Анотацiя

We obtain order estimates of approximation of functions from the classes ${S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})}$ in the space $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1<p<q<\infty$, by entire functions of exponential type with supports of their Fourier transforms in sets generated by the level surfaces of a function $\Omega$.

Одержано точнi за порядком оцiнки наближення функцiй з класiв $S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ у просторi $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1<p<q<\infty$, за допомогою цiлих функцiй експоненцiального типу з носiями їх перетворень Фур’є на множинах, якi породжуються поверхнями рiвня функцiї $\Omega$.

Approximative characteristics of classes
of functions $S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ with a given majorant
of mixed modulus of smoothness

Апроксимативнi характеристики функцiй
з класiв $S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ iз заданою мажорантою
мiшаних модулiв неперервностi

1. Означення класiв функцiй та апроксимативних характеристик. У статтi продовжено дослiдження апроксимативних характеристик функцiй з класiв Нiкольського–Бєсова $S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ у просторi $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ [1], [2]. Встановлено точнi за порядком оцiнки наближення таких функцiй за допомогою цiлих функцiй експоненцiального типу з носiями їх перетворень Фур’є на множинах, якi породжуються поверхнями рiвня функцiї $\Omega$ у випадку, коли $1<p<q<\infty$.

Нехай $\mathbb{R}^{d}$ — $d$-вимiрний евклiдiв простiр з елементами ${\boldsymbol{x}=(x_{1},...,x_{d})}$ i ${(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+...+x_{d}y_{d}}$. Через $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant q\leqslant\infty$, позначимо простiр вимiрних на $\mathbb{R}^{d}$ функцiй зi скiнченною нормою

$$\|f\|_{L_{q}}:=\|f\|_{q}:=\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}},\ 1\leqslant q<\infty,$$

$$\|f\|_{L_{\infty}}:=\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|.$$

Для функцiї $f\in L_{q}{(\mathbb{R}^{d})}$ розглянемо рiзницю $l$-го порядку, $l\in\mathbb{N}$, за змiнною $x_{j}$ з кроком $h_{j}$, яка визначається таким чином:

$$\Delta^{l}_{h_{j}}f(\boldsymbol{x}):=\sum\limits_{n=0}^{l}(-1)^{l-n}C^{n}_{l}f(x_{1},...,x_{j-1},x_{j}+nh_{j},x_{j+1},...,x_{d}).$$

Також означимо мiшану кратну рiзницю $l$-го порядку функцiї $f$ з векторним кроком $\boldsymbol{h}=(h_{1},\dots,h_{d})$:

$$\Delta^{l}_{\boldsymbol{h}}f(\boldsymbol{x})=\Delta^{l}_{h_{d}}\big{(}\Delta^{l}_{h_{d-1}}...(\Delta^{l}_{h_{1}}f(\boldsymbol{x}))\big{)}.$$

Мiшаний модуль неперервностi порядку $l$ функцiї $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ визначається згiдно з формулою

$$\Omega_{l}(f,\boldsymbol{t})_{q}:=\sup\limits_{|\boldsymbol{h}|\leqslant\boldsymbol{t}}\|\Delta^{l}_{\boldsymbol{h}}f(\cdot)\|_{q},$$

де $|\boldsymbol{h}|=(|h_{1}|,...,|h_{d}|)$, а нерiвностi типу $\boldsymbol{a}\leqslant\boldsymbol{b}$ $(\boldsymbol{a}>\boldsymbol{b})$ для векторiв ${\boldsymbol{a}=(a_{1},...,a_{d})}$ та ${\boldsymbol{b}=(b_{1},...,b_{d})}$ тут i надалi розумiємо покоординатно, тобто $a_{j}\leqslant b_{j}$ $(a_{j}>b_{j})$, $j=\overline{1,d}$. Також будемо використовувати запис $\boldsymbol{t}\geqslant\boldsymbol{0}$, якщо ${t_{j}\geqslant{0}}$, $j=\overline{1,d}$.

Нехай $\Omega(\boldsymbol{t})$, $\boldsymbol{t}=(t_{1},\dots,t_{d})$ — функцiя типу мiшаного модуля неперервностi порядку $l$, тобто функцiя, яка визначена i неперервна на $\mathbb{R}^{d}_{+}$, що задовольняє такi умови:

• $\Omega(\boldsymbol{t})>0$, $\boldsymbol{t}>\boldsymbol{0}$ i $\Omega(\boldsymbol{t})=0$, якщо $\prod\limits_{j=1}^{d}t_{j}=0$;

• $\Omega(\boldsymbol{t})$ неспадна за кожною змiнною;

• $\Omega(m_{1}t_{1},\dots,m_{d}t_{d})\leqslant\left(\prod\limits_{j=1}^{d}m_{j}\right)^{l}\Omega(\boldsymbol{t})$, $m_{j}\in\mathbb{N},$ $j=\overline{1,d}$.

Множину таких функцiй $\Omega$ позначимо через $\Psi_{l}$.

