С.О. Чайченко

S.O. Chaichenko

Україна, 84116, Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Генерала Батюка, 19

e-mail: s.chaichenko@gmail.com

Державний вищий навчальний заклад "Донбаський державний педагогiчний унiверситет"

НАБЛИЖЕННЯ ЯДЕР БЕРГМАНА РАЦIОНАЛЬНИМИ
ФУНКЦIЯМИ З ФIКСОВАНИМИ ПОЛЮСАМИ

APPROXIMATION OF THE BERGMAN KERNELS BY
RATIONAL FUNCTIONS WITH FIXED POLES

Розв’язано задачу про найкращi рацiональнi наближення ядер Бергмана на одиничному колi комплексної площини у квадратичнiй i рiвномiрнiй метриках.

Решено задачу о наилучших рациональных приближениях ядер Бергмана на единичной окружности комплексной плоскости в квадратичной и равномерной метриках.

We solved the problem of the best rational approximation of the Bergman kernels on the unit circle of the complex plane in the quadratic and uniform metrics.

УДК 517.5

У серiї праць М.М. Джрбашяна [1, 2, 3, 4] було розвинено метод, що дозволяв отримувати розв’язки екстремальних задач про найкращi рацiональнi наближення ядра Кошi на одиничному колi комплексної площини як у квадратичнiй, так i в рiвномiрнiй метриках. Цей метод, зокрема, спирався на зображення ядра Кошi за допомогою вiдрiзку ряду Фур’є по ортонормованiй на одиничному колi системi рацiональних функцiй, що визначається фiксованою послiдовнiстю полюсiв, якi лежать зовнi одиничного круга (система Такенаки-Мальмквiста). У данiй роботi, використовуючи зазначений метод i деякi результати роботи [4] знайдено розв’язок аналогiчних задач для наближення вагових ядер Бергмана.

Наведемо означення i факти, якi будемо використовувати в цiй роботi. Нехай ${\bf a}:=\{a_{k}\}_{k=0}^{\infty}$ — послiдовнiсть точок в одиничному крузi $\mathbb{D}:=\{z\in\mathbb{C}:|z|<1\}$ комплексної площини $\mathbb{C}$, серед яких можуть бути точки скiнченної i навiть нескiнченної кратностi. Системою функцiй Такенаки-Мальмквiста, породженою послiдовнiстю ${\bf a}$ називається система $\varphi:=\{\varphi_{k}\}_{k=0}^{\infty}$ функцiй $\varphi_{k}$ вигляду [5, §10.7]:

$$\varphi_{0}(z):=\frac{\sqrt{1-|a_{0}|^{2}}}{1-\overline{a_{0}}z},\leavevmode\nobreak\ \varphi_{k}(z):=\frac{\sqrt{1-|a_{k}|^{2}}}{1-\overline{a_{k}}z}\prod_{j=0}^{k-1}\frac{-|a_{j}|}{a_{j}}\frac{z-a_{j}}{1-\overline{a_{j}}z},\leavevmode\nobreak\ k=1,2,\ldots,$$ (1)

де при $a_{j}=0$ покладається $|a_{j}|/a_{j}=-1.$

Вiдомо [5, §10.7], що система Такенаки-Мальмквiста є ортонормованою системою на одиничному колi $\mathbb{T}:=\{z\in\mathbb{C}:|z|=1\}$, тобто

$$\langle\varphi_{k},\varphi_{l}\rangle:=\int_{\mathbb{T}}\varphi_{k}(z)\overline{\varphi_{l}(z)}\leavevmode\nobreak\ d\sigma(z)=\delta_{kl},\quad k,l=0,1,\ldots,$$

де $\sigma$ – нормована мiра Лебега на $\mathbb{T},$ $\delta_{kl}$ – символ Кронекера.

Кожному елементу системи $\varphi$ поставимо у вiдповiднiсть добуток Бляшке $B_{k}$ степеня $k,$ тобто функцiю вигляду

$$B_{0}(z):=1,\quad B_{k}(z):=\tau\prod_{j=0}^{k-1}\frac{z-a_{j}}{1-\overline{a_{j}}z},\leavevmode\nobreak\ n=1,2,\ldots,$$

де $a_{j}\in\mathbb{D},j=\overline{0,k-1},$ i $|\tau|=1.$

Лема 1.

