A. S. Serdyuk, I. V. Sokolenko
(Institute of Mathematics, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv)
serdyuk@imath.kiev.ua, sokol@imath.kiev.ua

Approximation by Fourier sums in classes of Weyl–Nagy differentiable functions with high exponent of smoothness

We establish asymptotic estimates for the least upper bounds of approximations in the uniform metric by Fourier sums of order $n-1$ of classes of $2\pi$-periodic Weyl–Nagy differentiable functions, $W^{r}_{\beta,p},1\leq p\leq\infty,\beta\in\mathbb{R},$ for high exponents of smoothness $r\ (r-1\geq\sqrt{n})$. We obtain similar estimates in metrics of the spaces $L_{p},1\leq p\leq\infty,$ for functional classes $W^{r}_{\beta,1}$.

А. С. Сердюк, I. В. Соколенко (Iнститут математики НАН України, Київ)

Наближення сумами Фур’є на класах диференцiйовних в сенсi Вейля–Надя функцiй з високим показником гладкостi

Встановлено асимптотичнi оцiнки точних верхнiх меж вiдхилень в рiвномiрнiй метрицi частинних сум Фур’є порядку $n-1$ на класах $2\pi$-перiодичних функцiй, диференцiйовних в сенсi Вейля–Надя, $W^{r}_{\beta,p},1\leq p\leq\infty,\beta\in\mathbb{R},$ при високих показниках гладкостi $r\ (r-1\geq\sqrt{n})$. Аналогiчнi оцiнки встановлено i в метриках просторiв $L_{p},1\leq p\leq\infty,$ для функцiональних класiв $W^{r}_{\beta,1}$.

1. Вступ. Нехай $L_{p},\ 1\leq p<\infty,$ — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних в $p$-му степенi на $[-\pi,\pi)$ функцiй $\varphi$ зi стандартною нормою

$$\|\varphi\|_{p}=\bigg{(}\int\limits_{-\pi}^{\pi}|\varphi(t)|^{p}dt\bigg{)}^{1/p};$$

$L_{\infty}$ — простiр $2\pi$-перiодичних вимiрних та iстотно обмежених функцiй $\varphi$ в якому норма задана рiвнiстю

$$\|\varphi\|_{\infty}=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{t}|\varphi(t)|;$$

$C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $\varphi$ з нормою

$$\|\varphi\|_{C}=\max\limits_{t}|\varphi(t)|.$$

Нехай, далi, $W^{r}_{\beta,p},r>0,\beta\in\mathbb{R},1\leq p\leq\infty,$ — класи $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, що зображуються у виглядi згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\left(\varphi\ast B_{r,\beta}\right)(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)B_{r,\beta}(t)dt,\ \ \ a_{0}\in\mathbb{R},$$ (1)

з ядрами Вейля-Надя $B_{r,\beta}(\cdot)$ вигляду

$$B_{r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-r}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),\quad r>0,\quad\beta\in\mathbb{R},$$ (2)

функцiй $\varphi$, що задовольняють умову $\varphi\in B_{p}^{0}$, де

$$B_{p}^{0}:=\left\{\varphi\in L_{p}:\|\varphi\|_{p}\leq 1,\ \int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)dt=0\right\}.$$ (3)

Класи $W^{r}_{\beta,p}$ називають класами Вейля–Надя (див., наприклад, [1, 2, 3, 4]), а функцiю $\varphi$ в зображеннi (1) називають $(r,\beta)$-похiдною в сенсi Вейля–Надя функцiї $f$ i позначають через $f^{r}_{\beta}$.

При всiх $1<p,s<\infty$, $r>(\frac{1}{p}-\frac{1}{s})_{+}=\left\{\begin{array}[]{ll}\frac{1}{p}-\frac{1}{s},&p<s,\\ 0,&p\geq s,\end{array}\right.$ i $\beta\in\mathbb{R}$ має мiсце вкладення $W^{r}_{\beta,p}\subset L_{s}$ (див., наприклад, [1, Ch. V.4], [2, Ch. VI.6]). Окрiм того, при довiльних $1\leq p\leq\infty,r>\frac{1}{p},\beta\in\mathbb{R}$ виконуються вкладення $W^{r}_{\beta,p}\subset C$ (див., наприклад, [5]).

Якщо $r\in\mathbb{N}$ i $\beta=r,\$ то функцiї вигляду (2) є вiдомими ядрами Бернуллi, а вiдповiднi класи $W^{r}_{\beta,p}$ збiгаються з вiдомими класами $W^{r}_{p}$ $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, якi мають абсолютно неперервнi похiднi до $(r-1)$-го порядку включно i такi, що $\|f^{(r)}\|_{p}\leq 1$. При цьому майже скрiзь виконується рiвнiсть $f^{(r)}(\cdot)=f^{r}_{\beta}(\cdot).$

Для довiльної множини $\mathfrak{N}\subset X$, де $X=C$ або $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty,$ розглянемо величину

$${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{X}:=\sup\limits_{f\in\mathfrak{N}}\|f(\cdot)-{S}_{n-1}(f;\cdot)\|_{X},$$ (4)

в якiй $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частинна сума Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$.

При $X=C$ для точних верхнiх меж вигляду (4) на класах Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,\infty}$ має мiсце асимптотична при $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}=\frac{4}{\pi^{2}}\frac{\ln n}{n^{r}\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}+O\left(\frac{1}{n^{r}}\right),\quad r>0,\quad\beta\in\mathbb{R}.$$ (5)

При $r\in\mathbb{N}$ i $\beta=r$ цю оцiнку довiв А.М. Колмогоров [6]. При дробових $r>0$ i деяких спiввiдношеннях мiж $r$ i $\beta$ — В.Т. Пiнкевич [7] та С.М. Нiкольський [8]. В загальному випадку оцiнка (5) випливає iз результатiв А.В. Єфiмова [9] та С.О. Теляковського [10].

