УДК 513.83; 517.5

Ю. Б. Зелiнський, М. В. Стефанчук (Yu. B. Zelinskii, M. V. Stefanchuk), Iн-т математики НАН України, Київ.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗАДАЧI ПРО ТIНЬ

(GENERALIZATIONS OF THE SHADOW PROBLEM)

We received a solution of the shadow problem in nsuperscript𝑛\mathbb{R}^{n} for a family of sets, constructing from any convex domain having nonempty interior with the help of parallel translations and homotheties. We find a number of balls with centers on the sphere, sufficient for giving a shadow in n-dimensional complex (hypercomplex) space.

У роботi отримано розв’язок задачi про тiнь в n-вимiрному евклiдовому просторi nsuperscript𝑛\mathbb{R}^{n} для сiм’ї множин, отриманих з довiльної опуклої множини з непорожньою внутрiшнiстю за допомогою паралельних перенесень та гомотетiй. Крiм цього дослiджено, яка кiлькiсть куль з центрами на сферi достатня для створення тiнi в n-вимiрному комплексному (гiперкомплексному) просторi.

В работе получено решение задачи о тени в n-мерном евклидовом пространстве nsuperscript𝑛\mathbb{R}^{n} для семейства множеств, полученных с произвольного выпуклого множества с непустой внутренностью с помощью параллельных переносов и гомотетий. Кроме этого исследовано, какое количество шаров с центрами на сфере достаточно для создания тени в n-мерном комплексном (гиперкомплексном) пространстве.

1. Вступ. Метою роботи є розв’язок задачi про тiнь для сiм’ї множин, отриманих iз довiльної опуклої множини з непорожньою внутрiшнiстю за допомогою групи перетворень – паралельних перенесень та гомотетiй, в n-вимiрному евклiдовому просторi nsuperscript𝑛\mathbb{R}^{n}. Це еквiвалентно знаходженню умов, якi забезпечують належнiсть точки узагальнено опуклiй оболонцi цiєї сiм’ї множин.

Означення 1. Множина Bn𝐵superscriptnB\subset\mathbb{R^{\emph{n}}} називається m-опуклою вiдносно точки xnBxsuperscriptnB\emph{x}\in\mathbb{R^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}, якщо знайдеться m-вимiрна площина L, така, що xLxL\emph{x}\in\emph{L} i LB=LB\emph{L}\bigcap\emph{B}=\emptyset.

Означення 2. Множина B𝐵B називається m-опуклою, якщо вона m-опукла вiдносно кожної точки xnBxsuperscriptnB\emph{x}\in\mathbb{R^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}.

Цi означення задовольняють аксiому опуклостi – перетин m-опуклих множин буде m-опуклою множиною. Тому для довiльної множини Bn𝐵superscriptnB\subset\mathbb{R^{\emph{n}}} можна розглядати мiнiмальну m-опуклу множину, яка мiстить B𝐵B, i називати її m-опуклою оболонкою множини B𝐵B. [1-3]

Частковим випадком належностi точки 1-оболонцi об’єднання сiм’ї куль є задача про тiнь, сформульована Худайбергановим [4], [5], [7].

Задача (про тiнь). Яка мiнiмальна кiлькiсть попарно неперетинних замкнених куль з центрами на сферi Sn1superscriptS𝑛1\emph{S}^{n-1} та радiусамии, меншими вiд радiуса сфери, достатня для того, щоб довiльна пряма, яка проходить через центр сфери, перетинала хоча б одну з цих куль?

Худайберганов довiв, що при n=2𝑛2n=2 двох куль достатньо для створення тiнi [7]. У роботах [1], [2], отримано повний розв’язок цiєї задачi. Показано, що при n>2𝑛2n>2 (n+1)𝑛1(n+1)-ї кулi необхiдно i достатньо для того, щоб центр сфери належав 1-опуклiй оболонцi сiм’ї куль.

