1 Вступ
Напевно першим хто використав аналiтичнi функцiї, що приймають
значення в комутативнiй алгебрi для побудови розв’язкiв тривимiрного
рiвняння Лапласа був П. Кетчум [1]. Вiн показав, що
кожна аналiтична функцiя змiнної
задовольняє тривимiрне рiвняння Лапласа, якщо
лiнiйно незалежнi елементи комутативної алгебри
задовольняють умову
|
|
|
(1.1) |
оскiльки
|
|
|
(1.2) |
де i визначається рiвнiстю
.
Узагальнюючи П. Кетчума, М. Рошкулець [2, 3]
використовував аналiтичнi функцiї зi значеннями в комутативних
алгебрах для дослiдження рiвнянь вигляду
|
|
|
(1.3) |
Розглядаючи змiнну i аналiтичну функцiю
, отримуємо наступну рiвнiсть для мiшаної похiдної:
|
|
|
(1.4) |
Пiдставляючи (1.4) в рiвняння (1.3),
маємо рiвнiсть
|
|
|
Приходимо до висновку, що для виконання рiвностi
елементи алгебри мають
задовольняти характеристичне рiвняння
|
|
|
(1.5) |
Якщо лiву частину рiвняння (1.5) розкласти за
базисом алгебри, то характеристичне рiвняння
(1.5) рiвносильне характеристичнiй
системi рiвнянь, породженiй рiвнянням (1.5).
Таким чином, при виконаннi умови (1.5) кожна
аналiтична функцiя зi значеннями в довiльнiй комутативнiй
асоцiативнiй алгебрi задовольняє рiвняння (1.3),
i, вiдповiдно, усi дiйснозначнi компоненти функцiї є
розв’язками рiвняння (1.3).
В роботi [4] розглядаються диференцiальнi
рiвняння в частинних похiдних вiд декiлькох змiнних i наведено ряд
прикладiв на застосування описаного вище методу.
I. Мельниченко [5] запропонував розглядати в
рiвностях (1.2) i (1.4) функцiї , двiчi
диференцiйовнi за Гато, при цьому описав усi базиси тривимiрних комутативних алгебр з одиницею над полем
, якi задовольняють рiвнiсть
(1.1), див. [6].
Для цих тривимiрних комутативних алгебр, асоцiйованих з тривимiрним
рiвнянням Лапласа, в роботах [7, 8, 9] отримано
конструктивний опис усiх моногенних (тобто неперервних i
диференцiйовних за Гато) функцiй за допомогою трьох вiдповiдних
голоморфних функцiй комплексної змiнної.
В роботах [10, 11] встановлено
конструктивний опис моногенних функцiй (зв’язаних з рiвнянням
) зi значеннями в деяких -вимiрних комутативних
алгебрах за допомогою вiдповiдних голоморфних функцiй
комплексної змiнної i, спираючись на одержанi представлення
моногенних функцiй, доведено аналоги ряду класичних результатiв
комплексного аналiзу.
Нарештi в роботi [14] отримано конструктивний
опис моногенних функцiй (зв’язаних з рiвнянням
(1.3)) зi значеннями в довiльнiй комутативнiй
асоцiативнiй алгебрi над полем за допомогою голоморфних
функцiй комплексної змiнної.
У цiй роботi буде показано, що для побудови розв’язкiв рiвняння
(1.3) у виглядi компонент моногенних функцiй зi
значеннями в скiнченновимiрних комутативних асоцiативних алгебрах
достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй у алгебрах певного
виду.
2 Алгебра
Нехай — множина натуральних
чисел i такi, що .
Нехай — довiльна комутативна асоцiативна алгебра
з одиницею над полем комплексних чисел .
Е. Картан [12, с. 33] довiв, що в алгебрi
iснує базис , який задовольняє наступнi правила множення:
1.
2. ;
3.
|
|
|
Крiм того, структурнi константи
задовольняють умови асоцiативностi: (A 1).
