Анотацiя

Получено порядковые оценки для наилучших равномерных ортогональных тригонометрических приближений на классах $2\pi$–периодических функций, таких, что их $(\psi,\beta)$–производные принадлежат единичным шарам пространств $L_{p},\ 1\leq p<\infty$, в случае когда последовательность $\psi$ такая, что произведение $\psi(n)n^{\frac{1}{p}}$, $1\leq p<\infty$, может стремится к нулю медленее за любую степенную функцию и $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$ при $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ или $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ при $p=1$. Аналогичные оценки получены для приближений в $L_{s}$–метриках, $1<s\leq\infty$, для классов $(\psi,\beta)$–дифференцируемых функций, таких, что $\parallel f_{\beta}^{\psi}\parallel_{1}\leq 1$.

We obtain order estimates for the best uniform orthogonal trigonometric approximations of $2\pi$–periodic functions, whose $(\psi,\beta)$–derivatives belong to unit balls of spaces $L_{p},\ 1\leq p<\infty$, in case at consequences $\psi(k)$ are that product $\psi(n)n^{\frac{1}{p}}$ can tend to zero slower than any power function and $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$ when $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ and $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ when $p=1$. We also established the analogical estimates in $L_{s}$–metric, $1<s\leq\infty$, for classes of the summable $(\psi,\beta)$–differentiable functions, such that $\parallel f_{\beta}^{\psi}\parallel_{1}\leq 1$.

Порядковi оцiнки найкращих ортогональних тригонометричних наближень класiв згорток перiодичних функцiй невеликої гладкостi

А. С. Сердюк¹, Т. А. Степанюк²

¹Iнститут математики НАН України, Київ
²Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi Українки, Луцьк

Позначимо через $L_{p}$, $1\leq p<\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних в $p$–му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{C}$ з нормою

$${\|f\|_{p}:=\Big{(}\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big{)}^{\frac{1}{p}}},$$

а через $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй ${f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{C}}$ з нормою

$$\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|.$$

Розглянемо множини $2\pi$–перiодичних дiйснозначних функцiй $L^{\psi}_{\beta}$, якi означаються наступним чином.

Нехай $f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{R}$ — функцiя iз $L_{1}$, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\sum_{k=-\infty}^{\infty}\hat{f}(k)e^{ikx},$$

де

$$\hat{f}(k)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f(t)e^{-ikt}dt.$$ (1)

Нехай, далi, $\psi(k)$ — довiльна фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел i $\beta$ — фiксоване дiйсне число. Тодi якщо ряд

$$\sum_{k\in\mathbb{Z}/\{0\}}\frac{\hat{f}(k)}{\psi(|k|)}e^{i(kx+\frac{\beta\pi}{2}\mathrm{sign}k)}$$

є рядом Фур’є деякої сумовної функцiї $\varphi$ iз $L_{1}$, то цю функцiю називають (див., наприклад, [1, с. 132]) $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{\psi}$. Множину функцiй $f$, у яких iснує $(\psi,\beta)$-похiдна позначають через $L_{\beta}^{\psi}$.

Розглянемо одиничну кулю $B_{p}$ в просторi дiйснозначних функцiй з $L_{p}$, тобто множину функцiй $\varphi:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{R}$ таких, що $\|\varphi\|_{p}\leq 1,\ 1\leq p\leq\infty$. Якщо $f\in L^{\psi}_{\beta}$ i водночас $f^{\psi}_{\beta}\in B_{p}$, то будемо записувати, що функцiя $f\in L^{\psi}_{\beta,p}$.

Як показано в [1, с. 136], якщо послiдовнiсть $\psi(k)$ монотонно прямує до нуля при $k\rightarrow\infty$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{\psi(k)}{k}<\infty$, то елементи $f(x)$ множини $L^{\psi}_{\beta,p}$, $\beta\in\mathbb{R}$ майже при всiх $x\in\mathbb{R}$ можна зобразити у виглядi згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in B_{p},\ \varphi\perp 1,$$ (2)

з сумовним ядром $\Psi_{\beta}$, ряд Фур’є якого має вигляд

$$\frac{1}{2}\sum\limits_{\mathbb{Z}/\{0\}}\psi(|k|)e^{-i(kt+\frac{\beta\pi}{2}\mathrm{sign}k)}=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}.$$

При цьому функцiя $\varphi$ майже скрiзь збiгається з $f^{\psi}_{\beta}$.

Будемо вважати, що послiдовностi $\psi(k),\ k\in\mathbb{N},$ якi задають класи $L^{\psi}_{\beta,p}$, є звуженнями на множину натуральних чисел деяких додатних, неперервних, опуклих донизу функцiй $\psi(t)$, заданих на $[1,\infty)$, що задовольняють умову $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0.$ Множину всiх таких функцiй $\psi$ позначатимемо через ${\mathfrak{M}}$.

Для класифiкацiї функцiй $\psi$ iз $\mathfrak{M}$ за їх швидкiстю спадання до нуля важливу роль вiдiграє характеристика

$$\alpha(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{t|\psi^{\prime}(t)|},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+0).$$ (3)

З її допомогою з множини ${\mathfrak{M}}$ видiляють наступнi пiдмножини (див., наприклад, [1, с. 160–161]):

$$\mathfrak{M}_{0}:=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ 0<K\leq\alpha(\psi;t)\right\},$$ (4)

$$\mathfrak{M}_{C}:=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K_{1},K_{2}>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ K_{1}\leq\alpha(\psi;t)\leq K_{2}<\infty\right\}.$$ (5)

В (4) i (5) величини $K,\ K_{1},\ K_{2}$ можуть залежати вiд $\psi$. Очевидно, що $\mathfrak{M}_{C}\subset\mathfrak{M}_{0}$.

Нехай $m\in\mathbb{N}$, $\gamma_{m}$ — довiльний набiр iз $m$ цiлих чисел i

$$S_{\gamma_{m}}(f;x)=\sum\limits_{k\in\gamma_{m}}\hat{f}(k)e^{ikx},$$

де $\hat{f}(k)$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$ вигляду (1).

