УДК 517.5

A.S. Serdyuk, I.V. Sokolenko
(Institute of Mathematics of National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev)

А. С. Сердюк, I. В. Соколенко
(Iнститут математики Нацiональної академiї наук України, Київ)

Approximation of classes of convolutions of
periodic functions by linear methods constructed
on basis of Fourier-Lagrange coefficients

Апроксимацiя класiв згорток перiодичних функцiй
лiнiйними методами, побудованими
на основi коефiцiєнтiв Фур’є–Лагранжа

We calculate the least upper bounds of pointwise and uniform approximations for classes of $2\pi$-periodic functions expressible as convolutions of an arbitrary square summable kernel with functions, which belong to the unit ball of the space $L_{2}$, by linear polynomial methods constructed on the basis of their Fourier-Lagrange coefficients.

Знайдено точнi верхнi межi поточкових та рiвномiрних наближень класiв $2\pi$-перiодичних функцiй, що задаються у виглядi згортки довiльного сумовного з квадратом твiрного ядра з функцiями, що належать одиничнiй кулi простору $L_{2}$, за допомогою лiнiйних полiномiальних методiв, побудованих на основi їх коефiцiєнтiв Фур’є–Лагранжа.

Нехай $C$ i $L_{p},\ 1\leq p\leq\infty,$ — простори $2\pi$-перiодичних функцiй зi стандартними нормами $\|\cdot\|_{C}$ та $\|\cdot\|_{p},$ вiдповiдно.

Позначимо через $C^{\psi}_{\bar{\beta},p},\ 1\leq p\leq\infty,$ множину всiх $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, якi зображуються за допомогою згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\Psi_{\bar{\beta}}(t)dt,\ \ \ a_{0}\in\mathbb{R},\ \ \ \varphi\in B_{p}^{0},$$ (1)

$$B_{p}^{0}=\{\varphi\in L_{p}:\ \|\varphi\|_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1\},$$

iз фiксованим твiрним ядром $\Psi_{\bar{\beta}}\in L_{p^{\prime}},\ 1/p+1/{p^{\prime}}=1,\$ ряд Фур’є якого має вигляд

$$\Psi_{\bar{\beta}}(t)\sim\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right),$$

де $\psi=\psi(k)$ i $\bar{\beta}=\beta_{k}$, $k=1,2,\ldots,$ — довiльнi послiдовностi дiйсних чисел. Якщо $\psi(k)\neq 0,\ k\in\mathbb{N},$ то функцiю $\varphi$ у зображеннi (1) називають $(\psi,\bar{\beta})$-похiдною функцiї $f$ i позначають $f^{\psi}_{\bar{\beta}}$. Поняття $(\psi,\bar{\beta})$-похiдної введено О. I. Степанцем (див., наприклад, [1]). Оскiльки $\varphi\in L_{p},$ a $\ \Psi_{\bar{\beta}}\in L_{p^{\prime}},$ то (див. [1, c. 144]) згортка (1) є неперервною функцiєю, тобто $C^{\psi}_{\bar{\beta},p}\subset C.$

При $\beta_{k}\equiv\beta,\ \beta\in\mathbb{R},$ класи $C^{\psi}_{\bar{\beta},p}$ позначатимемо через $C^{\psi}_{\beta,p}$. При $\psi(k)=k^{-r},r>0,$ класи $C^{\psi}_{\bar{\beta},p}$ будемо позначати через $W^{r}_{\bar{\beta},p}$. Якщо $\psi(k)=k^{-r}$ i $\beta_{k}\equiv r,\ r\in\mathbb{N},$ то $W^{r}_{\bar{\beta},p}$ є вiдомими класами $r-$диференцiйовних функцiй $W^{r}_{p}$. Якщо $\psi(k)=q^{k},$ $0<q<1,$ то класи $C^{\psi}_{\bar{\beta},p}$ будемо позначати через $C^{q}_{\bar{\beta},p}.$ При $\beta_{k}\equiv\beta,\ \beta\in\mathbb{R},$ $C^{q}_{\bar{\beta},p}$ є вiдомими класами iнтегралiв Пуассона $C^{q}_{\beta,p}.$ Зрозумiло, що при $p=2$ умова включення $\Psi_{\bar{\beta}}\in L_{2}$ еквiвалентна виконанню умови

$$\sum_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)<\infty.$$ (2)

