Анотацiя

We establish the exact-order estimates of the best approximations of the functions from anisotropic Nikol’skii–Besov classes of several variables by entire functions in the Lebesgue spaces.

Одержано точнi за порядком оцiнки найкращого наближення функцiй з анiзотропних класiв Нiкольського–Бєсова функцiй багатьох змiнних цiлими функцiями у просторах Лебега.

UDC 517.51

The best approximation of functions from anisotropic Nikol’skii–Besov classes defined in $\mathbb{R}^{d}$

Найкраще наближення функцiй з анiзотропних класiв Нiкольського–Бєсова визначених на $\mathbb{R}^{d}$

У роботi дослiджується питання найкращого наближення функцiй з анiзотропних класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ [1], [2], де параметр $\boldsymbol{r}$ — $d$-вимiрний вектор з додатними координатами ($r_{j}>0$, $j=\overline{1,d}$). Похибка наближення при цьому вимiрюється у метрицi простору $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ $1<p\leqslant q<\infty$. В якостi апарату наближення використовуються цiлi функцiї експоненцiального типу (див., наприклад, [3]) з носiями їх перетворення Фур’є в $d$-вимiрних паралелепiпедах.

1. Основнi позначення та означення класiв Нiкольського–Бєсова. Нехай $\mathbb{R}^{d}$, $d\geqslant 1$ — $d$-вимiрний евклiдiв простiр з елементами ${\boldsymbol{x}=(x_{1},...,x_{d})}$, ${(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+...+x_{d}y_{d}}$. ${L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$, ${1\leqslant p\leqslant\infty}$, — простiр вимiрних на $\mathbb{R}^{d}$ функцiй ${f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},...,x_{d})}$ зi скiнченною нормою

$$\|f\|_{L_{p}(\mathbb{R}^{d})}=\|f\|_{p}:=\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|^{p}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{p}},\ 1\leqslant p<\infty,$$

$$\|f\|_{L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})}=\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|.$$

Для $k\in\mathbb{N}$, $\boldsymbol{h}\in\mathbb{R}^{d}$ означимо модуль гладкостi $k$-го порядку функцiї ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ за змiнною $x_{i}$, який будемо позначати $\omega_{k}(f,{t}e_{i})_{p}$, такою формулою:

$$\omega_{k}(f,{t}e_{i})_{p}=\sup\limits_{|\boldsymbol{h}|\leqslant{t}}\|\Delta^{k}(f,\boldsymbol{h}e_{i})\|_{p}=\sup\limits_{|\boldsymbol{h}|\leqslant{t}}\bigg{\|}\sum\limits_{l=0}^{k}(-1)^{k-l}C_{k}^{l}f(\boldsymbol{x}+l\boldsymbol{h}e_{i})\bigg{\|}_{p},$$

де $|\boldsymbol{h}|=\sqrt{h_{1}^{2}+\ldots+h_{d}^{2}}$ — евклiдова норма вектора $\boldsymbol{h}$, а $e_{i}$ — одиничний вектор, який направлений вздовж осi $x_{i}$.

Нехай $r_{i}>0$, $r_{i}=\bar{r_{i}}+\alpha_{i}$, де $\bar{r_{i}}$ — цiле, $0<\alpha_{i}\leqslant 1$, $i=\overline{1,d}$.

Означення 1. Будемо говорити, що функцiя $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ належить простору $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant p,\ \theta\leqslant\infty$, $\boldsymbol{r}>0$, якщо вона має iнтегрованi в степенi $p$ на $\mathbb{R}^{d}$ частковi, узагальненi в сенсi Соболєва, похiднi вигляду

$$D_{i}^{k}f=\frac{\partial^{k}f}{\partial^{k}x_{i}},\ k=\overline{0,\bar{r_{i}}},\ i=\overline{1,d},$$

i при цьому

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}=\|f\|_{p}+\sum\limits_{i=1}^{d}\left(\int\limits^{\infty}_{0}{t}^{-\theta\alpha_{i}-1}\omega_{1+[\alpha_{i}]}^{\theta}(D_{i}^{\bar{r_{i}}}f,{t}e_{i})_{p}{dt}\right)^{\frac{1}{\theta}}<\infty\ \mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ 1\leqslant\theta<\infty$$

та

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}}=\|f\|_{H^{\boldsymbol{r}}_{p}}=\|f\|_{\infty}+\sum\limits_{i=1}^{d}\sup{t}^{-\alpha_{i}-1}\omega_{1+[\alpha_{i}]}(D_{i}^{\bar{r_{i}}}f,{t}e_{i})_{p}<\infty\ \mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ \theta=\infty.$$

Вiдзначимо, що з так введеною нормою простори $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ будуть банаховими.

