We introduce an extended Sobolev scale on a smooth compact manifold with boundary. The scale is formed by inner-product Hörmander spaces for which an RO-varying radial function serves as a regularity index. These spaces do not depend on a choice of local charts on the manifold. The scale consists of all Hilbert spaces that are interpolation ones for pairs of inner-product Sobolev spaces, is obtained by the interpolation with a function parameter of these pairs, and is closed with respect to this interpolation. As an application of the scale introduced, we give a theorem on the Fredholm property of a general elliptic boundary-value problem on appropriate Hörmander spaces and find sufficient conditions under which its generalized solutions belong to the space of $p\geq 0$ times continuously differential functions.

Keywords: Hörmander space, extended Sobolev scale, interpolation between spaces, interpolation space, elliptic boundary-value problem.

Вступ. У сучасному математичному аналiзi важливу роль вiдiграють простори розподiлiв, для яких показником регулярностi служить не число (як у класичних просторах Соболєва), а досить загальний функцiональний параметр, залежний вiд частотних змiнних (див., наприклад, [1 – 5]). Бiльше нiж пiвстолiття тому Л. Хермандер [1] увiв i дослiдив широкi класи таких просторiв та навiв їх застосування до диференцiальних рiвнянь, заданих у евклiдових областях. Втiм, довгий час простори Хермандера не знаходили широкого застосування у теорiї багатовимiрних крайових задач, що було пов’язано з браком зручних аналiтичних методiв для роботи з цими просторами i вiдсутнiстю коректного їх означення на многовидах. В останнiй час ситуацiя iстотно змiнилася завдяки роботам В.А. Михайлеця, О.О. Мурача та їх учнiв (див. монографiю [5] i наведену там лiтературу). Ними видiлено класи гiльбертових просторiв Хермандера, якi отримуються iнтерполяцiєю з функцiональним параметром пар соболєвських просторiв i допускають коректне означення на многовидах (незалежне вiд вибору локальних карт). Для таких класiв вдалося побудувати теорiю розв’язностi загальних елiптичних крайових задач.

Серед цих класiв найширшим є сiм’я усiх гiльбертових просторiв, iнтерполяцiйних для пар гiльбертових просторiв Соболєва. Її уведено i дослiджено в [6 – 8] для евклiдових областей i замкнених гладких многовидiв та названо розширеною соболєвською шкалою. Вона замкнена вiдносно iнтерполяцiї гiльбертових просторiв з функцiональним параметром.

Мета цiєї роботи — увести розширену соболєвську шкалу на довiльному гладкому компактному многовидi з краєм i дослiдити її властивостi, зокрема, iнтерполяцiйнi. Окрiм того, ми наведемо деякi застосування цiєї шкали до загальних елiптичних крайових задач.

1. Простори Хермандера на многовидах. Нехай $M$ — компактний орiєнтовний нескiнченно гладкий многовид вимiрностi $n\geq 1$ з краєм $\partial M\neq\varnothing$. Уведемо клас гiльбертових функцiональних просторiв на $M^{\circ}:=M\setminus\partial M$, узявши за основу простори Хермандера $B_{p,\mu}(\mathbb{R}^{n})$ [1, п. 2.2; 2, п. 10.1], де число $p=2$, а функцiя $\mu$ частотного аргументу $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ набирає вигляду $\mu(\xi)=\varphi(\langle\xi\rangle)$; тут $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$, а $\varphi\in\mathrm{RO}$.

За означенням, множина $\mathrm{RO}$ складається з усiх вимiрних за Борелем функцiй $\varphi:\nobreak[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, для яких iснують числа $b>1$ i $c\geq 1$ такi, що $c^{-1}\leq\varphi(\lambda t)/\varphi(t)\leq c$ для будь-яких $t\geq 1$ i $\lambda\in[1,b]$ (числа $b$ i $c$ залежать вiд $\varphi$). Клас $\mathrm{RO}$ введений В.Г. Авакумовичем [9], допускає простий опис i досить повно вивчений (див., наприклад, [10, приложение]). Функцiю $\varphi\in\mathrm{RO}$ називають RO-змiнною на нескiнченностi.

