Математика
УДК 514.517+517.55
М. В. Стефанчук
Екстремальнi елементи в гiперкомплексному просторi

(Представлено членом-кореспондентом НАН України Ю. Ю. Трохимчуком)

У роботi дослiджуються екстремальнi елементи та h-оболонка множин в n-вимiрному гiперкомплексному просторi $\mathbb{H^{\emph{n}}}$. Вводиться клас $\mathbb{H}$-квазiопуклих множин, якi включають в себе сильно гiперкомплексно опуклi множини та є замкненими вiдносно перетинiв.

Ключовi слова: гiперкомплексно опукла множина, сильно гiперкомплексно опукла множина, h-оболонка множини, h-екстремальна точка, h-екстремальний промiнь, $\mathbb{H}$-квазiопукла множина.

Дана робота присвячена дослiдженню екстремальних елементiв та h-оболонки множини в гiперкомплексному просторi, а також побудовi класу гiперкомплексно опуклих множин, якi включають в себе сильно гiперкомплексно опуклi множини та є замкненими вiдносно перетинiв. Такi множини будемо називати $\mathbb{H}$-квазiопуклими.

Будемо розглядати n-вимiрний гiперкомплексний простiр $\mathbb{H}^{n}$, $n\in\mathbb{N}$, який є прямим добутком n-копiй тiла кватернiонiв $\mathbb{H}$. Нехай $E\subset\mathbb{H}$ – довiльна множина, яка мiстить початок координат $O=\{0,0,...,0\}$. Покладемо $x=(x_{1},x_{2},...,x_{n})$, $h=(h_{1},h_{2},...,h_{n})$, $\langle x,h\rangle=x_{1}h_{1}+x_{2}h_{2}+...+x_{n}h_{n}$. Множина $E^{*}=\{h|\langle h,x\rangle\neq 1\forall x\in E\}$ називається спряженою множиною до множини Е. [7]

Означення 1. Множина $E\subset\mathbb{H}^{n}$ називається гiперкомплексно опуклою, якщо для довiльної точки $x_{0}\in\mathbb{H}^{n}\setminus E$ iснує гiперплощина, яка проходить через точку $x_{0}$ i не перетинає Е. [7]

Нагадаємо, що оскiльки в алгебрi кватернiонiв множення некомутативне, то надалi розглядатимемо правi гiперплощини, тобто точку зi змiнною координатою множимо на фiксовану точку справа.

Означення 2. Множина $E\subset\mathbb{H}^{n}$ називається сильно гiперкомплексно опуклою, якщо довiльний її перетин гiперкомплексною прямою $\gamma$ ациклiчний, тобто $\widetilde{H}^{i}(\gamma\bigcap E)=0,\forall i$, де $\widetilde{H}^{i}(\gamma\bigcap E)$ – зведена група когомологiй Александрова-Чеха множини $\gamma\bigcap E$ з коефiцiєнтами в групi цiлих чисел. [7]

У [8] доведено, що сильно гiперкомплексно опуклi компакти будуть гiперкомплексно опуклими.

Нехай $E\subset\mathbb{H}$ – довiльна множина. Доповнення до об’єднання необмежених компонент множини $\mathbb{H}\setminus E$ називається h-комбiнацiєю точок множини Е та позначається $[E]$. Якщо Е – довiльна множина в просторi $\mathbb{H}^{n},n>1$, то скажемо, що точка х належить h-комбiнацiї точок з Е, якщо iснує перетин множини Е гiперкомплексною прямою $\gamma$ такий, що $x\in[E\bigcap\gamma]$. Множину таких точок з $\mathbb{H}^{n}$ називають h-комбiнацiєю точок Е i позначають $[E]$; m-кратну h-комбiнацiю визначають за iндукцiєю $[E]^{m}=[[E]^{m-1}]$. [3]

Означення 3. h-оболонкою множини $E\subset\mathbb{H}^{n}$ називається множина $\widehat{E}=\bigcap\limits_{\pi}\pi^{-1}[\pi(E)]$, де $\pi:\mathbb{H}^{n}\rightarrow\lambda$ – всеможливi лiнiйнi проекцiї множини на гiперкомплекснi прямi, $[\pi(E)]$ – h-комбiнацiя точок множини $\pi(E)$, а $\pi^{-1}[\pi(E)]=\{x\in\mathbb{H}^{n}|\pi(x)\in\pi(E)\}$ – її повний прообраз. [3], [7]

Наступна теорема стверджує, що для довiльної множини множина точок її h-оболонки спiвпадає з h-комбiнацiєю точок цiєї множини.

