Анотацiя

We obtained exact-order estimates for the entropy numbers of the Nikol’skii–Besov classes $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ of periodic functions of many variables in the metric of the space of quasi-continuous functions.

Отримано порядковi оцiнки енторпiйних чисел класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ перiодичних функцiй багатьох змiнних у метрицi простору квазiнеперервних функцiй.

UDC 517.51

Estimates for the entropy numbers of the Nikol’skii–Besov classes of periodic functions of many variables in the space of quasi-continuous functions

Оцiнки ентропiйних чисел класiв Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй багатьох змiнних у просторi квазiнеперервних функцiй

1. Вступ. У роботi продовжено вивчення асимптотичних характеристик класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ з домiнуючою мiшаною похiдною перiодичних функцiй багатьох змiнних [26], [27], [28]. Знайдено оцiнки для ентропiйних чисел згаданих класiв у метрицi $QC$-простору квазiнеперервних функцiй. Показано, що у деяких випадках цi оцiнки є точними за порядком. Даний простiр функцiй є близьким за своїми властивостями до простору $L_{\infty}$, а знаходження оцiнок такої характеристики, як ентропiйнi числа, в його метрицi дає змогу одержати новi результати — досi не встановленi у рiвномiрнiй метрицi.

2. Означення класiв функцiй та апроксимативних характеристик. Нехай $\mathbb{R}^{d}$, $d\geq 1$, — евклiдiв простiр з елементами $\boldsymbol{x}=(x_{1},\ldots,x_{d})$ i $(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+\ldots+x_{d}y_{d}$. Через $L_{p}(\pi_{d})$, $\pi_{d}=\prod\limits^{d}_{j=1}[0,2\pi]$, $1\leq p\leq\infty$, позначимо простiр функцiй $f(\boldsymbol{x})$, якi є $2\pi$-перiодичнi за кожною змiнною зi скiнченною нормою:

$$\|f\|_{p}:=\|f\|_{L_{p}(\pi_{d})}=\left((2\pi)^{-d}\int\limits_{\pi_{d}}|f(\boldsymbol{x})|^{p}\,d\boldsymbol{x}\right)^{1/p}<\infty,1\leq p<\infty,$$

$$\|f\|_{\infty}:=\|f\|_{L_{\infty}(\pi_{d})}=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{\boldsymbol{x}\in\pi_{d}}|f(\boldsymbol{x})|.$$

У подальших мiркуваннях будемо розглядати тiльки тi функцiї ${f\in L_{p}(\pi_{d})}$, для яких виконана умова

$$\int\limits^{2\pi}_{0}f(\boldsymbol{x})dx_{j}=0,j=\overline{1,d},$$

i множину таких функцiй будемо позначати $L^{0}_{p}(\pi_{d})$.

Для функцiї $f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})$, $1\leq p\leq\infty$, розглянемо рiзницю першого порядку по $j$-iй змiннiй з кроком $h\in\mathbb{R}$:

$$\Delta_{h,j}f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},\dots,x_{j-1},x_{j}+h,x_{j+1},\dots,x_{d})-f(\boldsymbol{x})$$

i, вiдповiдно, $l$-го порядку, $l\in\mathbb{N}$,

$$\Delta_{h,j}^{l}f(\boldsymbol{x})=\overbrace{\Delta_{h,j}\dots\Delta_{h,j}}\limits^{l}f(\boldsymbol{x}).$$

Далi, якщо $\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$, $k_{j}\in\mathbb{N}$, $j=\overline{1,d}$, то мiшана рiзниця порядку $\boldsymbol{k}$ з векторним кроком $\boldsymbol{h}=(h_{1},\ldots,h_{d})$, $h_{j}\in\mathbb{R}$, $j=\overline{1,d}$, визначається рiвнiстю

$$\Delta_{\boldsymbol{h}}^{\boldsymbol{k}}f(\boldsymbol{x})=\Delta_{h_{1},1}^{k_{1}}\Delta_{h_{2},2}^{k_{2}}\dots\Delta_{h_{d},d}^{k_{d}}f(\boldsymbol{x}).$$

Нехай заданi вектор $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$, $r_{j}>0$ $j=\overline{1,d}$, i параметри $1\leq p,\theta\leq\infty$. Тодi простори $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\pi_{d})$ можна означити таким чином:

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}:=B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\pi_{d})=\Big{\{}f\in L^{0}_{p}(\pi^{d})\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}<\infty\Big{\}},$$

i норма задається рiвностями

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}=\left(\int\limits_{\pi_{d}}\|\Delta^{\boldsymbol{k}}_{\boldsymbol{h}}f\|^{\theta}_{p}\prod\limits^{d}_{j=1}\frac{dh_{j}}{h^{1+r_{j}\theta}_{j}}\right)^{1/\theta}$$

якщо $1\leqslant\theta<\infty$ та

$$\|f\|_{H^{\boldsymbol{r}}_{p}}\equiv\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}}=\sup\limits_{\boldsymbol{h}}\|\Delta^{\boldsymbol{k}}_{\boldsymbol{h}}f\|_{p}\prod\limits^{d}_{j=1}h^{-r_{j}}_{j}.$$

Також вважаємо, що для векторiв $\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$ i $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$ виконана умова $k_{j}>r_{j}$, $j=\overline{1,d}$.

