностi розв’язкiв деяких параболiчних систем

Regularity conditions for solutions to some parabolic systems

Дослiджено глобальну i локальну регулярнiсть узагальнених розв’язкiв початково-крайової задачi для параболiчної за Петровським системи диференцiальних рiвнянь другого порядку. Результати сформульовано в термiнах приналежностi правих частин задачi деяким узагальненим просторам Соболєва. Отримано новi достатнi умови класичностi узагальненого розв’язку.

We investigate global and local regularity of generalized solutions to parabolic initial-boundary value problem for Petrovskii system of second order differential equations. Results are formulated in terms of the belonging of right-hand sides of the problem to some generalized Sobolev spaces. We also obtain new sufficient conditions under which the generalized solution should be classical.

1. Вступ. Мета цiєї працi - доповнити результати нашої статтi [1] про коректну розв’язнiсть деяких параболiчних початково-крайових задач в узагальнених функцiональних просторах Соболєва теоремами про достатнi умови регулярностi розв’язкiв задач. Ми дослiджуємо параболiчнi за Петровським системи диференцiальних рiвнянь другого порядку, заданi у багатовимiрному скiнченному цилiндрi $\Omega$ з гладкою бiчною поверхнею. Регулярнiсть розв’язкiв цих систем характеризуємо у термiнах гiльбертових анiзотропних функцiональних просторiв $H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$, де дiйсне число $s\geq 2$, а функцiональний параметр $\varphi:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ повiльно змiнюється на нескiнченностi у сенсi Карамати. Параметр $\varphi$ уточнює основну степеневу регулярнiсть розв’язкiв, яка задається числовими параметрами $s$ i $s/2$ за просторовими i часовою змiнними вiдповiдно.

Вказанi простори є окремим випадком просторiв, уведених Л. Хермандером [2, 3]. Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$, то $H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$ – анiзотропнi простори Соболєва $H^{s,s/2}(\Omega)$, якi разом з просторами Гельдера широко застосовуються у теорiї параболiчних задач [4, 5, 6, 7, 8, 9]. Її центральний результат стверджує, що цi задачi коректно розв’язнi (за Адамаром) на парах вiдповiдних анiзотропних просторiв Соболєва i Гельдера, тобто породжують iзоморфiзми на цих парах.

У теперiшнiй час параболiчнi задачi активно дослiджують у бiльш тонко градуйованих шкалах функцiональних просторiв, нiж класичнi шкали Соболєва i Гельдера (див., наприклад, [10, 11, 12, 13, 14, 15, 16]). Використовують простори зi змiшаною $L_{p}-L_{q}$ нормою, простори Лiзоркiна-Трiбеля, рiзнi ваговi простори, узагальненi простори Соболєва $H^{s,s/(2b);\varphi}$, де $2b$ – параболiчна вага. Для останнiх теорiя розв’язностi скалярних параболiчних задач побудована в основному в працях [12, 13, 17] i викладена в монографiї [18]. Випадок систем дослiджено в [1, 19].

Основнi результати цiєї статтi – теореми про достатнi умови приналежностi узагальнених розв’язкiв дослiджуваних у [1] параболiчних задач до просторiв $H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$ та умови неперервностi розв’язкiв та вказаних їх частинних похiдних, зокрема умови класичностi узагальнених розв’язкiв. Використання функцiонального параметра $\varphi$ дозволяє отримати новi тонкi i точнi умови гладкостi розв’язкiв у порiвняннi з класичними результатами [4, 8, 9]. У скалярному випадку версiї цих теорем встановлено в [12, 20, 21], а для елiптичних крайових задач – в [22, 23, 24, 25]. Окремий випадок параболiчних крайових задач для систем з однорiдними початковими даними Кошi розглянуто в [19, 26].

2. Постановка задачi. Нехай довiльно заданi цiле число $n\geq 2$, дiйсне число $\tau>0$ i обмежена область $G\subset\mathbb{R}^{n}$ з нескiнченно гладкою межею $\Gamma:=\partial G$. Позначимо $\Omega:=G\times(0,\tau)$ — вiдкритий цилiндр в $\mathbb{R}^{n+1}$, $S:=\Gamma\times(0,\tau)$ — його бiчна поверхня. Тодi $\overline{\Omega}:=\overline{G}\times[0,\tau]$ i $\overline{S}:=\Gamma\times[0,\tau]$ є замикання $\Omega$ i $S$ вiдповiдно. Будемо ототожнювати $G$ з нижньою основою $G\times\{0\}$ цилiндра $\Omega$.

