А.С. Сердюк (Iнститут математики НАН України, Київ)
Т.А. Степанюк (Схiдноєвропейський нац.
унiверситет iменi Лесi Українки, Луцьк)
A.S. Serdyuk (Institute of Mathematics NAS of
Ukraine, Kyiv)
T.A. Stepaniuk (Lesya Ukrainka Eastern European National
University, Lutsk)
Наближення класiв узагальнених iнтегралiв Пуассона сумами Фур’є в метриках просторiв
Approximations of classes of generalized Poisson integrals by Fourier sums in metrics of spaces
В метриках пространств , найдены асимптотические равенства для верхних граней приближений суммами Фурье на классах
обобщенных интегралов Пуассона периодических функций, принадлежащих единичному шару пространства .
In metrics of spaces , we find asymptotic equalities for upper bounds of approximations by Fourier sums on classes of generalized Poisson integrals of
periodic functions, which belong to unit ball of space .
Дана робота тiсно пов’язана з роботами авторiв [1, 2]. В нiй продовжуються дослiдження апроксимативних властивостей сум Фур’є на класах узагальнених iнтегралiв Пуассона .
Нехай ,
, — простiр –перiодичних сумовних в –iй
степенi на функцiй , в якому норма задана формулою
; — простiр
–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з нормою
; — простiр –перiодичних неперервних функцiй , у
якому норма задається за допомогою рiвностi .
Позначимо через множину всiх –перiодичних функцiй, котрi при всiх
зображуються за допомогою згортки (див., наприклад, [3, с.
144])
|
|
|
(1) |
|
|
|
з узагальненими ядрами Пуассона вигляду
|
|
|
(2) |
Функцiї вигляду (1) називають узагальненими iнтегралами Пуассона функцiй . При класи є вiдомими класами iнтегралiв Пуассона.
При довiльних класи належать до множини
нескiнченно диференцiйовних –перiодичних функцiй, тобто (див., наприклад, [3, с. 139; 4, с. 1408]). Бiльш того, як випливає з теореми 1 роботи [5], при довiльних , ,
i має мiсце вкладення , де — вiдомi класи Жевре
|
|
|
При класи
складаються з функцiй , якi допускають регулярне продовження в смугу комплексної площини (див., наприклад, [3, с. 141]), тобто є класами аналiтичних функцiй.
При
класи складаються з функцiй регулярних в усiй комплекснiй площинi, тобто є класами цiлих функцiй (див., наприклад, [3, с. 142]).
Розглянемо апроксимативнi характеристики вигляду
|
|
|
(3) |
де — частиннi суми Фур’є порядку функцiї .
На даний час порядковi оцiнки величин вигляду (3) вiдомi при всiх допустимих значеннях параметрiв , , , i (див. роботи [6, с. 60; 7–9] i наявну в них бiблiографiю). У данiй роботi дослiджуватимуться величини (3) при i з метою одержання для них асимптотичних при рiвностей.
При асимптотичнi рiвностi для величин вигляду (3) вiдомi при всiх , , i
(див. роботи [1, 2]). В зазначеному випадку норму у (3) можна замiнити на , тобто .
Що ж стосується питання про сильну асимптотику при величини (3) у випадку зазначимо наступне.
Випадок , дослiдив С.М. Нiкольський [10, с. 221], встановивши асимптотичну рiвнiсть
|
|
|
(4) |
де
|
|
|
— повний елiптичний iнтеграл першого роду, а — величина рiвномiрно обмежена вiдносно параметрiв i .
Згодом рiвнiсть (4) уточнив С.Б. Стєчкiн в [11, с. 139], встановивши асимптотичну формулу
|
|
|
(5) |
в якiй величина рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.
В роботi [12] при i довiльних для величин , , ,
встановлено рiвнiсть
|
|
|
(6) |
де
|
|
|
(7) |
|
|
|
(8) |
a величина рiвномiрно обмежена вiдносно , , i .
При , з урахуванням рiвностi , оцiнка (6) збiгається з оцiнкою (5).
Як показано в [13], при має мiсце наступна рiвнiсть:
|
|
|
(9) |
де гiпергеометрична функцiя Гаусса
|
|
|
(10) |
|
|
|
(11) |
В [14, с. 250] було доведено, що для величин при виконується рiвнiсть
|
|
|
(12) |
Рiвнiсть (12) уточнює асимптотичну рiвнiсть (6) при в наступному сенсi: зазначена рiвнiсть (6) при залишається вiрною, якщо в нiй обнулити залишковий член. Отже, взявши до уваги формули (7), (8) i (12) та очевидну рiвнiсть , для усiх , , i можемо записати формулу
|
|
|
(13) |
в якiй
|
|
|
означена формулою (7), a — величина, що рiвномiрно обмежена вiдносно усiх розглядуваних параметрiв.