Величину

$$e^{\bot}_{m}(f)_{s}=\inf\limits_{\gamma_{m}}\|f(x)-S_{\gamma_{m}}(f;x)\|_{s},\ 1\leq s\leq\infty,$$ (6)

називають найкращим ортогональним тригонометричним наближенням функцiї ${f\in L_{s}}$ в метрицi простору $L_{s}$, а величину

$$e^{\bot}_{m}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}=\sup\limits_{f\in L_{\beta,p}^{\psi}}e^{\bot}_{m}(f)_{s},\ 1\leq p,s\leq\infty,$$ (7)

— найкращим ортогональним тригонометричним наближенням класу $L_{\beta,p}^{\psi}$ в метрицi простору $L_{s}$.

Метою даної роботи є знаходження точних порядкових оцiнок величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s},\ \beta\in\mathbb{R}$, при $1\leq p<\infty$ i $s=\infty$, а також при $p=1$ i $1<s\leq\infty$.

У випадку коли $\psi(k)=k^{-r},\ r>0$, класи $L_{\beta,p}^{\psi},\ 1\leq p\leq\infty,\ \beta\in\mathbb{R}$ є вiдомими класами Вейля-Надя $W_{\beta,p}^{r}$. Для цих класiв порядковi оцiнки величин $(\ref{n_term})$ при $1<p,s<\infty$, вiдомi (див. [2], [3]). Точнi порядки величин $e^{\bot}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{s}$, $\beta\in\mathbb{R}$, встановленi також при $1<p<\infty$, $s=\infty$ для усiх $r>\frac{1}{p}$, при $p=1$, $1<s<\infty$ для всiх $r>\frac{1}{s^{\prime}}$, та при $s=\infty$, $p=1$, $r>1$ i $\beta=0$ (див. [4], [3, с. 137, 140]).

У випадку, коли $\psi\in B\cap\Theta_{p}^{*}$, де $B$ — множина незростаючих додатних функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1$, для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1$, а $\Theta_{q}^{*}$ — множина незростаючих додатних функцiй $\psi(t)$, для яких iснує $\varepsilon>0$ таке, що послiдовнiсть $\psi(k)k^{\frac{1}{q}+\varepsilon}$ не зростає, в [6] були знайденi точнi порядковi оцiнки величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty},\ 1<p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$. Якщо ж $\psi\in B\cap\Theta_{s^{\prime}}^{*}$ i $\frac{1}{\psi(t)}$ опукла, то в роботi [5] встановленi точнi порядковi оцiнки величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s},\ 1<s<\infty$, для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Зазначимо, що при довiльних $1<p,s<\infty$ i $\beta\in\mathbb{R}$ точнi порядки величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}$ також вiдомi (див., наприклад, [7] i [8]).

В данiй роботi знайдено двостороннi оцiнки для величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}$, $1\leq p<\infty$, у випадку, коли функцiя $g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}$ належить до множини $\mathfrak{M}_{0}$ i крiм цього

$${\left\{\begin{array}[]{cc}\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty,&1<s<\infty,\\ \sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty,&s=1.\end{array}\right.}$$

В нiй також знайдено двостороннi оцiнки для величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}$ у випадку коли ${g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$, $1<s<\infty$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$. При цьому константи в отриманих оцiнках будуть вираженi через параметри класiв в явному виглядi.

Позначимо через ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ наближення сумами Фур’є класiв $L^{\psi}_{\beta,p}$ в метриках просторiв $L_{s}$, тобто величини вигляду

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{s},\ 1\leq p,s\leq\infty,$$ (8)

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$.

З означень величин (7) i (8) є очевидною нерiвнiсть

$$e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s},\ 1\leq p,s\leq\infty.$$ (9)

Отже, величини ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ природньо використовувати для оцiнки зверху найкращих ортогональних тригонометричних наближень вигляду (7). Встановленню точних порядкових оцiнок величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ при $1\leq p<\infty$ i $s=\infty$ та $p=1$ i $1<s\leq\infty$ присвячено роботи [9]-[14].

Щоб сформулювати основнi результати роботи введемо наступнi позначення. Для кожного $1<s<\infty$ покладемо

$$\xi(s):=\max\Big{\{}4\Big{(}\frac{\pi}{s-1}\Big{)}^{\frac{1}{s}},\ \ 14(8\pi)^{\frac{1}{s}}s\Big{\}},$$ (10)

а для будь–якої функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ через $\underline{\alpha}_{n}(\psi)$ i $\overline{\alpha}_{n}(\psi)$, $n\in\mathbb{N}$, будемо позначати величини

$$\underline{\alpha}_{n}(\psi):=\inf\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),$$ (11)

$$\overline{\alpha}_{n}(\psi):=\sup\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),$$ (12)

де характеристика $\alpha(\psi;t)$ означається формулою (3). В прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.

Теорема 1. Нехай $1<p<\infty,\ \sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, а функцiя ${g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}}$ така, що

$$g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$$

i

$$\underline{\alpha}_{1}(g_{p})=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g_{p};t)>p^{\prime}.$$

Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ мають мiсце спiввiдношення

$$K^{(1)}_{\psi,p}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\leq K^{(2)}_{\psi,p}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$ (13)

в яких

$$K_{\psi,p}^{(1)}=\frac{1}{3\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}}\Big{(}1-\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)},$$ (14)

$$K_{\psi,p}^{(2)}=\frac{1}{\pi}\xi(p^{\prime})\Big{(}\frac{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (15)

Доведення теореми 1. Згiдно з теоремою 1 роботи [10] при виконаннi умов ${\psi(t)t^{\frac{1}{p}}\in\mathfrak{M}_{0}}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $n\in\mathbb{N}$, $\beta\in\mathbb{R}$ справедлива оцiнка

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{\infty}\leq K_{\psi,p}^{(2)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$ (16)

в якiй величини $K_{\psi,p}^{(2)}$ означенi формулою (15).