У такiй формi означення просторiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ було дане у роботах В. М. Темлякова [30] i С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [17] вiдповiдно для $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ i $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$. Вони належать шкалi просторiв мiшаної гладкостi, що введенi С. М. Нiкольським [20] i Т. I. Амановим [1]. Окрiм того, вони є узагальненням вiдомих iзотропних просторiв Бєсова [5], а для випадку $\theta=\infty$ — Нiкольського [19].

Пiд класом $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ будемо розумiти множину функцiй ${f\in L^{0}_{p}(\pi^{d})}$ для яких ${\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\leqslant 1}$ i при цьому збережемо для класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ тi ж самi позначення, що i для просторiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$.

При проведеннi подальших мiркувань нам буде зручно користуватися означенням норми функцiй з класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ в дещо iншiй формi, а саме опосередковано через, так зване, декомпозицiйне представлення елементiв цих просторiв. Уперше декомпозицiйне представлення функцiй з класiв Нiкольського–Бєсова та вiдповiдне йому нормування з’явилося у роботах В. М. Темлякова [30, Роз. 2, п. 1] i С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [17] i, як з’ясувалося пiзнiше, вiдiграло ключову роль у дослiдженнях, якi пов’язанi з апроксимацiєю класiв функцiй.

Для векторiв $\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})$, $s_{j}\in\mathbb{Z}_{+}$, $\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$, $k_{j}\in\mathbb{Z}$, $j=\overline{1,d}$, покладемо

$$\rho(\boldsymbol{s})=\big{\{}\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})\colon[2^{s_{j}-1}]\leq|k_{j}|<2^{s_{j}},j=\overline{1,d}\big{\}}$$

i для $f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})$ позначимо

$$\delta_{\boldsymbol{s}}(f):=\delta_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho(\boldsymbol{s})}\widehat{f}(\boldsymbol{k})e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})},$$

де $\widehat{f}(\boldsymbol{k})=\int\limits_{\pi_{d}}f(\boldsymbol{t})e^{-i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{t}$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$.

Тодi класи $B_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}$, $1<p<\infty$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$, $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$ $r_{j}>0$ $j=\overline{1,d}$, можна означити наступним чином [17]:

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}:=\Big{\{}f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})\colon\ \|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\leqslant 1\Big{\}},$$

де

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\asymp\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{\theta}\Bigg{)}^{\frac{1}{\theta}}$$

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}}\equiv\|f\|_{H^{\boldsymbol{r}}_{p}}\asymp\sup\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}.$$

Тут i надалi по тексту для додатних величин $a$ i $b$ вживається запис $a\asymp b$, який означає, що iснують такi додатнi сталi $C_{1}$ та $C_{2}$, якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах $a$ i $b$, що $C_{1}a\leqslant b$ (у цьому випадку пишемо $a\ll b$) i $C_{2}a\geqslant b$ (у цьому випадку пишемо $a\gg b$). Всi сталi $C_{i}$, $i=1,2,\dots$, якi зустрiчаються у роботi, можуть залежати лише вiд тих параметрiв, що входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка наближення, та розмiрностi простору $\mathbb{R}^{d}$. У деяких випадках цю залежнiсть будемо вказувати у явному виглядi.

Зазначимо, що видозмiнивши ‘‘блоки’’ $\delta_{\boldsymbol{s}}(f)$, наведене означення класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ можна поширити i на крайнi значення $p=1$ i $p=\infty$ (див., наприклад, [17, зауваження 2.1].

