We investigate nonregular elliptic problems with boundary conditions of higher orders. We prove that these problems are Fredholm on appropriate pairs of inner product Hörmander spaces that form a two-sided refined Sobolev scale. We also prove a theorem on the regularity of generalized solutions to the problems in these spaces.

Дослiджено нерегулярнi елiптичнi задачi з крайовими операторами вищих порядкiв. Доведено, що цi задачi є нетеровими у вiдповiдних парах гiльбертових просторiв Хермандера, якi утворюють двобiчну уточнену соболєвську шкалу. Доведено також теорему про регулярнiсть узагальнених розв’язкiв дослiджуваних задач у цих просторах.

1. Вступ. Ця робота присвячена дослiдженню в класах просторiв Хермандера елiптичних задач, для яких максимум порядкiв крайових операторiв бiльший за порядок елiптичного рiвняння, або рiвний йому. Такi задачi є нерегулярними елiптичними; для них не виконується класична формула Грiна, що ускладнює їх дослiдження. Змiстовнi приклади цих задач зустрiчаються в акустицi, гiдродинамiцi, теорiї випадкових процесiв [1, 2, 3].

Зазначенi задачi досить повно дослiджено у двобiчнiй шкалi просторiв Соболєва, модифiкованих за Ройтбергом (див. монографiї [4] (розд. 4, 7) i [5] (п. 4.1)). Доведено теореми про нетеровiсть цих задач i регулярнiсть їх розв’язкiв у просторах Соболєва - Ройтберга. Останнi збiгаються з соболєвськими просторами, якщо їх порядок регулярностi є достатньо великим числом; у противному разi вони мiстять елементи, якi не є розподiлами. Втiм, соболєвська шкала, градуйована за допомогою числового показника регулярностi, є занадто грубою для низки задач теорiї диференцiальних рiвнянь i математичного аналiзу. На це вказував Л. Хермандер [6, 7] ще у 1963 р., який увiв i дослiдив широкi класи нормованих просторiв, для яких показником регулярностi служить досить загальна функцiя, та застосував їх до дослiдження рiвнянь з частинними похiдними. В останнi двадцять рокiв простори Хермандера та їх рiзнi узагальнення широко застосовуються у рiзних роздiлах математики [8, 9, 10, 11, 12, 13].

Недавно В. А. Михайлець i О. О. Мурач [14, 15, 16, 17, 18, 19] побудували загальну теорiю розв’язностi елiптичних крайових задач у гiльбертових просторах Хермандера $H^{s,\varphi}$, якi утворюють уточнену соболєвську шкалу (їх результати пiдсумовано в [20, 9]). Показниками регулярностi для цих просторiв служать дiйсне число $s$ i функцiя $\varphi:(0,\infty)\to(0,\infty)$, повiльно змiнна на нескiнченностi за Караматою. Функцiональний параметр $\varphi$ уточнює основну регулярнiсть $s$. У випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$ простiр $H^{s,\varphi}$ стає гiльбертовим простором Соболєва $H^{s}$ порядку $s$. Зовсiм недавно ця теорiя була доповнена у статтях [21, 22, 23], де застосовано бiльш широкi класи гiльбертових просторiв Хермандера [24, 25]. Вiдмiтимо також роботу [26], в якiй дослiджено елiптичнi з параметром крайовi задачi у нормованих просторах з функцiональним показником регулярностi.

Проте, елiптичнi задачi, яким присвячено цю роботу, не були охопленi згаданою теорiєю. Мета нашої роботи — довести теореми про нетеровiсть дослiджуваних задач i регулярнiсть їх узагальнених розв’язкiв у двобiчнiй уточненiй соболєвськiй шкалi. У випадку, коли числовий показник $s>m+1/2$, де $m$ — максимум порядкiв крайових операторiв, вiдповiднi версiї цих теорем доведено нами в [27]. Випадок $s\leq m+1/2$ iстотно бiльш складний для дослiдження, оскiльки у ньому лiвi частини крайових умов не можна коректно означити на класi $H^{s,\varphi}(\Omega)$ ров’язкiв елiптичного рiвняння, заданого в обмеженiй евклiдовiй областi $\Omega$ з гладкою межею. На вiдмiну вiд згаданих монографiй [4, 5], ми дотримуємося в iдейному планi пiдходу Ж.-Л. Лiонса i Е. Мадженеса [28, 29, 30], розробленому для регулярних елiптичних крайових задач у двобiчнiй соболєвськiй шкалi. Ми обмежуємося розглядом розв’язкiв $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$ елiптичного рiвняння, права частина якого достатньо регулярна — належить простору Соболєва $H^{\lambda}(\Omega)$, де $\lambda>m+1/2-2q$, а $2q$ — порядок цього рiвняння. Як буде показано, крайовi умови допускають коректне означення на класi усiх таких розв’язкiв, а вiдповiдна елiптична крайова задача володiє властивостями, подiбними до її властивостей у випадку $s>m+1/2$. Наскiльки нам вiдомо, отриманi у цiй роботi результати є новими i для соболєвських просторiв.

Зауважимо, що у випадку, коли порядки крайових умов меншi за порядок елiптичного рiвняння, рiзнi версiї теорем Лiонса – Мадженеса про нетеровiсть елiптичних крайових задач доведено в [31, 32, 33] для просторiв Соболєва i в [34, 35] для уточненої соболєвської шкали (частина цих результатiв викладена у монографiї [9] (пп. 4.4, 4.5)).

2. Постановка задачi. Нехай $\Omega$ — довiльна обмежена область в $\mathbb{R}^{n}$, де цiле $n\geq 2$. Припускаємо, що її межа $\Gamma$ є нескiнченно гладким компактним многовидом вимiрностi $n-1$, причому $C^{\infty}$-структура на $\Gamma$ породжена простором $\mathbb{R}^{n}$.

Розглянемо в областi $\Omega$ таку крайову задачу:

$$Au=f\quad\mbox{в}\quad\Omega,$$ (1)

$$B_{j}u=g_{j}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,\quad j=1,...,q.$$ (2)

Тут $A:=A(x,D)$ — лiнiйний диференцiальний оператор на $\overline{\Omega}:=\Omega\cup\Gamma$ довiльного парного порядку $2q\geq 2$, а кожне $B_{j}:=B_{j}(x,D)$ — крайовий лiнiйний диференцiальний оператор на $\Gamma$ довiльного порядку $m_{j}\geq 0$. Усi коефiцiєнти цих диференцiальних операторiв є нескiнченно гладкими комплекснозначними функцiями, заданими на $\overline{\Omega}$ i $\Gamma$ вiдповiдно. Узагалi в роботi розподiли та функцiї вважаємо комплекснозначними i тому розглядаємо комплекснi функцiональнi простори.

Припускаємо, що крайова задача (1), (2) елiптична в областi $\Omega$, тобто диференцiальний оператор $A$ є правильно елiптичним на $\overline{\Omega}$, а набiр $B:=(B_{1},\ldots,B_{q})$ крайових диференцiальних операторiв задовольняє умову Лопатинського щодо $A$ на $\Gamma$ (див., наприклад, огляд [36] (п. 1.2) або довiдник [37] (розд. III, § 6, пп. 1, 2)). Окрiм того, припускаємо, що

$$m:=\max\{m_{1},\ldots,m_{q}\}\geq 2q.$$

Отже, елiптична крайова задача (1), (2) є нерегулярною. Задля бiльшої лаконiчностi формул покладемо $r:=m+1$.

Пов’яжемо iз цiєю задачею лiнiйне вiдображення

$$u\mapsto(Au,Bu)=(Au,B_{1}u,\ldots,B_{q}u),\quad\mbox{де}\quad u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}).$$ (3)

Будемо дослiджувати властивостi продовження за неперервнiстю цього вiдображення у пiдходящих парах функцiональних просторiв Хермандера.

Для опису областi значень цього продовження нам знадобиться така спецiальна формула Грiна [5] (формула (4.1.10)):

$$(Au,v)_{\Omega}+\sum_{j=1}^{r-2q}(D_{\nu}^{j-1}Au,w_{j})_{\Gamma}+\sum_{j=1}^{q}(B_{j}u,h_{j})_{\Gamma}=$$

$$=(u,A^{+}v)_{\Omega}+\sum_{k=1}^{r}\biggl{(}D_{\nu}^{k-1}u,K_{k}v+\sum_{j=1}^{r-2q}R_{j,k}^{+}w_{j}+\sum_{j=1}^{q}Q_{j,k}^{+}h_{j}\biggr{)}_{\Gamma}$$

