Анотацiя

В метриках просторiв $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, одержано точнi за порядком оцiнки знизу найкращих $m$–членних тригонометричних наближень класiв згорток перiодичних функцiй, що належать одиничнiй кулi простору $L_{p},\ 1\leq p\leq\infty$, з твiрним ядром ${\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos(kt-\frac{\beta\pi}{2})}$, $\beta\in\mathbb{R}$, коефiцiєнти $\psi(k)$ якого прямують до нуля не повiльнiше за геометричну прогресiю. Знайденi оцiнки збiглися за порядком iз наближеннями частинними сумами Фур’є вказаних класiв функцiй в $L_{s}$–метрицi, що дозволило також записати точнi порядковi оцiнки найкращих ортогональних тригонометричних наближень та тригонометричних поперечникiв зазначених класiв.

In metric of spaces $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, we obtain exact in order estimates of best $m$–term trigonometric approximations of classes of convolutions of periodic functions, that belong to unit ball of space $L_{p},\ 1\leq p\leq\infty$, with generated kernel $\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos(kt-\frac{\beta\pi}{2})$, $\beta\in\mathbb{R}$, whose coefficients $\psi(k)$ tend to zero not slower than geometric progression. Obtained estimates coincide in order with approximation by Fourier sums of the given classes of functions in $L_{s}$–metric. This fact allows to write down exact order estimates of best orthogonal trigonometric approximation and trigonometric widths of given classes.

Оцiнки найкращих $m$–членних тригонометричних наближень класiв аналiтичних функцiй

А. С. Сердюк¹, Т. А. Степанюк²

¹Iнститут математики НАН України, Київ
²Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi Українки, Луцьк

Нехай $L_{p}$, $1\leq p<\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних в $p$–му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{C}$ з нормою

$${\|f\|_{p}:=\Big{(}\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big{)}^{\frac{1}{p}}},$$

$L_{\infty}$ — простiр $2\pi$–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй $f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{C}$ з нормою

$$\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|.$$

Нехай $f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{R}$ — функцiя iз $L_{1}$, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\sum_{k=-\infty}^{\infty}\hat{f}(k)e^{ikx},$$

де $\hat{f}(k):=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f(t)e^{-ikt}dt,$ $\psi(k)$ — довiльна фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел i $\beta$ — фiксоване дiйсне число. Тодi якщо ряд

$$\sum_{k\in\mathbb{Z}\setminus\{0\}}\frac{\hat{f}(k)}{\psi(|k|)}e^{i(kx+\frac{\beta\pi}{2}\mathrm{sign}k)}$$

є рядом Фур’є деякої функцiї $\varphi$ з $L_{1}$, то цю функцiю називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{\psi}$ (див., наприклад, [1, с. 132]). Множину функцiй $f$ у яких iснує $(\psi,\beta)$-похiдна позначають через $L_{\beta}^{\psi}$.

Розглянемо одиничну кулю $B_{p}$ в просторi дiйснозначних функцiй з $L_{p}$, тобто множину функцiй $\varphi:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{R}$ таких, що $\|\varphi\|_{p}\leq 1,\ 1\leq p\leq\infty$. Якщо $f\in L^{\psi}_{\beta}$ i крiм того $f^{\psi}_{\beta}\in B_{p}$, то кажуть, що функцiя $f$ належить класу $L^{\psi}_{\beta,p}$.

Пiдмножини неперервних функцiй iз $L^{\psi}_{\beta}$ та $L^{\psi}_{\beta,p}$ будемо позначати через $C^{\psi}_{\beta}$ та $C^{\psi}_{\beta,p}$ вiдповiдно.

У випадку коли $\psi(k)=k^{-r},\ r>0$, класи $L_{\beta,p}^{\psi}$, є вiдомими класами Вейля-Надя $W_{\beta,p}^{r}$.

Послiдовностi $\psi(k),\ k\in\mathbb{N},$ що визначають класи $L^{\psi}_{\beta,p}$, зручно розглядати як звуження на множину натуральних чисел $\mathbb{N}$ деяких додатних, неперервних, опуклих донизу функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1$ таких, що $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0.$ Множину всiх таких функцiй $\psi(t)$ будемо позначати через ${\mathfrak{M}}$.