Зазначимо також, що аналогiчна до (5) асимптотична рiвнiсть має мiсце i для класiв $W^{r}_{\beta,1}$ в метрицi простору $L_{1}$, а саме

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{1}}=\frac{4}{\pi^{2}}\frac{\ln n}{n^{r}\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}+O\left(\frac{1}{n^{r}}\right),\quad r>0,\quad\beta\in\mathbb{R},$$ (6)

(див. [11, 12]).

У вказаних роботах параметри $r$ i $\beta$ класiв Вейля–Надя вважалися фiксованими i питання про залежнiсть залишкового члена в оцiнцi (5) (чи (6)) не розглядався. Характер залежностi вiд $r$ i $\beta$ залишкового члена в асимптотичнiй оцiнцi (5) вивчались роботах I.Г. Соколова [13], С.Г. Селiванової [14], Г.I. Натансона [15], С.О. Теляковського [16, 17, 18] та С.Б. Стєчкiна [19].

У роботi [19] дослiджено асимптотичну поведiнку величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}$ при $n\rightarrow\infty$ i $r\rightarrow\infty$. А саме було доведено, що при довiльних $r\geq 1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ має мiсце рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{8}{\pi^{2}}\mathbf{K}(e^{-r/n})+O(1)\frac{1}{r}\right),$$ (7)

в якiй

$$\mathbf{K}(q)=\int\limits_{0}^{\pi/2}\frac{dt}{\sqrt{1-q^{2}\sin^{2}t}}$$ (8)

— повний елiптичний iнтеграл першого роду, а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена по $r,n$ i $\beta$.

Крiм того, С.Б. Стєчкiн показав [19, теорема 4], що для великих $r$ залишковий член у рiвностi (7) можна покращити. А саме, при довiльних $r\geq n+1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ виконується оцiнка

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{4}{\pi}+O(1)\left(1+\frac{1}{n}\right)^{-r}\right),$$ (9)

в якiй $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена по $r,n$ i $\beta$. Формула (9) є асимптотичною рiвнiстю, якщо $r/n\rightarrow\infty$.

З [19] також випливає, що для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{1}}$ мають мiсце аналогiчнi до (7) i (9) оцiнки, а саме при $r\geq 1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ рiвномiрно вiдносно всiх розглядуваних параметрiв виконується формула

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{1}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{8}{\pi^{2}}\mathbf{K}(e^{-r/n})+O(1)\frac{1}{r}\right),$$ (10)

а при $r\geq n+1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ рiвномiрно по всiх параметрах — оцiнка

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{1}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{4}{\pi}+O(1)\left(1+\frac{1}{n}\right)^{-r}\right).$$ (11)

Згодом С.О. Теляковський [17, 18] показав, що другий доданок у формулах (9) та (11) можна замiнити меншим, а саме, замiсть $\displaystyle O(1)(1+1/n)^{-r}$ записати $\displaystyle O(1)(1+2/n)^{-r}$. Вiн же уточнив оцiнки (9) та (11) за рахунок видiлення наступних членiв асимптотики.

У роботi авторiв [20], зокрема, при довiльних $1\leq p\leq\infty$ встановлено узагальнюючi аналоги оцiнок С.Б. Стєчкiна (9) i (11). А саме, було розглянуто бiльш загальнi, нiж $W^{r}_{\beta,p}$ класи функцiй $W^{r}_{\bar{\beta},p}$, якi задаються згортками

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)B_{r,\bar{\beta}}(t)dt,\ \ \ a_{0}\in\mathbb{R},\quad\varphi\in B^{0}_{p},$$ (12)

з ядрами

$$B_{r,\bar{\beta}}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-r}\cos\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right),$$ (13)

що визначаються параметром $r>0$ i довiльною числовою послiдовнiстю $\bar{\beta}=\{\beta_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ фазових зсувiв $\beta_{k}\in\mathbb{R}$.

Зрозумiло, що у випадку, коли $\beta_{k}=\beta$ при всiх $k\in\mathbb{N}$, то класи $W^{r}_{\bar{\beta},p}$ перетворюються у класи Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,p}$.

У роботi [20] для величин (4) при $\mathfrak{N}=W^{r}_{\bar{\beta},p}$ i $X=C$ або $\mathfrak{N}=W^{r}_{\bar{\beta},1}$ i $X=L_{p}$ було доведено, що при всiх $r\geq n+1$, $\beta_{k}\in\mathbb{R}$ i $1\leq p\leq\infty$ виконуються оцiнки

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},p})_{C}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{\|\cos t\|_{p^{\prime}}}{\pi}+O(1)\left(1+\frac{1}{n}\right)^{-r}\right),\quad\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (14)

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{\|\cos t\|_{p}}{\pi}+O(1)\left(1+\frac{1}{n}\right)^{-r}\right),$$ (15)

в яких $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно усiх розлядуваних параметрiв. Оцiнки (14) i (15) є асимптотичними рiвностями, якщо $r/n\rightarrow\infty$. Бiльш того, як доведено в [21, теорема 5] за виконання умови $r/n\rightarrow\infty$ величини ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},p})_{C}$ асимптотично збiгаються з найкращими рiвномiрнми наближеннями класiв $W^{r}_{\bar{\beta},p}$ тригонометричними полiномами поряку $n-1.$

У роботi авторiв [22] встановлено iнтерполяцiйнi аналоги асимптотичних оцiнок (14) i (15), в яких замiсть норм вiхилень частинних сум Фур’є розглядаються норми вiдхилень iнтерполяцiйних тригонометричних полiномiв Лагранжа з рiвномiрним розподiлом вузлiв.

В данiй роботi дослiджується асимптотична поведiнка величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}$ i ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}},1\leq p\leq\infty,$ у випадку, коли гладкiсний та апроксимативний параметри $r$ i $n$ пов’язанi спiввiдношенням

$$\sqrt{n}+1\leq r\leq n^{2}.$$ (16)

При $p=\infty$ асимптотична поведiнка для зазначених величин вiдома i описується формулами (7) i (10).

