Напiвгрупа зiркових часткових гомеоморфiзмiв скiнченновимiрного евклiдового простору

Анотацiя.

Введено поняття зiркового часткового гомеоморфiзму скiнченновимiрного евклiдового простору $\mathbb{R}^{n}$ i дослiджується структура напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ зiркових часткових гомеоморфiзмiв простору $\mathbb{R}^{n}$. Описано структуру iдемпотентiв напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ i вiдношення Ґрiна на $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Зокрема доведено, що $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ — бiпроста iнверсна напiвгрупа, а також, що кожна неодинична конгруенцiя на $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є груповою.

Oleg Gutik, Kateryna Melnyk. The semigroup of star partial homeomorphisms of a finite deminsional Euclidean space.

In the paper the notion of a star partial homeomorphism of a finite dimensional Euclidean space $\mathbb{R}^{n}$ is introduced. We describe the structure of the semigroup $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ of star partial homeomorphisms of the space $\mathbb{R}^{n}.$ The structure of the band of $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ and Green’s relations on $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ are described. We show that $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ is a bisimple inverse semigroup and every non-unit congruence on $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ is a group congruence.

Ми користуватимемося термiнологiєю з [26, 27, 33, 39].

Надалi будемо вважати, що на $n$-вимiрному евклiдовому просторi $\mathbb{R}^{n}$ визначена звичайна (евклiдова) топологiя.

Якщо визначене часткове вiдображення $\alpha\colon X\rightharpoonup Y$ з множини $X$ у множину $Y$, то через $\operatorname{dom}\alpha$ i $\operatorname{ran}\alpha$ будемо позначати його область визначення та область значень, вiдповiдно, а через $(x)\alpha$ i $(A)\alpha$ — образи елемента $x\in\operatorname{dom}\alpha$ та пiдмножини $A\subseteq\operatorname{dom}\alpha$ при частковому вiдображеннi $\alpha$, вiдповiдно.

Часткове вiдображення (перетворення) $\alpha\colon X\rightharpoonup X$ топологiчного простору $X$ називається частковим гомеоморфiзмом простору $\mathbb{R}$, якщо його звуження $\alpha|_{\operatorname{dom}\alpha}\colon\operatorname{dom}\alpha\rightarrow\operatorname{ran}\alpha$ є гомеоморфiзмом.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то її пiдмножина iдемпотентiв позначається через $E(S)$. Напiвгрупа $S$ називається iнверсною, якщо для довiльного її елемента $x$ iснує єдиний елемент $x^{-1}\in S$ такий, що $xx^{-1}x=x$ та $x^{-1}xx^{-1}=x^{-1}$. В iнверснiй напiвгрупi $S$ вище означений елемент $x^{-1}$ називається iнверсним до $x$. В’язка — це напiвгрупа iдемпотентiв, а напiвґратка — це комутативна в’язка.

Вiдношення еквiвалентностi $\mathfrak{K}$ на напiвгрупi $S$ називається конгруенцiєю, якщо для елементiв $a$ i $b$ напiвгрупи $S$ з того, що виконується умова $(a,b)\in\mathfrak{K}$ випливає, що $(ca,cb),(ad,bd)\in\mathfrak{K}$, для всiх $c,d\in S$. Вiдношення $(a,b)\in\mathfrak{K}$ ми також будемо записувати $a\mathfrak{K}b$, i в цьому випадку будемо говорити, що елементи $a$ i $b$ є $\mathfrak{K}$-еквiвалентними. На кожнiй напiвгрупi $S$ iснують такi конгруенцiї: унiверсальна $\mathfrak{U}_{S}=S\times S$ та одинична (дiагональ) $\Delta_{S}=\{(s,s)\colon s\in S\}$. Такi конгруенцiї називаються тривiальними. Кожен двобiчний iдеал $I$ напiвгрупи $S$ породжує на нiй конгруенцiю Рiса: $\mathfrak{K}_{I}=(I\times I)\cup\Delta_{S}$. Конгруенцiя $\mathfrak{K}$ на напiвгрупi $S$ називається груповою, якщо фактор-напiвгрупа $S/\mathfrak{K}$ є групою.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то на $E(S)$ визначено частковий порядок

$$e\leqslant f\quad\hbox{ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri }\quad ef=fe=e.$$

Так означений частковий порядок на $E(S)$ називається природним.

Означимо вiдношення $\leqslant$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ так:

$$s\leqslant t\qquad\hbox{\T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri}\qquad s=te,$$

для деякого iдемпотента $e\in S$. Так означений частковий порядок називається природним частковим порядком на iнверснiй напiвгрупi $S$ [33]. Очевидно, що звуження природного часткового порядку $\leqslant$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ на її в’язку $E(S)$ є природним частковим порядком на $E(S)$.

Нагадаємо (див., наприклад [26, §1.12]), що бiциклiчною напiвгрупою (або бiциклiчним моноїдом) ${\mathscr{C}}(p,q)$ називається напiвгрупа з одиницею, породжена двоелементною множиною $\{p,q\}$ i визначена одним визначальним спiввiдношенням $pq=1$. Бiциклiчна напiвгрупа вiдiграє важливу роль у теорiї напiвгруп. Зокрема, класична теорема Олафа Андерсена [22] стверджує, що ($0$-)проста напiвгрупа з iдемпотентом є цiлком ($0$-)простою тодi i лише тодi, коли вона не мiстить iзоморфну копiю бiциклiчної напiвгрупи.

