Анотацiя
В метриках просторiв , одержано точнi за порядком
оцiнки знизу найкращих –членних тригонометричних наближень класiв згорток перiодичних функцiй, що
належать одиничнiй кулi
простору , з твiрним ядром , , коефiцiєнти якого прямують до нуля не повiльнiше за геометричну прогресiю.
Знайденi оцiнки збiглися за порядком iз наближеннями частинними сумами Фур’є вказаних класiв функцiй в –метрицi, що дозволило також записати точнi порядковi оцiнки найкращих ортогональних тригонометричних наближень та тригонометричних поперечникiв зазначених класiв.
In metric of spaces ,
we obtain exact in order estimates of best –term trigonometric approximations of classes of convolutions of periodic functions, that belong to unit ball of space , with generated kernel , , whose coefficients tend to zero not slower than geometric progression. Obtained estimates coincide in order with approximation by Fourier sums of the given classes of functions in –metric. This fact allows to write down exact order estimates of best orthogonal trigonometric approximation and trigonometric widths of given classes.
Оцiнки найкращих –членних тригонометричних наближень класiв аналiтичних функцiй
А. С. Сердюк1, Т. А. Степанюк2
1Iнститут математики НАН
України, Київ
2Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi
Українки, Луцьк
Нехай
,
, — простiр –перiодичних сумовних в –му
степенi на функцiй з нормою
|
|
|
— простiр
–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з нормою
|
|
|
Нехай — функцiя iз , ряд Фур’є якої має вигляд
|
|
|
де
— довiльна фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел i
— фiксоване дiйсне число. Тодi якщо ряд
|
|
|
є рядом Фур’є деякої функцiї з , то цю
функцiю називають -похiдною функцiї i позначають через
(див., наприклад, [1, с. 132]).
Множину функцiй у яких iснує -похiдна
позначають через .
Розглянемо одиничну кулю в просторi дiйснозначних функцiй з , тобто множину функцiй таких, що
.
Якщо i крiм того , то кажуть, що функцiя належить
класу
.
Пiдмножини неперервних функцiй iз та будемо позначати через та вiдповiдно.
У випадку коли , класи , є
вiдомими класами
Вейля-Надя .
Послiдовностi що визначають класи
, зручно розглядати як звуження на множину
натуральних чисел деяких додатних, неперервних, опуклих
донизу функцiй , таких, що Множину всiх таких
функцiй будемо позначати через .
Наслiдуючи О.I. Степанця (див., наприклад, [1, с. 160]), кожнiй функцiї поставимо у вiдповiднiсть
характеристики
|
|
|
де — обернена до функцiя i покладемо
|
|
|
Через позначимо пiдмножину функцiй
для яких величина
обмежена зверху, тобто iснує стала така,
що .
Як випливає з [2, с. 1698] функцiї з множини , де ,
складаються iз тих i тiльки тих –перiодичних функцiй , якi допускають аналiтичне продовження в смугу комплексної площини. Отже, класи є класами
аналiтичних функцiй.
Природними представниками функцiй з множини є
функцiї .
Нехай i , , — довiльний набiр iз цiлих чисел. Величину
|
|
|
(1) |
називають найкращим –членним тригонометричним наближенням функцiї в метрицi простору .
В бiльш загальнiй ситуацiї величини виду (1) при
були введенi С.Б. Стєчкiним [3]
з метою встановлення критерiю абсолютної збiжностi ортогональних рядiв.
Для довiльного класу iз покладемо
|
|
|
(2) |
Порядки спадання до нуля при величин (2) при для рiзних спiввiдношень мiж параметрами i за умови , де — множина
незростаючих додатних функцiй , , для кожної з
яких iснує додатня стала така, що , та при деяких додаткових умовах на функцiю дослiджувались у роботах [4]–[6].
В данiй роботi розглядається задача про знаходження точних порядкових оцiнок величин , , у випадку коли .
Окрiм величин в роботi для класiв розглядаються величини вигляду
|
|
|
якi називають найкращими ортогональними тригонометричними наближеннями класу в метрицi простору ,
а також величини
|
|
|
якi називають
тригонометричними поперечниками класу в метрицi простору .
Позначимо через наближення сумами Фур’є класу в метрицi простору ,
тобто величини
вигляду
|
|
|
З означень величин , , i
випливає, що при мають мiсце нерiвностi
|
|
|
(3) |
Зазначимо, що величини , , i для рiзноманiтних класiв функцiй як однiєї, так i багатьох змiнних вивчались багатьма авторами. З детальною iсторiєю дослiджень цих величин та вiдповiдною бiблiографiєю можна ознайомитись, наприклад, в роботах [7]–[12].
Теорема 1. Нехай , , .
Тодi мають мiсце порядковi оцiнки
|
|
|
(4) |
Доведення теореми.
В силу теореми 6.8.2 роботи [10, с. 48], якщо , то
|
|
|
(5) |
Згiдно зi спiввiдношеннями (3) i (5) одержуємо
|
|
|
де — деяка додатня стала.
