Анотацiя

We prove that kernels of analytic functions of kind ${H_{h,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\operatorname{ch}kh}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}}$, $h>0$, ${\beta\in\mathbb{R}}$, satisfies Kushpel’s condition $C_{y,2n}$ beginning with some number $n_{h}$ which is explicitly expressed by parameter $h$ of smoothness of the kernel. As a consequence, for all $n\geqslant n_{h}$ we obtain lower bounds for Kolmogorov widths $d_{2n}$ of functional classes that are representable as convolutions of kernel $H_{h,\beta}$ with functions $\varphi\perp 1$, which belong to the unit ball in the space $L_{\infty}$, in the space $C$. The obtained estimates coincide with the best uniform approximations by trigonometric polynomials for these classes. As a result, we obtain exact values for widths of mentioned classes of convolutions. Also for all $n\geqslant n_{h}$ we obtain exact values for Kolmogorov widths $d_{2n-1}$ of classes of convolutions of functions $\varphi\perp 1$, which belong to the unit ball in the space $L_{1}$, with kernel $H_{h,\beta}$ in the space $L_{1}$.

У роботi встановлено, що ядра аналiтичних функцiй вигляду ${H_{h,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\operatorname{ch}kh}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}}$, $h>0$, ${\beta\in\mathbb{R}}$, задовольняють введену Кушпелем умову $C_{y,2n}$, починаючи з деякого номера $n_{h}$, який в явному виглядi виражається через параметр $h$ гладкостi ядра. В результатi отримано оцiнки знизу колмогоровських поперечникiв $d_{2n}$ для всiх $n\geqslant n_{h}$ функцiональних класiв, що зображуються згортками ядра $H_{h,\beta}$ iз функцiями $\varphi\perp 1$, що належать одиничнiй кулi простору $L_{\infty}$, в просторi $C$. Отриманi оцiнки спiвпали з найкращими рiвномiрними наближеннями зазначених класiв тригонометричними полiномами. Як наслiдок, знайдено точнi значення поперечникiв вказаних класiв згорток. Знайдено також точнi значення поперечникiв $d_{2n-1}$ в просторi $L_{1}$ для усiх $n\geqslant n_{h}$ класiв згорток функцiй $\varphi\perp 1$, що належать одиничнiй кулi простору $L_{1}$, з ядром $H_{h,\beta}$.

Точнi оцiнки колмогоровських поперечникiв класiв аналiтичних функцiй

А. С. Сердюк, В. В. Боденчук

Iнститут математики НАН України, Київ

1. Постановка задачi. Через $L=L_{1}$ позначимо простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $f$ з нормою $\|f\|_{1}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}|f(t)|dt$, через $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$-перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з нормою ${\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm ess\,sup}\limits_{t\in\mathbb{R}\ }|f(t)|,}$ а через $C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $f$, у якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t\in\mathbb{R}}|f(t)|$.

Нехай $\Psi_{\beta}(t)$ — фiксоване сумовне ядро вигляду

$$\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),\,\psi(k)>0,\,\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty,\,\beta\in\mathbb{R}.$$ (1)

Через $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, позначимо клас $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, що зображуються у виглядi згортки з ядром $\Psi_{\beta}$

$$f(x)=A+\left(\Psi_{\beta}\ast\varphi\right)(x)=A+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\;A\in\mathbb{R},$$ (2)

де $\|\varphi\|_{p}\leqslant 1,\,\varphi\perp 1.$ Функцiю $\varphi$ в рiвностi (2) називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{\psi}$. Поняття $(\psi,\beta)$-похiдної введене О.I. Степанцем (див., наприклад, [1, § 7–8]).

У роботi розглядаються ядра $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (1) при $\psi(k)=\frac{1}{\operatorname{ch}kh}$, $h>0$, тобто функцiї

$$H_{h,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\operatorname{ch}kh}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},\,h>0,\,\beta\in\mathbb{R}.$$ (3)

При зазначених $\psi$ класи $C_{\beta,p}^{\psi}$ будемо позначати через $C_{\beta,p}^{h}$.

Як показано в [1, с. 141], функцiї з класiв $C_{\beta,p}^{h}$, $h>0$, складаються iз функцiй $f\in C$, що допускають регулярне продовження $f(z)=f(x+iy)=u(x,y)+iv(x,y)$ у смугу

$$\{z=x+iy:\,-h<y<h\}$$ (4)

комплексної площини. Зокрема (див. [2, с. 269]), при $\beta=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, i $p=\infty$ класи $C_{\beta,p}^{h}$ збiгаються з вiдомими класами $A_{\infty}^{h}$ фукнцiй $f\in C$, якi допускають аналiтичне продовження у смугу (4) i таких, що $\|\mathop{\textrm{Re}}f(\cdot+iy)\|_{\infty}\leqslant 1$, $|y|<h$.

Нехай $d_{m}(\mathfrak{N},X)$ — поперечник за Колмогоровим порядку $m$ центрально-симетричної множини $\mathfrak{N}\subset X$ в банаховому просторi $X$, тобто величина вигляду

$$d_{m}(\mathfrak{N},X)=\inf_{F_{m}\subset X}\sup_{f\in\mathfrak{N}}\inf_{y\in F_{m}}\|f-y\|_{X},$$ (5)

де зовнiшнiй $\inf$ розглядається по всiх $m$-вимiрних лiнiйних пiдпросторах $F_{m}$ iз $X$.

Розв’язується задача знаходження точних значень поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$, $d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)$ для довiльних $h>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ та усiх натуральних $n$, бiльших деякого номера, залежного лише вiд параметра $h$.

Позначивши через $\mathcal{T}_{2n-1}$ пiдпростiр тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку $n-1$, розглянемо величини найкращих наближень

$$E_{n}(\mathfrak{N})_{X}=\sup_{f\in\mathfrak{N}}\inf_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{X},\;\mathfrak{N}\subset X\subset L.$$ (6)

Iз (5) i (6) випливає, що при всiх $n\in\mathbb{N}$

$$d_{2n-1}(\mathfrak{N},X)\leqslant E_{n}(\mathfrak{N})_{X},\;\mathfrak{N}\subset X\subset L.$$ (7)

З робiт Н.I. Ахiєзера [3] та С.М. Нiкольського [4] випливає, що при $\beta=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, i довiльних $h>0$ та $n\in\mathbb{N}$ виконуються рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=\frac{4}{\pi}\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{(-1)^{\nu}}{(2\nu+1)\operatorname{ch}((2\nu+1)nh)},$$

де

$$\varphi_{n}(t):=\textnormal{sign}\sin nt.$$ (8)

В данiй роботi ми покажемо, що при довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ точнi значення величин $E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}$ та $E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}$ для усiх номерiв $n$, починаючи з деякого номера $n_{h}^{*}$, можна одержати на основi результатiв роботи [5]. При цьому виявляється, що для усiх зазначених $n$ рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}$$

залишаються вiрними при довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Тому для розв’язання задачi про знаходження точних значень колмогоровських поперечникiв залишається встановити оцiнки знизу

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)\geqslant\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},$$ (9)

$$d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)\geqslant\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}.$$ (10)

для усiх номерiв $n$, починаючи з деякого номера $n_{h}$.

При $\beta=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, В.М. Тихомиров у [6] та [7] одержав рiвностi

$$d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},n\in\mathbb{N}.$$ (11)

Однак доведення рiвностей (11) у вказаних роботах не були повними. Коректне доведення зрештою було отримане Форстом [8], який фактично показав, що ядро $H_{h,\beta}(t)$ при $\beta=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, є CVD-ядром (ядром, що не збiльшує осциляцiї). Кажуть, що ядро $K\in L$ є CVD-ядром i записують $K\in\text{CVD}$, якщо для довiльної функцiї $\varphi\in C$ виконується нерiвнiсть $\nu(K\ast\varphi)\leqslant\nu(\varphi)$, де $\nu(g)$ — число змiн знаку на $[0,2\pi)$ функцiї ${g\in C}$. Згодом А. Пiнкус розробив методи, якi дозволяють отримувати точнi оцiнки поперечникiв для класiв згорток, що породжуються довiльними CVD-ядрами (див. [10, 9]). Якщо ж $\beta\not=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, то, як показано в [11, с. 111], ядра $H_{h,\beta}(t)$ можуть збiльшувати осциляцiї, тому точнi оцiнки знизу поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)$ неможливо отримати, користуючись методами, якi розвинуто А. Пiнкусом [10].

Зауважимо також, що для усiх $h>0$ таких, що

$$\frac{\operatorname{ch}kh}{\operatorname{ch}(k+1)h}\leqslant\frac{\operatorname{ch}h}{\operatorname{ch}2h}\leqslant\rho(\beta),\;k\in\mathbb{N},$$ (12)

де $\rho(\beta)=0{,}2$, якщо $\beta\in\mathbb{Z}$ i $\rho(\beta)=0{,}193864$, якщо ${\beta\in\mathbb{R\setminus Z}}$ нерiвностi (9) та (10) при довiльних $n\in\mathbb{N}$ випливають з роботи [12, с. 1118–1119]. Обчислення показують, що умова (12), а разом з нею i оцiнки (9) та (10), має мiсце при усiх $h\geqslant 1{,}644651$, якщо $\beta\in\mathbb{Z}$ i $h\geqslant 1{,}67423$, якщо ${\beta\in\mathbb{R\setminus Z}}$.