Розглянемо таку параболiчну початково-крайову задачу у цилiндрi $\Omega$:

$$\begin{split}\partial_{t}u_{j}(x,t)+\sum_{k=1}^{N}\sum_{|\alpha|\leq 2}&a^{\alpha}_{j,k}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}u_{k}(x,t)=f_{j}(x,t)\\ &\mbox{для вс\T2A\cyrii х}\quad(x,t)\in\Omega\quad\mbox{та}\quad j\in\{1,\dots,N\};\end{split}$$ (1)

$$\begin{split}\sum_{k=1}^{N}\sum_{|\alpha|\leq l_{j}}&b^{\alpha}_{j,k}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}u_{k}(x,t)=g_{j}(x,t)\\ &\mbox{для вс\T2A\cyrii х}\quad(x,t)\in S\quad\mbox{та}\quad j\in\{1,\dots,N\};\end{split}$$ (2)

$$u_{j}(x,t)\big{|}_{t=0}=h_{j}(x)\quad\mbox{для вс\T2A\cyrii х}\quad x\in G\quad\mbox{та}\quad j\in\{1,\ldots,N\}.$$ (3)

Тут довiльним чином вибранi натуральне число $N\geq 2$ та числа $l_{1},\ldots,l_{N}\in\{0,\,1\}$. Всi коефiцiєнти диференцiальних виразiв у формулах (1) та (2) є нескiнченно гладкими комплекснозначними функцiями, заданими на $\overline{\Omega}$ i $\overline{S}$ вiдповiдно; тобто усi $a_{j,k}^{\alpha}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ i $b_{j,k}^{\alpha}\in C^{\infty}(\overline{S})$. Використовуємо такi позначення $D^{\alpha}_{x}:=D^{\alpha_{1}}_{1}\dots D^{\alpha_{n}}_{n}$, де $D_{k}:=i\,\partial/\partial{x_{k}}$ i $\partial_{t}:=\partial/\partial t$ для частинних похiдних функцiй, що залежать вiд $x=(x_{1},\ldots,x_{n})\in\mathbb{R}^{n}$ i $t\in\mathbb{R}$. Тут $i$ – уявна одиниця, $\alpha=(\alpha_{1},...,\alpha_{n})$ мультиiндекс, i $|\alpha|:=\alpha_{1}+\cdots+\alpha_{n}$. У формулах (1) i (2) та їх аналогах пiдсумовування ведеться за цiлими невiд’ємними iндексами $\alpha_{1},...,\alpha_{n}$, якi задовольняють умову, вказану пiд знаком суми.

Припускаємо, що початково-крайова задача (1)–(3) параболiчна за Петровським у цилiндрi $\Omega$ (див. означення в [4, розд. 1, § 1]).

Встановимо достатнi умови глобальної та локальної регулярностi узагальнених розв’язкiв задачi (1)–(3) в термiнах приналежностi її правих частин узагальненим анiзотропним просторам Соболєва. Крiм того отримаємо новi достатнi умови класичностi цих розв’язкiв.

Нагадаємо означення узагальненого анiзотропного простору Соболєва на $\mathbb{R}^{k}$. Через $\mathcal{M}$ позначимо клас усiх вимiрних за Борелем функцiй $\varphi:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ таких, що:

(i) $\varphi$ i $1/\varphi$ обмеженi на кожному вiдрiзку $[1,c]$, де $1<c<\infty$;

(ii) $\varphi$ повiльно змiнна за Й. Карамата на нескiнченностi, тобто

$$\lim_{r\rightarrow\infty}\frac{\varphi(\lambda r)}{\varphi(r)}=1\quad\mbox{для кожного}\quad\lambda>0.$$

Нехай $s\in\mathbb{R}$ i $\varphi\in\mathcal{M}$. За означенням, комплексний лiнiйний простiр $H^{s,s/2;\varphi}(\mathbb{R}^{k})$, де $2\leq k\in\mathbb{Z}$, складається з усiх повiльно зростаючих розподiлiв $w\in\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{k})$ таких, що їх (повне) перетворення Фур’є $\widetilde{w}$ є функцiєю, яка локально iнтегровна на $\mathbb{R}^{k}$ за Лебегом i задовольняє умову

$$\begin{split}&\|w\|_{H^{s,s/2;\varphi}(\mathbb{R}^{k})}:=\\ &\biggl{(}\;\int\limits_{\mathbb{R}^{k-1}}\int\limits_{\mathbb{R}}\bigl{(}1+|\xi|^{2}+|\eta|\bigr{)}^{s}\,\varphi^{2}\bigl{(}(1+|\xi|^{2}+|\eta|)^{1/2}\bigr{)}\,|\widetilde{w}(\xi,\eta)|^{2}\,d\xi\,d\eta\biggr{)}^{1/2}<\infty,\end{split}$$ (4)

де $\xi\in\mathbb{R}^{k-1}$ i $\eta\in\mathbb{R}$. Цей простiр гiльбертовий i сепарабельний вiдносно норми (4). Вiн є окремим випадком просторiв $\mathcal{B}_{p,\mu}$, введених Л. Хермандером [2, п. 2.2]; а саме, $H^{s,s/2;\varphi}(\mathbb{R}^{k})=\mathcal{B}_{p,\mu}$ за умови, що $p=2$ i

$$\mu(\xi,\eta)\equiv\bigl{(}1+|\xi|^{2}+|\eta|\bigr{)}^{s/2}\,\varphi\bigl{(}(1+|\xi|^{2}+|\eta|)^{1/2}\bigr{)}.$$

