Анотацiя

Получены точные по порядку оценки наилучших равномерных приближений и равномерных приближений суммами Фурье классов сверток периодических функций, принадлежащих единичным шарам пространств $L_{p},\ {1<p<\infty}$, с производящим ядром $\Psi_{\beta}$, абсолютные величины $\psi(k)$ коэффициентов Фурье которого таковы, что $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, а произведение $\psi(n)n^{\frac{1}{p}}$ не может стремится к нулю быстрее степенных функций.

We obtain exact for order estimates of best uniform approximations and uniform approximations by Fourier sums of classes of convolutions the periodic functions belong to unit balls of spaces $L_{p},\ {1\leq p<\infty}$, with generating kernel $\Psi_{\beta}$, whose absolute values of Fourier coefficients $\psi(k)$ are such that $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, ${\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1}$, and product $\psi(n)n^{\frac{1}{p}}$ can’t tend to nought faster than power functions.

Порядковi оцiнки найкращих наближень та наближень сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi класiв згорток перiодичних функцiй невеликої гладкостi

А. С. Сердюк¹, Т. А. Степанюк²

¹Iнститут математики НАН України, Київ
²Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi Українки, Луцьк

Позначимо через $C$ — простiр $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задана за допомогою рiвностi

$${\|f\|_{C}:=\max\limits_{t}|f(t)|};$$

$L_{p}$, $1\leq p\leq\infty$, — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $f$ зi скiнченною нормою $\|f\|_{p}$, де

$$\|f\|_{p}:={\left\{\begin{array}[]{cc}\Big{(}\int\limits_{-\pi}^{\pi}|f(t)|^{p}dt\Big{)}^{\frac{1}{p}},&1\leq p<\infty,\\ \mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|,&p=\infty.\end{array}\right.}$$

Нехай $f$ — функцiя iз $L_{1}$, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\frac{a_{0}}{2}+\sum_{k=1}^{\infty}(a_{k}\cos kx+b_{k}\sin kx).$$

Нехай, далi, $\psi(k)$ — довiльна фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел i $\beta$ — фiксоване дiйсне число. Тодi якщо ряд

$$\sum_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\psi(k)}\Big{(}a_{k}\cos\Big{(}kx+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}+b_{k}\sin\Big{(}kx+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{)}$$

є рядом Фур’є деякої сумовної функцiї $\varphi$, то цю функцiю називають (див., наприклад, [1, с. 132]) $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{\psi}$. Множину функцiй $f$, у яких iснує $(\psi,\beta)$-похiдна позначають через $L_{\beta}^{\psi}$.

Покладемо

$$B_{p}^{0}:=\left\{\varphi\in L_{p}:\ ||\varphi||_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1\right\},\ \ 1\leq p\leq\infty.$$

Якщо $f\in L^{\psi}_{\beta}$, i водночас $f^{\psi}_{\beta}\in B_{p}^{0}$, то кажуть, що функцiя $f$ належить класу $L^{\psi}_{\beta,p}$. Позначимо також $C^{\psi}_{\beta}=C\cap L^{\psi}_{\beta},\ \ C^{\psi}_{\beta,p}=C\cap L^{\psi}_{\beta,p}.$

Будемо розглядати послiдовностi $\psi(k)$ такi, що $\psi(k)k^{\frac{1}{p}}$ монотонно незростає i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, ${\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1}$. Тодi з урахуванням леми 12.6.6 монографiї [2, с. 193] та твердження 3.8.3 монографiї [1, с. 139] функцiї $f$ з множини $C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, для всiх $x\in\mathbb{R}$ зображуються за допомогою згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ \varphi\in B^{0}_{p},$$ (1)

де

$$\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)},\ \ \beta\in\mathbb{R},$$ (2)

i при цьому майже скрiзь $\varphi=f^{\psi}_{\beta}$.

При $\psi(k)=k^{-r}$, $r>0$, ядра $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (2) є ядрами Вейля–Надя $B_{r,\beta}(t)$

$$B_{r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-r}\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)},\ \ \beta\in\mathbb{R},$$ (3)

а класи функцiй $f$, що зображуються у виглядi

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}B_{r,\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ \varphi\in B^{0}_{p},$$ (4)

є вiдомими класами Вейля-Надя $W^{r}_{\beta,p},\ 1<p<\infty$. Зрозумiло, що при $r>\frac{1}{p}$, ${1<p\leq\infty}$, для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ має мiсце включення $W^{r}_{\beta}\subset C$.

Позначимо через ${\mathfrak{M}}$ множину усiх опуклих донизу, неперервних функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1,$ таких, що $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0$. I будемо вважати, що послiдовнiсть $\psi(k),\ k\in\mathbb{N}$, яка задає клас $C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, є звуженням на множину натуральних чисел функцiй $\psi(t)$ iз ${\mathfrak{M}}$.