При $p=2$ вiдомi точнi значення величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},p})_{C}$ та ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}$ при довiльних $r>\frac{1}{2},n\in\mathbb{N}$ i $\bar{\beta}=\{\beta_{k}\}_{k=1}^{\infty},\beta_{k}\in\mathbb{R}:$

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},2})_{C}={\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},1})_{L_{2}}=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{1}{k^{2r}}\right)^{1/2}=\frac{1}{\sqrt{\pi\Gamma(2r)}}\left(\int\limits_{0}^{\infty}\frac{t^{2r-1}e^{-nt}}{1-e^{-t}}dt\right)^{\frac{1}{2}}$$ (17)

(див, наприклад, [23, 24, 20]).

При всiх iнших значеннях параметра $p$ (тобто при $1\leq p<2$ або $2<p<\infty$ i $\frac{r}{n}\nrightarrow\infty$) асимптотичнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}$ i ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}}$ за виконання умови (16) залишались невiдомими.

У данiй роботi зазначенi рiвностi будуть знайденi за рахунок використання методологiї, яка дозволяє звести задачу про сильну асимптотику величин вигляду (4) при $X=C$ або $L_{p}$ на класах Вейля–Надя до аналогiчних величин на класах iнтегралiв Пуассона; для останнiх асимптотичнi рiвностi вiдомi завдяки роботам [25, 26].

Позначимо через $C^{q}_{\beta,p},$ $q\in(0,1),\beta\in\mathbb{R},1\leq p\leq\infty,$ — класи iнтегралiв Пуассона перiодичних функцiй з множин $B^{0}_{p}$ вигляду (3), тобто класи $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, що зображуються згортками

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)P_{q,\beta}(t)dt,\quad a_{0}\in\mathbb{R},\quad\varphi\in B_{p}^{0},$$ (18)

з ядрами Пуассона $P_{q,\beta}(t)$ вигляду

$$P_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}q^{k}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),\quad q\in(0,1),\quad\beta\in\mathbb{R}.$$ (19)

2. Наближення функцiй з класiв $W^{r}_{\beta,p}$ сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi.

Теорема 1

Нехай $1\leq p\leq\infty,$ $\beta\in\mathbb{R},$ $r>1$ i $n\in\mathbb{N}$. Тодi за виконання умови

$$\sqrt{n}+1\leq r\leq n+1$$ (20)

при $p=1$ має мiсце формула

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{C}=n^{-r}\Big{(}\frac{1}{\pi(1-e^{-r/n})}+O(1){n}{r^{-2}}\Big{)},$$ (21)

а при $1<p\leq\infty$ — формула

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}=n^{-r}\Big{(}\frac{\|\cos t\|_{p^{\prime}}}{\pi}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Big{(}\frac{p^{\prime}}{2},\frac{p^{\prime}}{2};1;e^{-2r/n}\Big{)}+O(1){n}{r^{-2}}\Big{)},\quad\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (22)

де $F(a,b;c;z)$ — гiпергеометрична функцiя Гаусса

$$F(a,b;c;z)=1+\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{(a)_{k}(b)_{k}}{(c)_{k}}\frac{z^{k}}{k!},\ \ \ (x)_{k}:=x(x+1)(x+2)...(x+k-1).$$ (23)

В (21) i (22) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 1. Будемо використовувати запропонований С.Б. Стєчкiним у [19] метод доведеня, який полягає у тому, що залишок ряду Фур’є ядра Вейля–Надя $B_{r,\beta}$ вигляду (2) апроксимується в $L_{p^{\prime}}$-метрицi залишком ряду Фур’є ядра Пуассона $P_{q,\beta}$ вигляду (19) при $q=e^{-r/n}$. Стєчкiн [19] реалiзував зазначений пiдхiд при $p^{\prime}=1$. Ми ж розглядаємо загальний випадок $1\leq p^{\prime}\leq\infty.$

Покладемо

$$B_{r,\beta,n}(t):=\sum_{k=n}^{\infty}k^{-r}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right).$$ (24)

Iз рiвностей (1), (2) i (4) отримуємо

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{p}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}k^{-r}\cos\left(nt-\frac{\beta\pi}{2}\right)dt=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{p}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)B_{r,\beta,n}(t)dt.$$ (25)

Поклавши $q=e^{-r/n}$, подамо $B_{r,\beta,n}(t)$ у такому виглядi:

$$B_{r,\beta,n}(t)=\left(\frac{e}{n}\right)^{r}P_{q,\beta,n}(t)+R_{n}(r;\beta)(t),$$ (26)

де

$$P_{q,\beta,n}(t):=\sum_{k=n}^{\infty}q^{k}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),$$ (27)

$$R_{n}(r;\beta)(t):=B_{r,\beta,n}(t)-\left(\frac{e}{n}\right)^{r}P_{q,\beta,n}(t).$$ (28)

Тодi з (25) одержуємо

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}=\Big{(}\frac{e}{n}\Big{)}^{r}{\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,p})_{C}+O(1)R_{n}(r;\beta;p)_{C},$$ (29)

де

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}:=\sup\limits_{\varphi\in B_{p}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)R_{n}(r;\beta)(t)dt.$$ (30)

Як випливає з [25, теорема 1] та [27, формула (25)] при довiльних $1\leq p\leq\infty$ для величин ${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,p})_{C}$, $0<q<1,$ $\beta\in\mathbb{R}$, мають мiсце рiвностi

$${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{C}=q^{n}\Big{(}\frac{1}{\pi(1-q)}+O(1)\frac{q}{n(1-q)^{2}}\Big{)},\quad p=1,$$ (31)

та

$${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,p})_{C}=q^{n}\Big{(}\frac{\|\cos t\|_{p^{\prime}}}{\pi}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Big{(}\frac{p^{\prime}}{2},\frac{p^{\prime}}{2};1;q^{2}\Big{)}+O(1)\frac{\xi(p)q}{n(1-q)^{s(p)}}\Big{)},\quad 1<p\leq\infty,\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (32)

де

$$s(p)=\left\{\begin{array}[]{rl}1,&p=\infty,\\ 2,&p\in[1,\infty),\end{array}\right.\quad\xi(p)={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&p=2,\\ 1,&p\in[1,2)\cup(2,\infty],\end{array}\right.}$$ (33)

а величини $O(1)$ рiвномiрно обмеженi вiдносно $n$, $p$, $q$ i $\beta$.