Гiльбертовий анiзотропний простiр $H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$ означається як простiр звужень на $\Omega$ усiх розподiлiв з $H^{s,s/2;\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$, а гiльбертовий анiзотропний простiр $H^{s,s/2;\varphi}(S)$ на бiчнiй поверхнi цилiндра означається за базовим простором $H^{s,s/2;\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ за допомогою спецiальних локальних карт на бiчнiй поверхнi цилiндра (див. [27, п. 1]). Означення та основнi властивостi просторiв $H^{s,s/2;\varphi}(W)$, де $W\in\{\Omega,S\}$, наведенi, наприклад, в [1, п.2]. Iзотропнi простори $H^{s;\varphi}(G)$ i $H^{s;\varphi}(\Gamma)$, заданi на основi $G$ цилiндра та лiнiї $\Gamma$ з’єднання основи i бiчної поверхнi вiдповiдно, означено в [22, п.2.1.1, 3.2.1], [24]. Якщо $\varphi(\cdot)=1$, то цi простори є соболєвськими. В цьому випадку прибираємо iндекс $\varphi$ у їх позначеннях.

Результати цiєї роботи спираються на теорему про iзоморфiзми [1, теорема 4.1] для задачi (1)–(3). Сформулюємо для зручностi цей результат.

Покладемо

$$A_{j,k}(x,t,D_{x},\partial_{t}):=\delta_{j,k}\partial_{t}+\sum_{|\alpha|\leq 2}a^{\alpha}_{j,k}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}$$ (5)

та

$$B_{j,k}(x,t,D_{x}):=\sum_{|\alpha|\leq l_{j}}b^{\alpha}_{j,k}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}$$ (6)

для всiх $j,k\in\{1,\ldots,N\}$. Тут $\delta_{j,k}$ – символ Кронекера. Скориставшись позначеннями (5) та (6) запишемо всi рiвностi в (1) та (2) у такiй еквiвалентнiй формi:

$$\sum_{k=1}^{N}A_{j,k}(x,t,D_{x},\partial_{t})u_{k}(x,t)=f_{j}(x,t)$$

та

$$\sum_{k=1}^{N}B_{j,k}(x,t,D_{x})u_{k}(x,t)=g_{j}(x,t).$$

Покладемо $u:=(u_{1},\ldots,u_{N})$, $f:=(f_{1},\ldots,f_{N})$, $g:=(g_{1},\ldots,g_{N})$ та $h:=(h_{1},\ldots,h_{N})$. Запишемо систему (1) та граничнi умови (2) в матричнiй формi $Au=f$ та $Bu=g$; тут

$$A:=(A_{j,k}(x,t,D_{x},\partial_{t}))_{j,k=1}^{N}\quad\mbox{та}\quad B:=\bigl{(}B_{j,k}(x,t,D_{x})\bigr{)}_{j,k=1}^{N}$$

– матричнi диференцiальнi оператори. Пов’яжемо iз задачею (1)–(3) лiнiйне вiдображення

$$u\mapsto\Lambda u:=\bigl{(}Au,Bu,u|_{t=0}\bigr{)},\quad\mbox{де}\;\,u\in\bigl{(}C^{\infty}(\overline{\Omega})\bigr{)}^{N}.$$ (7)

Твердження 1 [1, теорема 4.1]. Нехай довiльно заданi параметри: числовий $s\geq 2$ i функцiональний $\varphi\in\nobreak\mathcal{M}$. У випадку $s=2$ додатково припустимо, що $\varphi$ є зростаючою (в нестрогому сенсi) функцiєю. Тодi вiдображення (7) продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до iзоморфiзму

$$\Lambda:\,\bigl{(}H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)\bigr{)}^{N}\leftrightarrow\mathcal{Q}^{s-2,s/2-1;\varphi}.$$ (8)

Тут $\mathcal{Q}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ гiльбертовий простiр правих частин задачi (див. [1, п.4]). А саме, для $s\notin E$, де

$$E:=\{2l+l_{j}+3/2:j,l\in\mathbb{Z},\;1\leq j\leq N,\;l\geq 0\}\cap(2,\infty),$$ (9)

вiн утворений такими векторами $(f,g,h)$ з простору

$$\mathcal{H}^{s-2,s/2-1;\varphi}:= \bigl{(}H^{s-2,s/2-1;\varphi}(\Omega)\bigr{)}^{N}$$

$$\oplus\bigoplus_{j=1}^{N}H^{s-l_{j}-1/2,(s-l_{j}-1/2)/2;\varphi}(S)\oplus\bigl{(}H^{s-1;\varphi}(G)\bigr{)}^{N},$$

що задовольняють природнi умови узгодження правих частин параболiчної задачi (1)–(3). У випадку $s\in E$ гiльбертовий простiр $\mathcal{Q}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ означається за допомогою квадратичної iнтерполяцiї з числовим параметром $1/2$:

$$\begin{split}&\mathcal{Q}^{s-2,s/2-1;\varphi}:=\\ &:=\bigl{[}\mathcal{Q}^{s-\varepsilon-2,(s-\varepsilon)/2-1;\varphi},\mathcal{Q}^{s+\varepsilon-2,(s+\varepsilon)/2-1;\varphi}\bigr{]}_{1/2}.\end{split}$$ (10)

Тут $\varepsilon\in(0,1/2)$ – довiльне число. Означений у такий спосiб простiр не залежить з точнiстю до еквiвалентностi норм вiд вибору числа $\varepsilon$.