Вслiд за О.I. Степанцем (див., наприклад, [1, с. 160]), за допомогою характеристики $\mu(\psi;t)$ функцiй $\psi$ iз $\in{\mathfrak{M}}$ вигляду

$$\mu(t)=\mu(\psi;t):=\frac{t}{\eta(t)-t},$$ (5)

де $\eta(t)=\eta(\psi;t):=\psi^{-1}\left(\psi(t)/2\right)$, $\psi^{-1}$ — обернена до $\psi$ функцiя, з множини ${\mathfrak{M}}$ видiлимо наступнi пiдмножини:

$$\mathfrak{M}_{0}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ 0<\mu(\psi;t)\leq K<\infty\right\},$$ (6)

$$\mathfrak{M}_{C}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K_{1},K_{2}>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ K_{1}\leq\mu(\psi;t)\leq K_{2}<\infty\right\},$$ (7)

$$\mathfrak{M}^{+}_{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \ \mu(\psi;t)\uparrow\infty\right\}.$$

В (6) i (7) $K,\ K_{1},\ K_{2}$, взагалi кажучи, можуть залежати вiд $\psi$. Очевидно, що ${\mathfrak{M}_{C}\subset\mathfrak{M}_{0}}$. Вiдмiтимо, що природними представниками множини $\mathfrak{M}_{C}$ є функцiї $\psi(t)=t^{-r}$, $r>0$, множини $\mathfrak{M}_{0}\setminus\mathfrak{M}_{C}$ — функцiї $\psi(t)=\ln^{-\varepsilon}(t+1),\ \varepsilon>0$, а множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ — функцiї $e^{-\alpha t^{r}}$, $r>0,\ \alpha>0$.

Крiм величини (5) для функцiй $\psi\in\mathfrak{M}$ важливу роль вiдiграє характеристика

$$\alpha(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{t|\psi^{\prime}(t)|},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+0).$$ (8)

В [1, с. 160] було доведено, що необхiдною i достатньою умовою належностi функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ до множини $\mathfrak{M}_{0}$ є умова

$$\alpha(\psi;t)>K>0\ \forall t\geq 1;$$

а необхiдною i достатньою умовою того, щоб функцiя $\psi\in\mathfrak{M}$ належала до множини $\mathfrak{M}_{C}$ є умова

$$0<K_{1}\leq\alpha(\psi;t)\leq K_{2}<\infty\ \ \ \ \forall t\geq 1.$$

Якщо $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то (див., наприклад, [3, с. 97]) множини $C^{\psi}_{\beta}$ складаються з нескiнченно диференцiйовних функцiй. З iншого боку, як показано в [4, с. 1692], для кожної нескiнченно диференцiйовної $2\pi$–перiодичної функцiї $f$ можна вказати функцiю $\psi$ з множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ таку, що $f\in C^{\psi}_{\beta}$ для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Для класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ будемо розглядати величини

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C},\ \ 1\leq p\leq\infty,$$

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$, а також найкращi рiвномiрнi наближення класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ тригонометричними полiномами порядку не вищого за ${n-1}$, тобто величини вигляду

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C},\ 1\leq p\leq\infty,$$

де $\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за ${n-1}$.

В роботi розв’язується задача про знаходження точних порядкових оцiнок для величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ при $1<p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$.

Для класiв Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,p}$, $r>\frac{1}{p}$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p\leq\infty}$, точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}$ вiдомi (див., наприклад, [5, с. 47–49]. Крiм того, для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}$, $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ при $n\rightarrow\infty$ вiдомi асимптотичнi рiвностi (див., наприклад, роботи [6]–[8]), а для величин найкращих наближень ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}$ при усiх $n\in\mathbb{N}$, встановлено їх точнi значення (див. роботи [8]–[13]).

Для класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ при $p=2$ i $\beta\in\mathbb{R}$ за умови $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)<\infty$ в роботi [14] було доведено рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,2})_{C}=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{2}(k)\Big{)}^{\frac{1}{2}},\ n\in\mathbb{N}.$$

В [15] у випадку, коли $\psi\in B\cap\Theta_{p}$, де $\Theta_{p}$, $1\leq p<\infty$, — множина незростаючих функцiй $\psi(t)$, для яких iснує стала $\alpha>\frac{1}{p}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає (тобто знайдеться додатна стала $K$ така, що $t^{\alpha}_{1}\psi(t_{1})\leq Kt^{\alpha}_{2}\psi(t_{2})$ для будь–яких $t_{1}>t_{2}\geq 1$), а $B$ — множина незростаючих додатних функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1$, для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1$, показано, що iснують додатнi величини $K^{(1)}$ i $K^{(2)}$, якi можуть залежати лише вiд $\psi$ i $p$ такi, що для довiльних $1<p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ виконуються спiввiдношення

$$K^{(2)}\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\leq{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq K^{(1)}\psi(n)n^{\frac{1}{p}}.$$ (9)

У випадку $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$, $1\leq p<\infty$, знайденi в роботах [3], [16], [17].

Мета даної роботи полягає у знаходженнi двостороннiх оцiнок для величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ та ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ у випадку коли функцiя $g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}$ належить до множини $\mathfrak{M}_{0}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$. При цьому константи в отриманих оцiнках будуть вираженi через параметри класiв в явному виглядi.

Теорема 1. Нехай $\psi(t)t^{\frac{1}{p}}\in\mathfrak{M}_{0}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$. Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ мають мiсце спiввiдношення

$$K_{\psi,p}^{(1)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq K_{\psi,p}^{(2)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$ (10)

в яких $K^{(1)}_{\psi,p}$ i $K^{(2)}_{\psi,p}$ — додатнi величини, що залежать лише вiд $\psi$ i $p$.

Доведення теореми 1. Згiдно з iнтегральним зображенням (1), за виконання умов теореми, для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$ в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ справедлива рiвнiсть

$$f(x)-S_{n-1}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta,n}(x-t)f^{\psi}_{\beta}(t)dt,\ \ \|f^{\psi}_{\beta}\|_{p}\leq 1,\ f^{\psi}_{\beta}\perp 1,$$ (11)

де

$$\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)},\ \ \beta\in\mathbb{R},\ \ n\in\mathbb{N}.$$ (12)

З (11) i твердження 3.8.1 роботи [1, с. 137] одержуємо

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{p^{\prime}}\|f^{\psi}_{\beta}(\cdot)\|_{p}\leq\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{p^{\prime}},\ 1<p<\infty,\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$ (13)

Для оцiнки величини $\big{\|}\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big{\|}_{p^{\prime}}$ буде корисна наступна лема.