2. Формулювання основних результатiв. Для кожного фiксованого $h>0$ покладемо

$$n_{h}^{*}=\begin{cases}1,&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $h\geqslant\ln\frac{10}{3}$,}\\ n_{h}^{**},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $0<h<\ln\frac{10}{3}$,}\end{cases}$$

де $n_{h}^{**}$ — найменше натуральне число, для якого виконується нерiвнiсть

$$(1-e^{-h})^{2}\geqslant\frac{5+3e^{-2h}}{1-e^{-2h}}\frac{\left(\frac{1+e^{-2h}}{2}\right)^{2n}}{\sqrt{1-\left(\frac{1+e^{-2h}}{2}\right)^{2n}}}+(2+e^{-2nh})e^{-2nh}.$$ (13)

Має мiсце твердження.

Теорема 1. Нехай $h>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх номерiв $n$ таких, що $n\geqslant n_{h}^{*}$, виконуються рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{(2\nu+1)\operatorname{ch}((2\nu+1)nh)}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$ (14)

в яких $\varphi_{n}(t)$ — функцiя вигляду (8), а $\theta_{n}=\theta_{n}(h,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння

$$\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{\operatorname{ch}((2\nu+1)nh)}\cos\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)=0.$$ (15)

Далi для кожного фiксованого $h>0$ через $n_{h}$ будемо позначати найменший з номерiв $n\geqslant 9$, для якого виконується нерiвнiсть

$$\frac{37}{5(1-e^{-h})}e^{-h\sqrt{n}}+\frac{e^{-h}}{(1-e^{-h})^{2}}\min\left\{\frac{160}{27(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\frac{1}{2}+\frac{1}{(1-e^{-h})\operatorname{ch}h}\right)\left(\frac{1-e^{-h}}{1+e^{-h}}\right)^{\frac{4}{1-e^{-2h}}}$$ (16)

У прийнятих позначеннях мають мiсце наступнi твердження.

Теорема 2. Нехай $h>0$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх номерiв $n$ таких, що $n\geqslant n_{h}$, виконуються нерiвностi (9) i (10).

Теорема 3. Нехай $h>0$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх номерiв $n$ таких, що $n\geqslant n_{h}$, виконуються рiвностi

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)=$$

$$=E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{(2\nu+1)\operatorname{ch}((2\nu+1)nh)}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$ (17)

де $\theta_{n}=\theta_{n}(h,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння (15).

При $\beta=2l-1$, $l\in\mathbb{Z}$, iз теореми 3 одержуємо наступне твердження.

Наслiдок 1. Нехай $h>0$, $\beta=2l-1$, $l\in\mathbb{Z}$. Тодi для всiх номерiв таких, що $n\geqslant n_{h}$, виконуються рiвностi

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)=E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=$$

$$=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{(2\nu+1)\operatorname{ch}((2\nu+1)nh)}\right|.$$

Iз теореми 3 легко одержати асимптотичнi при ${n\to\infty}$ оцiнки поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$, $d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)$.

Теорема 4. Нехай $h>0$ та $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi при $n\geqslant n_{h}$

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)=E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=$$

$$=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\frac{1}{\operatorname{ch}nh}\left(\frac{4}{\pi}+\gamma_{n}\frac{e^{-2nh}}{1-e^{-2nh}}\right),$$ (18)

де $|\gamma_{n}|\leqslant\frac{28}{3\pi}$.

3. Доведення теореми 1. В роботi [5] було встановлено, що якщо послiдовнiсть коефiцiєнтiв $\psi(k)$ ядра $\Psi_{\beta}$ вигляду (1), яке породжує класи $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, задовольняє умову Даламбера

$$\lim_{k\to\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\;q\in(0,1),\;\psi(k)>0,$$ (19)

(при цьому записуватимемо: $\psi\in\mathcal{D}_{q}$), то знайдеться номер $n_{0}$ такий, що для будь-якого натурального $n\geqslant n_{0}$ мають мiсце рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{\psi})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{\psi})_{L}=\|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{\psi((2\nu+1)n)}{2\nu+1}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$ (20)

в яких $\theta_{n}=\theta_{n}(\psi,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння

$$\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\psi((2\nu+1)n)\cos\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)=0.$$

При цьому (див. [5, с. 188–190]) номер $n_{0}$ означається конструктивно як найменше натуральне число, для котрого виконуються нерiвностi

$$(1-q)^{2}\geqslant\frac{5+3q^{2}}{1-q^{2}}\frac{\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}}{\sqrt{1-\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}}}+\varepsilon_{n}(2+\varepsilon_{n}),\;n=n_{0},n_{0}+1,\dots,$$ (21)

де

$$\varepsilon_{n}=\varepsilon_{n}(\psi):=\sup_{k\geqslant n}|\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}-q|.$$ (22)

Крiм того, згiдно з теоремою 2 роботи [5], рiвностi (20) справджуються для усiх $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ за умови, що $\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}<\rho_{*},\;k=1,2,\dots,$ де ${\rho_{*}=0{,}3253678\dots}$ — корiнь рiвняння

$$2\rho+\frac{(1+3\rho)\rho^{2}}{(1-\rho)\sqrt{1-2\rho^{2}}}=1$$

на iнтервалi (0,1).

Оскiльки коефiцiєнти $\psi(k)=\frac{1}{\operatorname{ch}kh}$ ядра $H_{h,\beta}(t)$ задовольняють умову $\mathcal{D}_{q}$ при $q=e^{-h}$ i вiдношення $\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=\frac{\operatorname{ch}kh}{\operatorname{ch}(k+1)h}=q\frac{1+q^{2k}}{1+q^{2k+2}}$ утворює спадну послiдовнiсть, то при $q\in(0,\frac{3}{10}]$

$$\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}\leqslant q\frac{1+q^{2}}{1+q^{4}}\leqslant 0{,}3253678,k=1,2,\dots.$$

Отже, якщо $h>\ln\frac{10}{3}$, то рiвностi (14) виконуються для усiх $n\in\mathbb{N}$. При $\psi(k)=\frac{1}{\operatorname{ch}kh}$ для величин $\varepsilon_{n}=\varepsilon_{n}(\psi)$ вигляду (22) мають мiсце спiввiдношення

$$\varepsilon_{n}=q^{2k+1}\frac{1-q^{2}}{1+q^{2k+2}}<q^{2k+1},q=e^{-h}.$$

Тому виконання нерiвностi (13) гарантує виконання умови (21), а отже, всилу [5], i рiвностей (14) для усiх номерiв $n$ таких, що $n\geqslant n_{h}^{**}$. Теорему доведено.

4. Означення i допомiжнi твердження. Доведення нерiвностей (9) i (10) будемо здiйснювати використовуючи запропонований О.К. Кушпелем [13] метод знаходження оцiнок знизу поперечникiв класiв згорток iз твiрними ядрами $\Psi_{\beta}$, що задовольняють так звану умову $C_{y,2n}$. Наведемо означення i вiдомi твердження, якi будуть використовуватись у подальшому.

Нехай $\Delta_{2n}=\{0=x_{0}<x_{1}<\dots<x_{2n}=2\pi\}$, $x_{k}=k\pi/n$ — розбиття промiжку $[0,2\pi]$ та

$$\Psi_{\beta,1}(t)=(\Psi_{\beta}\ast B_{1})(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{\psi(k)}{k}\cos\left(kt-\frac{(\beta+1)\pi}{2}\right),$$

де $\Psi_{\beta}(t)$ — ядро вигляду (1), а $B_{1}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-1}\sin kt$ — ядро Бернуллi. Через $S\Psi_{\beta,1}(\Delta_{2n})$ позначатимемо простiр $SK$-сплайнiв $S\Psi_{\beta,1}(\cdot)$ за розбиттям $\Delta_{2n}$, тобто множину функцiй виду

$$S\Psi_{\beta,1}(\cdot)=\alpha_{0}+\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}\Psi_{\beta,1}(\cdot-x_{k}),\;\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}=0,$$ (23)

$$\alpha_{k}\in\mathbb{R},\;k=0,1,\dots,2n.$$

Фундаментальним $SK$-сплайном називають функцiю $\overline{S\Psi}_{\beta,1}(\cdot)=\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,\cdot)$ виду (23), що задовольняє спiввiдношення

$$\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,y_{k})=\delta_{0,k}=\begin{cases}0,&k=\overline{1,2n-1},\\ 1,&k=0,\end{cases}$$

де $y_{k}=x_{k}+y$, $x_{k}=k\pi/n$, $y\in[0,\frac{\pi}{n})$. Як було зазначено у роботi [12], серед $(\psi,\beta)$-похiдних будь-якого сплайна виду (23) iснує функцiя, яка є сталою на кожному iнтервалi $(x_{k},x_{k+1})$. Саме таку функцiю будемо розумiти пiд записом $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(\cdot))_{\beta}^{\psi}$.