Теорема 1. Якщо множина Е є h-оболонкою, то $E=[E]$.

Доведення. Нехай $x\in[\lambda\bigcap E]$ для деякої гiперкомплексної прямої $\lambda$. Тодi очевидно буде виконуватися включення $\pi(x)\in[\pi(\lambda\bigcap E)]$ для всiх проекцiй $\pi$, тому що обмеження будь-якої проекцiї $\pi$ на кожну пряму є або гомеоморфiзмом, або проекцiєю в точку.

Дослiдимо бiльш детально процедуру утворення h-оболонки множини Е. За властивiстю 19 гiперкомплексно опуклих множин [7] множина $[\pi(E)]$ гомеоморфна доповненню в $\mathbb{H}^{o}=\lambda^{o}$ ($\mathbb{H}^{o}$ – одноточкова компактифiкацiя прямої) до зв’язної компоненти, що мiстить початок координат, деякого перерiзу $\lambda\bigcap E^{*}$, де $\lambda$ – гiперкомплексна пряма, а $E^{*}$ – множина, спряжена до множини Е. Позначимо цю компоненту $]\lambda\bigcap E^{*}[$. Крiм цього дану компоненту можна зобразити ще й так $(\pi^{-1}[\pi(E)])^{*}$. Взагалi кажучи, об’єднання $\bigcup\limits_{\lambda}]\lambda\bigcap E^{*}[$ може не бути гiперкомплексно опуклою множиною. Однак за властивостями 9 та 15 гiперкомплексно опуклих множин [7] справедливi наступнi рiвностi

$$(\bigcup\limits_{\pi}(\pi^{-1}[\pi(E)])^{*})^{*}=\bigcap\limits_{\pi}(\pi^{-1}[\pi(E)])^{**}=\bigcap\limits_{\pi}\pi^{-1}[\pi(E)]=\widehat{E}.$$

Звiдси випливає наступна теорема, яка дає ще один спосiб побудови h-оболонки.

Теорема 2. Для довiльної множини $E\subset\mathbb{H}^{n}$ її h-оболонку можна зобразити у виглядi $\widehat{E}=(\bigcup\limits_{\lambda}]\lambda\bigcap E^{*}[)^{*}$.

Доведення випливає з виконання рiвностi

$$\widehat{E}=(\bigcup\limits_{\pi}(\pi^{-1}[\pi(E)])^{*})^{*}=(\bigcup\limits_{\lambda}]\lambda\bigcap E^{*}[)^{*}.$$

Варто вiдмiтити, що спряжена множина до h-оболонки не завжди буде h-оболонкою. Розглянемо наступний приклад.

Приклад 1. Нехай К – компакт, який лежить у тривимiрному евклiдовому просторi $\mathbb{R}^{3}=\{(y_{1},z_{1},y_{2})|x_{1}=y_{1}+iz_{1}+ju_{1}+kt_{1},x_{2}=y_{2}+iz_{2}+ju_{2}+kt_{2},(x_{1},x_{2})\in\mathbb{H}^{2}\}$, $K=\{(y_{1},z_{1},y_{2})|(y_{1}-|z_{1}|=0,0\leq y_{1}\leq 1)\wedge[[(y_{2}=y_{1})\vee(y_{2}=-2y_{1}+3),z_{1}\leq 0]\vee[(y_{2}=2y_{1})\vee(y_{2}=-y_{1}+3),z_{1}>0]]\}$.