Лема 1. Нехай $1<s<\infty$ i $\{a_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ — монотонно незростаюча послiдовнiсть додатних чисел така, що $\sum\limits_{k=1}^{\infty}a_{k}^{s}k^{s-2}<\infty$. Тодi для $L_{s}$–норми функцiї

$$h_{\gamma,n}(x)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}a_{k}\cos(kx+\gamma),\ \gamma\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N},$$

має мiсце нерiвнiсть

$$\|h_{\gamma,n}(x)\|_{s}\leq\xi(s)\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}a_{k}^{s}k^{s-2}+a_{n}^{s}n^{s-1}\Big{)}^{\frac{1}{s}},$$ (14)

де

$$\xi(s):=\max\Big{\{}4\Big{(}\frac{\pi}{s-1}\Big{)}^{\frac{1}{s}},\ \ 14(8\pi)^{\frac{1}{s}}s\Big{\}}.$$ (15)

Доведення леми 1. Для довiльних $n\in\mathbb{N}$, $\gamma\in\mathbb{R}$ i $1<s<\infty$ маємо

$$\|h_{\gamma,n}(x)\|_{s}^{s}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx=\int\limits_{\frac{\pi}{2n}\leq|x|\leq\pi}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx+\int\limits_{|x|\leq\frac{\pi}{2n}}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx=$$

$$=J_{s,n}^{(1)}+J_{s,n}^{(2)},$$ (16)

де

$$J_{s,n}^{(1)}:=\int\limits_{\frac{\pi}{2n}\leq|x|\leq\pi}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx,$$

$$J_{s,n}^{(2)}:=\int\limits_{|x|\leq\frac{\pi}{2n}}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx.$$

Оцiнимо величину $J_{s,n}^{(1)}$. Згiдно з перетворенням Абеля для довiльних $M,N\in\mathbb{N}$

$$\sum\limits_{k=M}^{N}a_{k}\cos(kx+\gamma)=$$

$$=\sum\limits_{k=M}^{N-1}\Delta a_{k}\sum\limits_{j=0}^{k}\cos(jx+\gamma)-a_{M}\sum\limits_{j=0}^{M-1}\cos(jx+\gamma)+a_{N}\sum\limits_{j=0}^{N}\cos(jx+\gamma),$$ (17)

де $\Delta a_{k}:=a_{k}-a_{k+1}$.

Використовуючи формулу

$$\sum\limits_{j=0}^{k}\cos(jx+\gamma)=\cos\Big{(}\frac{k}{2}x+\gamma\Big{)}\sin\frac{(k+1)x}{2}\operatorname{cosec}\frac{x}{2},$$

(див., наприклад, [19, с. 43]) та очевидну нерiвнiсть

$$\sin\frac{|x|}{2}\geq\frac{|x|}{\pi},\ \ 0\leq|x|\leq\pi,$$

отримаємо

$$\Big{|}\sum\limits_{j=0}^{k}\cos(jx+\gamma)\Big{|}\leq\frac{1}{|\sin\frac{x}{2}|}\leq\frac{\pi}{|x|},\ \ 0<|x|\leq\pi.$$ (18)

З умов леми 1 випливає, що $a_{k}\rightarrow 0$ при $k\rightarrow\infty$. Тому з (17), (18) i того, що внаслiдок монотонностi послiдовностi $a_{k}$ $\ \Delta a_{k}\geq 0$, одержуємо

$$\Big{|}\sum\limits_{k=M}^{\infty}a_{k}\cos(kx+\gamma)\Big{|}\leq\frac{\pi}{|x|}\sum\limits_{k=M}^{\infty}\Delta a_{k}+a_{M}\frac{\pi}{|x|}=a_{M}\frac{2\pi}{|x|},\ \ 0<|x|\leq\pi,\ \ M\in\mathbb{N}.$$ (19)

Використавши нерiвнiсть (19) при $M=n$, запишемо оцiнку

$$J_{s,n}^{(1)}\leq(2\pi a_{n})^{s}\int\limits_{\frac{\pi}{2n}\leq|x|\leq\pi}\frac{1}{|x|^{s}}dx<\frac{4^{s}\pi}{s-1}a_{n}^{s}n^{s-1}.$$ (20)

Оцiнимо тепер величину $J_{s,n}^{(2)}$. Для довiльних $l,n\in\mathbb{N},l>n$,

$$|h_{\gamma,n}(x)|\leq\sum\limits_{k=n}^{l-1}a_{k}+\Big{|}\sum\limits_{k=l}^{\infty}a_{k}\cos(kx+\gamma)\Big{|}.$$ (21)

Покладемо

$$A_{n,l}:=\sum\limits_{k=n}^{l-1}a_{k}.$$ (22)

Беручи до уваги формули (21)–(22), та використавши нерiвнiсть (19) при $M=l$, отримаємо

$$|h_{\gamma,n}(x)|\leq A_{n,l}+a_{l}\frac{2\pi}{|x|},\ \ 0<|x|\leq\pi.$$ (23)

Для довiльних $l\geq 2n$, $\frac{\pi}{l+1}<|x|\leq\frac{\pi}{l}$, $\ l,n\in\mathbb{N}$, в силу монотонного незростання послiдовностi $a_{k}$, можемо записати

$$\frac{a_{l}\pi}{|x|}\leq a_{l}(l+1)=a_{l}(l-n+n+1)\leq a_{l}(2(l-n)+1)\leq 3a_{l}(l-n)\leq$$

$$\leq 3\sum\limits_{k=n}^{l-1}a_{k}=3A_{n,l}.$$ (24)