Нехай $V_{l}(t)$, $t\in\mathbb{R}$, $l\in\mathbb{N}$, позначає ядро Валле-Пуссена вигляду

$$V_{l}(t)=1+2\sum\limits^{l}_{k=1}\cos kt+2\sum\limits^{2l-1}_{k=l+1}\left(1-\frac{k-l}{l}\right)\cos kt.$$

Поставимо у вiдповiднiсть кожному вектору $\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})$, $s_{j}\in\mathbb{Z}_{+}$, $j=\overline{1,d}$, полiном

$$A_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits^{d}_{j=1}(V_{2^{s_{j}}}(x_{j})-V_{2^{s_{j}-1}}(x_{j}))$$

i для $f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})$, $1\leq p\leq\infty$, покладемо

$$A_{\boldsymbol{s}}(f):=A_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})=(f\ast A_{\boldsymbol{s}})(\boldsymbol{x}),$$

де ‘‘$\ast$’’ означає операцiю згортки. Тодi, при $1\leq p\leq\infty$, $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$, $r_{j}>0$, $j=\overline{1,d}$, класи $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ можна означити таким чином:

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}=\Big{\{}f\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\asymp\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}(f)\|^{\theta}_{p}\Bigg{)}^{\frac{1}{\theta}}\leq 1,1\leq\theta<\infty\Big{\}},$$

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}=\Big{\{}f\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}}\asymp\sup\limits_{s\in\mathbb{Z}^{d}_{+}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}\leq 1\Big{\}}.$$

З дослiдженням рiзних апроксимативних характеристик класiв Нiкольського та Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй можна ознайомитися у монографiях [7], [25], [30], [31], де наведена детальна бiблiографiя.

Тепер означимо асимптотичнi характеристики, якi будемо дослiджувати.

Нехай $\mathscr{X}$ банахiв простiр i $B_{\mathscr{X}}(\boldsymbol{y},r)=\big{\{}x\in\mathscr{X}\colon\|\boldsymbol{x}-\boldsymbol{y}\|\leq r\big{\}}$ — куля радiуса $r$ з центром у точцi $\boldsymbol{y}$.

Для компактної множини $A\subset\mathscr{X}$ i $\varepsilon>0$ позначимо

$$N_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})=\min\Big{\{}n\colon\exists\boldsymbol{y}^{1},\ldots,\boldsymbol{y}^{n}\in\mathscr{X}\colon A\subseteq\bigcup\limits^{n}_{j=1}B_{\mathscr{X}}(\boldsymbol{y}^{j},\varepsilon)\Big{\}}.$$

Тодi величина

$$H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})=\log N_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})$$

називається $\varepsilon$-ентропiєю множини $A$ вiдносно банахового простору $\mathscr{X}$ [15] (тут i далi пiд записом $\log$ будемо розумiти $\log_{2}$).

З $\varepsilon$-ентропiєю множини $A$ тiсно пов’язано поняття її ентропiйних чисел $\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})$ (див., наприклад, [9]):

$$\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})=\inf\Big{\{}\varepsilon\colon\exists\boldsymbol{y}^{1},\ldots,\boldsymbol{y}^{2^{k}}\in\mathscr{X}\colon A\subseteq\bigcup\limits^{2^{k}}_{j=1}B_{\mathscr{X}}(\boldsymbol{y}^{j},\varepsilon)\Big{\}}.$$

Безпосередньо з означень величин $H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})$ i $\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})$ можемо записати: якщо $H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})\leq k$, то $\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})\leq\varepsilon$ i навпаки — з оцiнки ${{\varepsilon}_{k}(A,\mathscr{X})\leq\varepsilon}$ отримуємо ${H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})\leq k}$, а саме, якщо $k<H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})\leq k+1$, то $\varepsilon_{k+1}(A,\mathscr{X})\leq\varepsilon\leq\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})$. Цi спiввiдношення дають можливiсть iз оцiнок для ентропiйних чисел деякої множини $A$ отримувати вiдповiднi оцiнки її $\varepsilon$-ентропiї.

Дослiдження $\varepsilon$-ентропiї i близьких до неї асимптотичних характеристик ($\varepsilon$-ємнiсть, ентропiйнi числа i т.п.) мають багату iсторiю. Зокрема, ентропiйнi числа для класiв функцiй однiєї та багатьох змiнних Соболєва $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\alpha}$, Нiкольського $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$, Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ та їх аналогiв дослiджувалися у роботах [2], [3], [4], [6], [8], [11], [12], [13], [14], [16], [21], [22], [26], [27], [28], [29], [32], [33], [34], [36], [37], [38], [40], [42]. З бiльш детальною бiблiографiєю можна ознайомитися у монографiях [7], [39], [41].

Означимо простiр у метрицi якого будемо оцiнювати ентропiйнi числа.