Тодi при канонiчнiй проекцiї $\pi_{1}(K)$ на пряму $x_{2}=0$ отримаємо ациклiчний компакт $K_{1}=\{(y_{1},z_{1},0,0)|y_{1}-|z_{1}|=0,0\leq y_{1}\leq 1\}$, а при проекцiї $\pi_{2}(K)$ на пряму $x_{2}$, паралельно прямiй, яка проходить через точки $(1-i,1)$, $(1+i,2)$, отримаємо компакт $\pi_{1}(K)=K_{2}$, який складається з двох вiдрiзкiв, оскiльки вiдрiзки $[y_{1}=-z_{1},0\leq y_{1}\leq 1,y_{2}=y_{1}]\cap\mathbb{R}^{3}$ i $[y_{1}=z_{1},0\leq y_{1}\leq 1,y_{2}=2y_{1}]\cap\mathbb{R}^{3}$, $[y_{1}=-z_{1},0\leq y_{1}\leq 1,y_{2}=-2y_{1}+3]\cap\mathbb{R}^{3}$ i $[y_{1}=z_{1},0\leq y_{1}\leq 1,y_{2}=-y_{1}+3]\cap\mathbb{R}^{3}$ попарно ототожнюються при цiй проекцiї. Тому $[K_{1}]=K_{1}$ i $[K_{2}]=K_{2}$. Легко бачити, що $K=\pi_{1}^{-1}(K_{1})\cap\pi_{2}^{-1}(K_{2})$. При всiх iнших проекцiях образ $\pi(K)$ буде ненульовим одновимiрним циклом. Тому $\pi(K)\neq[\pi(K)]$ при $\pi\neq\pi_{1}$ або $\pi\neq\pi_{2}$. Але $\widehat{K}=\bigcap\limits_{\pi}\pi^{-1}[\pi(E)]\subset\pi_{1}^{-1}(K_{1})\cap\pi_{2}^{-1}(K_{2})=K$. Отже, $\widehat{K}=K$. Однак, взагалi кажучи, $\pi(\widehat{K})\neq[\pi(K)]$.

За теоремою 2 $\widehat{K}=(\bigcup\limits_{\gamma}]\gamma\bigcap K^{*}[)^{*}=(K_{3})^{*}$, де $K_{3}=\{(y_{1},z_{1},y_{2})|y_{1}-|z_{1}|=0,0\leq y_{1}\leq 1,(y_{2}=y_{1})\vee(y_{2}=-2y_{1}+3)\}$ – частина компакта К, що складається з двох вiдрiзкiв.

З леми 1, яка є аналогом теореми Каратеодорi, враховуючи, що жодна h-екстремальна точка не може бути отримана h-комбiнацiєю iнших точок компакта К, випливають наступнi наслiдки.

Лема 1. h-оболонка гiперкомплексно опуклого компакта в $\mathbb{H}^{n}$ спiвпадає з сукупнiстю не бiльше, нiж n-кратних комбiнацiй своїх h-екстремальних точок. [3]

Наслiдок 1. Якщо $K\subset\mathbb{H}^{n}$ – компакт i $\widehat{K}$ – його h-оболонка, яка спiвпадає з h-комбiнацiєю $[K]^{m}$, то кожна h-екстремальна точка множини $\widehat{K}$ належить К.

Наслiдок 2. Довiльну точку простору $\mathbb{H}^{n}$, яка належить h-оболонцi $\widehat{K}=[K]^{m}$, можна зобразити у виглядi не бiльше, нiж n-кратної комбiнацiї точок компакта К.

Наслiдок 3. Для того, щоб h-оболонка гiперкомплексно опуклого компакта К спiвпадала з ним, необхiдно, щоб всi перерiзи його гiперкомплексними прямими $\gamma$ не мiстили тривимiрних коциклiв, тобто $H^{3}(K\bigcap\gamma)=0$.

Наслiдок 4. Для того, щоб h-оболонка гiперкомплексно опуклого компакта К спiвпадала з ним, необхiдно, щоб усi проекцiї його спряженої множини $K^{*}$ на гiперкомплекснi прямi були зв’язними.

Останнiй наслiдок отримується з попереднього, використовуючи властивостi 19 та 20 гiперкомплексно опуклих множин [7].

