УДК 517.5

А. С. Сердюк, I. В. Соколенко (Iн-т математики НАН України, Київ) serdyuk@imath.kiev.ua, sokol@imath.kiev.ua Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами
в метриках просторiв $L_{p}$ на класах перiодичних цiлих функцiй

Встановлено асимптотичнi рiвностi для точних верхнiх меж наближень iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами з рiвномiрними розподiлом вузлiв iнтерполяцiї $x_{k}^{(n-1)}=\frac{2k\pi}{2n-1},\ k\in\mathbb{Z},$ у метриках просторiв $L_{p},1\leq p\leq\infty,$ на класах $2\pi$-перiодичних функцiй, якi зображуються у виглядi згорток функцiй $\varphi,\ \varphi\perp 1,$ що належать одиничнiй кулi з простору $L_{1}$ iз фiксованими твiрними ядрами, у яких модулi коефiцiєнтiв Фур’є $\psi(k)$ задовольняють умову $\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\psi(k+1)/\psi(k)=0.$ Аналогiчнi оцiнки встановлено i на класах $r$-диференцiйовних функцiй $W^{r}_{1}$ при швидко зростаючих показниках гладкостi $r$ $(r/n\rightarrow\infty)$.

А. С. Сердюк, И. В. Соколенко

Приближение интерполяционными тригонометрическими полиномами
в метриках пространств $L_{p}$ на классах периодических целых функций

Получены асимптотические равенства для точных верхних граней приближений интерполяционными тригонометрическими полиномами с равномерным распределением узлов интерполяции $x_{k}^{(n-1)}=\frac{2k\pi}{2n-1},\ k\in\mathbb{Z},$ в метриках пространств $L_{p},1\leq p\leq\infty,$ на классах $2\pi$-периодических функций, представимых в виде сверток функций $\varphi,\ \varphi\perp 1,$ принадлежащих единичному шару пространства $L_{1}$, с фиксированными производящими ядрами, у которых модули коэффициентов Фурье $\psi(k)$ удовлетворяют условию $\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\psi(k+1)/\psi(k)=0.$ Аналогичные оценки получены и на классах $r$-дифференцируемых функций $W^{r}_{1}$ при быстро возрастающих показателях гладкости $r$ $(r/n\rightarrow\infty)$.

A. S. Serdyuk, I. V. Sokolenko

Approximation by interpolation trigonometric polynomials
in metrics of the spaces $L_{p}$ on the classes of periodic entire functions

We obtain the asymptotic equalities for the least upper bounds of approximations by interpolation trigonometric polynomials with the equidistant nodes $x_{k}^{(n-1)}=\frac{2k\pi}{2n-1},\ k\in\mathbb{Z},$ in metrics of the spaces $L_{p}$ on classes of $2\pi$-periodic functions, representable as convolutions of functions $\varphi,\ \varphi\perp 1,$ which belongs to the unit ball of the space $L_{1}$, and fixed generating kernels in the case where modules of their Fourier coefficients $\psi(k)$ satisfy the condition $\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\psi(k+1)/\psi(k)=0.$ We obtain similar estimates on the classes of $r$-differentiable functions $W^{r}_{1}$ for the quickly increasing exponents of smoothness $r$ $(r/n\rightarrow\infty)$.

Нехай $\ L_{p},\ 1\leq p<\infty,$ — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних у $p$-му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f$ зi стандартною нормою $\|f\|_{p}=\bigg{(}\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\bigg{)}^{1/p};$ $\ L_{\infty}$ — простiр $2\pi$-перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй $f$ з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{t}|f(t)|;$ $C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $f$, у якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|.$

Позначимо через $C^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ класи $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, якi зображуються у виглядi згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}\Psi_{\bar{\beta}}(x-t)\varphi(t)dt,\ \ a_{0}\in\mathbb{R},$$ (1)

в якiй $\varphi\perp 1,\ \|\varphi\|_{1}\leq 1,$ а $\Psi_{\bar{\beta}}(\cdot)$ — ядра вигляду

$$\Psi_{\bar{\beta}}(t)=\sum_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\left(kt-\frac{\pi\beta_{k}}{2}\right),\ \ \ \beta_{k}\in\mathbb{R},\ \ \ \psi(k)>0,$$ (2)

$$\sum_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty.$$ (3)

Якщо послiдовностi $\bar{\beta}=\{\beta_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ є стацiонарними послiдовностями, тобто $\beta_{k}=\beta,\ k\in\mathbb{N},$ $\ \beta\in\mathbb{R},$ то класи $C^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ позначатимемо через $C^{\psi}_{{\beta},1}$.