Нехай $\mu$ — нормована мiра Лебега на одиничному колi. Для функцiї $f\in L_{1}(d\mu)$ з рядом Фур’є

$$f\sim\sum\limits_{s=0}^{\infty}\delta_{s}(f,x),$$

$$\delta_{0}(f,x)=\int^{2\pi}_{0}fd\mu,\ \ \delta_{s}(f,x)=\sum\limits_{2^{s-1}\leq|k|<2^{s}}\widehat{f}(k)e^{ikx},\ s=1,2,\dots,$$

розглянемо величину

$$\|f\|_{QC}\equiv\int^{1}_{0}\bigg{\|}\sum^{\infty}_{s=0}r_{s}(\omega)\delta_{s}(f,x)\bigg{\|}_{L_{\infty}(d\mu)}d\omega,$$ (1)

де $\big{\{}r_{s}(\omega)\big{\}}^{\infty}_{s=0}$ — система Радемахера (див., [10, Гл. 2, § 1]). Тодi простором квазiнеперервних функцiй (позначення $QC$) будемо називати замикання множини тригонометричних полiномiв за нормою (1).

Простiр квазiнеперервних функцiй у багатовимiрному випадку ($d\geq 2$) означимо таким чином:

$$\|f\|_{QC}\equiv\big{\|}\|f(\cdot,\boldsymbol{x}^{1})\|_{QC}\big{\|}_{\infty},$$ (2)

де для $\boldsymbol{x}=(x_{1},\ldots,x_{d})\in\pi_{d}$ покладаємо $\boldsymbol{x}^{1}=(x_{2},\ldots,x_{d})\in\pi_{d-1}$, тобто в (2) береться $QC$-норма по змiннiй $x_{1}$ i $\sup$-норма по iнших змiнних.

Зазначимо, що простiр квазiнеперервних функцiй $QC$ введено в роботi [12] (див. також [13]), де наведено деякi його властивостi, зокрема, при $d=1$ для $f\in QC$ справедливе спiввiдношення

$$\|f\|_{QC}\leq\sum\limits_{s}\|\delta_{s}(f)\|_{\infty}.$$

З дослiдженнями властивостей, а також iз застосуваннями $QC$-норми можна ознайомитися у роботах [23], [24].

Якщо $\mathfrak{M}$ — деяка скiнченна множина, то через $|\mathfrak{M}|$ будемо позначати кiлькiсть її елементiв.

3. Основнi результати. У подальших мiркування будемо вважати, що вектор $\boldsymbol{r}$, який входить в означення класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ має вигляд $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{1})\in\mathbb{R}_{+}^{d}$.

Теорема 1. Нехай $1<p\leq\infty$, $1\leq\theta<\infty$, $r_{1}>\max\left\{\frac{1}{p},\frac{1}{2}\right\}$. Тодi при $d\geq 2$ справедлива оцiнка

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\ll M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+(\frac{1}{p^{*}}-\frac{1}{\theta})_{+}}\sqrt{\log\,M},$$ (3)

де $p^{*}=\min\{p,2\}$, $a_{+}=\max\{a,0\}$.

Доведення. Розглянемо спочатку випадок $1<p\leq 2$, $p<\theta<\infty$.

Для $n\in\mathbb{N}$ покладемо

$$Q_{n}=\bigcup\limits_{(\boldsymbol{s},1)\leq n}\rho(\boldsymbol{s}),\Delta Q_{n}=Q_{n}\backslash Q_{n-1}\ \ \text{\T2A\cyrii}\ \ \mathfrak{N}_{n}=\big{\{}\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d}),(\boldsymbol{s},1)=n\big{\}}.$$

Зазначимо, що $|\Delta Q_{n}|\asymp 2^{n}n^{d-1}$.

Для подальших мiркувань нам знадобляться такi допомiжнi твердження.

Лема А (див., наприклад, [31]). Нехай $f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})$, $1<p<\infty$. Тодi

$$\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{s}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg{\|}_{p}\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|^{p^{*}}_{p}\right)^{\frac{1}{p^{*}}},$$

де $p^{*}=\min\{p,2\}$.

Лема Б [30, с. 11]. Справедливе спiввiдношення

$$\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)\geq l}2^{-{\alpha}(\boldsymbol{s},1)}\asymp 2^{-{\alpha}l}l^{d-1},\ \ \alpha>0.$$

Отже, згiдно з лемою А для $f\in B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ будемо мати

$$\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg{\|}_{p}\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{p}\right)^{\frac{1}{p}}=\mathfrak{I}_{1}.$$ (4)

Далi, скориставшись нерiвнiстю Гельдера з показником $\theta/p$ i лемою Б, одержимо

$$\mathfrak{I}_{1}\leq\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\frac{\theta p}{\theta-p}}\right)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}}\ll$$

$$\ll\|f\|_{B_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\frac{\theta p}{\theta-p}}\right)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}}\leq$$

$$\leq\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{-r_{1}(\boldsymbol{s},1)\frac{\theta p}{\theta-p}}\right)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}}\asymp 2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.$$ (5)