Додатково будемо вимагати, щоб функцiя $\Omega$ задовольняла умови $(S^{\alpha})$ та $(S_{l})$, якi називають умовами Барi–Стєчкiна [3]. Сформулюємо їх:

• функцiя однiєї змiнної $\varphi(\tau)\geqslant 0$ задовольняє умову $(S^{\alpha})$, якщо iснує таке $\alpha>0$, що $\varphi(\tau)/\tau^{\alpha}$ майже зростає, тобто iснує така незалежна вiд $\tau_{1}$ i $\tau_{2}$ стала ${C_{1}>0}$, що

  $$\frac{\varphi(\tau_{1})}{\tau_{1}^{\alpha}}\leqslant C_{1}\frac{\varphi(\tau_{2})}{\tau_{2}^{\alpha}},\ \ \ \ 0<\tau_{1}\leqslant\tau_{2}\leqslant 1;$$

• функцiя однiєї змiнної $\varphi(\tau)\geqslant 0$ задовольняє умову $(S_{l})$, якщо iснує таке $\gamma$, $0<\gamma<l$, що $\varphi(\tau)/\tau^{l-\gamma}$ майже спадає, тобто iснує така незалежна вiд $\tau_{1}$ i $\tau_{2}$ стала $C_{2}>0$, що

  $$\frac{\varphi(\tau_{1})}{\tau_{1}^{l-\gamma}}\geqslant C_{2}\frac{\varphi(\tau_{2})}{\tau_{2}^{l-\gamma}},\ \ \ \ 0<\tau_{1}\leqslant\tau_{2}\leqslant 1.$$

Будемо вважати, що $\Omega$ задовольняє умови $(S^{\alpha})$ та $(S_{l})$, якщо $\Omega$ задовольняє цi умови за кожною змiнною  $t_{j}$ при всiх фiксованих значеннях змiнних $t_{i}$,  ${i\neq j}$. У випадку, коли для $\Omega$ виконана умова $(S^{\alpha})$, будемо говорити, що $\Omega$ належить множинi $S^{\alpha}$, а якщо умова $(S_{l})$, то — множинi $S_{l}$. Стверджуючи це (також i для функцiї $\omega$ однiєї змiнної), використовуватимемо запис $\Omega\in\Phi_{\alpha,l}$, ($\omega\in\Phi_{\alpha,l}$), $l\in\mathbb{N}$, де множина $\Phi_{\alpha,l}$ визначається спiввiдношенням $\Phi_{\alpha,l}=\Psi_{l}\cap S^{\alpha}\cap S_{l}$.

Зазначимо, що до множини $\Phi_{\alpha,l}$ належать, наприклад, функцiї

$$\Omega(\textbf{t})=\Omega(t_{1},\dots,t_{d})=\begin{cases}\prod\limits_{j=1}^{d}\frac{t_{j}^{r_{j}}}{\left\{\log\frac{1}{t_{j}}\right\}_{+}^{b_{j}}},&\mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ \ t_{j}>0,\ j=\overline{1,d};\\ 0,&\mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ \ \prod\limits_{j=1}^{d}t_{j}=0,\end{cases}$$

де $\left\{\log\tau\right\}_{+}=\max\left\{1;\ \log_{2}\tau\right\}$, $r_{j},b_{j}\in\mathbb{R}$, $0<r_{j}<l$, $j=\overline{1,d}$.

Нехай, далi, $e_{d}:=\{1,2,...,d\}$, ${d\in\mathbb{N}}$, i ${e:=\{j_{1},...,j_{m}\}}$, ${m\leqslant d}$, ${m\in\mathbb{N}}$,  ${1\leqslant j_{1}<j_{2}<...<j_{m}\leqslant d}$, $\boldsymbol{t}^{e}=(t_{j_{1}},\dots,t_{j_{m}})$, ${\bar{\boldsymbol{t}}^{e}:=(\bar{t}_{1},\dots,\bar{t}_{d})}$, де

$$\bar{t}_{i}=\begin{cases}t_{i},&i\in e,\\ 1,&i\in e_{d}\backslash e.\end{cases}$$

Простори $S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ для $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$ i $\Omega\in\Psi_{l}$ означаються таким чином (див., наприклад, [1])

$$S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d}):=\Big{\{}f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\ \|f\|_{S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})}<\infty\Big{\}},$$

де

$$\|f\|_{S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})}:=\|f\|_{p}+\sum\limits_{e\subset e_{d}\atop e\neq\varnothing}\left(\int\limits_{0}^{2}\cdot\cdot\cdot\int\limits_{0}^{2}\left(\frac{\Omega_{l^{e}}(f,\boldsymbol{t}^{e})_{p}}{\Omega(\bar{\boldsymbol{t}}^{e})}\right)^{\theta}\prod\limits_{j\in e}\frac{dt_{j}}{t_{j}}\right)^{\frac{1}{\theta}},$$

якщо $1\leqslant\theta<\infty$, та

$$\|f\|_{S^{\Omega}_{p,\infty}B(\mathbb{R}^{d})}:=\|f\|_{p}+\sum\limits_{e\subset e_{d}\atop e\neq\varnothing}\sup\limits_{\boldsymbol{t}^{e}>\boldsymbol{0}}\frac{\Omega_{l^{e}}(f,\boldsymbol{t}^{e})_{p}}{\Omega(\bar{\boldsymbol{t}}^{e})},$$

де

$$\Omega_{\boldsymbol{l}^{e}}(f,\boldsymbol{t}^{e})_{q}:=\sup\limits_{|\boldsymbol{h}^{e}|\leqslant\boldsymbol{t}^{e}}\|\Delta^{\boldsymbol{l}^{e}}_{\boldsymbol{h}^{e}}f(\boldsymbol{x})\|_{q},\ \ \boldsymbol{h}^{e}:=(h_{j_{1}},\dots,h_{j_{m}}),$$

$$\Delta^{\boldsymbol{l}^{e}}_{\boldsymbol{h}^{e}}f(\boldsymbol{x})=\Delta^{l}_{h_{j_{m}}}\big{(}\Delta^{l}_{h_{j_{m-1}}}...(\Delta^{l}_{h_{j_{1}}}f(\dots,x_{j_{1}},\dots,x_{j_{m}},\dots))\big{)}.$$

Зауважимо, що простори функцiй $S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ є узагальненням вiдомих просторiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ [4], [5], що визначаються при явному заданнi функцiї $\Omega$, а саме ${\Omega(\boldsymbol{t})=\boldsymbol{t}^{\boldsymbol{r}}=t_{1}^{r_{1}}\cdot\ldots\cdot t_{d}^{r_{d}}}$, $0<r_{j}<l$, $j=\overline{1,d}$. Нагадаємо, що простори ${S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})=}$ $={S^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}B(\mathbb{R}^{d})}$ були вперше розглянутi С. М. Нiкольським [4], простори $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$, при $1\leqslant\theta<\infty$ були введенi Т. I. Амановим [5] (див. також [6]). Надалi будемо використовувати скороченi позначення $S^{\Omega}_{p,\theta}B$, $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ i $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H$ вiдповiдно для $S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$, $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ та $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})$ .