Враховуючи нерiвностi (9) i (16), отримуємо

$$e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\leq K^{(2)}_{\psi,p}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (17)

Знайдемо оцiнку знизу величини $e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}$. Розглянемо функцiю

$$f^{*}_{p}(t)=f^{*}_{p}(\psi;n;t):=\frac{\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\cos kt,$$ (18)

де

$$\lambda=\lambda(\psi;p;n):=\frac{1}{\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}},\ 1<p<\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$ (19)

В [10] було показано, що при виконаннi умови $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$ функцiя $f^{*}_{p}$ належить до $L_{\beta,p}^{\psi},\ {1<p<\infty}$. Покажемо, що

$$e^{\bot}_{2n}(f^{*}_{p})_{\infty}\geq K^{(1)}_{\psi,p}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (20)

Нехай

$$\Phi_{s}(x):=\int\limits_{x}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt$$ (21)

i

$$A_{s}(l;n)=A_{s}(\psi;l;n):=\big{[}\Phi_{s}^{-1}\big{(}\frac{1}{2l}\Phi_{s}(n)\big{)}\big{]}+2n,\ l\in\mathbb{N},$$ (22)

де $[\alpha]$ — цiла частина дiйсного числа $\alpha$, $\Phi_{s}^{-1}$ — функцiя обернена до $\Phi_{s}$.

Розглянемо величину

$$I_{1}:=\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f^{*}_{p}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{p};t))V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}(t)dt\bigg{|},$$ (23)

де $V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}$ — ядра Валле Пуссена $V_{m}$ (див., наприклад, [1, с. 31])

$$V_{m}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{k=1}^{m}\cos kt+2\sum\limits_{k=m+1}^{2m-1}\Big{(}1-\frac{k}{2m}\Big{)}\cos kt,\ m\in\mathbb{N},$$ (24)

при $m=A_{p^{\prime}}(l;n)$.

В силу твердження Д.1.1 з [15, с. 391]

$$I_{1}\leq\inf\limits_{\gamma_{2n}}\|f^{*}_{p}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{p};t)\|_{\infty}\|V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}\|_{1}=e^{\bot}_{2n}(f^{*}_{p})_{\infty}\|V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}\|_{1}.$$ (25)

Оскiльки (див., наприклад, [11, с. 247])

$$\|V_{m}\|_{1}\leq 3\pi,\ \ m\in\mathbb{N},$$ (26)

то з (25) i (26) можемо записати оцiнку

$$e^{\bot}_{2n}(f^{*}_{p})_{\infty}\geq\frac{1}{3\pi}I_{1}.$$ (27)

Ядра $V_{m}$ вигляду (24) можна зобразити у виглядi

$$V_{m}(t)=\frac{1}{2}\Big{(}1+\sum\limits_{1\leq k\leq m}e^{ikt}+\sum\limits_{-m\leq k\leq-1}e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{m+1\leq k\leq 2m-1}\Big{(}1-\frac{k}{2m}\Big{)}e^{ikt}+2\sum\limits_{-2m+1\leq k\leq-m-1}\Big{(}1-\frac{|k|}{2m}\Big{)}e^{ikt}\Big{)}.$$ (28)

Крiм того

$$f^{*}_{p}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{p};t)=\frac{\lambda}{2\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}{\mathop{\sum}\limits_{|k|\geq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}e^{ikt}.$$ (29)

Оскiльки

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}e^{ikt}e^{imt}dt={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&k+m\neq 0,\\ 2\pi,&k+m=0,\end{array}\right.}\ \ k,m\in\mathbb{Z},$$ (30)

то з урахуванням (28) маємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}{\mathop{\sum}\limits_{|k|\geq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}e^{ikt}V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}(t)dt=$$

$$=\frac{1}{2}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\bigg{(}{\mathop{\sum}\limits_{k\geq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}e^{ikt}+{\mathop{\sum}\limits_{k\leq-n,\atop k\notin\gamma_{2n}}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}e^{ikt}\bigg{)}\times$$

$$\times\Big{(}1+\sum\limits_{1\leq k\leq A_{p^{\prime}}(l;n)}e^{ikt}+\sum\limits_{-A_{p^{\prime}}(l;n)\leq k\leq-1}e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{A_{p^{\prime}}(l;n)+1\leq k\leq 2A_{p^{\prime}}(l;n)-1}\Big{(}1-\frac{k}{2A_{p^{\prime}}(l;n)}\Big{)}e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{-2A_{p^{\prime}}(l;n)+1\leq k\leq-A_{p^{\prime}}(l;n)-1}\Big{(}1-\frac{|k|}{2A_{p^{\prime}}(l;n)}e^{ikt}\Big{)}\Big{)}dt=$$

$$=\pi\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{n\leq k\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+\mathop{\sum}\limits_{-A_{p^{\prime}}(l;n)\leq k\leq-n,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{A_{p^{\prime}}(l;n)+1\leq k\leq 2A_{p^{\prime}}(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{k}{2A_{p^{\prime}}(l;n)}\Big{)}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{-2A_{p^{\prime}}(l;n)+1\leq k\leq-A_{p^{\prime}}(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{|k|}{2A_{p^{\prime}}(l;n)}\Big{)}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}\bigg{)}>$$

$$>\pi\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{n\leq k\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+\mathop{\sum}\limits_{-A_{p^{\prime}}(l;n)\leq k\leq-n,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}\bigg{)}=$$

$$=\pi\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$ (31)

В силу (23), (29) i (31)

$$I_{1}>\frac{\pi\lambda}{2\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\inf\limits_{\gamma_{2n}}\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$ (32)

Оскiльки при $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$ функцiя $\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}$ монотонно спадає, то

$$\inf\limits_{\gamma_{2n}}\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}=\mathop{\sum}\limits_{2n\leq|k|\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}=$$

$$=2\sum\limits_{k=2n}^{A_{p^{\prime}}(l;n)}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$ (33)

Покажемо, що за умови, коли функцiя $g_{s^{\prime}}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{s^{\prime}}}$, $1<s<\infty$, ${\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1}$, така, що $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$, то для довiльних $l,n\in\mathbb{N}$

$$\sum\limits_{k=2n}^{A_{s}(l;n)}\psi^{s}(k)k^{s-2}>\Big{(}1-\frac{1}{2l}-\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big{)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (34)

