Анотацiя

Найдены равномерные относительно параметра $p\ (1\leq p\leq\infty)$ оценки сверху наилучших приближений тригонометрическими полиномами классов периодических функций $C^{\psi}_{\beta,p}$, порождаемых последовательностями $\psi(k)$, убывающих к нулю быстрее любой степенной функции. Полученные оценки точны по порядку и содержат выраженные в явном виде постоянные, зависящие только от функции $\psi$. Аналогичные оценки установлены для наилучших приближений классов $L^{\psi}_{\beta,1}$ в метриках пространств $L_{s}$, $1\leq s\leq\infty$.

We find uniform with respect to parameter $p\ (1\leq p\leq\infty)$ upper estimations of best approximations by trigonometric polynomials of classes $C^{\psi}_{\beta,p}$ of periodic functions generated by sequences $\psi(k)$, that decrease to nought faster than any power function. Obtained estimations are exact for order and have constants that are written in explicit form and depend on function $\psi$ only. We obtain analogical estimations for best approximations of classes $L^{\psi}_{\beta,1}$ in metrics of spaces $L_{s}$, ${1\leq s\leq\infty}$.

Оцiнки найкращих наближень класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй в рiвномiрнiй та iнтегральних метриках

А. С. Сердюк¹, Т. А. Степанюк²

¹Iнститут математики НАН України, Київ
²Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi Українки, Луцьк

Нехай $C$ — простiр $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задається за допомогою рiвностi ${\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|}$; $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй $f(t)$ з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|$; $L_{p}$, $1\leq p<\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних в $p$–му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f(t)$, в якому норма задана формулою ${\|f\|_{p}=\Big{(}\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big{)}^{\frac{1}{p}}}.$

Нехай, далi, $L^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, — множина всiх $2\pi$–перiодичних функцiй $f$, котрi майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ зображуються за допомогою згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in B^{0}_{p},$$ (1)

де $\Psi_{\beta}(t)$ — сумовна на $[0,2\pi)$ функцiя, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)},\ \ \beta\in\mathbb{R},\ \psi(k)>0,$$

а

$$B_{p}^{0}=\left\{\varphi\in L_{1}:\ ||\varphi||_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1\right\},\ \ 1\leq p\leq\infty.$$

Функцiю $\varphi$ в зображеннi (1), згiдно з О.I. Степанцем [1, с. 132], називають $(\psi,\beta)$–похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\psi}_{\beta}$. Пiдмножину неперервних функцiй iз $L^{\psi}_{\beta,p},\ {1\leq p\leq\infty,}$ позначають через $C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$.

Послiдовностi $\psi(k),\ k\in\mathbb{N},$ що визначають класи $L^{\psi}_{\beta,p}$ та $C^{\psi}_{\beta,p}$, зручно розглядати як звуження на множину натуральних чисел $\mathbb{N}$ деяких додатних, неперервних, опуклих донизу функцiй $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$ таких, що $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0.$ Множину всiх таких функцiй $\psi(t)$ позначатимемо через ${\mathfrak{M}}$.

Наслiдуючи О.I. Степанця (див., наприклад, [1, с. 160]), кожнiй функцiї $\psi\in{\mathfrak{M}}$ поставимо у вiдповiднiсть характеристики

$$\eta(t)=\eta(\psi;t)=\psi^{-1}\left(\psi(t)/2\right),\ \ \ \mu(t)=\mu(\psi;t)=\frac{t}{\eta(t)-t},$$

де $\psi^{-1}$ — обернена до $\psi$ функцiя i покладемо

$$\mathfrak{M}^{+}_{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \mu(\psi;t)\uparrow\infty,\ t\rightarrow\infty\right\}.$$

Якщо $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то (див., наприклад, [2, с. 97]) функцiя $\psi(t)$ спадає до нуля швидше довiльної степеневої функцiї, тобто:

$$\forall r\in\mathbb{R}\ \ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}t^{r}\psi(t)=0.$$

Це означає, що за умови $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, ряд Фур’є довiльної функцiї $f$ iз $C^{\psi}_{\beta,p},\ \beta\in\mathbb{R}$ можна диференцiювати довiльне число разiв i в результатi будемо одержувати рiвномiрно збiжнi ряди. Отже, класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ при $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ складаються з нескiнченно диференцiйовних функцiй.

З iншого боку, як показано в [3, с. 1692], для кожної нескiнченно диференцiйовної, $2\pi$–перiодичної функцiї $f$ можна вказати функцiю $\psi$ з множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ таку, що $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$ для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Iз множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ видiляють пiдмножини ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$ i ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$; ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$ — множина функцiй ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$, для яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена зверху, тобто iснує стала $K_{1}>0$ така, що ${\eta(\psi;t)-t\leq K_{1}},\ t\geq 1$, а ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$ — множина функцiй ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$, для яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена знизу деяким додатним числом, тобто iснує стала $K_{2}>0$ така, що ${\eta(\psi;t)-t\geq K_{2}},\ t\geq 1$.