Означення. Будемо казати, що для деякого дiйсного числа $y$ i розбиття $\Delta_{2n}$ ядро $\Psi_{\beta}(\cdot)$ вигляду (1) задовольняє умову $C_{y,2n}$ (i записувати $\Psi_{\beta}\in C_{y,2n}$), якщо для цього ядра iснує єдиний фундаментальний сплайн $\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,\cdot)$ i для нього виконуються рiвностi

$$\textrm{sign}(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t_{k}))_{\beta}^{\psi}=(-1)^{k}\varepsilon e_{k},\,k=\overline{0,2n-1},$$

де $t_{k}=(x_{k}+x_{k+1})/2,$ $e_{k}$ дорiвнює або 0, або 1, а $\varepsilon$ приймає значення $\pm 1$ i не залежить вiд $k$.

Теорема 5 (О.К. Кушпель [13, 14]). Нехай при деякому $n\in\mathbb{N}$ функцiя $\Psi_{\beta}$ вигляду (1), що породжує класи $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, задовольняє умову $C_{y,2n}$, коли $y$ — точка, в якiй функцiя $|(\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n})(t)|$, $\varphi_{n}(t)=\textnormal{sign}\sin nt$, набуває максимального значення. Тодi

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{\psi},C)\geqslant\|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},$$

$$d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{\psi},L)\geqslant\|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}.$$

Достатнi умови включення $\Psi_{\beta}\in C_{y,2n}$ для ядер виду (1) при тих чи iнших обмеженнях на ядра $\Psi_{\beta}$ були встановленi у роботах [13, 15, 12, 16]. Це дозволило авторам зазначених робiт застосувати теорему 5 i одержати в рядi нових випадкiв точнi оцiнки поперечникiв $d_{m}(C_{\beta,\infty}^{\psi},C)$ та $d_{m}(C_{\beta,1}^{\psi},L)$.

Для успiшного застосування теореми 5 необхiдно отримати певну iнформацiю про поведiнку функцiй $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}$. З цiєю метою встановимо наступне допомiжне твердження.

Лема 1. Нехай $\beta\in\mathbb{R}$, $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ i $y\in[0,\frac{\pi}{n})$ таке, що

$$|\lambda_{l}(y)|\not=0,\;l=\overline{1,n},$$ (24)

де

$$\lambda_{l}(y)=\frac{1}{n}\sum_{\nu=1}^{2n}e^{il\nu\pi/n}\Psi_{\beta,1}(y-\frac{\nu\pi}{n}).$$ (25)

Тодi для довiльного ${t\in(\frac{(k-1)\pi}{n},\frac{k\pi}{n})}$, $k=\overline{1,2n}$, виконується рiвнiсть

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=(-1)^{k+1}\frac{\pi}{4n\psi(n)}\times$$

$$\times\Bigg{(}\bigg{(}\frac{1}{2}+2\frac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}\bigg{)}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\gamma_{1}(y)+\gamma_{2}(y)\Bigg{)},$$ (26)

в якiй $t_{k}=\frac{k\pi}{n}-\frac{\pi}{2n}$, а

$$\gamma_{1}(y)=\gamma_{1}(\psi,\beta,k,y)=\frac{\psi(n)}{n}\left(\frac{z_{0}(y)}{|\lambda_{n}(y)|^{2}}+2\sum_{j=1}^{n-1}\frac{z_{j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\cos\frac{j\pi}{2n}}\right),$$ (27)

$$\gamma_{2}(y)=\gamma_{2}(\psi,\beta,y)=-\frac{R_{0}(y)\frac{n}{\psi(n)}}{2(2+R_{0}(y)\frac{n}{\psi(n)})}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$ (28)

$$z_{j}(y)=z_{j}(\psi,\beta,k,y)=|r_{j}(y)|\cos(j(t_{k}-y)+\arg(r_{j}(y)))-$$

$$-R_{j}(y)\cos(j(t_{k}-y))\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),\;j=\overline{0,n-1},$$ (29)

$$R_{j}(y)=R_{j}(\psi,\beta,y)=|\lambda_{n-j}(y)|-\frac{\psi(n-j)}{n-j}-\frac{\psi(n+j)}{n+j},\;j=\overline{0,n-1},$$ (30)

$$r_{j}(y)=\sum_{\nu=1}^{3}r_{j}^{(\nu)}(y),\;j=\overline{0,n-1},$$ (31)

$$r_{j}^{(1)}(y)=r_{j}^{(1)}(\psi,\beta,y)=\frac{\psi(3n-j)e^{i(3ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{3n-j}+$$

$$\phantom{r_{j}^{(1)}(y)=}+\sum\limits_{m=2}^{\infty}\left(\frac{\psi((2m+1)n-j)e^{i((2m+1)ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{(2m+1)n-j}+\right.$$

$$\phantom{r_{j}^{(1)}(y)=}\left.+\frac{\psi((2m-1)n+j)e^{-i((2m-1)ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{(2m-1)n+j}\right),$$ (32)

$$r_{j}^{(2)}(y)=r_{j}^{(2)}(\psi,\beta,y)=i\left(\frac{\psi(n+j)}{n+j}-\frac{\psi(n-j)}{n-j}\right)\cos(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$ (33)

$$r_{j}^{(3)}(y)=r_{j}^{(3)}(\psi,\beta,y)=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\times$$

$$\phantom{r_{j}^{(3)}(y)=}\times(|\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})|-1)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}).$$ (34)

Доведення. Будемо виходити iз отриманого у роботi [12] зображення функцiї $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}$, згiдно з яким за умови $|\lambda_{j}(y)|\not=0$, $j=\overline{1,n}$, для довiльного $t\in(x_{k-1},x_{k})$ виконується рiвнiсть

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=\frac{\pi}{4n^{2}}\left(2\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\sin jt_{k}\cdot\rho_{j}(y)-\cos jt_{k}\cdot\sigma_{j}(y)}{|\lambda_{j}(y)|^{2}\sin\frac{j\pi}{2n}}+\frac{(-1)^{k+1}\rho_{n}(y)}{|\lambda_{n}(y)|^{2}}\right),$$ (35)

де

$$\lambda_{j}(\cdot)=\frac{1}{n}\sum_{\nu=1}^{2n}e^{ij\nu\pi/n}\Psi_{\beta,1}(\cdot-\frac{\nu\pi}{n}),$$

$i$ — уявна одиниця, $\rho_{j}(\cdot)=\mathop{\text{Re}}(\lambda_{j}(\cdot))$, $\sigma_{j}(\cdot)=\mathop{\text{Im}}(\lambda_{j}(\cdot))$, $t_{k}=\frac{k\pi}{n}-\frac{\pi}{2n}$.

Змiнивши порядок пiдсумовування доданкiв у сумi в правiй частинi рiвностi (35), маємо

$$\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\sin jt_{k}\cdot\rho_{j}(y)-\cos jt_{k}\cdot\sigma_{j}(y)}{|\lambda_{j}(y)|^{2}\sin\frac{j\pi}{2n}}=$$

$$=\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\sin(n-j)t_{k}\cdot\rho_{n-j}(y)-\cos(n-j)t_{k}\cdot\sigma_{n-j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\sin\frac{(n-j)\pi}{2n}}=$$

$$=(-1)^{k+1}\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\cos jt_{k}\cdot\rho_{n-j}(y)-\sin jt_{k}\cdot\sigma_{n-j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\cos\frac{j\pi}{2n}}.$$ (36)

З урахуванням (35) i (36) для фундаментального $SK$-сплайна $\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t)$, за умови $|\lambda_{j}(y)|\not=0$, $j=\overline{1,n}$, одержуємо зображення

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=$$

$$=\frac{(-1)^{k+1}\pi}{4n^{2}}\left(2\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\cos jt_{k}\cdot\rho_{n-j}(y)-\sin jt_{k}\cdot\sigma_{n-j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\cos\frac{j\pi}{2n}}+\frac{\rho_{n}(y)}{|\lambda_{n}(y)|^{2}}\right).$$ (37)

Покажемо, що величини $\lambda_{n-j}(y)$ виду (25) при $j=\overline{0,n-1}$ можна виразити наступним чином:

$$\lambda_{n-j}(y)=e^{-ijy}\left(\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+r_{j}(y)\right),$$ (38)

де величини $r_{j}(y)$ задаються рiвностями (31).

Перепишемо ядро $\Psi_{\beta,1}$ у комплекснiй формi

$$\Psi_{\beta,1}(t)=(\Psi_{\beta}\ast B_{1})(t)=\sum_{k=1}^{\infty}\frac{\psi(k)}{k}\cos(kt-\frac{(\beta+1)\pi}{2})=\frac{1}{2}\sideset{}{{}^{\prime}}{\sum}\limits_{k=-\infty}^{\infty}c_{k}e^{ikt},$$

де

$$c_{k}=\frac{\psi(k)}{k}e^{-i\frac{(\beta+1)\pi}{2}},\;c_{-k}=\frac{\psi(k)}{k}e^{i\frac{(\beta+1)\pi}{2}},\;k\in\mathbb{N},$$ (39)

а штрих бiля знака суми означає, що при пiдсумовуваннi вiдсутнiй доданок з нульовим номером.