Через $\mathscr{I}_{\lambda}$ позначимо множину всiх часткових взаємнооднозначних перетворень кардинала $\lambda$ разом з такою напiвгруповою операцiєю

$$x(\alpha\beta)=(x\alpha)\beta\quad\mbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad x\in\operatorname{dom}(\alpha\beta)=\{y\in\operatorname{dom}\alpha\colon y\alpha\in\operatorname{dom}\beta\},\qquad\mbox{\T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya}\;\alpha,\beta\in\mathscr{I}_{\lambda}.$$

Напiвгрупа $\mathscr{I}_{\lambda}$ називається симетричною iнверсною напiвгрупою або симетричним iнверсним моноїдом над кардиналом $\lambda$ (див. [26]). Симетрична iнверсна напiвгрупа введена В. В. Вагнером у працях [3, 4] i вона вiдiграє важливу роль у теорiї напiвгруп.

Якщо $A$ — пiдмножина евклiдового простору $\mathbb{R}^{n}$, то через $\operatorname{int}A$ позначатимемо внутрiшнiсть множини $A$ в просторi $\mathbb{R}^{n}$. Ми позначатимемо одиничну сферу та замкнену кулю радiуса $r>0$ в $\mathbb{R}^{n}$ через $\mathbb{S}^{n-1}$ i $\mathbf{B}_{r}$, вiдповiдно.

Для довiльних двох точок $x,y\in\mathbb{R}^{n}$ через $[x,y]$ позначатимемо вiдрiзок в $\mathbb{R}^{n}$, який з’єднує точки $x,y$, тобто $[x,y]=\left\{z\in\mathbb{R}^{n}\colon\overrightarrow{xz}=\alpha\cdot\overrightarrow{xy},0\leqslant\alpha\leqslant 1\right\}$.

Компактна опукла пiдмножина в $\mathbb{R}^{n}$ з непорожньою внутрiшнiстю називається опуклим тiлом. Пiдмножина $L\subseteq\mathbb{R}^{n}$ називається зiркою в початку $\mathbf{0}$, якщо для довiльної точки $x\in L$ вiдрiзок $[\mathbf{0},x]$ мiститься в $L$. Якщо $L$ є компактною пiдмножиною, яка є зiркою в початку $\mathbf{0}$, то її радiальна функцiя $\rho_{L}$ визначається для всiх $u\in\mathbb{S}^{n-1}$ так, що промiнь вiдкладений у початку $\mathbf{0}$ паралельно до $u$ перетинає $L$, за формулою

$$(u)\rho_{L}=\max\left\{c\geqslant 0\colon cx\in L\right\}.$$

Зауважимо, що в [28], у якiй введено всi вище означеннi поняття, не припускається, що початок $\mathbf{0}$ належить зiрцi $L$. Надалi, ще крiм того, ми будемо вважати, що $\mathbf{0}\in\operatorname{int}L$ для довiльної зiрки $L\subseteq\mathbb{R}^{n}$, що еквiвалентно умовi $\rho_{L}(u)\neq 0$ для всiх $u\in\mathbb{S}^{n-1}$, а також припускатимемо, що радiальна функцiя $\rho_{L}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to L$ є неперервною.

Нехай $L_{1}$ i $L_{2}$ — зiрки в початку $\mathbf{0}$. Тодi гомеоморфiзм $\alpha\colon L_{1}\to L_{2}$ називається зiрковим, якщо $(\mathbf{0})\alpha=\mathbf{0}$ i $([\mathbf{0},x])\alpha=[\mathbf{0},(x)\alpha]$ для довiльного вiдрiзка $[\mathbf{0},x]\subseteq L_{1}$. Надалi вважатимемо, що всi зiрки $L\subseteq\mathbb{R}^{n}$ є в початку $\mathbf{0}$ i пiд частковими зiрковими гомеоморфiзмами простору $\mathbb{R}^{n}$ будемо розумiти гомеоморфiзми мiж зiрками в $\mathbb{R}^{n}$.

З означення зiркового гомеоморфiзму випливає твердження 1.

Твердження 1.

Композицiя двох часткових зiркових гомеоморфiзмiв простору $\mathbb{R}^{n}$ i обернене часткове вiдображення до часткового зiркового гомеоморфiзму є частковими зiрковими гомеоморфiзмами простору $\mathbb{R}^{n}$.

Твердження 2.

Довiльнi двi зiрки в $\mathbb{R}^{n}$ є зiрково гомеоморфними.

Доведення.

Доведемо, що довiльна зiрка $L$ зiрково гомеоморфна одиничнiй кулi $\mathbf{B}_{1}$ в $\mathbb{R}^{n}$. Означимо вiдображення $\alpha_{L}\colon L\to\mathbf{B}_{1}$ наступним чином. Нехай $\rho_{L}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to L$ — радiальна функцiя зiрки $L$. Для довiльного $x\in\mathbf{B}_{1}$ покладемо $(x)r$ — точка на одиничнiй сферi $\mathbb{S}^{n-1}$ така, що $x\in[\mathbf{0},(x)r]$. Тодi з неперервностi радiальної функцiї $\rho_{L}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to L$ випливає, що вiдображення $\beta_{L}\colon\mathbf{B}_{1}\to L$, означене за формулою

$$(x)\beta_{L}=\left\{\begin{array}[]{ll}\mathbf{0},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }x=\mathbf{0};\\ x\cdot((x)r)\rho_{L},&\hbox{\T2A\cyrv \T2A\cyrii\T2A\cyrn\T2A\cyrsh\T2A\cyro\T2A\cyrm\T2A\cyru \T2A\cyrv\T2A\cyri\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrd\T2A\cyrk\T2A\cyru},\end{array}\right.$$

є бiєктивним i неперервним, i оскiльки $\mathbf{B}_{1}$ — компактний пiдпростiр в $\mathbb{R}^{n}$, то $\beta_{L}$ є зiрковим гомеоморфiзмом. Покладемо $\alpha_{L}\colon L\to\mathbf{B}_{1}$ — обернене вiдображення до $\beta_{L}$. Очевидно, що вiдображення $\alpha_{L}$ є зiрковим гомеоморфiзмом. ∎

З твердження 14.1.7 [36] i з мiркувань викладених в [27, §1.4, с. 29–30] випливає твердження 3.