Представимо $\sum\limits_{k=2n}^{A_{s}(l;n)}\psi^{s}(k)k^{s-2}$ у виглядi

$$\sum\limits_{k=2n}^{A_{s}(l;n)}\psi^{s}(k)k^{s-2}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}-\sum\limits_{k=n}^{2n-1}\psi^{s}(k)k^{s-2}-\sum\limits_{k=A_{s}(l;n)+1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (35)

З (22) та спадання функцiї $\Phi_{s}(\cdot)$ вигляду (21) випливає оцiнка

$$\sum\limits_{k=A_{s}(l;n)+1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\leq\int\limits_{A_{s}(l;n)}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt=$$

$$=\Phi_{s}(A_{s}(l;n))<\frac{1}{2l}\Phi_{s}(n)\leq\frac{1}{2l}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (36)

Знайдемо оцiнку зверху для суми $\sum\limits_{k=n}^{2n-1}\psi^{s}(k)k^{s-2}$. Для цього скористаємось лемою 3 з [10].

Лема 1. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$, $1<s<\infty$, $n\in\mathbb{N}$. Тодi, якщо функцiя $g_{s^{\prime}}:=\psi(t)t^{\frac{1}{s^{\prime}}}\in\mathfrak{M}_{0}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, така, що $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$, то виконується нерiвнiсть

$$\psi^{s}(n)n^{s-1}\leq\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2},$$ (37)

якщо ж $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{C}$, то має мiсце спiввiдношення

$$\frac{s}{\overline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\cdot\frac{n\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}{s+n\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\leq\psi^{s}(n)n^{s-1}\leq\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (38)

Враховуючи, що при $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$ функцiя $\psi^{s}(t)t^{s-2}$ спадає тa використовуючи нерiвнiсть (37) леми 1, одержимо

$$\sum\limits_{k=n}^{2n-1}\psi^{s}(k)k^{s-2}\leq\psi^{s}(n)n^{s-1}\leq\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (39)

Iз (35), (36) i (39) одержимо нерiвнiсть (34).

Застосовуючи нерiвнiсть (34) при $s=p^{\prime}$, в силу формул (27), (32) i (33), для довiльних $l\in\mathbb{N}$ отримуємо оцiнку

$$e^{\bot}_{2n}(f^{*})_{\infty}\geq\frac{\lambda}{3}\Big{(}1-\frac{1}{2l}-\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}=$$

$$=\frac{1}{3\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}}\Big{(}1-\frac{1}{2l}-\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (40)

Перейшовши до границi в нерiвностi (40) при $l\rightarrow\infty$, отримуємо (20). Iз (17) i (20) випливає (13). Теорему 1 доведено.

Неважко переконатись, що умовам теореми 1 задовольняють, наприклад, функцiї

$$\diamond\ \ \psi(t)=t^{-r},{\frac{1}{p}<r<1};\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$ (41)

$$\diamond\ \ \psi(t)={t^{-\frac{1}{p}}\ln^{-\gamma}(t+K)},\ {\gamma>\frac{1}{p^{\prime}}},\ K\geq e^{\gamma p^{\prime}}-1;\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$ (42)

$$\diamond\ \ \psi(t)=t^{-\frac{1}{p}}\ln^{-\gamma}(t\!+\!K_{1})(\ln\ln(t\!+\!K_{2}))^{-\delta},\ \gamma\geq\frac{1}{p^{\prime}},\delta>\frac{1}{p^{\prime}},\ K_{2}\geq K_{1}e^{\max\{(\gamma+\delta)p^{\prime},e\}}-1.$$ (43)

Теорема 2. Нехай $1<s<\infty,\ \sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ a функцiя ${g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}}$ така, що

$$g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$$

i

$$\underline{\alpha}_{1}(g_{s^{\prime}})=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g_{s^{\prime}};t)>s.$$

Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ мають мiсце спiввiдношення

$$\frac{4}{3}K_{\psi,s^{\prime}}^{(1)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big{)}^{\frac{1}{s}}\leq e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}\leq K_{\psi,s^{\prime}}^{(2)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big{)}^{\frac{1}{s}},$$ (44)

де $K^{(1)}_{\psi,s^{\prime}}$ i $K^{(2)}_{\psi,s^{\prime}}$ означаються формулами (14) i (15) вiдповiдно.

Доведення теореми 2. Згiдно з теоремою 1 роботи [11, с. 245] при виконаннi умов $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$, $1<s<\infty$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, $n\in\mathbb{N}$, $\beta\in\mathbb{R}$, має мiсце оцiнка

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq K_{\psi,s^{\prime}}^{(2)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big{)}^{\frac{1}{s}}.$$ (45)

Тому, враховуючи (9) i (45), отримуємо оцiнку

$$e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}\leq K_{\psi,s^{\prime}}^{(2)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big{)}^{\frac{1}{s}}.$$ (46)

Залишається показати, що

$$e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}\geq\frac{4}{3}K_{\psi,s^{\prime}}^{(1)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big{)}^{\frac{1}{s}}.$$ (47)

При довiльному $m\in\mathbb{N}$ покладемо

$$f_{m}(t)=f_{m}(\psi;\beta;t):=$$

$$:=\frac{1}{4\pi}\Big{(}\sum\limits_{k=1}^{m}\!\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}+2\!\!\sum\limits_{k=m+1}^{2m-1}\!\!\!\Big{(}1-\frac{k}{2m}\Big{)}\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\!\!\Big{)}=$$

$$=\frac{1}{8\pi}\bigg{(}e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq m}\psi(k)e^{ikt}+e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{-m\leq k\leq-1}\psi(|k|)e^{ikt}+$$

$$+2e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{m+1\leq k\leq 2m-1}\Big{(}1-\frac{k}{2m}\Big{)}\psi(k)e^{ikt}+2e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{-2m+1\leq k\leq m-1}\Big{(}1-\frac{|k|}{2m}\Big{)}\psi(|k|)e^{ikt}\bigg{)}.$$ (48)

В [11, с. 246–247] було встановлено, що $f_{m}\in L^{\psi}_{\beta,1}$ при будь–яких $m\in\mathbb{N}$.