Простори $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ були введенi О. В. Бєсовим [2] i $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}(\mathbb{R}^{d})=H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{R}^{d})$, де $H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{R}^{d})$ — простори, якi ввiв С. М. Нiкольський [1]. Далi, зберiгаючи тi самi позначення, будемо розглядати класи $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$, тобто одиничнi кулi у просторах $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$:

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d}):=\left\{f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})}\leqslant 1\right\}.$$

Крiм цього, для спрощення записiв, замiсть $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ та $H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{R}^{d})$ будемо використовувати позначення $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ та $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$.

Зазначимо, що важливим для встановлення результатiв є той факт, що простори $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ зi зростанням параметра $\theta$ розширюються (див., наприклад, [3, с. 278]), тобто

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta^{\prime}}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}=H^{\boldsymbol{r}}_{p},\ \ \ 1\leqslant\theta<\theta^{\prime}\leqslant\infty.$$ (1)

Наведемо один результат П. I. Лiзоркiна (див. [4]), який дає можливiсть означити норму функцiй з просторiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ в iншiй формi, яка в подальшому зумовлює використання перетворення Фур’є в теорiї даних просторiв.

Для цього попередньо наведемо необхiднi означення.

Назвемо найкращим наближенням функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ за допомогою цiлих функцiй степеня $\nu_{1},\ldots,\nu_{d}$ величину

$$E_{\nu_{1},\ldots,\nu_{d}}(f)_{p}=\inf\limits_{g_{\nu_{1},\ldots,\nu_{d}}}\|f-g_{\nu_{1},\ldots,\nu_{d}}\|_{p}$$ (2)

де $\inf$ береться по всiх цiлих функцiях $g_{\nu_{1},\ldots,\nu_{d}}(x_{1},\ldots,x_{d})$ степеня $\nu_{1},\ldots,\nu_{d}$ вiдповiдно за змiнними $x_{1},\ldots,x_{d}$.

Теорема A [4]. Функцiя $f$ належить простору $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$, $\boldsymbol{r}>0$, ${1\leqslant p,\theta\leqslant\infty}$, тодi i тiльки тодi, коли вона зображується збiжним у метрицi простору $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ рядом

$$f(\boldsymbol{x})=\sum\limits_{s=0}^{\infty}P_{\boldsymbol{a}^{s}}(\boldsymbol{x}),\ \ P_{\boldsymbol{a}^{s}}(\boldsymbol{x})=P_{a_{1}^{s},\ldots,a_{d}^{s}}(\boldsymbol{x}),$$ (3)

де $P_{\nu_{1},\ldots,\nu_{d}}(\boldsymbol{x})$ — цiлi функцiї степеня не вищого за $\nu_{1},\ldots,\nu_{d}$ по кожнiй змiннiй $x_{1},\ldots,x_{d}$ вiдповiдно, i виконується умова

$$\left(\sum\limits_{s=0}^{\infty}b^{s\theta}\|P_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}<\infty,\ \ \mbox{\T2A\cyrd\T2A\cyre}\ \ b=a_{i}^{r_{i}}>1,\ i=\overline{1,d}.$$ (4)

Окрiм цього має мiсце оцiнка

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\leqslant C_{1}\left(\sum\limits_{s=0}^{\infty}b^{s\theta}\|P_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}.$$ (5)

Якщо, крiм того, частиннi суми $n$-го порядку ряду $(\ref{f-efet})$ реалiзують найкраще наближення або дають порядок найкращого наближення, то вираз у лiвiй частинi $(\ref{f-norm-dek1})$ i $\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}$ еквiвалентнi, тобто разом iз $\eqref{f-norm-dek2}$ має мiсце оцiнка

$$\left(\sum\limits_{s=0}^{\infty}b^{s\theta}\|P_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\leqslant C_{2}\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}.$$

На основi теореми А дамо еквiвалентне означення анiзотропних просторiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$, яким будемо користуватися у подальших мiркуваннях. Для цього нагадаємо означення перетворення Фур’є (див., наприклад, [5]) з використанням якого дається вiдповiдне означення.