Для залишкових членiв зi спiввiдношень (31) i (32) при $q=e^{-r/n}$ за умови $\sqrt{n}+1\leq r\leq n+1$, з урахуванням нерiвностей

$$e^{-x}\leq\frac{1}{1+x},\quad x>0,$$ (34)

$$\frac{1}{1-e^{-x}}\leq\frac{1+x}{x},\quad x>0,$$ (35)

отримуємо такi оцiнки:

$$\frac{q}{n(1-q)^{s(p)}}\leq\frac{e^{-r/n}}{n(1-e^{-r/n})^{2}}\leq\frac{1}{n(1+r/n)}\left(\frac{1+r/n}{r/n}\right)^{2}=\frac{n+r}{r^{2}}\leq\frac{2n+1}{r^{2}}=O(1){n}r^{-2}.$$ (36)

Встановимо оцiнку зверху залишку $R_{n}(r;\beta;p)_{C}$ зi спiввiдношення (29). Покажемо, що за умови (20) для залишку $R_{n}(r;\beta;p)_{C}$, означеного рiвнiстю (30), при всiх $1\leq p\leq\infty$ має мiсце рiвномiрна вiдносно усiх розглядуваних параметрiв оцiнка

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}=O(1){n^{-r+1}}r^{-2},\quad 1\leq p\leq\infty,\quad\beta\in\mathbb{R}.$$ (37)

Застосовуючи нерiвнiсть Гельдера до правої частини (30) та враховуючи, що $q=e^{-r/n}$, маємо

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}\leq\bigg{\|}B_{r,\beta,n}(t)-\Big{(}\frac{e}{n}\Big{)}^{r}P_{q,\beta,n}(t)\bigg{\|}_{p^{\prime}}=n^{-r}\left\|\sum_{k=n}^{\infty}\left(\left(\frac{n}{k}\right)^{r}-q^{k-n}\right)\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right\|_{p^{\prime}}=$$

$$=n^{-r}\left\|\sum_{k=1}^{\infty}\left(\left(1+\frac{k}{n}\right)^{-r}-e^{-rk/n}\right)\cos\left((k+n)t-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right\|_{p^{\prime}}\leq{(2\pi)^{1/p^{\prime}}}n^{-r}\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right),$$ (38)

де

$$\varphi(x):=(1+x)^{-r}-e^{-rx}.$$ (39)

Для оцiнки зверху величини $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)$ нам знадобиться твердження, доведення якого наведемо пiсля доведення теореми 1.

Лема 1

Нехай $r>1,n\in\mathbb{N}$ i виконується умова (20). Тодi мають мiсце нерiвностi

$$\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<(54e^{-1}+16-8\sqrt{2})\,{n}r^{-2}<24,5518\,{n}r^{-2}.$$ (40)

Оцiнка (37) у випадку виконання (20) є наслiдком формул (S0.Ex4) i (40). Тодi, об’єднуючи спiввiдношення (29), (31), (32) i (36), отримуємо оцiнки (21) i (22). Теорему 1 доведено.

Доведення леми 1. Покладемо $m=\left[\frac{n}{\sqrt{r}}\right],$ де $[x]$ — цiла частина дiйсного числа $x$. Зрозумiло, що

$$m\leq\frac{n}{\sqrt{r}}<m+1.$$ (41)

Зазначимо, що (див. [19, c. 145])

$$0\leq\varphi\left(\frac{k}{n}\right)\leq e^{-\frac{rk}{n}}\left(e^{\frac{rk^{2}}{n(n+k)}}-1\right)=\left(e^{-\frac{r}{n}}\right)^{k}\left(e^{\frac{rk^{2}}{n(n+k)}}-1\right),\quad k\in\mathbb{N}.$$ (42)

Крiм того, згiдно з теоремою Лагранжа, при $1\leq k\leq m$

$$e^{\frac{rk^{2}}{n(n+k)}}-1\leq e^{\frac{rm^{2}}{n(n+1)}}\frac{rk^{2}}{n(n+k)}<e^{\frac{rm^{2}}{n^{2}}}\frac{rk^{2}}{n^{2}}.$$ (43)

В силу (20) ${rm^{2}}/{n^{2}}\leq 1$ i, отже,

$$e^{\frac{rm^{2}}{n^{2}}}\leq e.$$ (44)

Об’єднавши оцiнки (42)–(44) i врахувавши, що при довiльних $0<q<1$

$$\sum_{k=1}^{\infty}q^{k}k^{2}=\frac{q(1+q)}{(1-q)^{3}},$$ (45)

одержуємо

$$\sum_{k=1}^{m}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)\leq\left(\sum_{k=1}^{m}\left(e^{-\frac{r}{n}}\right)^{k}k^{2}\right)\frac{er}{n^{2}}<\left(\sum_{k=1}^{\infty}\left(e^{-\frac{r}{n}}\right)^{k}k^{2}\right)\frac{er}{n^{2}}=\frac{e^{-\frac{r}{n}}\left(1+e^{-\frac{r}{n}}\right)}{\left(1-e^{-\frac{r}{n}}\right)^{3}}\frac{er}{n^{2}}<\frac{2e^{-\frac{r}{n}}}{\left(1-e^{-\frac{r}{n}}\right)^{3}}\frac{er}{n^{2}}.$$ (46)

Оскiльки, як неважко переконатись, функцiя $e^{-x}(1+x)^{3}$ приймає найбiльше значення на $(0,+\infty)$ в точцi $x_{0}=2$, тобто $\max\limits_{x>0}e^{-x}(1+x)^{3}=\frac{27}{e^{2}},$ то

$$e^{-x}\leq\frac{27}{e^{2}(1+x)^{3}},\quad x>0.$$ (47)