Твердження 3.

Перетин двох зiрок є зiркою в $\mathbb{R}^{n}$.

Через $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ позначимо множину всiх часткових зiркових гомеоморфiзмiв простору $\mathbb{R}^{n}$ з операцiєю композицiєю вiдображень.

З тверджень 2 i 3 випливає твердження 4.

Твердження 4.

$\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ — iнверсна пiднапiвгрупа симетричного iнверсного моноїда $\mathscr{I}_{\mathfrak{c}}$.

Дослiдження автоморфiзмiв i груп автоморфiзмiв многовидiв малої розмiрностi формують широку область сучасної математики, яка дуже швидко розвивається та розташована на стику топологiї, алгебри й теорiї динамiчних систем. Ця область охоплює вивчення груп гомеоморфiзмiв прямої та кола, теорiю автоморфiзмiв поверхонь i теорiю груп класiв вiдображень.

Автоморфiзмам i групам автоморфiзмiв многовидiв розмiрностi 1 i 2 присвячено фундаментальнi працi Клейна, Фрике, Пуанкаре, Гурвiца, Дена, Данжуа, Александера, Нiльсена, Артiна, Керек’ярто, А. А. Маркова. Сучаснi дослiдження груп гомеоморфiзмiв прямої викладено в оглядах Бекларяна [1, 2] та її застосування в теорiї динамiчних систем у монографiї [32].

Основнi результати теорiї напiвгруп перетворень отриманi в перiод 50-70-х рокiв минулого столiття, викладенi в оглядах Меггiла [34] та Глускiна, Шайна, Шнепермана та Ярокера [29]. У цьому напрямi працювали такi вiдомi математики: Гауi, Гельфанд, Глускiн, Грiн, Енгелькiнг, Клiффорд, Ляпiн, Меггiл, Престон, Саббах, Серпiнський, Сушкевич, Улам, Шайн, Шнеперман, Шутов, Ярокер. На думку Меггiла (див. [34]) Теорiя напiвгруп неперервних перетворень топологiчних просторiв бере свiй початок з праць Глускiна [5, 6, 7, 8, 9, 10]. В основному цi працi Глускiна присвяченi описанню структури напiвгрупи $S(I)$ неперервних перетворень одиничного вiдрiзка $I$, а також описанню пiднапiвгруп напiвгрупи $S(X)$ неперервних перетворень топологiчного простору $X$. Напiвгрупу $S(I)$ неперервних перетворень одиничного вiдрiзка також дослiджував Шутов у працях [20, 21], де вiн описав максимальну власну конгруенцiю на $S(I)$.

Напiвгрупу $S(I)$ також дослiджували в [12, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 31, 35, 40, 41], зокрема в [5, 12] описано конгруенц-простi пiднапiвгрупи в $S(I)$. Шнеперман [18] та Уарндоф [42] довели, що одиничний вiдрiзок визначається напiвгрупою неперервних перетворень. Iншi класи топологiчних просторiв, що визначаються своїми напiвгрупами неперервних перетворень, описав Уарндоф у [42] i Росiцкий у [40, 41]. Зокрема такими є: локально зв’язнi сепарабельнi метричнi континууми, локально евклiдовi гаусдорфовi простори, нульвимiрнi метричнi простори, $CW$-комплекси та iн. Також О’Рейлi в працi [38] довела, що кожен гаусдорфовий простiр $X$ визначається напiвгрупою усiх компактних вiдношень на $X$.

Зауважимо, що група гомеоморфiзмiв дiйсної прямої iзоморфна групi гомеоморфiзмiв одиничного вiдрiзка (iнтервалу). Таким чином виникає задача: описати структуру напiвгрупи часткових гомеоморфiзмiв топологiчного простору $X$, а в частковому випадку одиничного вiдрiзка, чи дiйсної прямої. Однiєю з останнiх робiт з цiєї тематики є праця Чучмана [25], в якiй описано структуру напiвгрупи замкнених зв’язних часткових гомеоморфiзмiв одиничного вiдрiзка з однiєю нерухомою точкою. Також у [11] описана структура напiвгрупи $\mathscr{P\!\!H}^{+}_{\!\!\operatorname{\textsf{cf}}}\!(\mathbb{R})$ усiх монотонних коскiнченних часткових гомеоморфiзмiв звичайної дiйсної прямої $\mathbb{R}$. Зокрема, в [11] доведено, що фактор-напiвгрупа $\mathscr{P\!\!H}^{+}_{\!\!\operatorname{\textsf{cf}}}\!(\mathbb{R})/\mathfrak{C}_{\textsf{mg}}$ за найменшою груповою конгруенцiєю $\mathfrak{C}_{\textsf{mg}}$ iзоморфна групi $\mathscr{H}^{+}\!(\mathbb{R})$ усiх гомеоморфiзмiв, що зберiгають орiєнтацiю простору $\mathbb{R}$, а також, що напiвгрупа $\mathscr{P\!\!H}^{+}_{\!\!\operatorname{\textsf{cf}}}\!(\mathbb{R})$ iзоморфна напiвпрямому добутку $\mathscr{H}^{+}\!(\mathbb{R})\ltimes_{\mathfrak{h}}\mathscr{P}_{\!\infty}(\mathbb{R})$ вiльної напiвґратки з одиницею $(\mathscr{P}_{\!\infty}(\mathbb{R}),\cup)$ з групою $\mathscr{H}^{+}\!(\mathbb{R})$.

Нагадаємо [25], що часткове перетворення $\alpha\colon X\rightharpoonup X$ топологiчного простору $X$ називається замкненим зв’язним частковим гомеоморфiзмом, якщо його звуження $\alpha\colon\operatorname{dom}\alpha\to\operatorname{ran}\alpha$ є гомеоморфiзмом i $\operatorname{dom}\alpha$ та $\operatorname{ran}\alpha$ — замкненi зв’язнi пiдмножини в $X$. Очевидно, що кожен замкнений зв’язний частковий гомеоморфiзм одиничного вiдрiзка, чи прямої, з однiєю нерухомою точкою можна розглядати як зiрковий частковий гомеоморфiзм цього простору. Тому природно виникає задача про можливiсть поширення результатiв, отриманих у працi [25] на вищi вимiри.