Якщо $\psi(k)=k^{-r},r>1,$ то класи $C^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ та $C^{\psi}_{{\beta},1}$ позначатимемо, вiдповiдно, через $W^{r}_{\bar{\beta},1}$ i $W^{r}_{{\beta},1}$. Останнi класи є вiдомими класами Вейля-Надя. Якщо $r\in\mathbb{N}$ i $\beta=r$, то класи $W^{r}_{{\beta},1}$ є класами $W^{r}_{1}$ — $2\pi$-перiодичних функцiй, що мають абсолютно неперервнi похiднi до $(r-1)$-го порядку включно i такi, що їх $r$-та похiдна належить одиничнiй кулi простору $L_{1}$ (тобто $\|f^{(r)}\|_{1}\leq 1).$

Якщо $\psi(k)=e^{-\alpha k^{r}},\ \alpha>0,\ r>0,$ класи $C^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ i $C^{\psi}_{{\beta},1}$ будемо позначати через $C^{\alpha,r}_{\bar{\beta},1}$ та $C^{\alpha,r}_{{\beta},1}$, вiдповiдно. Останнi класи називають iнодi класами узагальнених iнтегралiв Пуассона.

У данiй роботi розглядатимуться класи $C^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ за умови, що послiдовнiсть $\psi(k)>0$ така, що

$$\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=0.$$ (4)

Як випливає з [1, c. 139-145], класи $C^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ за виконання умови (4) складаються iз функцiй, якi допускають регулярне продовження в усю комплексну площину, тобто складаються iз цiлих функцiй. З iншого боку, як показано в [2, c. 1703], для того, щоб функцiя $f$ належала до множини усiх дiйснозначних на дiйснiй осi цiлих функцiй, необхiдно i достатньо, щоб вона могла бути зображена згорткою вигляду (1) у якiй $\varphi\in L_{1},$ а коефiцiєнти $\psi(k)$ ядра $\Psi_{\bar{\beta}}$ вигляду (2) задовольняли умову (4).

Нехай $f\in C.$ Через $\ \tilde{S}_{n-1}(f;x)\$ позначатимемо тригонометричний полiном порядку $\ n-1,\$ що iнтерполює $\ f(x)\$ у рiвномiрно розподiлених вузлах $\ x_{k}^{(n-1)}=\frac{2k\pi}{2n-1},\$ $k\in\mathbb{Z},$ тобто такий, що

$$\tilde{S}_{n-1}(f;x_{k}^{(n-1)})=f(x_{k}^{(n-1)}),\ \ \ k\in\mathbb{Z}.$$

Порядковi оцiнки збiжностi iнтерполяцiйних полiномiв $\tilde{S}_{n-1}(f;\cdot)$ до $f$ в метриках просторiв $C$ i $L_{p}$, що виражались в термiнах послiдовностей найкращих наближень функцiй в $C$ i $L_{p}$, одержанi у роботах [3, 4].

Розглянемо величину

$$\tilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\bar{\beta},1}}\|f(\cdot)-\tilde{S}_{n-1}(f;\cdot)\|_{p}.$$ (5)

У данiй роботi будуть встановленi асимптотично точнi оцiнки величин (5) при $n\rightarrow\infty$ для довiльних $1\leq p\leq\infty,\ \beta_{k}\in\mathbb{R}\$ i $\psi(k)$ таких, що задовольняють умову (4).

При $p=1$ асимптотична поведiнка величин вигляду (5) при $n\rightarrow\infty$ в залежностi вiд тих чи iнших обмежень на послiдовностi $\psi(k)$ та $\beta_{k}$ дослiджувалась у роботах [5–8]. Зокрема у [6, c. 994] за виконання умови (4) для довiльних $\beta_{k}\in\mathbb{R}$ встановлено асимптотичну рiвнiсть

$$\tilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{1}}=\frac{16}{\pi^{2}}\psi(n)+O(1)\left(\frac{\psi(n)}{n}+\sum_{k=n+1}^{\infty}\psi(k)\right),$$ (6)

в якiй $O(1)$ рiвномiрно обмежена вiдносно усiх розглядуваних параметрiв.