Типовими представниками множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ є функцiї ${\psi_{r,\alpha}(t)=\exp(-\alpha t^{r})},\ {\alpha>0},\ r>0$, причому, якщо $r\geq 1$, то $\psi_{r,\alpha}\in\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}$, а якщо ${r\in(0,1]}$, то $\psi_{r,\alpha}\in\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}$. Класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ та $L^{\psi}_{\beta,p}$, що породжуються функцiями $\psi=\psi_{r,\alpha}$ будемо позначати через $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ та $L^{\alpha,r}_{\beta,p}$ вiдповiдно.

Нехай, далi, ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ та ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ — найкращi наближення класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ та $L^{\psi}_{\beta,p}$ в метриках просторiв $C$ та $L_{s}$, тобто величини вигляду

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C},\ 1\leq p\leq\infty,$$

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{s},\ 1\leq p,s\leq\infty,$$

де $\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за ${n-1}$. Дана робота присвячена знаходженню точних порядкових оцiнок величин ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ при $\psi\in\mathfrak{M^{+}_{\infty}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$.

В роботi [2, с. 225] (див. також [4, с. 48]) встановлено точнi порядковi оцiнки величин $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, $\beta\in\mathbb{R}$, при $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$, $1\leq p,s\leq\infty$, а також при $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$, ${1<p,s<\infty}$. У випадку $p=s=1$ або ${p=s=\infty}$ в [5] встановлено асимптотичнi рiвностi при $n\rightarrow\infty$ для величин $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Якщо ж для послiдовностi $\psi(k),\ {k\in\mathbb{N}}$ виконуються умови: 1) ${\Delta^{2}\psi(k)\mathop{=}\limits^{\rm df}\psi(k)-2\psi(k+1)+\psi(k+2)\geq 0}$, ${\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}\leq\rho},\ {0<\rho<1},\ k=n,n+1,...$; 2) ${\frac{\Delta^{2}\psi(n)}{\psi(n)}>\frac{(1+3\rho)\rho^{2n}}{(1-\rho)\sqrt{1-2\rho^{2n}}}}$, то при $p=s=1$, $p=s=\infty$, в [6] отримано точнi значення величин $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$.

В роботi [7] знайдено порядковi оцiнки величин ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C},\ 1\leq p<\infty,$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s},\ {1<s\leq\infty},$ у випадку, коли $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, ${\eta(t)-t\geq a>2},\ {\mu(t)\geq b>2}$. При цьому для оцiнок зверху для найкращих наближень ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ використовувались вiдповiдно величини

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C},\ \ 1\leq p<\infty,$$

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,1}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{s},\ \ 1<s\leq\infty,$$

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$. Було показано справедливiсть нерiвностей

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq C_{a,b}\ (2p)^{1-\frac{1}{p}}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ \ 1\leq p<\infty,$$ (2)

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq C_{a,b}\ \left(2s^{\prime}\right)^{\frac{1}{s}}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{s^{\prime}}},\ \ 1<s\leq\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$$ (3)

де

$$C_{a,b}=\frac{1}{\pi}\max\Big{\{}\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a},\ 2\pi\Big{\}}.$$ (4)

Крiм того, в [7] доведено, що при $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, ${\eta(n)-n>2}$ суми Фур’є забезпечують порядок найкращих наближень тригонометричними полiномами, тобто

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ \ 1\leq p<\infty,$$

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}},\ \ 1<s\leq\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$$

(тут i надалi запис $A(n)\asymp B(n)$ $(A(n)>0,\ B(n)>0)$ означає iснування додатних сталих $K_{1}$ i $K_{2}$ таких, що ${K_{1}B(n)\leq A(n)\leq K_{2}B(n)}$, $n\in\mathbb{N}$).

Зазначимо, що порядкова рiвнiсть ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ 1\leq p<\infty,$ у випадку $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{{}^{\prime\prime}}$ встановлена в роботi [8]. Крiм того, у роботах [9] i [10] при $p=2$, $s=\infty$ та $p=1$, $s=2$ за умови збiжностi ряду $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)$ знайдено точнi значення величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ для всiх $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$.

Водночас, суми Фур’є, як апарат наближення, не дозволяють записати рiвномiрних вiдносно параметрiв $p,\ 1\leq p\leq\infty,$ та $s,\ 1\leq s\leq\infty,$ оцiнок зверху для величин ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ та ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$. Цей факт зумовлений тiєю обставиною, що при $p=\infty$ та $s=1$ за умови $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{{}^{\prime\prime}}$

$$\frac{{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}}{{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}}\asymp\ln^{+}(\eta(n)-n),\ \ \ \ \ \frac{{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}}{{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}}\asymp\ln^{+}(\eta(n)-n),$$

де $\ln^{+}t=\max\{0,\ \ln t\}$ (див., наприклад, [1, с. 264, 285] та [4, с. 86,87].