Покажемо, що при $m=A_{s}(l;n)$, де $A_{s}(l;n)$ означається рiвнiстю (22), має мiсце нерiвнiсть

$$e^{\bot}_{2n}(f_{A_{s}(l;n)})_{s}\geq\frac{1}{4\xi(s^{\prime})}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}{s+\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big{)}^{\frac{1}{s^{\prime}}}\Big{(}1-\frac{1}{2l}-\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big{)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big{)}^{\frac{1}{s}},\ l,n\in\mathbb{N}.$$ (49)

Покладемо

$$I_{2}:=\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f_{A_{s}(l;n)}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f_{A_{s}(l;n)};t))\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}dt\bigg{|}.$$ (50)

Використавши твердження 3.8.1 роботи [1, с. 137], запишемо

$$I_{2}\leq\inf\limits_{\gamma_{2n}}\|f_{A_{s}(l;n)}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f_{A_{s}(l;n)};t)\|_{s}\Big{\|}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{\|}_{s^{\prime}}=$$

$$=e^{\bot}_{2n}(f_{A_{s}(l;n)})_{s}\Big{\|}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{\|}_{s^{\prime}},\ \ 1<s<\infty.$$ (51)

Згiдно з формулою (25) роботи [11, с. 249]

$$\Big{\|}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{\|}_{s^{\prime}}\leq$$

$$\leq\xi(s^{\prime})\Big{(}1+\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big{)}^{\frac{1}{s^{\prime}}}\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\bigg{)}^{\frac{1}{s^{\prime}}},\ \ 1<s<\infty.$$ (52)

В силу (48) має мiсце рiвнiсть

$$f_{A_{s}(l;n)}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f_{A_{s}(l;n)};t)=$$

$$=\frac{1}{8\pi}\bigg{(}e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq A_{s}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)e^{ikt}+e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{-A_{s}(l;n)\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(|k|)e^{ikt}+$$

$$+2e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{A_{s}(l;n)+1\leq k\leq 2A_{s}(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{k}{2A_{s}(l;n)}\Big{)}\psi(k)e^{ikt}+$$

$$+2e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{-2A_{s}(l;n)+1\leq k\leq A_{s}(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{|k|}{2A_{s}(l;n)}\Big{)}\psi(|k|)e^{ikt}\bigg{)}.$$ (53)

Крiм того,

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}=$$

$$=\frac{1}{2}\bigg{(}e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\sum\limits_{k\geq n}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}e^{ikt}+e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\sum\limits_{k\leq-n}\psi^{s-1}(|k|)|k|^{s-2}e^{ikt}\bigg{)}.$$ (54)

Використавшии (30), (53) i (54), одержуємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f_{A_{s}(l;n)}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f_{A_{s}(l;n)};t))\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}dt=$$

$$=\frac{1}{8}\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{n\leq k\leq A_{s}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{s}(k)k^{s-2}+\mathop{\sum}\limits_{-A_{s}(l;n)\leq k\leq-n,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{s}(|k|)|k|^{s-2}+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{A_{s}(l;n)+1\leq k\leq 2A_{s}(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{k}{2A_{s}(l;n)}\Big{)}\psi^{s}(k)k^{s-2}+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{-2A_{s}(l;n)+1\leq k\leq-A_{s}(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{|k|}{2A_{s}(l;n)}\Big{)}\psi^{s}(|k|)|k|^{s-2}\bigg{)}>$$

$$>\frac{1}{8}\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{n\leq k\leq A_{s}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{s}(k)k^{s-2}+\mathop{\sum}\limits_{-A_{s}(l;n)\leq k\leq-n,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{s}(|k|)|k|^{s-2}\bigg{)}=$$

$$=\frac{1}{8}\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{s}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (55)

Отже, в силу (50) i (55)

$$I_{2}>\frac{1}{8}\inf\limits_{\gamma_{2n}}\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{s}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (56)

Враховуючи, що при $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$ функцiя $\psi^{s}(t)t^{s-2}$ спадає, то

$$\inf\limits_{\gamma_{2n}}\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{s}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{s}(k)k^{s-2}=2{\sum\limits_{k=2n}^{A_{s}(l;n)}}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (57)

З (34), (56) i (57) випливає нерiвнiсть

$$I_{2}>\frac{1}{4}\Big{(}1-\frac{1}{2l}-\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big{)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$ (58)

На пiдставi формул (51), (52) i (58) отримуємо (49).

З того, що $f_{A_{s}(l;n)}\in L^{\psi}_{\beta,1}$ випливає

$$e^{\bot}_{2n}(f_{A_{s}(l;n)})_{s}\geq e^{\bot}_{2n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s},\ \ l\in\mathbb{N}.$$

Тодi при $l\in\infty$ з останньої нерiвностi i нерiвностi (49) отримуємо (47). Теорему 2 доведено.

Оскiльки, згiдно зi спiввiдношенням (38), у випадку, коли $g_{p}\in\mathfrak{M}_{C}$

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\asymp\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1},$$

то з теорем 1 i 2 випливає наступне твердження.

Наслiдок 1. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, i

$$\underline{\alpha}_{1}(g_{p})=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g_{p};t)>p^{\prime},$$

де $g_{p}(t)=\psi(t)(t)t^{\frac{1}{p}}$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$. Тодi, якщо $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$, то для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$

$$e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\asymp e^{\bot}_{n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{p^{\prime}}\asymp\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$ (59)

якщо ж $g_{p}\in\mathfrak{M}_{C}$, то для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$

$$e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\asymp e^{\bot}_{n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{p^{\prime}}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}}.$$ (60)

Зауважимо, що коли $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$ i

$$\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\alpha(g_{p};t)=\infty,$$ (61)

то порядковi рiвностi (60) мiсця не мають, оскiльки в цьому випадку виконується оцiнка

$$\psi(n)n^{\frac{1}{p}}=o\bigg{(}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\bigg{)},\ n\rightarrow\infty,$$

яка є наслiдком нерiвностi (37). Прикладом функцiй $\psi$, якi задовольняють умови наслiдку 1 i для яких виконується умова (61), є функцiї виду (42) i (43).

Застосувавши наслiдок 1 до функцiй $\psi$ виду (42) i (43), отримаємо наступне твердження.

