УДК 517.5

А.П. Довгопятый (Житомирский государственный университет имени Ивана Франко)

Е.А. Севостьянов (Житомирский государственный университет имени Ивана Франко; Институт прикладной математики и механики НАН Украины, г. Славянск)

О.П. Довгопятий (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка)

Є.О. Севостьянов (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка; Iнститут прикладної математики i механiки НАН України, м. Слов’янськ)

O.P. Dovhopiatyi (Zhytomyr Ivan Franko State University)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

О существовании решений квазилинейных уравнений Бельтрами с двумя характеристиками

Про iснування розв’язкiв квазiлiнiйних рiвнянь Бельтрамi с двома характеристиками

On the existence of solutions of quasilinear Beltrami equations with two characteristics

Изучаются уравнения типа Бельтрами с двумя заданными комплексными характеристиками. При определённых условиях на комплексные коэффициенты получены теоремы о существовании гомеоморфных $ACL$-решений этого уравнения. Кроме того, при некоторых относительно слабых условиях получены теоремы о существовании соответствующих непрерывных $ACL$-решений, которые являются логарифмически гёльдеровыми в заданной области.

Вивчаються рiвняння типу Бельтрамi з двома заданими комплексними характеристиками. За певних умов на комплекснi коефiцiєнти отримано теореми про iснування гомеоморфних $ACL$-розв’язкiв цього рiвняння. Крiм того, за деяких вiдносно слабких умов отримано теореми про iснування вiдповiдних неперервних $ACL$-розв’язкiв, якi є логарифмiчно гельдеровими в заданiй областi.

We study Beltrami-type equations with two given complex characteristics. Under certain conditions on the complex coefficients, we obtained theorems on the existence of homeomorphic $ACL$ -solutions of this equation. In addition, for some relatively weak conditions, we obtained theorems on the existence of the corresponding continuous $ACL$ -solutions that are loga -rithmically Hölder in a given domain.

1. Вступ. Вiдносно нещодавно були отриманi результати про iснування розв’язкiв виродженого рiвняння Бельтрамi з двома характеристиками, див., напр., [2]–[4] i [5, роздiл 9]. Вiдзначимо, що вказанi результати переважно стосуються випадку, коли максимальна дилатацiя рiвняння має скiнченне середнє коливання в кожнiй точцi, або задовольняє певну умову розбiжностi iнтегралу. В данiй статтi ми розглянемо аналогiчнi квазiлiнiйнi рiвняння, тобто, коли вiдповiднi коефiцiєнти можуть залежати вiд його розв’язку. Вказана ситуацiя достатньо повно розглянута в роботi другого автора, але лише в випадку одного комплексного коефiцiєнта ([6]). Окремо будуть розглянутi умови, якi забезпечують наявнiсть не гомеоморфних, а просто неперервних розв’язкiв. Слiд зауважити, що цi розв’язки мають вищу степiнь гладкости i є логарифмiчно неперервними за Гельдером (див. вiдповiднi публiкацiї [7] i [8] для рiвнянь з одним коефiцiєнтом).

Перейдемо до означень. Скрiзь далi вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ областi $D\subset{\mathbb{C}}$ вважається таким, що зберiгає орiєнтацiю, тобто, якщо $f$ – вiдкрите дискретне вiдображення i $z\in D$ – яка-небудь його точка диференцiйовностi, то якобiан цього вiдображення в точцi $z$ невiд’ємний (див., напр., [9, лема 2.14]). Для комплекснозначної функцiї $f:D\rightarrow{\mathbb{C}},$ заданої в областi $D\subset{\mathbb{C}},$ що має частиннi похiднi по $x$ i $y$ при майже всiх $z=x+iy,$ покладемо $f_{\overline{z}}=(f_{x}+if_{y})/2$ i $f_{z}=(f_{x}-if_{y})/2.$ Будемо говорити, що функцiя $\nu=\nu\left(z,w\right):D\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ задовольняє умову Каратеодорi, якщо $\nu$ вимiрна по $z\in D$ при кожному фiксованому $w\in{\mathbb{C}}$ i неперервна по $w\in{\mathbb{C}}$ при майже всiх $z\in D.$ Нехай функцiї $\mu=\mu(z,w)$ i $\nu=\nu(z,w)$ задовольняють умову Каратеодорi i, крiм того, $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|<1$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in D.$ Покладемо

$$K_{\mu,\nu}(z,w)=\quad\frac{1+|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|}{1-|\mu\,(z,w)|-|\nu(z,w)|}\,.$$ (1)

Зауважимо, що якобiан вiдображення $f$ в точцi $z\in D$ можна порахувати за допомогою рiвностi

$$J(z,f)=|f_{z}|^{2}-|f_{\overline{z}}|^{2}\,.$$

Нехай $\mu=\mu(z,w):D\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ i $\nu=\nu(z,w):D\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ функцiї такi, що при кожному фiксованому $w\in{\mathbb{C}}$ виконано умову $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|<1$ при майже всiх $z\in D.$ Розглянемо квазiлiнiйне рiвняння Бельтрамi з двома характеристиками:

$$f_{\overline{z}}=\mu(z,f(z))\cdot f_{z}+\nu(z,f(z))\cdot\overline{f_{z}}\,.$$ (2)

Функцiя $K_{\mu,\nu}(z,w)$ в (1) називається дилатацiєю рiвняння (2). Вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ будемо називати регулярним розв’язком рiвняння (2), якщо $f\in W_{\rm loc}^{1,1}$ i $J(z,f)\neq 0$ майже скрiзь у $D.$ Нехай $D$ – область в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2.$ Будемо говорити, що функцiя ${\varphi}:D\rightarrow{\mathbb{R}},$ що є локально iнтегровною в деякому околi точки $x_{0}\in D,$ має скiнченне середнє коливання в точцi $x_{0}$ (пишемо: $\varphi\in FMO(x_{0})$), якщо

$${\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}}\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}|{\varphi}(x)-\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}|\ dm(x)\,<\,\infty\,,$$ (3)

де $\Omega_{n}$ – об’єм одиничної кулi в ${\mathbb{R}}^{n},$ $\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}=\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}{\varphi}(x)\ dm(x)$ (див., напр., [10, розд. 2]). Позначимо через $q_{z_{0}}(r)$ середнє значення функцiї $Q$ над колом

$$S(z_{0},r)=\{|z-z_{0}|=r\}\,,$$

$$q_{z_{0}}(r)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}Q(z_{0}+re^{\,i\theta})\,d\theta\,.$$ (4)

Є правильним наступне твердження (див. також вiдповiдний результат, встановлений для виродженого квазiлiнiйного рiвняння Бельтрамi з однiєю характеристикою у [6, теореми 1–2]).