В данiй роботi побудовано лiнiйний метод наближення $V_{n,\psi}(t)$, що дозволяє записати рiвномiрнi вiдносно параметрiв $p\ (1\leq p\leq\infty)$ i $s\ (1\leq s\leq\infty)$ оцiнки зверху найкращих наближень ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ при $\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Показано, що знайденi оцiнки є точними за порядком i мiстять вираженi в явному виглядi сталi, якi залежать лише вiд функцiї $\psi$.

Теорема 1. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p\leq\infty}$. Тодi для $n\in\mathbb{N}$ таких, що ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ справедливi оцiнки

$$C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}\leq{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq C^{*}_{a,b}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},$$ (5)

де

$$C_{a}=\frac{\pi}{96\left(1+\pi^{2}\right)^{2}}\frac{(a-1)^{2}(a-2)^{2}}{a^{3}(3a-4)},$$ (6)

$$C^{*}_{a,b}=\frac{2(1+\pi^{2})}{\pi}\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{a}{a-1}\Big{)}.$$ (7)

Доведення теореми 1. Згiдно з формулою (33) роботи [7] для довiльної ${\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$ при ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ має мiсце оцiнка

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\geq C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ \ 1\leq p<\infty,$$

в якiй величина $C_{a}$ означена рiвнiстю(6). Для знаходження оцiнки зверху величини ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ розглянемо лiнiйний метод $V_{n,\psi}(f;x)$ наближення функцiй з множини $C^{\psi}_{\beta,p}(L^{\psi}_{\beta,1})$ наступного вигляду:

$$V_{n,\psi}(f;x)=\frac{a_{0}(f)}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\lambda_{n,[\eta(n)]-n+1}(k)\left(a_{k}(f)\cos kx+b_{k}(f)\sin kx\right),\ n\in\mathbb{N},$$ (8)

де

$$\lambda_{n,[\eta(n)]-n+1}(k)={\left\{\begin{array}[]{cc}1,&0\leq k\leq 2n-[\eta(n)]-1,\\ 1-\frac{[\eta(n)]-2n+k}{[\eta(n)]-n}\frac{\psi(n)}{\psi(k)},&2n-[\eta(n)]\leq k\leq n-1\end{array}\right.}$$ (9)

(тут i надалi $[\alpha]$ — цiла частина дiйсного числа $\alpha$).

Зауважимо, що суми (8) є частинним випадком узагальнених сум Валле Пуссена $U_{n,m}^{\nu}(f;x)$, тобто полiномiв вигляду (див., наприклад, [11]:

$$U_{n,m}^{\nu}(f;x)=\frac{a_{0}(f)}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\lambda_{n,m}(k)\left(a_{k}(f)\cos kx+b_{k}(f)\sin kx\right),$$

де

$$\lambda_{n,m}(k)={\left\{\begin{array}[]{cc}1,&0\leq k\leq n-m,\\ 1-\frac{\nu(k)}{\nu(n)},&n-m+1\leq k\leq n-1,\end{array}\right.}$$

а $\nu(k),\ k\in\mathbb{N}$ — довiльно монотонно зростаюча послiдовнiсть додатних чисел ${m\in[1,n]},\ {m\in\mathbb{N}}$. Поклавши $\nu(k)=\frac{[\eta(n)]-2n+k}{\psi(k)}$ i $m=[\eta(n)]-n+1$, одержимо ${U_{n,m}^{\nu}(f;x)=V_{n,\psi}(f;x)}$.

Розглянемо величину

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,p};V_{n,\psi})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-V_{n,\psi}(f;\cdot)\|_{C},\ \ 1\leq p\leq\infty.$$

Оскiльки

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq{\cal E}(C^{\psi}_{\beta,p};V_{n,\psi})_{C},$$ (10)

то для доведення теореми 1 достатньо показати, що при $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ має мiсце спiввiдношення

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,p};V_{n,\psi})_{C}\leq C_{a,b}^{*}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ 1\leq p\leq\infty,$$ (11)

де $C_{a,b}^{*}$ означаються рiвнiстю (7). Згiдно з [2, с. 51] для усiх $x\in\mathbb{R}$ має мiсце рiвнiсть

$$f(x)-V_{n,\psi}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(x+t)\left(\sum\limits_{k=1}^{n-1}(1-\lambda_{n,[\eta(n)]-n+1}(k))\psi(k)\cos\Big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}+\right.$$

$$\left.+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\right)dt,$$ (12)