Наслiдуючи О.I. Степанця (див., наприклад, [1, с. 160]), кожнiй функцiї $\psi\in{\mathfrak{M}}$ поставимо у вiдповiднiсть характеристики

$$\eta(t)=\eta(\psi;t)=\psi^{-1}\left(\psi(t)/2\right),\ \ \ \mu(t)=\mu(\psi;t)=\frac{t}{\eta(t)-t},$$

де $\psi^{-1}$ — обернена до $\psi$ функцiя i покладемо

$$\mathfrak{M}^{+}_{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \mu(\psi;t)\uparrow\infty,\ t\rightarrow\infty\right\}.$$

Через ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$ позначимо пiдмножину функцiй ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$ для яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена зверху, тобто iснує стала $K>0$ така, що ${\eta(\psi;t)-t\leq K},\ t\geq 1$.

Як випливає з [2, с. 1698] функцiї з множини $C^{\psi}_{\beta}$, де $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$, складаються iз тих i тiльки тих $2\pi$–перiодичних функцiй $f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{R}$, якi допускають аналiтичне продовження в смугу $|\mathrm{Im}z|\leq c,\ c>0$ комплексної площини. Отже, класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ є класами аналiтичних функцiй.

Природними представниками функцiй з множини $\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}$ є функцiї ${\psi(t)=\exp(-\alpha t^{r})},\ {\alpha>0},\ r\geq 1$.

Нехай $f\in L_{s}$ i $\gamma_{m}$, $m\in\mathbb{N}$, — довiльний набiр iз $m$ цiлих чисел. Величину

$$e_{m}(f)_{s}=\inf\limits_{\gamma_{m}}\inf\limits_{c_{k}\in\mathbb{C}}\|f(x)-\sum\limits_{k\in\gamma_{m}}c_{k}e^{ikx}\|_{s},\ \ 1\leq s\leq\infty,$$ (1)

називають найкращим $m$–членним тригонометричним наближенням функцiї ${f}$ в метрицi простору $L_{s}$. В бiльш загальнiй ситуацiї величини виду (1) при $s=2$ були введенi С.Б. Стєчкiним [3] з метою встановлення критерiю абсолютної збiжностi ортогональних рядiв.

Для довiльного класу $F$ iз $L_{s}$ покладемо

$$e_{m}(F)_{s}:=\sup\limits_{f\in F}e_{m}(f)_{s},\ \ 1\leq s\leq\infty.$$ (2)

Порядки спадання до нуля при $n\rightarrow\infty$ величин (2) при $F=L_{\beta,p}^{\psi}$ для рiзних спiввiдношень мiж параметрами $p$ i $s$ за умови $\psi\in B$, де $B$ — множина незростаючих додатних функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1$, для кожної з яких iснує додатня стала $K$ така, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1$, та при деяких додаткових умовах на функцiю $\psi$ дослiджувались у роботах [4]–[6].

В данiй роботi розглядається задача про знаходження точних порядкових оцiнок величин $e_{m}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}$, $1\leq p,s\leq\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$ у випадку коли $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$.

Окрiм величин $e_{m}(F)_{s}$ в роботi для класiв $F=L_{\beta,p}^{\psi}$ розглядаються величини вигляду

$$e^{\bot}_{m}(F)_{s}=\sup\limits_{f\in F}\inf\limits_{\gamma_{m}}\|f(x)-\sum\limits_{k\in\gamma_{m}}\hat{f}(k)e^{ikx}\|_{s},\ \ 1\leq s\leq\infty,\ m\in\mathbb{N},$$

якi називають найкращими ортогональними тригонометричними наближеннями класу $F=L_{\beta,p}^{\psi}\subset L_{s}$ в метрицi простору $L_{s}$, а також величини

$$d^{\top}_{m}(F)_{s}:=\inf\limits_{\gamma_{m}}\sup\limits_{f\in F}\inf\limits_{c_{k}\in\mathbb{C}}\|f(x)-\sum\limits_{k\in\gamma_{m}}c_{k}e^{ikx}\|_{s},\ \ \ 1\leq s\leq\infty,$$

якi називають тригонометричними поперечниками класу ${F}$ в метрицi простору $L_{s}$.