У цiй працi дослiджується структура напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ зiркових часткових гомеоморфiзмiв скiнченновимiрного евклiдового простору $\mathbb{R}^{n}$. Описана структура iдемпотентiв напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ i вiдношення Ґрiна на $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Зокрема доведено, що $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ – бiпроста iнверсна напiвгрупа, а також, що кожна неодинична конгруенцiя на $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є груповою.

Надалi в статтi через $\textbf{St}_{0}(\mathbb{R}^{n})$ позначатимемо множину усiх зiрок в початку 0.

З означення напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ i твердження 4 випливає твердження 5.

Твердження 5.

• Елемент $\alpha$ є iдемпотентом напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ тодi i лише тодi, коли $\alpha\colon S\to S$ – тотожне вiдображення для деякої зiрки $S\in\textbf{St}_{0}(\mathbb{R}^{n})$.

• В’язка $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$ iзоморфна напiвґратцi $(\textbf{St}_{0}(\mathbb{R}^{n}),\cap)$.

• $\varepsilon\leqslant\iota$ в $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$ тодi i лише тодi, коли $\operatorname{dom}\varepsilon\subseteq\operatorname{dom}\iota$.

• $\alpha\leqslant\beta$ в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ тодi i лише тодi, коли $\beta|_{\operatorname{dom}\alpha}=\alpha$.

Зауважимо, що пункти $(i)$ i $(ii)$ твердження 5 випливають з того факту, що в симетричному iнверсному моноїдi iдемпотентами є лише тотожнi частковi перетворення (див. [33, твердження 1.1.2]), а пункти $(iii)$ i $(iv)$ випливають з означення природного часткового порядку на $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$ i $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, вiдповiдно, та з леми 3 [33].

Якщо $S$ — напiвгрупа, то вiдношення Ґрiна $\mathscr{R}$, $\mathscr{L}$, $\mathscr{J}$, $\mathscr{D}$ i $\mathscr{H}$ на $S$ визначаються так (див. [30] або [26, §2.1]):

$$\qquad a\mathscr{R}b\mbox{\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri\leavevmode\nobreak\ }aS^{1}=bS^{1};$$

$$\qquad a\mathscr{L}b\mbox{\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri\leavevmode\nobreak\ }S^{1}a=S^{1}b;$$

$$\qquad a\mathscr{J}b\mbox{\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri\leavevmode\nobreak\ }S^{1}aS^{1}=S^{1}bS^{1};$$

$$\qquad\mathscr{D}=\mathscr{L}\circ\mathscr{R}=\mathscr{R}\circ\mathscr{L};$$

$$\qquad\mathscr{H}=\mathscr{L}\cap\mathscr{R}.$$

Напiвгрупа $S$ називається простою, якщо $S$ не має власного двобiчного iдеалу, тобто $S$ має єдиний $\mathscr{J}$-клас, i бiпростою, якщо $S$ має єдиний $\mathscr{D}$-клас.

Позаяк за твердженням 4, $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ — iнверсна пiднапiвгрупа симетричного iнверсного моноїда $\mathscr{I}_{\mathfrak{c}}$, то з визначень вiдношень Ґрiна на $\mathscr{I}_{\mathfrak{c}}$ i твердження 3.2.11 [33] випливає твердження 6.

Твердження 6.

Нехай $\alpha,\beta$ – елементи напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Тодi:

• $\alpha\mathscr{R}\beta$ в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ тодi i лише тодi, коли $\operatorname{ran}\alpha=\operatorname{ran}\beta$;

• $\alpha\mathscr{L}\beta$ в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ тодi i лише тодi, коли $\operatorname{dom}\alpha=\operatorname{dom}\beta$;

• $\alpha\mathscr{H}\beta$ в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ тодi i лише тодi, коли $\operatorname{ran}\alpha=\operatorname{ran}\beta$ i $\operatorname{dom}\alpha=\operatorname{dom}\beta$.

Твердження 7.

$\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ – бiпроста напiвгрупа.

Доведення.

Нехай $\varepsilon$ i $\iota$ – довiльнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Тодi за твердженням 5$(i)$ iснують зiрки $E,I\in\textbf{St}_{0}(\mathbb{R}^{n})$ такi, що $\varepsilon\colon\operatorname{dom}\varepsilon=E\to\operatorname{ran}\varepsilon=E$ i $\iota\colon\operatorname{dom}\iota=I\to\operatorname{ran}\iota=I$ – тотожнi вiдображення. За твердженням 2 iснує зiрковий гомеоморфiзм $\alpha\colon E\to I$. Очевидно, що $\alpha\alpha^{-1}=\varepsilon$ i $\alpha^{-1}\alpha=\iota$. Позаяк напiвгрупа $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є iнверсною, то з леми Манна (див. [37, лема 1.1]) випливає, що $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є бiпростою напiвгрупою. ∎

Оскiльки кожен $\mathscr{D}$-клас елемента $a$ напiвгрупи $S$ мiститься в його $\mathscr{J}$-класi (див. [26, §2.1]), то з твердження 7 випливає наслiдок 8.

Наслiдок 8.

$\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ – проста напiвгрупа.

З твердження 7 i теореми 2.20 [26] випливає наслiдок 9.

Наслiдок 9.

Довiльнi двi максимальнi пiдгрупи в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є iзоморфними. Бiльше того кожна максимальна пiдгрупа в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ iзоморфна групi всiх зiркових гомеоморфiзмiв одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$ в $\mathbb{R}^{n}$.

Лема 10.