Приклад 2. Нехай $S^{4}_{+}\subset\mathbb{R}^{5}\subset\mathbb{H}^{2}$ – пiвсфера у п’ятивимiрному дiйсному евклiдовому просторi $\mathbb{R}^{5}=\{(y_{1},z_{1},u_{1},t_{1},y_{2})|x_{1}=y_{1}+iz_{1}+ju_{1}+kt_{1},x_{2}=y_{2}+iz_{2}+ju_{2}+kt_{2},(x_{1},x_{2})\in\mathbb{H}^{2}\}$, $S^{4}_{+}=\{(y_{1},z_{1},u_{1},t_{1},y_{2})|y_{1}^{2}+z_{1}^{2}+u_{1}^{2}+t_{1}^{2}+y_{2}^{2}=1,z_{1}\geq 0\}$. Легко бачити, що $(S^{4}_{+})^{**}=K_{+}=\{(y_{1},z_{1},u_{1},t_{1},y_{2})|y_{1}^{2}+z_{1}^{2}+u_{1}^{2}+t_{1}^{2}+y_{2}^{2}\leq 1,z_{1}\geq 0\}$ i $K_{+}$ – опуклий компакт, який спiвпадає зi своєю h-оболонкою. Довiльний перетин $S^{4}_{+}$ гiперкомплексною прямою спiвпадає з перетином $S^{4}_{+}$ дiйсною прямою або дiйсною чотирьохвимiрною площиною виду $y_{2}=\texttt{const}$ в $\mathbb{R}^{5}$. Всi такi перетини не мiстять тривимiрних циклiв. Тому $[S^{4}_{+}]=S^{4}_{+}\neq K_{+}$.

Цей приклад показує, що лему 1 та її наслiдки не завжди можна застосовути до гiперкомплексно неопуклих компактiв.

Розповсюдимо теорему Клi опуклого аналiзу [5] на гiперкомплексний випадок.

Означенняя 4. h-iнтервалом з центром в точцi х радiуса r називається перетин вiдкритої кулi радiуса r з центром в точцi х з гiперкомплексною прямою, яка проходить через точку х. [7]

Означенняя 5. Точка $x\in E\subset\mathbb{H}^{n}$ називається h-екстремальною точкою множини Е, якщо в Е немає жодного h-iнтервалу, який мiстить х. [7]

Означенняя 6. h-променем назвемо замкнену необмежену ациклiчну пiдмножину гiперкомплексної прямої з непорожньою межею.

Означенняя 7. Екстремальним h-променем множини $E\subset\mathbb{H}^{n}$ назвемо h-промiнь H, який належить множинi Е, якщо множина $E\setminus H$ гiперкомплексно опукла та кожна точка межi променя H буде h-екстремальною точкою для множини Е. (Це еквiвалентне тому, що жодна точка променя H не буде внутрiшньою для довiльного h-iнтервалу, який належить множинi Е та має хоча б одну точку за межами H.)

Для множини $E\subset\mathbb{H}^{n}$ позначимо: hext E – множину її h-екстремальних точок, rhext E – множину h-екстремальних променiв, hconv E – h-оболонку Е.

Лема 2. Нехай $E\subset\mathbb{H}^{n}$ – замкнене сильно гiперкомплексно опукле тiло (тобто $\emph{int}E\neq\emptyset$) з непорожньою сильно гiперкомплексно опуклою межею $\partial F$, тодi Е має вигляд $E=E_{1}\times\mathbb{H}^{n-1}$, де $E_{1}$ – ациклiчна пiдмножина прямої $\mathbb{H}$ з непорожньою внутрiшнiстю вiдносно цiєї прямої.

Доведення. Оскiльки межа $\partial F$ – сильно гiперкомплексно опукла, то для довiльної точки $x\in\texttt{int}E$ iснує гiперплощина, яка не перетинає $\partial F$. Тому множина Е мiстить гiперплощину. Отже, за теоремою 3 [3] множину Е можна зобразити у виглядi декартового добутку $E=E_{1}\times\mathbb{H}^{n-1}$. Множина $E_{1}$ буде ациклiчною, тому що iснують перетини Е гiперкомплексними прямими, якi гомеоморфнi $E_{1}$.

Означення 8. Афiнна пiдмножина L називається дотичною до множини Е, якщо $L\bigcap\overline{E}\subset\partial E$, $L\bigcap\overline{E}\neq\emptyset$.

Лема 3. Якщо $E\subset\mathbb{H}^{n}$ – сильно гiперкомплексно опукла замкнена множина та L – її дотична гiперкомплексна пряма, то $\texttt{hext}(E\bigcap L)=(\texttt{hext}E)\bigcap L$.