Як вiдомо [10, с. 88], для кожної функцiї $\varphi\in\mathrm{RO}$ iснують дiйснi числа $s_{0}\leq s_{1}$ та додатнi числа $c_{0}$ i $c_{1}$ такi, що

$$c_{0}\lambda^{s_{0}}\leq\frac{\varphi(\lambda t)}{\varphi(t)}\leq c_{1}\lambda^{s_{1}}\quad\mbox{для вс\T2A\cyrii х}\quad t\geq 1,\;\;\lambda\geq 1.$$ (1)

Поклавши тут $t:=1$, бачимо, що ця функцiя є мiжстепеневою. Її зв’язок зi степеневими функцiями характеризують числа $\sigma_{0}(\varphi)$ i $\sigma_{1}(\varphi)$, перше з яких є супремумом усiх дiйсних $s_{0}$ таких, що виконується лiва частина нерiвностi (1), а друге є iнфiмумом усiх дiйсних $s_{1}$ таких, що виконується права частина нерiвностi (1). Числа $\sigma_{0}(\varphi)$ i $\sigma_{1}(\varphi)$ називаються вiдповiдно нижнiм i верхнiм iндексами Матушевської [11] функцiї $\varphi\in\mathrm{RO}$. Зокрема, якщо вона правильно змiнна на нескiнченностi [10, с. 9], то цi iндекси дорiвнюють її порядку.

Нехай $\varphi\in\mathrm{RO}$. Нагадаємо означення вказаного простору Хермандера $B_{2,\varphi(\langle\cdot\rangle)}(\mathbb{R}^{n})$, який будемо позначати через $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$. Ми розглядаємо комплекснозначнi функцiї i розподiли та комплекснi функцiональнi простори. За означенням, лiнiйний простiр $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ складається з усiх повiльно зростаючих розподiлiв $w$ на $\mathbb{R}^{n}$ таких, що їх перетворення Фур’є $\widehat{w}$ є локально iнтегровним за Лебегом на $\mathbb{R}^{n}$ i задовольняє умову

$$\|w\|_{\varphi,\mathbb{R}^{n}}^{2}:=\int_{\mathbb{R}^{n}}\varphi^{2}(\langle\xi\rangle)\,|\widehat{w}(\xi)|^{2}\,d\xi<\infty.$$

Простiр $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ гiльбертiв i сепарабельний вiдносно норми $\|\cdot\|_{\varphi,\mathbb{R}^{n}}$.

У випадку степеневої функцiї $\varphi(t)\equiv t^{s}$ вiн стає гiльбертовим простором Соболєва $H^{(s)}(\mathbb{R}^{n})$ порядку $s\in\mathbb{R}$. Узагалi виконуються щiльнi неперервнi вкладення $H^{(s_{1})}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{(s_{0})}(\mathbb{R}^{n})$ для довiльних дiйсних чисел $s_{0}$ i $s_{1}$, якi задовольняють умову (1), зокрема, для довiльних $s_{0}<\sigma_{0}(\varphi)$ i $s_{1}>\sigma_{1}(\varphi)$. Клас просторiв $\{H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n}):\varphi\in\mathrm{RO}\}$ дослiджено в [7; 5, п. 2.4.2] i названо розширеною соболєвською шкалою.

Для вiдкритої непорожньої множини $\Omega\subset\mathbb{R}^{n}$ простiр $H^{\varphi}(\Omega)$ складається, за означенням, iз звужень на $\Omega$ усiх розподiлiв $w\in H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$. Цей простiр гiльбертiв i сепарабельний вiдносно норми

$$\|u\|_{\varphi,\Omega}:=\inf\bigl{\{}\|w\|_{\varphi,\mathbb{R}^{n}}:w\in H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n}),\;\,u=w\;\,\mbox{в}\;\,\Omega\bigr{\}},$$

де $u\in H^{\varphi}(\Omega)$. Вiн є iзотропним випадком просторiв, дослiджених Л.Р. Волєвичем i Б.П. Панеяхом [12, § 3]. Нас окремо буде цiкавити випадок, коли $\Omega$ є пiвпростором $\mathbb{R}^{n}_{+}:=\{(x^{\prime},x_{n}):x^{\prime}\in\mathbb{R}^{n-1},\;x_{n}>0\}$.