Позначимо через ${\cal E}_{n}(F)_{s}$ наближення сумами Фур’є класу $F\subset L_{s}$ в метрицi простору $L_{s}$, тобто величини вигляду

$${\cal E}_{n}(F)_{s}=\sup\limits_{f\in F}\|f(x)-\sum\limits_{k=-n+1}^{n-1}\hat{f}(k)e^{ikx}\|_{s},\ 1\leq s\leq\infty.$$

З означень величин $e_{m}(F)_{s}$, $e^{\bot}_{m}(F)_{s}$, $d^{\top}_{m}(F)_{s}$ i ${\cal E}_{n}(F)_{s}$ випливає, що при ${m=2n,2n-1},\ n\in\mathbb{N}$ мають мiсце нерiвностi

$$e_{m}(F)_{s}\leq\begin{array}[]{c}e_{m}^{\bot}(F)_{s}\\ d^{\top}_{m}(F)_{s}\\ \end{array}\leq{\cal E}_{n}(F)_{s}.$$ (3)

Зазначимо, що величини $e_{m}(F)_{s}$, $e^{\bot}_{m}(F)_{s}$, $d^{\top}_{m}(F)_{s}$ i ${\cal E}_{n}(F)_{s}$ для рiзноманiтних класiв функцiй $F$ як однiєї, так i багатьох змiнних вивчались багатьма авторами. З детальною iсторiєю дослiджень цих величин та вiдповiдною бiблiографiєю можна ознайомитись, наприклад, в роботах [7]–[12].

Теорема 1. Нехай $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$, $1\leq p,s\leq\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi мають мiсце порядковi оцiнки

$$e_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\asymp e_{2n-1}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\asymp\psi(n).$$ (4)

Доведення теореми. В силу теореми 6.8.2 роботи [10, с. 48], якщо $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$, то

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\asymp\psi(n),\ \ 1\leq p,s\leq\infty,\ \ \beta\in\mathbb{R}.$$ (5)

Згiдно зi спiввiдношеннями (3) i (5) одержуємо

$$e_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\leq e_{2n-1}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\leq C_{0}\psi(n),\ \ 1\leq p,s\leq\infty,$$

де $C_{0}$ — деяка додатня стала. Знайдемо вiдповiдну оцiнку знизу для величини $e_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}$. Доозначимо послiдовнiсть $\psi(k)$ у точцi $k=0$ за допомогою рiвностi $\psi(0)=\psi(1)$. Розглянемо функцiю

$$f^{*}(t)=f^{*}(\psi;n;t):=C_{1}\Big{(}\frac{\psi(1)}{2(n+A)^{2}}+\sum\limits_{k=1}^{n}\frac{\psi(k)}{(n-k+A)^{2}}\cos kt\Big{)},$$

де $C_{1}$ та $A$ — деякi додатнi сталi, якi будуть визначенi пiзнiше.

Оскiльки

$$\|(f^{*})_{\beta}^{\psi}(t)\|_{p}=C_{1}\Big{\|}\sum\limits_{k=1}^{n}\frac{1}{(n-k+A)^{2}}\cos\Big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{\|}_{p}\leq$$

$$\leq 2\pi C_{1}\sum\limits_{k=1}^{n}\frac{1}{(n-k+A)^{2}},$$

то очевидно, що вибравши сталу $C_{1}$ так, щоб $2\pi C_{1}\sum\limits_{k=1}^{n}\frac{1}{(n-k+A)^{2}}\leq 1$, отримаємо включення $f^{*}\in L_{\beta,p}^{\psi}$. Покажемо, що

$$e_{2n}(f^{*})_{s}\geq C_{2}\psi(n),\ n\in\mathbb{N},$$ (6)

де $C_{2}$ — деяка додатня стала.

З цiєю метою скористаємось спiввiдношенням двоїстостi (див., наприклад, [13, с. 42])

$$e_{m}(f)_{s}=\inf\limits_{\gamma_{m}}{\mathop{\sup}\limits_{h\in L^{\bot}(\gamma_{m}),\atop\|h\|_{s^{\prime}}\leq 1}}\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f(t)h(t)dt\bigg{|},\ m\in\mathbb{N},$$ (7)

де $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, a запис $h\in L^{\bot}(\gamma_{m})$ означає, що

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}h(t)e^{ikt}dt=0,\ \ k\in\gamma_{m}.$$

Для довiльного набору $\gamma_{2n}$ iз $2n$ цiлих чисел вiзьмемо довiльне цiле число $k^{*}$ таке, що $k^{*}\in[-n,n]$ i $k^{*}\notin\gamma_{2n}$. Покладемо

$$T(t):=\frac{1}{2\pi}e^{-ik^{*}t}.$$

Очевидно, що $T\in L^{\bot}(\gamma_{2n})$ i $\|T\|_{s^{\prime}}\leq 1,\ 1\leq s\leq\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, а отже в силу спiввiдношення (7) та рiвностi