2. 1-опуклiсть для центра сфери. Нехай в n-вимiрному евклiдовому просторi nsuperscript𝑛\mathbb{R}^{n}, n2𝑛2n\geq 2, задана опукла множина з непорожньою внутрiшнiстю. Iз даної множини за допомогою групи геометричних перетворень отримана сiм’я попарно неперетинних замкнених множин. Постає проблема – скiльки (найменша кiлькiсть) елементiв цiєї сiм’ї достатньо для того, щоб вибрана точка xn𝑥superscript𝑛x\in\mathbb{R}^{n} належила 1-опуклiй оболонцi цiєї сiм’ї (тобто для того, щоб довiльна пряма, яка проходить через точку х, перетинала принаймнi одну з цих множин). У роботi [3] отриманий розв’язок цiєї задачi для групи геометричних перетворень, яка складається з рухiв та гомотетiй опуклої множини з непорожньою внутрiшнiстю. Показано, що для цього необхiдно i достатньо n елементiв сiм’ї. Розглянемо аналогiчну задачу для сiм’ї множин, отриманих з опуклої множини з непорожньою внутрiшнiстю за допомогою паралельних перенесень та гомотетiй.

Теорема 1. Для того, щоб вибрана точка в n-вимiрному евклiдовому просторi при n2𝑛2n\geq 2 належала 1-опуклiй оболонцi сiм’ї попарно неперетинних замкнених множин, отриманих iз заданої опуклої множини з непорожньою внутрiшнiстю за допомогою групи перетворень, яка складається з паралельних перенесень та гомотетiй, необхiдно i достатньо n елементiв цiєї сiм’ї.

Доведення. Нехай В – задана опукла множина з непорожньо внутрiшнiстю i On𝑂superscript𝑛O\in\mathbb{R}^{n} – довiльна точка. Виконаємо паралельне перенесення множини В так, щоб точка О належала внутрiшностi множини В. Локально межу опуклої множини можна задати опуклою функцiєю [8], яка диференцiйовна майже всюди на областi задання [6]. Тому в будь-якому околi довiльної точки межi множини В знайдеться точка, в якiй iснує дотична гiперплощина. Опишемо навколо множини В многогранник з якомога меншою кiлькiстю граней, гранi якого є дотичними гiперплощинами до множини В. В залежностi вiд виду множини В кiлькiсть граней многогранника буде лежати в межах вiд n+1𝑛1n+1 (n-вимiрний симплекс) до 2n2𝑛2n (паралелепiпед). Якщо кiлькiсть граней бiльша, нiж n+1𝑛1n+1, то кiлькiсть пар паралельних граней буде вiд 1 до n.

Розглянемо випадок, коли навколо множини описаний паралелепiпед. З точки О проведемо n променiв, перпендикулярних до кожної з граней паралелепiпеда, якi не є паралельними. Нехай X1,X2,,Xnsubscript𝑋1subscript𝑋2subscript𝑋𝑛X_{1},X_{2},...,X_{n} – точки перетину променiв з гранями паралелепiпеда, а Y1,Y2,,Ynsubscript𝑌1subscript𝑌2subscript𝑌𝑛Y_{1},Y_{2},...,Y_{n} – точки перетину променiв з множиною В, iнколи цi точки вiдповiдно спiвпадають. На кожному з променiв OX1,OX2,,OXn𝑂subscript𝑋1𝑂subscript𝑋2𝑂subscript𝑋𝑛OX_{1},OX_{2},...,OX_{n} в досить малих околах точок Y1,Y2,,Ynsubscript𝑌1subscript𝑌2subscript𝑌𝑛Y_{1},Y_{2},...,Y_{n} виберемо точки Z1,Z2,,Znsubscript𝑍1subscript𝑍2subscript𝑍𝑛Z_{1},Z_{2},...,Z_{n} так, щоб точки Yisubscript𝑌𝑖Y_{i} були внутрiшнiми точками вiдрiзкiв OZi𝑂subscript𝑍𝑖OZ_{i}, i=1,,n𝑖1𝑛i=1,...,n. Виконаємо паралельнi перенесення множини В на вектори Z1O,Z2O,,ZnOsubscript𝑍1𝑂subscript𝑍2𝑂subscript𝑍𝑛𝑂\overrightarrow{Z_{1}O},\overrightarrow{Z_{2}O},...,\overrightarrow{Z_{n}O}. Отримаємо множини B1,B2,,Bnsubscript𝐵1subscript𝐵2subscript𝐵𝑛B_{1},B_{2},...,B_{n}. Однак утворенi таким способом множини можуть перетинатися.