Нехай $\ f(x)$ — довiльна $\ 2\pi$-перiодична неперервна функцiя. Через $\ \widetilde{S}_{n}(f;x)\$будемо позначати тригонометричний полiном порядку $\ n,\$що iнтерполює $\ f(x)\$у точках $\ x_{k}^{(n)}=2k\pi/(2n+1),\$ $k=0,1,\ldots,2n,$ тобто такий, що

$$\widetilde{S}_{n}(f;x_{k}^{(n)})=f(x_{k}^{(n)}),\ \ k=0,1,\ldots,2n.$$

Iнтерполяцiйний тригонометричний полiном $\widetilde{S}_{n}(f;x)$ можна записати (див., наприклад, [2, c. 128-129]) в явному виглядi наступним чином:

$$\widetilde{S}_{n}(f;x)=\frac{a_{0}^{(n)}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n}(a_{k}^{(n)}\cos kx+b_{k}^{(n)}\sin kx),$$ (3)

де

$$a_{k}^{(n)}=\frac{2}{2n+1}\sum\limits_{i=0}^{2n}f(x_{i}^{(n)})\cos kx_{i}^{(n)},\quad k=0,1,2,\ldots,$$

$$b_{k}^{(n)}=\frac{2}{2n+1}\sum\limits_{i=0}^{2n}f(x_{i}^{(n)})\sin kx_{i}^{(n)},\quad k=1,2,\ldots.$$

Зв’язок мiж коефiцiєнтами Фур’є $a_{k}$ i $b_{k}$ функцiї $f(x)$ $(f\in C)$ i коефiцiєнтами $a_{k}^{(n)}$ i $b_{k}^{(n)}$ iнтерполяцiйного полiнома $\widetilde{S}_{n}(f;x)$ виражається за допомогою рiвностей [2, c. 130]

$$a_{k}^{(n)}=a_{k}+\sum\limits_{m=1}^{\infty}(a_{m(2n+1)+k}+a_{m(2n+1)-k}),\quad k=0,1,2,\ldots,$$ (4)

$$b_{k}^{(n)}=b_{k}+\sum\limits_{m=1}^{\infty}(b_{m(2n+1)+k}-b_{m(2n+1)-k}),\quad k=1,2,\ldots$$ (5)

Розглянемо лiнiйнi полiномiальнi методи наближення функцiй $f$ з класiв $C^{\psi}_{\bar{\beta},2}$, якi побудованi на основi їх коефiцiєнтiв Фур’є–Лагранжа $a_{k}^{(n)}$ i $b_{k}^{(n)}$. Нехай $\Lambda=\|\lambda_{k}^{(n)}\|\$ i $\ {\rm M}=\|\mu_{k}^{(n)}\|,$ $n=0,1,\ldots,$ $\ k=0,1,\ldots,$ — нескiнченнi трикутнi матрицi дiйсних чисел такi, що

$$\begin{array}[]{lll}\lambda_{0}^{(n)}=1,&\mu_{0}^{(n)}=0,&n=0,1,2,\ldots,\\ \\ \lambda_{k}^{(n)}=0,&\mu_{k}^{(n)}=0,&k=n+1,n+2,\ldots,\\ \\ \lim\limits_{n\rightarrow\infty}\lambda_{k}^{(n)}=1,&\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\mu_{k}^{(n)}=0,&k=1,2,\ldots\end{array}$$ (6)