Означимо тепер гiльбертiв простiр $H^{\varphi}(M^{\circ})$ за допомогою локальних карт i розбиття одиницi на $M$ та норм у просторах $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ i $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n}_{+})$. Iз $C^{\infty}$-структури на компактному многовидi $M$ виберемо який-небудь його скiнченний атлас. Не обмежуючи загальностi, вважаємо, що останнiй складається з $\varkappa$ локальних карт $\pi_{j}:\overline{\mathbb{R}^{n}_{+}}\leftrightarrow M_{j}$, де $j=1,\ldots,\varkappa$, i $\varkappa_{0}$ локальних карт $\pi_{j}:\mathbb{R}^{n}\leftrightarrow M_{j}$, де $j=\varkappa+1,\ldots,\varkappa+\varkappa_{0}$. Тут вiдкритi (у топологiї на $M$) множини $M_{j}$, де $j=1,\ldots,\varkappa+\varkappa_{0}$, утворюють покриття многовиду $M$ таке, що $\nobreak{M_{j}\cap\partial M\neq\varnothing}$ тодi i лише тодi, коли $j\leq\varkappa$. Звiсно, $\overline{\mathbb{R}^{n}_{+}}:=\{(x^{\prime},x_{n}):x^{\prime}\in\mathbb{R}^{n-1},\;x_{n}\geq\nobreak 0\}$. Окрiм того, виберемо розбиття одиницi на $M$, утворене деякими функцiями $\chi_{j}\in C^{\infty}(M)$, де $j=1,\ldots,\varkappa+\varkappa_{0}$, якi задовольняють умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset M_{j}$.

Нехай, як i ранiше, $\varphi\in\mathrm{RO}$. За означенням, простiр $H^{\varphi}(M^{\circ})$, є поповненням лiнiйного многовиду $C^{\infty}(M)$ за нормою

$$\|u\|_{\varphi,M^{\circ}}=\biggl{(}\,\sum_{j=1}^{\varkappa}\|(\chi_{j}u)\circ\pi_{j}\|^{2}_{\varphi,\mathbb{R}^{n}_{+}}+\sum_{j=\varkappa+1}^{\varkappa+\varkappa_{0}}\|(\chi_{j}u)\circ\pi_{j}\|^{2}_{\varphi,\mathbb{R}^{n}}\biggr{)}^{1/2}.$$

Тут, звiсно, $(\chi_{j}u)\circ\pi_{j}$ позначає функцiю $(\chi_{j}u)(\pi_{j}(x))$ аргументу $x\in\overline{\mathbb{R}^{n}_{+}}$ або $x\in\mathbb{R}^{n}$. Цей простiр гiльбертiв i сепарабельний вiдносно вказаної норми.

Теорема 1. Гiльбертiв простiр $H^{\varphi}(M^{\circ})$, де $\varphi\in\mathrm{RO}$, не залежить з точнiстю до еквiвалентностi норм вiд вибору атласу многовиду $M$ i вiдповiдного розбиття одиницi на $M$.

Клас просторiв $\{H^{\varphi}(M^{\circ}):\varphi\in\mathrm{RO}\}$ називаємо розширеною соболєвською шкалою на $M^{\circ}$. Якщо $\varphi(t)\equiv t^{s}$ для деякого $s\in\mathbb{R}$, то $H^{\varphi}(M^{\circ})$ стає гiльбертовим простором Соболєва порядку $s$, який позначаємо через $H^{(s)}(M^{\circ})$. У випадку, коли функцiя $\varphi$ правильно змiнна на нескiнченностi за Й. Караматою, простiр $H^{\varphi}(M^{\circ})$, уведено i дослiджено в [13, п. 3]. Якщо $M^{\circ}$ — евклiдова область $\Omega$ (обмежена з межею класу $C^{\infty}$), то $H^{\varphi}(M^{\circ})=H^{\varphi}(\Omega)$ з точнiстю до еквiвалентностi норм. У цьому випадку розширена соболєвська шкала дослiджена в [8] (навiть для областей з лiпшiцевою межею).

Кожний простiр $H^{\varphi}(M^{\circ})$ неперервно вкладається у лiнiйний топологiчний простiр усiх продовжуваних розподiлiв на $M^{\circ}$. Тому цi простори можна порiвнювати.

Теорема 2. Нехай $\varphi_{0},\varphi_{1}\in\mathrm{RO}$. Вкладення $H^{\varphi_{1}}(M^{\circ})\subset H^{\varphi_{0}}(M^{\circ})$ виконується тодi i тiльки тодi, коли функцiя $\varphi_{0}/\varphi_{1}$ обмежена в околi нескiнченностi. У цьому випадку вкладення неперервне. Воно компактне тодi i тiльки тодi, коли $\varphi_{0}(t)/\varphi_{1}(t)\to 0$ при $t\to\infty$.