Доведення. Оскiльки справедливе включення множин $E\bigcap L\subset E$, то за означенням h-екстремальних точок маємо $\texttt{hext}(E\bigcap L)\supset(\texttt{hext}E)\bigcap L$. Нехай точка $x\in\texttt{hext}(E\bigcap L)$. Тодi не може виконуватися включення $x\in[K]\setminus K$, де $K\subset E$, бо iнакше було б $K\subset E\bigcap L$ (тому що $x\in L$ та L є гiперкомплексною прямою, дотичною до Е). А це суперечить тому, що $x\in\texttt{hext}(E\bigcap L)$. Отже, вiрне обернене включення $\texttt{hext}(E\bigcap L)\subset(\texttt{hext}E)\bigcap L$ та лема доведена.

Зауваження 1. Аналогiчно доводиться рiвнiсть $\texttt{rhext}(E\bigcap L)=(\texttt{rhext}E)\bigcap L$ для h-екстремальних променiв.

Теорема 3. Кожна замкнена сильно гiперкомплексно опукла множина $E\subset\mathbb{H}^{n}$, яка не мiстить гiперкомплекної прямої, буде h-оболонкою своїх h-екстремальних точок та h-екстремальних променiв $E=\texttt{hconv}(\texttt{hext}E\bigcup\texttt{rhext}E)$.

Доведення. Доведення проведемо iндукцiєю згiдно гiперкомплексної розмiрностi множини Е. При $\texttt{dim}_{\mathbb{H}}E=0$ та $\texttt{dim}_{\mathbb{H}}E=1$ теорема очевидна. Припустимо, що теорема правильна при всiх гiперкомплексних розмiрностях множини Е, якi меншi m $(1<m\leq n)$. Доведемо її при для $\texttt{dim}_{\mathbb{H}}E=m$.

За умовою теореми множина Е не мiстить гiперкомплексної прямої, тому не може спiвпадати нi з її афiнною оболонкою, нi з декартовим добутком $E_{1}\times\mathbb{H}^{n-1}$. Тому з леми 2 випливає, що непорожня межа $\partial E$ не буде сильно гiперкомплексно опуклою множиною.

За означенням сильної гiперкомплексної опуклостi перетин множини Е довiльною гiперкомплексною прямою буде також сильно гiперкомплексно опуклим. Нехай х – довiльна точка множини Е. Якщо х належить якiйсь дотичнiй прямiй L до Е, то за припущенням iндукцiї маємо включення $x\in\texttt{hconv}((\texttt{hext}E\bigcap L)\bigcup\texttt{rhext}(E\bigcap L))$. Якщо ж iснують точки множини Е, через якi не проходить жодна дотична до Е гiперкомплексна пряма, тодi знайдеться точка $x\in\texttt{int}E$.

У цьому випадку через точку х проведемо гiперкомплексну пряму l. Перетин $l\bigcap E$ є сильно гiперкомплексно опуклою множиною та не спiвпадає з l. Тому $x\notin[\partial(l\bigcap E)]$. Нехай тепер y – довiльна точка межi перетину $\partial(l\bigcap E)$. Згiдно сильної гiперкомплексної опуклостi, через точку y можна провести дотичну до множини Е пряму Т. За припущенням iндукцiї отримаємо включення $y\in\texttt{hconv}((\texttt{hext}E\bigcap T)\bigcup\texttt{rhext}(E\bigcap T))$. Зауважимо, що це виконується для кожної точки $y\in\partial(l\bigcap E)$. Тодi, враховуючи лему 3 та зауваження 2, отримаємо $x\in\texttt{hconv}(\texttt{hext}E\bigcup\texttt{rhext}E)$. В силу довiльностi вибору точки х $E\subset\texttt{hconv}(\texttt{hext}E\bigcup\texttt{rhext}E)$. Обернене включення тривiальне. Теорема доведена.

Клас сильно гiперкомплексно опуклих множин є незамкненим вiдносно перетинiв. Тому для нього не виконується основна аксiома опуклостi – перетин будь-якої кiлькостi опуклих множин повинен бути опуклим. Означимо клас множин, який включає в себе сильно гiперкомплексно опуклi множини та є замкненим вiдносно перетинiв.

Означення 9. Гiперкомплексно опуклу множину $E\subset\mathbb{H}^{n}$ назвемо $\mathbb{H}$-квазiопуклою множиною, якщо її перетин довiльною гiперкомплексною прямою $\gamma$ не мiстить тривимiрного коциклу, тобто $H^{3}(\gamma\bigcap E)=0$.