Аналогiчно у випадку $1<p\leq 2$ i $\theta=p$ можемо записати

$$\mathfrak{I}_{1}\ll 2^{-nr_{1}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{p}\right)^{\frac{1}{p}}\ll$$

$$\ll 2^{-nr_{1}}\|f\|_{B_{p,p}^{\boldsymbol{r}}}\ll 2^{-nr_{1}}.$$ (6)

Таким чином, при $1<p\leq 2$, $p\leq\theta<\infty$, згiдно з (4)–(6) маємо

$$\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg{\|}_{p}\ll 2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.$$ (7)

Далi, нехай задано достатньо велике число $M$. Пiдберемо $m\in\mathbb{N}$ так, щоб виконувалися нерiвностi

$$|\Delta Q_{m-1}|<M\leq|\Delta Q_{m}|.$$

Тодi, оскiльки

$$|\Delta Q_{m-1}|\asymp|\Delta Q_{m}|\asymp 2^{m}m^{d-1},$$

то $M\asymp 2^{m}m^{d-1}$.

Тепер покладемо $\beta=\frac{1}{2}\min\left\{\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right),1\right\}$ i

$$\overline{M}_{n}=\left\{\begin{array}[]{ll}C(\beta)M2^{-\frac{1}{2}(m-n)},n<m,\\ C(\beta)M2^{-{\beta}(n-m)},n\geq m,\end{array}\right.$$

де числа $C(\beta)>0$ пiдiбрано таким чином, що

$$\sum\limits^{\infty}_{n=1}\overline{M}_{n}\leq M.$$

Зауважимо, що такi числа $C(\beta)>0$ iснують, оскiльки

$$M\sum\limits_{n=0}^{m-1}2^{-\frac{1}{2}(m-n)}+M\sum\limits_{n=m}^{\infty}2^{-{\beta}(n-m)}\ll M.$$

Нехай $M_{n}=[\overline{M}_{n}]$, де $[a]$ — цiла частина числа $a$. Тодi ${M_{n}=0}$, якщо $C(\beta)M2^{-{\beta}(n-m)}<1$, тобто при ${n>m_{1}=m+{\beta}^{-1}\log C(\beta)M}$.

Позначимо

$$S_{\Delta Q_{n}}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\big{)}:=\Big{\{}g\colon g(\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\Delta Q_{n}}\widehat{f}(\boldsymbol{k})e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})},f\in B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\Big{\}}$$

i

$$\big{\|}S_{\Delta Q_{n}}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\big{)}\big{\|}_{QC}:=\sup\limits_{g\in S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta})}\|g\|_{QC}.$$

Отже, згiдно з позначеннями для ентропiйних чисел $\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}$, можемо записати

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\leq\sum\limits_{n\leq m_{1}}\varepsilon_{M_{n}}\big{(}S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big{)}+\sum\limits_{n>m_{1}}\|S_{\Delta Q_{n}}(B^{r}_{p,\theta})\|_{QC}=I_{1}+I_{2}.$$ (8)

Оцiнимо спочатку доданок $I_{2}$, скориставшись вiдомим твердженням.

Для будь-якої множини $\Lambda\subset\mathbb{Z}^{d}$ через $\mathcal{T}(\Lambda)$ будемо позначати множину тригонометричних полiномiв $t$ вигляду

$$t(\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\Lambda}c_{\boldsymbol{k}}e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})},\boldsymbol{x}\in\pi_{d}.$$

У випадку, коли множина $\Lambda$ симетрична вiдносно початку координат $(\Lambda=-\Lambda)$, покладемо

$$\mathcal{T}_{r}(\Lambda)=\big{\{}t\in\mathcal{T}(\Lambda)\colon c_{\boldsymbol{k}}=\overline{c}_{-\boldsymbol{k}},\boldsymbol{k}\in\Lambda\big{\}}.$$

Теорема А [30, Роз. 1, теорема 2.1]. Нехай $f\in\mathcal{T}(Q_{n})$. Тодi при $1\leq p<\infty$ справедлива нерiвнiсть

$$\|f\|_{\infty}\ll 2^{\frac{n}{p}}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{p}\right)}\|f\|_{p}.$$ (9)

Зауважимо, що оцiнка (9) залишається вiрною i в тому випадку, коли ${f\in\mathcal{T}(\Delta Q_{n})}$.