Теорема 1.  Нехай функцiї $\mu(z,w):{\mathbb{D}}\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ i $\nu(z,w):{\mathbb{D}}\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ задовольняють умови Каратеодорi i, крiм того, $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|<1$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in{\mathbb{D}}.$ Припустимо, що iснує функцiя $Q:{\mathbb{D}}\rightarrow[1,\infty]$ така, що $K_{\mu,\nu}(z,w)\leqslant Q(z)\in L_{\rm loc}^{1}({\mathbb{D}})$ для майже всiх $z\in{\mathbb{D}}$ i всiх $w\in{\mathbb{C}},$ де $K_{\mu,\nu}$ визначено в (1). Припустимо, що $Q\in FMO({\mathbb{D}}),$ або для кожного $z_{0}\in{\mathbb{D}}$ виконано умову

$$\int\limits_{0}^{\delta(z_{0})}\frac{dr}{rq_{z_{0}}(r)}=\infty\,,$$ (5)

де $\delta(z_{0})$ – деяке додатне число, $\delta(z_{0})<{\rm dist\,}(z_{0},\partial{\mathbb{D}}),$ а $q_{z_{0}}(r)$ визначено в (4). Тодi рiвняння (2) має регулярний гомеоморфний розв’язок $f$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ в ${\mathbb{D}},$ такий що $f^{\,-1}\in W_{\rm loc}^{\,1,2}(f({\mathbb{D}})).$

Iншого роду результати стосуються випадку, коли рiвняння (2) має лише неперервний, але логарифмiчно гельдеревий розв’язок, див. роботи [7]–[8] з приводу аналогiчних лiнiйних рiвнянь з одним коефiцiєнтом $\mu.$ Нехай $J(z,f)\neq 0$ i нехай вiдображення $f$ має частиннi похiднi $f_{z}$ i $f_{\overline{z}}$ у точцi $z.$ Тодi максимальною дилатацiєю вiдображення $f$ в точцi $z$ будемо називати наступну функцiю:

$$K_{\mu_{f}}(z)=\frac{|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|}{|f_{z}|-|f_{\overline{z}}|}\,.$$ (6)

Покладемо $K_{\mu_{f}}(z)=1$ в точках $z,$ де $|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|=0$ та $K_{\mu_{f}}(z)=\infty$ у точках $z,$ де $|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|\neq 0,$ але $J(z,f)=0.$ Визначимо також внутрiшню дилатацiю порядку $p\geqslant 1$ вiдображення $f$ за допомогою спiввiдношення

$$K_{I,p}(z,f)=\frac{{|f_{z}|}^{2}-{|f_{\overline{z}}|}^{2}}{{(|f_{z}|-|f_{\overline{z}}|)}^{p}}$$ (7)

де $J(z,f)\neq 0.$ Як i у (6), покладемо $K_{I,p}(z)=1,$ якщо $|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|=0,$ i $K_{I,p}(z)=\infty$ у точках, де $J(z,f)=0,$ проте $|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|\neq 0.$ Зауважимо, що $K_{I,2}(z)=K_{\mu}(z).$ Покладемо $\|f^{\,\prime}(z)\|=|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|.$ Нагадаємо, що гомеоморфiзм $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ називається квазiконформним, якщо $f\in W_{\rm loc}^{1,2}(D)$ i, крiм того, iснує стала $K\geqslant 1$ така, що $\|f^{\,\prime}(z)\|^{2}\leqslant K\cdot|J(z,f)|$ майже скрiзь.

Нехай $\mu=\mu(z,w):{\mathbb{D}}\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ i $\nu=\nu(z,w):{\mathbb{D}}\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ функцiї, для яких iснує вимiрна за Лебегом функцiя $q:{\mathbb{D}}\rightarrow[0,1)$ така, що при кожному фiксованому $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in{\mathbb{D}}$ виконано умову $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|\leqslant q(z)<1.$ Зафiксуємо $n\geqslant 1$ i покладемо

$$\mu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\mu(z,w),&Q_{0}(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&Q_{0}(z)>n\,.\end{array}\right.$$ (8)

i

$$\nu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\nu(z,w),&Q_{0}(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&Q_{0}(z)>n\,,\end{array}\right.$$ (9)

де $Q_{0}$ визначено рiвнiстю

$$Q_{0}(z)=\quad\frac{1+q(z)}{1-q(z)}\,.$$ (10)

Нехай $f_{n}$ – гомеоморфний $ACL$-розв’язок рiвняння (2), в якому покладемо $\mu\mapsto\mu_{n}(z,w),$ $\nu\mapsto\nu_{n}(z,w),$ такий що $f_{n}(0)=0,$ $f_{n}(1)=1$ (вказаний розв’язок визначено коректно з огляду на [11, теорема 8.2]). Зауважимо, що вiдображення $g_{n}=f^{\,-1}_{n}$ є квазiконформним; зокрема, воно є диференцiйовним майже скрiзь. Нехай $K_{\mu_{g_{n}}}(w)$ – дилатацiя оберненого вiдображення $g_{n},$ тобто,

$$K_{\mu_{g_{n}}}(w)=\quad\frac{{|(g_{n})_{w}|}^{2}-{|(g_{n})_{\overline{w}}|}^{2}}{{(|(g_{n})_{w}|-|(g_{n})_{\overline{w}}|)}^{2}}\,.$$ (11)

Визначимо також внутрiшню дилатацiю порядку $p$ вiдображення $g_{n}$ в точцi $w$ за допомогою рiвностi

$$K_{I,p}(w,g_{n})=\frac{{|(g_{n})_{w}|}^{2}-{|(g_{n})_{\overline{w}}|}^{2}}{{(|(g_{n})_{w}|-|(g_{n})_{\overline{w}}|)}^{p}}\,.$$ (12)

Виконується наступне твердження.