для довiльних $u,v\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ i $w_{1},\ldots,w_{r-2q},h_{1},\ldots,h_{q}\in C^{\infty}(\Gamma)$. Тут i далi через $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$ i $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$ позначено скалярнi добутки у гiльбертових просторах $L_{2}(\Omega)$ i $L_{2}(\Gamma)$ функцiй квадратично iнтегровних вiдповiдно на $\Omega$ i $\Gamma$ за мiрою Лебега, а також продовження за неперервнiстю цих скалярних добуткiв. Окрiм того, $D_{\nu}:=i\partial/\partial\nu$, де $i$ — уявна одиниця, а $\nu$ — поле ортiв внутрiшнiх нормалей до межi $\Gamma$. Як звичайно, $A^{+}$ — диференцiальний оператор, формально спряжений до $A$ вiдносно $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$. Окрiм того, всi $R_{j,k}^{+}$ i $Q_{j,k}^{+}$ є дотичними диференцiальними операторами, формально спряженими вiдповiдно до $R_{j,k}$ i $Q_{j,k}$ вiдносно $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$. Тут дотичнi лiнiйнi диференцiальнi оператори $R_{j,k}:=R_{j,k}(x,D_{\tau})$ i $Q_{j,k}:=Q_{j,k}(x,D_{\tau})$ узятi iз зображення крайових диференцiальних операторiв $D_{\nu}^{j-1}A$ i $B_{j}$ у виглядi

$$D_{\nu}^{j-1}A(x,D)=\sum_{k=1}^{r}R_{j,k}(x,D_{\tau})D_{\nu}^{k-1},\quad j=1,\ldots,r-2q,$$

$$B_{j}(x,D)=\sum_{k=1}^{r}Q_{j,k}(x,D_{\tau})D_{\nu}^{k-1},\quad j=1,\ldots,q.$$

Зауважимо, що $\mathrm{ord}\,R_{j,k}\leq 2q+j-k$ i $\mathrm{ord}\,Q_{j,k}\leq m_{j}-k+1$, причому $R_{j,k}=0$ при $k\geq 2q+j+1$ i $Q_{j,k}=0$ при $k\geq m_{j}+2$. Нарештi, кожне $K_{k}:=K_{k}(x,D)$ є деяким крайовим лiнiйним диференцiальним оператором на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,K_{k}\leq 2q-k$ з коефiцiєнтами класу $C^{\infty}(\overline{\Omega})$; при цьому $K_{k}=0$, якщо $k\geq 2q+1$.

Беручи до уваги спецiальну формулу Грiна, розглянемо таку крайову задачу в областi $\Omega$ з $r-q$ додатковими невiдомими функцiями на межi $\Gamma$:

$$A^{+}v=\omega\quad\mbox{в}\quad\Omega,$$ (4)

$$K_{k}v+\sum_{j=1}^{r-2q}R_{j,k}^{+}w_{j}+\sum_{j=1}^{q}Q_{j,k}^{+}h_{j}=\psi_{k}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,\quad k=1,...,r.$$ (5)

Тут функцiя $v$ на $\Omega$ i $r-q$ функцiй $w_{1},\ldots,w_{r-2q},h_{1},\ldots,h_{q}$ на $\Gamma$ є невiдомими. Ця задача називається формально спряженою до задачi (1), (2) вiдносно розглянутої спецiальної формули Грiна. Як вiдомо [5] (теорема 4.1.1), крайова задача (1), (2) елiптична в областi $\Omega$ тодi i лише тодi, коли формально спряжена задача (4), (5) елiптична в $\Omega$ як крайова задача з додатковими невiдомими функцiями на межi областi.

Позначимо через $N$ лiнiйний простiр усiх розв’язкiв $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ крайової задачi (1), (2) у випадку, коли $f=0$ в $\Omega$ i кожне $g_{j}=0$ на $\Gamma$. Окрiм того, позначимо через $N_{\star}$ лiнiйний простiр усiх розв’язкiв

$$(v,w_{1},\ldots,w_{r-2q},h_{1},\ldots,h_{q})\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{r-q}$$

формально спряженої крайової задачi (4), (5) у випадку, коли $\omega=0$ в $\Omega$ i кожне $\psi_{k}=0$ на $\Gamma$. Оскiльки обидвi цi задачi елiптичнi в $\Omega$, то простори $N$ i $N_{\star}$ скiнченновимiрнi [5] (наслiдок 4.1.1).

3. Простори Хермандера. Елiптичну крайову задачу (1), (2) дослiджуємо у придатних парах гiльбертових просторiв Хермандера $H^{s,\varphi}$, для яких показниками регулярностi (або гладкостi) служать довiльнi число $s\in\mathbb{R}$ i функцiя $\varphi\in\mathcal{M}$. Цi простори утворюють уточнену соболєвську шкалу, введену i дослiджену в [14, 15]. Тут i надалi $\mathcal{M}$ — множина всiх вимiрних за Борелем функцiй $\varphi:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, якi обмеженi i вiдокремленi вiд нуля на кожному компактi та повiльно змiнюються на нескiнченностi за Й. Караматою, тобто $\varphi(\lambda t)/\varphi(t)\rightarrow 1$ при $t\rightarrow\infty$ для кожного $\lambda>0$. Повiльно змiннi функцiї добре вивченi i мають рiзноманiтнi застосування [38, 39]. Їх характерним прикладом служить функцiя

$$\varphi(t):=(\log t)^{r_{1}}(\log\log t)^{r_{2}}\ldots(\underbrace{\log\ldots\log}_{k\;\mbox{\small раз\T2A\cyrii в}}t)^{r_{k}},\quad t\gg 1,$$

де довiльно вибрано цiле число $k\geq 1$ i дiйснi числа $r_{1},\ldots,r_{k}$.

Нехай $s\in\mathbb{R}$ i $\varphi\in\mathcal{M}$. Наведемо означення просторiв $H^{s,\varphi}$ спочатку для $\mathbb{R}^{n}$, а потiм для $\Omega$ i $\Gamma$, та зазначимо деякi їх властивостi, потрiбнi нам. При цьому будемо слiдувати монографiї [9] (пп. 1.3, 2.1, 3.2).

За означенням, лiнiйний простiр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$, де цiле $n\geq 1$, складається з усiх розподiлiв $w\in\nobreak\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$ таких, що їх перетворення Фур’є $\widehat{w}$ є функцiєю, яка локально iнтегровна на $\mathbb{R}^{n}$ за Лебегом i задовольняє умову

$$\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\langle\xi\rangle^{2s}\varphi^{2}(\langle\xi\rangle)|\widehat{w}(\xi)|^{2}d\xi<\infty.$$

Тут, як звичайно, $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$ — лiнiйний топологiчний простiр усiх повiльно зростаючих розподiлiв на $\mathbb{R}^{n}$, а $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$. У просторi $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ уведено скалярний добуток розподiлiв $w_{1}$ i $w_{2}$ за формулою

$$(w_{1},w_{2})_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})}:=\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\langle\xi\rangle^{2s}\varphi^{2}(\langle\xi\rangle)\widehat{w_{1}}(\xi)\overline{\widehat{w_{2}}(\xi)}d\xi.$$

Вiн породжує норму

$$\|w\|_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})}:=(w,w)_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})}^{1/2}.$$

Простiр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ — iзотропний гiльбертiв випадок простору $\mathcal{B}_{p,k}$, введеного i дослiдженого Л. Хермандером [6] (п. 2.2). А саме, $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})=\mathcal{B}_{2,k}$, якщо $k(\xi)=\langle\xi\rangle^{s}\varphi(\langle\xi\rangle)$ для довiльного $\xi\in\mathbb{R}^{n}$.

У важливому окремому випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$, простiр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ стає гiльбертовим простором Соболєва $H^{s}(\mathbb{R}^{n})$ порядку $s$. У загальнiй ситуацiї виконуються неперервнi та щiльнi вкладення

$$H^{s+\varepsilon}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{s-\varepsilon}(\mathbb{R}^{n})\quad\mbox{для кожного}\quad\varepsilon>0.$$ (6)

З них випливає, що у класi функцiональних просторiв $\{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n}):s\in\mathbb{R},\varphi\in\mathcal{M}\}$ числовий параметр $s$ задає основну регулярнiсть (або гладкiсть) розподiлiв, а функцiональний параметр $\varphi$ задає додаткову регулярнiсть, яка уточнює основну. Тому цей клас природно називати уточненою соболєвською шкалою на $\mathbb{R}^{n}$.

Її аналоги для евклiдової областi $\Omega$ i замкненого компактного многовиду $\Gamma$ вводяться у стандартний спосiб. Наведемо вiдповiднi означення.

За означенням, лiнiйний простiр $H^{s,\varphi}(\Omega)$ складається зi звужень в область $\Omega$ усiх розподiлiв $w\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$. Норма у ньому означена за формулою

$$\|u\|_{H^{s,\varphi}(\Omega)}:=\inf\bigl{\{}\,\|w\|_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})}:\,w\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n}),\;w=u\;\,\mbox{в}\;\,\Omega\,\bigr{\}},$$

де $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$. Цей простiр гiльбертiв i сепарабельний вiдносно вказаної норми та неперервно вкладений у топологiчний простiр $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$ усiх розподiлiв в $\Omega$. Множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щiльна у просторi $H^{s,\varphi}(\Omega)$. Вiн є окремим випадком гiльбертових просторiв, уведених i дослiджених Л. Р. Волевичим i Б. П. Панеяхом [40, § 2].

Коротко кажучи, простiр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ складається з усiх розподiлiв на $\Gamma$, якi в локальних координатах дають елементи простору $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$. Дамо докладне означення. Нехай довiльним чином вибрано скiнченний атлас iз $C^{\infty}$-структури на многовидi $\Gamma$, утворений локальними картами $\pi_{j}:\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$, де $j=1,\ldots,p$. Тут вiдкритi множини $\Gamma_{1},\ldots,\Gamma_{p}$ складають скiнченне покриття многовиду $\Gamma$. Нехай, окрiм того, вибрано функцiї $\chi_{j}\in\nobreak C^{\infty}(\Gamma)$, де $j=1,\ldots,p$, якi утворюють розбиття одиницi на $\Gamma$, що задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset\Gamma_{j}$.