Позначимо через $\widetilde{U}_{n}=\widetilde{U}_{n}(\Lambda;{\rm M})$ лiнiйний оператор, який кожнiй функцiї $f\in C$ ставить у вiдповiднiсть тригонометричний полiном вигляду

$$\widetilde{U}_{n}(f;x)=\widetilde{U}_{n}(f;\Lambda;{\rm M};x)=\frac{a_{0}^{(n)}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n}\left(\lambda_{k}^{(n)}(a_{k}^{(n)}\cos kx+b_{k}^{(n)}\sin kx)+\right.$$

$$\left.+\mu_{k}^{(n)}(-b_{k}^{(n)}\cos kx+a_{k}^{(n)}\sin kx)\right),$$ (7)

де $a_{k}^{(n)}$ i $b_{k}^{(n)}$ — коефiцiєнти, що визначаються рiвностями $(\ref{11})$ i $(\ref{12})$.

У данiй роботi розглядається задача про знаходження точних значень величин

$$\widetilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\Lambda;{\rm M};x)=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\bar{\beta},2}}|f(x)-\widetilde{U}_{n}(f;x)|.$$ (8)

Має мiсце наступне твердження.

Теорема 1.

Нехай послiдовнiсть дiйсних чисел $\psi(k)$ задовольняє умову $(\ref{6})$, а $\Lambda=\|\lambda_{k}^{(n)}\|\$ i $\ {\rm M}=\|\mu_{k}^{(n)}\|$ — умови $(\ref{a1})$. Тодi для довiльної послiдовностi $\bar{\beta}=\beta_{k},\beta_{k}\in\mathbb{R},$ i довiльного $n\in\mathbb{N}$ у кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ виконується рiвнiсть

$$\widetilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\Lambda;{\rm M};x)=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\Bigg{(}\sum_{k=1}^{n}\left((1-\lambda_{k}^{(n)})^{2}+(\mu_{k}^{(n)})^{2}\right)\psi^{2}(k)+$$

$$+\sum\limits_{m=1}^{\infty}\sum_{k=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\left(\left(\cos m(2n+1)x-\lambda_{|k-m(2n+1)|}^{(n)}\right)^{2}+\right.$$

$$+\left.\left(\sin m(2n+1)x+\mu_{|k-m(2n+1)|}^{(n)}\right)^{2}\right)\psi^{2}(k)\Bigg{)}^{1/2}.$$

Доведення. Для довiльної функцiї $f$ з класу $C^{\psi}_{\bar{\beta},2}$ згiдно з $(\ref{7'})$ мають мiсце формули

$$a_{\nu}\cos kx+b_{\nu}\sin kx=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\psi(\nu)\cos\left(\nu(x-t)-(\nu-k)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)\varphi(t)dt,$$ (9)

$$-b_{\nu}\cos kx+a_{\nu}\sin kx=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\psi(\nu)\sin\left(\nu(x-t)-(\nu-k)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)\varphi(t)dt.$$ (10)

Об’єднуючи (1), (4)–(S0.Ex6), (9) та (10), для $f\in C^{\psi}_{\bar{\beta},2}$ одержуємо

$$f(x)-\widetilde{U}_{n}(f;x)=$$

$$=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n}\psi(k)\left((1-\lambda_{k}^{(n)})\cos\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)-\mu_{k}^{(n)}\sin\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)\right)+$$

$$+\sum_{m=1}^{\infty}\sum_{\nu=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi(\nu)\left(\cos\left(\nu t-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)-\right.$$

$$-\lambda_{|\nu-m(2n+1)|}^{(n)}\cos\left(\nu t-m(2n+1)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)-$$

$$\left.-\mu_{|\nu-m(2n+1)|}^{(n)}\sin\left(\nu t-m(2n+1)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)\right)\Bigg{)}dt=$$

$$=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n}\psi(k)\left((1-\lambda_{k}^{(n)})\cos\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)-\right.\left.\mu_{k}^{(n)}\sin\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)\right)+$$

$$+\sum_{m=1}^{\infty}\sum_{\nu=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi(\nu)\left(\left(\cos m(2n+1)x-\lambda_{|\nu-m(2n+1)|}^{(n)}\right)\cos\left(\nu t-m(2n+1)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)-\right.$$

$$\left.-\left(\sin m(2n+1)x+\mu_{|\nu-m(2n+1)|}^{(n)}\right)\sin\left(\nu t-m(2n+1)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)\right)\Bigg{)}dt.$$ (11)