Дослiдження класiв Нiкольського–Бєсова з домiнуючою мiшаною похiдною $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$, з точки зору знаходження порядкових оцiнок деяких апроксимативних характеристик проводилися, зокрема, у роботах Wang Heping i Sun Yongsheng [7], Wang Heping [8]. З основними результатами щодо дослiдження класiв Нiкольського–Бєсова з домiнуючою мiшаною похiдною у перiодичному випадку можна ознайомитися в монографiї В. Н. Темлякова [9], якщо $\theta=\infty$ (для класiв Нiкольського), та у монографiї А. С. Романюка [10], якщо $1\leqslant\theta<\infty$ (для класiв Бєсова). На даний час є значний iнтерес до дослiдження рiзних аналогiв класiв Нiкольського–Бєсова, якi визначаються гладкiсним параметром $\Omega$, що пiдпорядкований деяким додатковим умовам: Н. Н. Пустовойтов [11], [12], Wang Heping i Sun Yongsheng [13], Liqin Duan [14] та iн.

В [1] встановлено еквiвалентне нормування лiнiйних просторiв $S^{\Omega}_{p,\theta}B$ опосередковано через, так зване, декомпозицiйне представлення елементiв цих просторiв (див. нижче Теорему A). Зазначимо, що для просторiв Нiкольського–Бєсова функцiй мiшаної гладкостi, вперше декомпозицiйне представлення та вiдповiдне йому нормування з’явилося у роботi С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [15] i, як з’ясувалося пiзнiше, вiдiграло ключову роль у дослiдженнях, якi пов’язанi з апроксимацiєю класiв функцiй. Оскiльки у формулюваннi результату з [1], щодо нормування простору $S^{\Omega}_{p,\theta}B$, присутнi величини, якi означаються за допомогою перетворення Фур’є функцiй, що визначенi на $\mathbb{R}^{d}$, то наведемо вiдповiднi означення.

Нехай $S=S(\mathbb{R}^{d})$ — простiр Л. Шварца основних нескiнченно диференцiйовних на $\mathbb{R}^{d}$ комплекснозначних функцiй $\varphi$, що спадають на нескiнченностi разом зi своїми похiдними швидше за будь-який степiнь функцiї $\left(x_{1}^{2}+\ldots+x_{d}^{2}\right)^{-\frac{1}{2}}$ (див., наприклад, [16]). Через $S^{\prime}$ позначимо простiр лiнiйних неперервних функцiоналiв над $S$. Зазначимо, що елементами простору $S^{\prime}$ є узагальненi функцiї повiльного росту. Якщо $f\in S^{\prime}$, то $\langle f,\varphi\rangle$ позначає значення функцiонала $f$ на пробнiй функцiї $\varphi\in S$.

Перетворення Фур’є $\mathfrak{F}\varphi:S\rightarrow S$ визначається згiдно з формулою:

$$(\mathfrak{F}\varphi)(\boldsymbol{\lambda})=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\varphi(\boldsymbol{t})e^{-i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{t}\equiv\widetilde{\varphi}(\boldsymbol{\lambda}).$$

Обернене перетворення Фур’є задається таким чином:

$$(\mathfrak{F}^{-1}\varphi)(\boldsymbol{t})=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\varphi(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{\lambda}\equiv\widehat{\varphi}(\boldsymbol{t}).$$

Перетворення Фур’є (обернене перетворення Фур’є) узагальнених функцiй $f\in S^{\prime}$ визначається згiдно з формулою

$$\langle\mathfrak{F}f,\varphi\rangle=\langle f,\mathfrak{F}\varphi\rangle,\ \ \ \langle\widetilde{f},\varphi\rangle=\langle f,\widetilde{\varphi}\rangle,\ \ \varphi\in S,$$

$$(\langle\mathfrak{F}^{-1}f,\varphi\rangle=\langle f,\mathfrak{F}^{-1}\varphi\rangle,\ \ \ \langle\widehat{f},\varphi\rangle=\langle f,\widehat{\varphi}\rangle,\ \ \varphi\in S).$$

Носiєм узагальненої функцiї $f$ будемо називати замикання $\overline{\mathfrak{N}}$ такої множини точок $\mathfrak{N}\subset\mathbb{R}^{d}$, що для довiльної $\varphi\in S$, яка дорiвнює нулю в $\overline{\mathfrak{N}}$, виконується рiвнiсть $\langle f,\varphi\rangle=0$. Носiй узагальненої функцiї $f$ будемо позначати через $\mbox{supp}\,f$. Також будемо говорити, що функцiя $f$ зосереджена на множинi $G$, якщо $\mbox{supp}\,f\subseteq G$.

Зазначимо, що для $1\leqslant p\leqslant\infty$ iснує природне неперервне вкладення $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ в $S^{\prime}$ i в цьому сенсi функцiї з $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ ототожнюються з елементами з $S^{\prime}$.