Пiдставивши у (25) замiсть ядра $\Psi_{\beta,1}$ його розклад у комплексний ряд Фур’є, одержимо

$$\lambda_{l}(y)=\frac{1}{n}\sum_{\nu=1}^{2n}e^{il\nu\pi/n}\frac{1}{2}\sideset{}{{}^{\prime}}{\sum}\limits_{k=-\infty}^{\infty}c_{k}e^{ik(y-\nu\pi/n)}=\frac{1}{2n}\sum_{\nu=1}^{2n}\sideset{}{{}^{\prime}}{\sum}\limits_{k=-\infty}^{\infty}c_{k}e^{i(ky+(l-k)\nu\pi/n)}=$$

$$=\frac{1}{2n}\sideset{}{{}^{\prime}}{\sum}\limits_{k=-\infty}^{\infty}c_{k}e^{iky}\sum_{\nu=1}^{2n}e^{i((l-k)\nu\pi/n)}.$$ (40)

Неважко переконатись, що

$$\sum_{\nu=1}^{2n}e^{i((l-k)\nu\pi/n)}=\begin{cases}0,&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }k\not=l-2mn,m\in\mathbb{Z};\\ 2n,&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }k=l-2mn,m\in\mathbb{Z}.\end{cases}$$ (41)

З (40) та (41) при $l=\overline{1,n}$ випливає наступне представлення:

$$\lambda_{l}(y)=\sum\limits_{m=-\infty}^{+\infty}c_{l-2mn}e^{i(l-2mn)y}=\sum\limits_{m=-\infty}^{+\infty}c_{2mn+l}e^{i(2mn+l)y}.$$

Звiдси при $l=n-j\,$, $j=\overline{0,n-1}$, отримуємо

$$\lambda_{n-j}(y)=\sum\limits_{m=-\infty}^{+\infty}c_{(2m+1)n-j}e^{i((2m+1)n-j)y}=$$

$$=e^{-ijy}(c_{n-j}e^{iny}+c_{-(n+j)}e^{-iny}+r_{j}^{(1)}(y)).$$ (42)

З урахуванням (39) перетворимо першi два доданки в (42) наступним чином:

$$c_{n-j}e^{iny}+c_{-(n+j)}e^{-iny}=\frac{\psi(n-j)}{n-j}e^{i(ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}e^{-i(ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}=$$

$$=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\cos(ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})+$$

$$+i\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}-\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\sin(ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})=$$

$$=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+r_{j}^{(2)}(y).$$ (43)

Записавши $\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})$ у виглядi

$$\sin\left(ny-\frac{\beta\pi}{2}\right)=|\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})|\,\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$

з (43) маємо

$$c_{n-j}e^{iny}+c_{-(n+j)}e^{-iny}=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+$$

$$+\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)(|\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})|-1)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+r_{j}^{(2)}(y)=$$

$$=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+r_{j}^{(2)}(y)+r_{j}^{(3)}(y).$$ (44)

Рiвностi (42) та (44) доводять формулу (38).

Перетворимо чисельник кожного доданка в правiй частинi рiвностi (37). Для цього, з урахуванням (38), запишемо

$$\rho_{n-j}(y)=\mathop{\text{Re}}(\lambda_{n-j}(y))=$$

$$=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\cos jy\;\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\mathop{\text{Re}}(e^{-ijy}r_{j}(y));$$ (45)

$$\sigma_{n-j}(y)=\mathop{\text{Im}}(\lambda_{n-j}(y))=$$

$$=-\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\sin jy\;\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\mathop{\text{Im}}(e^{-ijy}r_{j}(y)).$$ (46)

Застосовуючи (45) та (46), отримуємо

$$\cos jt_{k}\cdot\rho_{n-j}(y)-\sin jt_{k}\cdot\sigma_{n-j}(y)=$$

$$=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\cos(j(t_{k}-y))\,\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+$$

$$+\cos jt_{k}\cdot\mathop{\text{Re}}(e^{-ijy}r_{j}(y))-\sin jt_{k}\cdot\mathop{\text{Im}}(e^{-ijy}r_{j}(y))=$$

$$=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}+R_{j}(y)\right)\cos(j(t_{k}-y))\,\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+$$

$$+z_{j}(y)=|\lambda_{n-j}(y)|\cos(j(t_{k}-y))\,\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+z_{j}(y),$$ (47)

де

$$z_{j}(y)=\cos jt_{k}\cdot\mathop{\text{Re}}(e^{-ijy}r_{j}(y))-\sin jt_{k}\cdot\mathop{\text{Im}}(e^{-ijy}r_{j}(y))-$$

$$-R_{j}(y)\cos(j(t_{k}-y))\,\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$

а $R_{j}(y)$ означенi у (30).

В силу очевидної рiвностi

$$e^{-ijy}r_{j}(y)=|r_{j}(y)|(\cos(\arg(r_{j}(y))-jy)+i\sin(\arg(r_{j}(y))-jy))$$

величину $z_{j}(y)$ можна зобразити у виглядi (29).

При $j=0$ формула (38) перетворюється в наступну рiвнiсть:

$$\lambda_{n}(y)=2\frac{\psi(n)}{n}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+r_{0}(y),$$ (48)

де $r_{0}(y)$ визначається формулою (31), у якiй

$$r_{0}^{(1)}(y)=2\sum\limits_{m=2}^{\infty}\frac{\psi((2m-1)n)}{(2m-1)n}\cos((2m-1)ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2}),$$ (49)

$$r_{0}^{(2)}(y)=0,$$ (50)

$$r_{0}^{(3)}(y)=2\frac{\psi(n)}{n}(|\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})|-1)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}).$$ (51)

З (48)–(51) випливає, що $\sigma_{n}(y)=0$ i тому

$$\rho_{n}(y)=\lambda_{n}(y)=2\frac{\psi(n)}{n}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+r_{0}(y).$$

Звiдси, враховуючи (29) та (30), можна записати

$$\rho_{n}(y)=\left(2\frac{\psi(n)}{n}+R_{0}(y)\right)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+z_{0}(y)=$$

$$=|\lambda_{n}(y)|\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+z_{0}(y),$$ (52)

де

$$z_{0}(y)=r_{0}(y)-R_{0}(y)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}).$$

Iз зображення (37) i рiвностей (47) та (52) отримуємо

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=$$

$$=\frac{(-1)^{k+1}\pi}{4n\psi(n)}\left(\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})\left(2\frac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}+\frac{\psi(n)}{n|\lambda_{n}(y)|}\right)+\right.$$

$$\left.+2\frac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{n-1}\frac{z_{j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\cos\frac{j\pi}{2n}}+\frac{\psi(n)z_{0}(y)}{n|\lambda_{n}(y)|^{2}}\right)=$$

$$=\frac{(-1)^{k+1}\pi}{4n\psi(n)}\Bigg{(}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})\Bigg{.}\times$$

$$\times\Bigg{.}\Bigg{(}2\frac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}+\frac{\psi(n)}{n|\lambda_{n}(y)|}\Bigg{)}+\gamma_{1}(y)\Bigg{)}.$$ (53)

В силу (30)

$$\frac{\psi(n)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})}{n|\lambda_{n}(y)|}=\frac{\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})}{2+R_{0}(y)\frac{n}{\psi(n)}}=$$

$$=\Bigg{(}\frac{1}{2}-\frac{R_{0}(y)\frac{n}{\psi(n)}}{2(2+R_{0}(y)\frac{n}{\psi(n)})}\Bigg{)}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})=$$

$$=\frac{1}{2}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\gamma_{2}(y).$$ (54)

Iз (53) та (54) отримуємо (26). Лему доведено.

Лема 1 дозволяє одержати зручне для подальших дослiджень зображення величин $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}$, що породжуються ядрами $\Psi_{\beta}$ вигляду (1), коефiцiєнти $\psi(k)$ яких належать множинi $\mathcal{D}_{q}$, тобто виконуються умови (19).

Лема 2. Нехай $\psi\in\mathcal{D}_{q}$, $q\in(0,1)$, $\beta\in\mathbb{R}$, $y\in[0,\frac{\pi}{n})$. Тодi при виконаннi умови (24) для довiльного ${t\in(\frac{(k-1)\pi}{n},\frac{k\pi}{n})}$, $k=\overline{1,2n}$, справедлива рiвнiсть

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=(-1)^{k+1}\frac{\pi}{4n\psi(n)}\;\bigg{(}\mathcal{P}_{q}(t_{k}-y)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\sum_{m=1}^{5}\gamma_{m}(y)\bigg{)},$$ (55)

в якiй $t_{k}=\frac{k\pi}{n}-\frac{\pi}{2n}$, $\mathcal{P}_{q}(t)$ — ядро аналiтично продовжуваних в смугу функцiй:

$$\mathcal{P}_{q}(t)=\frac{1}{2}+2\sum_{j=1}^{\infty}\frac{\cos jt}{q^{j}+q^{-j}},\;q\in(0,1),$$

величини $\gamma_{1}(y)$ та $\gamma_{2}(y)$ заданi рiвностями (27) i (28) вiдповiдно, а

$$\gamma_{3}(y)=\gamma_{3}(\psi,\beta,k,y)=2\sum_{j=[\sqrt{n}]+1}^{n-1}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{\frac{n}{\psi(n)}|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$ (56)

$$\gamma_{4}(y)=\gamma_{4}(\psi,\beta,k,y)=-2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\delta_{j}(y)\cos j(t_{k}-y)}{\frac{n}{\psi(n)}|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$ (57)

$$\gamma_{5}(y)=\gamma_{5}(q,\beta,k,y)=-2\sum\limits_{j=[\sqrt{n}]+1}^{\infty}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{q^{j}+q^{-j}}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$ (58)

$$\delta_{j}(y)=\delta_{j}(\psi,y)=\frac{n|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}{(q^{-j}+q^{j})\psi(n)}-1,\;j=\overline{1,[\sqrt{n}]},$$ (59)

$[a]$ — цiла частина числа $a$.