Нехай $\mathfrak{C}$ — конгруенцiя на напiвгрупi $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, $r_{1}$, $r_{2}$ — довiльнi рiзнi дiйснi додатнi числа та $\varepsilon_{r_{1}}\colon\mathbf{B}_{r_{1}}\to\mathbf{B}_{r_{1}}$ i $\varepsilon_{r_{2}}\colon\mathbf{B}_{r_{2}}\to\mathbf{B}_{r_{2}}$ — тотожнi вiдображення. Якщо $\varepsilon_{r_{1}}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}$, то всi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними.

Доведення.

Спочатку доведемо, що для довiльного дiйсного додатнього числа $r$ iдемпотент $\varepsilon_{r}$, де $\varepsilon_{r}\colon\mathbf{B}_{r}\to\mathbf{B}_{r}$ — тотожне вiдображення, є $\mathfrak{C}$-еквiвалентним iдемпотентам $\varepsilon_{r_{1}}$ i $\varepsilon_{r_{2}}$.

Не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що $r_{1}<r_{2}$. Розглянемо можливi випадки:

$$a)\leavevmode\nobreak\ r<r_{1};\qquad b)\leavevmode\nobreak\ r_{1}<r<r_{2};\qquad\hbox{i}\qquad c)\leavevmode\nobreak\ r_{2}<r.$$

Припустимо, що виконується випадок $b)\leavevmode\nobreak\ r_{1}<r<r_{2}$. Тодi з твердження 5 випливає, що $\varepsilon_{r_{1}}=\varepsilon_{r_{1}}\varepsilon_{r}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}\varepsilon_{r}=\varepsilon_{r}$, а отже, $\varepsilon_{r_{1}}\mathfrak{C}\varepsilon_{r}$ i $\varepsilon_{r}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}$.

Припустимо, що виконується випадок $a)\leavevmode\nobreak\ r<r_{1}$. Означимо часткове вiдображення $\alpha\colon\mathbb{R}^{n}\rightharpoonup\mathbb{R}^{n}$ наступним чином:

$$\operatorname{dom}\alpha=\mathbf{B}_{r_{2}},\qquad\operatorname{ran}\alpha=\mathbf{B}_{r_{1}}\qquad\hbox{i}\qquad(x)\alpha=x\cdot\frac{r_{1}}{r_{2}}.$$

Тодi часткове вiдображення $\alpha$ та обернене до нього $\alpha^{-1}$ є елементами напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ й iснує натуральне число $n_{r}$ таке, що $\left(\dfrac{r_{1}}{r_{2}}\right)^{n_{r}}<r$.

Нехай $S=\left\langle\alpha,\alpha^{-1}\right\rangle$ — пiднапiвгрупа в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, породжена елементами $\alpha$ i $\alpha^{-1}$. Тодi легко бачити, що

$$\varepsilon_{r_{2}}\alpha=\alpha\varepsilon_{r_{2}}=\alpha,\qquad\varepsilon_{r_{2}}\alpha^{-1}=\alpha^{-1}\varepsilon_{r_{2}}=\alpha^{-1},\qquad\alpha\alpha^{-1}=\varepsilon_{r_{2}}\quad\hbox{i}\quad\alpha^{-1}\alpha=\varepsilon_{r_{1}}\neq\varepsilon_{r_{2}},$$

а отже, за лемою 1.31 з [26] напiвгрупа $S=\left\langle\alpha,\alpha^{-1}\right\rangle$ iзоморфна бiциклiчному моноїдовi ${\mathscr{C}}(p,q)$, причому всi елементи напiвгрупи $S$ єдиним чином зоображаються у виглядi $\left(\alpha^{-1}\right)^{i}\alpha^{j}$, де $i$ та $j$ — невiд’ємнi цiлi числа, а iзоморфiзм $\mathfrak{I}\colon S\to{\mathscr{C}}(p,q)$ визначається за формулою $\big{(}\left(\alpha^{-1}\right)^{i}\alpha^{j}\big{)}\mathfrak{I}=q^{i}p^{j}$. За наслiдком 1.32 з [26] кожна неодинична конгруенцiя на бiциклiчному моноїдi ${\mathscr{C}}(p,q)$ є груповою, а отже з наших припущень випливає, що усi iдемпотенти напiвгрупи $S$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними. Тодi для $r_{0}=\left(\dfrac{r_{1}}{r_{2}}\right)^{n_{r}}$ маємо, що iдемпотент $\varepsilon_{r_{0}}$, де $\varepsilon_{r_{0}}\colon\mathbf{B}_{r_{0}}\to\mathbf{B}_{r_{0}}$ — тотожне вiдображення, є $\mathfrak{C}$-еквiвалентним iдемпотентам $\varepsilon_{r_{1}}$ i $\varepsilon_{r_{2}}$. Але за побудовою, $\varepsilon_{r_{0}}\leqslant\varepsilon_{r}\leqslant\varepsilon_{r_{1}}$ в $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$, а отже, з випадку $b)$ випливає, що $\varepsilon_{r}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}$.

Припустимо, що виконується випадок $c)\leavevmode\nobreak\ r_{2}<r$. Тодi iснує натуральне число $n_{r}$ таке, що $r_{2}\cdot\left(\dfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}}>r$. Означимо часткове вiдображення $\beta\colon\mathbb{R}^{n}\rightharpoonup\mathbb{R}^{n}$ наступним чином:

$$\operatorname{dom}\beta=\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}}},\qquad\operatorname{ran}\beta=\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}-1}}\qquad\hbox{i}\qquad(x)\beta=x\cdot\frac{r_{1}}{r_{2}}.$$