; (A 2).
. Очевидно, що першi
базисних векторiв є iдемпотентами i породжують
напiвпросту пiдалгебру алгебри , а вектори
породжують нiльпотентну пiдалгебру цiєї
алгебри. З правил множення алгебри випливає, що
є напiвпрямою сумою -вимiрної напiвпростої
пiдалгебри i -вимiрної нiльпотентної пiдалгебри ,
тобто
|
|
|
Одиницею алгебри є елемент .
Алгебра мiстить максимальних iдеалiв
|
|
|
перетином яких є радикал
|
|
|
(2.1) |
Визначимо лiнiйних функцiоналiв
рiвностями
|
|
|
(2.2) |
Оскiльки ядрами функцiоналiв є вiдповiдно максимальнi iдеали
, то цi функцiонали є також
неперервними i мультиплiкативними
(див. [13, с. 147]).
3 Моногенi функцiї
Нехай
|
|
|
(3.1) |
при — трiйка векторiв в алгебрi
, якi лiнiйно незалежнi над полем . Це
означає, що рiвнiсть
|
|
|
виконується тодi i тiльки тодi, коли
.
Нехай , де . Очевидно, що
, .
Видiлимо в алгебрi лiнiйну оболонку
, породжену
векторами .
Далi iстотним є припущення:
при всiх , де — образ множини при вiдображеннi .
Очевидно, що це має мiсце тодi i тiльки тодi, коли при кожному
фiксованому хоча б одне з чисел чи
належить
. В теоремi 7.1 роботи [14]
встановлено пiдклас рiвнянь вигляду (1.3) для
яких умова виконується при всiх
.
Областi
тривимiрного простору поставимо у вiдповiднiсть
область в .
Неперервну функцiю
називатимемо моногенною в областi , якщо диференцiйовна за Гато в кожнiй точцi цiєї
областi, тобто якщо для кожного iснує
елемент алгебри такий, що
виконується рiвнiсть
|
|
|
називається похiдною Гато функцiї в
точцi .
Розглянемо розклад функцiї
за базисом
:
|
|
|
(3.2) |
У випадку, коли функцiї є
-диференцiйовними в областi , тобто для
довiльного
|
|
|
|
|
|
функцiя моногенна в областi тодi i
тiльки тодi, коли у кожнiй точцi областi
виконуються умови:
|
|
|
(3.3) |
Вiдмiтимо, що розклад резольвенти має вигляд
|
|
|
(3.4) |
|
|
|
де визначенi
наступними рекурентними спiввiдношеннями:
|
|
|
при
|
|
|
а натуральнi числа визначенi у правилi 3 таблицi множення алгебри .
Iз спiввiдношень (3.4) випливає, що точки
, якi вiдповiдають необоротним елементам
, лежать на прямих
|
|
|
(3.5) |
в тривимiрному просторi .
Нехай область є опуклою в напрямку
прямих , . Позначимо через область
комплексної площини , на яку область
вiдображається функцiоналом .
Теорема А[14]. Нехай область
є опуклою в напрямку прямих i
при всiх
.
Тодi кожна моногенна функцiя
подається у виглядi
|
|
|
(3.6) |
де — деяка голоморфна функцiя в областi i —
деяка голоморфна функцiя
в областi , а — замкнена жорданова спрямлювана
крива, яка лежить в областi , охоплює точку i не
мiстить точок , , .
Оскiльки за умов теореми А кожна моногенна функцiя
продовжується до
функцiї, моногенної в областi
|
|
|
(3.7) |
то надалi будемо розглядати моногеннi функцiї , визначенi в
областях виду .
4 Характеристичне рiвняння в рiзних комутативних алгебрах
Скажемо, що система полiномiальних над полем рiвнянь
редукується до системи полiномiальних рiвнянь ,
якщо система отримується з системи шляхом вiдкидання
деякої кiлькостi рiвнянь. В свою чергу, система є
редукцiєю системи . Вiдмiтимо, що для заданої системи
полiномiальних рiвнянь редукована система не єдина.