Об’єднуючи (23) i (24), запишемо

$$|h_{\gamma,n}(x)|\leq 7A_{n,l},\ \frac{\pi}{l+1}<|x|\leq\frac{\pi}{l},\ \l\geq 2n.$$ (25)

Iз (25) випливає

$$J_{s,n}^{(2)}=\int\limits_{|x|\leq\frac{\pi}{2n}}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx=\sum\limits_{l=2n}^{\infty}\int\limits_{\frac{\pi}{l+1}<|x|\leq\frac{\pi}{l}}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx\leq 2\cdot 7^{s}\sum\limits_{l=2n}^{\infty}\int\limits_{\frac{\pi}{l+1}}^{\frac{\pi}{l}}A_{n,l}^{s}dx\leq$$

$$\leq 2\pi 7^{s}\sum\limits_{l=2n}^{\infty}\frac{A_{n,l}^{s}}{l^{2}}\leq 2\pi 7^{s}\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\frac{A_{n,l}^{s}}{l^{2}}.$$ (26)

При кожному фiксованому $n\in\mathbb{N}$ позначимо через $\alpha_{n}(t),\ t\geq 0$, функцiю, що означається натупним чином:

$$\alpha_{n}(t):={\left\{\begin{array}[]{cc}a_{k},&k\leq t<k+1,\ k\geq n,\\ 0,&0\leq t<n.\end{array}\right.}$$

При таких позначеннях має мiсце рiвнiсть ${A}_{n,l}=\int\limits_{0}^{l}\alpha_{n}(t)dt$. Тодi

$$\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\frac{{A}_{n,l}^{s}}{l^{2}}=\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{l}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{l^{2}}=\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\int\limits_{l}^{l+1}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{l}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{l^{2}}dx\leq$$

$$\leq\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\int\limits_{l}^{l+1}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{(x-1)^{2}}dx=\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{(x-1)^{2}}dx=$$

$$=\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{x^{2}}dx+\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{x^{2}}\frac{2x-1}{(x-1)^{2}}dx\leq$$

$$=\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{x^{2}}dx+\Big{(}\frac{2}{n}+\frac{1}{n^{2}}\Big{)}\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{x^{2}}dx\leq$$

$$\leq 4\int\limits_{n}^{\infty}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{x^{2}}dx.$$ (27)

Для оцiнки останнього iнтеграла нам буде корисним наступне твердження, встановлене Хардi (див., наприклад, [20, с. 40]).

Лема 2. Нехай $g(x)$ невiд’ємна функцiя, визначена для $x\geq 0$ i нехай $r>1$, $\sigma<r-1$ . Тодi, якщо $g^{r}(x)x^{\sigma}$ iнтегровна на $(0,\infty)$, то функцiя $\Big{(}\frac{1}{x}\int\limits_{0}^{x}g(t)dt\Big{)}^{r}x^{\sigma}$ також iнтегровна на $(0,\infty)$ i при цьому виконується нерiвнiсть

$$\int\limits_{0}^{\infty}\Big{(}\frac{1}{x}\int\limits_{0}^{x}g(t)dt\Big{)}^{r}x^{\sigma}dx\leq\Big{(}\frac{r}{r-\sigma-1}\Big{)}^{r}\int\limits_{0}^{\infty}g^{r}(x)x^{\sigma}dx.$$ (28)

Застосовуючи нерiвнiсть (28) при $g(\cdot)=\alpha_{n}(\cdot)$, $r=s$, $\sigma=s-2$, одержуємо

$$\int\limits_{n}^{\infty}\frac{\Big{(}\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big{)}^{s}}{x^{2}}dx\leq s^{s}\int\limits_{n}^{\infty}\alpha_{n}^{s}(x)x^{s-2}dx=$$

$$=s^{s}\sum\limits_{l=n}^{\infty}\int\limits_{l}^{l+1}a_{l}^{s}x^{s-2}dx\leq(2s)^{s}\sum\limits_{l=n}^{\infty}a_{l}^{s}l^{s-2}.$$ (29)

Формули (26), (27) i (29) дозволяють записати оцiнку

$$J_{s,n}^{(2)}\leq 8\pi(14s)^{s}\sum\limits_{l=n}^{\infty}a_{l}^{s}l^{s-2}.$$ (30)

Об’єднавши (16), (20) i (30), маємо

$$\|h_{\gamma,n}(x)\|_{s}^{s}=J_{s,n}^{(1)}+J_{s,n}^{(2)}\leq$$

$$\leq\max\Big{\{}\frac{4^{s}\pi}{s-1},8\pi(14s)^{s}\Big{\}}\Big{(}\sum\limits_{l=n}^{\infty}a_{l}^{s}l^{s-2}+a_{n}^{s}n^{s-1}\Big{)},\ n\in\mathbb{N},\ 1<s<\infty.$$ (31)

Iз (31) випливає (14). Лему 1 доведено.

Застосуємо до функцiї $\Psi_{\beta,n}(t)$ вигляду (12) лему 1, поклавши в її умовах $a_{k}=\psi(k)$, $\gamma=-\frac{\beta\pi}{2}$, $s=p^{\prime}$. Отримаємо оцiнку

$$\|\Psi_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}}\leq$$

$$\leq\xi(p^{\prime})\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},\ 1<p<\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (32)

де характеристика $\xi(p^{\prime})$ означається рiвнiстю (15).