Розглядаючи точну верхню межу по функцiях $f$ з класу $C^{\psi}_{\bar{\beta},2}$ у лiвiй i правiй частинi рiвностi (S0.Ex10) та враховуючи iнварiантнiсть множин $C^{\psi}_{\bar{\beta},2}$ вiдносно зсуву аргументу, в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ отримуємо

$$\widetilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\Lambda;{\rm M};x)=$$

$$=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{2}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n}\psi(k)\left((1-\lambda_{k}^{(n)})\cos\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)-\mu_{k}^{(n)}\sin\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)\right)+$$

$$+\sum_{m=1}^{\infty}\sum_{\nu=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi(\nu)\left(\left(\cos m(2n+1)x-\lambda_{|\nu-m(2n+1)|}^{(n)}\right)\cos\left(\nu t-m(2n+1)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)-\right.$$

$$\left.-\left(\sin m(2n+1)x+\mu_{|\nu-m(2n+1)|}^{(n)}\right)\sin\left(\nu t-m(2n+1)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)\right)\Bigg{)}dt.$$ (12)

Застосовуючи до правої частини (S0.Ex17) спiввiдношення двоїстостi [3, c. 27]

$$\sup_{\varphi\in B_{2}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)u(t)dt=\inf_{\alpha\in\mathbb{R}}\|u-\alpha\|_{2},\ \ \ u\in L_{2},$$

та рiвнiсть Парсеваля, одержуємо

$$\widetilde{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\Lambda;{\rm M};x)=\frac{1}{\pi}\inf_{\alpha\in\mathbb{R}}\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n}\psi(k)\left((1-\lambda_{k}^{(n)})\cos\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)-\right.\left.\mu_{k}^{(n)}\sin\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)\right)+$$

$$+\sum_{m=1}^{\infty}\sum_{\nu=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi(\nu)\left(\left(\cos m(2n+1)x-\lambda_{|\nu-m(2n+1)|}^{(n)}\right)\cos\left(\nu t-m(2n+1)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)-\right.$$

$$\left.-\left(\sin m(2n+1)x+\mu_{|\nu-m(2n+1)|}^{(n)}\right)\sin\left(\nu t-m(2n+1)x-\frac{\beta_{\nu}\pi}{2}\right)\right)-\alpha\Bigg{\|}_{2}=$$

$$=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\inf_{\alpha\in\mathbb{R}}\Bigg{(}\sum_{k=1}^{n}\left((1-\lambda_{k}^{(n)})^{2}+(\mu_{k}^{(n)})^{2}\right)\psi^{2}(k)+$$

$$+\sum\limits_{m=1}^{\infty}\sum_{k=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\left(\left(\cos m(2n+1)x-\lambda_{|k-m(2n+1)|}^{(n)}\right)^{2}+\right.$$

$$+\left.\left(\sin m(2n+1)x+\mu_{|k-m(2n+1)|}^{(n)}\right)^{2}\right)\psi^{2}(k)+\alpha^{2}\Bigg{)}^{1/2}=$$

$$=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\Bigg{(}\sum_{k=1}^{n}\left((1-\lambda_{k}^{(n)})^{2}+(\mu_{k}^{(n)})^{2}\right)\psi^{2}(k)+$$

$$+\sum\limits_{m=1}^{\infty}\sum_{k=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\left(\left(\cos m(2n+1)x-\lambda_{|k-m(2n+1)|}^{(n)}\right)^{2}+\right.$$

$$+\left.\left(\sin m(2n+1)x+\mu_{|k-m(2n+1)|}^{(n)}\right)^{2}\right)\psi^{2}(k)\Bigg{)}^{1/2}.$$

Теорему 1 доведено.