Очевидним є наступне твердження.
Твердження 4.1.
Нехай система
полiномiальних рiвнянь з комплексними невiдомими має розв’язки i
— будь-яка її редукована система з невiдомими
, де , , — попарно рiзнi елементи множини . Тодi усi
, якi задовольняють систему є
розв’язками системи .
Наприклад, система рiвнянь
|
|
|
(4.1) |
редукується до системи рiвнянь
|
|
|
(4.2) |
Твердження 4.1 означає, що всi значення ,
якi задовольняють систему (4.1) є розв’язками системи
(4.2).
Встановимо допомiжнi твердження.
Лема 4.1.
Нехай в алгебрi iснує трiйка лiнiйно незалежних над
векторiв , якi задовольняють характеристичне
рiвняння (1.5). Тодi для кожного
характеристична система, породжена рiвнянням
є редукцiєю характеристичної
системи, породженої рiвнянням (1.5).
Доказательство.
Нехай лiва частина рiвняння (1.5) в
базисi алгебри має вигляд
|
|
|
Вiдповiдно, характеристична система, породжена рiвнянням
(1.5), має вигляд
|
|
|
(4.3) |
Тепер розглянемо характеристичну систему, породжену рiвнянням
. Маємо
|
|
|
|
|
|
(4.4) |
Вiдповiдно до правила 3 таблицi множення алгебри
добуток належить радикалу
. Таким чином, рiвняння (4.4) рiвносильне такiй
характеристичнiй системi:
|
|
|
(4.5) |
Очевидно, що система (4.5) є редукцiєю системи (4.3).
Позначимо через частину вектора з розкладу
(3.1), яка мiститься в його радикалi, тобто . Аналогiчно, .
Лема 4.2.
Нехай в алгебрi iснує трiйка лiнiйно
незалежних над векторiв , якi задовольняють
характеристичне рiвняння (1.5). Тодi в алгебрi
(де нiльпотентна пiдалгебра
та ж сама що й в алгебрi ) для кожного
iснує трiйка векторiв
|
|
|
(4.6) |
така, що характеристична система, породжена рiвнянням
є редукцiєю
характеристичної системи, породженої рiвнянням
(1.5).
Доказательство.
Наслiдком рiвностей (4.6) є рiвностi
|
|
|
(4.7) |
Враховуючи формули (4.7), характеристичний многочлен
набуває
вигляду
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(4.8) |
Далi покажемо, що характеристичнi системи, породженi рiвняннями
i
спiвпадають.
З цiєю метою зауважимо, що наслiдком розкладiв (3.1)
є подання
|
|
|
з яких випливають спiввiдношення
|
|
|
(4.9) |
Тепер з (4.9) випливають рiвностi
|
|
|
(4.10) |
Беручи до уваги формули (4.10), характеристичне рiвняння
набуває вигляду
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(4.11) |
З рiвностей (4.8), (4.11)
очевидним чином випливає, що характеристичнi системи, породженi
рiвняннями
i спiвпадають. Тепер доведення
леми випливає з леми 4.1.
З твердження 4.1 i леми 4.2 випливає така
Теорема 4.1.
Нехай в алгебрi iснує трiйка лiнiйно
незалежних над векторiв , якi задовольняють
характеристичне рiвняння (1.5). Тодi в алгебрi
(де нiльпотентна пiдалгебра
та ж сама що й в алгебрi ) для кожного
трiйка векторiв (4.6) задовольняє
характеристичне рiвняння
.
Приклад 4.1.
Розглянемо над полем алгебру з
таблицею множення (див., наприклад, [6, c. 32],
[8])
|
|
|
(4.12) |
Очевидно, що напiвпростою пiдалгеброю є пiдалгебра, породжена
iдемпотентами , а нiльпотентною пiдалгеброю є
пiдалгебра . Тодi алгебра
спiвпадає з вiдомою бiгармонiчною
алгеброю (див., наприклад, [15]) i
має таку таблицю множення:
|
|
|
(4.13) |
Нехай в алгебрi задане характеристичне рiвняння
(1.1).