Нехай r1subscript𝑟1r_{1} – радiус мiнiмального кола з центром в точцi О, яке мiстить кожну з множин B1,B2,,Bnsubscript𝐵1subscript𝐵2subscript𝐵𝑛B_{1},B_{2},...,B_{n}. А r2subscript𝑟2r_{2} – радiус максимального кола з центром в цiй точцi, внутрiшнiсть якого не перетинається з жодною з утворених множин i яке дотикається принаймнi до однiєї з множин B1,B2,,Bnsubscript𝐵1subscript𝐵2subscript𝐵𝑛B_{1},B_{2},...,B_{n}. Виконаємо гомотетичнi перетворення множин B2,,Bnsubscript𝐵2subscript𝐵𝑛B_{2},...,B_{n} з коефiцiєнтами вiдповiдно

k1=r2r1,k2=(r2r1)2=k12,,kn1=(r2r1)n1=k1n1.formulae-sequenceformulae-sequencesubscript𝑘1subscript𝑟2subscript𝑟1subscript𝑘2superscriptsubscript𝑟2subscript𝑟12superscriptsubscript𝑘12subscript𝑘𝑛1superscriptsubscript𝑟2subscript𝑟1𝑛1superscriptsubscript𝑘1𝑛1k_{1}=\frac{r_{2}}{r_{1}},k_{2}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{2}={k_{1}}^{2},...,k_{n-1}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{n-1}={k_{1}}^{n-1}.

Отримаємо множини B2,,Bnsubscriptsuperscript𝐵2subscriptsuperscript𝐵𝑛B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n}. Утворенi таким способом множини B1,B2,,Bnsubscript𝐵1subscriptsuperscript𝐵2subscriptsuperscript𝐵𝑛B_{1},B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n} не перетинаються. Легко переконатися, що двостороннiй конус, заданий множинами B1,B2,,Bnsubscript𝐵1subscriptsuperscript𝐵2subscriptsuperscript𝐵𝑛B_{1},B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n}, мiстить всi точки простору nsuperscript𝑛\mathbb{R}^{n}. Таким чином, n опуклих множин достатньо для створення тiнi. З леми 1 [1] випливає, що (n1)𝑛1(n-1)-ї опуклої множини замало для створення тiнi. Тому для створення тiнi необхiдно i достатньо n опуклих множин. Легко переконатися, що кiлькiсть опуклих множин залишиться такою самою, якщо навколо множини В описаний многогранник з меншою кiлькiстю граней. Теорема доведена.

3. 1-опуклiсть для внутрiшностi сфери. Узагальнимо задачу про тiнь для куль з центрами на сферi. Скiльки найменше попарно неперетинних вiдкритих (замкнених) куль з центрами на сферi Sn1superscript𝑆𝑛1S^{n-1} та радiусами, меншими (якi не перевищують) вiд радiуса сфери, забезпечить належнiсть внутрiшностi сфери 1-опуклiй оболонцi сiм’ї куль?