Скориставшись нерiвностями (35) i (47), маємо

$$\frac{e^{-\frac{r}{n}}}{\left(1-e^{-\frac{r}{n}}\right)^{3}}\leq\frac{27}{e^{2}\left(1+\frac{r}{n}\right)^{3}}\frac{\left(1+\frac{r}{n}\right)^{3}}{\left(\frac{r}{n}\right)^{3}}=\frac{27}{e^{2}}\frac{n^{3}}{r^{3}}.$$ (48)

Iз (46) i (48) випливє нерiвнiсть

$$\sum_{k=1}^{m}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<\frac{54}{e}\,{n}r^{-2}.$$ (49)

Далi знайдемо оцiнку зверху величини $\sum\limits_{k=m+1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right).$ В силу очевидної нерiвностi

$$\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<\left(1+\frac{k}{n}\right)^{-r},$$ (50)

та нерiвностi (41), маємо

$$\varphi\left(\frac{m+1}{n}\right)<\left(1+\frac{m+1}{n}\right)^{-r}<\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r}$$ (51)

i

$$\sum_{k=m+2}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<\sum_{k=m+2}^{\infty}\left(1+\frac{k}{n}\right)^{-r}<\int\limits_{m+1}^{\infty}\left(1+\frac{t}{n}\right)^{-r}dt=n\int\limits_{\frac{m+1}{n}}^{\infty}\left(1+x\right)^{-r}dx=$$

$$=\frac{n}{r-1}\left(1+\frac{m+1}{n}\right)^{-r+1}<\frac{n}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}.$$ (52)

Функцiя $\frac{r^{2}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}$ спадає на промiжку $[2,+\infty)$ i тому

$$\max\limits_{r\geq 2}\frac{r^{2}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}=8-4\sqrt{2}.$$ (53)

Iз (51) i (53) отримуємо

$$\sum\limits_{k=m+1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<\left(\frac{\sqrt{r}}{1+\sqrt{r}}+\frac{n}{r-1}\right)\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}=\frac{r+n-\sqrt{r}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}<$$

$$<\frac{2n+1-\sqrt{r}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}<\frac{2n}{r^{2}}\cdot\frac{r^{2}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}\leq(16-8\sqrt{2})\,nr^{-2}.$$ (54)

Об’єднавши оцiнки (49) i (S0.Ex6), одержуємо нерiвностi (40). Лему 1 доведено.

Теорема 2

Нехай $1\leq p\leq\infty,$ $\beta\in\mathbb{R},$ $r>1$ i $n\in\mathbb{N}$. Тодi за виконання умови

$$n+1\leq r\leq n^{2}$$ (55)

при $p=1$ має мiсце формула

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{C}=n^{-r}\Big{(}\frac{1}{\pi(1-e^{-r/n})}+O(1)rn^{-2}e^{-r/n}\Big{)},$$ (56)

а при $1<p\leq\infty$ — формула

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}=n^{-r}\Big{(}\frac{\|\cos t\|_{p^{\prime}}}{\pi}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Big{(}\frac{p^{\prime}}{2},\frac{p^{\prime}}{2};1;e^{-2r/n}\Big{)}+O(1)rn^{-2}e^{-r/n}\Big{)},\quad\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (57)

де $F(a,b;c;z)$ — гiпергеометрична функцiя Гаусса вигляду $(\ref{1t3})$. В (56) i (57) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 2 будемо проводити за схемою доведення теореми 1. Базуючись на спiввiдношеннi (29) i користуючись рiвностями (31) i (32), неважко помiтити, що асимптотичнi формули (56) i (57) будуть встановленi, якщо за виконання (55) доведемо iстиннiсть таких рiвномiрних по всiх параметрах оцiнок:

$$\frac{1}{(1-q)^{2}}=O(1),\quad\mbox{\T2A\cyrd\T2A\cyre}\quad q=e^{-r/n},$$ (58)

та

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}=O(1)rn^{-r-2}e^{-r/n},\quad 1\leq p\leq\infty,\quad\beta\in\mathbb{R}.$$ (59)

Щоб переконатись в справедливостi (58) досить скористатись нерiвнiстю (35) при $x=\frac{r}{n}$ та спiввiдношенням (55) в силу яких

$$\frac{1}{(1-q)^{2}}=\frac{1}{(1-e^{-r/n})^{2}}\leq\left(\frac{1+r/n}{r/n}\right)^{2}=\left(\frac{r+n}{r}\right)^{2}\leq\frac{2r-1}{r}<2.$$

Для оцiнки залишку $R_{n}(r;\beta;p)_{C}$ використаємо ланцюжок спiввiдношень (S0.Ex4), згiдно з якими

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}=O(1)\,n^{-r}\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right).$$ (60)

Як випливає з доведення теореми 3 роботи С.Б. Стєчкiна [19, c. 147] при $n\in\mathbb{N}$ i $n+1\leq r\leq n^{2}$ рiвномiрно вiдносно усiх розглядуваних параметрiв справедлива оцiнка

$$\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)=O(1)rn^{-2}e^{-r/n}.$$ (61)

Оцiнка (59) випливає безпосередньо iз формул (60) та (61). Теорему 2 доведено.

3. Наближення функцiй з класiв $W^{r}_{\beta,1}$ сумами Фур’є в iнтегральних метриках.