Далi, для кожного вектора ${\boldsymbol{s}=(s_{1},...,s_{d})}$, ${s_{j}\in\mathbb{Z}_{+},\ j=\overline{1,d}}$, розглянемо множину

$$Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}\!:=Q^{*}(\boldsymbol{s})\!:=\Big{\{}\boldsymbol{\lambda}=(\lambda_{1},\ldots,\lambda_{d}):\ \eta(s_{j})2^{s_{j}-1}\leqslant|\lambda_{j}|<2^{s_{j}},$$

$$\lambda_{j}\in\mathbb{R},\ j=\overline{1,d}\Big{\}},$$

де $\eta(0)=0$ i $\eta(t)=1$, $t>0$.

Нехай $\mathcal{A}\subset\mathbb{R}^{d}$ — деяка вимiрна множина. Позначимо через $\chi_{\mathcal{A}}$ характеристичну функцiю множини $\mathcal{A}$ i для $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ покладемо

$$\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\boldsymbol{x})=\mathfrak{F}^{-1}\big{(}\chi_{Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}}\cdot\mathfrak{F}f\big{)}.$$

Теорема A ([1]). Нехай $1<p<\infty$ i $\Omega\in\Phi_{\alpha,l}$. Функцiя $f$ належить простору $S^{\Omega}_{p,\theta}B$, $1\leqslant\theta<\infty$, тодi i тiльки тодi, коли

$$\left\{\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}\big{(}\Omega(2^{-{\boldsymbol{s}}})\big{)}^{-\theta}\|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}^{\theta}\ \right\}^{\frac{1}{\theta}}<\infty,$$

до того ж

$$\|f\|_{S^{\Omega}_{p,\theta}B}\asymp\left\{\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{-\theta}\|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}^{\theta}\ \right\}^{\frac{1}{\theta}},$$ (1)

де $\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})=\Omega(2^{-s_{1}},\ldots,2^{-s_{d}})$.

Функцiя $f$ належить простору $S^{\Omega}_{p,\infty}B$, тодi i тiльки тодi, коли

$$\sup\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}\frac{\|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}}{\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})}<\infty,$$

до того ж

$$\|f\|_{S^{\Omega}_{p,\infty}B}\asymp\sup\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}\frac{\|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}}{\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})}.$$ (2)

Тут i надалi по тексту для додатних величин $A$ i $B$ використовується запис $A\asymp B$, який означає, що iснують такi додатнi сталi $C_{3}$ та $C_{4}$, якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах $A$ i $B$ (наприклад, у вище наведених спiввiдношеннях (1) i (2) — вiд функцiї $f$), що ${C_{3}A\leqslant B\leqslant C_{4}A}$. Якщо тiльки $B\leqslant C_{4}A$ $\big{(}B\geqslant C_{3}A\big{)}$, то пишемо $B\ll A$ $\big{(}B\gg A\big{)}$. Всi сталi $C_{i}$, $i=1,2,...$, якi зустрiчаються у роботi, залежать, можливо, лише вiд параметрiв, що входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка наближення, та розмiрностi простору $\mathbb{R}^{d}$.

Пiд класом $S^{\Omega}_{p,\theta}B$ будемо розумiти множину функцiй ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ для яких $\|f\|_{S^{\Omega}_{p,\theta}B}\leqslant 1$ i при цьому збережемо для класiв $S^{\Omega}_{p,\theta}B$ тi ж самi позначення, що i для просторiв $S^{\Omega}_{p,\theta}B$.

Перейдемо до означення апроксимативних характеристик.

Нехай $\mathcal{L}\subset\mathbb{Z}^{d}_{+}$ — деяка обмежена множина. Покладемо

$$Q(\mathcal{L})=\bigcup\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathcal{L}}Q^{*}(\boldsymbol{s})$$

i позначимо

$$G\big{(}Q(\mathcal{L})\big{)}=\Big{\{}f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})\colon\mbox{supp}\mathfrak{F}f\subseteq Q(\mathcal{L})\Big{\}}.$$

Вiдомо, що елементами множини $G\big{(}Q(\mathcal{L})\big{)}$ є цiлi функцiї експоненцiального типу.

Для $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant q\leqslant\infty$, означимо величину

$$E\big{(}f,G\big{(}Q(\mathcal{L})\big{)}\big{)}_{q}:=E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}:=\inf\limits_{g\in G(Q(\mathcal{L}))}\|f(\cdot)-g(\cdot)\|_{q},$$

яка називається найкращим наближенням функцiї $f$ цiлими функцiями з множини $G\big{(}Q(\mathcal{L})\big{)}$. Якщо $F\subset L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ — деякий функцiональний клас, то покладемо

$$E_{Q(\mathcal{L})}(F)_{q}=\sup\limits_{f\in F}E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}.$$ (3)

Далi для $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant q\leqslant\infty$, покладемо

$$S_{Q(\mathcal{L})}f(\boldsymbol{x})=S_{Q(\mathcal{L})}(f,\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathcal{L}}\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\boldsymbol{x}),\ \ \boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}$$

i означимо

$$\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}=\|f(\cdot)-S_{Q(\mathcal{L})}f(\cdot)\|_{q},\ \ \mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(F)_{q}=\sup\limits_{f\in F}\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}.$$ (4)

Нашi дослiдження величин (3) та (4) проводяться у випадку, коли ${F=S^{\Omega}_{p,\theta}B}$, а множина $\mathcal{L}$ певним чином пов’язана з функцiєю $\Omega$.

Для будь-якого $N\in\mathbb{N}$, $1<p<q<\infty$ покладемо

$$\kappa(\Omega,N):=\kappa(N):=\left\{\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})\in\mathbb{Z}^{d}_{+}\colon\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\geqslant\frac{1}{N}\right\},$$

$$Q(\kappa(N)):=Q(N)=:\bigcup\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa(N)}Q^{*}(\boldsymbol{s}),$$

де $\|\boldsymbol{s}\|_{1}=s_{1}+\ldots+s_{d}$.