Тодi, за означенням, лiнiйний простiр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ складається з усiх розподiлiв $h\in\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ таких, що $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ для кожного номера $j\in\{1,\ldots,p\}$. Тут, звiсно, $\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ — лiнiйний топологiчний простiр усiх розподiлiв на $\Gamma$, а $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}$ є зображенням розподiлу $h$ у локальнiй картi $\pi_{j}$. У просторi $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ уведено норму за формулою

$$\|h\|_{H^{s,\varphi}(\Gamma)}:=\biggl{(}\,\sum_{j=1}^{p}\|(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\|_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})}^{2}\biggr{)}^{1/2}.$$

Цей простiр гiльбертiв i сепарабельний вiдносно цiєї норми та неперервно вкладений у $\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$. Важливо, що простiр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ з точнiстю до еквiвалентностi норм не залежить вiд зазначеного вибору атласу i розбиття одиницi (див. [9] (теорема 2.3)). Множина $C^{\infty}(\Gamma)$ щiльна у $H^{s,\varphi}(\Gamma)$.

Введенi гiльбертовi функцiональнi простори утворюють уточненi соболєвськi шкали

$$\{H^{s,\varphi}(\Omega):\,s\in\mathbb{R},\varphi\in\mathcal{M}\}\quad\mbox{\T2A\cyrii}\quad\{H^{s,\varphi}(\Gamma):\,s\in\mathbb{R},\varphi\in\mathcal{M}\}$$ (7)

на $\Omega$ i $\Gamma$ вiдповiдно. Цi шкали є двобiчними за числовим параметром $s$. Вони мiстять двобiчнi гiльбертовi соболєвськi шкали: якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$, то $H^{s,\varphi}(\Omega)=:H^{s}(\Omega)$ i $H^{s,\varphi}(\Gamma)=:H^{s}(\Gamma)$ є простори Соболєва порядку $s\in\mathbb{R}$. Для шкал (7) виконуються компактнi i щiльнi вкладення (6), якщо у формулi (6) замiнити $\mathbb{R}^{n}$ на $\Omega$ або $\Gamma$ вiдповiдно.

Обговоримо зв’язок мiж шкалами (7). Нехай $s>1/2$ i $\varphi\in\mathcal{M}$; тодi вiдображення слiду $u\mapsto u\!\upharpoonright\!\Gamma$, де $u\in C^{\infty}(\Gamma)$, продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до обмеженого лiнiйного оператора $R_{\Gamma}:H^{s,\varphi}(\Omega)\rightarrow H^{s-1/2,\varphi}(\Gamma)$. Отже, для кожного розподiлу $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$, його слiд $R_{\Gamma}u$ на $\Gamma$ означений коректно. Бiльше того,

$$H^{s-1/2,\varphi}(\Gamma)=\bigl{\{}R_{\Gamma}u:u\in H^{s,\varphi}(\Omega)\bigr{\}}$$

та виконується еквiвалентнiсть норм

$$\|h\|_{H^{s-1/2,\varphi}(\Gamma)}\asymp\inf\,\bigl{\{}\|u\|_{H^{s,\varphi}(\Omega)}:\,u\in H^{s,\varphi}(\Omega),\;\,h=R_{\Gamma}u\bigr{\}}$$

на класi всiх функцiй $h\in H^{s-1/2,\varphi}(\Gamma)$ (див. [9] (теорема 3.5 i наслiдок 3.1)). Проте, якщо $s<1/2$, то не можна коректно означити слiд на $\Gamma$ довiльного розподiлу $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$. А саме, вiдображення $u\mapsto u\!\upharpoonright\!\Gamma$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, не можна продовжити до неперервного лiнiйного оператора $R_{\Gamma}:H^{s,\varphi}(\Omega)\to\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ (див. [9] (зауваження 3.5)). Це застереження зберiгає силу i для $s=1/2$ у соболєвському випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$.

4. Основнi результати роботи стосуються характеру розв’язностi елiптичної крайової задачi (1), (2) i регулярностi її узагальнених розв’язкiв у просторах Хермандера, якi утворюють двобiчнi шкали (7). З огляду на зазначений вище зв’язок мiж цими шкалами розглянемо окремо випадки $s>m+1/2$ i $s\leq m+1/2$. У першому з них нами доведено такий результат [27] (теорема 1).

Твердження 1. Нехай $s>m+1/2$ i $\varphi\in\mathcal{M}$. Тодi вiдображення (3) продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до обмеженого лiнiйного оператора

$$(A,B):H^{s,\varphi}(\Omega)\rightarrow H^{s-2q,\varphi}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}(\Gamma)=:\mathcal{H}_{s-2q,s,\varphi}(\Omega,\Gamma).$$ (8)

Цей оператор нетерiв. Його ядро дорiвнює $N$, а область значень складається з усiх векторiв $(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{H}_{s-2q,s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ таких, що

$$\begin{gathered}(f,v)_{\Omega}+\sum_{j=1}^{r-2q}(D_{\nu}^{j-1}f,w_{j})_{\Gamma}+\sum_{j=1}^{q}(g_{j},h_{j})_{\Gamma}=0\\ \mbox{для вс\T2A\cyrii х}\quad(v,w_{1},\ldots,w_{r-2q},h_{1},\ldots,h_{q})\in N_{\star}.\end{gathered}$$ (9)

Iндекс оператора (8) дорiвнює $\dim N-\dim N_{\star}$ та не залежить вiд $s$ i $\varphi$.

У зв’язку з цим твердженням нагадаємо, що лiнiйний обмежений оператор $T:E_{1}\rightarrow E_{2}$, де $E_{1}$ i $E_{2}$ — банаховi простори, називають нетеровим, якщо його ядро $\ker T$ i коядро $E_{2}/T(E_{1})$ скiнченновимiрнi. Якщо цей оператор нетерiв, то його область значень замкнена в $E_{2}$ i вiн має скiнченний iндекс

$$\mathrm{ind}\,T:=\dim\ker T-\dim(E_{2}/T(E_{1})).$$

Зi сказаного наприкiнцi п. 3 випливає, що умову $s>m+1/2$ у твердженнi 1 не можна вiдкинути чи послабити. Зокрема, якщо $s\leq m+1/2$ i $\varphi(\cdot)\equiv 1$, то вiдображення $u\mapsto B_{j}u$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, не можна продовжити до неперервного лiнiйного оператора $B_{j}:H^{s}(\Omega)\to\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ у випадку, коли $m_{j}=m$.

Для того, щоб отримати версiю твердження 1 для довiльного $s\leq m+1/2$, обмежимося розглядом розв’язкiв $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$ елiптичного рiвняння $Au=f$, права частина якого належить до простору

$$H^{m+1/2-2q+}(\Omega):=\bigcup_{\lambda>m+1/2-2q}H^{\lambda}(\Omega)=\bigcup_{\begin{subarray}{c}\lambda>m+1/2-2q,\\ \eta\in\mathcal{M}\end{subarray}}H^{\lambda,\eta}(\Omega)$$

(тут друга рiвнiсть виконується з огляду на вкладення (6)).

Нехай $s\leq m+1/2$, $\varphi\in\mathcal{M}$ i $\lambda>m+1/2-2q$. Розглянемо лiнiйний простiр

$$H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega):=\bigl{\{}u\in H^{s,\varphi}(\Omega):Au\in H^{\lambda}(\Omega)\bigr{\}},$$

надiлений нормою графiка

$$\|u\|_{H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)}:=\bigl{(}\,\|u\|^{2}_{H^{s,\varphi}(\Omega)}+\|Au\|^{2}_{H^{\lambda}(\Omega)}\bigr{)}^{1/2}.$$ (10)

Тут $Au$ розумiємо в сенсi теорiї розподiлiв в областi $\Omega$. У соболєвському випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$ будемо пропускати iндекс $\varphi$ у позначеннях цього та iнших просторiв, введених на основi просторiв Хермандера $H^{s,\varphi}$.

Цей простiр гiльбертiв вiдносно норми (10). Справдi, ця норма породжена скалярним добутком, оскiльки такими є норми в правiй частинi рiвностi (10). Окрiм того, простiр $H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)$ повний вiдносно цiєї норми. Справдi, якщо послiдовнiсть $(u_{k})$ фундаментальна в цьому просторi, то iснують границi $u:=\lim u_{k}$ в $H^{s,\varphi}(\Omega)$ i $f:=\lim Au_{k}$ в $H^{\lambda}(\Omega)$, оскiльки останнi два простори повнi. Диференцiальний оператор $A$ неперервний у $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$; тому $Au=\lim Au_{k}=f$ в $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$. Тут, нагадаємо, $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$ i $f\in H^{\lambda}(\Omega)$. Тому $u\in H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)$ i $\lim u_{k}=u$ у просторi $H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)$. Отже, цей простiр повний.