Очевидно, що клас $\mathbb{H}$-квазiопуклих множин включає в себе сильно гiперкомплексно опуклi областi та компакти.

Покажемо замкненiсть класу $\mathbb{H}$-квазiопуклих множин в тому сенсi, що перетин довiльної сiм’ї компактних $\mathbb{H}$-квазiопуклих множин буде $\mathbb{H}$-квазiопуклою множиною.

Теорема 4. Перетин довiльної сiм’ї $\mathbb{H}$-квазiопуклих компактiв буде $\mathbb{H}$-квазiопуклим компактом.

Доведення. Доведення достатньо провести для двох компактiв. Нехай $K_{1},K_{2}$ – два довiльнi $\mathbb{H}$-квазiопуклi компакти, $\gamma$ – довiльна гiперкомплексна пряма, яка перетинає множину $K_{1}\bigcap K_{2}$. Використаємо точну когомологiчну послiдовнiсть Майєра-В’єторiса

$$H^{3}(\gamma\bigcap K_{1})\bigoplus H^{3}(\gamma\bigcap K_{2})\rightarrow H^{3}(\gamma\bigcap K_{1}\bigcap K_{2})\rightarrow H^{4}(\gamma\bigcap(K_{1}\bigcup K_{2})).$$

Оскiльки компакти $K_{1}$ та $K_{2}$ $\mathbb{H}$-квазiопуклi, то $H^{3}(\gamma\bigcap K_{1})=0$ та $H^{3}(\gamma\bigcap K_{2})=0$. Тому $H^{3}(\gamma\bigcap K_{1})\bigoplus H^{3}(\gamma\bigcap K_{2})=0$.

З iншого боку, компактний перетин $\gamma\bigcap(K_{1}\bigcup K_{2})=(\gamma\bigcap K_{1})\bigcup(\gamma\bigcap K_{2})$ не може мiстити всю гiперкомплексну пряму $\gamma$, яка є чотиривимiрним дiйсним многовидом, тому $H^{4}(\gamma\bigcap(K_{1}\bigcup K_{2}))=0$.

З точностi когомологiчної послiдовностi випливає, що $H^{3}(\gamma\bigcap K_{1}\bigcap K_{2})=0$. Це еквiвалентне тому, що перетин множини $K_{1}\bigcap K_{2}$ довiльною гiперкомплексною прямою не мiстить тривимiрного коциклу. Звiдси випливає $\mathbb{H}$-квазiопуклiсть компакта $K_{1}\bigcap K_{2}$. Теорема доведена.

Лема 4. Якщо всi спiвмножники $E_{j},j=1,...,n,$ ациклiчнi, то довiльний перетин множини $E=E_{1}\times...\times E_{n}\subset\mathbb{H}^{n}$ не мiстить тривимiрного коциклу.

Доведення. Доведення проведемо для випадку, коли $E=E_{1}\times E_{2}\subset\mathbb{H}^{2}$ та гiперкомплексна пряма $\gamma$ проходить через початок координат. Цього завжди можна досягти замiною координат. Рiвняння прямої має вигляд

$$\gamma=\{x|x_{1}=k_{1}x_{2},x_{3}=...=x_{n}=0,k=-\frac{r_{1}}{r_{2}},r_{i}=|x_{i}|,i=1,2\}.$$

Оскiльки в прямiй $\gamma$ координати $x_{1},x_{2}$ пов’язанi мiж собою спiввiдношеннями $x_{1}=kx_{2}$, а множини $E_{2}$ та $kE_{2},k\neq 0$ гомеоморфнi мiж собою, то перетин $\gamma\bigcap E$ спiвпадає з $E_{1}\bigcap kE_{2}$.

З точностi когомологiчної послiдовностi Майєра-В’єторiса

$$H^{3}(E_{1})\bigoplus H^{3}(kE_{2})\rightarrow H^{3}(E_{1}\bigcap kE_{2})\rightarrow H^{4}(E_{1}\bigcup kE_{2}),$$

оскiльки $H^{3}(E_{1})\bigoplus H^{3}(kE_{2})=0$ та $H^{4}(E_{1}\bigcup kE_{2})=0$, отримуємо, що $H^{3}(E_{1}\bigcap kE_{2})=0$. Лема доведена.