3. Основнi результати. Це – достатнi умови глобальної та локальної регулярностi узагальненого розв’язку параболiчної задачi (1)–(3) в узагальнених просторах Соболєва, а також – достатня умова класичностi цього розв’язку. Дамо його означення.

Нехай усi компоненти правих частин $f$, $g$ та $h$ задачi є довiльними розподiлами на $\Omega$, $S$ i $G$ вiдповiдно. Вектор-функцiю $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$ називаємо узагальненим розв’язком задачi (1)–(3), якщо

$$\Lambda u=(f,g,h),$$ (11)

де $\Lambda$ — обмежений оператор (8) для $s=2$ i $\varphi=1$. З рiвностi (11) випливає, що

$$(f,g,h)\in\mathcal{Q}^{0,0}.$$ (12)

З iзоморфiзму (8) випливає (див. також [7, теорема 5.7]), що параболiчна задача (1)–(3) має єдиний узагальнений розв’язок $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$ для кожного вектора (12).

Теорема 1. Припустимо, що вектор-функцiя $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$ є узагальненим розв’язком параболiчної задачi (1)–(3), правi частини якої задовольняють умову

$$(f,g,h)\in\mathcal{Q}^{s-2,s/2-1;\varphi}$$

для деяких $s\geq 2$ i $\varphi\in\mathcal{M}$ (у випадку $s=2$ додатково припускаємо, що $\varphi$ є зростаючою (в нестрогому сенсi) функцiєю). Тодi $u\in\bigl{(}H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)\bigr{)}^{N}$.

Цей результат про достатню умову глобальної (тобто в усьому цилiндрi $\Omega$ аж до його межi) регулярностi розв’язку є прямим наслiдком твердження 1.

Тепер сформулюємо локальну версiю цiєї теореми. Нехай $U$ — вiдкрита множина в $\mathbb{R}^{n+1}$ така, що $\nobreak{\Omega_{0}:=U\cap\Omega\neq\varnothing}$ i $U\cap\Gamma=\varnothing$. Покладемо $\Omega^{\prime}:=U\cap\partial\overline{\Omega}$, $S_{0}:=U\cap S$, $S^{\prime}:=U\cap\{(x,\tau):x\in\Gamma\}$ i $G_{0}:=U\cap G$. Позначимо через $H^{s,s/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ лiнiйний простiр усiх розподiлiв $u$ на $\Omega$ таких, що $\chi u\in H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$ для кожної функцiї $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, яка задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$. Аналогiчно, позначимо через $H^{s,s/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(S_{0},S^{\prime})$ лiнiйний простiр усiх розподiлiв $v$ на $S$ таких, що $\chi v\in H^{s,s/2;\varphi}(S)$ для будь-якої функцiї $\chi\in C^{\infty}(\overline{S})$, яка задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset S_{0}\cup S^{\prime}$. Нарештi, $H^{s;\varphi}_{\mathrm{loc}}(G_{0})$ позначає лiнiйний простiр усiх розподiлiв $w$ на $G$ таких, що $\chi w\in H^{s;\varphi}(G)$ для кожної функцiї $\chi\in C^{\infty}(\overline{G})$, яка задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset G_{0}$ (див., наприклад, [12, пункт 4]).

Теорема 2. Нехай $s\geq 2$ i $\varphi\in\mathcal{M}$ (у випадку $s=2$ додатково припускаємо, що $\varphi$ є зростаючою (в нестрогому сенсi) функцiєю). Припустимо, що вектор-функцiя $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$ є узагальненим розв’язком параболiчної задачi (1)–(3), правi частини якої задовольняють такi умови:

$$f\in\bigl{(}H^{s-2,s/2-1;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N},$$ (13)

$$g\in\bigoplus_{j=1}^{N}H^{s-l_{j}-1/2,(s-l_{j}-1/2)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(S_{0},S^{\prime}),$$ (14)

$$h\in\bigl{(}H^{s-1;\varphi}_{\mathrm{loc}}(G_{0})\bigr{)}^{N}.$$ (15)

Тодi $u\in\bigl{(}H^{s,s/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}$.

Якщо $\Omega^{\prime}=\varnothing$, то теорема 2 стверджує, що регулярнiсть узагальненого розв’язку пiдвищується в околах внутрiшнiх точок замкненого цилiндра $\overline{\Omega}$. Якщо $G_{0}=\varnothing$, то ця теорема стверджує, що регулярнiсть розв’язку $u(x,t)$ пiдвищується при $t>0$. В цих випадках вона є наслiдком [19, теорема 2].

