Deuteron: analytical forms of wave function and density distribution

V.I. Zhaba

Uzhhorod National University, 88000, Uzhhorod, Voloshin Str., 54

Introduction: The deuteron wave function can be presented as the table through the respective massifs of numerically values of radial wave functions. In calculations such arrays of numbers in the texts of programs to operate quite difficult. Therefore a used simpler analytical forms is expedient.

Purpose$:$In the received analytical forms of deuteron wave function in coordinate representation it is necessary to calculate density distribution in the deuteron and transition density and compare them among themselves.

Results$:$On the received coefficients of the four analytical forms for deuteron wave function for the nucleon-nucleon potential Reid93 are calculated density distribution and transition density. For comparison, similar results are given for Moscow potential.

Conclusion$:$Such calculations help to evaluate the correctness of the choice of the analytical form for approximation of the wave function, and also to obtain information about such characteristics of the deuteron as charge form factor, tensor polarization and momentum distribution.

Key words: deuteron, wave function, analytical form, approximation, density distribution, transition density.

Дейтрон: аналитические формы волновой функции и распределение плотности

В.И. Жаба

Ужгородский национальный университет, 88000, Ужгород, ул. Волошина, 54

По полученным ранее коэффициентам четырех аналитических форм волновой функции дейтрона в координатном представлении для нуклон-нуклонного потенциала Reid93 рассчитано распределение плотности в дейтроне и плотность перехода. Такие расчеты помогают оценить корректность выбора аналитической формы для аппроксимации волновой функции, а также получить информацию о таких характеристиках дейтрона как зарядовый форм-фактор, тензорная поляризацию и распределение импульсов.

Ключевые слова: дейтрон, волновая функция, аналитическая форма, аппроксимация, распределение плотности, плотность перехода.

УДК 539.12.01

PACS 03.65.Nk, 13.88.+e, 21.45.Bc

Дейтрон: аналiтичнi форми хвильової функцiї та розподiл густини

В.I. Жаба

Ужгородський нацiональний унiверситет, 88000, Ужгород, вул. Волошина, 54

По отриманим ранiше коефiцiєнтам чотирьох аналiтичних форм хвильової функцiї дейтрона в координатному представленнi для нуклон-нуклонного потенцiалу Reid93 розраховано розподiл густини в дейтронi та густину переходу. Такi розрахунки допомагають оцiнити коректнiсть вибору аналiтичної форми для апроксимацiї хвильової функцiї, а також одержати iнформацiю про такi характеристики дейтрона як зарядовий формфактор, тензорна поляризацiю та розподiл iмпульсiв.

Ключовi слова: дейтрон, хвильова функцiя, аналiтична форма, апроксимацiя, розподiл густини, густина переходу.

Вступ

Дейтрон є найпростiшiм ядром. Вiн складається з двох елементарних частинок - протона i нейтрона. Простота i наочнiсть будови дейтрона робить його зручною лабораторiєю для вивчення i моделювання нуклон-нуклонних сил. На сьогоднi дейтрон добре вивчений експериментально i теоретично. Експериментально визначенi значення статичних характеристик дейтрона добре узгоджуються з експериментальними даними. Однак незважаючи на це, iснують певнi теоретичнi неузгодженостi i проблеми. Наприклад, в деяких роботах хвильова функцiя дейтрона (ХФД) в координатному представленнi має вузли поблизу початку координат [1]. Iснування таких вузлiв основного i єдиного стану дейтрона свiдчить про неузгодженостi i неточностi в реалiзацiї чисельних алгоритмiв в розв’язаннi подiбних задач або про особливостi потенцiальних моделей дейтрона.

Також слiд вiдмiтити, що такi потенцiали NN взаємодiї, як Боннський, Парижський, Московський, потенцiали Неймегенської групи [2], Argonne v18, NLO, NNLO та N³LO, Idaho N³LO чи Oxford мають досить непросту структуру i доволi громiздкий запис. Оригiнальний потенцiал Reid68 був параметризований Неймегенською групою на основi фазового аналiзу i отримав назву Reid93.

Крiм того, ХФД може бути представлена таблично: через вiдповiднi масиви значень радiальних хвильових функцiй. Iнодi при чисельних розрахунках оперувати такими масивами чисел доволi складно i взагалi незручно. I текст програм для чисельних розрахункiв є громiздкий, перевантажений i нечитабельним. Тому є доцiльним отримання бiльш простих аналiтичних форм представлення ХФД. У подальшому по них можна розрахувати формфактори i тензорну поляризацiю, що характеризують структуру дейтрона.