Крiм того, як випливає з [14], при всiх
має мiсце рiвнiсть
|
|
|
(14) |
У випадку i асимптотично точнi оцiнки для величин , , , були одержанi О.I. Степанцем
[15, с.155], який показав, що для довiльних
|
|
|
(15) |
де
|
|
|
Згодом С.О. Теляковський [16, с. 517] при , i встановив асимптотичну рiвнiсть
|
|
|
(16) |
де — величина, що рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.
Формула (16) мiстить бiльш точну оцiнку залишкового члена в асимптотичному розкладi величин у порiвняннi з оцiнкою (15).
При i довiльних асимптотичнi рiвностi для величин , , ,
знайденi в [12, с. 1408] i мають вигляд
|
|
|
(17) |
де величина рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв. При формула (17) випливає iз (15) i
(16).
Що ж стосується випадку , то асимптотичнi рiвностi для величин , , , за виключенням наведеного випадку , були вiдомi у випадку (див. [15, с.153])
|
|
|
(18) |
а також у випадку (див. [1, 2])
|
|
|
(19) |
де — величини, що рiвномiрно обмеженi вiдносно параметрiв i .
Зауважимо, що на класах , , , при у випадку наближень в метриках просторiв , суми Фур’є забезпечують порядок найкращих наближень тригонометричними полiномами, тобто (див., наприклад, [7, 8])
|
|
|
де
|
|
|
— пiдпростiр усiх тригонометричних
полiномiв порядку не вищого за .
В данiй роботi встановлено асимптотично непокращуванi оцiнки величин , , ,
при довiльних i . При цьому в отриманих асимптотичних рiвностях в явному виглядi виписанi
оцiнки залишкового члена через параметри задачi, що може бути корисним для практичного застосування.
При довiльних фiксованих , i через
позначимо найменший з номерiв такий, що
|
|
|
(20) |
де при i при ; через
— найменший з номерiв такий, що
|
|
|
(21) |
Також при довiльних i покладемо
|
|
|
(22) |
де
|
|
|
В прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.
Теорема 1. Нехай , , i . Тодi при , , справедлива оцiнка
|
|
|
(23) |
де для величини виконується нерiвнiсть .
Доведення теореми 1.
Згiдно з (1) i (3)
|
|
|
(24) |
де
|
|
|
(25) |
Далi скористаємось наступним твердженням з роботи [12, с. 1398].
Лема . Нехай , . Тодi для величини
|
|
|
виконуються спiввiдношення
|
|
|
(26) |
Покладаючи в умовах леми i враховуючи рiвнiсть (24), з (26) отримуємо спiввiдношення
|
|
|
(27) |
Згiдно з [1] та [2] при довiльних , , , , i при
мають мiсце спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
(28) |
|
|
|
|
|
|
(29) |
|
|
|
|
|
|
(30) |
де для величин , виконується нерiвнiсть .
З формул (27), (28) i (30) випливає (23).
Теорему 1 доведено.
Наведемо деякi наслiдки з теореми 1.
При з теореми 1 випливає наступне твердження.
Теорема 2. Нехай , , i . Тодi при
, , справедлива оцiнка
|
|
|
|
|
|
(31) |
де — гiпергеометрична функцiя Гаусса,
а для величини виконується нерiвнiсть .
Доведення теореми 2.
Згiдно з теоремою 1 для всiх , , , при , , має мiсце наступна оцiнка:
|
|
|
|
|
|
(32) |
де , i величина така, що .
В [2] доведено, що при , виконується оцiнка
|
|
|
(33) |
де .
Легко бачити, що (див., наприклад, [17, с.962])
|
|
|
(34) |
де
|
|
|
— ейлеровий iнтеграл 1-го роду.
Врахувавши формулу [17, с. 964]
|
|
|
де
|
|
|
— ейлеровий iнтеграл 2-го роду,
та скориставшись теоремою Гаусса [17, с. 1056]
|
|
|
при , , , з (34) отримуємо
|
|
|
Отже, для довiльних має мiсце рiвнiсть
|
|
|
(35) |
Врахувавши оцiнку
|
|
|
(36) |
з формул (32), (33), (35) i (36) отримуємо
|
|
|
|
|
|
(37) |
де для величини виконується нерiвнiсть .
Оскiльки
|
|
|
то
|
|
|
(38) |
З (37) i (38) випливає (44).
Теорему 2 доведено.
З теореми 2 при одержуємо наступне твердження.
Наслiдок 1. Нехай , i . Тодi при справедлива оцiнка
|
|
|
(39) |
де для величини виконується нерiвнiсть .
Доведення наслiдку 1. Дiйсно, поклавши в рiвностi (44) , врахувавши, що , при отримуємо
|
|
|
|
|
|
Наслiдок 1 доведено.
Утiм бiльш точну, нiж (39), оцiнку можна одержати виходячи
з рiвностi (14). А саме, з урахуванням (14), а також формули (10) з роботи [1] при , , i має мiсце оцiнка
|
|
|
(40) |
в якiй для величини виконується нерiвнiсть .