Теорема 1. Нехай $s\leq m+1/2$, $\varphi\in\mathcal{M}$ i $\lambda>m+1/2-2q$. Тодi множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щiльна в просторi $H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)$, а вiдображення (3) продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до обмеженого лiнiйного оператора

$$(A,B):H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)\to H^{\lambda}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}(\Gamma)=:\mathcal{H}_{\lambda,s,\varphi}(\Omega,\Gamma).$$ (11)

Цей оператор нетерiв. Його ядро дорiвнює $N$, а область значень складається з усiх векторiв $(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{H}_{\lambda,s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$, якi задовольняють умову (9). Iндекс оператора (11) дорiвнює $\dim N-\dim N_{\star}$ та не залежить вiд $s$, $\varphi$ i $\lambda$.

Перейдемо до питання про регулярнiсть узагальнених розв’язкiв крайової задачi (1), (2) у двобiчнiй уточненiй соболєвськiй шкалi. Спочатку дамо означення цих розв’язкiв. Позначимо через $\mathcal{S}^{\prime}(\Omega)$ лiнiйний простiр звужень в область $\Omega$ усiх розподiлiв $w\in\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$. Покладемо

$$\mathcal{S}^{\prime}_{A,m+1/2-2q+}(\Omega):=\bigl{\{}u\in\mathcal{S}^{\prime}(\Omega):Au\in H^{m+1/2-2q+}(\Omega)\bigr{\}}.$$

Нехай розподiл $u\in\mathcal{S}^{\prime}_{A,m+1/2-2q+}(\Omega)$; тодi $u\in H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)$ для деяких чисел $s\leq m+1/2$ i $\lambda>m+1/2-2q$. Розподiл $u$ називаємо (сильним) узагальненим розв’язком крайової задачi (1), (2) з правою частиною

$$(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{S}^{\prime}(\Omega)\times(\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma))^{q},$$

якщо $(A,B)u=(f,g_{1},\ldots,g_{q})$, де $(A,B)$ — оператор (11). Звiсно, це означення не залежить вiд вибору чисел $s$ i $\lambda$.

Нехай $V$ — вiдкрита множина в $\mathbb{R}^{n}$, яка задовольняє умову $\Omega_{0}:=\Omega\cap V\neq\varnothing$. Покладемо $\Gamma_{0}:=\Gamma\cap V$ (можливий випадок, коли $\Gamma_{0}=\varnothing$). Уведемо для множин $\Omega_{0}$ i $\Gamma_{0}$ локальнi аналоги просторiв $H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$ i $H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$, де $\sigma\in\mathbb{R}$ i $\varphi\in\mathcal{M}$. За означенням, лiнiйний простiр $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ cкладається з усiх розподiлiв $u\in\mathcal{S}^{\prime}(\Omega)$ таких, що $\chi u\in\nobreak H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$ для довiльної функцiї $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, носiй якої задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$. Аналогiчно, лiнiйний простiр $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ cкладається, за означенням, з усiх розподiлiв $h\in\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ таких, що $\chi h\in H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$ для довiльної функцiї $\chi\in C^{\infty}(\Gamma)$, носiй якої задовольняє умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Gamma_{0}$.

Теорема 2. Нехай $s\in\mathbb{R}$ i $\varphi\in\mathcal{M}$. Припустимо, що розподiл $u\in\mathcal{S}^{\prime}_{A,m+1/2-2q+}(\Omega)$ є узагальненим розв’язком елiптичної крайової задачi (1), (2), правi частини якої задовольняють умови $f\in H^{s-2q,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ i $g_{j}\in H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ для кожного $j\in\{1,\ldots,q\}$. Тодi $u\in H^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$.

Як бачимо, уточнена регулярнiсть $\varphi\in\mathcal{M}$ правих частин дослiджуваної задачi успадковується її узагальненим розв’язком. Вiдмiтимо важливi окремi випадки теореми 2. Якщо $\Omega_{0}=\Omega$ i $\Gamma_{0}=\Gamma$, то простори $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ i $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ збiгаються з просторами $H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$ i $H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$ вiдповiдно. У цьому випадку теорема 2 стверджує, що регулярнiсть узагальненого розв’язку $u$ пiдвищується глобально, тобто в усiй областi $\Omega$ аж до її межi $\Gamma$. Якщо $\Gamma_{0}=\varnothing$, то регулярнiсть розв’язку $u$ пiдвищується в околах усiх точок $x\in\Omega_{0}$ за умови, що цi околи не перетинають межу пiдобластi $\Omega_{0}$. У випадку $\Gamma_{0}=\varnothing$ простiр $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ збiгається з $\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ i тому умова на $g_{j}$ у теоремi 2 стає тривiальною. У цьому випадку висновок теореми 2 випливає з [9] (теорема 4.19). Отже,

$$\mathcal{S}^{\prime}_{A,m+1/2-2q+}(\Omega)\subset\bigcup_{\sigma>m+1/2}H^{\sigma}_{\mathrm{loc}}(\Omega,\varnothing).$$

Теореми 1 i 2 є новими навiть у соболєвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$.

5. Доведення основних результатiв. Обґрунтуємо основнi результати роботи — теореми 1 i 2.

Доведення теореми 1. Спочатку обґрунтуємо її у соболєвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ i цiле $s<2q$. У цьому випадку щiльнiсть множини $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ у просторi $H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)$, випливає з теорем 4.25(i) та 4.26 з монографiї [9] (див. також [33], теореми 1(i) та 2). Справдi, за другою з них простiр $H^{\lambda}(\Omega)$ задовольняє умову $\mathrm{I}_{s-2q}$, сформульовану в п. 4.4.2 цiєї монографiї. Тому за першою з цих теорем множина

$$\bigl{\{}u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}):Au\in H^{\lambda}(\Omega)\bigr{\}}=C^{\infty}(\overline{\Omega})$$

щiльна в просторi $H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)$.

Для доведення решти теореми 1 у розглянутому випадку скористаємося таким результатом про розв’язнiсть дослiджуваної задачi (1), (2) у просторах Соболєва – Ройтберга: вiдображення (3) продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до нетеревого обмеженого лiнiйного оператора

$$(A,B):H^{s,(r)}(\Omega)\to H^{s-2q,(r-2q)}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{s-m_{j}-1/2}(\Gamma)=:\mathcal{H}_{s-2q,s}^{(r-2q)}(\Omega,\Gamma).$$ (12)

Тут через $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$, де $\sigma\in\mathbb{R}$ i $1\leq k\in\mathbb{Z}$, позначено гiльбертiв функцiональний простiр, введений Я. А. Ройтбергом [41] на основi соболєвських просторiв (див. також його монографiю [4] (п. 2.1)). За означенням, простiр Соболєва – Ройтберга $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$, де $\sigma\notin\{1/2,\ldots,k-1/2\}$, є поповненням лiнiйного многовиду $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ за гiльбертовою нормою

$$\|u\|_{H^{\sigma,(k)}(\Omega)}:=\biggl{(}\|u\|_{H^{\sigma,(0)}(\Omega)}^{2}+\sum_{j=1}^{k}\;\|(D_{\nu}^{j-1}u)\!\upharpoonright\!\Gamma\|_{H^{\sigma-j+1/2}(\Gamma)}^{2}\biggr{)}^{1/2}.$$

Тут $H^{\sigma,(0)}(\Omega):=H^{\sigma}(\Omega)$, якщо $\sigma\geq 0$, та $H^{\sigma,(0)}(\Omega)$ — поповнення $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ за гiльбертовою нормою

$$\|u\|_{H^{\sigma,(0)}(\Omega)}:=\sup\bigl{\{}\,|(u,v)_{\Omega}|:\,v\in H^{-\sigma}(\Omega),\,\|v\|_{H^{-\sigma}(\Omega)}=1\bigr{\}},$$

якщо $\sigma<0$. У випадку, коли $\sigma\in\{1/2,\ldots,k-1/2\}$, простiр $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$ означається шляхом iнтерполяцiї з параметром $1/2$ пари гiльбертових просторiв $H^{\sigma\mp\varepsilon,(k)}(\Omega)$, де $0<\varepsilon<1$.

Простiр $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$, де $\sigma\notin\{1/2,\ldots,k-1/2\}$, допускає такий опис [4] (лема 2.2.1): лiнiйне вiдображення

$$T_{k}:u\mapsto\bigl{(}u,u\!\upharpoonright\!\Gamma,\ldots,(D_{\nu}^{k-1}u)\!\upharpoonright\!\Gamma\bigr{)},\quad\mbox{де}\quad u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}),$$

продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до iзометричного оператора

$$T_{k}:\,H^{\sigma,(k)}(\Omega)\rightarrow H^{\sigma,(0)}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{k}\,H^{\sigma-j+1/2}(\Gamma)=:\Pi_{\sigma,(k)}(\Omega,\Gamma),$$

область значень якого складається з усiх векторiв $(u_{0},u_{1},\ldots,u_{k})\in\Pi_{\sigma,(k)}(\Omega,\Gamma)$ таких, що $u_{j}=R_{\Gamma}D_{\nu}^{j-1}u_{0}$ для кожного $j\in\{1,\ldots,k\}$, що задовольняє умову $\sigma>j-1/2$.

Зауважимо [4] (п. 2.1), що при $\sigma>k-1/2$ простори $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$ i $H^{\sigma}(\Omega)$ рiвнi як поповнення лiнiйного многовиду $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ за еквiвалентними нормами. Окрiм того, виконується неперервне вкладення $H^{\sigma,(k)}(\Omega)\hookrightarrow H^{\theta,(k)}(\Omega)$, якщо $\theta<\sigma$.