Нехай $S=S(\mathbb{R}^{d})$ — простiр Л. Шварца основних нескiнченно диференцiйовних на $\mathbb{R}^{d}$ комплекснозначних функцiй $\varphi$, що спадають на нескiнченностi разом зi своїми похiдними швидше за будь-який степiнь функцiї $|\boldsymbol{x}|^{-1}$ (див., наприклад, [5], [6]). Через $S^{\prime}$ позначимо простiр лiнiйних неперервних функцiоналiв на $S$. Зазначимо, що елементами простору $S^{\prime}$ є узагальненi функцiї. Якщо $f\in S^{\prime}$ i $\varphi\in S$, то $\langle f,\varphi\rangle$ позначає значення $f$ на $\varphi$.

Перетворення Фур’є $\mathfrak{F}\varphi:S\rightarrow S$ визначається згiдно з формулою

$$(\mathfrak{F}\varphi)(\boldsymbol{\lambda})=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\varphi(\boldsymbol{t})e^{-i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{t}\equiv\widetilde{\varphi}(\boldsymbol{\lambda}).$$

Обернене перетворення Фур’є $\mathfrak{F}^{-1}\varphi:\ S\rightarrow S$ задається таким чином:

$$(\mathfrak{F}^{-1}\varphi)(\boldsymbol{t})=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\varphi(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{\lambda}\equiv\widehat{\varphi}(\boldsymbol{t}).$$

Перетворення Фур’є узагальнених функцiй $f\in S^{\prime}$ (для нього ми зберiгаємо те ж позначення) визначається згiдно з формулою

$$\langle\mathfrak{F}f,\varphi\rangle=\langle f,\mathfrak{F}\varphi\rangle\ \ \ (\langle\widetilde{f},\varphi\rangle=\langle f,\widetilde{\varphi}\rangle),$$

де $\varphi\in S$.

Обернене перетворення Фур’є узагальненої функцiї $f\in S^{\prime}$ також позначимо $\mathfrak{F}^{-1}f$, i визначається воно аналогiчно до прямого перетворення Фур’є згiдно з формулою

$$\langle\mathfrak{F}^{-1}f,\varphi\rangle=\langle f,\mathfrak{F}^{-1}\varphi\rangle\ \ \ (\langle\widehat{f},\varphi\rangle=\langle f,\widehat{\varphi}\rangle).$$

Зазначимо, що кожна функцiя $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant p\leqslant\infty$, визначає лiнiйний неперервний функцiонал на $S$ згiдно з формулою

$$\langle f,\varphi\rangle=\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}f(\boldsymbol{x})\varphi(\boldsymbol{x})d\boldsymbol{x},\ \ \varphi\in S,$$

i, як наслiдок, у цьому сенсi вона є елементом $S^{\prime}$. Тому перетворення Фур’є функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant p\leqslant\infty$, можна розглядати як перетворення Фур’є узагальненої функцiї $\langle f,\varphi\rangle$.

Носiєм узагальненої функцiї $f$ будемо називати замикання $\overline{\mathfrak{N}}$ такої множини точок $\mathfrak{N}\subset\mathbb{R}^{d}$, що для довiльної $\varphi\in S$, яка дорiвнює нулю в $\overline{\mathfrak{N}}$, виконується рiвнiсть $\langle f,\varphi\rangle=0$. Носiй узагальненої функцiї $f$ будемо позначати через $\mbox{supp}\,f$. Також будемо говорити, що функцiя $f$ зосереджена на множинi $G$, якщо $\mbox{supp}\,f\subseteq G$.