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}e^{ikt}e^{imt}dt={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&k+m\neq 0,\\ 2\pi,&k+m=0,\end{array}\right.}\ \ k,m\in\mathbb{Z},$$

отримуємо оцiнку

$$e_{2n}(f^{*})_{s}=\inf\limits_{\gamma_{2n}}{\mathop{\sup}\limits_{h\in L^{\bot}(\gamma_{2n}),\atop\|h\|_{s^{\prime}}\leq 1}}\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{*}(t)h(t)dt\bigg{|}\geq\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{*}(t)T(t)dt\bigg{|}=$$

$$=\frac{C_{1}}{4\pi}\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\sum\limits_{|k|\leq n}\frac{\psi(|k|)}{(n-|k|+A)^{2}}e^{-ikt}e^{-ik^{*}t}dt\bigg{|}=\frac{C_{1}}{2}\inf\limits_{\gamma_{2n}}\frac{\psi(|k^{*}|)}{(n-|k^{*}|+A)^{2}}\geq$$

$$\geq\frac{C_{1}}{2}\min\limits_{0\leq k\leq n}\frac{\psi(k)}{(n-k+A)^{2}}=\frac{C_{1}}{2}\min\limits_{1\leq k\leq n}\frac{\psi(k)}{(n-k+A)^{2}}.$$ (8)

Покажемо, що функцiя ${\psi_{n}(t)=\frac{\psi(t)}{(n-t+A)^{2}}}$ при певному виборi сталої $A$ не зростає на промiжку $[1,n]$. Легко бачити, що

$$\psi^{\prime}_{n}(t)=\bigg{(}\frac{\psi(t)}{(n-t+A)^{2}}\bigg{)}^{\prime}=\frac{2\psi(t)}{(n-t+A)^{3}}+\frac{\psi^{\prime}(t)}{(n-t+A)^{2}}=$$

$$=\frac{\psi(t)}{(n-t+A)^{3}}\Big{(}2-\frac{|\psi^{\prime}(t)|}{\psi(t)}(n-t+A)\Big{)},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+0).$$ (9)

Далi скористаємось тим, що для $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ за умови $\mu(t)\geq b>0$ має мiсце нерiвнiсть (див. [14, с. 1251])

$$\frac{\psi(t)}{|\psi^{\prime}(t)|}\leq 4\big{(}1+\frac{1}{b}\big{)}\left(\eta(t)-t\right),\ \ t\geq 1.$$ (10)

Оскiльки $\psi\in\mathfrak{M^{\prime}}_{\infty}$, то iснує стала $K_{0}>0$, така, що $\eta(t)-t\leq K_{0}$, а отже

$$\mu(t)=\frac{t}{\eta(t)-t}\geq\frac{1}{\eta(t)-t}\geq\frac{1}{K_{0}}$$ (11)

i застосовуючи (10) при $b=\frac{1}{K_{0}}$, маємо

$$\frac{|\psi^{\prime}(t)|}{\psi(t)}\geq\frac{1}{4(K_{0}+1)(\eta(t)-t)}\geq\frac{1}{4(K_{0}+1)K_{0}}.$$ (12)

Враховуючи (12), отримуємо

$$2-\frac{|\psi^{\prime}(t)|}{\psi(t)}(n-t+A)\leq 2-\frac{1}{4(K_{0}+1)K_{0}}(n-t+A)\leq 2-\frac{A}{4(K_{0}+1)K_{0}}.$$ (13)

З (9) i (13) випливає, що при ${A\geq 8K_{0}(K_{0}+1)}$ справедлива нерiвнiсть ${\psi^{\prime}_{n}(t)\leq 0},\ t\geq 1$, тобто функцiя $\psi_{n}(t)$ не зростає. Тому

$$\min\limits_{1\leq k\leq n}\frac{\psi(k)}{(n-k+A)^{2}}=\frac{\psi(n)}{A^{2}}.$$ (14)

З (8) та (14) отримуємо (6). Теорему доведено.

Теорема 1 разом зi спiввiдношеннями (3) та (5) дозволяють записати наступне твердження.

Теорема 2. Нехай $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$, $1\leq p,s\leq\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $m\in\mathbb{N}$. Тодi

$$e_{m}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\asymp e_{m}^{\bot}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\asymp d_{m}^{\top}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\asymp\psi\Big{(}\Big{[}\frac{m+1}{2}\Big{]}\Big{)},$$

де запис $[a]$ означає цiлу частину дiйсного числа $a$.

E-mail: serdyuk@imath.kiev.ua, tania_-stepaniuk@ukr.net