Якщо

$$\begin{array}[]{ccc}\lambda_{k}^{(n)}=\left\{\begin{array}[]{ll}1,&0\leq k\leq n,\\ 0,&k>n,\end{array}\right.&i&\mu_{k}^{(n)}\equiv 0,\end{array}$$

то згiдно з (3) i (S0.Ex6) тригонометричний полiном $\widetilde{U}_{n}(f;\Lambda;{\rm M};x)$ є iнтерполяцiйним тригонометричним полiномом $\widetilde{S}_{n}(f;x)$ функцiї $f$ порядку $n$, тобто $\widetilde{U}_{n}(f;\Lambda;{\rm M};x)=\widetilde{S}_{n}(f;x)$. В цьому випадку, як випливає з теореми 1, при всiх $x\in\mathbb{R}$ для величин

$${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\bar{\beta},2}}|f(x)-\widetilde{S}_{n}(f;x)|,\ \ \ n\in\mathbb{N},$$ (13)

виконується рiвнiсть

$${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)=\frac{2}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{m=1}^{\infty}\sin^{2}\frac{(2n{+}1)mx}{2}\sum_{k=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi^{2}(k)\right)^{1/2}.$$ (14)

Рiвнiсть (14) встановлено в [4].

Наряду з ${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)$ розглянемо величини

$${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\bar{\beta},2}}\|f(\cdot)-\widetilde{S}_{n}(f;\cdot)\|_{C},\ \ \ n\in\mathbb{N}.$$ (15)

Має мiсце наступне твердження.

Теорема 2.

Нехай $n\in\mathbb{N}$, а послiдовнiсть дiйсних чисел $\psi(k)$ задовольняє умову $(\ref{6})$ i така, що послiдовнiсть $\alpha_{m}=m\sum\limits_{k=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi^{2}(k)$ є опуклою донизу. Тодi для довiльної $\bar{\beta}=\beta_{k},\beta_{k}\in\mathbb{R},$ виконуються рiвностi

$${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C}={\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};\frac{\pi}{2n{+}1})=\frac{2}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{l=1}^{\infty}\sum_{k=(2l-1)(2n+1)-n}^{(2l-1)(2n+1)+n}\psi^{2}(k)\right)^{1/2}.$$

Доведення. Пiдносячи до квадрату обидвi частини рiвностi (14), отримуємо

$${\cal E}^{2}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)=\frac{2}{\pi}\sum\limits_{m=1}^{\infty}(1-\cos(2n+1)mx)\sum_{k=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi^{2}(k).$$

При кожному $n\in\mathbb{N}$ величина ${\cal E}^{2}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)$ є парною перiодичною функцiєю вiд змiнної $x$ з перiодом $\displaystyle T=\frac{2\pi}{2n+1},$ тому досить її розглядати на $\displaystyle[0,\frac{\pi}{2n{+}1}].$ За виконання умов теореми 2, як випливає з [5, c. 297], похiдна

$$\frac{d}{dx}{\cal E}^{2}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)=\frac{2(2n+1)}{\pi}\sum\limits_{m=1}^{\infty}m\sum_{k=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi^{2}(k)\sin(2n+1)mx$$

є додатною на $(\displaystyle 0,\frac{\pi}{2n{+}1})$ функцiєю, а, отже, максимум величини ${\cal E}^{2}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)$ досягається в точцi $\displaystyle x=\frac{\pi}{2n{+}1}$ i приймає значення

$${\cal E}^{2}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C}=\max_{x\in\mathbb{R}}{\cal E}^{2}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)={\cal E}^{2}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};\frac{\pi}{2n{+}1})=$$

$$=\frac{4}{\pi}\sum\limits_{l=1}^{\infty}\sin^{2}\frac{(2l{-}1)\pi}{2}\sum_{k=(2l-1)(2n+1)-n}^{(2l-1)(2n+1)+n}\psi^{2}(k)+\sin^{2}l\pi\sum_{k=2l(2n+1)-n}^{2l(2n+1)+n}\psi^{2}(k)=$$

$$=\frac{4}{\pi}\sum\limits_{l=1}^{\infty}\sum_{k=(2l-1)(2n+1)-n}^{(2l-1)(2n+1)+n}\psi^{2}(k).$$

Теорему 2 доведено.