Крiм того, у роботi [9, c. 279-280] отримано результати, з яких випливає, що за виконання умови (4) при довiльних $\beta_{k}\in\mathbb{R}$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

$$\tilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{\infty}}=\frac{2}{\pi}\psi(n)+O(1)\sum_{k=n+1}^{\infty}\psi(k),$$ (7)

в якiй $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена вiдносно усiх розглядуваних параметрiв.

Питання про асимптотичну поведiнку величин $\tilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}$, $\beta_{k}\in\mathbb{R}$, за виконання умови (4) при $1<p<\infty$ залишалось вiдкритим.

Основним результатом є наступне твердження.

Теорема 1. Нехай $1\leq p\leq\infty,$ $\ \beta_{k}\in\mathbb{R},\$ а $\ \psi(k)>0$ задовольняє умову $(\ref{3}).$ Тодi при всiх $n\in\mathbb{N}$ має мiсце оцiнка

$$\tilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{2^{1-\frac{1}{p}}}{\pi^{1+\frac{1}{p}}}\|\cos t\|^{2}_{p}\psi(n)+O(1)\left(\frac{\psi(n)}{n}+\sum\limits_{\nu=n+1}^{\infty}\psi(\nu)\right),$$ (8)

в якiй $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена вiдносно усiх розглядуваних параметрiв. Якщо, крiм того, $\psi(k)$ задовольняє умову $(\ref{4})$, то оцiнка $(\ref{8})$ є асимптотичною при $n\rightarrow\infty$ рiвнiстю.

Доведення. Згiдно з формулою (9) роботи [6] для довiльної функцiї $f$ з класу $C^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ виконується рiвнiсть

$$\tilde{\rho}_{n}(f;x)=f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)=$$

$$=\frac{2}{\pi}\psi(n)\sin\frac{2n-1}{2}x\int\limits_{0}^{2\pi}\sin\left(nt-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}\right)\varphi(t)dt+\tilde{r}_{n+1}(f;x),$$ (9)

в якiй

$$\tilde{r}_{n+1}(f;x):=\frac{1}{\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}\sum_{\nu=n+1}^{\infty}\psi(\nu)\left(\cos\left(\nu(t-x)+\frac{\pi\beta_{\nu}}{2}\right)-\bar{\omega}_{\nu}(x;t)\right)\varphi(t)dt,$$ (10)

де функцiї $\bar{\omega}_{\nu}(x;t),\nu=n,n+1,\ldots$ означаються за допомогою формул

$$\bar{\omega}_{m(2n-1)+k}(x;t)=\cos\left(m(2n-1)t+k(t-x)+\frac{\pi\beta_{m(2n-1)+k}}{2}\right),$$

$$m\in\mathbb{N},\ \ k=0,\pm 1,\ldots,\pm(n-1).$$ (11)

Iз (10) i (S0.Ex3) випливає, що для довiльних $1\leq p\leq\infty$ i $f\in C^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ має мiсце оцiнка

$$\|\tilde{r}_{n+1}(f;\cdot)\|_{p}\leq\frac{2}{\pi}\left\|\int\limits_{0}^{2\pi}\sum_{\nu=n+1}^{\infty}\psi(\nu)|\varphi(t)|dt\right\|_{p}\leq\frac{2^{1+\frac{1}{p}}}{\pi^{1-\frac{1}{p}}}\sum_{\nu=n+1}^{\infty}\psi(\nu)\leq 2\sum_{\nu=n+1}^{\infty}\psi(\nu).$$ (12)

Згiдно з формулами (S0.Ex2) i (12) для довiльних $1\leq p\leq\infty,\bar{\beta}=\{\beta_{k}\}_{k=1}^{\infty},\beta_{k}\in\mathbb{R},$ i $\psi(k)>0,$ що задовольняють умову (3), виконується оцiнка

$$\tilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{2}{\pi}\psi(n)A_{n}(p)+O(1)\sum_{\nu=n+1}^{\infty}\psi(\nu),$$ (13)