Теорема 2.  Нехай $\mu,$ $\nu,$ $\mu_{n},$ $\nu_{n},$ $f_{n}$ i $g_{n}$ такi, як вказано вище. Нехай $Q:{\mathbb{D}}\rightarrow[1,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя. Припустимо, що виконуються наступнi умови:

1) для кожних $0<r_{1}<r_{2}<1$ i $y_{0}\in{\mathbb{D}}$ iснує множина $E\subset[r_{1},r_{2}]$ додатної лебегової мiри така, що функцiя $Q$ є iнтегровною по колах $S(y_{0},r)$ для кожного $r\in E;$

2) знайдеться число $1<p\leqslant 2$ i стала $M>0$ такi, що

$$\int\limits_{\mathbb{D}}K_{I,p}(w,g_{n})\,dm(w)\leqslant M$$ (13)

для всiх $n=1,2,\ldots,$ де $K_{I,p}(w,g_{n})$ визначено у (12);

3) Нерiвнiсть

$$K_{\mu_{g_{n}}}(w)\leqslant Q(w)$$ (14)

виконується для майже всiх $w\in{\mathbb{D}},$ де $K_{\mu_{g_{n}}}$ визначено в (11).

Тодi рiвняння (2) має неперервний $W_{\rm loc}^{1,p}({\mathbb{D}})$-розв’язок $f$ в ${\mathbb{D}}.$

Наслiдок 1.   Зокрема, твердження теореми 1 виконується, якщо в цiй теоремi ви вiдмовляємося вiд умови 1), вимагаємо умову 3), а умову 2) замiняємо наступною: $Q\in L^{1}({\mathbb{D}}).$ В цьому випадку, розв’язок $f$ рiвняння (2) може бути обраним таким, що рiвнiсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\frac{C\cdot(\|Q\|_{1})^{1/2}}{\log^{1/2}\left(1+\frac{r_{0}}{2|x-y|}\right)}$$ (15)

виконується для довiльного компакту $K\subset{\mathbb{D}}$ i всяких $x,y\in K,$ де $\|Q\|_{1}$ позначає $L^{1}$-норму функцiї $Q$ в ${\mathbb{D}},$ $C>0$ деяка стала i $r_{0}=d(K,\partial{\mathbb{D}}).$ Якщо додатково $Q(z)\in FMO({\mathbb{D}}),$ або виконано умову (5), то вiдображення $f$ можна обрати гомеоморфiзмом.

2. Iснування гомеоморфного розв’язку квазiлiнiйного рiвняння в одиночному крузi. Для зручностi покладемо $\partial f=f_{z},$ $\overline{\partial}f=f_{\overline{z}}.$ Наступне твердження доведено в [5, лема 9.1].

Твердження 1.  Нехай $D\subset{\mathbb{C}},$ i нехай $f_{n}:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ – послiдовнiсть гомеоморфних розв’язкiв рiвняння $\overline{\partial}f_{n}=\mu_{n}(z)\partial f_{n}+\nu_{n}(z)\overline{\partial f_{n}}$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ таких, що

$$\frac{1+|\mu_{n}(z)|+|\nu_{n}(z)|}{1-|\mu_{n}(z)|-|\nu_{n}(z)|}\quad\leqslant\quad Q(z)\,\in\,L_{loc}^{1}(D)$$

при всiх $n=1,2,\ldots.$ Якщо $f_{n}\rightarrow f$ локально рiвномiрно в $D$ при $n\rightarrow\infty$ i $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ – гомеоморфiзм у $D,$ то $f\in W_{\rm loc}^{1,1}$ i, крiм того, $\partial f_{n}$ i $\overline{\partial}f_{n}$ збiгаються слабко в $L_{loc}^{1}$ до $\partial f$ i $\overline{\partial}f,$ вiдповiдно. Якщо $\mu_{n}\rightarrow\mu$ при $n\rightarrow\infty$ i $\nu_{n}\rightarrow\nu$ при $n\rightarrow\infty$ майже скрiзь, то $\overline{\partial}f=\mu(z)\partial f+\nu(z)\partial f$ майже скрiзь.

Ключовим твердженням даного роздiлу є наступна лема, аналоги якої неодноразово доводились в рiзних ситуацiях (див., напр., [5, лема 9.1], [6, лема 1]).

Лема 1.  Нехай функцiї $\mu(z,w):{\mathbb{D}}\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ i $\nu(z,w):{\mathbb{D}}\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ задовольняють умови Каратеодорi i, крiм того, $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|<1$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in{\mathbb{D}}.$ Нехай, крiм того, iснує функцiя $Q:{\mathbb{D}}\rightarrow[1,\infty]$ така, що $K_{\mu,\nu}(z,w)\leqslant Q(z)\in L_{\rm loc}^{1}({\mathbb{D}})$ для майже всiх $z\in{\mathbb{D}}$ i всiх $w\in{\mathbb{C}},$ де $K_{\mu,\nu}$ визначено в (1). Припустимо, що для будь-якого $z_{0}\in{\mathbb{D}}$ iснують $0<\varepsilon^{\,\prime}_{0}\leqslant\varepsilon_{0}<{\rm dist\,}(z_{0},\partial{\mathbb{D}}),$ $c>0,$ $0<p\leqslant 2$ i вимiрна за Лебегом функцiя $\psi:(0,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ такi, що

$$0<I(\varepsilon,\varepsilon_{0}):=\int\limits_{\varepsilon}^{\varepsilon_{0}}\psi(t)dt<\infty$$ (16)