Для довiльних значень $z,\zeta\in\mathbb{D}$ i будь-якого $n\in\mathbb{N}$ справджується тотожнiсть

$$\frac{1}{1-\overline{z}\zeta}=\sum_{k=0}^{n-1}\overline{\varphi_{k}(z)}\varphi_{k}(\zeta)+\frac{\overline{B_{n}(z)}{B_{n}(\zeta)}}{1-\overline{z}\zeta}.$$ (2)

Доведення леми 1 можна знайти в [1] (див. також роботу [6]).

Аналiтичну у крузi $\mathbb{D}$ функцiю $f$ вiдносять до простору Гардi $H_{2}(\mathbb{D}),$ якщо

$$\|f\|_{H_{2}}:=\sup_{0<\varrho<1}\left(\int_{\mathbb{T}}|f(\varrho z)|^{2}d\sigma(z)\right)^{1/2}<\infty.$$

Добре вiдомо, що функцiї з простору Гардi $H_{2}(\mathbb{D})$ мають на колi $\mathbb{T}$ граничнi значення по недотичних шляхах i

$$f(z)=\int_{\mathbb{T}}\frac{f(t)d\sigma(t)}{1-z\bar{t}},\quad\forall\leavevmode\nobreak\ z\in\mathbb{D}.$$ (3)

З леми 1 i формули (3) випливає, що для будь-якої функцiї $f\in H_{2}(\mathbb{D})$ i довiльного $n\in\mathbb{N}$ справджується зображення [4]

$$f(z)=\sum_{m=0}^{n-1}c_{m}(f)\varphi_{m}(z)+B_{n}(z)\int_{\mathbb{T}}\frac{\overline{B_{n}(t)}f(t)}{1-z\bar{t}}\leavevmode\nobreak\ d\sigma(t),\quad z\in\mathbb{D},$$ (4)

де

$$c_{m}(f):=\int_{\mathbb{T}}f(t)\overline{\varphi_{m}(t)}\leavevmode\nobreak\ d\sigma(t),\quad\leavevmode\nobreak\ m=0,1,\dots.$$

У теорiї просторiв Бергмана (Bergman spaces) важливу роль вiдiграє функцiя вигляду (див., наприклад, [7, p. 6])

$$\mathcal{K_{\alpha}}(z;w)=\frac{1}{(1-z\overline{w})^{2+\alpha}},\quad\alpha=0,1,\ldots,\quad z,w\in\mathbb{D},$$ (5)

яку називають (ваговим) ядром Бергмана для круга $\mathbb{D}.$

Позначимо

$${S}_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(z;w):=\sum_{m=0}^{n}c_{m}(\mathcal{K_{\alpha}})\varphi_{m}(z)$$ (6)

— частинну суму ряду Фур’є функцiї $\mathcal{K_{\alpha}}(z;w)$ за системою (1).

Справджується така лема.

Лема 2.

Нехай $a_{n}=a_{n-1}=\ldots=a_{n-\alpha}\equiv w\in\mathbb{D}.$ Тодi для довiльного $n=\alpha,\alpha+1,\ldots,$ i $z\in\mathbb{D}$

$$\mathcal{K_{\alpha}}(z;w)-{S}_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(z;w)=$$

$$=(-1)^{\alpha}\Big{(}\frac{\overline{w}}{1-|w|^{2}}\Big{)}^{\alpha+1}\Bigg{(}\frac{w-z}{1-\overline{w}z}\Bigg{)}^{\alpha+1}\frac{B_{n-\alpha}(z)\overline{B_{n-\alpha}(w)}}{(\overline{w}z-1)}.$$ (7)

Доведення. Оскiльки при $w\in\mathbb{D}$ буде $\mathcal{K_{\alpha}}\in H_{2}(\mathbb{D}),$ то використовуючи зображення (4), отримуємо

$$\mathcal{K_{\alpha}}(z;w)=\frac{1}{(1-z\overline{w})^{2+\alpha}}=\sum_{m=0}^{n}c_{m}(\mathcal{K_{\alpha}})\varphi_{m}(z)+B_{n+1}(z)\mathcal{J}_{n,\alpha}(z;w),$$ (8)

де

$$\mathcal{J}_{n,\alpha}(z;w):=\int_{\mathbb{T}}\frac{\overline{B_{n+1}(t)}\mathcal{K_{\alpha}}(t;w)}{1-z\bar{t}}d\sigma(t).$$ (9)