в якiй

$$A_{n}(p)=A_{n}(p;\bar{\beta}):=\sup\limits_{\begin{array}[]{c}\|\varphi\|_{1}\leq 1\\ \varphi\perp 1\end{array}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\int\limits_{0}^{2\pi}\sin\left(nt-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}\right)\varphi(t)dt\right\|_{p}.$$ (14)

Дослiдимо асимптотичну поведiнку величин $A_{n}(p),\ 1\leq p\leq\infty,$ при $n\rightarrow\infty.$

З цiєю метою встановимо iстиннiсть наступної двосторонньої оцiнки:

$$\frac{1}{2}\|\Phi_{n,\pi\beta_{n}}(x)\|_{p}\leq A_{n}(p)\leq\frac{1}{2}\sup_{\theta\in\mathbb{R}}\|\Phi_{n,\theta}(x)\|_{p},\ n\in\mathbb{N},\ 1\leq p\leq\infty,$$ (15)

в якiй

$$\Phi_{n,\theta}(x):=\cos\left(nx-\frac{\theta}{2}\right)g_{\theta}(x)+\sin\left(nx-\frac{\theta}{2}\right)h_{\theta}(x),\ \ \theta\in\mathbb{R},$$ (16)

$$g_{\theta}(x):=1-\cos(x-\theta),$$ (17)

$$h_{\theta}(x):=-\sin(x-\theta).$$ (18)

Для знаходження необхiдної оцiнки зверху величини $A_{n}(p)$ скористаємось узагальненою нерiвнiстю Мiнковського

$$\left\|\int\limits_{0}^{2\pi}f(\cdot,u)du\right\|_{p}\leq\int\limits_{0}^{2\pi}\left\|f(\cdot,u)\right\|_{p}du,\ \ \ 1\leq p\leq\infty,$$ (19)

(див. [10, c. 395]).

Згiдно з (14) i (19)

$$A_{n}(p)\leq\sup\limits_{\begin{array}[]{c}\|\varphi\|_{1}\leq 1\\ \varphi\perp 1\end{array}}\int\limits_{0}^{2\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\sin\left(nt-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}\right)\right\|_{p}\varphi(t)dt\leq$$

$$\leq\sup_{\theta\in\mathbb{R}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\sin\left(-\frac{x}{2}+\frac{\theta}{2}\right)\right\|_{p}.$$ (20)

Оскiльки при будь-якому $\theta\in\mathbb{R}$

$$\sin\frac{2n-1}{2}x\sin\left(-\frac{x}{2}+\frac{\theta}{2}\right)=\frac{1}{2}\left(\cos\left(nx-\frac{\theta}{2}\right)-\cos\left((n-1)x+\frac{\theta}{2}\right)\right)=$$

$$=\frac{1}{2}\left(\cos\left(nx-\frac{\theta}{2}\right)(1-\cos(x-\theta))-\sin\left(nx-\frac{\theta}{2}\right)\sin(x-\theta)\right)=\frac{1}{2}\Phi_{n,\theta}(x),$$ (21)

то в силу (S0.Ex4) i (S0.Ex5)

$$A_{n}(p)\leq\frac{1}{2}\sup_{\theta\in\mathbb{R}}\|\Phi_{n,\theta}(x)\|_{p}.$$ (22)

Оцiнимо знизу величину $A_{n}(p).$ Для цього розглянемо при кожному $n\in\mathbb{N}$ i достатньо малому $\delta>0\ (\delta<\frac{\pi}{n})$ $2\pi$-перiодичну функцiю $\varphi_{n,\delta}(t)$ таку, що на $[-\frac{\delta}{2},2\pi-\frac{\delta}{2}]$ задається за допомогою рiвностей

$$\varphi_{n,\delta}(t)=\left\{\begin{array}[]{rl}\frac{1}{2\delta},&t\in(-\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm},\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm})\\ -\frac{1}{2\delta},&t\in(\frac{\pi}{n\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}-\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm},\frac{\pi}{n\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}+\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm})\\ 0,&t\in[-\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm},2\pi-\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}]\setminus\{(-\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm},\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm})\cup(\frac{\pi}{n\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}-\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm},\frac{\pi}{n\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}+\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm})\}.\\ \end{array}\right.$$ (23)