Тодi часткове вiдображення $\beta$ та обернене до нього $\beta^{-1}$ є елементами напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Нехай $\varepsilon_{1}\colon\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}}}\to\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}}}$ i $\varepsilon_{2}\colon\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}-1}}\to\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}-1}}$ — тотожнi вiдображення. Тодi очевидно, що $\varepsilon_{1}$ i $\varepsilon_{2}$ є рiзними iдемпотентами напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, причому $\varepsilon_{2}\leqslant\varepsilon_{1}$. Також легко бачити, що виконуються такi рiвностi

$$\varepsilon_{1}\beta=\beta\varepsilon_{1}=\beta,\qquad\varepsilon_{1}\beta^{-1}=\beta^{-1}\varepsilon_{1}=\beta^{-1},\qquad\beta\beta^{-1}=\varepsilon_{1}\qquad\hbox{i}\qquad\beta^{-1}\beta=\varepsilon_{2}\neq\varepsilon_{1},$$

а отже, за лемою 1.31 з [26] пiднапiвгрупа $T=\left\langle\beta,\beta^{-1}\right\rangle$ в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, породжена елементами $\beta$ i $\beta^{-1}$, iзоморфна бiциклiчному моноїдовi ${\mathscr{C}}(p,q)$, причому всi елементи напiвгрупи $T$ єдиним чином зоображаються у виглядi $\left(\beta^{-1}\right)^{i}\beta^{j}$, де $i$ та $j$ — невiд’ємнi цiлi числа, а iзоморфiзм $\mathfrak{I}\colon T\to{\mathscr{C}}(p,q)$ визначається за формулою $\big{(}\left(\beta^{-1}\right)^{i}\beta^{j}\big{)}\mathfrak{I}=q^{i}p^{j}$. Очевидно, що iдемпотенти $\left(\beta^{-1}\right)^{n_{r}}\beta^{n_{r}}$ i $\left(\beta^{-1}\right)^{n_{r}+1}\beta^{n_{r}+1}$ напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, як частковi вiдображення, є тотожними вiдображеннями куль $\mathbf{B}_{r_{2}}$ i $\mathbf{B}_{r_{1}}$, вiдповiдно, а отже, $\left(\beta^{-1}\right)^{n_{r}}\beta^{n_{r}}=\varepsilon_{r_{2}}$ i $\left(\beta^{-1}\right)^{n_{r}+1}\beta^{n_{r}+1}=\varepsilon_{r_{1}}$. Отож, два рiзнi iдемпотенти напiвгрупи $T$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними. За наслiдком 1.32 з [26] кожна нетотожня конгруенцiя на бiциклiчному моноїдi ${\mathscr{C}}(p,q)$ є груповою, а отже, з наших припущень випливає, що усi iдемпотенти напiвгрупи $S$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними. Але за побудовою, $\varepsilon_{r_{2}}\leqslant\varepsilon_{r}\leqslant\varepsilon_{1}$ в $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$, а отже, з випадку $b)$ випливає, що $\varepsilon_{r}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}$. ∎

Лема 11.

Нехай $\mathfrak{C}$ — конгруенцiя на напiвгрупi $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ така, що два рiзнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними. Тодi всi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними.

Доведення.

Припустимо, що $\varepsilon$ i $\iota$ — рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Тодi з $\varepsilon\mathfrak{C}\iota$ випливає, що $\varepsilon\iota\mathfrak{C}\iota\iota=\iota$, а отже, не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що $\varepsilon\leqslant\iota$ в $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$, а тодi за твердженням 5$(iii)$, $\operatorname{dom}\varepsilon\subseteq\operatorname{dom}\iota$.

Нехай $\alpha_{\iota}\colon\operatorname{dom}\iota\to\mathbf{B}_{1}$ — частковий зiрковий гомеоморфiзм зiрки $\operatorname{dom}\iota$ на одиничну кулю $\mathbf{B}_{1}$ в початку $\mathbf{0}$. За твердженням 1 звуження $\alpha_{\iota}|_{\operatorname{dom}\varepsilon}\colon\operatorname{dom}\varepsilon\to(\operatorname{dom}\varepsilon)\alpha_{\iota}$ є частковим зiрковим гомеоморфiзмом зiрки $\operatorname{dom}\varepsilon$ на зiрку $(\operatorname{dom}\varepsilon)\alpha_{\iota}$. Тодi $\alpha_{\iota}^{-1}\alpha_{\iota}\colon\mathbf{B}_{1}\to\mathbf{B}_{1}$ — тотожне вiдображення одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$ в початку $\mathbf{0}$. Позаяк $\alpha_{\iota}^{-1}\alpha_{\iota}=\alpha_{\iota}^{-1}\iota\alpha_{\iota}\mathfrak{C}\alpha_{\iota}^{-1}\varepsilon\alpha_{\iota}$ i $\alpha_{\iota}^{-1}\alpha_{\iota}\neq\alpha_{\iota}^{-1}\varepsilon\alpha_{\iota}$, то iдемпотент $\varepsilon_{1}$, $\varepsilon_{1}\colon\mathbf{B}_{1}\to\mathbf{B}_{1}$ — тотожне вiдображення одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$ в початку $\mathbf{0}$, є $\mathfrak{C}$-еквiвалентним деякому iдемпотентовi $\varepsilon_{s}$ такому, що $\operatorname{dom}\varepsilon_{s}$ — власна пiдмножина в $\mathbf{B}_{1}$. Тодi iснує елемент $u_{0}\in\mathbb{S}^{n-1}$ такий, що $(u_{0})\rho_{\operatorname{dom}\varepsilon_{s}}<1$. Позаяк радiальна функцiя $\rho_{\operatorname{dom}\varepsilon_{s}}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to\mathbb{R}$ є неперервною, то iснує вiдкритий окiл $U(u_{0})$ точки $u_{0}$ на сферi $\mathbb{S}^{n-1}$ такий, що $(u)\rho_{\operatorname{dom}\varepsilon_{s}}<1$ для всiх $u\in U(u_{0})$.