Покладемо

$$\pi_{n}(z):=\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}(a_{m}-z),\quad\tau_{n}(z):=\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}(1-\bar{a}_{m}z),\quad n=\alpha,\alpha+1,\ldots\leavevmode\nobreak\ .$$

Тодi

$$B_{n+1}(z)=B_{n-\alpha}(z)\Big{(}\frac{w-z}{1-\overline{w}z}\Big{)}^{\alpha+1}\left(\frac{|w|}{w}\right)^{\alpha+1}=$$

$$=\frac{\pi_{n-\alpha}(z)}{\tau_{n-\alpha}(z)}\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}\frac{|a_{m}|}{a_{m}}\Big{(}\frac{w-z}{1-\overline{w}z}\Big{)}^{\alpha+1}\left(\frac{|w|}{w}\right)^{\alpha+1}.$$ (10)

Звiдси, використовуючи визначення функцiї $\mathcal{K_{\alpha}}(z;w)$ i очевидну тотожнiсть

$$\overline{\Bigg{(}\frac{\pi_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\Bigg{)}}=\frac{\tau_{n}(t)}{\pi_{n}(t)},\quad t\in\mathbb{T},$$

будемо мати

$$\overline{B_{n+1}(t)}\mathcal{K_{\alpha}}(t;w)=\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}\frac{|a_{m}|}{\overline{a}_{m}}\left(\frac{|w|}{\overline{w}}\right)^{\alpha+1}\Bigg{(}\frac{1-\overline{w}t}{w-t}\Bigg{)}^{\alpha+1}\frac{\tau_{n-\alpha}(t)}{\pi_{n-\alpha}(t)}\frac{1}{(1-\overline{w}t)^{2+\alpha}}=$$

$$=\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}\frac{|a_{m}|}{\overline{a}_{m}}\left(\frac{|w|}{\overline{w}}\right)^{\alpha+1}\frac{\tau_{n-\alpha}(t)}{\pi_{n-\alpha}(t)}\frac{1}{(w-t)^{\alpha+1}(1-\overline{w}t)},\quad t\in\mathbb{T}.$$ (11)

З рiвностей (9) i (Ch0.Ex9), одержуємо

$$\mathcal{J}_{n,\alpha}(z;w)=\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}\frac{|a_{m}|}{\overline{a}_{m}}\left(\frac{|w|}{\overline{w}}\right)^{\alpha+1}\int_{\mathbb{T}}\frac{\tau_{n-\alpha}(t)}{\pi_{n-\alpha}(t)}\frac{1}{(w-t)^{\alpha+1}(1-\overline{w}t)}\frac{d\sigma(t)}{1-z\bar{t}}=$$

$$=\frac{1}{2\pi i}\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}\frac{|a_{m}|}{\overline{a}_{m}}\left(\frac{|w|}{\overline{w}}\right)^{\alpha+1}\int_{\mathbb{T}}\frac{\tau_{n-\alpha}(t)}{\pi_{n-\alpha}(t)}\frac{1}{(w-t)^{\alpha+1}(t-z)}\frac{dt}{1-\overline{w}t}.$$ (12)

У спiввiдношеннi (12) пiдiнтегральна функцiя

$$g_{n,\alpha}(t,w,z):=\frac{\tau_{n-\alpha}(t)}{\pi_{n-\alpha}(t)}\frac{1}{(w-t)^{\alpha+1}(t-z)}\frac{1}{1-\overline{w}t},\quad w,z\in\mathbb{D},\quad\alpha=0,1,\ldots,$$

як функцiя змiнної $t,$ зовнi одиничного круга $\mathbb{D}$ має єдиний простий полюс $1/\overline{w}$, а при $|t|\to\infty$ має порядок прямування до нуля $\mathcal{O}(|t|^{-2})$. Ураховуючи цi факти i змiнивши напрям iнтегрування, з рiвностi (12) за теоремою про лишки отримуємо

$$\mathcal{J}_{n,\alpha}(z;w)=-\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}\frac{|a_{m}|}{\overline{a}_{m}}\left(\frac{|w|}{\overline{w}}\right)^{\alpha+1}\lim_{t\to 1/\overline{w}}(t-1/\overline{w})g_{n,\alpha}(t,w,z)=$$