Теорема 3

Нехай $1\leq p\leq\infty,$ $\beta\in\mathbb{R},$ $r>1$ i $n\in\mathbb{N}$. Тодi за виконання умови $\sqrt{n}+1\leq r\leq n+1$ при $1\leq p<\infty$ має мiсце формула

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}}=n^{-r}\Big{(}\frac{\|\cos t\|_{p}}{\pi}F^{\frac{1}{p}}\Big{(}\frac{p}{2},\frac{p}{2};1;e^{-2r/n}\Big{)}+O(1){n}{r^{-2}}\Big{)},\quad\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (62)

а при $p=\infty$ — формула

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{\infty}}=n^{-r}\Big{(}\frac{1}{\pi(1-e^{-r/n})}+O(1){n}{r^{-2}}\Big{)},$$ (63)

де $F(a,b;c;z)$ — гiпергеометрична функцiя Гаусса вигляду $(\ref{1t3})$, а $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 3. Аналогiчно до того, як це реалiзовано при доведеннi теореми 1, подамо величину ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}},r>1,1\leq p\leq\infty,\beta\in\mathbb{R},$ у виглядi

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}}=\Big{(}\frac{e}{n}\Big{)}^{r}{\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{L_{p}}+O(1)R_{n}(r;\beta;1)_{L_{p}},$$ (64)

де

$${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{L_{p}}=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)P_{q,\beta,n}(t)dt\right\|_{p},\quad q=e^{-r/n},$$ (65)

$$R_{n}(r;\beta;1)_{L_{p}}:=\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)R_{n}(r;\beta)(t)dt\right\|_{p},$$ (66)

а $R_{n}(r;\beta)(t)$ означено рiвнiстю (28).

Як випливає з теореми 1 роботи [26] та формули (25) роботи [27] при довiльних $1\leq p\leq\infty$ для величин ${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{L_{p}}$, $0<q<1,$ $\beta\in\mathbb{R}$, мають мiсце асимптотичнi рiвностi

$${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{L_{p}}=\left\{\begin{array}[]{ll}\displaystyle q^{n}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{p}}{\pi}F^{\frac{1}{p}}\Big{(}\frac{p}{2},\frac{p}{2};1;q^{2}\Big{)}+O(1)\frac{q}{n(1-q)^{s(p^{\prime})}}\bigg{)},&1\leq p<\infty,\displaystyle\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,\\ &\\ \displaystyle q^{n}\bigg{(}\frac{1}{\pi(1-q)}+O(1)\frac{q}{n(1-q)^{2}}\bigg{)},&p=\infty,\end{array}\right.$$ (67)

в яких $s(\cdot)$ означається спiввiдношенням (33), a $O(1)$ — величини, що рiвномiрно обмеженi вiдносно усiх розглядуваних параметрiв.

В роботi [24, с. 250] було доведено, що для величин ${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{L_{p}}$ при $p=2$ виконується рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{L_{2}}=\frac{q^{n}}{\sqrt{\pi(1-q^{2})}},\quad 0<q<1,\ \beta\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N}.$$ (68)

Рiвнiсть (68) уточнює асимптотичну рiвнiсть (67) при $p=2$ в тому сенсi, що зазначена рiвнiсть (67) при $s=2$ залишається вiрною, якщо в нiй обнулити залишковий член.

Отже, взявши до уваги формули (67), (68) та очевидну рiвнiсть $F(1,1;1;q^{2})=\displaystyle\frac{1}{1-q^{2}},\ \ q\in(0,1)$, для всiх $0<q<1$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $1\leq p\leq\infty$ можемо записати

$${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{L_{p}}=\left\{\begin{array}[]{lc}\displaystyle q^{n}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{p}}{\pi}F^{\frac{1}{p}}\Big{(}\frac{p}{2},\frac{p}{2};1;q^{2}\Big{)}+O(1)\frac{\xi(p)q}{n(1-q)^{s(p^{\prime})}}\bigg{)},&1\leq p<\infty,\displaystyle\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,\\ &\\ \displaystyle q^{n}\bigg{(}\frac{1}{\pi(1-q)}+O(1)\frac{q}{n(1-q)^{2}}\bigg{)},&p=\infty,\end{array}\right.$$ (69)

в яких $\xi(\cdot)$ i $s(\cdot)$ означено формулами (33), a $O(1)$ — величини, що рiвномiрно обмеженi вiдносно усiх розглядуваних параметрiв.

Застосовуючи до правої частини (66) твердження 1.5.5 iз роботи [28, с. 43], згiдно з яким для $L_{p}$-норми згортки $(\varphi*K)(\cdot)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(\cdot-t)K(t)dt,$ де $\varphi\in L_{1},K\in L_{p},1\leq p\leq\infty,$

$$\|\varphi*K\|_{p}\leq\frac{1}{\pi}\|\varphi\|_{1}\|K\|_{p},$$ (70)

та враховуючи оцiнку (40), для залишку $R_{n}(r;\beta;1)_{L_{p}}$ при $1\leq p\leq\infty,\beta\in\mathbb{R}$ i виконаннi умови (20), одержуємо

$$R_{n}(r;\beta;1)_{L_{p}}\leq\left\|R_{n}(r;\beta)(t)\right\|_{p}\leq{(2\pi)^{1/p}}n^{-r}\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)=O(1)n^{1-r}r^{-2}.$$ (71)

Iз (36), (64), (69) та (71) отримуємо рiвностi (62) i (63). Теорему 3 доведено.

Теорема 4

Нехай $1\leq p\leq\infty,$ $\beta\in\mathbb{R},$ $r>1$ i $n\in\mathbb{N}$. Тодi за виконання умови $n+1\leq r\leq n^{2}$ при $1\leq p<\infty$ має мiсце рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}}=n^{-r}\Big{(}\frac{\|\cos t\|_{p}}{\pi}F^{\frac{1}{p}}\Big{(}\frac{p}{2},\frac{p}{2};1;e^{-2r/n}\Big{)}+O(1)rn^{-2}e^{-r/n}\Big{)},\quad\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (72)

а при $p=\infty$ — рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{\infty}}=n^{-r}\Big{(}\frac{1}{\pi(1-e^{-r/n})}+O(1)rn^{-2}e^{-r/n}\Big{)},$$ (73)