З теореми 2 випливає, що для довiльних дiйсних чисел $s_{0}$ i $s_{1}$, якi задовольняють (1), виконуються неперервнi вкладення $H^{(s_{1})}(M^{\circ})\hookrightarrow H^{\varphi}(M^{\circ})\hookrightarrow H^{(s_{0})}(M^{\circ})$. Цi вкладення компактнi, якщо $s_{0}<\sigma_{0}(\varphi)$ i $s_{1}>\sigma_{1}(\varphi)$.

Обговоримо зв’язок простору $H^{\varphi}(M^{\circ})$ з його аналогом на $\partial M$; тут $n\geq 2$. Зауважимо, що $\partial M$ — замкнений нескiнченно гладкий многовид вимiрностi $n-1$. Простiр $H^{\eta}(\partial M)$, де $\eta\in\mathrm{RO}$, уведено i дослiджено в [6] (див. також [5, п. 2.4.2]). Вiн є поповненням лiнiйного многовиду $C^{\infty}(\partial M)$ за нормою

$$\|h\|_{\eta,\partial M}=\biggl{(}\,\sum_{j=1}^{\varkappa}\|(\chi_{j}h)(\pi_{j}(\cdot,0))\|^{2}_{\eta,\mathbb{R}^{n-1}}\biggr{)}^{1/2}.$$

Простiр $H^{\eta}(\partial M)$ гiльбертiв та сепарабельний вiдносно цiєї норми i з точнiстю до еквiвалентностi норм не залежить вiд вибору локальних карт $\pi_{j}(\cdot,0):\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow M_{j}\cap\partial M$, якi покривають многовид $\partial M$, та вiдповiдного розбиття одиницi на $\partial M$ [6, с. 32].

Теорема 3. Нехай $\varphi\in\mathrm{RO}$ i $\sigma_{0}(\varphi)>1/2$. Тодi вiдображення $R:u\mapsto u\!\upharpoonright\!\partial M$, де $u\in\nobreak C^{\infty}(M)$, продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до обмеженого лiнiйного оператора слiду $R:H^{\varphi}(M^{\circ})\to H^{\varphi\rho^{-1/2}}(\partial M)$. Цей оператор сюр’єктивний i має обмежений лiнiйний правий обернений оператор $S:H^{\varphi\rho^{-1/2}}(\partial M)\to H^{\varphi}(M^{\circ})$ такий, що вiдображення $S$ не залежить вiд $\varphi$.

Тут i далi використано функцiональний параметр $\varrho(t):=t$ аргументу $t\geq 1$. Отже, $\varphi\rho^{-1/2}$ позначає функцiю $\varphi(t)t^{-1/2}$ аргументу $t$.

З теореми 3 випливає, що простiр $H^{\eta}(\partial M)$, де $\eta\in\mathrm{RO}$ i $\sigma_{0}(\eta)>0$, складається зi слiдiв на $\partial M$ усiх розподiлiв $u\in H^{\eta\rho^{1/2}}(M^{\circ})$, а норма у цьому просторi еквiвалентна нормi

$$\inf\bigl{\{}\|u\|_{\eta\rho^{1/2},M^{\circ}}:u\in H^{\eta\rho^{1/2}}(M^{\circ}),\;Ru=h\bigr{\}},$$

де $h\in H^{\eta}(\partial M)$.

2. Iнтерполяцiйнi властивостi просторiв Хермандера. Розширена соболєвська шкала на $M^{\circ}$ складається (з точнiстю до еквiвалентностi норм) з усiх гiльбертових просторiв, iнтерполяцiйних для пар соболєвських просторiв $H^{(s_{0})}(M^{\circ})$ i $H^{(s_{1})}(M^{\circ})$, де $s_{0}<s_{1}$. Нагадаємо, що гiльбертiв простiр $X$ називають iнтерполяцiйним для пари $[H_{0},H_{1}]$ гiльбертових просторiв, другий з яких неперервно вкладений у перший, якщо задовольняються такi двi властивостi: а) виконуються неперервнi вкладення $H_{1}\hookrightarrow X\hookrightarrow H_{0}$, б) як тiльки який-небудь лiнiйний оператор $T$ є обмеженим на $H_{0}$ i на $H_{1}$, то вiн є також обмеженим на $X$. Зазначена iнтерполяцiйна властивiсть цiєї шкали випливає з такого результату:

Теорема 4. Нехай $s_{0},s_{1}\in\mathbb{R}$ i $s_{0}<s_{1}$. Гiльбертiв простiр $X$ є iнтерполяцiйним для пари соболєвських просторiв $H^{(s_{0})}(M^{\circ})$ i $H^{(s_{1})}(M^{\circ})$ тодi i тiльки тодi, коли $X=\nobreak H^{\varphi}(M^{\circ})$ з точнiстю до еквiвалентностi норм для деякого параметра $\varphi\in\mathrm{RO}$, який задовольняє умову (1).

Зауважимо, що умову (1) можна переформулювати за допомогою iндексiв Матушевської. А саме, вона еквiвалентна такiй парi умов: i) $s_{0}\leq\sigma_{0}(\varphi)$, та, окрiм того, $s_{0}<\sigma_{0}(\varphi)$, якщо в означеннi $\sigma_{0}(\varphi)$ супремум не досягається, ii) $\sigma_{1}(\varphi)\leq s_{1}$ та, окрiм того, $\sigma_{1}(\varphi)<s_{1}$, якщо в означеннi $\sigma_{1}(\varphi)$ iнфiмум не досягається.

Для застосувань просторiв $H^{\varphi}(M^{\circ})$ важливо, що вони отримується iнтерполяцiєю з функцiональним параметром деяких пар гiльбертових соболєвських просторiв на $M^{\circ}$. У цьому зв’язку нагадаємо означення методу iнтерполяцiї з функцiональним параметром пар гiльбертових просторiв, запропонованого Ч. Фояшом i Ж.-Л. Лiонсом [14]. При його викладi спираємося в основному на монографiю [5, п. 1.1].

Нам достатньо обмежитися випадком регулярної пари $H:=[H_{0},H_{1}]$ сепарабельних гiльбертових просторiв. Її регулярнiсть означає, що $H_{1}$ неперервно i щiльно вкладено в $H_{0}$. Для неї iснує самоспряжений додатно визначений оператор $J$ у гiльбертовому просторi $H_{0}$ з областю визначення $H_{1}$, який встановлює iзометричний iзоморфiзм мiж гiльбертовими просторами $H_{1}$ i $H_{0}$. Цей оператор визначається за парою $H$ однозначно.

Нехай вимiрна за Борелем функцiя $\psi:\nobreak(0,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ обмежена на кожному вiдрiзку $[a,b]$, де $0<a<b<\infty$, i вiдокремлена вiд нуля на кожнiй множинi $[r,\infty)$, де $r>0$. Множину усiх таких функцiй позначимо через $\mathcal{B}$. У гiльбертовому просторi $H_{0}$ за допомогою спектральної теореми означений (взагалi кажучи, необмежений) оператор $\psi(J)$ як борелева функцiя $\psi$ вiд самоспряженого оператора $J$. Позначимо через $[H_{0},H_{1}]_{\psi}$ або коротко через $H_{\psi}$ область визначення оператора $\psi(J)$, надiлену нормою $\|u\|_{H_{\psi}}:=\|\psi(J)u\|_{H_{0}}$, де $u\in H_{\psi}$. Простiр $H_{\psi}$ гiльбертiв i сепарабельний, до того ж виконується неперервне i щiльне вкладення $H_{\psi}\hookrightarrow H_{0}$.

Функцiю $\psi$ називають iнтерполяцiйним параметром, якщо для довiльних регулярних пар $H:=[H_{0},H_{1}]$ i $G:=[G_{0},G_{1}]$ гiльбертових просторiв та для довiльного лiнiйного вiдображення $T$, заданого на $H_{0}$, виконується така властивiсть: якщо при кожному $j\in\{0,1\}$ звуження вiдображення $T$ на простiр $H_{j}$ є обмеженим оператором $T:H_{j}\to G_{j}$, то i звуження вiдображення $T$ на простiр $H_{\psi}$ є обмеженим оператором $T:H_{\psi}\to G_{\psi}$. Тодi кажуть, що простiр $H_{\psi}$ отримано iнтерполяцiєю з функцiональним параметром $\psi$ пари $H$. Функцiя $\psi\in\mathcal{B}$ є iнтерполяцiйним параметром тодi i тiльки тодi, коли iснує угнута функцiя $\psi_{0}:(r,\infty)\to(0,\infty)$ така, що обидвi функцiї $\psi/\psi_{0}$ i $\psi_{0}/\psi$ обмеженi на $(r,\infty)$, де $r\gg 1$.