Оцiнимо спочатку $\|g\|_{QC}$. Згiдно з означенням та властивостями $QC$-норми i оцiнками (7) та (9) маємо

$$\|g\|_{QC}=\big{\|}\|g(\cdot,\boldsymbol{x}^{1})\|_{QC}\big{\|}_{\infty}\ll$$

$$\ll\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg{\|}_{\infty}\ll 2^{\frac{n}{p}}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{p}\right)}\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg{\|}_{p}\ll$$

$$\ll 2^{\frac{n}{p}}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{p}\right)}2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}=2^{-n\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}.$$

Отже, для кожного доданку в $I_{2}$ можемо записати

$$\big{\|}S_{\Delta Q_{n}}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\big{)}\big{\|}_{QC}\ll 2^{-n\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}.$$

Далi, провiвши пiдсумовування по $n>m_{1}$ i врахувавши значення $m_{1}$, одержимо

$$I_{2}\ll\sum\limits_{n>m_{1}}2^{-n\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\ll 2^{-m_{1}\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}m_{1}^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}=\mathfrak{I}_{2}.$$ (10)

Для продовження оцiнки величини $\mathfrak{I}_{2}$ розглянемо два випадки.

Нехай $r_{1}-\frac{1}{p}>1$. Тодi $\beta=\frac{1}{2}$ i вiдповiдно $m_{1}=m+\log(C(\beta)M)^{2}$. Таким чином будемо мати

$$\mathfrak{I}_{2}=2^{-m\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}(C(\beta)M)^{-2\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}\big{(}m+\log(C(\beta)M)^{2}\big{)}^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\asymp$$

$$\asymp 2^{-m\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}2^{-2\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)m}m^{-2(d-1)\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}m^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\ll$$

$$\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.$$ (11)

Нехай тепер $0<r_{1}-\frac{1}{p}\leq 1$. Тодi $\beta=\frac{1}{2}\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)$, $m_{1}=m+\log(C(\beta)M)^{\frac{2p}{r_{1}p-1}}$ i величина $\mathfrak{I}_{2}$ оцiнюється у такий спосiб

$$\mathfrak{I}_{2}=2^{-m\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}(C(\beta)M)^{-\frac{2p}{r_{1}p-1}\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}\big{(}m+\log(C(\beta)M)^{\frac{2p}{r_{1}p-1}}\big{)}^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\asymp$$

$$\asymp 2^{-m\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}2^{-2m}m^{-2(d-1)}m^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.$$ (12)

Таким чином, згiдно з (10)–(12) отримуємо таке спiввiдношення

$$I_{2}\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.$$ (13)

Для оцiнки величини $I_{1}$ нам знадобиться допомiжне твердження.

Нехай $\mathcal{T}(\Delta Q_{n})_{q}$ позначає одиничну $L_{q}$-кулю у просторi полiномiв $\mathcal{T}(\Delta Q_{n})$. Крiм того покладемо

$$\gamma(q,a,b)=\begin{cases}\left(\frac{b}{a}\right)^{\frac{1}{q}}\left[\ln\left(1+\frac{b}{a}\right)\right]^{\frac{1}{q}-\frac{1}{2}},&a\leq b,\\ e^{-\frac{a}{b}},&a>b.\end{cases}$$

Лема B [13]. Для $1<q\leq 2$ має мiсце оцiнка

$$\varepsilon_{M}\big{(}\mathcal{T}(\Delta Q_{n})_{q},QC\big{)}\ll n^{\frac{1}{2}}\gamma(q,M,\mathcal{K}|\Delta Q_{n}|).$$

($\mathcal{K}=\mathcal{K}(d)$; iншi константи у цiй нерiвностi також не залежать нi вiд $M$, нi вiд $n$).

Отже, представимо величину $I_{1}$ у виглядi

$$I_{1}=\sum\limits_{n\leq m}\varepsilon_{M_{n}}\big{(}S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big{)}+\sum\limits_{m<n\leq m_{1}}\varepsilon_{M_{n}}\big{(}S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big{)}.$$ (14)

Далi, згiдно з (7) i лемою В знаходимо

$$\sum\limits_{n\leq m}\varepsilon_{M_{n}}\big{(}S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big{)}\ll\sum\limits_{n\leq m}2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}n^{\frac{1}{2}}e^{-\frac{M_{n}}{\mathcal{K}|\Delta Q_{n}|}}\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}m^{\frac{1}{2}}.$$ (15)

Аналогiчно при $n<m\leq m_{1}$ одержимо

$$\sum\limits_{m<n\leq m_{1}}\varepsilon_{M_{n}}\big{(}S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big{)}\ll$$

$$\ll\sum\limits_{m<n\leq m_{1}}2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}n^{\frac{1}{2}}\left(\frac{|\Delta Q_{n}|}{M_{n}}\right)^{\frac{1}{p}}\left[\ln\left(1+\frac{|\Delta Q_{n}|}{M_{n}}\right)\right]^{\frac{1}{p}-\frac{1}{2}}\ll$$

$$\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}m^{\frac{1}{2}}.$$ (16)

Отже, згiдно з (14)–(16) для оцiнки величини $I_{1}$ можемо записати:

$$I_{1}\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}m^{\frac{1}{2}}.$$ (17)

Тепер, об’єднавши оцiнки (8), (13) i (17) та беручи до уваги, що $M\asymp 2^{m}m^{d-1}$, для випадку $1<p\leq 2$, $p\leq\theta<\infty$ одержимо

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\ll M^{-{r_{1}}}\big{(}\log^{d-1}M\big{)}^{r_{1}+\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.$$ (18)

Далi, скориставшись оцiнкою (18) одержимо оцiнки величини $\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}$ у випадках, що залишилися нерозгянутими.