Розглянемо випадок n=2𝑛2n=2. Впишемо в коло правильний трикутник. Побудуємо три вiдкритi (замкненi) круги з центрами у вершинах трикутника та радiусами, якi рiвнi половинi сторони трикутника. Бачимо, що довiльна пряма, що проходить через будь-яку точку внутрiшностi кола, перетне хоча б один з цих кругiв. Тобто внутрiшнiсть кола належить 1-опуклiй оболонцi цих кругiв. Але при цьому кулi попарно дотикаються. Для уникнення цього для досить малого ε𝜀\varepsilon розглянемо три круги радiусiв c+ε,cε/2,cε/22𝑐𝜀𝑐𝜀2𝑐𝜀superscript22c+\varepsilon,c-\varepsilon/2,c-\varepsilon/2^{2}, де c – половина довжини сторони трикутника. Розмiстимо круги так, щоб вони попарно дотикалися, а їхнi центри утворювали трикутник, який мало вiдрiзняється вiд правильного. Через центри цих кругiв проходить єдине коло, внутрiшнiсть якого належить 1-оболонцi цих кругiв. Внутрiшностi кругiв з центрами у вершинах трикутника утворюють сiм’ю з трьох вiдкритих куль, для якої внутрiшнiсть кола, описаного навколо трикутника, належить 1-оболонцi цiєї сiм’ї. Якщо круги замкненi, то в силу неперервностi, трохи зменшивши їхнi радiуси, отримаємо, що трьох замкнених куль достатньо для створення тiнi для внутрiшностi кола, описаного навколо трикутника. Тому справедива наступна теорема.

Теорема 2. Для того, щоб внутрiшнiсть кола належала 1-опуклiй оболонцi сiм’ї попарно неперетинних вiдкритих (замкнених) кругiв з центрами на колi та радiусами, меншими вiд радiуса кола, необхiдно i достатньо трьох кругiв.

Зауваження 1. У випадку n>2𝑛2n>2 методика, застосована при доведеннi теореми 2, не проходить. При n=3𝑛3n=3 впишемо у двовимiрну сферу правильний тривимiрний симплекс та розмiстимо у його вершинах чотири кулi з радiусами, рiвними половинi ребра симплекса. Тодi через кожну з точок, яка є серединою ребра симплекса, можна провести пряму, яка не буде перетинати жодної з цих куль.

Зауваження 2. Аналогiчно до мiркувань, якi ми використовували при доведеннi теореми 2, можна показати, що при n>2𝑛2n>2 iснує скiнченна кiлькiсть куль з центрами на сферi, для яких довiльна точка внутрiшностi сфери належить їх 1-опуклiй оболонцi. Але знайти мiнiмальну кiлькiсть цих куль поки що не вдалося.

Зауваження 3. (n+1)𝑛1(n+1)-ї кулi достатньо, щоб усi точки, якi мiстяться у кулi, обмеженiй сферою, належали до (n1)𝑛1(n-1)-опуклої оболонки системи куль. Для правильного симплекса вiзьмемо кулi з центрами у його вершинах та радiусами, рiвними половинi висоти симплекса. Тодi опукла оболонка цiєї системи спiвпадає з її (n1)𝑛1(n-1)-опуклою оболонкою та мiстить сферу.

4. Задача про тiнь для 1-пiвопуклостi. Розглянемо бiльш загальнi щодо попереднiх означень об’єкти.

Означення 3. Множина Bn𝐵superscriptnB\subset\mathbb{R^{\emph{n}}} називається m-пiвопуклою вiдносно точки xnBxsuperscriptnB\emph{x}\in\mathbb{R^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}, якщо знайдеться m-вимiрна пiвплощина L, така, що xLxL\emph{x}\in\emph{L} i LB=LB\emph{L}\bigcap\emph{B}=\emptyset.

Означення 4. Множина B𝐵B називається m-пiвопуклою, якщо вона m-пiвопукла вiдносно кожної точки xnBxsuperscriptnB\emph{x}\in\mathbb{R^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}.

Цi означення також задовольняють аксiому опуклостi. Тому для довiльної множини Bn𝐵superscriptnB\subset\mathbb{R^{\emph{n}}} можна розглядати m-пiвопуклу оболонку цiєї множини. [1-3]

Розглянемо аналог задачi про тiнь для напiвопуклостi. Яка найменша кiлькiсть попарно неперетинних замкнених (вiдкритих) множин, отриманих iз заданої опуклої множини з непорожньою внутрiшнiстю за допомогою паралельних перенесень та гомотетiй, достатня для того, щоб вибрана точка xn𝑥superscript𝑛x\in\mathbb{R}^{n} належила 1-пiвопуклiй оболонцi цiєї сiм’ї (тобто для того, щоб довiльнй промiнь, який проходить через цю точку, перетинав принаймнi одну з цих множин). У роботi [3] отриманий розв’язок цiєї задачi для групи геометричних перетворень, яка складається з рухiв та гомотетiй опуклої множини з непорожньою внутрiшнiстю (показано, що для цього необхiдно i достатньо (n+1)𝑛1(n+1)-ї множини).