Доведення. Згiдно з позначенням (56)

$$2\frac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})=$$

$$=2\frac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\gamma_{3}(y).$$ (60)

Далi в силу формул (57)–(59) можна записати рiвностi

$$2\frac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})=$$

$$=2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{(q^{j}+q^{-j})(1+\delta_{j}(y))}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})=$$

$$=\left(2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{q^{j}+q^{-j}}-2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\delta_{j}(y)\cos j(t_{k}-y)}{(q^{j}+q^{-j})(1+\delta_{j}(y))}\right)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})=$$

$$=\left(\mathcal{P}_{q}(t_{k}-y)-\frac{1}{2}\right)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\gamma_{4}(y)+\gamma_{5}(y),$$ (61)

Iз (26), (60) та (61) отримуємо (55). Лему доведено.

Як зазначалось вище, послiдовностi $\psi(k)=\frac{1}{\operatorname{ch}kh}$ ядра $H_{h,\beta}(t)$ вигляду (3) задовольняють умову $\mathcal{D}_{q}$ при $q=e^{-h}$, а тому для вказаних $\psi$ застосовна лема 2. Отже, при виконаннi (24) для $SK$-сплайнiв, породжених ядром $H_{h,\beta}(t)$, має мiсце зображення (55).

Наступне твердження мiстить оцiнку зверху суми $\sum\limits_{k=1}^{5}|\gamma_{k}(y)|$ в зображеннi (55) для ядер $\Psi_{\beta}(t)=H_{h,\beta}(t)$ у випадку, коли $y=y_{0}$, де $y_{0}$ — точка, в якiй фукнцiя $|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}|$ набуває найбiльшого значення.

Лема 3. Нехай величини $\gamma_{l}(y_{0})$, $l=\overline{1,5}$, задаються рiвностями (27), (28), (56)–(58), в яких $\psi(n)=\frac{1}{\operatorname{ch}nh}=\frac{2q^{n}}{1+q^{2n}}$, $h>0$, $q=e^{-h}$, $\beta\in\mathbb{R}$, а $y_{0}=y_{0}(n,h,\beta)=\frac{\theta_{n}\pi}{n}$, де $\theta_{n}$ — корiнь рiвняння (15), $\theta_{n}\in[0,1)$. Тодi при $n\geqslant 9$ та виконаннi умови

$$\frac{q^{n}}{1-q^{2n}}\leqslant\frac{7q^{\sqrt{n}}}{37n^{2}}$$ (62)

для довiльного $t\in(\frac{(k-1)\pi}{n},\frac{k\pi}{n})$, $k=\overline{1,2n}$, має мiсце зображення

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y_{0},t))_{\beta}^{\psi}=(-1)^{k+1}\frac{\pi}{4n\psi(n)}\;\bigg{(}\mathcal{P}_{q}(t_{k}-y_{0})\mathop{\text{sign}}\sin(ny_{0}-\frac{\beta\pi}{2})+\sum_{l=1}^{5}\gamma_{l}(y_{0})\bigg{)},$$ (63)

та справедлива оцiнка

$$\sum\limits_{l=1}^{5}|\gamma_{l}(y_{0})|\leqslant\frac{37}{5(1-q)}q^{\sqrt{n}}+\frac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\frac{160}{27(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}.$$

Доведення. Встановимо спочатку справедливiсть зображення (63). Для цього достатньо показати, що при $y=y_{0}$ виконується умова (24). Знайдемо оцiнки зверху величин $|r_{j}(y_{0})|$ та $|R_{j}(y_{0})|$ при $j=\overline{0,n-1}$. З (32) маємо

$$|r_{j}^{(1)}(y_{0})|\leqslant\frac{2q^{3n-j}}{(3n-j)(1+q^{2(3n-j)})}+2\sum\limits_{m=2}^{\infty}\left(\frac{q^{(2m+1)n-j}}{((2m+1)n-j)(1+q^{2((2m+1)n-j)})}+\right.$$

$$\left.+\frac{q^{(2m-1)n+j}}{((2m-1)n+j)(1+q^{2((2m-1)n+j)})}\right)<$$

$$<\frac{2q^{3n-j}}{3n-j}+2\sum\limits_{m=2}^{\infty}\left(\frac{q^{(2m+1)n-j}}{(2m+1)n-j}+\frac{q^{(2m-1)n+j}}{(2m-1)n+j}\right)=$$

$$=2\sum\limits_{m=1}^{\infty}\left(\frac{q^{(2m+1)n-j}}{(2m+1)n-j}+\frac{q^{(2m+1)n+j}}{(2m+1)n+j}\right).$$ (64)

Враховуючи, що внаслiдок опуклостi послiдовностi $\frac{q^{k}}{k}$ виконується нерiвнiсть ${\frac{q^{k-j}}{k-j}+\frac{q^{k+j}}{k+j}<\frac{q^{k-n}}{k-n}+\frac{q^{k+n}}{k+n}}$, $k>n$, $j=\overline{0,n-1}$, iз (64) знаходимо

$$|r_{j}^{(1)}(y_{0})|\leqslant 2\sum\limits_{m=1}^{\infty}\left(\frac{q^{2mn}}{2mn}+\frac{q^{2(m+1)n}}{2(m+1)n}\right)=$$

$$=\frac{q^{2n}}{n}+2\sum\limits_{m=2}^{\infty}\frac{q^{2mn}}{mn}\leqslant\frac{1}{n}\sum\limits_{m=1}^{\infty}q^{2mn}=\frac{q^{2n}}{n(1-q^{2n})}.$$ (65)

З рiвняння (15) при $q=e^{-h}$ отримуємо

$$\left|\cos\left(\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|=(1+q^{2n})\left|\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\frac{q^{2\nu n}}{1+q^{2(2\nu+1)n}}\cos\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|<$$

$$<(1+q^{2n})\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}q^{2\nu n}=\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}(1+q^{2n}).$$ (66)

У свою чергу, з (66) випливає, що

$$0\leqslant 1-|\sin(\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2})|\leqslant|\cos(\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2})|<\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}(1+q^{2n}).$$ (67)

З (66) та (33) маємо

$$|r_{j}^{(2)}(y_{0})|<\frac{2q^{2n}(1+q^{2n})}{1-q^{2n}}\left(\frac{q^{n-j}}{(n-j)(1+q^{2(n-j)})}-\frac{q^{n+j}}{(n+j)(1+q^{2(n+j)})}\right).$$ (68)

Iз (67) та (34) знаходимо

$$|r_{j}^{(3)}(y_{0})|<\frac{2q^{2n}(1+q^{2n})}{1-q^{2n}}\left(\frac{q^{n-j}}{(n-j)(1+q^{2(n-j)})}+\frac{q^{n+j}}{(n+j)(1+q^{2(n+j)})}\right).$$ (69)

З умови (62) випливає, що

$$q^{2n}<\frac{49}{1369n^{4}}.$$ (70)

Отже, з (65), (68), (69) та (70) при $n\geqslant 9$ випливає оцiнка величини $|r_{j}(y_{0})|$

$$|r_{j}(y_{0})|\leqslant|\sum\limits_{\nu=1}^{3}r_{j}^{(\nu)}(y_{0})|<\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}\left(\frac{4(1+q^{2n})q^{n-j}}{(n-j)(1+q^{2(n-j)})}+\frac{1}{n}\right)<$$

$$<\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}\left(4q(1+q^{2n})+\frac{1}{n}\right)<\frac{38}{9}\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}},j=\overline{0,n-1}.$$ (71)

При $j=0$ оцiнку (71) можна покращити. Дiйсно, в силу (49) маємо

$$|r_{0}^{(1)}(y_{0})|\leqslant 4\sum\limits_{m=2}^{\infty}\frac{q^{(2m-1)n}}{((2m-1)n)(1+q^{2(2m-1)n})}<\frac{4}{3n}\sum\limits_{m=2}^{\infty}q^{(2m-1)n}=\frac{4}{3n}\frac{q^{3n}}{1-q^{2n}},$$

а з (51) та (67) випливає

$$\left|r_{0}^{(3)}(y_{0})\right|<\frac{4q^{3n}}{n(1-q^{2n})}.$$

Тодi, враховуючи (50), можемо записати

$$|r_{0}(y_{0})|\leqslant|r_{0}^{(1)}(y_{0})+r_{0}^{(3)}(y_{0})|\leqslant\frac{16}{3n}\frac{q^{3n}}{1-q^{2n}}.$$ (72)

Iз (38) отримуємо зображення

$$|\lambda_{n-j}(y_{0})|=$$

$$=\left|\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})\left(\frac{2q^{n-j}}{(n-j)(1+q^{2(n-j)})}+\frac{2q^{n+j}}{(n+j)(1+q^{2(n+j)})}\right)+r_{j}(y_{0})\right|,$$

з якого безпосередньо випливає оцiнка

$$|\lambda_{n-j}(y_{0})|\leqslant\frac{2q^{n-j}}{(n-j)(1+q^{2(n-j)})}+\frac{2q^{n+j}}{(n+j)(1+q^{2(n+j)})}+|r_{j}(y_{0})|.$$ (73)