де $\lambda_{n,[\eta(n)]-n+1}(k)$ означаються формулою (9). Iз (12) i (9), отримаємо

$$f(x)-V_{n,\psi}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t)\Psi^{*}_{\beta,n}(x-t)dt,\ \|f^{\psi}_{\beta}\|_{p}\leq 1,\ 1\leq p\leq\infty,$$ (13)

де

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\psi(n)\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}\frac{[\eta(n)]-2n+k}{[\eta(n)]-n}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}=$$

$$=\psi(n)\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]+1}^{n-1}\Big{(}1-\frac{n-k}{[\eta(n)]-n}\Big{)}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}.$$ (14)

Згiдно з твердженнями 8.1 i 8.2 роботи [1, с. 137–138] маємо, що для будь-якої функцiї $f\in C_{\beta,p}^{\psi}$ виконується нерiвнiсть

$$\Bigg{\|}\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t)\Psi^{*}_{\beta,n}(x-t)dt\Bigg{\|}_{C}\leq\frac{1}{\pi}\|f^{\psi}_{\beta}\|_{p}\|\Psi^{*}_{\beta,n}\|_{p^{\prime}}\leq\frac{1}{\pi}\|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}},\ \ 1\leq p\leq\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$ (15)

Оцiнимо зверху величину $\|\Psi^{*}_{\beta,n}\|_{p^{\prime}}$. Позначивши

$$D_{k,\beta}(t)=\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}+\sum\limits_{j=1}^{k}\cos\Big{(}jt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},$$ (16)

з (14) одержуємо

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\psi(n)\left(D_{n-1,\beta}(t)-D_{2n-[\eta(n)],\beta}(t)\right)-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]+1}^{n-1}(n-k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}+$$

$$+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}.$$ (17)

Далi скористаємось наступним твердженням роботи [7].

Лема 1. Нехай $\gamma\in\mathbb{R}$, а ${\lambda(k)},\ {k=1,2,...}$ — деяка послiдовнiсть дiйсних чисел. Тодi для довiльних $N,M\in\mathbb{N}\ (N<M)$ має мiсце рiвнiсть

$$\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N}^{M-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right)=\sum\limits_{k=1}^{N}\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right)+$$

$$+\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N+1}^{M-1}\left(M-k\right)\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right).$$ (18)

Поклавши в умовах леми 1 $M=n,\ N=2n-[\eta(n)]$, $\lambda(k)\equiv 1,\ \gamma=-\frac{\beta\pi}{2}$, iз (18) отримаємо

$$\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]+1}^{n-1}(n-k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}=\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}D_{k,\beta}(t)-D_{2n-[\eta(n)],\beta}(t).$$ (19)

Iз (17) i (19) випливає рiвнiсть

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\psi(n)D_{n-1,\beta}(t)-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}D_{k,\beta}(t)+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}.$$ (20)

Застосовуючи до останнього доданку з правої частини рiвностi (20) перетворення Абеля, одержимо, що при довiльному $n\in\leavevmode\nobreak\ \mathbb{N}$

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)D_{k,\beta}(t)-\psi(n)D_{n-1,\beta}(t),$$ (21)

де $\Delta\psi(k)=\psi(k)-\psi(k+1)$.

Згiдно з (20) i (21)

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)D_{k,\beta}(t)-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}D_{k,\beta}(t).$$ (22)

В силу вiдомої формули

$$\sum\limits_{k=0}^{N-1}\sin(\gamma+kt)=\sin\Big{(}\gamma+\frac{N-1}{2}t\Big{)}\sin\frac{Ny}{2}\operatorname{cosec}\frac{t}{2}$$ (23)

(див., наприклад, [12, с. 43]), при $N=k+1$, $\gamma=(1-\beta)\frac{\pi}{2}$, маємо

$$D_{k,\beta}(t)=\sum\limits_{j=0}^{k}\cos\Big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}-\frac{1}{2}\cos{\beta\pi}{2}=\frac{\cos\big{(}\frac{kt}{2}-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\sin\frac{k+1}{2}t}{\sin\frac{t}{2}}-\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}=$$

$$=\frac{\sin\big{(}(k+\frac{1}{2})t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+\cos\frac{t}{2}\sin\frac{\beta\pi}{2}}{2\sin\frac{t}{2}},\ \ \ 0<|t|\leq\pi.$$ (24)

З (24) i (22) одержуємо

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)\frac{\sin\big{(}(k+\frac{1}{2})t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+\cos\frac{t}{2}\sin\frac{\beta\pi}{2}}{2\sin\frac{t}{2}}-$$

$$-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}\frac{\sin\big{(}(k+\frac{1}{2})t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+\cos\frac{t}{2}\sin\frac{\beta\pi}{2}}{2\sin\frac{t}{2}}=$$

$$=\frac{1}{2\sin\frac{t}{2}}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)\sin\Big{(}\!\Big{(}k+\frac{1}{2}\Big{)}t-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}-\!\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}\sin\Big{(}\Big{(}k+\frac{1}{2}\Big{)}t-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\!\Big{)}.$$ (25)