У подальшому будемо користуватися такими позначеннями. Нехай функцiя $f$ представлена iнтегралом Фур’є

$$f(\boldsymbol{x})=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{x})}d\boldsymbol{\lambda}.$$

Тодi вiдрiзком iнтегралу Фур’є функцiї $f$ назвемо вираз

$$S_{\boldsymbol{\sigma}}(f)=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{-\sigma_{1}}^{\sigma_{1}}\ldots\int\limits_{-\sigma_{d}}^{\sigma_{d}}\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{x})}d\boldsymbol{\lambda},$$

де $\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})$ — перетворення Фур’є функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$.

Нехай $D_{\boldsymbol{a}^{s}}=D_{a_{1}^{s},\ldots,a_{d}^{s}}$ — паралелепiпед: $|\lambda_{j}|<a_{j}^{s}$, $j=\overline{1,d}$, $s\geqslant 0$, а ${\Gamma_{\boldsymbol{a}^{s}}=D_{\boldsymbol{a}^{s}}-D_{\boldsymbol{a}^{s-1}}}$ при $s\geqslant 1$ i $\Gamma_{\boldsymbol{a}^{0}}=D_{\boldsymbol{a}^{0}}$. Покладемо

$$f_{\boldsymbol{a}^{s}}=S_{\boldsymbol{a}^{s}}(f)-S_{\boldsymbol{a}^{s-1}}(f)=\int\limits_{\Gamma_{\boldsymbol{a}^{s}}}\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{x})}d\boldsymbol{\lambda},s\geqslant 1,$$

i

$$f_{\boldsymbol{a}^{0}}=S_{\boldsymbol{a}^{0}}(f)=\int\limits_{\Gamma_{\boldsymbol{a}^{0}}}\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{x})}d\boldsymbol{\lambda}.$$

Представлення функцiї $f$ рядом

$$f=f_{\boldsymbol{a}^{0}}+\sum\limits_{s=1}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}=\sum\limits_{s=0}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}$$

будемо називати розшаруванням $f$ ($\boldsymbol{a}$-розшаруванням $f$). У випадку, коли $f\in L_{p}$, ${p>2}$, $S_{\boldsymbol{a}^{s}}(f)$ розумiють, взагалi кажучи, як результат дiї на $f$ деякого оператора, який в образах Фур’є зводиться до множення на характеристичну функцiю областi $D_{\boldsymbol{a}^{s}}$ (див. [5], (§3, гл.1)).

Для функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ розглянемо величину

$$\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(f)_{p}=\|f-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\|_{p},\ \ n\in\mathbb{N},$$ (6)

яка називається наближенням функцiї $f$ $\boldsymbol{a}^{n}$-вiдрiзками iнтеграла Фур’є.

У випадку $1<p<\infty$ величини (2) i (6) мають один i той же порядок [4], тобто для функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$

$$\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(f)_{p}\asymp E_{\boldsymbol{a}^{n}}(f)_{p}.$$ (7)

Далi для вектора $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$, $r_{j}>0$, $j=\overline{1,d}$, введемо величину

$$g(\boldsymbol{r})=\Bigg{(}\frac{1}{d}\sum\limits_{j=1}^{d}\frac{1}{r_{j}}\Bigg{)}^{-1}.$$ (8)

Зауважимо, що при $r_{1}=r_{2}=\ldots=r_{d}=r$ маємо $g(\boldsymbol{r})=r$.

Тодi для норми анiзотропних просторiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$, згiдно з теоремою А, можна записати спiввiдношення [4]:

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})}\asymp\left(\sum\limits_{s=0}^{\infty}b^{s\theta}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}<\infty,\ \ \mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ \ 1\leqslant\theta<\infty,$$ (9)

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}(\mathbb{R}^{d})}\asymp\sup\limits_{s\geqslant 0}b^{s}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}<\infty,$$ (10)

де $b=2^{g(\boldsymbol{r})}$, тобто $a_{j}=2^{g(\boldsymbol{r})/r_{j}}$, $j=\overline{1,d}$.

2. Наближення класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ у метрицi простору $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, ${1<p\leqslant q<\infty}$.

Попередньо сформулюємо твердження, яке буде iстотно використовуватися при встановленнi результатiв.