Оскiльки внаслiдок (67) та умови (62)

$$|\sin(ny_{0}-\frac{\beta\pi}{2})|\geqslant 1-\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}(1+q^{2n})>0,$$ (74)

то отримуємо також оцiнку

$$|\lambda_{n-j}(y_{0})|\geqslant\frac{2q^{n-j}}{(n-j)(1+q^{2(n-j)})}+\frac{2q^{n+j}}{(n+j)(1+q^{2(n+j)})}-|r_{j}(y_{0})|.$$ (75)

В силу (30), (73) та (75)

$$|R_{j}(y_{0})|\leqslant|r_{j}(y_{0})|,\;j=\overline{0,n-1}.$$ (76)

Взявши до уваги оцiнки (75) та (71), маємо

$$|\lambda_{n-j}(y_{0})|>\frac{q^{n-j}}{n-j}+\frac{q^{n+j}}{n+j}-\frac{38}{9}\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}=$$

$$=\frac{q^{n}}{n-j}\left(q^{-j}+\frac{n-j}{n+j}q^{j}-\frac{38(n-j)q^{n}}{9(1-q^{2n})}\right).$$ (77)

Оскiльки при $j=\overline{0,n-1}$ та $n\geqslant 9\;\;$ $\dfrac{9q^{-j}}{380(n-j)}>\dfrac{9}{380n}>\dfrac{7q^{\sqrt{n}}}{37n^{2}}$, то з умови (62) випливає нерiвнiсть

$$\frac{9}{380(n-j)}q^{-j}>\frac{q^{n}}{1-q^{2n}},$$

яка еквiвалентна наступнiй нерiвностi:

$$\frac{q^{-j}}{10}>\frac{38(n-j)q^{n}}{9(1-q^{2n})},\;j=\overline{0,n-1}.$$ (78)

В силу (78) виконуються оцiнки

$$q^{-j}+\frac{n-j}{n+j}q^{j}-\frac{38(n-j)q^{n}}{9(1-q^{2n})}=$$

$$=\frac{9q^{-j}}{10}+\frac{q^{-j}}{10}+\frac{n-j}{n+j}q^{j}-\frac{38(n-j)q^{n}}{9(1-q^{2n})}>\frac{9q^{-j}}{10},\;j=\overline{0,n-1}.$$ (79)

Об’єднуючи (77) та (79), маємо

$$|\lambda_{n-j}(y_{0})|>\frac{9q^{n-j}}{10(n-j)}.$$ (80)

З нерiвностi (80) випливає виконання умови (24), а отже, i справедливiсть зображення (63).

Знайдемо оцiнки зверху кожної з величин $|\gamma_{l}(y_{0})|$, $l=\overline{1,5}$. Розпочнемо з оцiнки величини $|\gamma_{1}(y_{0})|$. Оскiльки для $x\in[0,\frac{\pi}{2})$ справджується нерiвнiсть $\cos x\geqslant 1-\frac{2x}{\pi}>0$, отримуємо спiввiдношення

$$\cos\frac{j\pi}{2n}\geqslant 1-\frac{j}{n}=\frac{n-j}{n},\;j=\overline{0,n-1}.$$ (81)

З (80) та (81) маємо

$$\frac{n(1+q^{2n})}{2q^{n}}|\lambda_{n-j}(y_{0})|^{2}\cos\frac{j\pi}{2n}>\frac{81(1+q^{2n})}{200n}q^{n-2j}.$$ (82)

З (76) i (29) випливає, що $|z_{j}(y_{0})|\leqslant 2|r_{j}(y_{0})|$. Тому враховуючи (71), (82) та умову (62), з (27) одержуємо

$$\left|\gamma_{1}(y_{0})\right|\leqslant\frac{800}{81(1+q^{2n})}\max_{0\leqslant j\leqslant n-1}|r_{j}(y_{0})|\frac{n}{q^{n}}\sum_{j=0}^{n-1}q^{2j}<$$

$$<\frac{30400\,nq^{n}}{729(1+q^{2n})(1-q^{2n})}\sum_{j=0}^{\infty}q^{2j}\leqslant\frac{212800}{26973n}q^{\sqrt{n}}\;\frac{1}{1-q^{2}}.$$ (83)

Оцiнимо $|\gamma_{2}(y_{0})|$. З (28), (76), (72), (62) i (70) отримуємо

$$|\gamma_{2}(y_{0})|\leqslant\frac{\frac{8q^{2n}(1+q^{2n})}{3(1-q^{2n})}}{2\left|2-\frac{8q^{2n}(1+q^{2n})}{3(1-q^{2n})}\right|}=\frac{2q^{2n}(1+q^{2n})}{\left|3-7q^{2n}-4q^{4n}\right|}<\frac{4q^{2n}}{3-11q^{2n}}=$$

$$=\frac{1-q^{2n}}{3-11q^{2n}}\;\frac{4q^{2n}}{1-q^{2n}}=\left(\frac{1}{11}+\frac{8}{11(3-11q^{2n})}\right)\frac{4q^{2n}}{1-q^{2n}}<$$

$$<\frac{5}{11}\frac{4q^{2n}}{1-q^{2n}}<\frac{140q^{n+\sqrt{n}}}{407n^{2}}.$$ (84)

Оцiнимо величину $|\gamma_{3}(y_{0})|$. Взявши до уваги (80) та (81), маємо

$$\frac{n(1+q^{2n})}{2q^{n}}|\lambda_{n-j}(y_{0})|\cos\frac{j\pi}{2n}>\frac{9(1+q^{2n})q^{-j}}{20}.$$ (85)

Тому, зважаючи на (85), з (56) знаходимо

$$\left|\gamma_{3}(y_{0})\right|<\frac{40}{9(1+q^{2n})}\sum_{j=[\sqrt{n}]+1}^{n-1}q^{j}=\frac{40(q^{[\sqrt{n}]+1}-q^{n})}{9(1-q)(1+q^{2n})}\leqslant\frac{40q^{\sqrt{n}}}{9(1-q)}.$$ (86)

Перш нiж оцiнити $|\gamma_{4}(y_{0})|$ встановимо оцiнки зверху для величини $|\delta_{j}(y_{0})|$, означеної в (59). З урахуванням (30)

$$\frac{n(1+q^{2n})}{2q^{n}}|\lambda_{n-j}(y_{0})|\cos\frac{j\pi}{2n}=$$

$$=\left(\frac{n}{n-j}\frac{(1+q^{2n})q^{n-j}}{q^{n}(1+q^{2(n-j)})}+\frac{n}{n+j}\frac{(1+q^{2n})q^{n+j}}{q^{n}(1+q^{2(n+j)})}+R_{j}(y_{0})\frac{(1+q^{2n})n}{2q^{n}}\right)\cos\frac{j\pi}{2n}=$$

$$=(q^{-j}+q^{j})(1-2\sin^{2}\frac{j\pi}{4n})+\left(\frac{n}{n-j}\frac{q^{-j}(1+q^{2n})}{1+q^{2(n-j)}}-q^{-j}+\right.$$

$$\left.+\frac{n}{n+j}\frac{q^{j}(1+q^{2n})}{1+q^{2(n+j)}}-q^{j}+R_{j}(y_{0})\frac{n(1+q^{2n})}{2q^{n}}\right)\cos\frac{j\pi}{2n}.$$ (87)

Оскiльки

$$\left|\frac{n}{n-j}\frac{1+q^{2n}}{1+q^{2(n-j)}}-1\right|=\left|\left(1+\frac{j}{n-j}\right)\left(1-\frac{q^{2(n-j)}-q^{2n}}{1+q^{2(n-j)}}\right)-1\right|=$$

$$=\left|\frac{j}{n-j}-\frac{n}{n-j}\frac{q^{2(n-j)}-q^{2n}}{1+q^{2(n-j)}}\right|<\frac{j}{n-j}+\frac{n}{n-j}q^{2(n-j)},$$

$$\left|\frac{n}{n+j}\frac{1+q^{2n}}{1+q^{2(n+j)}}-1\right|=\left|\left(1-\frac{j}{n+j}\right)\left(1+\frac{q^{2n}-q^{2(n+j)}}{1+q^{2(n+j)}}\right)-1\right|=$$

$$=\left|-\frac{j}{n+j}+\frac{n}{n+j}\frac{q^{2n}-q^{2(n+j)}}{1+q^{2(n+j)}}\right|<\frac{j}{n+j}+\frac{n}{n+j}q^{2n},$$

то

$$\max\{|\frac{n}{n-j}\frac{1+q^{2n}}{1+q^{2(n-j)}}-1|,|\frac{n}{n+j}\frac{1+q^{2n}}{1+q^{2(n+j)}}-1|\}<\frac{j}{n-j}+\frac{n}{n-j}q^{2(n-j)}.$$ (88)