Зазначимо, що припущення $U\cap\Gamma=\varnothing$ iстотне, оскiльки без нього висновок теореми 2 є взагалi хибним. Для його iстинностi у цьому випадку, треба накласти на правi частини задачi (1)–(3) на множинi $U\cap\Gamma$ деякi додатковi умови узгодження.

Узагальненi простори Соболєва дозволяють отримати бiльш тонкi, нiж у випадку класичних просторiв Соболєва, достатнi умови неперервностi узагальненого розв’язку $u$ та його узагальнених похiдних заданого порядку на множинi $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$.

Подiбно до [12, с.3617] (див. також [18, зауваження 2.1]) узагальнену функцiю $v\in\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$ називаємо неперервною на множинi $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$, якщо iснує неперервна функцiя $v_{0}$ на $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ така, що

$$v(\omega)=\int\limits_{\Omega_{0}}v_{0}(x,t)\,\omega(x,t)\,dxdt$$ (16)

для довiльної функцiї $\omega\in C^{\infty}(\Omega)$, носiй якої задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\omega\subset\Omega_{0}$. Тут $v(\omega)$ — значення функцiонала $v$ на функцiї $\omega$.

Теорема 3. Нехай задане довiльне цiле число $p\geq 0$. Припустимо, що вектор-функцiя $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$ є узагальненим розв’язком параболiчної задачi (1)–(3), правi частини якої задовольняють умови (13)–(15) для $s:=p+1+n/2$ i деякого функцiонального параметра $\varphi\in\mathcal{M}$, що задовольняє умову

$$\int\limits_{1}^{\,\infty}\;\frac{dr}{r\,\varphi^{2}(r)}<\infty,$$ (17)

причому у випадку $s=2$ додатково припускаємо, що функцiя $\varphi$ зростає (в нестрогому сенсi). Тодi розв’язок $u(x,t)=(u_{1}(x,t),\ldots,u_{N}(x,t))$ i кожна його узагальнена частинна похiдна $D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}u(x,t)=(D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}u_{1}(x,t),\ldots,D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}u_{N}(x,t))$, де $|\alpha|+2\beta\leq p$, неперервнi на множинi $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$.

Для цiєї теореми правильнi версiї зауважень 1 i 2 з [19]. А саме, умова (17) в теоремi є точною. Крiм того, якщо переформулювати теорему 3 на випадок класичних просторiв Соболєва ($\varphi=1$), то (17) не виконується i доведеться замiнити умови (13)–(15) для $s:=p+1+n/2$ на бiльш сильнi. Потрiбно стверджувати, що цi умови виконуються для деякого $s>p+1+n/2$.

Теорема 3 дозволяє отримати новi й тонкi достатнi умови класичностi узагальненого розв’язку задачi (1)–(3). Сформулюємо означення класичного розв’язку цiєї задачi.

Нехай $l_{0}:=\max\{l_{1},\dots,l_{N}\}$. Покладемо

$$S_{\varepsilon}:=\{x\in\Omega:\mbox{dist}(x,S)<\varepsilon\},\quad G_{\varepsilon}:=\{x\in\Omega:\mbox{dist}(x,G)<\varepsilon\},$$

де число $\varepsilon>0$.

Узагальнений розв’язок $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$ задачi (1)–(3) називаємо класичним, якщо узагальненi частиннi похiднi вектор-функцiї $u=u(x,t)$ задовольняють такi три умови:

• $D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u$ неперервна на $\Omega$, якщо $0\leq|\alpha|+2\beta\leq 2$;

• $D^{\alpha}_{x}u$ неперервна на $S_{\varepsilon}\cup S$ для деякого числа $\varepsilon>0$, якщо $0\leq|\alpha|\leq l_{0}$;

• $u$ неперервна на $G_{\varepsilon}\cup G$ для деякого числа $\varepsilon>0$.

Якщо розв’язок $u=u(x,t)$ задачi (1)–(3) класичний, то її лiвi частини є неперервними функцiями на вiдповiдних множинах.

Теорема 4. Припустимо, що вектор-функцiя $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$ є узагальненим розв’язком параболiчної задачi (1)–(3), правi частини якої задовольняють такi умови:

$$f\in \bigl{(}H_{\mathrm{loc}}^{1+n/2,\,1/2+n/4;\varphi}(\Omega,\varnothing)\bigr{)}^{N}\cap$$ (18)

$$\cap\bigl{(}H_{\mathrm{loc}}^{l_{0}-1+n/2,\,l_{0}/2-1/2+n/4;\varphi}(S_{\varepsilon},S)\bigr{)}^{N}\cap$$

$$\cap\bigl{(}H_{\mathrm{loc}}^{-1+n/2,\,-1/2+n/4;\varphi}(G_{\varepsilon},G)\bigr{)}^{N},$$

$$g\in\bigoplus_{j=1}^{N}H_{\mathrm{loc}}^{l_{0}+n/2-l_{j}+1/2,\,l_{0}/2+n/4-l_{j}/2+1/4;\varphi}(S,\varnothing),$$ (19)

$$h\in\bigl{(}H_{\mathrm{loc}}^{n/2;\varphi}(G)\bigr{)}^{N},$$ (20)

з деяким функцiональним параметром $\varphi\in\mathcal{M}$, який задовольняє умови теореми 3. Тодi розв’язок $u$ класичний.