Застосуємо перетворення Абеля до першої суми з правої частини рiвностi (25), внаслiдок чого запишемо

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\!=\!\frac{1}{2\sin\frac{t}{2}}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta^{2}\psi(k)\sum\limits_{j=0}^{k}\sin\Big{(}\Big{(}j+\frac{1}{2}\Big{)}t-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\!-\!\Delta\psi(n)\sum\limits_{j=0}^{n-1}\sin\Big{(}\Big{(}j+\frac{1}{2}\Big{)}t-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\!-$$

$$-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}\sin\Big{(}\Big{(}k+\frac{1}{2}\Big{)}t-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{)},\ 0<|t|\leq\pi,$$ (26)

де $\Delta^{2}\psi(k)=\Delta\psi(k)-\Delta\psi(k+1)=\psi(k)-2\psi(k+1)+\psi(k+2)$.

Оскiльки

$$\sin\frac{t}{2}\geq\frac{t}{\pi},\ \ 0\leq t\leq\pi,$$ (27)

то в силу (23)

$$\Big{|}\sum\limits_{j=0}^{k}\sin\Big{(}\Big{(}j+\frac{1}{2}\Big{)}t-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{|}\leq\frac{\pi}{|t|},\ \ 0<|t|\leq\pi.$$ (28)

З (26)–(28) маємо

$$\left|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\right|\leq\frac{\pi^{2}}{2t^{2}}\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta^{2}\psi(k)+\Delta\psi(n)+\frac{2\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\Big{)}=\frac{\pi^{2}}{t^{2}}\Big{(}\Delta\psi(n)+\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\Big{)},\ \ 0<|t|\leq\pi.$$ (29)

Оскiльки $\psi\in\mathfrak{M}$, то

$$\Delta\psi(n)\leq|\psi^{\prime}(n)|,\ \psi^{\prime}(n):=\psi^{\prime}(n+0).$$ (30)

Оцiнимо значення величини $|\psi^{\prime}(n)|$. Для цього нам знадобиться наступне твердження.

Лема 2. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$, $\mu(t)\geq b>0$. Тодi

$$\frac{1}{2}\frac{b^{2}}{(b+1)^{2}}\left(\eta(t)-t\right)\leq\frac{\psi(t)}{|\psi^{\prime}(t)|}\leq 4\big{(}1+\frac{1}{b}\big{)}\left(\eta(t)-t\right),\ \ t\geq 1.$$ (31)

Доведення леми. Згiдно з [1, с. 165] справедливе спiввiдношення

$$|\psi^{\prime}(\eta(\eta(t)))|\left(\eta(\eta(t))-\eta(t)\right)\leq\frac{1}{4}\psi(t)\leq|\psi^{\prime}(\eta(t))|\left(\eta(\eta(t))-\eta(t)\right),\ \psi\in\mathfrak{M}.$$ (32)

З правої частини (32) випливає, що

$$\frac{\psi(t)}{|\psi^{\prime}(t)|}\leq\frac{4|\psi^{\prime}(\eta(t))|}{|\psi^{\prime}(t)|}\left(\eta(\eta(t))-\eta(t)\right)\leq 4\left(\eta(\eta(t))-\eta(t)\right).$$ (33)

Згiдно з формулою (11) роботи [7] для довiльної функцiї $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ при $\mu(t)\geq b>0$ має мiсце спiввiдношення

$$\frac{1}{2}\left(\eta(t)-t\right)\leq\eta(\eta(t))-\eta(t)<\Big{(}1+\frac{1}{b}\Big{)}\left(\eta(t)-t\right),$$ (34)

тому з (33) отримуємо

$$\frac{\psi(t)}{|\psi^{\prime}(t)|}\leq 4\Big{(}1+\frac{1}{b}\Big{)}\left(\eta(t)-t\right).$$ (35)

З iншого боку, в силу (32) i (34)

$$\frac{\psi(t)}{|\psi^{\prime}(t)|}\geq\frac{4|\psi^{\prime}(\eta(\eta(t)))|}{|\psi^{\prime}(t)|}\left(\eta(\eta(t))-\eta(t)\right)\geq\frac{2|\psi^{\prime}(\eta(\eta(t)))|}{|\psi^{\prime}(t)|}\left(\eta(t)-t\right).$$ (36)

Оскiльки

$$\psi^{\prime}(t)=(4\psi(\eta(\eta(t))))^{\prime}=4\psi^{\prime}\left(\eta(\eta(t))\right)\eta^{\prime}(\eta(t))\eta^{\prime}(t),\ \ \ \psi\in\mathfrak{M},$$