$$=\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}\frac{|a_{m}|}{\overline{a}_{m}}\left(\frac{|w|}{\overline{w}}\right)^{\alpha+1}\frac{1/\overline{w}}{(w-1/\overline{w})^{\alpha+1}(1/\overline{w}-z)}\frac{\tau_{n-\alpha}(1/\overline{w})}{\pi_{n-\alpha}(1/\overline{w})}=$$

$$=(-1)^{\alpha}\Big{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Big{)}^{\alpha+1}\frac{1}{\overline{w}z-1}\overline{\left(\frac{\prod\limits_{m=0}^{n-\alpha-1}(a_{m}-w)}{\prod\limits_{m=0}^{n-\alpha-1}(1-\overline{a}_{m}w)}\right)}\prod_{m=0}^{n-\alpha-1}\frac{|a_{m}|}{\overline{a}_{m}}=$$

$$=(-1)^{\alpha}\Big{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Big{)}^{\alpha+1}\frac{\overline{B_{n-\alpha}(w)}}{\overline{w}z-1}.$$ (13)

Оскiльки $|w|^{2}/w=\overline{w},$ то з рiвностей (8), (Ch0.Ex7) i (Ch0.Ex14) випливає формула (2).

Лему доведено.

Для довiльного фiксованого значення $\omega\in\mathbb{D}$ визначимо рацiональну функцiю

$$r_{\alpha,n}(z;w)=(1-z\overline{w})S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(z;w).$$ (14)

Справджується таке твердження.

Лема 3.

Нехай $a_{n}=a_{n-1}=\ldots=a_{n-\alpha}\equiv w\in\mathbb{D}.$ Тодi для довiльного $n\in\mathbb{N}$ i $z\in\mathbb{D}$

$$r_{\alpha,n}(z;w)=\frac{(1-|w|^{2})^{\alpha+1}+(-1)^{\alpha}(\overline{w}(w-z))^{\alpha+1}B_{n-\alpha}(z)\overline{B_{n-\alpha}(w)}}{(1-|w|^{2})^{\alpha+1}(1-\overline{w}z)^{\alpha+1}}$$ (15)

i функцiя $r_{\alpha,n}(z;w)$ задовольняє iнтерполяцiйнi умови

$$r_{\alpha,n}^{(s_{m}-1)}(a_{m};w)=\frac{(\alpha+s_{m}-1)!\leavevmode\nobreak\ \overline{w}^{s_{m}-1}}{(1-\overline{w}a_{m})^{\alpha+s_{m}}},\quad 0\leq m\leq n.$$ (16)

Доведення. Помноживши лiву i праву частину формули (2) на $(1-\overline{w}z)$ i врахувавши спiввiдношення (14), отримаємо рiвнiсть (15).

Нехай $s_{k}\geq 1$ — кратнiсть появи числа $a_{m}$ в послiдовностi $\{a_{j}\}_{j=0}^{m}$, а $p_{m}(n)$ — кратнiсть появи числа $a_{m}$ в $\{a_{j}\}_{j=0}^{n}$. Зрозумiло, що $1\leq s_{m}\leq p_{m}(n)$, $0\leq m\leq n$ i $s_{n}=p_{n}(n)$. Отже, якщо $0\leq j\leq s_{k}-1\leq p_{k}(n),$ то функцiя

$$\psi_{nj}(t)=\frac{\pi_{n}(t)}{(t-a_{m})^{j+1}}$$

є полiномом. Диференцiюючи $j$ разiв по $z$ формулу

$$\pi_{n}(z)=\frac{1}{2\pi i}\int_{\mathbb{T}}\frac{\pi_{n}(t)}{t-z}dt,\quad|z|\leq 1,$$ (17)

знаходимо

$$\frac{d^{j}}{dz^{j}}[\pi_{n}(z)]=\frac{j!}{2\pi i}\int_{\mathbb{T}}\frac{\pi_{n}(t)}{(t-z)^{j+1}}dt,$$

звiдки при $z=a_{m}$ одержуємо рiвнiсть

$$[\pi_{n}(a_{m})]^{(j)}=\frac{j!}{2\pi i}\int_{\mathbb{T}}\frac{\pi_{n}(t)}{(t-a_{m})^{j+1}}dt=\frac{j!}{2\pi i}\int_{\mathbb{T}}\psi_{nj}(t)dt=0,$$ (18)