Наслiдок 2. Нехай $\psi(t)={t^{-\frac{1}{p}}\ln^{-\gamma}(t+K)}$, ${\gamma>\frac{1}{p^{\prime}}}$, $K\geq e^{\gamma p^{\prime}}-1$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi

$$e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\asymp e^{\bot}_{n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{p^{\prime}}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\ln^{\frac{1}{p^{\prime}}}n,\ \ \ n\in\mathbb{N}\setminus\{1\}.$$

Наслiдок 3. Нехай $\psi(t)=t^{-\frac{1}{p}}\ln^{-\frac{1}{p^{\prime}}}(t\!+\!K_{1})(\ln\ln(t\!+\!K_{2}))^{-\delta}$, $\delta>\frac{1}{p^{\prime}}$, ${K_{2}\geq K_{1}\geq e^{\max\{(\gamma+\delta)p^{\prime},e\}}-1}$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$. Тодi

$$e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\asymp e^{\bot}_{n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{p^{\prime}}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}}(\ln n)^{\frac{1}{p^{\prime}}}(\ln\ln n)^{\frac{1}{p^{\prime}}},\ \ \ n\in\mathbb{N}\setminus\{1,2\}.$$

Теорема 3. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$, а функцiя $g(t)=\psi(t)t$ така, що

$$g\in\mathfrak{M}_{0}$$

i

$$\underline{\alpha}_{1}(g)=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g;t)>1.$$

Тодi, якщо $\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0$, $\beta\in\mathbb{R}$, то для довiльного $n\in\mathbb{N}$

$$\frac{1}{12\pi}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\Big{(}1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)}\Big{)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{\infty}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,1}^{\psi})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).$$ (62)

Доведення теореми 3. В силу теореми 2 роботи [11, с. 255] за умови ${\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty}$ справедлива нерiвнiсть

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).$$ (63)

Iз (9) i (63) маємо

$$e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{\infty}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,1}^{\psi})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).$$ (64)

Знайдемо оцiнку знизу величини $e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{\infty}$.

Покладемо

$$\Psi(x):=\int\limits_{x}^{\infty}\psi(t)dt,$$

$$D(l;n)=D(\psi;l;n):=\big{[}\Psi^{-1}\big{(}\frac{1}{2l}\Psi(n)\big{)}\big{]}+2n,\ \ l,n\in\mathbb{N},$$ (65)

i

$$I_{3}:=\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f_{D(l;n)}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f_{D(l;n)};t))V_{D(l;n)}(t)dt\bigg{|},$$ (66)

де функцiя $f_{D(l;n)}(t)$ означається формулою (48) при $m=D(l;n)$.

Використовуючи твердження Д.1.1 з [15, с. 391] та формулу (26), можемо записати оцiнку

$$I_{3}\leq\inf\limits_{\gamma_{2n}}\|f_{D(l;n)}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f_{D(l;n)};t)\|_{\infty}\|V_{D(l;n)}\|_{1}=$$

$$=e^{\bot}_{2n}(f_{D(l;n)})_{\infty}\|V_{D(l;n)}\|_{1}\leq 3\pi e^{\bot}_{2n}(f_{D(l;n)})_{\infty}.$$ (67)

Згiдно з (48)

$$f_{D(l;n)}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f_{D(l;n)};t)=$$

$$=\frac{1}{8\pi}\bigg{(}e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq D(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)e^{ikt}+e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{-D(l;n)\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(|k|)e^{ikt}+$$

$$+2e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{D(l;n)+1\leq k\leq 2D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big{)}\psi(k)e^{ikt}+$$

$$+2e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{-2D(l;n)+1\leq k\leq-D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{|k|}{2D(l;n)}\Big{)}\psi(|k|)e^{ikt}\bigg{)}.$$ (68)

Iз (28) при $m=D(l;n)$ маємо

$$V_{D(l;n)}(t)=\frac{1}{2}\Big{(}1+\sum\limits_{1\leq k\leq D(l;n)}e^{ikt}+\sum\limits_{-D(l;n)\leq k\leq-1}e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{D(l;n)+1\leq k\leq 2D(l;n)-1}\Big{(}1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big{)}e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{-2D(l;n)+1\leq k\leq-D(l;n)-1}\Big{(}1-\frac{|k|}{2D(l;n)}\Big{)}e^{ikt}\Big{)}.$$ (69)

Iз (30), (68) i (69) випливає

$$\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f_{D(l;n)}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f_{D(l;n)};t))V_{D(l;n)}(t)dt\bigg{|}=$$

$$=\frac{1}{8}\bigg{|}e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq D(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)+e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{-D(l;n)\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(|k|)+$$

$$+2e^{-i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{D(l;n)+1\leq k\leq 2D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big{)}^{2}\psi(k)+$$

$$+2e^{i\frac{\beta\pi}{2}}\mathop{\sum}\limits_{-2D(l;n)+1\leq k\leq-D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{|k|}{2D(l;n)}\Big{)}^{2}\psi(|k|)\bigg{|}=$$

$$=\frac{1}{8}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq D(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-D(l;n)\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(|k|)+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{D(l;n)+1\leq k\leq 2D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big{)}^{2}\psi(k)+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{-2D(l;n)+1\leq k\leq-D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{|k|}{2D(l;n)}\Big{)}^{2}\psi(|k|)\bigg{)}+$$

$$+i\sin\frac{\beta\pi}{2}\bigg{(}-\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq D(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-D(l;n)\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(|k|)-$$

$$-2\mathop{\sum}\limits_{D(l;n)+1\leq k\leq 2D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big{)}^{2}\psi(k)+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{-2D(l;n)+1\leq k\leq-D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{|k|}{2D(l;n)}\Big{)}^{2}\psi(|k|)\bigg{)}\bigg{|}\geq$$

$$\geq\frac{1}{8}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq D(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-D(l;n)\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(|k|)+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{D(l;n)+1\leq k\leq 2D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big{)}^{2}\psi(k)+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{-2D(l;n)+1\leq k\leq-D(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big{(}1-\frac{|k|}{2D(l;n)}\Big{)}^{2}\psi(|k|)\bigg{)}>$$

$$>\frac{1}{8}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq D(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-D(l;n)\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(|k|)\bigg{)}.$$ (70)