При теорема 1 дозволяє уточнити асимптотичну рiвнiсть (18).
Має мiсце наступне твердження.
Теорема 3. Нехай , i . Тодi при справедлива оцiнка
|
|
|
(41) |
де для величини виконується нерiвнiсть .
Доведення теореми 3. Iз (20) i (21) випливає, що . Тому, поклавши в рiвностi (23) та врахувавши оцiнку
|
|
|
при отримаємо
|
|
|
|
|
|
(42) |
Пiдрахунки показують, що при
|
|
|
(43) |
а, тому з (42) i (43) отримуємо (41).
Теорему 3 доведено.
Зi спiввiдношення (41) випливає встановлена О.I. Степанцем асимптотична рiвнiсть (18).
На завершення роботи зауважимо, що з урахуванням формул (35) i (38) один з основних результатiв роботи [1] — оцiнка (8) з теореми 2 — може бути сформульоваим наступним чином.
Теорема 4. Нехай , , i . Тодi при
справедлива оцiнка
|
|
|
|
|
|
(44) |
в якiй , — гiпергеометрична функцiя Гаусса,
а для величини виконується нерiвнiсть .
-
1.
Сердюк А.С., Степанюк Т.А.
Рiвномiрнi наближення сумами Фур’є на класах згорток з узагальненими ядрами Пуассона // Доповiдi НАНУ — 2016. — №11. — С. 10–16.
-
2.
Serdyuk A.S., Stepaniuk T.A.,
Uniform approximations by Fourier sums on classes of generalized Poisson integrals // Arxiv preprint, arXiv:1603.01891, (2016), 31 p.
-
3.
Степанец А.И. Методы теории приближений: В 2 ч. // Працi Iнституту математики НАН України — Киев: Ин-т
математики НАН Украины, 2002. — 40. — Ч.I. — 427 с.
-
4.
Степанець О.I., Сердюк А.С., Шидлiч А.Л. Про деякi новi критерiї нескiнченної диференцiйовностi перiодичних функцiй
// Укр. мат. журн. — 2007.
— 59, №10. — С. 1399–1409.
-
5.
Степанец А.И., Сердюк А.С., Шидлич А.Л. О связи классов –дифференцируемых функций с классами Жевре // Укр. мат. журн. — 2009. — 61, № 1. — С. 140-145.
-
6.
Степанец А.И. Методы теории
приближений: В 2 ч. // Пр. Iн-ту математики НАН України T. 40. — К. : Ин-т
математики НАН Украины, 2002. — Ч. II.
— 427 с.
-
7.
Сердюк А.С., Степанюк Т.А. Порядковi оцiнки найкращих
наближень i наближень сумами Фур’є класiв нескiнченно
диференцiйовних функцiй// Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн–ту математики НАН України. — Київ: Iнститут математики НАН України,
2013. — 10, №1.
— С. 255–282.
-
8.
Сердюк А.С., Степанюк Т.А. Оцiнки найкращих наближень класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй
в рiвномiрнiй та iнтегральнiй метриках // Укр. мат. журн. — 2014. — 66, №9. — С.1244–1256.
-
9.
A.S. Serdyuk and T.A. Stepanyuk, Estimates for approximations by Fourier sums, best approximations and best orthogonal trigonometric approximations of the classes of –differentiable functions, Bulletin: de la societe des sciences et des letters de Lodz, vol. 66, No 2 (2016).
-
10.
Никольский С.М. Приближение функций тригонометрическими полиномами в среднем
// Известия АН СССР. Сер. мат. — 1946. — 10, №3.
— С. 207–256.
-
11.
Стечкин С.Б. Оценка остатка ряда Фурье для дифференцируемых функций
// Труды Мат. Ин-та АН СССР. — 1980. — 145.
— С. 126–151.
-
12.
Сердюк А.С. Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в метрицi простору
// Укр. мат. журн. — 2005. — 57, №10.
— С. 1395–-1408.
-
13.
Сердюк А.С. Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами на класах перiодичних аналiтичних функцiй // Укр. мат. журн. — 2012. — 64, № 5. — С. 698–712.
-
14.
Сердюк А.С., Соколенко I.В. Наближення лiнiйними методами
класiв –диференцiйовних функцiй
// Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн–ту математики НАН України. — 2013. — Т. 10, №1.
— С. 245–254.
-
15.
Степанец А.И. Классификация и приближение периодических функций. —
Киев: Наук. думка — 1987. — 268 c.
-
16.
Теляковский С.А. О приближении суммами Фурье функций высокой гладкости // Укр. матем. журн.— 1989. — 41, №4.
— С. 510–518.
-
17.
Грандштейн И.С., Рыжик И.М. Таблицы интегралов,
сумм, рядов и произведений. — М.: Гос. из-во физ.-мат. лит-ры, 1963. — 1100 с.