яка виконується при всiх $0\leq j\leq s_{m}-1.$

Далi зауважимо, що

$$\frac{d^{s_{m}-1}}{dz^{s_{m}-1}}\Bigg{(}\frac{1}{(1-z\overline{w})^{\alpha+1}}\Bigg{)}=\frac{(\alpha+s_{m}-1)!\leavevmode\nobreak\ \overline{w}^{s_{m}-1}}{(1-z\overline{w})^{\alpha+s_{m}}},\quad 0\leq m\leq n.$$ (19)

Нарештi, пiсля $(s_{m}-1)$-кратного диференцiювання по $z$ тотожностi

$$\frac{1}{(1-z\overline{w})^{\alpha+1}}-r_{\alpha,n}(z;w)=(-1)^{\alpha}\Bigg{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Bigg{)}^{\alpha+1}\overline{B_{n-\alpha}(w)}B_{n+1}(z)=$$

$$=(-1)^{\alpha}\Bigg{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Bigg{)}^{\alpha+1}\overline{B_{n-\alpha}(w)}\leavevmode\nobreak\ \frac{\pi_{n+1}(z)}{\tau_{n+1}(z)}\prod_{m=0}^{n-1}\frac{|a_{m}|}{a_{m}},$$

у якiй $a_{n}=\ldots=a_{n-\alpha}\equiv w\in\mathbb{D},\leavevmode\nobreak\ z\in\mathbb{D},$ на пiдставi спiввiдношень (18) i (19), отримуємо (16), оскiльки

$$\frac{(\alpha+s_{m}-1)!\leavevmode\nobreak\ \overline{w}^{s_{m}-1}}{(1-a_{m}\overline{w})^{1+\alpha}}-r_{\alpha,n}^{(s_{m}-1)}(a_{m};w)=$$

$$=(-1)^{\alpha}\Bigg{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Bigg{)}^{\alpha+1}\overline{B_{n-\alpha}(w)}\prod_{k=0}^{n-1}\frac{|a_{k}|}{a_{k}}\sum_{j=0}^{s_{m}-1}C_{s_{m}-1}^{j}\frac{\pi_{n+1}^{(j)}(a_{m})}{\tau_{n+1}^{(s_{m}-j)}(a_{m})}=0.$$

Лему доведено.

Для даного $n$ $(1\leq n<\infty)$ позначимо через $\mathcal{R}(n)$ множину рацiональних функцiй вигляду

$$R_{n}(x)=c_{0}+\sum_{m=1}^{n}c_{m}\varphi_{m-1}(x).$$

Беручи до уваги визначення системи $\{\varphi_{m}(z)\}_{m=0}^{\infty}$, легко зрозумiти, що $\mathcal{R}(n)$ збiгається з множиною рацiональних функцiй вигляду

$$b_{0}^{(n)}+\sum_{j=1}^{n}\frac{b_{j}^{(n)}}{(1-\bar{a}_{j}x)^{s_{j}}}.$$

Основним результатом роботи є таке твердження.

Теорема 1.

На множинi функцiй $\mathcal{R}(n)$ мiнiмум функцiоналу

$$\mu_{\alpha}(R_{n}):=\int_{\mathbb{T}}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{2+\alpha}}-\frac{R_{n}(x)}{(1-x\overline{w})}\Big{|}^{2}d\sigma(x)$$ (20)

реалiзує функцiя

$$r_{\alpha,n}(x;w)=(1-x\overline{w})S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)\in\mathcal{R}(n),$$

де $S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)$ — частинна сумма порядку $n+1$ ряду Фур’є функцiї $\mathcal{K_{\alpha}}(x;w)$ по системi (1), $a_{n}=a_{n-1}=\ldots=a_{n-\alpha}\equiv w\in\mathbb{D},$ i при цьому виконується рiвнiсть

$$\inf_{R_{n}\in\mathcal{R}(n)}\mu_{\alpha}(R_{n})=\mu_{\alpha}(r_{\alpha,n})=\frac{|w|^{2\alpha+2}}{(1-|w|^{2})^{2\alpha+3}}|B_{n-\alpha}(w)|^{2}.$$ (21)

Доведення. З тотожностi (2) леми 2 випливає рiвнiсть

$$\int_{\mathbb{T}}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{2+\alpha}}-S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)\Big{|}^{2}d\sigma(x)=$$

$$=\Big{(}\frac{|\overline{w}|}{(1-|w|^{2})}\Big{)}^{2\alpha+2}|B_{n-\alpha}(w)|^{2}\int_{\mathbb{T}}\frac{|B_{n+1}(x)|^{2}}{|1-x\overline{w}|^{2}}d\sigma(x)=$$

$$=\frac{|w|^{2\alpha+2}}{(1-|w|^{2})^{2\alpha+3}}|B_{n-\alpha}(w)|^{2}.$$ (22)