ХФД у зручнiй формi необхiднi для використання у розрахунках як поляризацiйних характеристик дейтрона, так i для оцiнки теоретичних значень спiнових спостережуваних в dp- розсiяннi.

У данiй роботi розглядається вплив вибору аналiтичних форм при апроксимацiї на величини розподiлу густини та густину переходу в дейтронi.

Аналiтичнi форми ХФД

В 2000-x рр. були запропонованi новi аналiтичнi ХФД в координатному представленнi. Серед них слiд вiдмiтити параметризацiї Дубовиченко i Бережного-Корда-Гах [3], а також параметризацiю у видi [4]

$$\left\{{\begin{array}[]{l}u(r)=r\sum\limits_{i=1}^{N}{A_{i}e^{-a_{i}r^{2}},}\\ w(r)=r\sum\limits_{i=1}^{N}{B_{i}e^{-b_{i}r^{2}};}\\ \end{array}}\right.$$ (1)

У роботi [5] наявна ще така апроксимацiя iз застосуванням функцiй Лагерра $\psi_{3n}$

$$\left\{{\begin{array}[]{l}u(r)=\sum\limits_{n=0}^{N}{A_{n}\psi_{3n}(r),}\\ w(r)=\sum\limits_{n=0}^{N}{B_{n}\psi_{3n}(r),}\\ \end{array}}\right.$$ (2)

Крiм форм (1) i (2), у роботах [6] та [7] використано такi аналiтичнi форми вiдповiдно

$$\left\{{\begin{array}[]{l}u(r)=r^{3/2}\sum\limits_{i=1}^{N}{A_{i}e^{-a_{i}r^{3}},}\\ w(r)=r\sum\limits_{i=1}^{N}{B_{i}e^{-b_{i}r^{3}}.}\\ \end{array}}\right.$$ (3)

$$\left\{{\begin{array}[]{l}u(r)=r\sum\limits_{i=1}^{N}{A_{i}e^{-a_{i}r},}\\ w(r)=r^{3}\sum\limits_{i=1}^{N}{B_{i}e^{-b_{i}r}.}\\ \end{array}}\right.$$ (4)

Причому вибiр останньої зумовлений асимптотиками ХФД: $\chi_{l}(r)\sim r^{l+1}$на малих вiдстанях та $\chi_{l}(r)\sim e^{-\alpha r}$при $r\to\infty$.

Незважаючи на громiздкi i довготривалi розрахунки i мiнiмiзацiї $\chi$² (до величини менших за 10${}^{-4})$, за допомогою формул (1)-(4) проводилась апроксимацiя чисельних значень ХФД для потенцiалiв Неймегенської групи (в тому числлi i для Reid93). Масиви чисел становили 839х2 значень для радiальних ХФД в iнтервалi $r$=0-25 fm.

Коефiцiєнти аналiтичних форм (1)-(4) для потенцiалу Reid93 приведенi в [4, 6, 7, 8] вiдповiдно. Розрахованi ХФД не мiстять надлишкових вузлiв поблизу початку координат. Отриманi по ХФД статичнi параметри i поляризацiйнi характеристики добре узгоджуються з лiтературними теоретичними й експериментальними даними.

Розподiл густини в дейтронi

ХФД є двокомпонентною [9]:

$$\Psi_{d}^{M_{d}}(r)=R_{0}(r)Y_{011}^{M_{d}}+R_{2}(r)Y_{211}^{M_{d}},$$ (5)

де $R_{0}=u/r$; $R_{2}=w/r$ – радiальнi функцiї S- та D- станiв; $Y_{LSJ}^{M_{d}}$ - спiн-кутовi функцiї.

У короткому дiапазонi структура дейтрона наочно описується розподiлом густини [9] (або нуклонним розподiлом густини речовини в дейтронi [3]) $\rho_{d}^{M_{d}}(r^{\prime},\theta)$, який залежить вiд проекцiї $M_{d}$ повного кутового моменту, вiдстанi $r^{\prime}$ вiд центра мас i полярного кута $\theta$ до $r^{\prime}$. Стандартне нормування залежить вiд мiжчастинкової вiдстанi $r=2r^{\prime}$

$$\int\limits_{0}^{\infty}{r^{2}\left[{R_{0}^{2}(r)+R_{2}^{2}(r)}\right]dr}=1;$$

$$\int{\rho_{d}^{M_{d}}(r^{\prime})d^{3}r^{\prime}}=2.$$

Використовуючи (5), для проекцiй $M_{d}$=0;$\pm$1 отримують розподiл густини $\rho_{d}^{M_{d}}$ у видi [9]

$$\left\{{\begin{array}[]{l}\rho_{d}^{0}=\frac{4}{\pi}\left[{C_{0}(2r^{\prime})-2C_{2}(2r^{\prime})P_{2}(\cos\theta)}\right];\\ \rho_{d}^{\pm 1}=\frac{4}{\pi}\left[{C_{0}(2r^{\prime})+C_{2}(2r^{\prime})P_{2}(\cos\theta)}\right];\\ \end{array}}\right.$$ (6)