де $F(a,b;c;z)$ — гiпергеометрична функцiя Гаусса вигляду $(\ref{1t3})$, а $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 4. За умови $n+1\leq r\leq n^{2}$ в силу (61), (66) i (70)

$$R_{n}(r;\beta;1)_{L_{p}}=\|R_{n}(r;\beta)(t)\|_{p}\leq{(2\pi)^{1/p}}n^{-r}\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)=O(1)rn^{-r-2}e^{-r/n}.$$ (74)

Об’єднуючи спiввiдношення (64), (69) та (74), для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}}$ за виконання умови (55) отримуємо рiвностi

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}}=\left\{\begin{array}[]{lc}\displaystyle n^{-r}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{p}}{\pi}F^{\frac{1}{p}}\Big{(}\frac{p}{2},\frac{p}{2};1;e^{-2r/n}\Big{)}+O(1)rn^{-2}e^{-r/n}\bigg{)},&1\leq p<\infty,\\ &\\ \displaystyle n^{-r}\bigg{(}\frac{1}{\pi(1-e^{-r/n})}+O(1)rn^{-2}e^{-r/n}\bigg{)},&p=\infty,\end{array}\right.$$

Теорему 4 доведено.

Зрозумiло, що у формулах (63) i (73) величини ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{\infty}}$ можна замiнити на ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{C}$ i, по сутi, зазначенi оцiнки збiгаються з оцiнками (21) i (56), вiдповiдно. Доцiльнiсть їх наведення у теоремах 3 та 4 мотивується завершенiстю формулювання останнiх вiдносно параметра $p\ (1\leq p\leq\infty)$.

В ходi доведення теорем 1 – 4 суттєвим чином були використанi асимптотичнi рiвностi для точних верхнiх меж вiдхилень сум Фур’є на класах iнтегралiв Пуассона $C^{q}_{\beta,p}$ (формули (31), (32), (67)). Завдяки роботам [1, 2, 17, 18, 29, 30] аналогiчнi асимптотичнi рiвностi встановлено i для класiв узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ (див., наприклад, [30]).

4. Зауваження та наслiдки.

Зауваження 1

Формули (21), (22), (56), (57), (62), (63), (72) i (73), якi фiгурують в теоремах 1–4 є асимтотичними рiвностями при $r\rightarrow\infty,n\rightarrow\infty$ у випадку, коли частка $\frac{r}{n}$ обмежена зверху i знизу деякими додатними числами $K_{1}$ i $K_{2}$:

$$0<K_{1}\leq\frac{r}{n}\leq K_{2}<+\infty.$$ (75)

Дiйсно, нехай спочатку $\sqrt{n}+1\leq r\leq n+1$. В цьому випадку

$$0<K_{1}\leq\frac{r}{n}\leq 2$$ (76)

i, отже, можна записати

$$\frac{n}{r^{2}}=O\left(\frac{1}{r}\right).$$ (77)

Далi, з урахуванням (76), маємо

$$\frac{1}{1-e^{-r/n}}\geq\frac{1}{1-e^{-2}},$$ (78)

$$F\Big{(}s,s;1;e^{-2r/n}\Big{)}\geq F\Big{(}s,s;1;e^{-4}\Big{)},\quad s>0.$$ (79)

Iз спiввiдношень (76), (78) i (79) випливає, що за умови (75) формули (21), (22), (62) i (63) є асимптотичними рiвностями при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty.$ При цьому у (21) i (22) та (62) i (63) залишковий член $O(1)nr^{-2}$ можна замiнити на $O(\frac{1}{r})$.

Нехай, далi, $n+1\leq r\leq n^{2}$. В цьому випадку

$$1<\frac{r}{n}\leq K_{2}<+\infty,$$ (80)

i, отже,

$$\frac{r}{n^{2}}e^{-r/n}=O\left(\frac{1}{r}\right).$$ (81)

Очевидно також, що

$$\frac{1}{1-e^{-r/n}}>1,$$ (82)

$$F\Big{(}s,s;1;e^{-2r/n}\Big{)}>1,\quad s>0.$$ (83)

Iз спiввiдношень (81), (82) i (83) випливає, що формули (56), (57), (72) i (73) за умови (75) також є асимптотичними рiвностями при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty.$

Зауваження 2

Формули (21), (22), (62) i (63) з теорем 1 i 3 є асимтотичними рiвностями при $r\rightarrow\infty,n\rightarrow\infty$ у випадку, коли

$$\lim\limits_{{}^{r\rightarrow\infty}_{n\rightarrow\infty}}\frac{r}{n}=0.$$ (84)

Дiйсно, в силу умови $\sqrt{n}+1\leq r\leq n+1$, що фiгурує в зазначених теоремах, має мiсце нерiвнiсть

$$\frac{n}{r^{2}}\leq 1,$$ (85)

а, отже, залишковi члени у формулах (21), (22), (62) i (63) рiвномiрно обмеженi по усiх параметрах. Залишається показати, що головнi члени у зазначених формулах за виконання умови (84) прямують до нескiнченностi при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty.$ Оскiльки

$$\frac{1}{1-e^{-x}}=\frac{1}{x}+O(1)\quad\mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\quad x\rightarrow 0,$$ (86)

то за умови (84) справджується асимптотична рiвнiсть

$$\frac{1}{1-e^{-r/n}}=\frac{n}{r}+O(1).$$ (87)

Iз (84), (85) i (87) випливає, що формули (21) i (62) є асимптотичними рiвностями. Бiльш того, насправдi ми довели наступне твердження.