Зауваження. Iз означень (13) i (15) випливають очевиднi спiввiдношення

$${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)\leq\max_{x\in\mathbb{R}}{\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)={\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C}.$$

Як випливає з теореми 2, опуклiсть донизу послiдовностi $\alpha_{m}=m\sum\limits_{k=m(2n+1)-n}^{m(2n+1)+n}\psi^{2}(k)$ є достатньою умовою того, що величини ${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)$ (13) досягають значень ${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C}$ рiвно посерединi мiж вузлами iнтерполяцiї, тобто при $\displaystyle x=\frac{\pi}{2n{+}1}+\frac{2j\pi}{2n{+}1},j\in\mathbb{Z}.$ Неважко переконатись, що при достатньо великих $n$ умову опуклостi послiдовностi $\alpha_{m}$ задовольняють $\psi(k)=q^{k},$ $q\in(0,1).$ Утiм, наступне твердження показує, що для зазначених $\psi(k)$ рiвностi

$${\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};\frac{\pi}{2n{+}1})={\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C},$$ (16)

мають мiсце при всiх $n\in\mathbb{N}$.

Теорема 3.

Нехай $q\in(0,1),\$ $\bar{\beta}=\beta_{k}$ — довiльна послiдовнiсть дiйсних чисел i $n\in\mathbb{N}$. Тодi

$${\cal E}(C^{q}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C}={\cal E}(C^{q}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};\frac{\pi}{2n{+}1})=\frac{2q^{n+1}}{\sqrt{\pi(1-q^{2})(1+q^{2(2n+1)})}}.$$

Доведення. Згiдно з наслiдком 1 роботи [4]

$${\cal E}(C^{q}_{\bar{\beta},2};\tilde{S}_{n};x)=\left|\sin\frac{(2n+1)x}{2}\right|\frac{2q^{n+1}}{\sqrt{\pi(1-q^{2})}}\times$$

$$\times\left(\frac{1+q^{2(2n+1)}}{1-2q^{2(2n+1)}\cos(2n+1)x+q^{4(2n+1)}}\right)^{1/2},\ \ \ x\in\mathbb{R}.$$ (17)

Рiвнiсть (S0.Ex39) можна записати в еквiвалентному виглядi:

$${\cal E}^{2}(C^{q}_{\bar{\beta},2};\tilde{S}_{n};x)=\frac{2q^{2(n+1)}(1+q^{2(2n+1)})(1-\cos(2n+1)x)}{\pi(1-q^{2})(1-2q^{2(2n+1)}\cos(2n+1)x+q^{4(2n+1)})}.$$ (18)

Розглянемо функцiю

$$y(\tau)=\frac{1-\cos\tau}{1-2\rho\cos\tau+\rho^{2}},\ \ \ \rho\in(0,1).$$

Оскiльки

$$y^{\prime}(\tau)=\frac{(1-\rho)^{2}\sin\tau}{(1-2\rho\cos\tau+\rho^{2})^{2}},$$

то максимум функцiї $y(\tau)$ досягається в точцi $\tau=\pi$ i приймає значення

$$y_{\max}=y(\pi)=\frac{2}{(1+\rho)^{2}}.$$

Отже, з урахуванням (18),

$${\cal E}^{2}(C^{q}_{\bar{\beta},2};\tilde{S}_{n})_{C}=\max_{x\in\mathbb{R}}{\cal E}^{2}(C^{q}_{\bar{\beta},2};\tilde{S}_{n};x)=\frac{4q^{2(n+1)}(1+q^{2(2n+1)})}{\pi(1-q^{2})(1+q^{2(2n+1)})^{2}}=\frac{4q^{2(n+1)}}{\pi(1-q^{2})(1+q^{2(2n+1)})}.$$

Теорему 3 доведено.