На пiдставi (66) i (70) отримуємо оцiнку

$$I_{3}>\frac{1}{8}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq D(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-D(l;n)\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(|k|)\bigg{)}=$$

$$=\frac{1}{8}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\inf\limits_{\gamma_{2n}}\mathop{\sum}\limits_{1\leq|k|\leq D(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi(k)=\frac{1}{4}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\sum\limits_{k=n+1}^{D(l;n)}\psi(k)=$$

$$=\frac{1}{4}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\psi(n)-\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{\infty}\psi(k)\bigg{)}.$$ (71)

З (65) випливає, що для довiльних $l\in\mathbb{N}$

$$\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{\infty}\psi(k)\leq\int\limits_{D(l;n)}^{\infty}\psi(t)dt=\Psi(D(l;n))<\frac{1}{2l}\Psi(n)\leq\frac{1}{2l}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).$$ (72)

Далi нам буде корисним наступне твердження роботи [11, с. 259].

Лема 2. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$. Тодi, якщо функцiя $g(t)=\psi(t)t$ така, що $g\in\mathfrak{M}_{0}$, то для довiльних $n\in\mathbb{N}$

$$\psi(n)n\leq\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).$$ (73)

Якщо ж $g\in\mathfrak{M}_{C}$, то

$$\frac{1}{\overline{\alpha}_{n}(g)}\cdot\frac{n\underline{\alpha}_{n}(g)}{1+n\underline{\alpha}_{n}(g)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq\psi(n)n\leq\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).$$ (74)

В силу формул (71)–(73), маємо

$$I_{3}>\frac{1}{4}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\Big{(}1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)n}-\frac{1}{2l}\Big{)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),\ \ l\in\mathbb{N}.$$ (75)

З (67) та (75) за умови $\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0$ отримаємо

$$e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{\infty}\geq e^{\bot}_{2n}(f_{D(l;n)})_{\infty}\geq\frac{1}{3\pi}I_{3}>$$

$$>\frac{1}{12\pi}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\Big{(}1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)n}-\frac{1}{2l}\Big{)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).$$ (76)

Перейшовши в формулi (76) до границi при $l\rightarrow\infty$, одержимо

$$e^{\bot}_{2n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\geq\frac{1}{12\pi}\Big{|}\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big{|}\Big{(}1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)n}\Big{)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).$$ (77)

Oб’єднуючи (64) i (77) отримуємо (62). Теорему 3 доведено.

Теорема 4. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$, а функцiя $g(t)=\psi(t)t$, така, що

$$g\in\mathfrak{M}_{0}$$

i

$$\underline{\alpha}_{1}(g)=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g;t)>1.$$ (78)

Тодi, якщо $\cos\frac{\beta\pi}{2}=0,\ \beta\in\mathbb{R}$, то для довiльних $n\in\mathbb{N}$ мають мiсце нерiвностi

$$\frac{1}{60\pi}\Big{(}1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)}\Big{)}\psi(n)n\leq e^{\bot}_{2n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\Big{(}1+\frac{2}{\pi}\Big{)}\psi(n)n.$$ (79)

Доведення теореми 4. В силу теореми 4 з [11, с. 262] при виконаннi умов ${\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty}$, $g\in\mathfrak{M}_{0}$, $\cos\frac{\beta\pi}{2}=0,\ \beta\in\mathbb{R}$, справедлива оцiнка

$$e^{\bot}_{2n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\Big{(}1+\frac{2}{\pi}\Big{)}\psi(n)n.$$ (80)

Оцiнимо знизу величину $e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{\infty}$. Розглянемо функцiю

$$f^{*}_{n}(t)=f^{*}_{n}(\psi;t):=\frac{1}{5\pi n}\Big{(}\sum\limits_{k=1}^{n}k\psi(k)\cos kt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\psi(k)\cos kt\Big{)}.$$ (81)

В [11, с. 263–265] було показано, що $f^{*}_{n}$ належить класу $L^{\psi}_{\beta,1}$. Доведемо, що

$$e^{\bot}_{2n}(f^{*}_{n})_{\infty}\geq\frac{1}{60\pi}\Big{(}1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)}\Big{)}\psi(n)n.$$ (82)

Покладемо

$$I_{4}:=\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f^{*}_{n}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{n};t))V_{2n}(t)dt\bigg{|},$$ (83)

де $V_{m}$ — суми Валле Пуссена вигляду (24).

Використавши твердження Д.1.1 з [15, с. 391] та нерiвнiсть (26), отримаємо

$$I_{4}\leq\inf\limits_{\gamma_{2n}}\|f^{*}_{n}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{n};t)\|_{\infty}\|V_{2n}\|_{1}\leq 3\pi\ e^{\bot}_{2n}(f_{n}^{*})_{\infty}.$$ (84)

Оскiльки, в силу формули (81) має мiсце рiвнiсть

$$f^{*}_{n}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{n};t)=\frac{1}{10\pi n}\Big{(}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}k\psi(k)e^{ikt}+\mathop{\sum}\limits_{-n\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}|k|\psi(|k|)e^{ikt}+$$

$$+\mathop{\sum}\limits_{n+1\leq k\leq 2n,\atop k\notin\gamma_{2n}}(2n+1-k)\psi(k)e^{ikt}+\mathop{\sum}\limits_{-2n\leq k\leq-n-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}(2n+1-k)\psi(|k|)e^{ikt}\Big{)}$$

а в силу (28) — рiвнiсть

$$V_{2n}(t)=\frac{1}{2}\Big{(}1+\sum\limits_{1\leq k\leq 2n}e^{ikt}+\sum\limits_{-2n\leq k\leq-1}e^{ikt}+2\sum\limits_{2n+1\leq k\leq 4n-1}\Big{(}1-\frac{k}{2n}\Big{)}e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{-4n+1\leq k\leq-2n-1}\Big{(}1-\frac{|k|}{2n}\Big{)}e^{ikt}\Big{)},$$