З леми 4 фактично випливає, що декартовий добуток $\mathbb{H}$-квазiопуклих компактiв буде $\mathbb{H}$-квазiопуклою множиною.

Означення 10. Лiнiйним полiедром називається множина виду $E=\{x|f_{j}(x)\in E_{j},j\in J=\{1,2,...,N\}\}$, де $E_{j}\subset\mathbb{H}^{1}$, $f_{j}(x)=\sum_{k=1}^{n}a_{jk}x_{k}$, причому довiльнi двi функцiї $f_{k}(x),f_{j}(x),k\neq j,$ є лiнiйно незалежними, а кожна з функцiй $f_{j}$ вiдображає Е в пiдмножину гiперкомплексної прямої $E_{j}$. [3]

Оскiльки довiльний компактний лiнiйний полiедр можна зобразити у виглядi перетину не бiльше, нiж n, (n – скiнченне число i позначає кiлькiсть граней полiедра) декартових добуткiв $\Gamma_{i}\times K_{i}$, $i=\overline{1,n}$, множини $\Gamma_{i}$ де $\Gamma_{i}$ – грань полiедра, на кулю $K_{i}$ досить великого радiуса в $(n-1)$-вимiрнiй гiперкомплекснiй гiперплощинi, яка ортогональна до гранi $\Gamma_{i}$, то з теореми 4 отримуємо наступне твердження.

Теорема 5. Компактний лiнiйний полiедр, всi гранi якого не мiстять трьохвимiрних циклiв, є $\mathbb{H}$-квазiопуклою множиною.

Наслiдок 5. Перетин сильно гiперкомплексно опуклих компактiв буде $\mathbb{H}$-квазiопуклою множиною.

Зауваження 2. У роботi [8] доведено, що гiперкомплексно опукла область з гладкою межею буде $\mathbb{H}$-квазiопуклою множиною.

Теорема 6. Кожен ациклiчний в розмiрностi три гiперкомплексно опуклий компакт Е буде $\mathbb{H}$-квазiопуклим.

Доведення. Розглянемо перетин множини Е гiперкомплексною прямою $\gamma$. Нехай перетин $\gamma\bigcap E$ мiстить негомологiчний нулю тривимiрний цикл Z. Вiзьмемо точку $x_{0}\in\gamma\setminus\gamma\bigcap E$, зачеплену з циклом Z. Оскiльки множина Е гiперкомплексно опукла, то iснує гiперкомплексна гiперплощина L, яка проходить через точку $x_{0}$ i не перетинає Е. Тодi $(4n-4)$-вимiрний цикл $K=L\bigcup\infty$ зачеплений з трьохвимiрним циклом Z. Оскiльки множина Е однозв’язна, то цикл Z гомологiчний нулю в Е. Тодi iснує ланцюг С в Е, який обмежується циклом Z. За теоремою про зачеплення $C\bigcap K\neq\emptyset$, що суперечить тому, що множина $K\bigcap E$ порожня. Теорема доведена.

М. В. Стефанчук
Экстремальные элементы в гиперкомплексном пространстве

В работе исследуются экстремальные элементы и h-оболочка множеств в n-мерном гиперкомплексном пространстве $\mathbb{H^{\emph{n}}}$. Вводится класс $\mathbb{H}$-квазивыпуклых множеств, которые включают в себя сильно гиперкомплексно выпуклые множества и являются замкнутыми относительно пересечений.

Ключевые слова: гиперкомплексно выпуклое множество, сильно гиперкомплексно выпуклое множество, h-оболочка множества, h-экстремальная точка, h-экстремальный луч, $\mathbb{H}$-квазивыпуклое множество.

M. V. Stefanchuk
Extremal elements in hypercomplex space

Extremal elements and a h-hull of sets in the n-dimensional hypercomplex space $\mathbb{H^{\emph{n}}}$ are investigated. Introduced a class of $\mathbb{H}$-quasiconvex sets including strongly hypercomplex convex sets and being closed with respect to intersections.

Keywords: hypercomplex convex set, strongly hypercomplex convex set, h-shell of a set, h-extremal point, h-extremal beam, $\mathbb{H}$-quasiconvex set.

Iнститут математики НАН України, Київ
Адреса: 01601, Київ, вул. Терещенкiвська, 3.
Автор: Стефанчук Марiя Володимирiвна
e-mail: stefanmv43@gmail.com