Теорема 3. Для того, щоб вибрана точка в n-вимiрному евклiдовому просторi при n2𝑛2n\geq 2 належала 1-напiвопуклiй оболонцi сiм’ї попарно неперетинних замкнених множин, отриманих iз заданої опуклої множини з непорожньою внутрiшнiстю за допомогою групи перетворень, яка складається з паралельних перенесень та гомотетiй, необхiдно i достатньо 2n елементiв цiєї сiм’ї.

Доведення. Як i у доведеннi теореми 1 опишемо навколо опуклої множини В многогранник з якомога меншою кiлькiстю граней. У внутрiшностi множини В виберемо довiльну точку О. З цiєї точки проведемо променi, перпендикулярнi до кожної гранi многогранника. В залежностi вiд виду многогранника кiлькiсть таких променiв буде лежати в межах вiд n+1𝑛1n+1 до 2n2𝑛2n. Нехай X1,X2,,Xn+1,,X2nsubscript𝑋1subscript𝑋2subscript𝑋𝑛1subscript𝑋2𝑛X_{1},X_{2},...,X_{n+1},...,X_{2n} – точки перетину променiв з гранями многогранника, а Y1,Y2,,Yn+1,,Y2nsubscript𝑌1subscript𝑌2subscript𝑌𝑛1subscript𝑌2𝑛Y_{1},Y_{2},...,Y_{n+1},...,Y_{2n} – точки перетину променiв з множиною В, iнколи цi точки вiдповiдно спiвпадають. На кожному з променiв OX1,OX2,,OXn+1,,OX2n𝑂subscript𝑋1𝑂subscript𝑋2𝑂subscript𝑋𝑛1𝑂subscript𝑋2𝑛OX_{1},OX_{2},...,OX_{n+1},...,OX_{2n} в досить малих околах точок Y1,Y2,,Yn+1,,Y2nsubscript𝑌1subscript𝑌2subscript𝑌𝑛1subscript𝑌2𝑛Y_{1},Y_{2},...,Y_{n+1},...,Y_{2n} виберемо точки Z1,Z2,,Zn+1,,Z2nsubscript𝑍1subscript𝑍2subscript𝑍𝑛1subscript𝑍2𝑛Z_{1},Z_{2},...,Z_{n+1},...,Z_{2n} так, щоб точки Yisubscript𝑌𝑖Y_{i} були внутрiшнiми точками вiдрiзкiв OZi𝑂subscript𝑍𝑖OZ_{i}, i=1,,n+1,,2n𝑖1𝑛12𝑛i=1,...,n+1,...,2n (в залежностi вiд виду многогранника кiлькiсть цих променiв буде вiд n+1𝑛1n+1 до 2n2𝑛2n). Виконаємо паралельнi перенесення множини В на вектори Z1O,Z2O,,Zn+1O,,Z2nOsubscript𝑍1𝑂subscript𝑍2𝑂subscript𝑍𝑛1𝑂subscript𝑍2𝑛𝑂\overrightarrow{Z_{1}O},\overrightarrow{Z_{2}O},...,\overrightarrow{Z_{n+1}O},...,\overrightarrow{Z_{2n}O}. Отримаємо множини B1,B2,,Bn+1,,B2nsubscript𝐵1subscript𝐵2subscript𝐵𝑛1subscript𝐵2𝑛B_{1},B_{2},...,B_{n+1},...,B_{2n}. Однак утворенi таким способом множини можуть перетинатися.