де $C_{0}=R_{0}^{2}+R_{2}^{2}$; $C_{2}=\sqrt{2}R_{0}R_{2}-\frac{1}{2}R_{2}^{2}$ – компоненти розподiлу густини; $P_{2}$ – полiном Лежандра. При кутах $\theta_{1}=0$ i $\theta_{2}=\pi/2$ очевидно, що справедлива тотожнiсть $\rho_{d}^{0}(r^{\prime},\theta_{2}=\pi/2)=\rho_{d}^{\pm 1}(r^{\prime},\theta_{1}=0)$. Крiм розподiлу густини $\rho_{d}^{M_{d}}$, внутрiшня структура дейтрона описується також i густиною переходу $\rho_{tr}^{\pm 1}$ [9]

$$\begin{array}[]{l}\rho_{tr}^{\pm 1}(r^{\prime})=\frac{2}{\pi}\left\{{R_{0}^{2}(2r^{\prime})-\frac{1}{2}R_{2}^{2}(2r^{\prime})-}\right.\\ \left.{-\frac{1}{2}\left[{\sqrt{2}R_{0}(2r^{\prime})R_{2}(2r^{\prime})+R_{2}^{2}(2r^{\prime})}\right]P_{2}(\cos\theta)}\right\}.\\ \end{array}$$ (7)

На Рис. 1-4 приведено величини розподiлу густини (з компонентами $\T2A\CYRS_{0}$, $\T2A\CYRS_{2})$ та густини переходу, отриманi по ХФД (1)-(4) для потенцiалу Reid93. У залежностi вiд вибору апроксимацiї ХФД розрахованi величини $\rho_{d}^{M_{d}}$ i $\rho_{tr}^{\pm 1}$ вiдрiзняються тiльки в областi 0-0.25 fm. Фактично це говорить про те, яка iз застосованих апроксимацiй є ‘‘кращою’’ бiля початку координат, незважаючи на вiдсутнiсть надлишкового вузла ХФД. Для порiвняння на Рис. 5 приведенi величини $\rho_{d}^{M_{d}}$ i $\rho_{tr}^{\pm 1}$, розрахованi по ХФД для Московського потенцiалу [10], яка мiстить надлишковий вузол для S- хвилi (при $r$=0.65 fm). Тому спостерiгається зсув вправо вузлiв та максимумiв величин $\rho_{i}$.

Fig. 1. $\rho_{i}$ для потенцiалу Reid93. ХФД (1)

width 140mm Graph1.JPG

Fig. 2. $\rho_{i}$ для потенцiалу Reid93. ХФД (2)

width 140mm Graph2.JPG

Fig. 3. $\rho_{i}$ для потенцiалу Reid93. ХФД (3)

width 140mm Graph3.JPG

Fig. 4. $\rho_{i}$ для потенцiалу Reid93. ХФД (4)

width 140mm Graph4.JPG

Fig. 5. $\rho_{i}$ для потенцiалу для Московського потенцiалу

width 140mm Graph5.JPG

Висновки

По отриманим ранiше коефiцiєнтам чотирьох аналiтичних форм ХФД (1)-(4) в координатному представленнi для нуклон-нуклонного потенцiалу Reid93 розраховано величини розподiлу густини $\rho_{d}^{M_{d}}$ та густина переходу $\rho_{tr}^{\pm 1}$.

Розрахунок величин розподiлу густини в дейтронi та густина переходу може слугувати для оцiнки коректностi вибору аналiтичної форми при апроксимацiї ХФД.

Зрештою знання розподiлу густини в дейтронi дозволяє отримати iнформацiю [9] про його зарядовий формфактор i тензорну поляризацiю. Спiн-флiп частина магнiтного формфактору та розподiл iмпульсiв можуть бути одержанi з густини переходу. Це також забезпечить незалежну оцiнку просторових розмiрiв тороїдальної структури в дейтронi та перерiзу d(e,e’p)n- реакцiї в одно фотонному обмiнному наближеннi.