Теорема 5. Нехай $\varphi\in\mathrm{RO}$, а дiйснi числа $s_{0}<s_{1}$ задовольняють умову (1). Означимо iнтерполяцiйний параметр $\psi\in\mathcal{B}$ за формулами $\psi(\tau):=\tau^{-s_{0}/(s_{1}-s_{0})}\,\varphi(\tau^{1/(s_{1}-s_{0})})$, якщо $\tau\geq 1$, i $\psi(\tau):=\varphi(1)$, якщо $0<\tau<1$. Тодi

$$H^{\varphi}(M^{\circ})=\bigl{[}H^{(s_{0})}(M^{\circ}),H^{(s_{1})}(M^{\circ})\bigr{]}_{\psi}\quad\mbox{з екв\T2A\cyrii валентн\T2A\cyrii стю норм.}$$

Зауважимо, що будь-якi числа $s_{0}<\sigma_{0}(\varphi)$ i $s_{1}>\sigma_{1}(\varphi)$ задовольняють умову (1) стосовно $\varphi\in\mathrm{RO}$.

Розширена соболєвська шкала на $M^{\circ}$ замкнена вiдносно розглянутого методу iнтерполяцiї з функцiональним параметром.

Теорема 6. Нехай $\varphi_{0},\varphi_{1}\in\mathrm{RO}$ i $\psi\in\mathcal{B}$. Припустимо, що функцiя $\varphi_{0}/\varphi_{1}$ обмежена в околi нескiнченностi, а функцiя $\psi$ є iнтерполяцiйним параметром. Тодi

$$\bigl{[}H^{\varphi_{0}}(M^{\circ}),H^{\varphi_{1}}(M^{\circ})\bigr{]}_{\psi}=H^{\varphi}(M^{\circ})\quad\mbox{з екв\T2A\cyrii валентн\T2A\cyrii стю норм},$$

де функцiя $\varphi(t):=\varphi_{0}(t)\,\psi(\varphi_{1}(t)/\varphi_{0}(t))$ аргументу $t\geq 1$ належить до класу $\mathrm{RO}$.

У випадку, коли $M^{\circ}$ — евклiдова область, теореми 4 – 6 доведено в [8].

3. Застосування. Розглянемо на $M^{\circ}$ елiптичну крайову задачу

$$Au=f\quad\mbox{на}\;\,M^{\circ},\qquad B_{j}u=g_{j}\quad\mbox{на}\;\,\partial M,\quad j=1,...,q$$ (2)

(див., наприклад, [15, п. 1.2]). Тут $A$ — лiнiйний диференцiальний оператор на $M$ довiльного парного порядку $2q\geq 2$, а кожне $B_{j}$ — крайовий лiнiйний диференцiальний оператор на $\partial M$ довiльного порядку $m_{j}\geq 0$. Усi коефiцiєнти цих операторiв належать до класiв $C^{\infty}(M)$ i $C^{\infty}(\partial M)$ вiдповiдно. Покладемо $B:=(B_{1},\ldots,B_{q})$ i $m:=\mathrm{max}\{m_{1},\ldots,m_{q}\}$.

Теорема 7. Припустимо, що $\varphi\in\mathrm{RO}$ i $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$. Тодi вiдображення $u\mapsto\nobreak(Au,B_{1}u,,\ldots,B_{q}u)$, де $u\in C^{\infty}(M)$, продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до обмеженого лiнiйного оператора на парi гiльбертових просторiв

$$H^{\varphi}(M^{\circ})\quad\mbox{\T2A\cyrii}\quad H^{\varphi\varrho^{-2q}}(M^{\circ})\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{\varphi\varrho^{-m_{j}-1/2}}(\partial M).$$

Цей оператор нетерiв. Його ядро лежить в $C^{\infty}(M)$ i разом з iндексом не залежить вiд $\varphi$.