при $\varepsilon\in(0,\varepsilon^{\,\prime}_{0}),$ $I(\varepsilon)\rightarrow\infty$ при $\varepsilon\rightarrow 0,$ i, при цьому,

$$\int\limits_{\varepsilon<|z-z_{0}|<\varepsilon_{0}}Q(z)\cdot\psi^{\,2}(|z-z_{0}|)\,dm(z)\leqslant c\cdot I^{\,p}(\varepsilon,\varepsilon_{0})\,.$$ (17)

Тодi рiвняння (2) має регулярний гомеоморфний розв’язок $f$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ в ${\mathbb{D}},$ такий що $f^{\,-1}\in W_{\rm loc}^{\,1,2}(f({\mathbb{D}})).$

Доведення.   Переважно будемо користуватися схемою доведення леми 1 в [6] з урахуванням вiдмiнностей мiж рiзними типами рiвнянь Бельтрамi, зазначених при доведеннi леми 9.1 в [5]. Розглянемо послiдовностi функцiй

$$\mu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\mu(z,w),&Q(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&Q(z)>n\end{array}\right.$$ (18)

i

$$\nu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\nu(z,w),&Q(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&Q(z)>n\,.\end{array}\right.$$ (19)

Зауважимо, що $K_{\mu_{n},\nu_{n}}(z,w)\leqslant n$ при майже всiх $z\in В$ i всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Отже,

$$|\mu_{n}(z,w)|+|\nu_{n}(z,w)|\leqslant\frac{n-1}{n+1}<1$$

при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Отже, за [11, теорема 8.2] iснує $n$-квазiконформний розв’язок $f_{n}$ рiвняння

$$\overline{\partial}f_{n}=\partial f_{n}\mu_{n}(z,f_{n})+\overline{\partial f_{n}}\nu_{n}(z,f_{n})$$

такий, що $f_{n}(0)=0,$ $f_{n}(1)=1.$ З огляду на означення вiдображень $\mu_{n}$ i $\nu_{n}$ маємо: $K_{\mu_{f_{n}}}(z)\leqslant Q(z)$ майже скрiзь. В такому випадку, за [12, спiввiдношення (6.6), гл. V] кожне $f_{n}$ задовольняє оцiнку

$$M(f_{n}(\Gamma(S(z_{0},r_{1}),S(z_{0},r_{2}),\,A)))\leqslant\int\limits_{A(z_{0},r_{1},r_{2})}Q(z)\cdot\eta^{2}(|z-z_{0}|)dm(z)$$ (20)

у будь-якому кiльцi $A=A(z_{0},r_{1},r_{2})=\{z\in{\mathbb{C}}:r_{1}<|z-z_{0}|<r_{2}\}$ при довiльному $z_{0}\in{\mathbb{D}},$ довiльних $0<r_{1}<r_{2}<{\rm dist}\,(z_{0},\partial{\mathbb{D}})$ i кожної вимiрної за Лебегом функцiї $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такої, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$ (21)

Тодi за пропозицiєю 2 i зауваженням 2 в [6] послiдовнiсть $f_{n}$ є одностайно неперервною вiдносно хоральної (сферичної) метрики $h$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ (див. означення 12.1 у [13]). За критерiєм Арцела-Асколi (див., напр., [13, теорема 20.4]) iснує пiдпослiдовнiсть $f_{n_{k}}$ послiдовностi $f_{n},$ $k=1,2,\ldots,$ яка збiгається при $k\rightarrow\infty$ до декого вiдображення $f$ локально рiвномiрно в ${\mathbb{D}}.$ Отже, за лемою 4.2 в [14] вiдображення $f$ є або гомеоморфiзмом у ${\mathbb{D}},$ або сталою в $\overline{\mathbb{R}}^{n}.$ Друга ситуацiя виключена враховуючи умови нормування $f_{n}(0)=0,$ $f_{n}(1)=1.$ Зауважимо, що для майже всiх $z\in{\mathbb{D}}$ знайдеться номер $k_{0}=k_{0}(z)$ такий, що $\mu_{n_{k}}(z,w)=\mu(z,w),$ $\nu_{n_{k}}(z,w)=\nu(z,w)$ при $n_{k}\geqslant n_{k_{0}}(z)$ i всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Отже, для м.в. $z,$

$$\mu_{n_{k}}(z)=\mu_{n_{k}}(z,f_{n_{k}}(z))\rightarrow\mu(z,f(z))\,,$$

$$\nu_{n_{k}}(z)=\nu_{n_{k}}(z,f_{n_{k}}(z))\rightarrow\nu(z,f(z))$$

при $k\rightarrow\infty.$ За твердженням 1 $\overline{\partial}f=\mu(z,f)\partial f+\nu(z,f)\partial f,$ тобто, $f$ – гомеоморфний розв’язок рiвняння (2), причому $f\in W_{\rm loc}^{1,1}.$

Зауважимо, що за теоремою збiжностi розв’язкiв рiвняння Бельтрамi $f^{\,-1}\in W^{1,2}_{\rm loc}$ (див. [5, наслiдок 2.4]). Тодi за теоремою Малого-Мартiо $f^{\,-1}$ має $N$-властивiсть Лузiна (див., напр., [15, наслiдок B]). Нарештi, за теоремою Пономарьова $J(z,f)\neq 0$ майже скрiзь, див. [16, теорема 1]. Лему доведено. $\Box$

Доведення теореми 1 випливає з леми 1 i [17, лема 5.1].