Зазначимо, що множини $Q(N)$ породжуються поверхнями рiвня функцiї $\Omega(\boldsymbol{t})\boldsymbol{t}^{-\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}$, $\Omega(\boldsymbol{t})\in\Phi_{\alpha,l}$, $\alpha>\frac{1}{p}-\frac{1}{q}$. Якщо

$$\Omega(\boldsymbol{t})=\Omega_{1}(\boldsymbol{t})/\prod\limits_{j=1}^{d}t_{j}^{-\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}$$

i $\Omega_{1}(\boldsymbol{t})=\prod\limits_{j=1}^{d}t_{j}^{r_{j}}$, $0<r_{j}<l$, $j=\overline{1,d}$, одержимо множини $Q(N)$, якi називаються схiдчастими гiперболiчними хрестами.

Зазначимо, що наближення класiв Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй мiшаної гладкостi тригонометричними полiномами зi спектром у схiдчастому гiперболiчному хрестi та у множинах $Q(N)$ розглядалися, зокрема, у роботах [17], [18], [19], [20], [21], [22], [23]. З детальною iсторiєю питання можна ознайомитися в оглядовiй статтi [24].

Формулювання допомiжних результатiв та доведення основних потребує означення ще деяких множин в $\mathbb{Z}^{d}_{+}$.

Покладемо

$$\kappa^{\perp}(\Omega,N)\!:=\!\kappa^{\perp}(N)\!:=\!\left\{\!\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})\in\mathbb{Z}^{d}_{+}\colon\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\!<\!\frac{1}{N}\!\right\},$$

$$\Theta(N):=\kappa^{\perp}(N)\backslash\kappa^{\perp}(2^{l}N),$$

тобто

$$\Theta(N)=\Big{\{}\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})\in\mathbb{Z}^{d}_{+}\colon\frac{1}{2^{l}N}\leqslant\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}<\frac{1}{N}\Big{\}}$$ (5)

У [20] показано, що має мiсце спiввiдношення

$$|\Theta(N)|\asymp\big{(}\log_{2}N\big{)}^{d-1},$$ (6)

де через $|A|$ позначено кiлькiсть елементiв скiнченної множини $A$.

Мають мiсце такi твердження.

Лема А ([20]). Нехай $\Omega$ — функцiя типу мiшаного модуля неперервностi порядку $l$, яка задовольняє умову $(S^{\alpha})$, $\alpha>0$. Тодi для $0<\mu<\infty$

$$\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}(\Omega(2^{-\boldsymbol{s}}))^{\mu}\ll\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}(\Omega(2^{-\boldsymbol{s}}))^{\mu}.$$ (7)

Лема Б ([20]). Нехай $\Omega$ — функцiя типу мiшаного модуля неперервностi порядку $l$, яка задовольняє умову $(S^{\alpha})$, при $\alpha>\beta>0$. Тодi для $0<\mu<\infty$

$$\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\left(\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{\|s\|_{1}\beta}\right)^{\mu}\ll\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\left(\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{\|s\|_{1}\beta}\right)^{\mu}.$$ (8)

Як наслiдок з (7), (8), (5) та (6) для ${0<\mu<\infty}$ маємо

$$\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\left(\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\right)^{\mu}\ll\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\left(\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\right)^{\mu}<$$

$$<\left(\frac{1}{N}\right)^{\mu}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}1=\left(\frac{1}{N}\right)^{\mu}|\Theta(N)|\asymp\left(\frac{1}{N}\right)^{\mu}\big{(}\log_{2}N\big{)}^{d-1}.$$ (9)

Теорема Б (Лiттлвуда – Пелi) (див., наприклад, [25, c. 81], [26]). Нехай задано ${1<p<\infty}$. Iснують такi додатнi числа $C_{5},C_{6}$, що для кожної функцiї ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ виконуються спiввiдношення

$$C_{5}\|f\|_{p}\leqslant\Bigg{\|}\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)|^{2}\Bigg{)}^{\frac{1}{2}}\Bigg{\|}_{p}\leqslant C_{6}\|f\|_{p}.$$

У подальших мiркуваннях нами буде використана лема, яка є аналогом вiдповiдної леми у перiодичному випадку [9, гл. 1, § 3].

Лема В ([7]). Нехай задано $1<p<q<\infty$ i $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$. Тодi

$$\|f\|_{q}\ll\bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}^{q}\;2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)q}\bigg{)}^{\frac{1}{q}}.$$

2. Порядковi оцiнки апроксимативних характеристик класiв $S^{\Omega}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ у метрицi простору $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1<p<q<\infty$. Наша мета полягає у встановленнi порядкових по параметру $N$ оцiнок величин $E_{Q(\mathcal{L})}(F)_{q}$ та $\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(F)_{q}$ для $F=S^{\Omega}_{p,\theta}B$ у випадку, коли $\mathcal{L}=\kappa(N)$, при певних обмеженнях на параметри $p$, $q$, $\theta$ та $\Omega$.

При цьому зазначимо, що при $1<q<\infty$ i $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ має мiсце спiввiдношення (див., наприклад, [15])

$$E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}\leqslant\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}\leqslant CE_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q},$$ (10)

де $C\geqslant 1$ — деяка стала.