Як вiдомо (див. теорему 1.8 в [6]), умова
гармонiчностi (1.1) векторiв
, ,
алгебри рiвносильна системi рiвнянь (4.1).
Оскiльки для алгебри , то в алгебрi
ми будуємо двi трiйки векторiв виду (4.6):
|
|
|
(4.14) |
та
|
|
|
(4.15) |
За теоремою 4.1 трiйки (4.14) та (4.15)
гармонiчнi в алгебрi (тобто задовольняють умову
(1.1)). Справдi, гармонiчнiсть трiйки
(4.14) рiвносильна першому рiвнянню системи (4.1), а
гармонiчнiсть трiйки (4.15) рiвносильна системi
(4.2).
Приклад 4.2.
Розглянемо над полем алгебру з такою
таблицею множення
|
|
|
(4.16) |
Вiдмiтимо, що напiвпростою пiдалгеброю є пiдалгебра, породжена
iдемпотентами , а нiльпотентною пiдалгеброю є
пiдалгебра з базисом . Тодi алгебра
спiвпадає з вiдомою алгеброю
(див., наприклад, [6, c. 26]) i має таку
таблицю множення:
|
|
|
(4.17) |
Нехай в алгебрi задане характеристичне рiвняння
(1.1).
Умова гармонiчностi (1.1) векторiв
вигляду (3.1) алгебри рiвносильна
наступнiй системi рiвнянь
|
|
|
(4.18) |
Оскiльки для алгебри , то
в алгебрi ми будуємо три трiйки векторiв виду
(4.6):
|
|
|
(4.19) |
|
|
|
(4.20) |
та
|
|
|
(4.21) |
За теоремою 4.1 трiйки (4.19), (4.20)
та (4.21) гармонiчнi в алгебрi (тобто
задовольняють умову (1.1)). Справдi,
гармонiчнiсть трiйки (4.19) рiвносильна системi з першого
i п’ятого рiвняння системи (4.15); гармонiчнiсть трiйки
(4.20) рiвносильна другому рiвнянню системи
(4.15), а гармонiчнiсть трiйки (4.21)
рiвносильна системi з третього i четвертого рiвняння системи
(4.15).
4.1 Лiнiйна незалежнiсть векторiв
З наведених прикладiв видно, що вектори
при деяких
можуть бути лiнiйно залежними над полем
. Так, трiйки (4.14), (4.20) завжди
лiнiйно залежнi над полем .
Встановимо необхiднi i достатнi умови лiнiйної незалежностi над
полем векторiв
алгебри
.
Лема 4.3.
Нехай вектори (3.1) алгебри лiнiйно незалежнi над полем i нехай
фiксоване. Тодi
1. якщо вектори , лiнiйно незалежнi над полем
, то вектори
алгебри також лiнiйно незалежнi
над полем ;
2. якщо ж вектори , лiнiйно залежнi над полем ,
то вектори алгебри
лiнiйно незалежнi над полем
тодi i тiльки тодi, коли iснує
таке, що i виконується хоча б одне спiввiдношення
|
|
|
(4.22) |
Доказательство.
Доведемо перше твердження леми. За умовою рiвнiсть
|
|
|
(4.23) |
виконується тодi i тiльки тодi, коли .
Розглянемо лiнiйну комбiнацiю
|
|
|
|
|
|
(4.24) |
Оскiльки вираз у другiй дужцi в рiвностi (4.24) приймає
значення в радикалi алгебри, а перша дужка
комплекснозначна, то умова (4.24) рiвносильна системi
рiвнянь
|
|
|
(4.25) |
З другого рiвняння системи (4.25) i умови
(4.23) випливає, що . А тодi з
першого рiвняння системи (4.25) отримуємо .