Для будь–якої функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ через $\underline{\alpha}_{n}(\psi)$ i $\overline{\alpha}_{n}(\psi)$, $n\in\mathbb{N}$, позначимо величини

$$\underline{\alpha}_{n}(\psi):=\inf\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),$$ (33)

$$\overline{\alpha}_{n}(\psi):=\sup\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),$$ (34)

де характеристика $\alpha(\psi;t)$ означається формулою (8). В прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.

Лема 3. Нехай $g_{p}(t):=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}$, $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $n\in\mathbb{N}$. Тодi, якщо $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$, то виконується нерiвнiсть

$$\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\leq\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2},$$ (35)

якщо ж $g_{p}\in\mathfrak{M}_{C}$, то має мiсце спiввiдношення

$$\frac{p^{\prime}}{\overline{\alpha}_{n}(g_{p})}\cdot\frac{n\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+n\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\leq\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\leq\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$ (36)

Доведення леми 3. Нехай $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$. Покажемо справедливiсть нерiвностi (35).

Оскiльки $g_{p}(t)$ монотонно спадає до нуля, то

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{g_{p}^{p^{\prime}}(k)}{k}\geq\int\limits_{n}^{\infty}\frac{g_{p}^{p^{\prime}}(t)}{t}dt=\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt.$$ (37)

Проiнтегрувавши частинами останнiй iнтеграл з (37), отримаємо

$$\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt=\frac{-1}{p^{\prime}-1}\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}-\frac{p^{\prime}}{p^{\prime}-1}\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}-1}(t)\psi^{\prime}(t)t^{p^{\prime}-1}dt=$$

$$=\frac{-1}{p^{\prime}-1}\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}+\frac{p^{\prime}}{p^{\prime}-1}\int\limits_{n}^{\infty}\frac{\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}}{\alpha(\psi;t)}dt.$$ (38)

З (38) випливає

$$\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}=p^{\prime}\int\limits_{n}^{\infty}\frac{\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}}{\alpha(\psi;t)}dt-(p^{\prime}-1)\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt.$$ (39)

Покажемо, що

$$\frac{1}{\alpha(\psi;t)}-\frac{1}{\alpha(g_{p};t)}=\frac{1}{p},\ t\geq 1,\ \ 1<p<\infty.$$ (40)

Дiйсно, оскiльки $\psi(t)=g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}$, то

$$\frac{1}{\alpha(\psi;t)}=\frac{t|\psi^{\prime}(t)|}{\psi(t)}=\frac{-t\big{(}\frac{-1}{p}t^{-\frac{1}{p}-1}g_{p}(t)+t^{-\frac{1}{p}}g_{p}^{\prime}(t)\big{)}}{g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}}=\frac{\frac{1}{p}t^{-\frac{1}{p}}g_{p}(t)+t^{-\frac{1}{p}+1}|g_{p}^{\prime}(t)|}{g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}}=$$

$$=\frac{1}{p}+\frac{t|g_{p}^{\prime}(t)|}{g_{p}(t)}=\frac{1}{p}+\frac{1}{\alpha(g_{p};t)}.$$

В силу (39) i (40)

$$\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}=p^{\prime}\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}\Big{(}\frac{1}{p}+\frac{1}{\alpha(g_{p};t)}\Big{)}dt-(p^{\prime}-1)\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt=$$

$$=p^{\prime}\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}\frac{1}{\alpha(g_{p};t)}dt.$$ (41)

З (33), (37) i (41) випливають спiввiдношення

$$\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\leq\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt\leq\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$ (42)

Нерiвнiсть (35) доведено.

Нехай $g_{p}\in\mathfrak{M}_{C}$. Оскiльки $\mathfrak{M}_{C}\subset\mathfrak{M}_{0}$, то справедливiсть другої нерiвностi в (36) випливає з (35).

Врахувавши (42), маємо

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\leq\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-2}+\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt\leq$$

$$\leq\Big{(}\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\cdot\frac{1}{n}+1\Big{)}\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt.$$ (43)

На пiдставi формул (41) i (43) одержуємо

$$\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\geq\frac{p^{\prime}}{\overline{\alpha}_{n}(g_{p})}\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt\geq\frac{p^{\prime}}{\overline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{(}\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\cdot\frac{1}{n}+1\Big{)}^{-1}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$

Тим самим спiввiдношення (36), а отже i лему 3, доведено.

З нерiвностей (13), (32) i (35) отримуємо

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq\frac{1}{\pi}\xi(p^{\prime})\Big{(}1+\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (44)

Оскiльки послiдовнiсть ${\underline{\alpha}}_{n}(g_{p})$ монотонно неспадає, то для довiльних $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq K_{\psi,p}^{(2)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},\ 1<p<\infty,\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (45)

де

$$K_{\psi,p}^{(2)}=\frac{1}{\pi}\xi(p^{\prime})\Big{(}1+\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$

Знайдемо оцiнку знизу величини ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$. З цiєю метою розглянемо функцiю

$$f^{*}(t)=f^{*}(\psi;p;n;t)=\frac{\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\cos kt,$$ (46)

де

$$\lambda=\lambda(\psi;p;n):=\frac{1}{\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}},\ 1<p<\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$ (47)

a величини $\xi(p)$ i $\underline{\alpha}_{n}(g_{p})$ означаються формулами (15) i (33) вiдповiдно.