Знайдемо вiдповiдну оцiнку знизу для величини . Доозначимо послiдовнiсть у точцi за допомогою рiвностi .
Розглянемо функцiю
|
|
|
де та — деякi додатнi сталi, якi будуть визначенi пiзнiше.
Оскiльки
|
|
|
|
|
|
то очевидно, що вибравши сталу так, щоб , отримаємо включення .
Покажемо, що
|
|
|
(6) |
де — деяка додатня стала.
З цiєю метою скористаємось спiввiдношенням двоїстостi (див., наприклад, [13, с. 42])
|
|
|
(7) |
де , a запис
означає, що
|
|
|
Для довiльного набору iз цiлих чисел вiзьмемо довiльне цiле число таке, що i .
Покладемо
|
|
|
Очевидно, що i ,
а отже в силу спiввiдношення (7) та рiвностi
|
|
|
отримуємо оцiнку
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(8) |
Покажемо, що функцiя при певному виборi сталої не зростає на промiжку .
Легко бачити, що
|
|
|
|
|
|
(9) |
Далi скористаємось тим, що для за умови має мiсце нерiвнiсть (див. [14, с. 1251])
|
|
|
(10) |
Оскiльки , то iснує стала , така, що , а отже
|
|
|
(11) |
i застосовуючи (10) при , маємо
|
|
|
(12) |
Враховуючи (12), отримуємо
|
|
|
(13) |
З (9) i (13) випливає, що при справедлива нерiвнiсть ,
тобто функцiя не зростає.
Тому
|
|
|
(14) |
З (8) та (14) отримуємо (6).
Теорему доведено.
Теорема 1 разом зi спiввiдношеннями (3) та (5) дозволяють записати наступне твердження.
Теорема 2. Нехай , , i .
Тодi
|
|
|
де запис означає цiлу частину дiйсного числа .
Лiтература
-
[1]
Степанец А.И.
Методы теории приближений. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — 40.
— Ч.I. — 427 с. (Працi Iнституту математики НАН України; Т.40)
-
[2]
Степанец А.И., Сердюк А.С., Шидлич А.Л.
Классификация бесконечно дифференцируемых функций
// Укр. мат. журн. — 2008.
— 60, №12. — С. 1686–1708.
-
[3]
Стечкин С.Б. Об абсолютной сходимости ортогональных рядов //
Докл. АН СССР. — 1955. — 102, № 1. — C. 37–40.
-
[4]
Федоренко О.С. Наближення
-диференцiйовних функцiй тригонометричними полiномами: Автореф. дисертацiї … канд. фiз.-мат. наук. — К.: Iн-т математики НАН України, 2001. — 16 с.
-
[5]
Федоренко А.С., Федоренко О.С. Найкращi –членнi тригонометричнi наближення класiв в рiвномiрнiй метрицi // Екстремальнi задачi
теорiї функцiй та сумiжнi питання: Працi Iн-ту математики НАН
України. — Київ, 2003. — 46.
— С. 276–282.
-
[6]
Федоренко А.С., Федоренко О.С. Найкращi –членнi тригонометричнi наближення класiв у рiвномiрнiй метрицi
// Укр. мат. журн. — 2004. — 56, №1.
— С.129–132.
-
[7]
Романюк А.С.
Наилучшие M–членные тригонометрические приближе-ния классов Бесова периодических функций многих переменных // Изв. РАН. Сер. мат. — 2003.
— 67, № 2. —
C. 61–100.
-
[8]
Романюк А.С.
Наилучшие тригонометрические приближения классов
периодических функций многих переменных в равномерной метрике // Мат. заметки. — 2007. — 81, №2 . — С. 247–261.
-
[9]
Романюк А.С.
Аппроксимативные характеристики классов периодических функций многих переменных. — Київ, 2012. —
352 c. (Працi Iн–ту математики НАН України, Т. 93).
-
[10]
Степанец А.И. Методы теории приближений: В 2ч. Ч.II. — Київ, 2002. — 468 с. (Працi Iнституту математики НАН України; Т.40).
-
[11]
Романюк В.С. Дополнения к оценкам приближения суммами Фурье
классов бесконечно дифференцируемых функций // Екстремальнi задачi
теорiї функцiй та сумiжнi питання: Працi Iн-ту математики НАН
України. — Київ, 2003. — 46.
— С. 131–135.
-
[12]
Грабова У.З., Сердюк А.С. Порядковi оцiнки найкращих
наближень i наближень сумами Фур’є класiв –
диференцiйовних функцiй
// Укр. мат. журн. — 2013.
— 65, №9. — С.1186 – 1197.
-
[13]
Корнейчук Н.П. Точные константы в теории приближения. — М.:
Наука. Гл. ред. физ.–мат. лит., 1987. — 424 с.
-
[14]
Сердюк А.С., Степанюк Т.А. Оцiнки найкращих наближень класiв нескiнченно
диференцiйовних функцiй в рiвномiрнiй та iнтегральних метриках
// Укр. мат. журн. — 2014. — 66, №9.
— С.1244–1256.