Оскiльки $\|\varphi_{n,\delta}\|_{1}\leq 1$ i $\varphi_{n,\delta}\perp 1,$ то, як випливає з (14)

$$A_{n}(p)\geq\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\int\limits_{0}^{2\pi}\sin\left(nt-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}\right)\varphi_{n,\delta}(t)dt\right\|_{p}.$$ (24)

В силу (23)

$$\int\limits_{0}^{2\pi}\sin\left(nt-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}\right)\varphi_{n,\delta}(t)dt=\frac{1}{2\delta}\int\limits_{-\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}}^{\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}}\sin\left(nt-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}\right)dt-$$

$$-\frac{1}{2\delta}\int\limits_{\frac{\pi}{n\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}-\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}}^{\frac{\pi}{n\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}+\frac{\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}}\sin\left(nt-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}\right)dt=\frac{1}{n\delta}\left(\cos\left(-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}-\frac{n\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}\right)-\cos\left(-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}+\frac{n\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}\right)\right).$$ (25)

Iз (24) i (S0.Ex6) одержуємо нерiвнiсть

$$A_{n}(p)\geq\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\ \frac{\cos\left(-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}-\frac{n\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}\right)-\cos\left(-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}+\frac{n\delta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}\right)}{n\delta}\right\|_{p}.$$ (26)

Обираючи $\delta$ настiльки малим, щоб $\delta=o(\frac{1}{n})$, i переходячи до границi в правiй частинi нерiвностi (26) при $n\delta\rightarrow 0,$ з урахуванням формули (S0.Ex5), застосованої при $\theta=\pi\beta_{n},$ одержимо

$$A_{n}(p)\geq\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\sin\left(-\frac{x}{2}+\frac{\pi\beta_{n}}{2}\right)\right\|_{p}=\frac{1}{2}\|\Phi_{n,\pi\beta_{n}}(x)\|_{p}.$$ (27)

Оцiнка (15) є наслiдком формул (22) i (27).

Для знаходження асимптотичної рiвностi для величин $\|\Phi_{n,\theta}(\cdot)\|_{p}$ при $n\rightarrow\infty$ i довiльних фiксованих $\theta\in\mathbb{R}$ i $1\leq p\leq\infty$ скористаємось наступним твердженням роботи [11, c. 1083].

Лема 1. Нехай $1\leq p\leq\infty$ i $2\pi$-перiодичнi функцiї $g(x)$ i $h(x)$ мають обмежену варiацiю на $[0,2\pi]$, якщо $p=1,$ або належать класу Гельдера $KH^{1}=\{f\in C:|f(x+\delta)-f(x)|\leq K\delta,\ x,\delta\in\mathbb{R}\},$ якщо $1<p\leq\infty.$ Тодi для функцiї

$$\Phi(x)=g(x)\cos(nx+\alpha)+h(x)\sin(nx+\alpha),\ \ \alpha\in\mathbb{R},\ \ n\in\mathbb{N},$$

справджуються асимптотичнi формули

$$\left.\begin{array}[]{c}\|\Phi\|_{p}\\ \inf\limits_{c\in\mathbb{R}}\|\Phi(\cdot)-c\|_{p}\\ \sup\limits_{\theta\in\mathbb{R}}\frac{1}{2}\|\Phi(\cdot+\theta)-\Phi(\cdot)\|_{p}\end{array}\right\}=\frac{\|\cos t\|_{p}}{(2\pi)^{1/p}\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}\|r\|_{p}+O(1)\frac{M}{n},$$ (28)

в яких

$$r(t)=\sqrt{g^{2}(x)+h^{2}(x)},$$ (29)

$$M=M_{p}=\left\{\begin{array}[]{ll}\mathop{V}\limits_{-\pi}^{\pi}(g)+\mathop{V}\limits_{-\pi}^{\pi}(h),&\mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ p=1,\\ K+p^{-1}\|r\|_{p}^{1-p}\mathop{V}\limits_{-\pi}^{\pi}(r^{p}),&\mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ 1<p<\infty,\\ K,&\mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ p=\infty,\end{array}\right.$$ (30)

а величина $O(1)$ рiвномiрно обмежена вiдносно усiх розлядуваних параметрiв.