Обмеженiсть i нетеровiсть оператора (12) доведена Ю. В. Костарчуком i Я. А. Ройтбергом в [32] (теорема 5) для довiльного дiйсного $s$. Там же показано, що $N$ — ядро цього оператора. Згiдно з [4] (теорема 4.1.3) область значень оператора (12) складається з усiх векторiв $(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{H}_{s-2q,s}^{(r-2q)}(\Omega,\Gamma)$ таких, що

$$\begin{gathered}(f_{0},v)_{\Omega}+\sum_{j=1}^{r-2q}(f_{j},w_{j})_{\Gamma}+\sum_{j=1}^{q}(g_{j},h_{j})_{\Gamma}=0\\ \mbox{для вс\T2A\cyrii х}\quad(v,w_{1},\ldots,w_{r-2q},h_{1},\ldots,h_{q})\in\mathcal{N}_{\star},\end{gathered}$$ (13)

а iндекс дорiвнює $\dim N-\dim\mathcal{N}_{\star}$. Тут $(f_{0},f_{1},\ldots,f_{r-2q}):=T_{r-2q}f$, а $\mathcal{N}_{\star}$ є деяким скiнченновимiрним простором, який лежить в $C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{r-q}$ та не залежить вiд $s$. Згiдно з [5] (теорема 4.1.4) можна покласти $\mathcal{N}_{\star}:=N_{\star}$ в описi (13) областi значень оператора (12) для цiлих $s$. Покажемо, що те саме можна зробити i у формулi iндексу цього оператора. Це достатньо показати для $s=0$ з огляду на незалежнiсть iндексу вiд $s$. Оскiльки $N_{\star}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{r-q}$, то $N_{\star}$ можна розглядати як скiнченновимiрний пiдпростiр простору

$$H^{2q}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{r-2q}H^{2q+j-1/2}(\Gamma)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{m_{j}+1/2}(\Gamma).$$

Останнiй є взаємно спряженим до простору

$$\Pi_{-2q,(r-2q)}(\Omega,\Gamma)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{-m_{j}-1/2}(\Gamma)$$ (14)

вiдносно розширення за неперервнiстю скалярного добутку в $L_{2}(\Omega)\oplus(L_{2}(\Gamma))^{r-q}$. За такого розгляду простiр, спряжений до $N_{\star}$, збiгається з факторпростором простору (14) за пiдпростором усiх векторiв

$$(f_{0},f_{1},\ldots,f_{r-2q},g_{1},\ldots,g_{q})\in\Pi_{-2q,(r-2q)}(\Omega,\Gamma)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{-m_{j}-1/2}(\Gamma),$$

якi задовольняють умову (13), де беремо $\mathcal{N}_{\star}:=N_{\star}$. Звiдси, оскiльки оператор $T_{r-2q}$ здiйснює iзоморфiзм простору $H^{-2q,(r-2q)}(\Omega)$ на простiр $\Pi_{-2q,(r-2q)}(\Omega,\Gamma)$, випливає, що ковимiрнiсть областi значень оператора (12), де $s=0$, дорiвнює вимiрностi цього факторпростору, тобто становить $\dim N_{\star}$. Отже, iндекс цього оператора дорiвнює $\dim N-\dim N_{\star}$.

Покладемо

$$H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega):=\bigl{\{}u\in H^{s,(r)}(\Omega):Au\in H^{\lambda}(\Omega)\bigr{\}}.$$

Тут для кожного $u\in H^{s,(r)}(\Omega)$ елемент $Au\in H^{s-2q,(r-2q)}(\Omega)$ означено за допомогою оператора (12). Для цього елемента умова $Au\in H^{\lambda}(\Omega)$ має сенс, оскiльки, як зазначалося вище,

$$H^{\lambda}(\Omega)=H^{\lambda,(r-2q)}(\Omega)\hookrightarrow H^{s-2q,(r-2q)}(\Omega),$$ (15)

причому вкладення неперервне. Надiлимо лiнiйний простiр $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ нормою графiка

$$\|u\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}:=\bigl{(}\,\|u\|^{2}_{H^{s,(r)}(\Omega)}+\|Au\|^{2}_{H^{\lambda}(\Omega)}\bigr{)}^{1/2}.$$ (16)

Цей простiр гiльбертiв вiдносно норми (16). Справдi, ця норма, звiсно, породжена деяким скалярним добутком. Окрiм того, простiр $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ повний вiдносно неї. Дiйсно, якщо послiдовнiсть $(u_{k})$ фундаментальна в цьому просторi, то iснують границi $u:=\nobreak\lim u_{k}$ в $H^{s,(r)}(\Omega)$ i $f:=\lim Au_{k}$ в $H^{\lambda}(\Omega)$, оскiльки останнi два простори повнi. З першої границi випливає, що $Au=\lim Au_{k}$ в $H^{s-2q,(r-2q)}(\Omega)$. Звiдси на пiдставi формули (15) i другої границi маємо рiвнiсть $Au=f$. Тому $u\in H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ i $\lim u_{k}=u$ у просторi $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$. Отже, цей простiр повний.

Звуження вiдображення (12) на простiр $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ є лiнiйним оператором

$$(A,B):H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)\to H^{\lambda}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{s-m_{j}-1/2}(\Gamma)=:\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma).$$ (17)

Iз вказаних вище властивостей оператора (12) безпосередньо випливає, що оператор (17) обмежений, його ядро дорiвнює $N$, а область значень

$$(A,B)\bigl{(}H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)\bigr{)}=\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)\cap(A,B)\bigl{(}H^{s,(r)}(\Omega)\bigr{)}.$$ (18)

З цiєї рiвностi та замкненостi $(A,B)(H^{s,(r)}(\Omega))$ у просторi

$$\mathcal{H}_{s-2q,s}^{(r-2q)}(\Omega,\Gamma)\hookleftarrow\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$$

випливає, що область значень оператора (17) замкнена у просторi $\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$ i складається з усiх векторiв $(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$, якi задовольняють умову (13), де $(f_{0},f_{1},\ldots,f_{r-2q}):=T_{r-2q}f$ i $\mathcal{N}_{\star}:=N_{\star}$. Оскiльки $f\in H^{\lambda}(\Omega)$ i $\lambda>m+1/2-2q$, то з означення оператора $T_{r-2q}$ випливає, що $f_{0}=f$ i $f_{j}=R_{\Gamma}D_{\nu}^{j-1}f$ для кожного $j\in\{1,\ldots,r-2q\}$. Тому умова (13) набирає вигляду (9).

Для обґрунтування нетеровостi оператора (17) залишається показати, що його область значень має скiнченну ковимiрнiсть. Нагадаємо, що ковимiрнiсть областi значень оператора (12) дорiвнює $\dim N_{\star}<\infty$. Окрiм того, множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$ щiльна в просторi $\mathcal{H}_{s-2q,s}^{(r-2q)}(\Omega,\Gamma)$. Тому, за лемою Гохберга – Крейна [42] (лема 2.1), iснує скiнченновимiрний простiр $N_{1}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$ такий, що

$$\mathcal{H}_{s-2q,s}^{(r-2q)}(\Omega,\Gamma)=(A,B)\bigl{(}H^{s,(r)}(\Omega)\bigr{)}\dotplus N_{1}$$

(як звичайно, знак $\dotplus$ служить для позначення прямої суми пiдпросторiв). При цьому $\dim N_{1}=\dim N_{\star}$. Звуження цiєї суми на простiр $\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$ дає на пiдставi формул (18) i $N_{1}\subset\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$ рiвнiсть

$$\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)=(A,B)\bigl{(}H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)\bigr{)}\dotplus N_{1}.$$ (19)

Отже, ковимiрнiсть областi значень оператора (17) дорiвнює $\dim N_{1}=\dim N_{\star}<\infty$. Таким чином, цей оператор нетерiв.

Для того, щоб завершити доведення теореми 1 у розглянутому випадку, достатньо показати, що множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щiльна у просторi $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ та норми у просторах $H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)$ i $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ еквiвалентнi на цiй щiльнiй множинi. Справдi, тодi нетерiв оператор (17) стає оператором (11) з формулювання цiєї теореми.

Доведемо спочатку, що множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щiльна в $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$. Позначимо через $Q^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ ортогональне доповнення пiдпростору $N$ у гiльбертовому просторi $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$. Звуження нетерового оператора (17) на пiдпростiр $Q^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ є iзоморфiзмом

$$(A,B):Q^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)\leftrightarrow(A,B)\bigl{(}H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)\bigr{)};$$ (20)

тут, звiсно, $(A,B)(H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega))$ трактується як пiдпростiр простору $\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$. Позначимо через $P$ оператор косого проектування простору $\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$ на пiдпростiр $(A,B)(H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega))$ паралельно пiдпростору $N_{1}$ з прямої суми (19).