Отже, вектори лiнiйно
незалежнi над .
Доведемо друге твердження леми. Розглянемо рiвнiсть
|
|
|
яка рiвносильна системi рiвнянь
|
|
|
(4.26) |
Лiнiйна незалежнiсть над векторiв означає,
що серед усiх рiвнянь системи (4.26), окрiм першого,
iснує хоча б два рiвняння, якi мiж собою не пропорцiйнi.
Тепер запишемо умову лiнiйної незалежностi над векторiв
. Для цього систему
(4.25) запишемо в розгорнутому виглядi
|
|
|
(4.27) |
За умовою пункту 2 леми вектори ,
лiнiйно залежнi над . Це означає,
що в системi (4.27) всi рiвностi, окрiм перших двох,
пропорцiйнi мiж собою. Очевидно, що для лiнiйної незалежностi над
векторiв
необхiдно i достатньо, щоб друге рiвняння системи (4.27)
було не пропорцiйне хоча б з одним iншим рiвнянням (крiм першого)
системи (4.27). А це рiвносильно умовам
(4.22).
5 Моногеннi функцiї, визначенi в рiзних комутативних алгебрах
В алгебрi будемо розглядати моногеннi
функцiї , визначенi в деякiй областi
виду (3.7). Геометрично область , яка
конгуентна областi , є перетином
нескiнченних цилiндрiв, кожен з яких паралельний деякiй з прямих
, вигляду (3.5). Тобто,
де
— нескiнченний цилiндр, паралельний прямiй . I те ж саме маємо для
конгруентних областей в :
|
|
|
(5.1) |
Аналiтично цилiндр визначається рiвнiстю
|
|
|
Тепер розглянемо моногенну в областi функцiю
. Введемо позначення
|
|
|
(5.2) |
Тодi очевидною є рiвнiсть
|
|
|
(5.3) |
Крiм того, з рiвностi (3.6) i таблицi множення алгебри
випливає, що при кожному
функцiя моногенна у всьому нескiнченному цилiндрi
.
Таким чином, кожна моногенна в областi (5.1) функцiя
подається у виглядi суми
(5.3), де функцiя моногенна у всьому цилiндрi
.
Тепер перейдемо до розгляду моногенних функцiй в
алгебрi . Оскiльки, вiдповiдно до
зауваження 4.1, алгебра є пiдалгеброю
алгебри , то в алгебрi усi
цилiндри з рiвностi (5.1) спiвпадають мiж
собою. Тобто, в алгебрах вигляду кожна
моногенна функцiя буде моногенною в деякому одному нескiнченному
цилiндрi.
В наступнiй теоремi встановлюється зв’язок мiж моногенними функцiями
в алгебрах та
. Для формулювання результату
введемо деякi позначення.
На вектори вигляду (4.6) алгебри
натягнемо лiнiйний простiр
. Трiйка векторiв (4.6) визначає одну
пряму виду (3.5), яка вiдповiдає множинi
необоротних елементiв простору
. Нехай
— деякий нескiнченний цилiндр в
, паралельний прямiй .
Теорема 5.1.
Нехай в алгебрi iснує трiйка лiнiйно
незалежних над векторiв , якi задовольняють
характеристичне рiвняння (1.5) i нехай
при всiх
. Крiм того, нехай функцiя змiнної
моногенна в областi виду
(5.1). Тодi в алгебрi (де
нiльпотентна пiдалгебра та ж сама що й в алгебрi
) для кожного iснує трiйка
векторiв (4.6), яка задовольняє характеристичне рiвняння
i iснує
функцiя
змiнної , яка моногенна в цилiндрi
|
|
|
така, що
|
|
|
(5.4) |
Доказательство.
Iснування трiйки (4.6) з властивiстю
доведено в
теоремi 4.1. Нехай надалi фiксоване.