Покладемо в термiнах леми 1 $g(x)=g_{\theta}(x),\ h(x)=h_{\theta}(x),\ \alpha=-\frac{\theta}{2},\ \Phi(x)=\Phi_{n,\theta}(x).$ Тодi згiдно з (17), (18) i (29) при будь-якому $\theta\in\mathbb{R},1\leq p\leq\infty,$

$$r(x)=r_{\theta}(x)=\sqrt{g^{2}_{\theta}(x)+h^{2}_{\theta}(x)}=\sqrt{2(1-\cos(x-\theta))}=2\left|\sin\frac{x-\theta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}\right|,$$ (31)

$$\mathop{V}\limits_{-\pi}^{\pi}(r^{p}_{\theta})=2^{p+1},$$ (32)

$$\|r_{\theta}\|_{p}=2\left\|\sin\frac{x-\theta}{2\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}\right\|_{p}=2\|\cos t\|_{p}.$$ (33)

Крiм того, згiдно з (30)–(33) при $p=1$

$$M_{p}=M_{1}=\mathop{V}\limits_{-\pi}^{\pi}(g_{\theta})+\mathop{V}\limits_{-\pi}^{\pi}(h_{\theta})=8,$$ (34)

при $1<p<\infty$

$$M_{p}=K+\frac{\mathop{V}\limits_{-\pi}^{\pi}(r^{p}_{\theta})}{p\|r_{\theta}\|_{p}^{p-1}}=1+\frac{4}{p\|\cos t\|_{p}^{p-1}},$$ (35)

при $p=\infty$

$$M_{p}=M_{\infty}=K=1.$$ (36)

Оскiльки при довiльних $1<p<\infty$

$$p\|\cos t\|_{p}^{p}=p\|\sin t\|_{p}^{p}\geq 4p\int\limits_{0}^{\pi/2}\left(\frac{2}{\pi}t\right)^{p}dt=2\pi\frac{p}{p+1}\geq\pi$$

i

$$\|\cos t\|_{p}\leq 2\pi,$$

то з рiвностей (35) отримуємо оцiнку

$$M_{p}\leq 9,\ \ 1<p<\infty.$$ (37)

Застосувавши лему 1 до функцiї $\Phi(x)=\Phi_{n,\theta}(x)$ i врахувавши формули (33), (34), (36) i (37), iз (28) отримуємо рiвномiрну вiдносно усiх параметрiв оцiнку

$$\|\Phi_{n,\theta}(\cdot)\|_{p}=\frac{2^{1-\frac{1}{p}}}{\pi^{\frac{1}{p}}}\|\cos t\|_{p}^{2}+O(1)\frac{1}{n},\ \ \ 1\leq p\leq\infty,\ \ \theta\in\mathbb{R}.$$ (38)

Iз формул (13), (15) i (38) випливає, що за умови (3) справджується оцiнка (8).

Залишається показати, що при виконаннi рiвностi (4) оцiнка (8) перетворюється в асимптотичну при $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть.

Розглянемо величину

$$\varepsilon_{n}=\varepsilon_{n}(\psi):=\sup\limits_{k\geq n}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}.$$ (39)

В силу (4) i (39) величина $\varepsilon_{n}$ монотонно спадає до нуля. А, отже, при $n$ таких, що $\varepsilon_{n}<1$

$$\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\psi(k)=\psi(n)\frac{\psi(n+1)}{\psi(n)}+\psi(n)\frac{\psi(n+1)}{\psi(n)}\frac{\psi(n+2)}{\psi(n+1)}+\psi(n)\frac{\psi(n+1)}{\psi(n)}\frac{\psi(n+2)}{\psi(n+1)}\frac{\psi(n+3)}{\psi(n+2)}+\ldots=$$

$$=\psi(n)\sum\limits_{k=0}^{\infty}\prod_{j=0}^{k}\frac{\psi(n+j+1)}{\psi(n+j)}\leq\psi(n)\sum\limits_{k=0}^{\infty}\prod_{j=0}^{k}\varepsilon_{n+j}\leq\psi(n)\sum\limits_{k=0}^{\infty}\varepsilon_{n}^{k+1}=\psi(n)\frac{\varepsilon_{n}}{1-\varepsilon_{n}}.$$ (40)

З урахуванням спiввiдношень (S0.Ex10), при $n$ таких, що $\varepsilon_{n}<1,$ з (8) випливає рiвномiрна по усiх параметрах оцiнка

$$\tilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\psi(n)\left(\frac{2^{1-\frac{1}{p}}}{\pi^{1+\frac{1}{p}}}\|\cos t\|^{2}_{p}+O(1)\left(\frac{1}{n}+\frac{\varepsilon_{n}}{1-\varepsilon_{n}}\right)\right),$$ (41)

яка при $n\rightarrow\infty$ є асимптотичною рiвнiстю.