(тут i надалi $\eta^{\prime}(t)=\eta^{\prime}(t+0)$), то

$$\frac{\psi^{\prime}\left(\eta(\eta(t))\right)}{\psi^{\prime}(t)}=\frac{1}{4\eta^{\prime}(\eta(t))\eta^{\prime}(t)}.$$ (37)

Згiдно з формулою (13) роботи [7] для довiльної $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ при $\mu(t)\geq b>0$

$$\eta^{\prime}(t)\leq 1+\frac{1}{b},\ t\geq 1.$$ (38)

Тому з (37) i (38) випливає

$$\frac{2|\psi^{\prime}(\eta(\eta(t)))|}{|\psi^{\prime}(t)|}\left(\eta(t)-t\right)\geq\frac{1}{2}\frac{b^{2}}{(b+1)^{2}}\left(\eta(t)-t\right).$$ (39)

Об’єднавши (36) i (39), отримуємо твердження леми. Лему доведено.

В силу (30) i (31) маємо

$$\Delta\psi(n)\leq|\psi^{\prime}(n)|\leq\frac{2(b+1)^{2}}{b^{2}}\frac{\psi(n)}{\eta(n)-n},\ \psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+},\ b>0.$$ (40)

Згiдно з лемою 2 роботи [7] якщо $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$, $\eta(n)-n\geq a>1$, $\mu(n)\geq b>0$, то

$$\Big{(}1-\frac{1}{a}\Big{)}\left(\eta(n)-n\right)<[\eta(n)]-n.$$ (41)

З (29), (40), i (41) випливає нерiвнiсть

$$|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)|\leq\pi^{2}\Big{(}\frac{2(b+1)^{2}}{b^{2}}+\frac{a}{a-1}\Big{)}\frac{\psi(n)}{\eta(n)-n}\frac{1}{t^{2}},\ 0<t\leq\pi.$$ (42)

Покажемо також, що при $\eta(n)-n\geq a>0$ i $\mu(n)\geq b>2$ для довiльних $t\in\mathbb{R}$ виконується нерiвнiсть

$$|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)|\leq\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a}+\frac{1}{2}\Big{)}\psi(n)(\eta(n)-n).$$ (43)

З (14) маємо

$$|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)|\leq\Big{|}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{|}+\psi(n)\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]+1}^{n-1}\Big{(}1-\frac{n-k}{[\eta(n)]-n}\Big{)}.$$ (44)

Вiдповiдно до формули (30) роботи [7] для довiльних $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+},\ \beta\in\mathbb{R}$ при ${\eta(n)-n\geq a>0}$ i $\mu(n)\geq b>2$

$$\Big{|}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Big{|}\leq\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a}\Big{)}\psi(n)(\eta(n)-n),\ \ t\in\mathbb{R}.$$ (45)

Крiм того, як неважко переконатись,

$$\psi(n)\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]+1}^{n-1}\Big{(}1-\frac{n-k}{[\eta(n)]-n}\Big{)}=\psi(n)\Big{(}[\eta(n)]-n-1-\frac{([\eta(n)]-n)([\eta(n)]-n-1)}{2([\eta(n)]-n)}\Big{)}=$$

$$=\frac{\psi(n)}{2}\left([\eta(n)]-n-1\right)<\frac{\psi(n)}{2}(\eta(n)-n).$$ (46)

З (44)—(46), отримуємо нерiвнiсть (43).

Враховуючи (42), (43) а також нерiвностi

$$\frac{a}{a-1}>\frac{1}{a}+\frac{1}{2},\ \ a>1,\ \ \frac{b}{b-2}>\frac{(b+1)^{2}}{b^{2}},\ \ b>2,$$

маємо, що при $1\leq p^{\prime}<\infty$, $\eta(n)-n\geq a>1$ i $\mu(n)\geq b>2$

$$\|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}}\leq\psi(n)\Bigg{(}\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a}+\frac{1}{2}\Big{)}^{p^{\prime}}\int\limits_{|t|\leq\frac{1}{\eta(n)-n}}(\eta(n)-n)^{p^{\prime}}dt+$$

$$+\pi^{2p^{\prime}}\Big{(}\frac{2(b+1)^{2}}{b^{2}}+\frac{a}{a-1}\Big{)}^{p^{\prime}}\frac{1}{(\eta(n)-n)^{p^{\prime}}}\int\limits_{\frac{1}{\eta(n)-n}\leq|t|\leq\pi}\frac{dt}{t^{2p^{\prime}}}\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}<$$

$$<\psi(n)\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{a}{a-1}\Big{)}\Bigg{(}\int\limits_{|t|\leq\frac{1}{\eta(n)-n}}(\eta(n)-n)^{p^{\prime}}dt+\frac{\pi^{2p^{\prime}}}{(\eta(n)-n)^{p^{\prime}}}\int\limits_{\frac{1}{\eta(n)-n}\leq|t|\leq\pi}\frac{dt}{t^{2p^{\prime}}}\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}<$$

$$<\psi(n)(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p^{\prime}}}\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{a}{a-1}\Big{)}2^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Big{(}1+\pi^{2p^{\prime}}\frac{1}{2p^{\prime}-1}\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq$$

$$\leq 2(1+\pi^{2})\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{a}{a-1}\Big{)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (47)