Теорема 1. Нехай $1<p<q<\infty$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$, $\Omega\in\Phi_{\alpha,l}$, з деяким $\alpha>\frac{1}{p}-\frac{1}{q}$, тодi мають мiсце порядковi оцiнки

$$\mathcal{E}_{Q(N)}(S^{\Omega}_{p,\theta}B)_{q}\asymp E_{Q(N)}(S^{\Omega}_{p,\theta}B)_{q}\asymp\frac{1}{N}\big{(}\log_{2}N\big{)}^{(d-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)_{+}},$$ (11)

де $a_{+}=\max\{0,a\}$. Зауважимо, що умова $\Omega\in\Phi_{\alpha,l}$, з деяким $\alpha>\beta=\frac{1}{p}-\frac{1}{q}$ забезпечує те, що для ${f\in S^{\Omega}_{p,\theta}B}$ маємо $f\in S^{\Omega_{1}}_{q,\theta}B\subset L_{q}$, $\Omega_{1}(\boldsymbol{t})=\Omega(\boldsymbol{t})\boldsymbol{t}^{-\beta}$ i $\|f\|_{S^{\Omega_{1}}_{q,\theta}B}\ll\|f\|_{S^{\Omega}_{p,\theta}B}$ (див., наприклад, [27]).

Доведення. Спочатку встановимо в (11) оцiнки зверху. Нехай $f\in S^{\Omega}_{p,\theta}B$ i ${1<p<q<\infty}$. Тодi, скориставшись спiввiдношенням (10) i лемою В, можемо записати

$$E_{Q(N)}(f)_{q}\asymp\mathcal{E}_{Q(N)}(f)_{q}=\bigg{\|}f(\cdot)-\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa(N)}\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\bigg{\|}_{q}=\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\!\!\!\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\bigg{\|}_{q}\!\!\ll$$

$$\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{q}_{p}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}.$$ (12)

Далi розглянемо декiлька спiввiдношень мiж параметрами $q$ i $\theta$.

1) Нехай $q<\theta$. Тодi, для $1<\theta<\infty$, застосувавши до $(\ref{pqinfty})$ нерiвнiсть Гельдера з показником $\frac{\theta}{q}$ та спiввiдношення (9), одержуємо

$$E_{Q(N)}(f)_{q}\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{p}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{-\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\times$$

$$\times\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\left(2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\;\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\right)^{\frac{q\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}\leq$$

$$\leq\|f\|_{S_{p,\theta}^{\Omega}B}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\left(2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\;\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\right)^{\frac{q\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}\ll$$

$$\ll\frac{1}{N}|\Theta(N)|^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}\asymp\frac{1}{N}\big{(}\log_{2}N\big{)}^{(d-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)}$$

Якщо ж $\theta=\infty$, то для $f\in S^{\Omega}_{p,\infty}B$, згiдно з теоремою А, має мiсце спiввiдношення $\|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}\ll\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})$. Тому, скориставшись (9), будемо мати

$$E_{Q(N)}(f)_{q}\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\left(2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\right)^{q}\right)^{\frac{1}{q}}\ll\frac{1}{N}|\Theta(N)|^{\frac{1}{q}}\asymp$$

$$\asymp\frac{1}{N}\big{(}\log_{2}N\big{)}^{\frac{d-1}{q}}.$$

2) Нехай тепер $1\leqslant\theta\leqslant q<\infty$, $q\neq 1$. Скориставшись нерiвнiстю

$$\left(\sum\limits_{k}|a_{k}|^{v_{2}}\right)^{\frac{1}{v_{2}}}\leqslant\left(\sum\limits_{k}|a_{k}|^{v_{1}}\right)^{\frac{1}{v_{1}}},\ 0<v_{1}\leqslant v_{2}<\infty\ ,$$

(див., [28, с. 43]), беручи до уваги, що $\Omega\in\Phi_{\alpha,l}$ з $\alpha>\frac{1}{p}-\frac{1}{q}$ та врахувавши (5), iз (12) отримуємо

$$E_{Q(N)}(f)_{q}\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\!\!\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{p}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{-\theta}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)\theta}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\!\!\!\ll$$

$$\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{p}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{-\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\sup\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\leqslant$$

$$\leqslant\|f\|_{S^{\Omega}_{p,\theta}B}\sup\limits_{\boldsymbol{s}\in\kappa^{\perp}(N)}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\ll\frac{1}{N}.$$

Оцiнки зверху в теоремi встановлено.

Перейдемо до встановлення оцiнок знизу. Для цього при певних значеннях параметрiв $p$, $q$ i $\theta$ достатньо вказати функцiї $f\in S^{\Omega}_{p,\theta}B$, для яких оцiнки знизу величин $\mathcal{E}_{Q(N)}(f)_{q}$ спiвпадають за порядком з оцiнками знизу величин $\mathcal{E}_{Q(N)}(S^{\Omega}_{p,\theta}B)_{q}$ в (11). Спочатку означимо функцiю, на основi якої буде здiйснюватися побудова таких функцiй $f$.

Для $\boldsymbol{x}=(x_{1},\ldots,x_{d})$ покладемо

$$D_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}D_{k_{j}}(x_{j}),\ \ \boldsymbol{k}\in\mathbb{Z}_{+}^{d},$$

де

$$D_{k_{j}}(x_{j})=\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \left(2\sin{\frac{x_{j}}{2}}\cos{\frac{2k_{j}+1}{2}x_{j}}\right)\cdot x_{j}^{-1}.$$

У роботi [7] показано, що для перетворення Фур’є функцiї $D_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})$ справедлива рiвнiсть

$$\mathfrak{F}D_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})=\chi_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\chi_{k_{j}}(x_{j}),$$