Теорему доведено.

При $p=1$ формула (8) перетворюється у формулу (6), а при $p=\infty$ формула (8) випливає з (7).

Наведемо наслiдок з теореми 1 у випадку, коли $\psi(k)=e^{-\alpha k^{r}},\ \alpha>0,\ r>1.$

Теорема 2. Нехай $r>1,\ \alpha>0,\ 1\leq p\leq\infty,$ $\ \beta_{k}\in\mathbb{R}.\$ Тодi для всiх номерiв $n$ таких, що

$$n^{1-r}\ln(n+1)\leq\alpha r,$$ (42)

має мiсце рiвномiрна вiдносно усiх розглядуваних параметрiв оцiнка

$$\tilde{\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{2^{1-\frac{1}{p}}}{\pi^{1+\frac{1}{p}}}\|\cos t\|^{2}_{p}+O(1)\frac{1}{n}\right).$$ (43)

Доведення. Для функцiї $\psi(k)=e^{-\alpha k^{r}},\ \alpha>0,\ r>1,$ величина $\varepsilon_{n}$ вигляду (39) оцiнюється наступним чином:

$$\varepsilon_{n}=e^{-\alpha((n+1)^{r}-n^{r})}\leq e^{-\alpha rn^{r-1}}.$$ (44)

В силу (42)

$$e^{-\alpha rn^{r-1}}\leq\frac{1}{n+1}.$$ (45)

Iз (44) i (45) випливає нерiвнiсть

$$\frac{\varepsilon_{n}}{1-\varepsilon_{n}}\leq\frac{2}{n}.$$ (46)

Формула (43) випливає iз (41) i (46).

Застосуємо також оцiнку (8) теореми 1 до класiв $W^{r}_{\bar{\beta},1},$ тобто у випадку, коли $\psi(k)=k^{-r},$ $r>1.$ Оскiльки

$$\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\frac{1}{k^{r}}<\frac{1}{(n+1)^{r}}+\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{dt}{t^{r}}=\frac{1}{(n+1)^{r}}\left(1+\frac{n+1}{r-1}\right),$$

то, враховуючи монотонне зростання до $e^{-1}$ послiдовностi $\left(1-\frac{1}{n+1}\right)^{n+1}$, одержуємо

$$n^{r}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\frac{1}{k^{r}}<\left(\frac{n}{n+1}\right)^{r}\left(1+\frac{n+1}{r-1}\right)=\left(1-\frac{1}{n+1}\right)^{(n+1)\frac{r}{n+1}}\left(1+\frac{n+1}{r-1}\right)<$$

$$<e^{-\frac{r}{n+1}}\left(1+\frac{n+1}{r-1}\right).$$ (47)

Iз (S0.Ex12) випливає рiвномiрна по всiх параметрах оцiнка

$$n^{r}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\frac{1}{k^{r}}=O(1)e^{-\frac{r}{n+1}}\left(1+\frac{n}{r-1}\right),\ \ \ r>1.$$ (48)

Як наслiдок, з теореми 1 отримуємо таке твердження.

Теорема 3. Нехай $1\leq p\leq\infty,\ r>1,\$ $\ \beta_{k}\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N}.$ Тодi має мiсце рiвномiрна по всiх параметрах оцiнка

$$\tilde{\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{2^{1-\frac{1}{p}}}{\pi^{1+\frac{1}{p}}}\|\cos t\|^{2}_{p}+O(1)\left(\frac{1}{n}+e^{-\frac{r}{n+1}}\left(1+\frac{n}{r-1}\right)\right)\right).$$ (49)

Зазначимо, що при $r\geq n+1$ оцiнка (49) набуває вигляду

$$\tilde{\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{2^{1-\frac{1}{p}}}{\pi^{1+\frac{1}{p}}}\|\cos t\|^{2}_{p}+O(1)\left(\frac{1}{n}+e^{-\frac{r}{n+1}}\right)\right).$$ (50)

У випадку, коли $\frac{r}{n}\rightarrow\infty$ при $n\rightarrow\infty$, формула (50) є асимптотичною рiвнiстю.