У випадку $p^{\prime}=\infty$ зi спiввiдношення (43) маємо, що при $\eta(n)-n\geq a>1$ i $\mu(n)\geq b>2$

$$\|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}}=\|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\|_{\infty}\leq\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a}+\frac{1}{2}\Big{)}\psi(n)(\eta(n)-n)<$$

$$<2(1+\pi^{2})\Big{(}\frac{2b}{b-2}+\frac{a}{a-1}\Big{)}\psi(n)(\eta(n)-n).$$ (48)

Зi спiввiдношень (13), (15), (47) i (48) випливає справедливiсть нерiвностi (11). Теорему 1 доведено.

Наслiдок 1. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\lim\limits_{n\rightarrow\infty}(\eta(\psi,n)-n)=\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p\leq\infty}$. Тодi

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\mathcal{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}.$$

Неважко переконатися, що для функцiї ${\psi_{r,\alpha}(t)=\exp(-\alpha t^{r})},\ {\alpha>0},\ {r\in(0,1)}$

$$\eta(n)-n=\eta(\psi_{r,\alpha};n)-n=n\Big{(}\Big{(}1+\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}\Big{)}^{\frac{1}{r}}-1\Big{)},$$ (49)

$$\mu(n)=\mu(\psi_{r,\alpha};n)=\frac{n}{\eta(\psi_{r,\alpha};n)-n}=\frac{1}{\left(\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}+1\right)^{\frac{1}{r}}-1},$$

i, як показано в [7, с. 257–258], при

$$n\geq\max\Big{\{}1+\Big{(}\frac{2r\alpha}{\ln 2}\Big{)}^{\frac{1}{1-r}},1+2\Big{(}\frac{\ln 2}{\alpha(3^{r}-2^{r})}\Big{)}^{\frac{1}{r}}\Big{\}}$$

виконуються нерiвностi

$$\eta(n)-n\geq a(\alpha,r)>2,$$

$$\mu(n)\geq a(\alpha,r)>2,$$

де

$$a(\alpha,r)=\frac{\ln 2}{\alpha r}\Big{(}1+\Big{(}\frac{2r\alpha}{\ln 2}\Big{)}^{\frac{1}{1-r}}\Big{)}^{1-r},$$ (50)

$$b(\alpha,r)=\Big{(}\Big{(}\frac{\ln 2}{\alpha}\Big{(}1+2\Big{(}\frac{\ln 2}{\alpha(3^{r}-2^{r})}\Big{)}^{\frac{1}{r}}\Big{)}^{-r}+1\Big{)}^{\frac{1}{r}}-1\Big{)}^{-1}.$$ (51)

Тодi з теореми 1 випливає наступне твердження.

Наслiдок 2. Нехай ${r\in(0,1)},\ {\alpha>0}$, ${1\leq p\leq\infty}$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх $n$ таких, що

$$n\geq\max\Big{\{}1+\Big{(}\frac{2r\alpha}{\ln 2}\Big{)}^{\frac{1}{1-r}},1+2\Big{(}\frac{\ln 2}{\alpha(3^{r}-2^{r})}\Big{)}^{\frac{1}{r}}\Big{\}},$$ (52)

справедливi оцiнки

$$C_{a}\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1}{p}}\Big{(}\!\!\Big{(}1+\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}\Big{)}^{\frac{1}{r}}\!-\!1\!\Big{)}^{\frac{1}{p}}\leq{E}_{n}\Big{(}C^{\alpha,r}_{\beta,p}\Big{)}_{C}\leq C^{*}_{a,b}\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1}{p}}\Big{(}\!\!\Big{(}1+\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}\Big{)}^{\frac{1}{r}}\!-\!1\!\Big{)}^{\frac{1}{p}},$$ (53)

де величини $C_{a}$ i $C^{*}_{a,b}$ означаються формулами (6) i (7) при ${a=a(\alpha,r)}$, ${b=b(\alpha,r)}$, що заданi за допомогою рiвностей (50) i (51).

Теорема 2. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq s\leq\infty},\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$. Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$, таких, що ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ справедливi оцiнки

$$C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\leq{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq C^{*}_{a,b}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}},$$ (54)

де сталi $C_{a}$ i $C^{*}_{a,b}$ означаються формулами (6) i (7) вiдповiдно.