Наслiдок 1

Нехай $\sqrt{n}+1\leq r\leq n+1,n\in\mathbb{N},\beta\in\mathbb{R}$ i має мiсце (84). Тодi при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty$ виконується асимптотична рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{C}={\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{\infty}}=\frac{1}{rn^{r-1}}\left(\frac{1}{\pi}+O\left(\frac{r}{n}+\frac{1}{r}\right)\right).$$ (88)

Покажемо далi, що за умови (84)

$$\lim\limits_{{}^{r\rightarrow\infty}_{n\rightarrow\infty}}F^{1/s}\Big{(}\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;e^{-2r/n}\Big{)}=+\infty,\quad s>0.$$ (89)

Як показано в [27, формула (25)]

$$F^{1/s}\Big{(}\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;q^{2}\Big{)}=\left(\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}\left|\frac{1}{\sqrt{1-2q\cos x+q^{2}}}\right|^{s}dx\right)^{1/s},\quad s\geq 1,\quad q\in(0,1),$$ (90)

тому, враховуючи, що величина

$$\left(\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}\left|\frac{1}{\sqrt{1-2q\cos x+q^{2}}}\right|^{s}dx\right)^{1/s}$$

зростає по параметру $s$ на $[1,+\infty)$, отримуємо, що

$$F^{1/s}\Big{(}\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;q^{2}\Big{)}\geq F\Big{(}\frac{1}{2},\frac{1}{2};1;q^{2}\Big{)}=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}\frac{dx}{\sqrt{1-2q\cos x+q^{2}}}=\frac{2}{\pi}\mathbf{K}(q),$$ (91)

де $\mathbf{K}(q)$ — повний елiптичний iнтеграл першого роду.

Iз (91) i асимптотичного розкладу величини $\mathbf{K}(q)$

$$\mathbf{K}(q)=\frac{1}{2}\ln\frac{1}{1-q}+C+o(1),\quad q\rightarrow 1-0$$

(див. [31, Гл. 22]), а також формули (87) маємо

$$F^{1/s}\Big{(}\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;e^{-2r/n}\Big{)}\geq\frac{1}{\pi}\ln\frac{1}{1-e^{-r/n}}+O(1)=\frac{1}{\pi}\ln\frac{n}{r}+O(1)\rightarrow\infty.$$ (92)

Iз (85) i (92) випливає, що за умови (84) оцiнки (21) i (62) є асимптотичними рiвностями при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty$.

Зауваження 3

Формули (56), (57), (72) i (73), якi фiгурують в теоремах 2 i 4 є асимтотичними рiвностями при $r\rightarrow\infty,n\rightarrow\infty$ у випадку, коли

$$\lim\limits_{{}^{r\rightarrow\infty}_{n\rightarrow\infty}}\frac{r}{n}=+\infty.$$ (93)

Дiйсно, як зазначалось ранiше, в силу умови $n+1\leq r\leq n^{2}$ має мiсце оцiнка (81) i, крiм того, в силу (93)

$$\frac{1}{1-e^{-r/n}}=1+e^{-r/n}+O(1)e^{-2r/n}.$$ (94)

Iз (81) i (94) випливає, що формули (56) i (73) є асимптотичними рiвностями. Бiльш того, ми тим самим довели наступне твердження.

Наслiдок 2

Нехай $n+1\leq r\leq n^{2},n\in\mathbb{N},\beta\in\mathbb{R}$ i має мiсце (93). Тодi при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty$ виконується асимптотична рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{C}={\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{\infty}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{1}{\pi}+\frac{1}{\pi}e^{-r/n}+O(1)\left(\frac{r}{n^{2}}+e^{-r/n}\right)e^{-r/n}\right).$$ (95)

Iз спiввiдношень (90) i (91) для величини $F^{1/s}\Big{(}\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;q^{2}\Big{)}$ випливає двостороння оцiнка

$$\frac{2}{\pi}\mathbf{K}(q)\leq F^{1/s}\Big{(}\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;q^{2}\Big{)}\leq\frac{1}{1-q},\quad s\geq 1,\quad q\in(0,1).$$ (96)

Оскiльки в силу (91)

$$\mathbf{K}(q)=\frac{\pi}{2}+O(q^{2}),$$ (97)

то iз (96) при $q=e^{-r/n}$ за умови (93) випливає асимптотична при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть

$$F^{1/s}\Big{(}\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;e^{-2r/n}\Big{)}=1+O(1)e^{-r/n},\quad 1\leq s<\infty.$$ (98)

Iз (81) i (98) випливає, що за умови (93) формули (57) i (72) є асимптотичними при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty$ рiвностями. При цьому нами встановлено наступне твердження.

Наслiдок 3

Нехай $1\leq p\leq\infty,$ $n\in\mathbb{N},\beta\in\mathbb{R}$ i $n+1\leq r\leq n^{2}$. Тодi за виконання умови умови (93) мають мiсце асимптотичнi при $r\rightarrow\infty$ i $n\rightarrow\infty$ рiвностi

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{\|\cos t\|_{p^{\prime}}}{\pi}+O(1)e^{-r/n}\right),\quad\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (99)

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{\|\cos t\|_{p}}{\pi}+O(1)e^{-r/n}\right),$$ (100)

Утiм асимптотичнi рiвностi (99) i (100) випливають також iз (14) i (15), вiдповiдно. Отже формули (14) i (15) та (56), (57), (72) i (73) повнiстю узгоджуються мiж собою.

Зауваження 4

Оцiнки (21) i (56) є граничними випадками оцiнок (22) i (57) при $p^{\prime}\rightarrow\infty$. Аналогiчно, оцiнки (63) i (73) є граничними випадками оцiнок (62) i (72) при $p\rightarrow\infty$.

Щоб у цьому переконатись треба перейти до границi при $s\rightarrow\infty$ у формулi (90):

$$\lim_{s\rightarrow\infty}F^{1/s}\Big{(}\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;q^{2}\Big{)}=\lim_{s\rightarrow\infty}\frac{1}{(2\pi)^{1/s}}\left(\int\limits_{0}^{2\pi}\left|\frac{1}{\sqrt{1-2q\cos x+q^{2}}}\right|^{s}dx\right)^{1/s}=$$

$$=\left\|\frac{1}{\sqrt{1-2q\cos(\cdot)+q^{2}}}\right\|_{L_{\infty}}=\frac{1}{1-q}.$$ (101)

Далi залишається застосувати (S0.Ex11) при $q=e^{-r/n}$ i $s=p^{\prime}$ або $s=p$.