де

$$\chi_{n}(\lambda_{j})=\begin{cases}1,&a_{j}^{n-1}<|\lambda_{j}|<a_{j}^{n},\\ \frac{1}{2},&|\lambda_{j}|=a_{j}^{n-1}\ \mbox{\T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro}\ |\lambda_{j}|=a_{j}^{n},\\ 0&\mbox{--- \T2A\cyrv \T2A\cyrii\T2A\cyrn\T2A\cyrsh\T2A\cyri\T2A\cyrh \T2A\cyrv\T2A\cyri\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrd\T2A\cyrk\T2A\cyra\T2A\cyrh},\end{cases}$$

$$\chi_{0}(x_{j})=\begin{cases}1,&|\lambda_{j}|<1;\\ \frac{1}{2},&|\lambda_{j}|=1;\\ 0,&|\lambda_{j}|>1.\end{cases}$$

Для оберненого перетворення будемо мати

$$\mathfrak{F}^{-1}\chi_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{t})=D_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x}).$$

Зазначимо, що має мiсце оцiнка [7]

$$\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\boldsymbol{s})}D_{\boldsymbol{k}}(\cdot)\bigg{\|}_{p}\asymp 2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)},$$ (13)

де

$$\rho_{+}(\boldsymbol{s}):=\Big{\{}\boldsymbol{k}=(k_{1},...,k_{d}):\ \eta(s_{j})2^{s_{j}-1}\leqslant k_{j}<2^{s_{j}},\ k_{j}\in\mathbb{Z}_{+}^{d},\ j=\overline{1,d}\Big{\}}.$$

Далi розглянемо декiлька випадкiв у залежностi вiд значень параметрiв $p$, $q$ i $\theta$.

Нехай $\theta=\infty$. Розглянемо функцiю

$$f_{1}(\boldsymbol{x})=C_{7}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{-\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\boldsymbol{s})}D_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x}).$$

При певному виборi сталої $C_{7}>0$ дана функцiя належить до класу $S^{\Omega}_{p,\theta}B$ оскiльки, скориставшись оцiнкою (13), можемо записати

$$\|f_{1}(\cdot)\|_{S^{\Omega}_{p,\infty}B}=\sup\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\frac{\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{1},\cdot)\|_{p}}{\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})}=$$

$$=\sup\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}C_{7}\frac{\Big{\|}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{-\frac{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}{p^{\prime}}}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\boldsymbol{s})}D_{\boldsymbol{k}}(\cdot)\Big{\|}_{p}}{\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})}\leqslant C_{8},\ C_{8}>0.$$

Для $\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}$ покладемо

$$\Delta(\boldsymbol{s})=\Big{\{}\boldsymbol{x}:2^{-s_{j}-1}\leqslant x_{j}<2^{-s_{j}},\ j=\overline{1,d}\Big{\}},$$

i зауважимо, що $\Delta(\boldsymbol{s})\cap\Delta(\boldsymbol{s}^{\prime})=\varnothing$, якщо $\boldsymbol{s}\neq\boldsymbol{s}^{\prime}$. Таким чином, беручи до уваги, що $S_{Q(N)}(f_{1},\cdot)=0$, скориставшись теоремою Б та врахувавши, що (див., наприклад, [7])

$$\bigg{|}\sum\limits_{k\in\rho(s)}D_{k}(x)\bigg{|}=\bigg{|}\sum\limits_{k\in\rho(s)}\prod\limits_{j=1}^{d}D_{k_{j}}(x_{j})\bigg{|}=\bigg{|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sum\limits_{k=\eta(s_{j})2^{s_{j}-1}}^{2^{s_{j}}-1}D_{k_{j}}(x_{j})\bigg{|}=$$

$$=\bigg{|}\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\frac{\sin 2^{s_{j}}x_{j}-\sin\eta(s_{j})2^{s_{j}-1}x_{j}}{x_{j}}\bigg{|},$$

а також (5) i (6), будемо мати

$$\mathcal{E}_{Q(N)}\big{(}S^{\Omega}_{p,\theta}B\big{)}_{q}\geqslant\mathcal{E}_{Q(N)}(f_{1})_{q}=\|f_{1}(\cdot)\|_{q}\gg$$

$$\gg\Bigg{\|}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{1},\cdot)|^{2}\right)^{\frac{1}{2}}\Bigg{\|}_{q}\geqslant\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{1},\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\Bigg{)}^{\frac{1}{q}}\gg$$

$$\gg\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}\Big{|}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{-\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\boldsymbol{s})}D_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})\Big{|}^{q}d\boldsymbol{x}\Bigg{)}^{\frac{1}{q}}=$$

$$=\Bigg{(}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\left(\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{-\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}\right)^{q}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}\Big{|}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\boldsymbol{s})}D_{\boldsymbol{k}}(\boldsymbol{x})\Big{|}^{q}d\boldsymbol{x}\Bigg{)}^{\frac{1}{q}}\gg$$

$$\gg\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\left(\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\right)^{q}\right)^{\frac{1}{q}}\geqslant\frac{1}{2^{l}N}|\Theta(N)|^{\frac{1}{q}}\asymp.$$

$$\asymp\frac{1}{N}\big{(}\log_{2}N\big{)}^{\frac{d-1}{q}}.$$ (14)

Нехай тепер $1\leqslant\theta\leqslant q<\infty$, $q\neq 1$. Розглянемо функцiю

$$f_{2}(\boldsymbol{x}):=C_{9}\Omega(2^{-\tilde{\boldsymbol{s}}})2^{-\|\tilde{\boldsymbol{s}}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\tilde{\boldsymbol{s}})}D_{{k}}(\boldsymbol{x}),\ \ \tilde{\boldsymbol{s}}\in\Theta(N),\ \ C_{9}>0.$$

Згiдно з (13) маємо

$$\|f_{2}(\cdot)\|_{S^{\Omega}_{p,\theta}B}\asymp\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{-\theta}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{2},\cdot)\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll$$

$$\ll\left(\big{(}\Omega(2^{-\tilde{\boldsymbol{s}}})\big{)}^{-\theta}\big{(}\Omega(2^{-\tilde{\boldsymbol{s}}})\big{)}^{\theta}2^{-\theta\|\tilde{\boldsymbol{s}}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\tilde{\boldsymbol{s}})}D_{\boldsymbol{k}}(\cdot)\bigg{\|}_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\asymp$$

$$\asymp\left(2^{-\theta\|\tilde{\boldsymbol{s}}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}2^{\theta\|\tilde{\boldsymbol{s}}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}\right)^{\frac{1}{\theta}}=1,$$

а отже, $f_{2}\in S^{\Omega}_{p,\theta}B$ при певному значеннi сталої $C_{9}$.