Нехай r1subscript𝑟1r_{1} – радiус мiнiмального кола з центром в точцi О, яке мiстить кожну з множин B1,B2,,Bn+1,,B2nsubscript𝐵1subscript𝐵2subscript𝐵𝑛1subscript𝐵2𝑛B_{1},B_{2},...,B_{n+1},...,B_{2n}. А r2subscript𝑟2r_{2} – радiус максимального кола з центром в цiй точцi, внутрiшнiсть якого не перетинається з жодною з утворених множин i яке дотикається принаймнi до однiєї з множин B1,B2,,Bn+1,,B2nsubscript𝐵1subscript𝐵2subscript𝐵𝑛1subscript𝐵2𝑛B_{1},B_{2},...,B_{n+1},...,B_{2n}. Виконаємо гомотетичнi перетворення множин B2,,Bn+1,,B2nsubscript𝐵2subscript𝐵𝑛1subscript𝐵2𝑛B_{2},...,B_{n+1},...,B_{2n} з коефiцiєнтами вiдповiдно

k1=r2r1,k2=(r2r1)2=k12,,kn=(r2r1)n=formulae-sequenceformulae-sequencesubscript𝑘1subscript𝑟2subscript𝑟1subscript𝑘2superscriptsubscript𝑟2subscript𝑟12superscriptsubscript𝑘12subscript𝑘𝑛superscriptsubscript𝑟2subscript𝑟1𝑛absentk_{1}=\frac{r_{2}}{r_{1}},k_{2}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{2}={k_{1}}^{2},...,k_{n}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{n}=
=k1n,,k2n1=(r2r1)2n1=k12n1.formulae-sequenceabsentsuperscriptsubscript𝑘1𝑛subscript𝑘2𝑛1superscriptsubscript𝑟2subscript𝑟12𝑛1superscriptsubscript𝑘12𝑛1={k_{1}}^{n},...,k_{2n-1}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{2n-1}={k_{1}}^{2n-1}.

Отримаємо множини B2,,Bn+1,,B2nsubscriptsuperscript𝐵2subscriptsuperscript𝐵𝑛1subscriptsuperscript𝐵2𝑛B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n+1},...,B^{{}^{\prime}}_{2n}. Утворенi таким способом множини B1,B2,,subscript𝐵1subscriptsuperscript𝐵2B_{1},B^{{}^{\prime}}_{2},..., Bn+1,,B2nsubscriptsuperscript𝐵𝑛1subscriptsuperscript𝐵2𝑛B^{{}^{\prime}}_{n+1},...,B^{{}^{\prime}}_{2n} не перетинаються. Легко переконатися, що конус, заданий множинами B1,B2,,Bn+1,,B2nsubscript𝐵1subscriptsuperscript𝐵2subscriptsuperscript𝐵𝑛1subscriptsuperscript𝐵2𝑛B_{1},B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n+1},...,B^{{}^{\prime}}_{2n}, мiстить всi точки простору nsuperscript𝑛\mathbb{R}^{n}. Таким чином, якщо навколо множини В можна описати n-вимiрний симплекс, то (n+1)𝑛1(n+1)-ї опуклої множини достатньо для створення тiнi, якщо паралелепiпед – то для створення тiнi достатньо 2n2𝑛2n множин, в iншому випадку для створення тiнi достатньо вiд n+2𝑛2n+2 до 2n12𝑛12n-1 опуклих множин. З теореми 4 [1] випливає, що n𝑛n опуклих множин замало для створення тiнi. Тому для створення тiнi необхiдно i достатньо 2n2𝑛2n опуклих множин. Теорема доведена.

Зауваження 4. Узагальнимо задачу про тiнь для пiвопуклостi. Яка найменша кiлькiсть попарно неперетинних вiдкритих (замкнених) куль з центрами на сферi Sn1superscript𝑆𝑛1S^{n-1} та радiусами, меншими (якi не перевищують) вiд радiуса сфери, забезпечить належнiсть внутрiшностi сфери 1-пiвопуклiй оболонцi сiм’ї куль? При n>1𝑛1n>1 не iснує скiнченної кiлькостi куль для створення тiнi у довiльнiй точцi внутрiшностi сфери. Вiзьмемо двi кулi, центри яких найближчi. На вiдрiзку, що з’єднує центри цих куль знайдеться точка, яка не належить їх об’єднанню, та iснує промiнь з початком у будь-якiй точцi внутрiшностi сфери, який проходить через дану точку, що не перетинає систему куль.