Зауважимо, що довiльна рацiональна функцiя $R_{n}(x)\in\mathcal{R}(n)$ дозволяє зображення вигляду

$$R_{n}(x)=(1-x\overline{w})\sum_{m=0}^{n}c_{m}\varphi_{m}(x),\quad a_{n}=\ldots=a_{n-\alpha}\equiv w\in\mathbb{D},$$ (23)

з певними коефiцiєнтами $\{c_{m}\}_{k=0}^{n}$ i навпаки, для довiльного набору коефiцiєнтiв $\{c_{m}\}_{m=0}^{n}$ вираз з правої частини рiвностi (23) є деякою рацiональною функцiєю $R_{n}\in\mathcal{R}(n)$.

Внаслiдок цього i беручи до уваги визначення функцiї $r_{\alpha,n}(x;w)$ (рiвнiсть (14)), можна стверджувати, що для довiльної функцiї $R_{n}\in\mathcal{R}(n)$ функцiонал $\mu_{\alpha}(R_{n})$ має зображення

$$\mu_{\alpha}(R_{n})=\int_{\mathbb{T}}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{2+\alpha}}-\sum_{m=0}^{n}c_{m}\varphi_{m}(x)\Big{|}^{2}d\sigma(x),$$ (24)

з певними коефiцiєнтами $c_{m},\leavevmode\nobreak\ m=0,1,\ldots,n,$ i навпаки, для довiльного набору сталих $c_{m},\leavevmode\nobreak\ m=0,1,\ldots,n,$ вираз з правої частини спiввiдношення (24) є значенням функцiоналу $\mu_{\alpha}(R_{n})$ при деякому $R_{n}\in\mathcal{R}(n)$.

Ураховуючи те, що сума $S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)$ є $(n+1)$-м вiдрiзком ряду Фур’є функцiї $\mathcal{K_{\alpha}}(x;w)$ по ортонормованiй на одиничному колi $\mathbb{T}$ системi $\{\varphi_{m}\}_{m=0}^{\infty},$ зi спiввiдношень (Ch0.Ex24) i (24) для довiльної рацiональної функцiї $R_{n}\in\mathcal{R}(n)$ отримуємо

$$\mu_{\alpha}(R_{n})\geq\mu_{\alpha}(r_{\alpha,n})=$$

$$=\int_{\mathbb{T}}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{2+\alpha}}-S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)\Big{|}^{2}d\sigma(x)=\frac{|w|^{2\alpha+2}}{(1-|w|^{2})^{2\alpha+3}}|B_{n-\alpha}(w)|^{2}.$$ (25)

При цьому, знак рiвностi у (Ch0.Ex26) можливий лише у випадку, коли

$$R_{n}(x)=r_{\alpha,n}(x;w),\quad w\in\mathbb{D}.$$

Спiвставлення спiввiдношень (Ch0.Ex24) i (Ch0.Ex26) переконує нас у справедливостi формули (21).

Теорему доведено.

У випадку $\alpha=0$ ядра (5) мають вигляд

$$\mathcal{K}_{0}(z;w):=\mathcal{K}(z;w)=\frac{1}{(1-z\overline{w})^{2}},\quad z,w\in\mathbb{D},$$

i називаються (звичайними) ядрами Бергмана [7, p. 6].

Покладаючи $\alpha=0,$ з теореми 1 отримуємо такий наслiдок.

Наслiдок 1.

На множинi функцiй $\mathcal{R}(n)$ мiнiмум функцiоналу

$$\mu(\mathcal{K};R_{n}):=\int_{\mathbb{T}}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{2}}-\frac{R_{n}(x)}{(1-x\overline{w})}\Big{|}^{2}d\sigma(x)$$ (26)

реалiзує функцiя

$$r_{n}(x;w)=(1-x\overline{w})S_{n+1}(\mathcal{K})(x;w)\in\mathcal{R}(n),$$

де $S_{n+1}(\mathcal{K})(x;w)$ — частинна сумма порядку $n+1$ ряду Фур’є функцiї $\mathcal{K}(x;w)$ по системi (1), $a_{n}\equiv w\in\mathbb{D},$ i при цьому виконується рiвнiсть

$$\inf_{R_{n}\in\mathcal{R}(n)}\mu(\mathcal{K};R_{n})=\mu(\mathcal{K};r_{n})=\frac{|wB_{n}(w)|^{2}}{(1-|w|^{2})^{3}}.$$ (27)

Використовуючи лему 2 i теорему 1 отримуємо таке твердження.