3. Iснування неперервного розв’язку. Аналого наступної леми доведений в [5, теорема 9.1], див. також [8, лема 5.1].

Лема 2.   Нехай $1<p\leqslant 2,$ нехай $\mu:D\rightarrow{\mathbb{D}}$ – вимiрна за Лебегом функцiя, i нехай $f_{k},$ $k=1,2,\ldots$ – послiдовнiсть гомеоморфiзмiв, що зберiгають орiєнтацiю, областi $D$ на себе, якi належать класу $W_{\rm loc}^{1,2}(D)$ i задовольняють рiвняння

$$\overline{\partial}f_{n}=\partial f_{n}\mu_{n}(z)+\overline{\partial f_{n}}\nu_{n}(z)\,,$$ (22)

де $\mu_{n},$ $\nu_{n}$ – вимiрнi за Лебегом функцiї, якi задовольняють нерiвнiсть $|\nu_{n}(z)|+|\mu_{n}(z)|<1$ майже скрiзь. Припустимо, що $f_{n}$ збiгається локально рiвномiрно в $D$ до вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{C}},$ а послiдовностi $\mu_{n}(z)$ та $\nu_{n}(z)$ збiгаються до $\mu(z)$ i $\nu(z),$ вiдповiдно, при $n\rightarrow\infty$ майже скрiзь. Нехай також оберненi вiдображення $g_{n}:=f_{n}^{\,-1}$ належать класу $W_{\rm loc}^{1,2}(D),$ при цьому, при майже всiх $w\in D$

$$\int\limits_{D}K_{I,p}(w,g_{k})\,dm(w)\leqslant M$$

для деякого $M>0$ i кожного $n=1,2,\ldots.$

Тодi $f\in W_{\rm loc}^{1,p}(D)$ i $\mu,$ $\nu$ – комплекснi характеристики вiдображення $f,$ тобто, $\overline{\partial}f=\partial f\mu(z)+\overline{\partial f}\nu(z)$ при майже всiх $z\in D.$

Доведення.   Будемо в цiлому дотримуватись схеми, викладеної при доведеннi [5, теорема 9.1], див. також [8, лема 5.1]. Позначимо $\partial f=f_{z}$ i $\overline{\partial}f=f_{\overline{z}}.$ Нехай $C$ – довiльний компакт в $D.$ Оскiльки за умовою вiдображення $g_{n}=f_{n}^{\,-1}$ належать класу $W_{\rm loc}^{1,2},$ то $g_{n}$ мають $N$-властивiсть Лузiна, див., напр., [15, наслiдок B]. Тодi якобiан $J(z,f_{n})$ майже скрiзь не дорiвнює нулю, див, напр., [16, теорема 1], бiльше того, має мiсце замiна змiнних в iнтегралi, див, напр., [18, теорема 3.2.5]. У такому випадку, будемо мати:

$$\int\limits_{C}{\|f^{\,\prime}_{n}(z)\|}^{p}\,dm(z)=\int\limits_{C}\frac{{\|f^{\,\prime}_{n}(z)\|}^{p}}{J(z,f_{n})}\cdot J(z,f_{n})\,dm(z)=$$

$$=\int\limits_{f_{n}(C)}K_{I,p}(w,g_{n})\,dm(w)\leqslant M<\infty\,.$$ (23)

З (23) випливає, що $f\in W_{\rm loc}^{1,p}$ i, крiм того, $\partial f_{n}$ i $\overline{\partial}f_{n}$ слабко збiгаються в $L_{\rm loc}^{1}(D)$ до $\partial f$ i $\overline{\partial}f,$ вiдповiдно (див. [19, лема III.3.5]; див. також [20, лема 2.1]).

Залишилось показати, що вiдображення $f$ є розв’язком рiвняння Бельтрамi $f_{\overline{z}}=\mu(z)\cdot f_{z}.$ Покладемо $\zeta(z)=\overline{\partial}f(z)-\mu(z)\partial f(z)-\overline{\nu\partial f(z)}$ i покажемо, що $\zeta(z)=0$ майже скрiзь. Нехай $B$ – довiльний круг, що лежить разом зi своїм замиканням в $D.$ За нерiвнiстю трикутника

$$\left|\int\limits_{B}\zeta(z)\,dm(z)\right|\leqslant I_{1}(n)+I_{2}(n)+I_{3}(n)\,,$$ (24)

де

$$I_{1}(n)=\left|\int\limits_{B}(\overline{\partial}f(z)-\overline{\partial}f_{n}(z))\,dm(z)\right|\,,$$ (25)

$$I_{2}(n)=\left|\int\limits_{B}(\mu(z)\partial f(z)-\mu_{n}(z)\partial f_{n}(z))\,dm(z)\right|$$ (26)

i

$$I_{3}(n)=\left|\int\limits_{B}(\nu(z)\overline{\partial f(z)}-\nu_{n}(z)\overline{\partial f_{n}(z)})\,dm(z)\right|\,.$$ (27)

З огляду на доведене вище, $I_{1}(n)\rightarrow 0$ при $n\rightarrow\infty.$ Залишилось розiбратися з виразами для $I_{2}(n)$ i $I_{3}(n).$ Для цього зауважимо, що за нерiвнiстю трикутника $I_{2}(n)\leqslant I^{\,\prime}_{2}(n)+I^{\,\prime\prime}_{2}(n),$ де

$$I^{\,\prime}_{2}(n)=\left|\int\limits_{B}\mu(z)(\partial f(z)-\partial f_{n}(z))\,dm(z)\right|$$

i

$$I^{\,\prime\prime}_{2}(n)=\left|\int\limits_{B}(\mu(z)-\mu_{n}(z))\partial f_{n}(z)\,dm(z)\right|\,.$$

З огляду на слабку збiжнiсть $\partial f_{n}\rightarrow\partial f$ в $L^{1}_{\rm loc}(D)$ при $n\rightarrow\infty,$ ми отримаємо, що $I^{\,\prime}_{2}(n)\rightarrow 0$ при $n\rightarrow\infty,$ оскiльки $\mu\in L^{\infty}(D).$ Бiльше того, оскiльки за доведеним вище вiдображення $\partial f$ iнтегровне з квадратом, має мiсце абсолютна неперервнiсть в iнтегралi $\int\limits_{E}|\partial f(z)|\,dm(z).$ Крiм того, оскiльки $\partial f_{n}\rightarrow\partial f$ слабко в $L^{1}_{\rm loc}(D),$ то для заданого $\varepsilon>0$ знайдеться $\delta=\delta(\varepsilon)>0$ таке, що

$$\int\limits_{E}|\partial f_{n}(z)|\,dm(z)\leqslant$$

$$\leqslant\int\limits_{E}|\partial f_{n}(z)-\partial f(z)|\,dm(z)+\int\limits_{E}|\partial f(z)|\,dm(z)<\varepsilon\,,$$ (28)

як тiльки $m(E)<\delta,$ $E\subset B,$ i номера $n$ є достатньо великими.