Доведемо iснування i моногеннiсть в областi
функцiї
, яка задовольняє рiвнiсть (5.4). З цiєю
метою спочатку доведемо рiвнiсть
|
|
|
(5.5) |
|
|
|
З рiвностей (4.10), (4.6) випливають
спiввiдношення
|
|
|
з яких, в свою чергу, випливає рiвнiсть
|
|
|
(5.6) |
Розглянемо рiзницю .
За формулою Гiльберта (див., наприклад, теорему 4.8.2 в
[13]), маємо
|
|
|
внаслiдок рiвностi (5.6). Отже, рiвнiсть (5.5)
доведено. Тепер з (5.5) маємо спiввiдношення
|
|
|
(5.7) |
|
|
|
З таблицi множення алгебри i формули
(3.6) для моногенної в областi функцiї
маємо представлення
|
|
|
(5.8) |
де функцiї визначенi в теоремi A.
Враховуючи спiввiдношення (5.7), представлення (5.8)
перепишемо у виглядi
|
|
|
(5.9) |
Оскiльки в алгебрi мiститься єдиний
максимальний iдеал , який спiвпадає з радикалом
(2.1) цiєї алгебри , то на цiй алгебрi
визначений єдиний лiнiйний неперервний мультиплiкативний функцiонал
ядром якого є радикал
. А це означає, що
для кожного
. Беручи до уваги
рiвнiсть для довiльного ,
маємо рiвнiсть
|
|
|
(5.10) |
З рiвностi (5.10) i умови теореми
отримуємо спiввiдношення
для довiльного
.
Щойно ми показали, що виконуються умови теореми A для
моногенних функцiй в алгебрi . Тодi в алгебрi
формула (3.6) для моногенної в
областi функцiї
має вигляд
|
|
|
(5.11) |
Потрiбна нам формула (5.4) буде прямим наслiдком рiвностей
(5.9) та (5.11), якщо ми покажемо, що можна покласти
, i
для таких , що .
Покажемо це.
З рiвностi (5.10) випливає, що цилiндри та вiдповiдними функцiоналами та
вiдображаються в одну i ту ж область комплексної площини
. А це означає, що функцiї i , а
також функцiї i голоморфнi в однiй i тiй
самiй областi . Отже, ми можемо покласти
i в .
Оскiльки кривi iнтегрування i лежать в областi
, то ми можемо взяти . Бiльше того,
оскiльки за теоремою А крива в рiвностi
(5.8) охоплює точку , то
внаслiдок рiвностi (5.10) крива охоплює
спектр точки
— точку . А це
нам i потрiбно. Теорему доведено.
∎
Продемоструємо теорему 5.1 на алгебрах, якi розглядалися в
прикладах 4.1 та 4.2.
Приклад 5.1.
Отже, розглядаємо алгебру з таблицею множення
(4.12). Для алгебри алгеброю виду є бiгармонiчнi алгебра з таблицею множення
(4.13).
Вiдповiдно до представлення (3.6), кожна моногенна функцiя
зi значеннями в алгебрi подається у виглядi
|
|
|
(5.13) |
|
|
|
де — деяка голоморфна функцiя в областi , а
— деякi голоморфнi функцiї в областi . Оскiльки в
, то геометрично область є
перетином двох нескiнченних цилiндрiв:
.
Зауважимо, що представлення (5.13) ранiше було отримано в
роботi [8]. Крiм того, функцiя (5.13) задовольняє
деяке диференцiальне рiвняння вигляду (1.3).
Подамо функцiю (5.13) у виглядi (5.3):
|
|
|
(5.14) |
де — моногенна функцiя в цилiндрi
, а функцiя
|
|
|
моногенна в цилiндрi .
Перейдемо до розгляду моногенних функцiй в алгебрi . З
представлення (3.6) випливає, що кожна моногенна функцiя
зi значеннями в алгебрi подається у
виглядi
|
|
|
(5.15) |
де
— деякi голоморфнi функцiї в областi . Область є
нескiнченним цилiндром. Рiвнiсть (5.15) для спецiального
випадку встановлена в роботi [15].