Наступне твердження показує, що (16) має мiсце для $\psi(k)=k^{-r},$ $r>1/2.$

Теорема 4.

Нехай $\psi(k)=k^{-r},\ r>1/2,\$ $\bar{\beta}=\beta_{k}$ — довiльна послiдовнiсть дiйсних чисел i $n\in\mathbb{N}$. Тодi

$${\cal E}(W^{r}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C}={\cal E}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};\frac{\pi}{2n{+}1})=\frac{2}{\sqrt{\pi\Gamma(2r)}(2n+1)^{r}}\left(\int\limits_{0}^{1}\frac{\rho^{-n/(2n+1)}\ln^{2r-1}\displaystyle\rho^{-1}}{(1-\rho^{1/(2n+1)})(1+\rho)}d\rho\right)^{1/2},$$

де $\Gamma(x)$ — гамма-функцiя.

Доведення теореми 4. Згiдно з наслiдком 2 роботи [4]

$${\cal E}(W^{r}_{\bar{\beta},2};\tilde{S}_{n};x)=\left|\sin\frac{(2n+1)x}{2}\right|\frac{2}{\sqrt{\pi\Gamma(2r)}(2n+1)^{r}}\times$$

$$\times\left(\int\limits_{0}^{1}\frac{\rho^{-n/(2n+1)}(1+\rho)\ln^{2r-1}\displaystyle\rho^{-1}}{(1-\rho^{1/(2n+1)})(1-2\rho\cos(2n+1)x+\rho^{2})}d\rho\right)^{1/2},\ x\in\mathbb{R}.$$ (19)

Запишемо рiвнiсть (S0.Ex45) у наступному виглядi:

$${\cal E}^{2}(W^{r}_{\bar{\beta},2};\tilde{S}_{n};x)=\frac{2(1-\cos(2n+1)x)}{{\pi\Gamma(2r)(2n+1)^{2r}}}\times$$

$$\times\int\limits_{0}^{1}\frac{\rho^{-n/(2n+1)}(1+\rho)\ln^{2r-1}\displaystyle\rho^{-1}}{(1-\rho^{1/(2n+1)})(1-2\rho\cos(2n+1)x+\rho^{2})}d\rho.$$ (20)

З рiвностi (S0.Ex46) отримуємо

$$\frac{d}{dx}{\cal E}^{2}(W^{r}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n};x)=$$

$$=\frac{2(2n+1)\sin(2n+1)x}{{\pi\Gamma(2r)(2n+1)^{2r}}}\int\limits_{0}^{1}\frac{\rho^{-n/(2n+1)}(1+\rho)(1-\rho)^{2}\ln^{2r-1}\displaystyle\rho^{-1}}{(1-\rho^{1/(2n+1)})(1-2\rho\cos(2n+1)x+\rho^{2})^{2}}d\rho.$$ (21)

Оскiльки iнтеграл в правiй частинi (S0.Ex47) додатнiй, то максимум ${\cal E}^{2}(W^{r}_{\bar{\beta},2};\tilde{S}_{n};x)$ досягається в точцi $\displaystyle x=\frac{\pi}{2n{+}1}$ i, з урахуванням (S0.Ex46), приймає значення

$${\cal E}^{2}(W^{r}_{\bar{\beta},2};\widetilde{S}_{n})_{C}=\max_{x\in\mathbb{R}}{\cal E}^{2}(W^{r}_{\bar{\beta},2};\tilde{S}_{n};x)=\frac{4}{\pi\Gamma(2r)(2n+1)^{2r}}\int\limits_{0}^{1}\frac{\rho^{-n/(2n+1)}\ln^{2r-1}\displaystyle\rho^{-1}}{(1-\rho^{1/(2n+1)})(1+\rho)}d\rho.$$

Теорему 4 доведено.

E-mail: serdyuk@imath.kiev.ua, sokol@imath.kiev.ua