Доведення теореми 2. Згiдно з формулою (70) роботи [7] для довiльних ${\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$ при ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ має мiсце оцiнка

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\geq C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}},$$

в якiй величина $C_{a}$ означена рiвнiстю (6). Для оцiнки зверху найкращих наближень ${E}_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{s}$ розглянемо величину

$${\cal E}(L^{\psi}_{\beta,1};V_{n,\psi})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,1}}\|f(\cdot)-V_{n,\psi}(f;\cdot)\|_{s},\ \ 1\leq s\leq\infty,$$

де суми $V_{n,\psi}$ означаються формулою (8).

Оскiльки

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq{\cal E}(L^{\psi}_{\beta,1};V_{n,\psi})_{s},$$ (55)

то для доведення теореми 2 достатньо показати справедливiсть спiввiдношення

$${\cal E}(L^{\psi}_{\beta,1};V_{n,\psi})_{s}\leq C_{a,b}^{*}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}}.$$ (56)

Для цього використаємо iнтегральне зображення (13), яке у випадку $f\in L^{\psi}_{\beta,1}$ буде справедливим майже для всiх $x\in\mathbb{R}$, та нерiвнiсть (5.28) з [13, с. 43]. Тодi для довiльних $1\leq s\leq\infty$, одержимо

$${E}_{n}\big{(}L^{\psi}_{\beta,1}\big{)}_{s}\leq\frac{1}{\pi}\|\Psi^{*}_{\beta,n}(\cdot)\|_{s}\|\varphi(\cdot)\|_{1}\leq\frac{1}{\pi}\|\Psi^{*}_{\beta,n}(\cdot)\|_{s}.$$ (57)

Скориставшись спiввiдношеннями (47) i (48), поклавши $p^{\prime}=s$, з (57) отримуємо (56). Теорему 2 доведено.

Наслiдок 3. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\lim\limits_{n\rightarrow\infty}(\eta(\psi,n)-n)=\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq s\leq\infty}$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$. Тодi

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp\mathcal{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}}.$$

Наслiдок 4. Нехай ${r\in(0,1)},\ {\alpha>0}$, ${1\leq s\leq\infty}$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх $n\in\mathbb{N}$ таких, що задовольняють умову (52), справедливi оцiнки

$$C_{a}\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}\Big{(}\!\!\Big{(}1+\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}\Big{)}^{\frac{1}{r}}\!-\!1\!\Big{)}^{\frac{1}{s^{\prime}}}\leq{E}_{n}(L^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}\leq C^{*}_{a,b}\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}\Big{(}\!\!\Big{(}1+\frac{\ln 2}{\alpha n^{r}}\Big{)}^{\frac{1}{r}}\!-\!1\!\Big{)}^{\frac{1}{s^{\prime}}},$$

де величини $C_{a}$ i $C^{*}_{a,b}$ означаються формулами (6) i (7) при ${a=a(\alpha,r)}$, $b=b(\alpha,r)$, якi заданi рiвностями (50) i (51).

З рiвностi (49) для величини $\eta(\psi_{r,\alpha};n)-n$ неважко одержати двостороннi оцiнки

$$\frac{\ln 2}{\alpha r}n^{1-r}\leq\eta(\psi_{r,\alpha};n)-n\leq(1+\ln 2^{1/\alpha})^{\frac{1-r}{r}}\frac{\ln 2}{\alpha r}n^{1-r},\ \alpha>0,\ r\in(0,1),\ \ n\in\mathbb{N}.$$ (58)

З наслiдкiв 2 i 4 та формули (58) випливають порядковi рiвностi

$${E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p})_{C}\asymp\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1-r}{p}},\ \ \ \ 1\leq p\leq\infty,$$

$${E}_{n}(L^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}\asymp\exp\left(-\alpha n^{r}\right)n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}},\ \ \ {1\leq s\leq\infty},\ {\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1}.$$

Спiвставляючи спiввiдношення (2) i (3) з (5) i (54) вiдповiдно, при виконаннi умов теорем 1 та 2 можна записати оцiнки

$$C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}\leq{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq C_{a,b}(p)\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},$$

$$C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\leq{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq C_{a,b}(s^{\prime})\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}},\ \ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$$

де

$$C_{a,b}(p)=\min\big{\{}(2p)^{1-\frac{1}{p}}\ C_{a,b},\ C^{*}_{a,b}\big{\}},$$

а величини $C_{a,b}$ i $C_{a,b}^{*}$ означенi формулами (4) i (7) вiдповiдно.

Обчислення показують, що при невеликих значеннях $p\ (1\leq p\leq 7)$, $\ \ {C_{a,b,p}=(2p)^{1-\frac{1}{p}}}\ C_{a,b}$, а при великих $p\ (p\geq 26)$, $\ \ {C_{a,b,p}=C^{*}_{a,b}}$.

E-mail: serdyuk@imath.kiev.ua, tania_-stepaniuk@ukr.net