Теорема 5.1 стверджує наступне:
в алгебрi iснує трiйка векторiв
, яка задовольняє те ж
саме характеристичне рiвняння що й трiйка
. При цьому, будуть виконуватись
спiввiдношення , i, крiм
того, iснує моногенна в функцiя
така, що
|
|
|
(5.16) |
в алгебрi iснує трiйка векторiв
, яка задовольняє те ж
саме характеристичне рiвняння що й трiйка
. При цьому, будуть виконуватись
спiввiдношення , i, крiм
того, iснує моногенна функцiя така, що
|
|
|
(5.17) |
Потрiбнi трiйки векторiв
та були знайденi у
прикладi 4.1. Розглянемо випадок 1). Дiйсно, для трiйки
(4.14) маємо
,
. Покладемо ,
в . Тодi рiвнiсть (5.15)
перепишеться у виглядi
|
|
|
(5.18) |
Помноживши рiвнiсть (5.18) на , переконуємось у
справедливостi рiвностi (5.16).
Розглянемо випадок 2). Дiйсно, для трiйки (4.15) маємо
|
|
|
Очевидно, що
,
. Покладемо ,
в . Тодi рiвнiсть (5.15)
перепишеться у виглядi
|
|
|
(5.19) |
Помноживши рiвнiсть (5.19) на , переконуємось у
справедливостi рiвностi (5.17).
Таким чином, справедлива рiвнiсть (5.12):
|
|
|
де приймає значення в алгебрi , а
приймають значення
в .
Приклад 5.2.
Отже, розглядаємо алгебру з таблицею множення
(4.16). Для алгебри алгеброю виду є алгебра з таблицею множення (4.17).
Вiдповiдно до представлення (3.6), кожна моногенна функцiя
зi значеннями в алгебрi подається у виглядi
|
|
|
|
|
|
(5.20) |
|
|
|
де — деякi голоморфнi функцiї в областi ,
— деяка голоморфна функцiя в областi , а
— деякi голоморфнi функцiї в областi . Оскiльки для
, то геометрично область є
перетином трьох нескiнченних цилiндрiв:
.
Подамо функцiю (5.20) у виглядi (5.3):
|
|
|
(5.21) |
де
|
|
|
— моногенна функцiя в цилiндрi ,
функцiя моногенна в цилiндрi
,
а функцiя
|
|
|
моногенна в цилiндрi .
Перейдемо до розгляду моногенних функцiй в алгебрi . З
представлення (3.6) випливає, що кожна моногенна функцiя
зi значеннями в алгебрi подається
у виглядi
|
|
|
|
|
|
(5.22) |
де
— деякi голоморфнi функцiї в областi . Область є
нескiнченним цилiндром.
Для трiйки (4.19) алгебри маємо
|
|
|
Очевидно, що
,
. Покладемо ,
, в . Тодi
рiвнiсть (5.22) перепишеться у виглядi
|
|
|
|
|
|
(5.23) |
Помноживши рiвнiсть (5.23) на , переконуємось у
справедливостi рiвностi
|
|
|
Для трiйки (4.20) алгебри маємо
|
|
|
Очевидно, що
,
. Покладемо ,
, в . Тодi
рiвнiсть (5.22) набуде вигляду
|
|
|
|
|
|
(5.24) |
Помноживши рiвнiсть (5.24) на , переконуємось у
справедливостi рiвностi
|
|
|
Нарештi, для трiйки (4.21) отримуємо
|
|
|
Очевидно, що
,
. Покладемо ,
, в . Тодi
рiвнiсть (5.22) перепишеться у виглядi
|
|
|
|
|
|
(5.25) |
Помноживши рiвнiсть (5.25) на , переконуємось у
справедливостi рiвностi
|
|
|
Таким чином, справедлива рiвнiсть (5.12):
|
|
|
де приймає значення в алгебрi , а
,
,
приймають
значення в .