Для довiльної точки $x\in\mathbb{S}^{n-1}\setminus U(u_{0})$ через $\alpha_{x}\colon\mathbf{B}_{1}\to\mathbf{B}_{1}$ позначимо ортогональне перетворення одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$, яке вiдображає точку $u_{0}\in\mathbb{S}^{n-1}$ в $x\in\mathbb{S}^{n-1}$. Очевидно, що $\alpha_{x}\in\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, оскiльки вiдображення $\alpha_{x}\colon\mathbf{B}_{1}\to\mathbf{B}_{1}$ є гомеоморфiзмом, як елемент ортогональної групи матриць $O(n,\mathbb{R})$ (див. [13]). Позаяк пiдпростiр $\mathbb{S}^{n-1}\setminus U(u_{0})$ в $\mathbb{S}^{n-1}$ є компактним, то вiдкрите покриття $\left\{(U(u_{0}))\alpha_{x}\colon x\in\mathbb{S}^{n-1}\setminus U(u_{0})\right\}$ простору $\mathbb{S}^{n-1}\setminus U(u_{0})$ мiстить скiнченне пiдпокриття $\left\{(U(u_{0}))\alpha_{x_{1}},\ldots,(U(u_{0}))\alpha_{x_{k}}\right\}$. Позаяк $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\varepsilon_{s}$ i $\alpha_{x_{i}}^{-1}\varepsilon_{1}\alpha_{x_{i}}=\varepsilon_{1}$ для всiх $i=1,\ldots,k$, то $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\alpha_{x_{i}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{i}}$ для кожного $i=1,\ldots,k$, а отже,

$$\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\alpha_{x_{1}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{1}}\cdots\alpha_{x_{k}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{k}}.$$

Очевидно, що елемент $\alpha_{x_{i}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{i}}$ є iдемпотентом напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ для кожного $i=1,\ldots,k$, а отже, $\phi=\varepsilon_{s}\alpha_{x_{1}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{1}}\cdots\alpha_{x_{k}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{k}}$ є також iдемпотентом в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, оскiльки $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ — iнверсна напiвгрупа, а iдемпотенти в iнверснiй напiвгрупi комутують (див. [26, теорема 1.17]). За побудовою, $(x)\rho_{\operatorname{dom}\phi}<1$ для довiльного $x\in\mathbb{S}^{n-1}$, а оскiльки радiальна функцiя $\rho_{\operatorname{dom}\phi}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to\mathbb{R}$ є неперервною, то з компактностi одиничної сфери $\mathbb{S}^{n-1}$ випливає, що вiдображення $\rho_{\operatorname{dom}\phi}$ на $\mathbb{S}^{n-1}$ набуває свого найбiльшого значення. Нехай $R_{\phi}=\max\left\{(x)\rho_{\operatorname{dom}\phi}\colon x\in\mathbb{S}^{n-1}\right\}$ i $\varepsilon_{R_{\phi}}\colon\mathbf{B}_{\phi}\to\mathbf{B}_{\phi}$ — тотожне вiдображення кулi радiуса $R_{\phi}$ в початку $\mathbf{0}$. Легко бачити, що $\varepsilon_{R_{\phi}}\in E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$, $\varepsilon_{R_{\phi}}\phi=\phi$ i $\varepsilon_{R_{\phi}}\varepsilon_{1}=\varepsilon_{R_{\phi}}$. Тодi з умови $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\phi$ випливає, що $\varepsilon_{R_{\phi}}=\varepsilon_{R_{\phi}}\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\varepsilon_{R_{\phi}}\phi=\phi$, а отже $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\varepsilon_{R_{\phi}}$. Далi скористаємося лемою 10. ∎

Теорема 12.

Кожна неодинична конгруенцiя на напiвгрупi $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є груповою.

Доведення.

Нехай $\mathfrak{C}$ — неодинична конгруенцiя на напiвгрупi $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Тодi iснують два рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi елементи $\alpha$ i $\beta$ напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$.

Розглянемо можливi випадки:

1. елементи $\alpha$ i $\beta$ не належать одному $\mathscr{H}$-класу;

2. $\alpha\mathscr{H}\beta$.

Припустимо, що виконується випадок (1). За твердженням 2.3.4 з [33], $\alpha\alpha^{-1}\mathfrak{C}\beta\beta^{-1}$ i $\alpha^{-1}\alpha\mathfrak{C}\beta^{-1}\beta$. З твердження 6 випливає, що $\operatorname{ran}\alpha\neq\operatorname{ran}\beta$ або $\operatorname{dom}\alpha\neq\operatorname{dom}\beta$, а отже, за твердженням 5$(i)$ iснують два рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Далi скористаємося лемою 11 i лемою I.7.10 з [39].

Припустимо, що $\alpha\mathscr{H}\beta$. За теоремою 2.20 з [26] i наслiдком 9, не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що $\alpha$ i $\beta$ — зiрковi гомеоморфiзми одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$ в початку $\mathbf{0}$. Позаяк $\alpha\alpha^{-1}\mathfrak{C}\alpha\beta^{-1}$, то з вище сказаного випливає, що iснує зiрковий гомеоморфiзм $\gamma\in\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$, який є $\mathfrak{C}$-еквiвалентним її тотожному вiдображенню $\varepsilon_{1}$ такий, що $\gamma\neq\varepsilon_{1}$. Тодi $(x)\gamma\neq x$ для деякого $x\in\mathbf{B}_{1}$.

Тодi виконується хоча б одна з умов:

1. iснує елемент $x\in\mathbb{S}^{n-1}$ такий, що $([\mathbf{0},x])\gamma=[\mathbf{0},x]$ та iснує $y\in[\mathbf{0},x]$ такий, що $(y)\gamma\neq y$;

2. iснує елемент $x\in\mathbb{S}^{n-1}$ такий, що $([\mathbf{0},x])\gamma\neq[\mathbf{0},x]$.