З умови $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$ випливає, що $f^{*}\in C$. Покажемо, що $\|(f^{*}(t))^{\psi}_{\beta}\|_{p}\leq 1$. Оскiльки, згiдно з умовою теореми 1, $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$, то функцiя $\psi^{p^{\prime}-1}(t)t^{p^{\prime}-2}=g_{p}^{p^{\prime}-1}(t)t^{-\ \frac{1}{p^{\prime}}}$ монотонно спадає до нуля. В силу означення $(\psi,\beta)$–похiдної, майже скрiзь виконується рiвнiсть

$$(f^{*}(t))^{\psi}_{\beta}=\frac{\lambda}{\Bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Bigg{)}^{\frac{1}{p}}}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}-1}(k)k^{p^{\prime}-2}\cos\Big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}.$$ (48)

Поклавши в умовах леми 1 $a_{k}=\psi^{p^{\prime}-1}(k)k^{p^{\prime}-2}$, $\gamma=\frac{\beta\pi}{2}$, $s=p$, iз (48) i (35), одержуємо

$$\|(f^{*})^{\psi}_{\beta}\|_{p}\leq$$

$$\leq\frac{\lambda\xi(p)}{\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\bigg{)}^{\frac{1}{p}}}\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big{(}\psi^{p^{\prime}-1}(k)k^{p^{\prime}-2}\big{)}^{p}k^{p-2}+\psi^{(p^{\prime}-1)p}(n)n^{(p^{\prime}-2)p}n^{p-1}\bigg{)}^{\frac{1}{p}}=$$

$$=\lambda\xi(p)\bigg{(}1+\frac{\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}}{\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}}\bigg{)}^{\frac{1}{p}}\leq\lambda\xi(p)\Big{(}1+\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}}=1.$$ (49)

З (49) випливає включення $f^{*}\in C^{\psi}_{\beta,p}$.

Оскiльки послiдовнiсть ${\underline{\alpha}}_{n}(g_{p})$ монотонно неспадає, то в силу (47)

$$\lambda\geq\frac{1}{\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}},\ n\in\mathbb{N},$$

i для функцiї $f^{*}$ має мiсце оцiнка

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\geq|f^{*}(0)-S_{n-1}(f^{*},0)|=$$

$$=\frac{\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}=\lambda\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\geq$$

$$\geq K_{\psi,p}^{(1)}\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},\ n\in\mathbb{N},$$ (50)

де

$$K_{\psi,p}^{(1)}=\frac{1}{\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}}.$$

Об’єднуючи (45), (47) i (50) отримуємо (10). Теорему 1 доведено.

Зауваження 1. В ходi доведення теореми 1 за виконання її умов було показано, що для довiльних $n\in\mathbb{N}$ виконується бiльш точна, порiвняно з (10), оцiнка:

$$\frac{1}{\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \leq\frac{1}{\pi}\xi(p^{\prime})\Big{(}\frac{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$ (51)

де $\xi(p),\ 1<p<\infty,$ i $\underline{\alpha}_{n}(g_{p})$— додатнi величини, що означаються за допомогою формул (15) i (33) вiдповiдно.

Теорема 2. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $\psi(t)=g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}$, де $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ i

$$\underline{\alpha}_{1}(g_{p})=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g_{p};t)>\frac{p^{\prime}}{2}.$$ (52)

Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ мають мiсце спiввiдношення

$$K^{(3)}_{\psi,p}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq\mathcal{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq K^{(2)}_{\psi,p}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (53)

в яких $K^{(2)}_{\psi,p}$, $K^{(3)}_{\psi,p}$ — додатнi величини, що залежать лише вiд $\psi$ i $p$.

Доведення теореми 2. В силу теореми 1 якщо $\psi(t)=g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}$, $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, то iснує стала $K^{(2)}_{\psi,p}$ така, що при всiх $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq\mathcal{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq K^{(2)}_{\psi,p}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (54)

Знайдемо оцiнку знизу для величин ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$. Покладемо

$$\Phi_{p^{\prime}}(x):=\int\limits_{x}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt$$

i

$$A(n)=A(\psi;p;n):=\big{[}\Phi_{p^{\prime}}^{-1}\big{(}\frac{K^{*}}{n}\Phi_{p^{\prime}}(n)\big{)}\big{]}+1,$$ (55)

де $[\alpha]$ — цiла частина дiйсного числа $\alpha$, $\Phi_{p^{\prime}}^{-1}$ — функцiя обернена до $\Phi_{p^{\prime}}$, a

$$K^{*}=K^{*}(\psi;p):=\frac{1}{2}\Big{(}1-\frac{p^{\prime}}{2\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)},\ \ 1<p<\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$ (56)

Розглянемо функцiю $f^{*}$ вигляду (46). Як зазначалось ранiше (див. (49)), $f^{*}\in C^{\psi}_{\beta,p}$, ${1<p<\infty}$. Покажемо, що має мiсце оцiнка

$${E}_{n}(f^{*})_{C}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f^{*}(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C}\geq K^{(3)}_{\psi,p}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$ (57)

де $K^{(3)}_{\psi,p}$ — деяка додатня стала, що може залежати лише вiд $\psi$ i $p$.

Розглянемо iнтеграл

$$I=\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f^{*}(t)-t_{n-1}(t))(V_{A(n)}(t)-V_{n-1}(t))dt,$$ (58)

де $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$, а $V_{m}(t)$ — ядра Валле Пуссена вигляду

$$V_{m}(t)=\frac{1}{2}+\frac{1}{m}\sum\limits_{k=m}^{2m-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\cos jt,\ m\in\mathbb{N},$$

а послiдовнiсть $A(n)$ означається формулою (55).