6. Доведення.

У скалярному випадку $N=1$ теореми 2, 3 i 4 встановлено в [12, розд. 6] (див. також монографiю [18, розд. 3.4, 3.5]). Ми узагальнюємо розробленi там методи доведення на випадок систем.

Доведення теореми 2. Першим кроком доведемо, що з умов (13)–(15) випливає iстиннiсть iмплiкацiї

$$u\in\bigl{(}H^{s-\lambda,(s-\lambda)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow$$ (21)

$$\Longrightarrow u\in\bigl{(}H^{s-\lambda+1,(s-\lambda+1)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}$$

для всiх цiлих $\lambda\geq 1$, що задовольняють умову $s-\lambda+1>2$.

Нехай $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ є довiльною функцiєю такою, що $\mbox{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$. Для $\chi$ iснує функцiя $\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ така, що $\mbox{supp}\,\eta\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ i $\eta=1$ в околi $\mbox{supp}\,\chi$. Переставивши диференцiальнi оператори $A$ i $B$ з оператором множення на функцiю $\chi$, отримаємо

$$\Lambda(\chi u) =\Lambda(\chi\eta u)=\chi\Lambda(\eta u)+\Lambda^{\prime}(\eta u)=$$ (22)

$$=\chi\Lambda u+\Lambda^{\prime}(\eta u)=\chi(f,g,h)+\Lambda^{\prime}(\eta u).$$

Тут $\Lambda^{\prime}:=(A^{\prime},B^{\prime},0)$ – оператор, елементи $A^{\prime}$ i $B^{\prime}$ якого мають вигляд

$$A^{\prime}:=\biggl{(}\sum_{|\alpha|\leq 1}a^{\alpha}_{j,k,1}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\biggr{)}_{j,k=1}^{N}\quad\mbox{\T2A\cyrii}\quad B^{\prime}:=\bigl{(}b_{j,k,1}(x,t)\bigr{)}_{j,k=1}^{N},$$

де $a^{\alpha}_{j,k,1}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ i $b_{j,k,1}\in C^{\infty}(\overline{S})$. Iншими словами, $A^{\prime}$ i $B^{\prime}$ — деякi матричнi диференцiальнi оператори, порядки кожної компоненти яких принаймнi на одиницю меншi, нiж порядки вiдповiдних компонент операторiв $A$ i $B$.

Для кожного $\sigma\geq 1$ оператор $\Lambda^{\prime}$ неперервно дiє на парi просторiв

$$\Lambda^{\prime}:\bigl{(}H^{\sigma,\sigma/2;\varphi}(\Omega)\bigr{)}^{N}\rightarrow\mathcal{H}^{\sigma-1,\,\sigma/2-1/2;\,\varphi}.$$ (23)

У випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$ цей факт вiдомий. Вiн випливає з властивостей операторiв диференцiювання та операторiв слiду у просторах Соболєва. Звiдси неперервнiсть оператора (23) у загальному випадку отримується методом квадратичної iнтерполяцiї. (Її викладено, наприклад, у монографiї [22, п.1.1]). Для $\sigma>1$ i довiльного $\varphi\in\mathcal{M}$ це випливає з iнтерполяцiйних формул [27, Теорема 2], [27, Лема 2] (з $\Omega$ замiсть $\Pi$) та [22, Теореми 1.5, 1.14(i), 3.2]. Для $\sigma=1$ i зростаючої функцiї $\varphi\in\mathcal{M}$ — з [28, Леми 2 i 3], [29, Теорема 4.1] та [22, Теорема 1.5].

З умов (13)–(15) теореми випливає, що

$$\chi\,(f,g,h)\in\mathcal{H}^{s-2,s/2-1;\varphi}.$$ (24)

Врахувавши неперервнiсть оператора $\Lambda^{\prime}$ на парi просторiв (23), де $\sigma:=s-\lambda$, маємо

$$u\in\bigl{(}H^{s-\lambda,(s-\lambda)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow$$

$$\Longrightarrow\Lambda^{\prime}(\eta u)\in\mathcal{H}^{s-\lambda-1,(s-\lambda-1)/2;\varphi}.$$

З цiєї iмплiкацiї, включення (24) та формули (22) випливає, що

$$u\in\bigl{(}H^{s-\lambda,(s-\lambda)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow$$ (25)

$$\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{s-\lambda-1,(s-\lambda-1)/2;\varphi}.$$

Далi покажемо, що з умов $U\cap\Gamma=\varnothing$ i $\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{\sigma-2,\sigma/2-1;\varphi}$ випливає включення

$$\Lambda(\chi u)\in\mathcal{Q}^{\sigma-2,\sigma/2-1;\varphi}$$ (26)

для будь-якого $\sigma\geq 2$. Цей факт дасть можливiсть довести (21), скориставшись теоремою 1.