5. Задача про тiнь в комплексному та гiперкомплексному просторах. Розглянемо n-вимiрнi комплексний та гiперкомплексний простори.

Означення 5. Множина Bn(n)𝐵superscriptnsuperscriptnB\subset\mathbb{C^{\emph{n}}}(\mathbb{H^{\emph{n}}}) називається m-комплексно (m-гiперкомплексно) опуклою вiдносно точки znB𝑧superscriptnBz\in\mathbb{C^{\emph{n}}}\setminus\emph{B} (nB)superscriptnB(\mathbb{H^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}), якщо знайдеться m-вимiрна комплексна (гiперкомплексна) площина L, така, що zLzL\emph{z}\in\emph{L} i LB=LB\emph{L}\bigcap\emph{B}=\emptyset.

Означення 6. Множина B𝐵B називається m-комплексно (m-гiперкомплексно) опуклою, якщо вона m-комплексно (m-гiперкомплексно) опукла вiдносно кожної точки znB𝑧superscriptnBz\in\mathbb{C^{\emph{n}}}\setminus\emph{B} (nB)superscriptnB(\mathbb{H^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}).

Для довiльної множини Bn(Bn)𝐵superscriptn𝐵superscriptnB\subset\mathbb{C^{\emph{n}}}(B\subset\mathbb{C^{\emph{n}}}) можна розглядати мiнiмальну m-комплексно (m-гiперкомплексно) опуклу множину, яка мiстить B𝐵B, i називати її m-комплексною (m-гiперкомплексною) опуклою оболонкою множини B𝐵B.

Зелiнським [3] сформульована задача про тiнь в комплексному та гiперкомплексному просторах. Яка мiнiмальна кiлькiсть попарно неперетинних замкнених куль з центрами на сферi S2n1nsuperscript𝑆2𝑛1superscript𝑛S^{2n-1}\subset\mathbb{C}^{n} (S4n1n)superscript𝑆4𝑛1superscript𝑛(S^{4n-1}\subset\mathbb{H}^{n}) та радiусами, меншими вiд радiуса сфери, достатня, щоб довiльна комплексна (гiперкомплексна) пряма, яка проходить через центр сфери, перетинала хоча б одну з цих куль (тобто для того, щоб центр сфери належав 1-комплекснiй чи 1-гiперкомплекснiй оболонцi цих куль)?

Встановлено, що в комплексному (гiперкомплексному) просторi при n=2𝑛2n=2 для створення тiнi необхiдно i достатньо 2 куль. [3] Дослiдимо, скiльки таких куль достатньо для створення тiнi при n3𝑛3n\geq 3 в цих просторах.

Теорема 4. Для того, щоб вибрана точка в n-вимiрному комплексному (гiперкомплексному) евклiдовому просторi nsuperscript𝑛\mathbb{C}^{n} (n)superscript𝑛(\mathbb{H}^{n}), n3𝑛3n\geq 3, належала 1-комплекснiй (1-гiперкомплекснiй) оболонцi сiм’ї попарно неперетинних вiдкритих (замкнених) куль з центрами на сферi S2n1nsuperscript𝑆2𝑛1superscript𝑛S^{2n-1}\subset\mathbb{C}^{n} (S4n1n)superscript𝑆4𝑛1superscript𝑛(S^{4n-1}\subset\mathbb{H}^{n}) та з радiусами, меншими вiд радiуса сфери, достатньо 2n2𝑛2n (4n2)4𝑛2(4n-2) куль.