В силу твердження Д.1.1 з [21, с. 391]

$$I\leq\|f^{*}(t)-t_{n-1}(t)\|_{C}\|V_{A(n)}(t)-V_{n-1}(t)\|_{1}.$$ (59)

Знайдемо оцiнку норми $\|V_{A(n)}(t)-V_{n-1}(t)\|_{1}$. Вiдомо, що

$$V_{m}(t)=2F_{2m-1}(t)-F_{m-1}(t),$$ (60)

(див., наприклад, [5, с. 28]), де $F_{k}(t)$ — ядра Фейєра порядку $k$

$$F_{k}(t)=\frac{1}{2}+\frac{1}{k+1}\sum\limits_{\nu=0}^{k}\Big{(}\sum\limits_{j=1}^{\nu}\cos jt\Big{)},\ k\in\mathbb{N}.$$

Оскiльки (див., наприклад, [20, с. 148])

$$\|F_{k}(t)\|_{1}=\pi,\ k\in\mathbb{N},$$ (61)

то з (60) i (61) отримуємо

$$\|V_{m}(t)\|_{1}\leq 2\|F_{2m-1}(t)\|_{1}+\|F_{m-1}(t)\|_{1}\leq 3\pi,\ \ m\in\mathbb{N}.$$

Тому

$$\|V_{A(n)}(t)-V_{n-1}(t)\|_{1}\leq\|V_{A(n)}(t)\|_{1}+\|V_{n-1}(t)\|_{1}\leq 6\pi.$$ (62)

З (59) i (62), маємо

$$I\leq 6\pi\|f^{*}(t)-t_{n-1}(t)\|_{C}.$$ (63)

Для ядер $V_{m}(t)$ виконується рiвнiсть (див., наприклад, формулу (1.3.15) роботи [1, с. 31])

$$V_{m}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{k=1}^{m}\cos kt+2\sum\limits_{k=m+1}^{2m-1}\Big{(}1-\frac{k}{2m}\Big{)}\cos kt,\ m\in\mathbb{N},$$

а тому

$$V_{A(n)}(t)-V_{n-1}(t)=$$

$$=\sum\limits_{k=n}^{A(n)}\cos kt+2\sum\limits_{k=A(n)+1}^{2A(n)-1}\Big{(}1-\frac{k}{2A(n)}\Big{)}\cos kt-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\Big{(}1-\frac{k}{2n-2}\Big{)}\cos kt.$$ (64)

Враховуючи очевиднi рiвностi

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\cos kt\cos mtdt={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&k\neq m,\\ \pi,&k=m,\end{array}\right.}\ \ k,m\in\mathbb{N},\$$

з формул (46), (58) i (64) отримаємо, що для довiльних $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$

$$I=\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f^{*}(t)-t_{n-1})(V_{A(n)}(t)-V_{n-1}(t))dt=$$

$$=\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{*}(t)(V_{A(n)}(t)-V_{n-1}(t))dt=$$

$$=\frac{\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\cos kt\times$$

$$\times\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{A(n)}\cos kt+2\sum\limits_{k=A(n)+1}^{2A(n)-1}\Big{(}1-\frac{k}{2A(n)}\Big{)}\cos kt-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\Big{(}1-\frac{k}{2n-2}\Big{)}\cos kt\bigg{)}dt=$$

$$=\frac{\pi\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{A(n)}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+2\sum\limits_{k=A(n)+1}^{2A(n)-1}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{(}1-\frac{k}{2A(n)}\Big{)}-$$

$$-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{(}1-\frac{k}{2n-2}\Big{)}\bigg{)}>$$

$$>\frac{\pi\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{A(n)}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{(}1-\frac{k}{2n-2}\Big{)}\bigg{)}.$$ (65)

Знайдемо оцiнку зверху для суми $\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{(}1-\frac{k}{2n-2}\Big{)}$. Враховуючи нерiвнiсть (35) та спадання функцiї $\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}$, одержимо

$$2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{(}1-\frac{k}{2n-2}\Big{)}\leq\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-2}\frac{1}{n-1}\sum\limits_{k=n}^{2n-3}(2n-k-2)=$$

$$=\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-2}\frac{n-2}{2}<\frac{1}{2}\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}<\frac{p^{\prime}}{2\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$ (66)

Беручи до уваги спiввiдношення (63), (65) i (66), запишемо

$$\|f^{*}(t)-t_{n-1}(t)\|_{C}\geq\frac{1}{6\pi}I\geq$$

$$\geq\frac{1}{6\pi}\frac{\pi\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\bigg{(}\sum\limits_{k=n}^{A(n)}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}-\frac{p^{\prime}}{2\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\bigg{)}>$$

$$>\frac{1}{6}\frac{\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\bigg{(}\Big{(}1-\frac{p^{\prime}}{2\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}-\sum\limits_{k=A(n)+1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\bigg{)}.$$ (67)

З (55) та монотонного спадання функцiї $\Phi_{p^{\prime}}(\cdot)$ випливає, що

$$\Phi_{p^{\prime}}(A(n))=\Phi_{p^{\prime}}(\big{[}\Phi_{p^{\prime}}^{-1}\big{(}\frac{K^{*}}{n}\Phi_{p^{\prime}}(n)\big{)}\big{]}+1)<\frac{K^{*}}{n}\Phi_{p^{\prime}}(n),$$

а тому

$$\sum\limits_{k=A(n)+1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\leq\int\limits_{A(n)}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt=\Phi_{p^{\prime}}(A(n))<\frac{K^{*}}{n}\Phi_{p^{\prime}}(n)\leq\frac{K^{*}}{n}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2},$$ (68)

при цьому в силу (52) i (56) $0<K^{*}<\frac{1}{2}$.