Теорема Б [3, c. 150]. Якщо $1\leqslant p_{1}\leqslant p_{2}\leqslant\infty$, то для цiлої функцiї експоненцiального типу $g=g_{\boldsymbol{\nu}}\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ має мiсце ‘‘нерiвнiсть рiзних метрик’’

$$\|g_{\boldsymbol{\nu}}\|_{L_{p_{2}}(\mathbb{R}^{d})}\leqslant 2^{d}\left(\prod\limits_{j=1}^{d}\nu_{k}\right)^{\frac{1}{p_{1}}-\frac{1}{p_{2}}}\|g_{\boldsymbol{\nu}}\|_{L_{p_{1}}(\mathbb{R}^{d})}.$$ (11)

Наведемо одержанi результати.

Теорема 1. Нехай $1<p\leqslant q<\infty$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$. Тодi для ${g(\boldsymbol{r})>d\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}$, мають мiсце порядковi спiввiдношення

$${\mathcal{E}}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta})_{q}\asymp{{E}}_{\boldsymbol{a}^{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta})_{q}\asymp 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})-d\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)\right)},$$ (12)

де $a_{j}=2^{g(\boldsymbol{r})/r_{j}}$, $j=\overline{1,d}$.

Доведення.  Спочатку отримаємо в (12) оцiнки зверху. Оскiльки ${B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}=H^{\boldsymbol{r}}_{p}}$, $1\leqslant\theta<\infty$, то шукану оцiнку достатньо отримати для величини $\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(H_{p}^{\boldsymbol{r}})_{q}$. У залежностi вiд спiввiдношення мiж параметрами $p$ i $q$ розглянемо два випадки.

1) Нехай $1<p=q<\infty$. Оскiльки для $f\in H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ згiдно з (10) ${\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}\ll 2^{-sg(\boldsymbol{r})}}$, то скориставшись нерiвнiстю Мiнковського, будемо мати

$${\mathcal{E}}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(f)_{p}=\|f-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\|_{p}=\Big{\|}\sum\limits_{s=0}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\Big{\|}_{p}=$$

$$=\Big{\|}\sum\limits_{s=n}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}\Big{\|}_{p}\leqslant\sum\limits_{s=n}^{\infty}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}\leqslant\sum\limits_{s=n}^{\infty}2^{-sg(\boldsymbol{r})}\ll 2^{-ng(\boldsymbol{r})}.$$

2) Нехай тепер $1<p<q<\infty$. Тодi для $f\in H^{\boldsymbol{r}}_{p}$, врахувавши (10) та скориставшись нерiвностями Мiнковського i рiзних метрик Нiкольського (11), можемо записати

$$\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(f)_{q}=\|f-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\|_{q}=\Big{\|}\sum\limits_{s=n}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}\Big{\|}_{q}\leqslant\sum\limits_{s=n}^{\infty}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{q}\ll$$

$$\ll\sum\limits_{s=n}^{\infty}2^{sd\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}\ll\sum\limits_{s=n}^{\infty}2^{sd\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}2^{-sg(\boldsymbol{r})}=$$

$$=\sum\limits_{s=n}^{\infty}2^{-s\left(g(\boldsymbol{r})-d\left(\frac{1}{p}+\frac{1}{q}\right)\right)}\ll 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})-d\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)\right)}.$$

Оцiнку зверху для величини $\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(H_{p}^{\boldsymbol{r}})_{q}$ i, таким чином, згiдно з (7) для найкращого наближення $E_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(H_{p}^{\boldsymbol{r}})_{q}$ встановлено.

Отримаємо тепер в (12) оцiнки знизу. Оскiльки має мiсце вкладення ${B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}$, $1<\theta\leqslant\infty$, то шукану оцiнку достатньо отримати для величини $\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,1})_{q}$. Iншими словами достатньо оцiнити знизу величину ${\|f-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\|_{q}}$ для деякої функцiї ${f\in B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}}$.

З цiєю метою розглянемо функцiю $F_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})$ на основi якої побудуємо функцiю для якої досягається оцiнка (12).