то застосовуючи формули (30), знаходимо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f^{*}_{n}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{n};t))V_{2n}(t)dt=$$

$$=\frac{1}{10n}\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}k\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-n\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}|k|\psi(|k|)+$$

$$+\mathop{\sum}\limits_{n+1\leq k\leq 2n,\atop k\notin\gamma_{2n}}(2n+1-k)\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-2n\leq k\leq-n-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}(2n+1-|k|)\psi(|k|)\bigg{)}.$$ (85)

Враховуючи формули (83) i (85), монотонне спадання функцiї $g$, та виконуючи елементарнi перетворення, запишемо оцiнку величини $I_{4}$

$$I_{4}=\frac{1}{10n}\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg{(}\mathop{\sum}\limits_{1\leq k\leq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}k\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-n\leq k\leq-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}|k|\psi(|k|)+$$

$$+\mathop{\sum}\limits_{n+1\leq k\leq 2n,\atop k\notin\gamma_{2n}}(2n+1-k)\psi(k)+\mathop{\sum}\limits_{-2n\leq k\leq-n-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}(2n+1-|k|)\psi(|k|)\bigg{)}>$$

$$>\frac{1}{5n}\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\psi(k)(2n+1-k)\geq\frac{\psi(2n)}{5n}\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)=$$

$$=\psi(2n)\frac{n+1}{10}>\frac{1}{10}\psi(2n)n.$$ (86)

Використавши спiввiдношення (84) i (86), отримаємо

$$e^{\bot}_{2n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\geq e^{\bot}_{2n}(f^{*}_{n})_{\infty}\geq\frac{1}{3\pi}I_{4}\geq\frac{1}{30\pi}\psi(n)n\frac{\psi(2n)}{\psi(n)}=\frac{1}{60\pi}\psi(n)n\frac{g(2n)}{g(n)}.$$ (87)

Оскiльки, як показано в [11, с. 266] за умови (78) виконується нерiвнiсть

$$\frac{g(2n)}{g(n)}>1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)},$$

то з (87) випливає оцiнка (82).

Iз (80) i (82) випливає (79). Теорему 4 доведено.

Оскiльки $g\in\mathfrak{M}_{0}$, де $g(t)=\psi(t)t$, то згiдно з [1, с. 175] виконується нерiвнiсть $\frac{g(2n)}{g(n)}>K_{1}$. Тодi з (87) отримуємо оцiнку

$$e^{\bot}_{2n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\geq K_{2}\psi(n)n,\ \ \cos\frac{\beta\pi}{2}=0,\ \ \ \beta\in\mathbb{R}.$$ (88)

Крiм того, очевидно, що при досить великих $n$ справджується нерiвнiсть ${\underline{\alpha}_{1}(g)n>K_{3}>1}$. Тодi з (77) маємо

$$e^{\bot}_{2n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\geq K_{4}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),\ \ \cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0,\ \ \ \beta\in\mathbb{R}.$$ (89)

Згiдно зi спiввiдношенням (74) леми 2, якщо $g\in\mathfrak{M}_{C}$, то

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\asymp\psi(n)n.$$ (90)

Iз (64), (80), (88)–(90) приходимо до наступного твердження.

Теорема 5. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ i $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi, якщо функцiя $g(t)=\psi(t)t$, така, що

$$g\in\mathfrak{M}_{0},$$

то

$$e^{\bot}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\left\{\begin{array}[]{cc}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),&\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0,\\ \psi(n)n,&\cos\frac{\beta\pi}{2}=0,\end{array}\right.}$$ (91)

якщо ж $g\in\mathfrak{M}_{C}$, то

$$e^{\bot}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp\psi(n)n.$$ (92)

Неважко переконатись, що умови теореми 5 задовольняють, наприклад, функцiї:

$$\diamond\ \ \psi(t)=t^{-r},\ \ r>1;\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$ (93)

$$\diamond\ \ \psi(t)={t^{-1}\ln^{-\gamma}(t+K)},\ K>0,\ {\gamma>1};\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$ (94)

$$\diamond\ \ \psi(t)={t^{-1}\ln^{-\gamma}(t+K_{1})(\ln\ln(t+K_{2}))^{-\delta}},\gamma\geq 1,\delta>1,K_{1}>0,K_{2}>e-1.\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$ (95)

Зауважимо, що коли $g\in\mathfrak{M}_{0}$, $g(t)=\psi(t)t$ i

$$\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\alpha(g;t)=\infty,$$ (96)

то в цьому випадку виконується оцiнка

$$\psi(n)n=o\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\bigg{)},\ n\rightarrow\infty,$$

яка є наслiдком нерiвностi (73).

Прикладом функцiй $\psi(t)$, якi задовольняють умови теореми 5 i для яких виконується умова (96), є функцiї виду (94) та (95).

Наведемо порядковi оцiнки величин $e^{\bot}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ для функцiй виду (93)–(95).

Наслiдок 4. Нехай $\psi(t)=t^{-r}$, $r>1$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi

$$e^{\bot}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{\infty}\asymp n^{-r+1}.$$

Наслiдок 5. Нехай $\psi(t)=t^{-1}\ln^{-\gamma}(t+K)$, $\gamma>1$, $K>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, i $n\in\mathbb{N}\setminus\{1\}$. Тодi

$$e^{\bot}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\left\{\begin{array}[]{cc}\psi(n)n\ln n,&\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0,\\ \psi(n)n,&\cos\frac{\beta\pi}{2}=0.\end{array}\right.}$$

Наслiдок 6. Нехай $\psi(t)={t^{-1}\ln^{-1}(t+K_{1})(\ln\ln(t+K_{2}))^{-\delta}}$, $\delta>1$, ${K_{1}>0},\ {K_{2}>e-1}$, $\beta\in\mathbb{R}$, i $n\in\mathbb{N}\setminus\{1,2\}$. Тодi

$$e^{\bot}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\left\{\begin{array}[]{cc}\psi(n)n\ln n\ln(\ln n),&\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0,\\ \psi(n)n,&\cos\frac{\beta\pi}{2}=0.\end{array}\right.}$$

E-mail: serdyuk@imath.kiev.ua, tania_-stepaniuk@ukr.net