Тодi з (59), (71), (76), (87), (88) та з урахуванням опуклостi послiдовностi $q^{k}$ для величин $|\delta_{j}(y_{0})|$ будемо мати

$$|\delta_{j}(y_{0})|\leqslant 2\sin^{2}\frac{j\pi}{4n}+\frac{1}{q^{-j}+q^{j}}\left(\bigg{(}\frac{j}{n-j}+\frac{nq^{2(n-j)}}{n-j}\bigg{)}(q^{-j}+q^{j})+\right.$$

$$\left.+|R_{j}(y_{0})|\frac{n(1+q^{2n})}{2q^{n}}\right)\leqslant 2\left(\frac{j\pi}{4n}\right)^{2}+\frac{j}{n-j}+\frac{nq^{2(n-j)}}{n-j}+\frac{n(1+q^{2n})|r_{j}(y_{0})|}{2(q^{n-j}+q^{n+j})}\leqslant$$

$$\leqslant\frac{j^{2}\pi^{2}}{8n^{2}}+\frac{j}{n-j}+\frac{nq^{2(n-j)}}{n-j}+\frac{19n(1+q^{2n})}{18}\frac{q^{n}}{1-q^{2n}}=$$

$$=\frac{4j}{3(n-j)}+\left(\frac{j^{2}\pi^{2}}{8n^{2}}+\frac{nq^{2(n-j)}}{n-j}+\frac{19n(1+q^{2n})}{18}\frac{q^{n}}{1-q^{2n}}-\frac{j}{3(n-j)}\right).$$ (89)

Покажемо, що для усiх $j=\overline{1,[\sqrt{n}]}$

$$|\delta_{j}(y_{0})|\leqslant\frac{4j}{3(n-j)}.$$ (90)

Для цього, в силу (89) досить переконатися, що при $j=\overline{1,[\sqrt{n}]}$ має мiсце нерiвнiсть

$$\frac{j}{3(n-j)}-\frac{j^{2}\pi^{2}}{8n^{2}}-\frac{\sqrt{n}q^{2(n-\sqrt{n})}}{\sqrt{n}-1}>\frac{19n(1+q^{2n})}{18}\frac{q^{n}}{1-q^{2n}}.$$ (91)

Дiйсно, як показано у роботi [17, с. 104], при кожному фiксованому ${x\geqslant 9}$ функцiя $f(x,\tau)=\frac{\tau}{3(x-\tau)}-\frac{\tau^{2}\pi^{2}}{8x^{2}}$ на $[1,\sqrt{x}]$ набуває найменшого значення у точцi $\tau=1$. Тому при $n\geqslant 9$, з урахуванням (62), маємо для всiх $j=\overline{1,[\sqrt{n}]}$

$$\frac{j}{3(n-j)}-\frac{j^{2}\pi^{2}}{8n^{2}}-\frac{\sqrt{n}q^{2(n-\sqrt{n})}}{\sqrt{n}-1}\geqslant\frac{1}{3(n-1)}-\frac{\pi^{2}}{8n^{2}}-\frac{\sqrt{n}q^{2(n-\sqrt{n})}}{2}>$$

$$>\frac{1}{3(n-1)}-\frac{\pi^{2}}{8n^{2}}-\frac{49}{2738n^{3}\sqrt{n}}.$$ (92)

При $n=9$, враховуючи (62) та (70), отримуємо

$$\frac{1}{3(n-1)}-\frac{\pi^{2}}{8n^{2}}-\frac{49}{2738n^{3}\sqrt{n}}=\frac{1}{24}-\frac{\pi^{2}}{648}-\frac{49}{5988006}>\frac{17}{648}-\frac{49}{5988006}>$$

$$>0{,}025>\frac{7\cdot 19(1+q^{18})q^{3}}{18\cdot 37\cdot 9}=\frac{7\cdot 19(1+q^{2n})q^{\sqrt{n}}}{18\cdot 37n}>\frac{19n(1+q^{2n})q^{n}}{18(1-q^{2n})}.$$ (93)

При $n\geqslant 10$, враховуючи (62) та (70), отримуємо

$$\frac{1}{3(n-1)}-\frac{\pi^{2}}{8n^{2}}-\frac{49}{2738n^{3}\sqrt{n}}>\frac{1}{n}\left(\frac{1}{3}-\frac{\pi^{2}}{80}\right)-\frac{49}{2738n^{3}\sqrt{n}}>$$

$$>\frac{5}{24n}-\frac{49}{2738n^{3}\sqrt{n}}>\frac{7\cdot 19(1+q^{2n})q^{\sqrt{n}}}{18\cdot 37n}>\frac{19n(1+q^{2n})q^{n}}{18(1-q^{2n})}.$$ (94)

З (92), (93) та (94) випливає справедливiсть (91), а отже, i (90).

Формули (57), (85) та (90) дозволяють одержати при $n\geqslant 9$ наступну оцiнку величини $\gamma_{4}(y_{0})$:

$$|\gamma_{4}(y_{0})|\leqslant 2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\frac{4j}{3(n-j)}}{\frac{9(1+q^{2n})q^{-j}}{20}}=\frac{160}{27(1+q^{2n})}\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{j}{n-j}q^{j}\leqslant$$

$$\leqslant\frac{160}{27(n-\sqrt{n})}\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}jq^{j}<\frac{160}{27(n-\sqrt{n})}\sum_{j=1}^{\infty}jq^{j}<\frac{160}{27(n-\sqrt{n})}\;\frac{q}{(1-q)^{2}}.$$ (95)

Водночас для величини $|\gamma_{4}(y_{0})|$ можна отримати iншу оцiнку зверху. З цiєю метою, помiтивши, що в силу (59)

$$\frac{n(1+q^{2n})}{2q^{n}}|\lambda_{n-j}(y_{0})|\cos\frac{j\pi}{2n}=(q^{j}+q^{-j})(1+\delta_{j}(y_{0})),$$

з (57) та (90) при $n\geqslant 9$ одержуємо

$$|\gamma_{4}(y_{0})|\leqslant 2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{\frac{4j}{3(n-j)}}{1-\frac{4j}{3(n-j)}}q^{j}=2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\frac{4j}{3n-7j}q^{j}\leqslant$$

$$\leqslant\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}jq^{j}<\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\sum_{j=1}^{\infty}jq^{j}<\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\;\frac{q}{(1-q)^{2}}.$$ (96)

Iз (95) i (96) випливає оцiнка

$$|\gamma_{4}(y_{0})|\leqslant\frac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\frac{160}{27(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}.$$ (97)

В силу (58) для величини $|\gamma_{5}(y_{0})|$ маємо

$$\left|\gamma_{5}(y_{0})\right|\leqslant 2\sum\limits_{j=[\sqrt{n}]+1}^{\infty}q^{j}=2\frac{q^{[\sqrt{n}]+1}}{1-q}<2\frac{q^{\sqrt{n}}}{1-q}.$$ (98)

Взявши до уваги оцiнки (83), (84), (86), (97) та (98), при $n\geqslant 9$ одержимо, що при виконаннi умови (62)

$$\sum_{k=1}^{5}|\gamma_{k}(y_{0})|<\frac{212800}{26973n}q^{\sqrt{n}}\;\frac{1}{1-q^{2}}+\frac{140q^{n+\sqrt{n}}}{407n^{2}}+\frac{40q^{\sqrt{n}}}{9(1-q)}+$$

$$+\frac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\frac{160}{27(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}+\frac{2q^{\sqrt{n}}}{1-q}<$$

$$<\frac{q^{\sqrt{n}}}{1-q}(0{,}877+0{,}0043+4{,}45+2)+\frac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\frac{160}{27(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}<$$

$$<\frac{37}{5(1-q)}q^{\sqrt{n}}+\frac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\frac{160}{27(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}.$$

Лему доведено.

5. Доведення теореми 2. Вiдповiдно до теореми 5 для встановлення нерiвностей (9) i (10) достатньо показати, що для довiльних $h>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ i всiх номерiв $n\geqslant n_{h}$ ядра $H_{h,\beta}(t)$ задовольняють умову $C_{y_{0},2n}$, де $y_{0}$ — точка, в якiй модуль функцiї $\Phi_{h,\beta,n}(\cdot)=(H_{h,\beta}\ast\varphi_{n})(\cdot)$, $\varphi_{n}(t)=\textnormal{sign}\sin nt$, досягає найбiльшого значення, тобто

$$|\Phi_{h,\beta,n}(y_{0})|=|(H_{h,\beta}\ast\varphi_{n})(y_{0})|=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}.$$

Оскiльки, як не важко переконатись,

$$\Phi_{h,\beta,n}(t)=(H_{h,\beta}\ast\varphi_{n})(t)=\frac{4}{\pi}\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{(2\nu+1)\operatorname{ch}((2\nu+1)nh)}\sin\left((2\nu+1)nt-\frac{\beta\pi}{2}\right),$$

то $\Phi_{h,\beta,n}(\cdot)$ перiодична з перiодом $2\pi/n$ диференцiйовна функцiя i така, що $\Phi_{h,\beta,n}(\cdot+\frac{\pi}{n})=-\Phi_{h,\beta,n}(\cdot)$. Тому максимальне значення $\pi/n$-перiодичної функцiї $|\Phi_{h,\beta,n}(\cdot)|$ на $[0,\frac{\pi}{n})$ досягається у точцi $y_{0}=y_{0}(n,h,\beta)=\frac{\theta_{n}\pi}{n}$, де $\theta_{n}$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння (15).