Оскiльки $U\cap\Gamma=\varnothing$, то $\mathrm{dist}(\mathrm{supp}\,\chi,\Gamma)>0$. Це означає, що $\Lambda(\chi u)=0$ в деякому околi множини $\Gamma$. Тому вектор-функцiя $\Lambda(\chi u)$ задовольняє умови узгодження правих частин параболiчної задачi (1)–(3) (див., наприклад, [1, п.4]). Отже, згiдно з означенням простору $\mathcal{Q}^{\sigma-2,\sigma/2-1;\varphi}$ у випадку $\sigma\notin E$ виконується включення $\Lambda(\chi u)\in\mathcal{Q}^{\sigma-2,\sigma/2-1;\varphi}$.

Розглянемо випадок $\sigma\in E$. Нехай $\chi_{1}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ така, що $\chi_{1}=0$ в околi множини $\Gamma$ i $\chi_{1}=1$ в околi $\mathrm{supp}\,\chi$. З попереднiх мiркувань випливає, що вiдображення $M_{\chi_{1}}:F\mapsto\chi_{1}F$ є обмеженим оператором на просторах

$$M_{\chi_{1}} :\mathcal{H}^{\sigma\pm\varepsilon-2,(\sigma\pm\varepsilon)/2-1;\varphi}\to$$ (27)

$$\to\mathcal{Q}^{\sigma\pm\varepsilon-2,(\sigma\pm\varepsilon)/2-1;\varphi},$$

якщо $0<\varepsilon<1/2$, оскiльки $\sigma\pm\varepsilon\notin E$. Iнтерполюючи з числовим параметром $1/2$ оператори (27) маємо обмежений оператор

$$M_{\chi_{1}} :\bigl{[}\mathcal{H}^{\sigma-\varepsilon-2,(\sigma-\varepsilon)/2-1;\varphi},\mathcal{H}^{\sigma+\varepsilon-2,(\sigma+\varepsilon)/2-1;\varphi}\bigr{]}_{1/2}\to$$

$$\to\bigl{[}\mathcal{Q}^{\sigma-\varepsilon-2,(\sigma-\varepsilon)/2-1;\varphi},\mathcal{Q}^{\sigma+\varepsilon-2m,(\sigma+\varepsilon)/2-1;\varphi}\bigr{]}_{1/2}.$$

Згiдно з iнтерполяцiйними формулами для просторiв $\mathcal{H}^{\sigma\pm\varepsilon-2,(\sigma\pm\varepsilon)/2-1;\varphi}$ (див. [12, Лема 6.4]) та (10) цей оператор дiє на парi просторiв

$$M_{\chi_{1}}:\mathcal{H}^{\sigma-2,\sigma/2-1;\varphi}\to\mathcal{Q}^{\sigma-2,\sigma/2-1;\varphi}.$$ (28)

Оскiльки $\chi_{1}$ така, що $\chi_{1}=1$ в околi $\mathrm{supp}\,\chi$, то $\chi_{1}\Lambda(\chi u)=\Lambda(\chi u)$. Нагадаємо, що $\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{\sigma-2,\sigma/2-1;\varphi}$. Тодi на пiдставi (28) виконується включення

$$\Lambda(\chi u)=\chi_{1}\Lambda(\chi u)\in\mathcal{Q}^{\sigma-2,\sigma/2-1;\varphi}.$$

Випадок $\sigma\in E$ розглянуто.

З формул (25) i (26), де $\sigma=s-\lambda+1$, випливає за теоремою 1, що

$$u\in\bigl{(}H^{s-\lambda,(s-\lambda)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow$$

$$\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{s-\lambda-1,(s-\lambda-1)/2;\varphi}\Longrightarrow$$

$$\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{Q}^{s-\lambda-1,(s-\lambda-1)/2;\varphi}\Longrightarrow$$

$$\Longrightarrow\chi u\in\bigl{(}H^{s-\lambda+1,(s-\lambda+1)/2;\varphi}(\Omega)\bigr{)}^{N}.$$

Оскiльки $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ є довiльною функцiєю, пiдпорядкованою умовi $\mbox{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$, то останнє включення означає, що $u\in\bigl{(}H^{s-\lambda+1,(s-\lambda+1)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}$. Оскiльки за умовою теореми $\chi u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$ й, крiм того, $s-\lambda+1>2$, то можна застосувати теорему 1. Iмплiкацiю (21) доведено.

За її допомогою доведемо потрiбне включення $u\in\nobreak\bigl{(}H^{s,s/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}$. Нагадаємо, що $s\geq 2$. Нехай спочатку $s\notin\mathbb{Z}$. Тодi iснує цiле число $\lambda_{0}$ таке, що

$$s-\lambda_{0}<2<s-\lambda_{0}+1.$$

За умовою теореми $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$. Використавши (21) послiдовно для значень $\lambda:=\nobreak\lambda_{0}$, $\lambda:=\lambda_{0}-1$,…, $\lambda:=1$, робимо висновок, що

$$u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}\subset\bigl{(}H^{s-\lambda_{0},(s-\lambda_{0})/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow$$

$$\Longrightarrow u\in\bigl{(}H^{s-\lambda_{0}+1,(s-\lambda_{0}+1)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow\ldots$$

$$\ldots\Longrightarrow u\in\bigl{(}H^{s,s/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}.$$

Отже, потрiбне включення доведено у розглянутому випадку.