Остаточно, за теоремою Єгорова (див. [21, теорема III.6.12]) для кожного $\delta>0$ знайдеться множина $S\subset B$ така, що $m(B\setminus S)<\delta$ i $\mu_{n}(z)\rightarrow\mu(z)$ рiвномiрно на $S.$ Тодi $|\mu_{n}(z)-\mu(z)|<\varepsilon$ при всiх $n\geqslant n_{0},$ деякому $n_{0}=n_{0}(\varepsilon)$ i всiх $z\in S.$ З огляду на (28), а також з огляду на (23) i нерiвнiсть Гельдера, маємо, що

$$I^{\,\prime\prime}_{2}(n)\leqslant\varepsilon\int\limits_{S}|\partial f_{n}(z)|\,dm(z)+2\int\limits_{B\setminus S}|\partial f_{n}(z)|\,dm(z)<$$

$$<\varepsilon\cdot\left\{\left(\int\limits_{D}K_{I,p}(w,g_{n})\,dm(w)\right)^{1/p}\cdot(m(B))^{(p-1)/p}+2\right\}\leqslant$$ (29)

$$\leqslant\varepsilon\cdot\left\{M^{1/p}\cdot(m(B))^{(p-1)/p}+2\right\}$$

при тих же $n\geqslant n_{0}.$ Те, що

$$I_{3}(n)\rightarrow 0$$ (30)

при $n\rightarrow\infty,$ може бути доведено аналогiчно. Отже, з (25), (26), (27), (29) i (30) випливає, що $\int\limits_{B}\zeta(z)\,dm(z)=0$ для всiх кругiв $B,$ компактно вкладених в $D.$ За теоремою Лебега про диференцiювання невизначеного iнтеграла (див. [21, IV(6.3)]) маємо, що $\zeta(z)=0$ майже скрiзь в $D.$ Лему доведено. $\Box$

Доведення теореми 1. Розглянемо послiдовнiсть комплекснозначних функцiй

$$\mu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\mu(z,w),&Q_{0}(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&Q_{0}(z)>n\end{array}\right.$$ (31)

i

$$\nu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\nu(z,w),&Q_{0}(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&Q_{0}(z)>n\,,\end{array}\right.$$ (32)

де $Q_{0}(z)$ визначається спiввiдношенням (10). Нехай $f_{n}$ – гомеоморфний $ACL$-розв’язок рiвняння (2), в якому покладемо $\mu\mapsto\mu_{n}(z,w),$ $\nu\mapsto\nu_{n}(z,w),$ такий що $f_{n}(0)=0,$ $f_{n}(1)=1$ (вказаний розв’язок визначено коректно з огляду на [11, теорема 8.2]). Зауважимо, що вiдображення $g_{n}=f^{\,-1}_{n}$ є квазiконформним; зокрема, воно є диференцiйовним майже скрiзь i належить класу $W_{\rm loc}^{1,2}({\mathbb{D}}).$ За [22, теорема 6.10] i з огляду на умову (14) для кожного $n\in{\mathbb{N}}$

$$M(g_{n}(\Gamma))\leqslant\int\limits_{\mathbb{D}}K_{\mu_{g_{n}}}(w)\cdot\rho_{*}^{2}(w)\,dm(w)\leqslant\int\limits_{\mathbb{D}}Q(w)\cdot\rho_{*}^{2}(w)\,dm(w)$$ (33)

для довiльної сiм’ї кривих $\Gamma$ в ${\mathbb{D}}$ i кожної функцiї $\rho_{*}\in{\rm adm}\,\Gamma,$ де $M$ – модуль сiм’ї кривих (див., напр., [13, розд. 6]). За [8, теорема 1.1] сiм’я вiдображень $f_{n}$ одностайно неперервна в ${\mathbb{D}}.$ Отже, з огляду на теорему Арцела-Асколi $f_{n}$ є нормальною сiм’єю (див. [13, теорема 20.4]), iншими словами, знайдеться пiдпослiдовнiсть $f_{n_{l}}$ послiдовностi $f_{n},$ що збiгається локально рiвномiрно в ${\mathbb{D}}$ до деякого вiдображення $f:{\mathbb{D}}\rightarrow\overline{{\mathbb{D}}}.$ Зауважимо, що кожне вiдображення $f_{n}$ задовольняє рiвняння

$$\overline{\partial}f_{n}=\mu_{n}(z,f_{n}(z))\partial f_{n}+\nu_{n}(z,f_{n}(z))\overline{\partial f_{n}}\,.$$

Оскiльки $Q_{0}(z)$ скiнченна майже скрiзь, для майже всiх $z\in{\mathbb{D}}$ знайдеться номер $l_{0}=l_{0}(z)$ такий, що $\mu_{n_{l}}(z,w)=\mu(z,w),$ $\nu_{n_{l}}(z,w)=\nu(z,w)$ при $l\geqslant l_{0}$ i всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Оскiльки за припущенням функцiї $\mu$ i $\nu$ задовольняють умову Каратеодорi, будемо мати:

$$\mu_{n_{l}}(z,f_{n_{l}}(z))\rightarrow\mu(z,f(z))\,,$$

$$\nu_{n_{l}}(z,f_{n_{l}}(z))\rightarrow\nu(z,f(z))$$

при $l\rightarrow\infty.$ Тодi за лемою 1 вiдображення $f$ належить класу $W_{\rm loc}^{1,p}({\mathbb{D}})$ i є розв’язком вихiдного рiвняння Бельтрамi (2).  $\Box$

Доведення наслiдку 1 вiдбувається аналогiчно доведенню наслiдку 5.1 в [8]. Дiйсно, за теоремою Фубiнi з умови $Q\in L^{1}({\mathbb{D}})$ випдливає вимiрнiсть iнтегралiв $\int\limits_{S(x_{0},r)\cap D}\,Q(x)\,d\mathcal{H}^{1}(x)$ як функцiй вiд $r$ так їх скiнченнiсть майже скрiзь $0<r<\infty$ (див., напр., [21, теорема 8.1.III]). В цьому випадку, умови (13) i (14) виконуються при $p=2.$ Отже, iснування розв’язку рiвняння (2) i його належнiсть класу $W_{\rm loc}^{1,2}({\mathbb{D}})$ безпосередньо випливають з теореми 1.