При $p=1$ i $\beta_{k}=\beta,\ \beta\in\mathbb{R},\ r\geq n+1$ рiвнiсть (50) запишеться у виглядi

$$\tilde{\cal E}_{n}(W^{r}_{{\beta},1})_{L_{1}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{16}{\pi^{2}}+O(1)\left(\frac{1}{n}+e^{-\frac{r}{n+1}}\right)\right).$$ (51)

Оцiнка (51) є iнтерполяцiйним аналогом результатiв робiт С.Б. Стєчкiна [12, теорема 4] та С.О. Теляковського [13], в яких дослiджувалась асимптотика величин

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{{\beta},1})_{L_{1}}=\sup\limits_{f\in W^{r}_{{\beta},1}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{p},$$

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частинна сума Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$.

Формула (51) доповнює результат В.П. Моторного [5], згiдно з яким при довiльних $r\in\mathbb{N}$ виконується нерiвнiсть

$$\tilde{\cal E}_{n}(W^{r}_{1})_{L_{1}}\leq\frac{2K_{r-1}\ln n}{\pi n^{r}}+\frac{O(1)}{n^{r}},$$ (52)

де $K_{r}$ — константи Фавара:

$$K_{m}=\frac{4}{\pi}\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{(-1)^{\nu(m+1)}}{(2\nu+1)^{m+1}},\ \ \ m=0,1,\ldots$$

При цьому у випадку $r=2$ у формулi (52) можна поставити знак "дорiвнює" , тобто справджується асимптотична рiвнiсть

$$\tilde{\cal E}_{n}(W^{2}_{1})_{L_{1}}=\frac{1}{n^{2}}(\ln n+O(1)).$$

1. Степанец А.И. Методы теории приближений: В 2 ч. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — Ч. 1. — 427 c.

2. Степанец А.И., Сердюк А.С., Шидлич А.Л. Классификация бесконечно дифференцируемых периодических функций // Укр. мат. журн. - 2008. - 60, № 12. - С. 1686–1708.

3. Sharapudinov I.I. On the best approximation and polynomials of the least quadratic deviation // Anal. Math. - 1983. - 9, № 3. - P. 223–234.

4. Oskolkov K.I. Inequalities of the "large sieve" type and applications to problems of trigonometric approximation // Anal. Math. - 1986. - 12, № 2. - P. 143–166.

5. Моторний В.П. Приближение периодических функций интерполяционными многочленами в $L_{1}$ // Укр. мат. журн. - 1990. - 42, № 6. - С. 781–786.

6. Сердюк А.С. Наближення перiодичних функцiй високої гладкостi iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами в метрицi $L_{1}$. - Укр. мат. журн. – 2000. – Т.52, № 7. – C. 994–998.

7. Сердюк А.С. Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами нескiнченно диференцiйовних перiодичних функцiй в iнтегральнiй метрицi. - Укр. мат. журн. – 2001. – Т.53, № 12. – C. 1654–1663.

8. Сердюк А.С. Наближення перiодичних аналiтичних функцiй iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами в метрицi простору $L.$ - Укр. мат. журн. – 2002. – Т.54, № 5. – C. 692–699.

9. Сердюк А.С., Войтович В.А. Наближення класiв цiлих функцiй iнтерполяцiйними аналогами сум Валле Пуссена // Збiрник праць Iнституту математики НАН України. - Т.7, № 1: Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання.- Київ: Iн-т математики НАН України, 2010.- C. 274-297.

10. Корнейчук Н.П. Точные константы в теории приближения. — М.: Наука, 1987. — 423 с.

11. Сердюк А.С. Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi //Укр. мат. журн. - 2005. - 57, № 8. - С. 1079 – 1096.

12. Стечкин С.Б. Оценка остатка ряда Фурье для дифференцируемых функций // Приближение функций полиномами и сплайнами, Сборник статей, Тр. МИАН СССР. - 1980. - 145. - C. 126–151.

13. Теляковский С.А. О приближении суммами Фурье функций высокой гладкости // Укр. матем. журн. - 1989. - 41, № 4. - С. 510–518.