Згiдно з лемою 2 роботи [17] для довiльного $x\in\mathbb{R}$ i довiльного $q\in(0,1)$

$$\mathcal{P}_{q}(x)>\left(\frac{1}{2}+\frac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}\right)\left(\frac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}}.$$ (99)

Тодi з леми 3 i нерiвностi (99) випливає, що при $n\geqslant 9$, $q=e^{-h}$, $k=\overline{1,2n}$, за умов (16) та (62) виконується нерiвнiсть

$$\mathcal{P}_{q}(t_{k}-y_{0})+\sum\limits_{m=1}^{5}\gamma_{m}(y_{0})\mathop{\text{sign}}\sin(ny_{0}-\frac{\beta\pi}{2})\geqslant 0.$$ (100)

В силу зображення (63), а також нерiвностей (74) i (100) робимо висновок, що при $n\geqslant 9$ за умов (16) та (62) справедливе включення $H_{h,\beta}\in C_{y_{0},2n}$. Залишається лише переконатись, що (62) випливає з (16).

У роботi [18] було показано, що нерiвнiсть (62) випливає з умови

$$\frac{43}{10(1-q)}q^{\sqrt{n}}+\frac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\frac{160}{57(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\frac{1}{2}+\frac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}\right)\left(\frac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}}.$$ (101)

При $q=e^{-h}$ безпосередньо переконуємося, що $\eqref{umova_n_0}\Rightarrow\eqref{umova_n_00}$, а отже ${\eqref{umova_n_0}\Rightarrow\eqref{umova_z}}$. Теорему доведено.

6. Доведення теореми 3. Iз теорем 1 та 2, а також iз спiввiдношення (7) випливає, що рiвностi (17) мають мiсце для усiх номерiв $n\geqslant\max\{n_{h}^{*},n_{h}\}$. Покажемо, що $n_{h}\geqslant n_{h}^{*}$. При $h\geqslant\ln\frac{10}{3}$ вказана нерiвнiсть очевидна, оскiльки в цьому випадку $n_{h}^{*}=1$. Тому залишається переконатись, що при $h\in(0,\ln\frac{10}{3})$ $n_{h}\geqslant n_{h}^{*}=n_{h}^{**}$.

Покладемо, як i ранiше, $q=e^{-h}$. Тодi для доведення теореми достатньо показати, що при $q\in(\frac{3}{10},\,1)$ i $n\geqslant 9$ з нерiвностi

$$\frac{37}{5(1-q)}q^{\sqrt{n}}+\frac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\frac{160}{27(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\frac{1}{2}+\frac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}\right)\left(\frac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}}$$ (102)

випливає нерiвнiсть

$$(1-q)^{2}\geqslant\frac{5+3q^{2}}{1-q^{2}}\frac{\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}}{\sqrt{1-\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}}}+(2+q^{2n})q^{2n}.$$ (103)

Як доведено в [17, с. 106] при $n\geqslant 9$ i ${q\in(0,1)}$ iз умови $\eqref{umova_n_00}$ випливає нерiвнiсть

$$n>\frac{160q}{57(1-q)^{2}}\left(\frac{1+q}{1-q}\right)^{3}.$$

Оскiльки

$$\frac{160q}{57(1-q)^{2}}\left(\frac{1+q}{1-q}\right)^{3}>\frac{8q(1+q)}{3(1-q)^{5}}.$$

то, з урахуванням очевидної iмплiкацiї $\eqref{0umova_n_0}\Rightarrow\eqref{umova_n_00}$, одержуємо, що з умови (102) при $n\geqslant 9$ i ${q\in(0,1)}$ випливає нерiвнiсть

$$n>\frac{8q(1+q)}{3(1-q)^{5}}.$$ (104)

Покажемо, що при ${q\in(\frac{3}{10},1)}$ iз (104) випливає нерiвнiсть

$$n>\frac{5}{1-q^{2}}\ln\frac{2}{1-q}.$$ (105)

Розглянемо рiзницю

$$v(q)=\frac{8q(1+q)}{3(1-q)^{5}}-\frac{5}{1-q^{2}}\ln\frac{2}{1-q},\;q\in[\frac{3}{10},1).$$ (106)

Похiдна цiєї функцiї зростає i має вигляд

$$v^{\prime}(q)=\frac{8(1+6q+3q^{2})}{3(1-q)^{6}}-\frac{5}{(1+q)(1-q)^{2}}\left(\frac{2q}{1+q}\ln\frac{2}{1-q}+1\right).$$ (107)

Iз вiдомого розкладу (див., наприклад, [19, с. 58])

$$\ln t=\sum_{k=1}^{\infty}\frac{1}{k}\left(\frac{t-1}{t}\right)^{k},\;t\geqslant\frac{1}{2},$$ (108)

при $t=\frac{2}{1-q}$ можемо записати оцiнку

$$\ln\frac{2}{1-q}=\sum_{k=1}^{\infty}\frac{1}{k}\left(\frac{1+q}{2}\right)^{k}<\sum_{k=1}^{\infty}\left(\frac{1+q}{2}\right)^{k}=\frac{1+q}{1-q}.$$ (109)

В силу (107) i (109) одержуємо

$$v^{\prime}(q)>\frac{8(1+6q+3q^{2})}{3(1-q)^{6}}-\frac{5}{(1-q)^{3}}.$$

Оскiльки $v^{\prime}(q)$ зростає i $v^{\prime}(\frac{3}{10})>0$, то $v^{\prime}(q)>0$, $q\in[\frac{3}{10},\,1)$. Отже, $v(q)$ також зростає на промiжку $[\frac{3}{10},\,1)$, а тому

$$v(q)>v(\frac{3}{10})>0,\;q\in[\frac{3}{10},\,1).$$ (110)

Iз (106) i (110) випливає, що при ${q\in(\frac{3}{10},\;1)}$ $\eqref{ner2}\Rightarrow\eqref{ner1}.$

Нарештi нам залишається довести iмплiкацiю $\eqref{ner1}\Rightarrow\eqref{0umova_n0}.$

Записавши ланцюжок очевидних спiввiдношень

$$5\ln\frac{2}{1-q}>\ln\frac{16}{(1-q)^{5}}>\ln\frac{\frac{2(5+3q^{2})}{(1-q^{2})(1-q)}+3}{(1-q)^{2}}>\ln\frac{\frac{5+3q^{2}}{1-q^{2}}\frac{2}{\sqrt{3(1-q^{2})}}+3}{(1-q)^{2}}$$

i врахувавши нерiвнiсть

$$\ln\frac{2}{1+q^{2}}>\frac{1-q^{2}}{2},$$

яка безпосередньо випливає з розкладу (108) при $t=\frac{2}{1+q^{2}}$, з (105) отримуємо

$$n>\frac{1}{2\ln\frac{1+q^{2}}{2}}\ln\frac{\frac{5+3q^{2}}{1-q^{2}}\frac{2}{\sqrt{3(1-q^{2})}}+3}{(1-q)^{2}}.$$

Остання нерiвнiсть рiвносильна наступнiй нерiвностi

$$(1-q)^{2}>\frac{5+3q^{2}}{1-q^{2}}\frac{\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}}{\sqrt{1-\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2}}}+3\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}$$ (111)

Оскiльки $3\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}>(2+q^{2n})q^{2n}$, то iз (111) випливає (103). Таким чином

$$\eqref{0umova_n_0}\Rightarrow\eqref{ner2}\Rightarrow\eqref{ner1}\Rightarrow\eqref{0umova_n0}.$$

Теорему доведено.

7. Доведення теореми 4. Знайдемо двостороннi оцiнки правої частини формули (17). Оскiльки

$$\left|\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\frac{2q^{(2\nu+1)n}}{(2\nu+1)(1+q^{2(2\nu+1)n})}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|\leqslant$$

$$\leqslant\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\frac{2q^{(2\nu+1)n}}{(2\nu+1)(1+q^{2(2\nu+1)n})}\leqslant\frac{2}{3(1+q^{2n})}\frac{q^{3n}}{1-q^{2n}},\;n\in\mathbb{N},$$

то, враховуючи (67), одержуємо для довiльних $n\in\mathbb{N}$, $q\in(0,1)$ i $\beta\in\mathbb{R}$

$$\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{2q^{(2\nu+1)n}}{(2\nu+1)(1+q^{2(2\nu+1)n})}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|\geqslant$$

$$\geqslant\frac{2q^{n}}{1+q^{2n}}-\frac{2q^{n}}{1+q^{2n}}\left(1-|\sin(\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2})|\right)-$$

$$-\left|\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\frac{2q^{(2\nu+1)n}}{(2\nu+1)(1+q^{2(2\nu+1)n})}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|\geqslant$$

$$\geqslant\frac{2q^{n}}{1+q^{2n}}\left(1-\frac{7}{3}\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}\right),$$ (112)

$$\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{2q^{(2\nu+1)n}}{(2\nu+1)(1+q^{2(2\nu+1)n})}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|\leqslant$$

$$\leqslant\frac{2q^{n}}{1+q^{2n}}+\frac{2q^{n}}{1+q^{2n}}\left(1-|\sin(\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2})|\right)+$$

$$+\left|\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\frac{2q^{(2\nu+1)n}}{(2\nu+1)(1+q^{2(2\nu+1)n})}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|\leqslant$$

$$\leqslant\frac{2q^{n}}{1+q^{2n}}\left(1+\frac{7}{3}\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}\right).$$ (113)

З теореми 3 та оцiнок (112) i (113) випливає, що при $n\geqslant n_{h}$ виконується (18). Теорему доведено.