Припустимо, що виконується умова $(a)$. Припустимо, що $[\mathbf{0},y]\subsetneqq[\mathbf{0},(y)\gamma]$. У випадку $[\mathbf{0},y]\supsetneqq[\mathbf{0},(y)\gamma]$ мiркування аналогiчнi.

Нехай $\mathbf{B}_{y}$ — максимальна куля в початку $\mathbf{0}$, що мiстить точку $y$ i $\varepsilon_{y}\colon\mathbf{B}_{y}\to\mathbf{B}_{y}$ — тотожне вiдображення кулi $\mathbf{B}_{y}$. Тодi $(y)\gamma\notin B_{y}$. Позаяк $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\gamma$, то $\varepsilon_{y}\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\varepsilon_{y}\gamma$. Використавши твердження 2.3.4 з [33], отримуємо, що

$$\varepsilon_{y}=\varepsilon_{y}\varepsilon_{1}=\varepsilon_{1}^{-1}\varepsilon_{y}^{-1}\varepsilon_{y}\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\gamma^{-1}\varepsilon_{y}^{-1}\varepsilon_{y}\gamma=\gamma^{-1}\varepsilon_{y}\gamma.$$

Очевидно, що $\gamma^{-1}\varepsilon_{y}\gamma$ — iдемпотент напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, причому $(y)\gamma{\in}\operatorname{dom}(\gamma^{-1}\varepsilon_{y}\gamma)$, але $(y)\gamma\notin\operatorname{dom}\varepsilon_{y}$, а отже, за твердженням 5$(i)$ iснують два рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Далi скористаємося лемою 11 i лемою I.7.10 з [39].

Припустимо, що виконується умова $(b)$. Позаяк $\gamma$ — частковий зiрковий гомеоморфiзм, то $(x)\gamma\neq x$. Iснує вiдкрита $\delta$-куля $U_{\delta}((x)\gamma)$ точки $(x)\gamma$ в просторi $\mathbb{R}^{n}$, що не мiстить точку $x$. З метризовностi простору $\mathbb{S}^{n-1}$ випливає, що вiн є цiлком регулярним, а отже, iснує неперервне вiдображення $f\colon\mathbb{S}^{n-1}\to[0,1]$ таке, що $((x)\gamma)f=1$ i $(z)f=0$ для всiх $z\in\mathbb{S}^{n-1}\setminus U_{\delta}((x)\gamma)$.

Визначимо зiрку $L_{\gamma}$ в початку $\mathbf{0}$ наступним чином. Радiальною функцiєю зiрки $L_{\gamma}$ є вiдображення $\rho_{L_{\gamma}}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to\mathbb{R}^{n}$, яке визначається за формулою

$$(z)\rho_{L_{\gamma}}=z\cdot(1+(z)f).$$

Очевидно, що так означене вiдображення $\rho_{L_{\gamma}}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to\mathbb{R}^{n}$ є неперервним, а отже, вiдображення $\beta_{L_{\gamma}}\colon\mathbf{B}_{1}\to{L_{\gamma}}$, означене за формулою

$$(z)\beta_{L_{\gamma}}=\left\{\begin{array}[]{ll}\mathbf{0},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }z=\mathbf{0};\\ z\cdot((z)r)\rho_{L_{\gamma}},&\hbox{\T2A\cyrv \T2A\cyrii\T2A\cyrn\T2A\cyrsh\T2A\cyro\T2A\cyrm\T2A\cyru \T2A\cyrv\T2A\cyri\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrd\T2A\cyrk\T2A\cyru},\end{array}\right.$$

де $(z)r$ — точка на одиничнiй сферi $\mathbb{S}^{n-1}$ така, що $z\in[\mathbf{0},(z)r]$, є бiєктивним i неперервним, а оскiльки $\mathbf{B}_{1}$ — компактний пiдпростiр в $\mathbb{R}^{n}$, то $\beta_{L_{\gamma}}$ є зiрковим гомеоморфiзмом.

Позаяк $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\gamma$, то $\varepsilon_{1}\beta_{L_{\gamma}}\mathfrak{C}\gamma\beta_{L_{\gamma}}$. За твердженням 2.3.4 з [33] маємо, що

$$(\varepsilon_{1}\beta_{L_{\gamma}})^{-1}(\varepsilon_{1}\beta_{L_{\gamma}})\mathfrak{C}(\gamma\beta_{L_{\gamma}})^{-1}(\gamma\beta_{L_{\gamma}}),$$

а отже,

$$\begin{split}\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\beta_{L_{\gamma}}&=\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\varepsilon_{1}\beta_{L_{\gamma}}=\\ &=\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\varepsilon_{1}^{-1}\varepsilon_{1}\beta_{L_{\gamma}}=\\ &=(\varepsilon_{1}\beta_{L_{\gamma}})^{-1}(\varepsilon_{1}\beta_{L_{\gamma}})\mathfrak{C}(\gamma\beta_{L_{\gamma}})^{-1}(\gamma\beta_{L_{\gamma}})=\\ &=\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\gamma^{-1}\gamma\beta_{L_{\gamma}}.\end{split}$$

Очевидно, що елементи $\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\beta_{L_{\gamma}}$ i $\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\gamma^{-1}\gamma\beta_{L_{\gamma}}$ є iдемпотентами напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Зауважимо, що $(x)\rho_{L_{\gamma}}=x\cdot(1+(x)f)=x\cdot(1+0)=x$ i

$$((x)\gamma)\rho_{L_{\gamma}}=(x)\gamma\cdot(1+((x)\gamma)f)=(x)\gamma\cdot(1+1)=(x)\gamma\cdot 2,$$

а отже, маємо, що $\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\beta_{L_{\gamma}}\neq\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\gamma^{-1}\gamma\beta_{L_{\gamma}}$. За твердженням 5$(i)$ iснують два рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Далi скористаємося лемою 11 i лемою I.7.10 з [39]. ∎

Автори висловлюють подяку рецензентовi за суттєвi зауваження та поради.