Нехай $1<p\leq 2$, $1\leq\theta<p$. Тодi врахувавши, що $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,p}$, згiдно з (18) маємо

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\ll\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,p},QC\big{)}\ll M^{-{r_{1}}}\big{(}\log^{d-1}M\big{)}^{r_{1}}\sqrt{\log M}.$$ (19)

Нехай $2<p\leq\infty$, $2<\theta<\infty$. Тодi $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{2,\theta}$ i тому, скориставшись (18), можемо записати

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\ll\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{2,\theta},QC\big{)}\ll M^{-{r_{1}}}\big{(}\log^{d-1}M\big{)}^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.$$ (20)

Нехай $2<p\leq\infty$, $1\leq\theta\leq 2$. Тодi $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,2}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{2,2}$ i згiдно з (18) при $\theta=p=2$ одержимо

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\ll\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{2,2},QC\big{)}\ll M^{-{r_{1}}}\big{(}\log^{d-1}M\big{)}^{r_{1}}\sqrt{\log M}.$$ (21)

Об’єднавши (18)–(21) приходимо до шуканої оцiнки.

Теорему 1 доведено.

У наступному твердженнi встановимо оцiнку знизу величини $\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta},QC\big{)}$.

Теорема 2. Нехай $r_{1}>0$, $1\leq\theta<\infty$. Тодi при $d\geq 2$ справедлива оцiнка

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta},QC\big{)}\gg M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.$$ (22)

Доведення. Нехай $N_{\varepsilon}(F,\mathscr{X})$ — мiнiмальна кiлькiсть замкнутих куль радiуса ${\varepsilon>0}$ простору $\mathscr{X}$ необхiдних для компактного покриття множини $F$, а $M_{\varepsilon}(F,\mathscr{X})$ — максимальна кiлькiсть таких точок $x_{i}\in F$, що $\|x_{i}-x_{j}\|_{\mathscr{X}}>\varepsilon$, $i\neq j$. Тодi справедливi нерiвностi (див., наприклад, [15])

$$N_{\varepsilon}(F,\mathscr{X})\leq M_{\varepsilon}(F,\mathscr{X})\leq N_{\frac{\varepsilon}{2}}(F,\mathscr{X}).$$ (23)

Далi для парних $n$ i $d\geq 2$ позначимо

$$Y^{d}_{n}=\Big{\{}\boldsymbol{s}\colon\boldsymbol{s}=(2l_{1},\dots,2l_{d}),l_{1}+\dots+l_{d}=\frac{n}{2},\boldsymbol{l}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}\Big{\}},$$

$$\mathscr{D}_{n}=\bigcup\limits_{\boldsymbol{s}\in Y^{d}_{n}}\rho(\boldsymbol{s})$$

i $\mathcal{T}_{r}(\mathscr{D}_{n})$ — простiр дiйсних тригонометричних полiномiв $t\in\mathcal{T}(\mathscr{D}_{n})$. При цьому зауважимо, що для кiлькостi елементiв множин $\mathscr{D}_{n}$ справедливе спiввiдношення $|\mathscr{D}_{n}|\asymp 2^{n}n^{d-1}$.

У [13] (див., також, [33]) для кожного $n$ побудовано набiр функцiй $\{f^{n}_{i}\}^{A_{n}}_{1}$, ${f^{n}_{i}\in\mathcal{T}_{r}(\mathscr{D}_{n})}$ з властивостями:

$$1)\ \ \|\delta_{\boldsymbol{s}}(f^{n}_{i})\|_{\infty}\leq 1, \boldsymbol{s}\in Y^{d}_{n};$$

$$2)\ \ \|f^{n}_{i}-f^{n}_{j}\|_{QC}\geq C(d)n^{\frac{d}{2}}, i\neq j;$$ (24)

$$3)\ \ A_{n}\geq 2^{\frac{|\mathscr{D}_{n}|}{2}}.$$

Покажемо, що кожна функцiя з множини

$$F_{n}=\Big{\{}C(r,\theta)2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}f^{n}_{i}\Big{\}}^{A_{n}}_{i=1}$$

з деякою константою $C(r,\theta)$ належить класу $B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta}$, $1\leq\theta<\infty$.