Крiм того, за [23, теорема 1]

$$|f_{n}(z)-f_{n}(z_{0})|\leqslant\frac{C\cdot(\|Q\|_{1})^{1/2}}{\log^{1/2}\left(1+\frac{r_{0}}{|z-z_{0}|}\right)}\quad\forall\,\,z\in B(z_{0},r_{0})$$

в довiльнiй точцi $z_{0}\in{\mathbb{D}},$ де $\|Q\|_{1}$ – норма $Q$ в $L^{1}({\mathbb{D}}),$ $C$ – деяка стала i $0<2r_{0}<{\rm dist}\,(z_{0},\partial{\mathbb{D}}).$ Переходячи тут до границi при $n\rightarrow\infty,$ маємо спiввiдношення (15). Наслiдок 1 встановлено. $\Box$

Припустимо тепер, що $Q\in FMO({\mathbb{D}}),$ або виконується спiввiдношення (5). Тодi послiдовнiсть $g_{n}$ утворює одностайно неперервну сiм’ю вiдображень (див. [24, теореми 6.1 i 6.5]). Отже, з огляду на теорему Арцела-Асколi $g_{n}$ є нормальною сiм’єю (див. [13, теорема 20.4]), iншими словами, знайдеться пiдпослiдовнiсть $g_{n_{l}}$ послiдовностi $g_{n},$ що збiгається локально рiвномiрно в ${\mathbb{D}}$ до деякого вiдображення $g:{\mathbb{D}}\rightarrow\overline{{\mathbb{D}}}.$ В силу умови нормування $g_{n_{l}}(0)=0$ i $g_{n_{l}}(1)=1$ при всiх $l=1,2,\ldots.$ Тодi в силу [14, теорема 4.1] вiдображення $g$ є гомеоморфiзмом в ${\mathbb{D}},$ крiм того, за [14, лема 3.1] ми маємо також, що $f_{n_{l}}\rightarrow f=g^{\,-1}$ при $l\rightarrow\infty$ локально рiвномiрно в ${\mathbb{D}}.$ Далi застосуємо схему мiркувань, використану вище у випадку iнтегровної функцiї $Q.$ Оскiльки $\mu_{n}(z)\rightarrow\mu(z)$ при $n\rightarrow\infty$ i при майже всiх $z\in{\mathbb{D}},$ за лемою 1 вiдображення $f$ належить класу $W_{\rm loc}^{1,2}({\mathbb{D}})$ i є розв’язком вихiдного квазiлiнiйного рiвняння Бельтрамi (2). Наслiдок доведений. $\Box$

4. Приклади.

Приклад 1. Побудуємо приклад неперервного, але не гомеоморфного розв’язку квазiлiнiйного рiвняння (2), який задовольняє умови наслiдку 1 (зокрема, теореми 1). Для спрощення будемо розглядати ситуацiю, коли $\nu(z,w)\equiv 0,$ причому, користуємося конструкцiю прикладу, наведеного в [7, роздiл 3]. Нехай $p\geqslant 1$ – довiльне число i нехай $0<\alpha<2/p.$ Як зазвичай, ми використовуємо запис $z=re^{i\theta},$ $r\geqslant 0$ и $\theta\in[0,2\pi).$ Покладемо

$$\mu(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}e^{2i\theta}\cdot\frac{2r-\alpha(2r-1)}{2r+\alpha(2r-1)},&1/2<|z|<1,|w|\geqslant 1,\\ e^{2i\theta}\cdot\frac{|w|^{\,\alpha}+1-\alpha(2r-1)}{|w|^{\,\alpha}+1+\alpha(2r-1)},&1/2<|z|<1,|w|<1,\\ 0\ ,&|z|\leqslant 1/2\,.\end{array}\right.$$ (34)

Використовуючи спiввiдношення

$$\frac{\overline{\partial}f}{\partial f}=e^{2i\theta}\frac{rf_{r}+if_{\theta}}{rf_{r}-if_{\theta}}\,,$$

див. рiвнiсть (11.129) в [25], ми отримуємо, що вiдображення

$$f(z)=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{z}{|z|}(2|z|-1)^{1/\alpha},&1/2<|z|<1,\\ 0\ ,&|z|\leqslant 1/2\end{array}\right.$$ (35)

є розв’язком рiвняння $f_{\overline{z}}=\mu(z,f(z))\cdot f_{z},$ де функцiя $\mu$ задається спiввiдношенням (34). Зауважимо, що iснування розв’язку вказаного рiвняння забезпечується теоремою 1 (для цього перевiримо виконання всiх умов цiєї теореми). Дiйсно, функцiя $\varphi(x,c)=\frac{x-c}{x+c}$ має додатну похiдну при $c:=\alpha(2r-1)>0,$ тому при $x\in[0,1]$ ця функцiя досягає свого максимального значення в точцi $x=1.$ Отже,

$$\biggl{|}e^{2i\theta}\cdot\frac{|w|^{\,\alpha}+1-\alpha(2r-1)}{|w|^{\,\alpha}+1+\alpha(2r-1)}\biggr{|}=\frac{|w|^{\,\alpha}+1-\alpha(2r-1)}{|w|^{\,\alpha}+1+\alpha(2r-1)}\leqslant\frac{2-\alpha(2r-1)}{2+\alpha(2r-1)}\,.$$ (36)