Подамо довiльний елемент $u\in H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ у виглядi $u=v+w$, де $v\in Q^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ i $w\in N$. Оскiльки множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$ щiльна у просторi $\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$, то для вектора $F:=(A,B)v\in\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$ iснує послiдовнiсть $(F_{k})\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$ така, що $F_{k}\to F$ у просторi $\mathcal{H}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$. Тодi $PF_{k}\to PF=F$ у цьому просторi, причому $(PF_{k})\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$. Отже,

$$v_{k}:=(A,B)^{-1}PF_{k}\to(A,B)^{-1}F=v\quad\mbox{в}\;\;Q^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega);$$

тут через $(A,B)^{-1}$ позначено оператор, обернений до iзоморфiзму (20). Оскiльки

$$(A,B)v_{k}=PF_{k}\in\mathcal{H}_{\sigma-2q,\sigma}^{(r-2q)}(\Omega,\Gamma)\quad\mbox{для кожного}\quad\sigma\in\mathbb{R},$$

то згiдно з [4] (теорема 7.1.1) виконується включення

$$v_{k}\in\bigcap_{\sigma\in\mathbb{R}}H^{\sigma,(r)}(\Omega)=C^{\infty}(\overline{\Omega}).$$

Отже, $C^{\infty}(\overline{\Omega})\ni v_{k}+w\to v+w=u$ у просторi $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$. З огляду на довiльнiсть елемента $u\in H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ доведено щiльнiсть множини $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ в $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$.

Доведемо тепер, що норми у просторах $H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)$ i $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ еквiвалентнi на $C^{\infty}(\overline{\Omega})$. Зауважимо спочатку, що

$$\|u\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq\|u\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}\quad\mbox{для дов\T2A\cyrii льного}\quad u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}).$$ (21)

Це випливає з означення норми у просторi $H^{s,(r)}(\Omega)$: у випадку $s\geq 0$ — безпосередньо, а у випадку $s<0$ — з огляду на те, що

$$\|u\|_{H^{s}(\Omega)}\leq\|\mathcal{O}u\|_{H^{s}(\mathbb{R}^{n})}=\|u\|_{H^{s,(0)}(\Omega)}\quad\mbox{для дов\T2A\cyrii льного}\quad u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}).$$

Тут $\mathcal{O}u$ позначає продовження нулем на $\mathbb{R}^{n}$ функцiї $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, а рiвнiсть правильна, як зазначено в [4, с. 52].

Доведемо обернену оцiнку до (21). Для цього розглянемо елiптичну крайову задачу, яка складається з рiвняння (1) i крайових умов

$$D_{\nu}^{j-1}u=g_{j}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,\quad j=1,...,q.$$ (22)

Згiдно з [4] (теорема 4.1.1) вiдображення

$$u\mapsto(Au,\mathrm{D}u):=\bigl{(}Au,u\!\upharpoonright\!\Gamma,\ldots,(D_{\nu}^{q-1}u)\!\upharpoonright\!\Gamma\bigr{)},\quad\mbox{де}\quad u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}),$$ (23)

продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до нетерового обмеженого лiнiйного оператора

$$(A,\mathrm{D}):H^{s,(r)}(\Omega)\to H^{s-2q,(r-2q)}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}\,H^{s-j+1/2}(\Gamma).$$ (24)

До того ж, ядро $\mathcal{N}$ цього оператора лежить в $C^{\infty}(\overline{\Omega})$. Звуження оператора (24) на простiр $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ є нетеровим обмеженим оператором

$$(A,\mathrm{D}):H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)\to H^{\lambda}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}\,H^{s-j+1/2}(\Gamma)=:\mathcal{H}^{\mathrm{D}}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma).$$ (25)

Це доводиться так само як i нетеровiсть оператора (17).

Крiм того, згiдно з [9] (теорема 4.27) вiдображення (23) продовжується єдиним чином (за неперервнiстю) до нетерового обмеженого лiнiйного оператора

$$(A,\mathrm{D}):H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)\to\mathcal{H}^{\mathrm{D}}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma),$$ (26)

причому ядро цього оператора лежить в $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ (див. також [33], наслiдок 3). Зауважимо, що зазначена теорема доведена в [9] для регулярних елiптичних крайових задач, до яких i належить задача (1), (22). Оператори (25) i (26) мають спiльне ядро $\mathcal{N}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})$ i спiльну область значень, бо вона є замиканням множини $\{(A,\mathrm{D})u:u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\}$ у просторi $\mathcal{H}^{\mathrm{D}}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$. Позначимо цю спiльну область значень через $\mathcal{R}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$.

Нетеровi оператори (25) i (26) породжують у канонiчний спосiб iзоморфiзми

$$(A,\mathrm{D}):H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}\leftrightarrow\mathcal{R}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma),$$

$$(A,\mathrm{D}):H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}\leftrightarrow\mathcal{R}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma).$$

Тут, звiсно, трактуємо $\mathcal{R}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$ як пiдпростiр простору $\mathcal{H}^{\mathrm{D}}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)$. Для довiльної функцiї $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ розглянемо її клас сумiжностi $\widetilde{u}:=\{u+w:w\in\mathcal{N}\}$, який належить обом факторпросторам $H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}$ i $H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}$. На пiдставi цих iзоморфiзмiв маємо еквiвалентнiсть норм

$$\|\widetilde{u}\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}}\asymp\|(A,\mathrm{D})\widetilde{u}\|_{\mathcal{R}_{\lambda,s}(\Omega,\Gamma)}\asymp\|\widetilde{u}\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}}$$ (27)

на функцiях $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$. Спираючись на неї, доведену оцiнку, обернену до (21).

Для довiльного $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ iснує таке $w\in\mathcal{N}$, що

$$\|u+w\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq 2\,\|\widetilde{u}\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}}.$$ (28)

Скориставшись еквiвалентнiстю норм на скiнченновимiрному просторi $\mathcal{N}$ та послiдовно формулами (21), (28) i (27), отримаємо такi нерiвностi:

$$\|u\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq\|u+w\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}+\|w\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq\|u+w\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}+c_{1}\|w\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq$$

$$\leq\|u+w\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}+c_{1}\|u+w\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)}+c_{1}\|u\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq$$

$$\leq(1+c_{1})\|u+w\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)}+c_{1}\|u\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq 2(1+c_{1})\|\widetilde{u}\|_{H^{s,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}}+c_{1}\|u\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq$$

$$\leq c_{2}\|\widetilde{u}\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)/\mathcal{N}}+c_{1}\|u\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)}\leq(c_{2}+c_{1})\|u\|_{H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)};$$

тут $c_{1}$ i $c_{2}$ — деякi додатнi числа, якi не залежать вiд функцiй $u$ i $w$. Отже, доведено оцiнку, обернену до (21).

Таким чином, теорему 1 доведено у розглянутому випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$, $s\in\mathbb{Z}$ i $s<2q$.

У загальнiй ситуацiї виведемо цю теорему з розглянутого випадку i твердження 1 за допомогою iнтерполяцiї з функцiональним параметром пар гiльбертових просторiв (означення цiєї iнтерполяцiї та потрiбнi нам її властивостi наведено, наприклад, в [9] (п. 1.1) або [43] (п. 2)).

Виберемо цiле число $l\geq 1$, яке задовольняє умови $s>-2q(l-1)$ i $\lambda<2ql$. Скористаємося нетеровим оператором (11) у випадку (вже розглянутому), коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ i число $-2q(l-1)$ узято замiсть $s$, та нетеровим оператором (8) з твердження 1 у випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ i число $\lambda+2q$ узято замiсть $s$. Отже, отримаємо нетеровi обмеженi оператори

$$(A,B):H^{-2q(l-1)}_{A,\lambda}(\Omega)\to H^{\lambda}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{-2q(l-1)-m_{j}-1/2}(\Gamma)=\mathcal{H}_{\lambda,-2q(l-1)}(\Omega,\Gamma),$$ (29)

$$(A,B):H^{\lambda+2q}(\Omega)\to H^{\lambda}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{\lambda+2q-m_{j}-1/2}(\Gamma)=\mathcal{H}_{\lambda,\lambda+2q}(\Omega,\Gamma).$$ (30)

Вони мають спiльне ядро $N$ i однаковий iндекс, рiвний $\dim N-\dim N_{\star}$. Окрiм того, перший оператор є розширенням другого.

Покладемо $\varepsilon:=s+2q(l-1)>0$ i $\delta:=\lambda+2q-s>0$ та означимо функцiю $\psi:(0,\infty)\to(0,\infty)$ за формулами $\psi(t):=t^{\varepsilon/(\varepsilon+\delta)}\varphi(t^{1/(\varepsilon+\delta)})$, якщо $t\geq 1$, та $\psi(t):=\varphi(1)$, якщо $0<t<1$. Згiдно з [9] (теорема 1.14) ця функцiя є iнтерполяцiйним параметром. Застосувавши iнтерполяцiю з функцiональним параметром $\psi$ до обмежених лiнiйних операторiв (29) i (30), отримаємо обмежений лiнiйний оператор

$$(A,B):\bigl{[}H^{-2q(l-1)}_{A,\lambda}(\Omega),H^{\lambda+2q}(\Omega)\bigr{]}_{\psi}\to\bigl{[}\mathcal{H}_{\lambda,-2q(l-1)}(\Omega,\Gamma),\mathcal{H}_{\lambda,\lambda+2q}(\Omega,\Gamma)\bigr{]}_{\psi}.$$ (31)

Вiн є звуженням вiдображення (29) на iнтерполяцiйний простiр

$$[H^{-2q(l-1)}_{A,\lambda}(\Omega),H^{\lambda+2q}(\Omega)]_{\psi}.$$ (32)

Тут i далi у доведеннi через $[X_{0},X_{1}]_{\psi}$ позначено гiльбертiв простiр, який є результатом iнтерполяцiї з функцiональним параметром $\psi$ припустимої впорядкованої пари сепарабельних гiльбертових просторiв $X_{0}$ i $X_{1}$ (див. означення цiєї iнтерполяцiї в [9] (п. 1.1.1)). Зауважимо, що цю пару називають припустимою, якщо виконується неперервне i щiльне вкладення $X_{1}\hookrightarrow X_{0}$. Тодi також виконуються неперервнi i щiльнi вкладення $X_{1}\hookrightarrow[X_{0},X_{1}]_{\psi}\hookrightarrow X_{0}$ (див. [9] (теорема 1.1)). Наведенi у формулi (31) пари гiльбертових просторiв є припустимими. Припустимiсть першої з них випливає, зокрема, iз доведеної вище щiльностi множини $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ у просторi $H^{-2q(l-1)}_{A,\lambda}(\Omega)$. Крiм того, цей простiр сепарабельний, що випливає з нетеровостi оператора (29) i сепарабельностi простору $\mathcal{H}_{\lambda,-2q(l-1)}(\Omega,\Gamma)$. Припустимiсть другої пари очевидна.

Множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щiльна у просторi (32), оскiльки у нього неперервно i щiльно вкладено простiр $H^{\lambda+2q}(\Omega)$. Тому оператор (31) є продовженням за неперервнiстю вiдображення (3). На пiдставi зазначених вище властивостей нетерових операторiв (29) i (30) робимо висновок згiдно з теоремою про iнтерполяцiю нетерових операторiв (див. [9] (теорема 1.5)), що оператор (31) нетерiв з ядром $N$, iндексом $\dim N-\dim N_{\star}$ та областю значень, рiвною

$$\bigl{[}\mathcal{H}_{\lambda,-2q(l-1)}(\Omega,\Gamma),\mathcal{H}_{\lambda,\lambda+2q}(\Omega,\Gamma)\bigr{]}_{\psi}\cap(A,B)\bigl{(}H^{-2q(l-1)}_{A,\lambda}(\Omega)\bigr{)}.$$

З останньої властивостi i вже обґрунтованого опису областi значень оператора (29) (з використанням умови (9)) випливає, що область значень оператора (31) складається з усiх векторiв

$$(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\bigl{[}\mathcal{H}_{\lambda,-2q(l-1)}(\Omega,\Gamma),\mathcal{H}_{\lambda,\lambda+2q}(\Omega,\Gamma)\bigr{]}_{\psi},$$

якi задовольняють умову (9).

Для того, щоб завершити доведення теореми 1, залишається показати, що простори, у яких дiє нетерiв оператор (31), задовольняють рiвностi

$$\bigl{[}H^{-2q(l-1)}_{A,\lambda}(\Omega),H^{\lambda+2q}(\Omega)\bigr{]}_{\psi}=H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega),$$ (33)

$$\bigl{[}\mathcal{H}_{\lambda,-2q(l-1)}(\Omega,\Gamma),\mathcal{H}_{\lambda,\lambda+2q}(\Omega,\Gamma)\bigr{]}_{\psi}=\mathcal{H}_{\lambda,s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$$ (34)

з точнiстю до еквiвалентностi норм.

Рiвнiсть (34) випливає з теореми 1.5 (про iнтерполяцiю прямих сум просторiв) i теореми 2.2 (про iнтерполяцiю з функцiональним параметром соболєвських просторiв на $\Gamma$), наведених у [9]. А саме,

$$\bigl{[}\mathcal{H}_{\lambda,-2q(l-1)}(\Omega,\Gamma),\mathcal{H}_{\lambda,\lambda+2q}(\Omega,\Gamma)\bigr{]}_{\psi}=$$

$$=\bigl{[}H^{\lambda}(\Omega),H^{\lambda}(\Omega)\bigr{]}_{\psi}\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}\bigl{[}H^{-2q(l-1)-m_{j}-1/2}(\Gamma),H^{\lambda+2q-m_{j}-1/2}(\Gamma)\bigr{]}_{\psi}=$$

$$=H^{\lambda}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}\bigl{[}H^{s-m_{j}-1/2-\varepsilon}(\Gamma),H^{s-m_{j}-1/2+\delta}(\Gamma)\bigr{]}_{\psi}=$$

$$=H^{\lambda}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q}H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}(\Gamma)=\mathcal{H}_{\lambda,s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$$

з точнiстю до еквiвалентностi норм.

Для доведення рiвностi (33) скористаємося одним результатом про iнтерполяцiю пiдпросторiв, пов’язаних з довiльним обмеженим лiнiйним оператором, який дiє в парi гiльбертових просторiв. Нехай $H$, $\Phi$ i $\Psi$ — гiльбертовi простори, причому виконується неперервне вкладення $\Phi\hookrightarrow\Psi$. Нехай також задано обмежений лiнiйний оператор $T:\nobreak H\rightarrow\Psi$. Покладемо $(H)_{T,\Phi}:=\{u\in H:\,Tu\in\Phi\}$. Простiр $(H)_{T,\Phi}$ є гiльбертовим вiдносно норми графiка

$$\|u\|_{(H)_{T,\Phi}}:=\bigl{(}\|u\|_{H}^{2}+\|Tu\|_{\Phi}^{2}\bigr{)}^{1/2}.$$

Твердження 2. Нехай задано шiсть сепарабельних гiльбертових просторiв $X_{0}$, $Y_{0}$, $Z_{0}$, $X_{1}$, $Y_{1}$ i $Z_{1}$ та три лiнiйних вiдображення $T$, $R$ i $S$, що задовольняють такi сiм умов:

(i) пари $X=[X_{0},X_{1}]$ i $Y=[Y_{0},Y_{1}]$ припустимi;

(ii) простори $Z_{0}$ i $Z_{1}$ є пiдпросторами деякого лiнiйного простору $E$;

(iii) виконуються неперервнi вкладення $Y_{j}\hookrightarrow Z_{j}$ при $j\in\{0,1\}$;

(iv) вiдображення $T$ означено на $X_{0}$ i задає обмеженi оператори $T:X_{j}\rightarrow Z_{j}$ при $j\in\{0,1\}$;

(v) вiдображення $R$ означено на $E$ i задає обмеженi оператори $R:Z_{j}\rightarrow X_{j}$ при $j\in\{0,1\}$;

(vi) вiдображення $S$ означено на $E$ i задає обмеженi оператори $S:Z_{j}\rightarrow Y_{j}$ при $j\in\{0,1\}$;

(vii) для кожного $\omega\in E$ виконується рiвнiсть $TR\,\omega=\omega+S\omega$.

Тодi пара просторiв $[(X_{0})_{T,Y_{0}},(X_{1})_{T,Y_{1}}]$ припустима i для довiльного iнтерполяцiйного параметра $\psi\in\mathcal{B}$ виконується така рiвнiсть просторiв з точнiстю до еквiвалентностi норм:

$$\bigl{[}(X_{0})_{T,Y_{0}},(X_{1})_{T,Y_{1}}\bigr{]}_{\psi}=\bigl{(}[X_{0},X_{1}]_{\psi}\bigr{)}_{T,[Y_{0},Y_{1}]_{\psi}}.$$

Аналог цього твердження був уперше встановлений Ж.-Л. Лiонсом i Е. Мадженесом [30] (теорема 14.3) для комплексної iнтерполяцiї з числовим параметром. Для iнтерполяцiї з функцiональним параметром твердження 2 доведено в [16] (п. 4) (див. також [9] (п. 3.3.2)).

У твердженнi 2 покладемо $X_{0}:=H^{-2q(l-1)}(\Omega)$, $X_{1}:=H^{\lambda+2q}(\Omega)$, $Y_{0}:=Y_{1}:=Z_{1}:=H^{\lambda}(\Omega)$, $Z_{0}:=E:=H^{-2ql}(\Omega)$ i $T:=A$. Тодi

$$H_{A,\lambda}^{-2q(l-1)}(\Omega)=(X_{0})_{T,Y_{0}}\quad\mbox{\T2A\cyrii}\quad H^{\lambda+2q}(\Omega)=(X_{1})_{T,Y_{1}}.$$ (35)

Зауважимо, що остання рiвнiсть виконується з точнiстю до еквiвалентностi норм, оскiльки $A$ є обмеженим оператором у парi просторiв $H^{\lambda+2q}(\Omega)$ i $H^{\lambda}(\Omega)$ (для довiльного дiйсного $\lambda$). Звiсно, умови (i) – (iv) твердження 2 виконуються. Побудуємо оператори $R$ i $S$, якi задовольняють решту умов (v) – (vii).