Врахувавши, що $S_{Q(N)}(f_{2},\cdot)=0$, (13) та (5), отримуємо

$$\mathcal{E}_{Q(N)}(S^{\Omega}_{p,\theta}B)_{q}\geqslant\mathcal{E}_{Q(N)}(f_{2})_{q}=\|f_{2}(\cdot)\|_{q}\gg$$

$$\gg\Omega(2^{-\tilde{\boldsymbol{s}}})2^{-\|\tilde{\boldsymbol{s}}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\tilde{\boldsymbol{s}})}D_{{k}}(\cdot)\bigg{\|}_{q}\asymp$$

$$\asymp\Omega(2^{-\tilde{\boldsymbol{s}}})2^{-\|\tilde{\boldsymbol{s}}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}2^{\|\tilde{\boldsymbol{s}}\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)}=\Omega(2^{-\tilde{\boldsymbol{s}}})2^{\|\tilde{\boldsymbol{s}}\|_{1}\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)}\geqslant\frac{1}{2^{l}N}.$$

У випадку $1<q<\theta<\infty$ для функцiї

$$f_{3}(\boldsymbol{x})=C_{10}|\Theta(N)|^{-\frac{1}{\theta}}\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})2^{-\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\boldsymbol{s})}D_{{k}}(\boldsymbol{x}),$$

скориставшись спiввiдношенням (13), отримаємо

$$\|f_{3}(\cdot)\|_{S^{\Omega}_{p,\theta}B}\asymp|\Theta(N)|^{-\frac{1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{-\theta}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{3},\cdot)\|^{\theta}_{p}\right)^{\frac{1}{\theta}}\asymp$$

$$\asymp|\Theta(N)|^{-\frac{1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{-\theta}\big{(}\Omega(2^{-\boldsymbol{s}})\big{)}^{\theta}2^{-\|\boldsymbol{s}\|_{1}\theta\left(1-\frac{1}{p}\right)}\times\right.$$

$$\left.\times\bigg{\|}\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho_{+}(\boldsymbol{s})}D_{{k}}(\cdot)\bigg{\|}^{\theta}_{p}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll$$

$$\ll|\Theta(N)|^{-\frac{1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\Theta(N)}2^{-\|\boldsymbol{s}\|_{1}\theta\left(1-\frac{1}{p}\right)}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\theta\left(1-\frac{1}{p}\right)}\right)^{\frac{1}{\theta}}=1.$$

Отже, $f_{3}\in S^{\Omega}_{p,\theta}B$ для деякого значення $C_{10}>0$.

Враховуючи, що $S_{Q(N)}(f_{3},\cdot)=0$, та провiвши мiркування, аналогiчнi до тих, що використовувалися для встановлення оцiнки (14), одержимо

$$\mathcal{E}_{Q(N)}(S^{\Omega}_{p,\theta}B)_{q}\geqslant\mathcal{E}_{Q(N)}(f_{3})_{q}=\|f_{3}(\cdot)\|_{q}\gg\frac{1}{N}|\Theta(N)|^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}\asymp$$

$$\asymp\frac{1}{N}\big{(}\log_{2}N\big{)}^{(d-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)}.$$

Оцiнки знизу в (11) встановлено. Теорему 1 доведено.

На завершення зробимо коментарi щодо одержаних результатiв.

Нехай $\omega(\tau)$ — функцiя однiєї змiнної, $\omega\in\Phi_{\alpha,l}$, $\alpha>0$, i функцiя типу мiшаного модуля неперервностi порядку $l$ задається таким чином

$$\Omega(\boldsymbol{t})=\Omega(t_{1},\ldots,t_{d})=\omega\bigg{(}\prod\limits_{j=1}^{d}t_{j}\bigg{)},\ \ \Omega\in\Phi_{\alpha,l},\ \ \alpha>0.$$

При такому виглядi функцiонального параметру $\Omega$ оцiнки величини $E_{\bar{Q}_{n}}\big{(}S^{\Omega}_{p,\theta}B\big{)}_{q}$, у випадку $1<p<q<\infty$, $\alpha>\frac{1}{p}-\frac{1}{q}$, де $\bar{Q}_{n}=\bigcup\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}<n}Q(\boldsymbol{s})$, встановлено у роботi [27] i, зокрема, у випадку $\Omega(\boldsymbol{t})=\prod\limits_{j=1}^{d}t_{j}^{r}$, $\frac{1}{p}-\frac{1}{q}<r<l$ — в [7]. Зазначимо, що в [7] розглядався також випадок, коли $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$, $r_{j}>\frac{1}{p}-\frac{1}{q}$, $j=\overline{1,d}$.

Автори висловлюють вдячнiсть А. С. Романюку та В. С. Романюку за їх увагу до роботи та обговорення одержаних результатiв.

Contact information: Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01004, Kyiv, Ukraine.

E-mail: Yan.Sergiy@gmail.com, sergstas@ukr.net