Перейдемо до випадку коли $s\in\mathbb{Z}$ i $s>2$. Використаємо щойно отриманий результат. Нехай $0<\varepsilon\ll 1$. Тодi $\nobreak{s-\varepsilon\notin\mathbb{Z}}$ i $s-\varepsilon>2$. Згiдно з цим результатом

$$u\in\bigl{(}H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}.$$

Застосувавши iмплiкацiю (21), де $\lambda=1$, робимо висновок, що

$$u\in\bigl{(}H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\subset\bigl{(}H^{s-1,(s-1)/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow$$

$$\Longrightarrow u\in\bigl{(}H^{s,s/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}.$$

Випадок $s=2$ розглянемо окремо, оскiльки в ньому є таке додаткове припущення: функцiя $\varphi\in\mathcal{M}$ зростає. З умов (13)–(15) теореми випливає включення

$$\chi\,(f,g,h)\in\mathcal{H}^{0,0;\varphi}.$$ (29)

для довiльної функцiї $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, яка задовольняє умову $\mbox{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$. З неперервностi оператора (23), де $\sigma=1$, випливає iмплiкацiя

$$u\in\bigl{(}H^{1,1/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow\Lambda^{\prime}(\eta u)\in\mathcal{H}^{0,0;\varphi},$$

де функцiя $\eta$ така, як i ранiше у доведеннi. На пiдставi умови $u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}$, формули (22), включення (29) та цiєї iмплiкацiї робимо висновок, що

$$u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}\subset\bigl{(}H^{1,1/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}\Longrightarrow$$ (30)

$$\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{0,0;\varphi}.$$

З формул (30) i (26), де $\sigma=2$, та теореми 1 випливає, що

$$u\in\bigl{(}H^{2,1}(\Omega)\bigr{)}^{N}\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{0,0;\varphi}\Longrightarrow$$

$$\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{Q}^{0,0;\varphi}\Longrightarrow\chi u\in\bigl{(}H^{2,1;\varphi}(\Omega)\bigr{)}^{N}.$$

Теорему 2 доведено.

Доведення теореми 3. Нагадаємо, що $n\geq 2$, тому $p+1+n/2\geq 2$. Згiдно з теоремою 2 виконується включення $u\in\bigl{(}H^{s,s/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\bigr{)}^{N}$, де $s=p+1+n/2$ i $\varphi$ задовольняє (17). У працi [12, доведення теореми 4.3] (див. також [18, доведення теореми 2.6]) встановлено такий результат: якщо узагальнена функцiя $v$ належить простору $H^{s,s/2;\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$, де $s=p+1+n/2$, а $\varphi$ задовольняє (17), то вона разом з усiма її узагальненими частинними похiдними $D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}v(x,t)$, де $|\alpha|+2\beta\leq p$,  є неперервною на множинi $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}_{0}$. Звiдси i випливає висновок теореми 3.

Доведення теореми 4. Треба показати, що $u$ задовольняє умови (a)–(c) означення класичного розв’язку. З умови (18), а саме, iз включення

$$f\in\,\bigl{(}H_{\mathrm{loc}}^{1+n/2,\,1/2+n/4;\varphi}(\Omega,\varnothing)\bigr{)}^{N}$$

випливає на пiдставi теореми 3 у випадку, коли $\Omega_{0}=\Omega$, $\Omega^{\prime}=S_{0}=S^{\prime}=G_{0}=\varnothing$ i $p=2$, що $u$ задовольняє умову (a).

Включення

$$f\in\bigl{(}H_{\mathrm{loc}}^{l_{0}-1+n/2,\,l_{0}/2-1/2+n/4;\varphi}(S_{\varepsilon},S)\bigr{)}^{N}$$

i умова (19) тягнуть за собою виконання умови (b) для $u$ з огляду на теорему 3 у випадку, коли $\Omega_{0}=S_{\varepsilon}$, $\Omega^{\prime}=S_{0}=S$, $S^{\prime}=G_{0}=\varnothing$ i $p=l_{0}$.

Нарештi, $u$ задовольняє умову (c) на пiдставi включення

$$f\in\,\bigl{(}H_{\mathrm{loc}}^{-1+n/2,\,-1/2+n/4;\varphi}(G_{\varepsilon},G)\bigr{)}^{N}$$

i умови (20) згiдно з теоремою 3 у випадку, коли $\Omega_{0}=G_{\varepsilon}$, $\Omega^{\prime}=G_{0}=G$, $S_{0}=S^{\prime}=\varnothing$ i $p=0$.

Теорему 4 доведено.