Маємо

$$\|f^{n}_{i}\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta}}\asymp\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathscr{D}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}(f^{n}_{i})\|^{\theta}_{\infty}=$$

$$=\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathscr{D}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\bigg{\|}A_{\boldsymbol{s}}\ast\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}-\boldsymbol{s}^{\prime}\|\leq 1}\delta_{\boldsymbol{s}^{\prime}}(f^{n}_{i})\bigg{\|}^{\theta}_{\infty}\right)^{\frac{1}{\theta}}\leq$$

$$\leq\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathscr{D}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}\|^{\theta}_{1}\bigg{\|}\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}-\boldsymbol{s}^{\prime}\|\leq 1}\delta_{\boldsymbol{s}^{\prime}}(f^{n}_{i})\bigg{\|}^{\theta}_{\infty}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll$$

$$\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathscr{D}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\Bigg{(}\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}-\boldsymbol{s}^{\prime}\|\leq 1}\|\delta_{\boldsymbol{s}^{\prime}}(f^{n}_{i})\|_{\infty}\Bigg{)}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 2^{nr_{1}}n^{\frac{d-1}{\theta}}$$

Отже, $F_{n}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta}$.

Тепер, беручи до уваги (23) i скориставшись властивiстю 2) для функцiй з (S0.Ex54) можемо записати

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta},QC\big{)}\gg\varepsilon_{M}\big{(}F_{n},QC\big{)}\gg$$

$$\gg 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}n^{\frac{d}{2}}=2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}\right)}n^{\frac{1}{2}}\asymp M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}$$

Оцiнку (22) встановлено. Теорему 2 доведено.

З результатiв теорем 1 та 2 легко одержати таке твердження.

Теорема 3. Нехай $2\leq p\leq\infty$, $2\leq\theta<\infty$, $r_{1}>\frac{1}{2}$. Тодi при $d\geq 2$ справедлива оцiнка

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\asymp M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.$$ (25)

Доведення. Оскiльки для $1\leq p<\infty$ має мiсце вкладення $B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$, то скориставшись оцiнкою (22), зокрема, i для $2\leq p\leq\infty$, $2\leq\theta<\infty$, $r_{1}>\frac{1}{2}$, маємо

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\gg\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta},QC\big{)}\gg M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.$$ (26)

Спiвставивши (26) з оцiнкою (3) з теореми 1, одержуємо оцiнку (25).

Теорему 3 доведено.

На завершення роботи зробимо декiлька коментарiв.

Одержанi у теоремi 3 точнi за порядком оцiнки ентропiйних чисел класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ у просторi $QC$ доповнюють вiдповiднi результати для класiв Соболева $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\alpha}$ та Нiкольського $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$, $1<p\leq\infty$, встановленi Б. С. Кашиним i В. М. Темляковим [13].

Стосовно оцiнок ентропiйних чисел класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ у просторi $L_{\infty}$ зазначимо, що у роботi [26] встановлено їхнi точнi за порядком оцiнки, але лише у двовимiрному випадку $d=2$. Для зручностi порiвняння цих оцiнок з результатом теореми 3 наведемо вiдповiдне твердження.

Теорема Б [26]. Нехай $d=2$, $2\leq p\leq\infty$, $\boldsymbol{r}=(r_{1},r_{1})$, $r_{1}>\frac{1}{2}$. Тодi для $2\leq\theta<\infty$ справедлива оцiнка

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},L_{\infty}\big{)}\asymp M^{-{r_{1}}}(\log M)^{r_{1}+1-\frac{1}{\theta}}.$$ (27)

Зауважимо, що у випадку $p=\infty$ дана оцiнка справедлива при $r_{1}>0$.

Отже, спiвставивши (27) з результатом теореми 3 при $d=2$ бачимо, що справедливе спiввiдношення:

$$\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big{)}\asymp\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},L_{\infty}\big{)}\asymp M^{-{r_{1}}}(\log M)^{r_{1}+1-\frac{1}{\theta}},$$

$$2\leq p\leq\infty,\ r_{1}>\frac{1}{2},\ 2\leq\theta<\infty.$$

Однак питання про порядок величини $\varepsilon_{M}\big{(}B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},L_{\infty}\big{)}$, $1\leq\theta\leq\infty$, $1\leq p\leq\infty$ у випадку $d>2$ залишається вiдкритим.

Contact information: Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01024, Kyiv, Ukraine.

E-mail: romanyuk@imath.kiev.ua

yan.sergiy@gmail.com