Беручи до уваги дрiб праворуч у (36), покладемо

$$\mu(z):=e^{2i\theta}\cdot\frac{2-\alpha(2r-1)}{2+\alpha(2r-1)}\,.$$ (37)

Для заданої спiввiдношенням (37) функцiї $\mu$ вiдповiдною їй максимальною дилатацiєю $K_{\mu}$ буде функцiя

$$K_{\mu}(z)=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{2}{\alpha(2|z|-1)},&1/2<|z|<1,\\ 1\ ,&|z|\leqslant 1/2\end{array}\right.\,.$$ (38)

Нехай $k>1/\alpha.$ Зауважимо, що $K_{\mu}(z)\leqslant k$ при $|z|\geqslant\frac{2+k\alpha}{2k\alpha}$ i $K_{\mu}(z)>k$ в iншому випадку. Нехай, як i ранiше,

$$\mu_{k}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\mu(z,w),&K_{\mu}(z)\leqslant k,\\ 0\ ,&K_{\mu}(z)>k\,.\end{array}\right.$$

Вiдзначимо, що розв’язками рiвняння $f_{\overline{z}}=\mu_{k}(z,f(z))\cdot f_{z}$ є вiдображення

$$f_{k}(z)=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{z}{|z|}(2|z|-1)^{1/\alpha},&\frac{2+k\alpha}{2k\alpha}<|z|<1,\\ \frac{z}{\left(\frac{2+k\alpha}{2k\alpha}\right)}\cdot{\left(\frac{2}{k\alpha}\right)}^{1/\alpha}\ ,&|z|\leqslant\frac{2+k\alpha}{2k\alpha}\end{array}\right.\,,$$

при цьому, оберненi вiдображення $g_{k}(y)=f_{k}^{\,-1}(y)$ обчислюються за формулою

$$g_{k}(y)=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{y(|y|^{\alpha}+1)}{2|y|},&\left(\frac{2}{k\alpha}\right)^{1/\alpha}<|y|<1,\\ \frac{y\cdot\frac{2+k\alpha}{2k\alpha}}{\left(\frac{2}{k\alpha}\right)^{1/\alpha}},&|y|\leqslant\left(\frac{2}{k\alpha}\right)^{1/\alpha}\end{array}\right.\,.$$ (39)

З (38) випливає, що

$$K_{\mu_{k}}(z):=\frac{(f_{k})_{\overline{z}}}{(f_{k})_{z}}=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{4|z|}{2\alpha(2|z|-1)},&\frac{2+k\alpha}{2k\alpha}<|z|<1,\\ 1\ ,&|z|<|z|\leqslant\frac{2+k\alpha}{2k\alpha}\end{array}\right.\,.$$ (40)

Нам слiд перевiрити, чи виконується (14) для деякої iнтегровної в ${\mathbb{D}}$ функцiї $Q.$ Для цiєї мети, пiдставимо вiдображення $g_{k}$ з (39) у максимальну дилатацiю $K_{\mu_{k}},$ визначену рiвнiстю (40). Тодi

$$K_{\mu_{g_{k}}}(y):=K_{\mu_{k}}(g_{k}(y))=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{|y|^{\alpha}+1}{\alpha|y|^{\alpha}},&\left(\frac{2}{k\alpha}\right)^{1/\alpha}<|y|<1\,,\\ 1\ ,&|y|\leqslant\left(\frac{2}{k\alpha}\right)^{1/\alpha}\end{array}\right.\,.$$

Зауважимо, що $K_{\mu_{g_{k}}}(y)\leqslant Q(y):=\frac{|y|^{\alpha}+1}{\alpha|y|^{\alpha}}$ при всiх $y\in{\mathbb{D}},$ при цьому, функцiя $Q$ iнтегровна в ${\mathbb{D}}$ навiть в степенi $p,$ а не тiльки в степенi $1$ (див. мiркування, використанi при розглядi [25, пропозицiя 6.3]). За побудовою $f_{k}(0)=0$ i $f_{k}(1)=1.$ Тому всi умови наслiдку 1 (зокрема, теореми 1) виконуються, а у якостi бажаного розв’язку рiвняння $f_{\overline{z}}=\mu(z)\cdot f_{z}$ можна розглянути вiдображення $f=f(z),$ визначене рiвнiстю (35). Бiльше того, з доведення цiєї теореми випливає, що вiдображення $f$ є вказаним там розв’язком, оскiльки $f$ є локально рiвномiрною границею послiдовностi $f_{k}.$ Зауважимо, що вiдображення $f$ не є гомеоморфним розв’язком, також воно не є анi вiдкритим, анi дискретним.

Приклад 2. Нехай $f$ – вiдображення, визначене спiввiдношенням (35). Користуючись формулою $f_{z}=f_{r}r_{z}+f_{\theta}\theta_{z},$ ми отримаємо, що $f_{z}=(2r-1)^{(1/\alpha)-1}\left(\frac{2}{\alpha}+\frac{2r-1}{r^{2}}\right).$ Звiдси випливає, що $f_{z}$ є дiйсним числом при всiх $z\in{\mathbb{D}},$ отже, $f_{z}=\overline{f_{z}}.$ Отже, ми можемо записати:

$$f_{\overline{z}}=\mu(z,f)f_{z}=\frac{1}{2}\cdot\mu(z,f)f_{z}+\frac{1}{2}\cdot\nu(z,f)\overline{f_{z}}\,,$$

де $\mu(z,w)=\nu(z,w)$ i $\mu(z,w)$ визначено спiввiдношенням (34). За доведеним вище в прикладi 1 рiвняння $f_{\overline{z}}=\mu(z,f)f_{\overline{z}}+\nu(z,f)\overline{f_{z}}$ має розв’язок $f,$ визначений спiввiдношенням (35), причому коефiцiєнти цього рiвняння задовольняють умови наслiдку 1 (зокрема, теореми 1).

КОНТАКТНА IНФОРМАЦIЯ

Євген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
2. Iнститут прикладної математики i механiки НАН України,
вул. Добровольського, 1
м. Слов’янськ, Україна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com