Нехай $\boldsymbol{k}\in\mathbb{N}^{d}$, $\boldsymbol{k}=(k,\ldots,k)$,

$$F_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}$$

та

$$F_{0}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{x_{j}}}{x_{j}}.$$

Тодi для перетворення Фур’є функцiї $F_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})$ має мiсце спiввiдношення

$$\mathfrak{F}F_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})=\chi_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{\lambda})=\prod\limits_{j=1}^{d}\chi_{k}(\lambda_{j}),$$

де

$$\chi_{k}(\lambda_{j})=\begin{cases}1,&a_{j}^{k-1}<|\lambda_{j}|<a_{j}^{k},\\ \frac{1}{2},&|\lambda_{j}|=a_{j}^{k-1}\ \mbox{\T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro}\ |\lambda_{j}|=a_{j}^{k},\\ 0&\mbox{--- \T2A\cyrv \T2A\cyrii\T2A\cyrn\T2A\cyrsh\T2A\cyri\T2A\cyrh \T2A\cyrv\T2A\cyri\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrd\T2A\cyrk\T2A\cyra\T2A\cyrh},\end{cases}$$

$$\chi_{0}(x_{j})=\begin{cases}1,&|\lambda_{j}|<1;\\ \frac{1}{2},&|\lambda_{j}|=1;\\ 0,&|\lambda_{j}|>1.\end{cases}$$

Вiдповiдно для оберненого перетворення будемо мати

$$\mathfrak{F}^{-1}\chi_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{\lambda})=F_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x}).$$

Вiдзначимо, що таким чином $F_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})$ — цiла функцiя з $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$, носiй перетворення Фур’є якої зосереджене в $\Gamma_{\boldsymbol{a}^{\boldsymbol{k}}}$.

Перш нiж безпосередньо перейти до встановлення оцiнки знизу в (12), одержимо порядок величини

$$\|F_{\boldsymbol{k}}\|_{p}=\bigg{\|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\bigg{\|}_{p}.$$ (13)

Для оцiнки зверху будемо мати

$$\|F_{\boldsymbol{k}}\|_{p}=\bigg{\|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\bigg{\|}_{p}\leqslant$$

$$\leqslant\bigg{\|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}\bigg{\|}_{p}+\bigg{\|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\bigg{\|}_{p}=$$

$$=\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}\prod\limits_{j=1}^{d}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}+\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}\prod\limits_{j=1}^{d}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}=$$

$$=\left(\frac{2}{\pi}\right)^{\frac{d}{2}}\prod\limits_{j=1}^{d}\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}+\left(\frac{2}{\pi}\right)^{\frac{d}{2}}\prod\limits_{j=1}^{d}\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}=$$

$$=\left(\frac{2}{\pi}\right)^{\frac{d}{2}}\prod\limits_{j=1}^{d}\left(a_{j}^{k(p-1)}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\frac{\sin{x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}+\left(\frac{2}{\pi}\right)^{\frac{d}{2}}\prod\limits_{j=1}^{d}\left(a_{j}^{(k-1)(p-1)}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\frac{\sin{x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}\ll$$

$$\ll\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{\frac{k(p-1)}{p}}+\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{\frac{(k-1)(p-1)}{p}}\ll\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{k\left(1-\frac{1}{p}\right)}=\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{k/p^{\prime}}.$$ (14)

Врахувавши, що $a_{j}=2^{g(\boldsymbol{r})/r_{j}}$ та спiввiдношення (8), оцiнку (14) продовжимо таким чином

$$\|F_{\boldsymbol{k}}\|_{p}\ll\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{k/p^{\prime}}=\prod\limits_{j=1}^{d}2^{kg(\boldsymbol{r})/r_{j}p^{\prime}}=2^{\frac{kg(\boldsymbol{r})}{p^{\prime}}\sum\limits_{j=1}^{d}\frac{1}{r_{j}}}=2^{\frac{kg(\boldsymbol{r})}{p^{\prime}}\frac{d}{g(\boldsymbol{r})}}=2^{\frac{dk}{p^{\prime}}}.$$ (15)