Для цього скористаємося тим, що вiдображення $u\mapsto A^{l}A^{l+}u+u$ задає iзоморфiзм

$$A^{l}A^{l+}+I:\,H^{\sigma}_{\mathrm{D}}(\Omega)\leftrightarrow H^{\sigma-4ql}(\Omega)\quad\mbox{для дов\T2A\cyrii льного}\quad\sigma\geq 2ql$$ (36)

(див., наприклад, лему 3.1 [9], доведення якої проходить i для дiйсних $\sigma\geq 2ql$). Тут, як звичайно, $A^{l}$ є $l$-тою iтерацiєю оператора $A$, а $A^{l+}$ є формально спряженим оператором до диференцiального оператора $A^{l}$ вiдносно скалярного добутку в $L_{2}(\Omega)$, та $I$ — тотожний оператор. Окрiм того,

$$H^{\sigma}_{\mathrm{D}}(\Omega):=\bigl{\{}u\in H^{\sigma}(\Omega):R_{\Gamma}D_{\nu}^{j-1}u=0\;\,\mbox{для кожного}\;\,j\in\{1,\ldots,2ql\}\bigr{\}}$$

є пiдпростором простору $H^{\sigma}(\Omega)$. Оператор, обернений до (36), є обмеженим лiнiйним оператором

$$(A^{l}A^{l+}+I)^{-1}:\,H^{\theta}(\Omega)\rightarrow H^{\theta+4ql}(\Omega)\quad\mbox{для дов\T2A\cyrii льного}\quad\theta\geq-2ql.$$ (37)

Покладемо

$$R:=A^{l-1}A^{l+}(A^{l}A^{l+}+I)^{-1}\quad\mbox{\T2A\cyrii}\quad S=-(A^{l}A^{l+}+I)^{-1}.$$

Використовуючи (37), одержимо обмеженi оператори

$$R:Z_{0}=H^{-2ql}(\Omega)\to H^{2ql-2ql-2q(l-1)}(\Omega)=X_{0},$$

$$R:Z_{1}=H^{\lambda}(\Omega)\to H^{\lambda+4ql-2ql-2q(l-1)}(\Omega)=X_{1},$$

$$S:Z_{0}=H^{-2ql}(\Omega)\to H^{2ql}(\Omega)\hookrightarrow H^{\lambda}(\Omega)=Y_{0},$$

$$S:Z_{1}=H^{\lambda}(\Omega)\to H^{\lambda+4ql}(\Omega)\hookrightarrow H^{\lambda}(\Omega)=Y_{1};$$

тут вкладення неперервнi. Окрiм того,

$$AR=AA^{l-1}A^{l+}(A^{l}A^{l+}+I)^{-1}=(A^{l}A^{l+}+I-I)(A^{l}A^{l+}+I)^{-1}=I+S$$

на просторi $E=H^{-2ql}(\Omega)$. Таким чином, для введених операторiв $R$ i $S$ виконуються умови (v) – (vii) твердження 2.

Згiдно з цим твердженням i на пiдставi (35), отримаємо рiвностi

$$\bigl{[}H_{A,\lambda}^{-2q(l-1)}(\Omega),H^{\lambda+2q}(\Omega)\bigr{]}_{\psi}=\bigl{[}(X_{0})_{T,Y_{0}},(X_{1})_{T,Y_{1}}\bigr{]}_{\psi}=\bigl{(}[X_{0},X_{1}]_{\psi}\bigr{)}_{T,[Y_{0},Y_{1}]_{\psi}}.$$

Тут на пiдставi теореми 3.2 (про iнтерполяцiю з функцiональним параметром соболєвських просторiв на $\Omega$), наведеної у [9], маємо рiвнiсть просторiв

$$[X_{0},X_{1}]_{\psi}=\bigl{[}H^{-2q(l-1)}(\Omega),H^{\lambda+2q}(\Omega)\bigr{]}_{\psi}=\bigl{[}H^{s-\varepsilon}(\Omega),H^{s+\delta}(\Omega)\bigr{]}_{\psi}=H^{s,\varphi}(\Omega).$$

Цi рiвностi виконуються з точнiстю до еквiвалентностi норм. Окрiм того,

$$[Y_{0},Y_{1}]_{\psi}=\bigl{[}H^{\lambda}(\Omega),H^{\lambda}(\Omega)\bigr{]}_{\psi}=H^{\lambda}(\Omega).$$

З останнiх трьох виносних формул негайно випливає потрiбна рiвнiсть (33).

Теорему 1 доведено.

Доведення теореми 2. Виберемо довiльно функцiю $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ таку, що $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$. Виберемо також функцiю $\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, яка задовольняє умови $\mathrm{supp}\,\eta\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$ i $\eta=1$ у деякому околi $V$ множини $\mathrm{supp}\,\chi$ (звiсно, цей окiл розглядається у топологiї на $\overline{\Omega}$). За умовою, $u\in H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)$ для деяких цiлого числа $\sigma<\min\{s,2q\}$ i дiйсного числа $\lambda>m+1/2-2q$ та, крiм того,

$$\eta(f,g)\in\left\{\begin{array}[]{ll}\mathcal{H}_{\lambda,s,\varphi}(\Omega,\Gamma),&\hbox{якщо}\;\;s\leq m+1/2;\\ \mathcal{H}_{s-2q,s,\varphi}(\Omega,\Gamma),&\hbox{якщо}\;\;s>m+1/2.\end{array}\right.$$ (38)

Тут, звiсно, $g:=(g_{1},\ldots,g_{q})$ i $\eta(f,g):=(\eta f,(\eta\!\upharpoonright\!\Gamma)g_{1},\ldots,(\eta\!\upharpoonright\!\Gamma)g_{q})$. У випадку, коли $s>m+1/2$, виберемо число $\lambda>m+1/2-2q$ так, щоб додатково виконувалась нерiвнiсть $\lambda<s-2q$.

Взагалi кажучи, $\chi u\notin H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)$; тому замiсть простору $H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)$ будемо використовувати бiльш широкiй простiр Соболєва – Ройтберга $H^{\sigma,(r)}(\Omega)$, замкнений вiдносно операцiї множення на довiльну функцiю класу $C^{\infty}(\overline{\Omega})$. Як було показано у доведеннi теореми 1, норми у просторах $H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)$ i $H^{\sigma,(r)}_{A,\lambda}(\Omega)$ еквiвалентнi на щiльному лiнiйному многовидi $C^{\infty}(\overline{\Omega})$. Отже, цi простори рiвнi з точнiстю до еквiвалентностi норм i тому виконується неперервне вкладення $H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)\hookrightarrow H^{\sigma,(r)}(\Omega)$. Отож, нетерiв оператор (12), де беремо число $\sigma$ замiсть $s$, є розширенням нетерового оператора

$$(A,B):H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)\to\mathcal{H}_{\lambda,\sigma}(\Omega,\Gamma).$$ (39)

Нагадаємо [4] (наслiдок 2.3.1), що оператор множення на функцiю класа $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ є неперервним на кожному просторi Соболєва – Ройтберга.

Оскiльки оператор (39) нетерiв, а множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$ щiльна в просторi $\mathcal{H}_{\lambda,\sigma}(\Omega,\Gamma)$, то за лемою Гохберга – Крейна [42] (лема 2.1) iснує скiнченновимiрний простiр $N_{0}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$ такий, що

$$\mathcal{H}_{\lambda,\sigma}(\Omega,\Gamma)=(A,B)\bigl{(}H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)\bigr{)}\dotplus N_{0}.$$

Позначимо через $P_{0}$ проектор простору $\mathcal{H}_{\lambda,\sigma}(\Omega,\Gamma)$ на перший доданок у цiй прямiй сумi паралельно другому доданку.

На пiдставi умови (38), теореми 1 i твердження 1 робимо висновок, що у випадку $s\leq m+1/2$ виконується включення

$$P_{0}(\eta(f,g))\in\mathcal{H}_{\lambda,s,\varphi}(\Omega,\Gamma)\cap(A,B)\bigl{(}H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)\bigr{)}=(A,B)\bigl{(}H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)\bigr{)},$$

а у випадку $s>m+1/2$ — включення

$$P_{0}(\eta(f,g))\in\mathcal{H}_{s-2q,s,\varphi}(\Omega,\Gamma)\cap(A,B)\bigl{(}H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)\bigr{)}=(A,B)\bigl{(}H^{s,\varphi}(\Omega)\bigr{)}.$$

Тому $P_{0}(\eta(f,g))=(A,B)u_{1}$ для деякого $u_{1}\in H^{s,\varphi}(\Omega)\cap H^{\sigma}_{A,\lambda}(\Omega)$. Тодi

$$\eta(f,g)=P_{0}(\eta(f,g))+(I-P_{0})(\eta(f,g))=(A,B)u_{1}+u_{1}^{\circ},$$

де $I$ — тотожнiй оператор, а $u_{1}^{\circ}:=(I-P_{0})(\eta(f,g))\in N_{0}$. Крiм того, за умовою, $(A,B)u=(f,g)$. Звiдси отримуємо, що

$$(A,B)(u-u_{1})=(1-\eta)(f,g)+u_{1}^{\circ}.$$

Оскiльки $1-\eta=0$ на $V$ i $u_{1}^{\circ}\in N_{0}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$, а $\mathrm{supp}\,\chi\subset V$, то за теоремою про локальне пiдвищення регулярностi розв’язкiв елiптичних крайових задач у просторах Соболєва – Ройтберга [4] (теорема 7.2.1) виконується включення

$$w:=\chi(u-u_{1})\in\bigcap_{\theta\geq r}H^{\theta,(r)}(\Omega)=C^{\infty}(\overline{\Omega}).$$

Таким чином, $\chi u=\chi u_{1}+w\in H^{s,\varphi}(\Omega)$, бо $u_{1}\in H^{s,\varphi}(\Omega)$. Отже, $u\in H^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ з огляду на довiльнiсть вибору функцiї $\chi$.

Теорему 2 доведено.