Доведення. В n-вимiрному комплексному (гiперкомплексному) евклiдовому просторi nsuperscript𝑛\mathbb{C}^{n} (n)superscript𝑛(\mathbb{H}^{n}) розглянемо сферу S2n1superscript𝑆2𝑛1S^{2n-1} (S4n1)superscript𝑆4𝑛1(S^{4n-1}). Через центр цiєї сфери проведемо дiйсну площину розмiрностi 2n12𝑛12n-1 (4n3)4𝑛3(4n-3). Вона перетне сферу S2n1superscript𝑆2𝑛1S^{2n-1} (S4n1)superscript𝑆4𝑛1(S^{4n-1}) по сферi S2n2superscript𝑆2𝑛2S^{2n-2} (S4n4)superscript𝑆4𝑛4(S^{4n-4}). Через центр сфери S2n1superscript𝑆2𝑛1S^{2n-1} (S4n1)superscript𝑆4𝑛1(S^{4n-1}) проведемо довiльну комплексну (гiперкомплексну) пряму, яка не належить площинi 2n1superscript2𝑛1\mathbb{R}^{2n-1} (4n3)superscript4𝑛3(\mathbb{R}^{4n-3}). Ця комплексна (гiперкомплексна) пряма має дiйсну розмiрнiсть 2 (4). Перетин даної прямої та площини 2n1superscript2𝑛1\mathbb{R}^{2n-1} (4n3)superscript4𝑛3(\mathbb{R}^{4n-3}) буде мiстити дiйсну пряму. Для того щоб центр сфери S2n22n1superscript𝑆2𝑛2superscript2𝑛1S^{2n-2}\subset\mathbb{R}^{2n-1} (S4n44n3)superscript𝑆4𝑛4superscript4𝑛3(S^{4n-4}\subset\mathbb{R}^{4n-3}) належав 1-оболонцi сiм’ї попарно неперетинних вiдкритих (замкнених) куль з центрами на цiй сферi та з радiусами, меншими вiд радiуса сфери, необхiдно i достатньо 2n2𝑛2n (4n2)4𝑛2(4n-2) куль. Тому 2n2𝑛2n (4n2)4𝑛2(4n-2) куль достатньо, щоб центр сфери S2n1nsuperscript𝑆2𝑛1superscript𝑛S^{2n-1}\subset\mathbb{C}^{n} (S4n1n)superscript𝑆4𝑛1superscript𝑛(S^{4n-1}\subset\mathbb{H}^{n}) належав 1-комплекснiй (1-гiперкомплекснiй) оболонцi сiм’ї куль з вiдповiдними умовами. Теорема доведена.

Лiтература

  • [1] Зелинский Ю.Б., Выговская И.Ю., Стефанчук М.В. Задача о тени // Доп. НАН України, 2015, № 5. – С. 15-20.
  • [2] Зелинский Ю.Б., Выговская И.Ю., Стефанчук М.В. Обобщённо выпуклые множества и задача о тени // arXiv preprint arXiv:1501.06747.
  • [3] Зелинский Ю.Б. Задача о тени для семейства множеств //Збiрник праць Iнституту математики НАН України. — 2015. – 12, № 4. – С. 197-204.
  • [4] Зелинский Ю.Б. Выпуклость. Избранные главы. — К. : Iн-т математики НАН України, 2012. — 280 с.
  • [5] Зелинский Ю.Б. Многозначные отображения в анализе. – Kиев: Наукова думка, 1993. – 264 с.
  • [6] Лейхтвейс К. Выпуклые множества: Пер. с нем. — М.: Наука, 1985. — 336 с.
  • [7] Худайберганов Г. Об однорородно-полиномиально выпуклой оболочке объединения шаров // Рукопись деп. в ВИНИТИ 21.02.1982 г. № 1772 – 85 Деп. — 8 с.
  • [8] Anderson R.D., Klee V.L. Convex functions and upper-semi-continuous collections // Duke Math. J. – 1952. – 19 – P. 349-357.

Автори: Юрiй Борисович Зелiнський, Марiя Володимирiвна Стефанчук

Iнститут математики НАН України

Телефони: (095)-18-62-105, (098)-76-54-988

E-mail: yuzelinski@gmail.com, stefanmv43@gmail.com