При оцiнцi норми $\|F_{\boldsymbol{k}}\|_{p}$ знизу, отримаємо

$$\|F_{\boldsymbol{k}}\|_{p}=\bigg{\|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\bigg{\|}_{p}\geqslant$$

$$\geqslant\bigg{|}\Big{\|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}\Big{\|}_{p}-\Big{\|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\Big{\|}_{p}\bigg{|}=$$

$$=\left|\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}\prod\limits_{j=1}^{d}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}-\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}\prod\limits_{j=1}^{d}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}\right|=$$

$$=\left(\frac{2}{\pi}\right)^{\frac{d}{2}}\left|\prod\limits_{j=1}^{d}\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\frac{\sin{a_{j}^{k}x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\Big{|}\frac{\sin{a_{j}^{k-1}x_{j}}}{x_{j}}\Big{|}^{p}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}\right|\gg$$

$$\gg\left|\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{\frac{k(p-1)}{p}}-\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{\frac{(k-1)(p-1)}{p}}\right|\gg(2^{\frac{dk}{p^{\prime}}}-2^{\frac{d(k-1)}{p^{\prime}}})\gg 2^{\frac{dk}{p^{\prime}}}$$ (16)

Спiвставивши (15) i (16), для $\|F_{\boldsymbol{k}}\|_{p}$ можемо записати порядкове спiввiдношення

$$\|F_{\boldsymbol{k}}\|_{p}\asymp 2^{\frac{dk}{p^{\prime}}}.$$ (17)

Далi розглянемо функцiю

$$g_{1}(\boldsymbol{x})=C_{1}2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}F_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{x}),$$

де $\boldsymbol{n}=(n,\ldots,n)\in\mathbb{N}^{d}$, $1/p+1/p^{\prime}=1$, $C_{1}>0$.

Покажемо, що з деякою константою $C_{1}>0$ функцiя $g_{1}$ належить класу $B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}(\mathbb{R}^{d})$. Згiдно з (9) та (17) маємо

$$\|g_{1}\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}}\asymp\sum\limits_{s}2^{sg(\boldsymbol{r})}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}(g_{1})\|_{p}\asymp$$

$$\asymp\sum\limits_{s}2^{sg(\boldsymbol{r})}2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{p}=2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}\sum\limits_{s}2^{sg(\boldsymbol{r})}2^{\frac{dn}{p^{\prime}}}\ll$$

$$\ll 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}2^{ng(\boldsymbol{r})}2^{\frac{dn}{p^{\prime}}}=1.$$

Оскiльки, за вибором функцiї $g_{1}$ для неї має мiсце спiввiдношення $S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(g_{1})=0$, то

$$\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,1})_{q}\geqslant\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(g_{1})_{q}=\|g_{1}-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(g_{1})\|_{q}=\|g_{1}\|_{q}\gg$$

$$\gg 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{q}\gg 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}2^{\frac{dn}{q^{\prime}}}=2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})-d\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)\right)}.$$

Оцiнку знизу в (12) встановлено. Теорему доведено.

Зауваження 1. У випадку $r_{1}=\ldots=r_{d}=r$, тобто для iзотропних класiв Нiкольського–Бєсова $B^{r}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$, оцiнку (12) встановлено в [8]. Зазначимо також, що апроксимативнi характеристики iзотропних класiв $B^{r}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ дослiджувалися у роботi [9].

Зауваження 2. Анiзотропнi класи Нiкольського–Бєсова функцiй багатьох змiнних, що визначенi на $\mathbb{R}^{d}$ з точки зору знаходження точних за порядком значень деяких апроксимативних характеристик дослiджувалися, зокрема, у роботах [10], [11], а iзотропнi та анiзотропнi класи Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй багатьох змiнних — у роботах [12] – [15].

Зауваження 3. В одномiрному випадку $(d=1)$ анiзотропнi класи Нiкольського–Бєсова збiгаються з класами Нiкольського–Бєсова мiшаної гладкостi, якi дослiджувалися в роботах [16], [17]. Розв’язку ряду екстремальних проблем апроксимацiї функцiй визначених на прямiй присвяченi роботи С. Б. Вакарчука [18], [19], де також проведено детальний порiвняльний аналiз завершених результатiв, якi пов’язанi з розв’язком екстремальних задач теорiї наближення в перiодичному випадку i випадку всiєї дiйсної осi.

Contact information: Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01004, Kyiv, Ukraine.

E-mail: Yan.Sergiy@gmail.com