Iз (67) i (68) з урахуванням монотонного неспадання послiдовностi $\underline{\alpha}_{n}(g_{p})$, для полiнома $t^{*}_{n-1}(t)$ найкращого рiвномiрного наближення функцiї $f^{*}$ отримаємо оцiнку

$$E_{n}(f^{*})_{C}=\|f^{*}(t)-t^{*}_{n-1}(t)\|_{C}\geq$$

$$\geq\frac{1}{6}\frac{\lambda}{\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p}}}\Big{(}1-\frac{p^{\prime}}{2\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}-\frac{K^{*}}{n}\Big{)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\geq$$

$$\geq K_{\psi,p}^{(3)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$ (69)

де

$$K_{\psi,p}^{(3)}=\frac{1}{12\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}}\Big{(}1-\frac{p^{\prime}}{2\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big{)}.$$ (70)

З (69) випливає справедливiсть оцiнки (57). Об’єднуючи (54) i (57) отримуємо (53). Теорему 2 доведено.

Зауваження 2. З (51) та ходу доведення теореми 2 випливає, що за виконання умов: $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $\psi(t)=g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}$, де $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $n\in\mathbb{N}$ i

$$\underline{\alpha}_{n}(g_{p})=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g_{p};t)>\frac{p^{\prime}}{2},$$

для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$ виконується бiльш точна, порiвняно з (53), оцiнка:

$$\frac{1}{12\xi(p)}\Big{(}\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p}}\Big{(}1-\frac{p^{\prime}}{2\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \leq\frac{1}{\pi}\xi(p^{\prime})\Big{(}\frac{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$ (71)

де $\xi(p),\ 1<p<\infty,$ i $\underline{\alpha}_{n}(g_{p})$— додатнi величини, що означаються формулами (15) i (33) вiдповiдно.

Надалi, як зазвичай прийнято, для послiдовностей $A(n)>0$ i $B(n)>0$ пiд записом ${A(n)\asymp B(n)}$ будемо розумiти, iснування сталих $K_{1}>0$ i $K_{2}>0$ таких, що ${K_{1}B(n)\leq A(n)\leq K_{2}B(n)}$, $n\in\mathbb{N}$.

Iз теорем 1 i 2 безпосередньо випливає наступне твердження

Наслiдок 1. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $\psi(t)=g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}$, де $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (72)

Якщо, крiм того, виконується умова (52), то

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (73)

Припустимо, що виконуються умови наслiдку 1, i крiм того, $g_{p}\in\mathfrak{M}_{C}$, тодi як випливає зi спiввiдношення (36),

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\asymp\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}.$$

Отже, має мiсце твердження.

Наслiдок 2. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $\psi(t)=g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}$ де $g_{p}\in\mathfrak{M}_{C}$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}},$$ (74)

Якщо, крiм того, виконується умова (52), то

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}}.$$ (75)

Справедливiсть порядкових оцiнок (74) i (75) встановлена ранiше в [15].

Зауважимо, що коли $g_{p}(t)\in\mathfrak{M}_{0}$ i

$$\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\alpha(g_{p};t)=\infty,$$ (76)

то порядковi оцiнки (74) i (75) мiсця не мають, оскiльки в цьому випадку виконується оцiнка

$$\psi(n)n^{\frac{1}{p}}=o\bigg{(}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\bigg{)},\ n\rightarrow\infty,$$

яка є наслiдком нерiвностi (35) i того, що $\underline{\alpha}_{n}(g_{p}(t))\rightarrow\infty$ при $n\rightarrow\infty$.

Прикладом функцiй $\psi(t)$, якi задовольняють умови наслiдку 1 i для яких виконується умова (76) є функцiї

$$\psi(t)={t^{-\frac{1}{p}}\ln^{-\gamma}(t+K)},\ {\gamma>\frac{1}{p^{\prime}}},\ K\geq e^{\frac{\gamma p^{\prime}}{2}}.$$ (77)

Для них

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{k\ln^{\gamma p^{\prime}}(k+K)}<\infty$$

i

$$g_{p}(t)=\ln^{-\gamma}(t+K),\ \ g_{p}^{\prime}(t)=-\gamma\ln^{-\gamma-1}(t+K)\frac{1}{t+K},$$

$$\alpha(g_{p};t)=\frac{\ln(t+K)}{\gamma}\frac{t+K}{t}>\frac{\ln(t+e^{\frac{\gamma p^{\prime}}{2}})}{\gamma},$$

а тому $\alpha(g_{p};t)\rightarrow\infty$ при $t\rightarrow\infty$ i

$$\underline{\alpha}_{1}(g_{p})>\frac{p^{\prime}}{2}.$$ (78)

Наведемо порядковi оцiнки величин ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ у випадку коли $\psi(t)$ мають вигляд (77).

Наслiдок 3. Нехай $\psi(t)={t^{-\frac{1}{p}}\ln^{-\gamma}(t+K)}$, ${\gamma>\frac{1}{p^{\prime}}}$, $K\geq e^{\frac{\gamma p^{\prime}}{2}}$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$. Тодi

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\ln^{\frac{1}{p^{\prime}}}n,\ \ \ n\geq 2.$$

Доведення наслiдку 3. З (43) i (78), одержуємо

$$\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\leq 3\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt.$$ (79)

Згiдно з (73) i (79) для зазаначених $\psi$

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\asymp\Big{(}\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}=$$

$$=\Big{(}\int\limits_{n}^{\infty}\frac{dt}{t\ln^{\gamma p^{\prime}}(t+K)}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\asymp\ln^{\frac{1}{p^{\prime}}-\gamma}n=\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\ln^{\frac{1}{p^{\prime}}}n\frac{\ln^{-\gamma}(n)}{\ln^{-\gamma}(n+K)}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\ln^{\frac{1}{p^{\prime}}}n,\ n\geq 2.$$

Наслiдок 3 доведено.

E-mail: serdyuk@imath.kiev.ua, tania_-stepaniuk@ukr.net