Ця теорема виводиться з соболєвського випадку (коли $\varphi(t)\equiv t^{s}$) за допомогою iнтерполяцiйної теореми 5 та її аналогу для просторiв Хермандера на $\partial M$.

Нехай $U$ — вiдкрита (у топологiї на $M$) пiдмножина многовиду $M$, а $V:=U\cap\partial M\neq\varnothing$. Позначимо через $H^{\varphi}_{\mathrm{loc}}(U)$, де $\varphi\in\mathrm{RO}$, лiнiйний простiр усiх продовжуваних розподiлiв $u$ на $M^{\circ}$ таких, що $\chi u\in H^{\varphi}(M^{\circ})$ для довiльної функцiї $\chi\in C^{\infty}(M)$, яка задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset U$. Аналогiчно, позначимо через $H^{\eta}_{\mathrm{loc}}(V)$, де $\eta\in\mathrm{RO}$, лiнiйний простiр усiх розподiлiв $h$ на $\partial M$ таких, що $\chi h\in H^{\eta}(\partial M)$ для довiльної функцiї $\chi\in C^{\infty}(\partial M)$, яка задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset V$.

Теорема 8. Припустимо, що функцiя $u\in\bigcup_{s>m+1/2}H^{(s)}(M)$ є розв’язком елiптичної крайової задачi (2), правi частини якої задовольняють умову

$$(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in H^{\varphi\varrho^{-2q}}_{\mathrm{loc}}(U)\times\prod_{j=1}^{q}H^{\varphi\varrho^{-m_{j}-1/2}}_{\mathrm{loc}}(V)$$

для деякого $\varphi\in\mathrm{RO}$. Тодi $u\in H^{\varphi}_{\mathrm{loc}}(U)$.

З цiєї теореми i версiї теореми вкладення Хермандера [1, с. 59] для простору $H^{\varphi}(M)$ випливає

Теорема 9. Нехай цiле число $p\geq 0$. Припустимо, що функцiя $u$ задовольняє умову теореми $8$ для деякого параметра $\varphi\in\mathrm{RO}$ такого, що $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$ i

$$\int_{1}^{\infty}t^{2p+n-1}\varphi^{-2}(t)dt<\infty.$$

Тодi $u\in C^{p}(U)$.

REFERENCES

1. Hörmander, L. (1963). Linear partial differential operators. Berlin: Springer.

2. Hörmander, L. (1983). The analysis of linear partial differential operators, vol. II, Differential operators with constant coefficients. Berlin: Springer.

3. Jacob, N. (2001, 2002, 2005). Pseudodifferential operators and Markov processes (in 3 volumes). London: Imperial College Press.

4. Nicola, F. & Rodino, L. (2010). Global Pseudodifferential Calculus on Euclidean spaces. Basel: Birkhäser.

5. Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2014). Hörmander spaces, interpolation, and elliptic problems. Berlin, Boston: De Gruyter.

6. Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2009). Elliptic operators on a closed compact manifold. Dopov. Nac. akad. nauk. Ukr., No. 3, pp. 13-19 (in Russian).

7. Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2013). Extended Sobolev scale and elliptic operators. Ukr. Math. J., 65, No. 3, pp. 435-447.

8. Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2015). Interpolation Hilbert spaces between Sobolev spaces. Results Math, 67, No. 1, pp. 135-152.

9. Avakumović, V.G. (1936). O jednom O-inverznom stavu. Rad Jugoslovenske Akad. Znatn. Umjetnosti, 254, pp. 167-186.

10. Seneta, E. (1976). Regularly varying functions. Berlin: Springer.

11. Matuszewska, W. (1964). On a generalization of regularly increasing functions. Studia Math., 24, pp. 271-279.

12. Volevich, L.R. & Paneah B.P. (1965). Certain spaces of generalized functions and embedding theorems. Russian Math. Surveys, 20, No. 1, pp. 1-73.

13. Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2006). Refined scales of spaces, and elliptic boundary value problems. II. Ukr. Math. J., 58, No. 3, pp. 398-417.

14. Foiaş, C. & Lions, J.-L. (1961). Sur certains théorèmes d’interpolation. Acta Sci. Math. (Szeged), 22, No. 3-4, pp. 269-282.

15. Agranovich, M.S. (1997). Elliptic boundary problems. Encycl. Math. Sci. Vol. 79. Partial differential equations, IX. Berlin: Springer.