Теорема 2.

Серед рацiональних функцiй $R_{n}\in\mathcal{R}(n)$ мiнiмум функцiоналу

$$\nu_{\alpha}(R_{n}):=\sup_{|x|=1}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{1+\alpha}}-R_{n}(x)\Big{|},\quad R_{n}\in\mathcal{R}(n),\quad\alpha=0,1,\ldots,$$ (28)

реалiзує функцiя

$$r_{\alpha,n}(x;w)=(1-x\overline{w})S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)\in\mathcal{R}(n),$$

де $S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)$ — частинна сумма порядку $n+1$ ряду Фур’є функцiї $\mathcal{K_{\alpha}}(x;w)$ по системi (1), $a_{n}=a_{n-1}=\ldots=a_{n-\alpha}\equiv w\in\mathbb{D},$ i при цьому

$$\inf_{R_{n}\in\mathcal{R}(n)}\nu_{\alpha}(R_{n})=\nu_{\alpha}(r_{\alpha,n})=\Bigg{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Bigg{)}^{1+\alpha}|B_{n-\alpha}(w)|.$$ (29)

Зi спiввiдношення (28) випливає, що при $\alpha=0$ величина з правої частини рiвностi (29) є найкращим рiвномiрним наближенням ядра Кошi, тобто функцiї вигляду

$$\mathcal{C}(z;w):=\frac{1}{1-z\overline{w}},\quad z,w\in\mathbb{D},$$

на одиничному колi за допомогою рацiональних функцiй з множини $\mathcal{R}(n).$ Її точне значення вперше було отримане в [6].

Доведення. Дiйсно, зi спiввiдношень (20), (21) i (29) одержуємо

$$\Big{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Big{)}^{2\alpha+2}\frac{|B_{n-\alpha}(w)|^{2}}{1-|w|^{2}}\leq\mu_{\alpha}(R_{n})=\int_{\mathbb{T}}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{2+\alpha}}-\frac{R_{n}(x)}{1-x\overline{w}}\Big{|}^{2}d\sigma(x)=$$

$$=\int_{\mathbb{T}}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{1+\alpha}}-R_{n}(x)\Big{|}^{2}\frac{d\sigma(x)}{|1-x\overline{w}|^{2}}\leq\nu^{2}_{\alpha}(R_{n})\int_{\mathbb{T}}\frac{d\sigma(x)}{|1-x\overline{w}|^{2}}=\frac{\nu^{2}_{\alpha}(R_{n})}{1-|w|^{2}},$$

звiдки випливає, що для довiльного $R_{n}\in\mathcal{R}(n)$

$$\inf_{R_{n}\in w(a_{k})}\nu_{\alpha}(R_{n})\geq\Bigg{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Bigg{)}^{1+\alpha}|B_{n-\alpha}(w)|.$$

З iншого боку, використовуючи тотожнiсть (2), знаходимо

$$\nu_{\alpha}(r_{\alpha,n})=\sup_{x\in\mathbb{T}}\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{1+\alpha}}-(1-x\overline{w})S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)\Big{|}=$$

$$=\sup_{x\in\mathbb{T}}|1-x\overline{w}|\Big{|}\frac{1}{(1-x\overline{w})^{2+\alpha}}-S_{n+1}(\mathcal{K_{\alpha}})(x;w)\Big{|}=$$

$$=\sup_{x\in\mathbb{T}}|1-x\overline{w}|\bigg{|}\bigg{(}\frac{\overline{w}}{1-|w|^{2}}\bigg{)}^{1+\alpha}\overline{B_{n-\alpha}(w)}\frac{B_{n+1}(x)}{\overline{w}x-1}\bigg{|}=$$

$$=\Bigg{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Bigg{)}^{1+\alpha}|B_{n-\alpha}(w)|\sup_{x\in\mathbb{T}}|B_{n+1}(x)|=\Bigg{(}\frac{|w|}{1-|w|^{2}}\Bigg{)}^{1+\alpha}|B_{n-\alpha}(w)|.$$

Теорему доведено.