Анотацiя
Найдены равномерные относительно параметра оценки сверху наилучших приближений
тригонометрическими полиномами классов периодических функций
, порождаемых последовательностями , убывающих к нулю быстрее любой
степенной функции.
Полученные оценки точны по порядку и содержат выраженные в явном виде постоянные, зависящие только от функции
.
Аналогичные оценки установлены для наилучших приближений классов
в метриках пространств , .
We find uniform with respect to parameter upper estimations of best approximations by trigonometric polynomials of classes of periodic functions generated by
sequences , that decrease to nought
faster than any power function. Obtained estimations are exact for order and have constants that are written in explicit form and
depend on function only.
We obtain analogical estimations for best approximations of classes
in metrics of spaces , .
Оцiнки найкращих наближень класiв нескiнченно
диференцiйовних функцiй в рiвномiрнiй та iнтегральних метриках
А. С. Сердюк1, Т. А. Степанюк2
1Iнститут математики НАН
України, Київ
2Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi
Українки, Луцьк
Нехай — простiр –перiодичних неперервних функцiй, у
якому норма задається за допомогою рiвностi ; — простiр
–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з нормою
; ,
, — простiр –перiодичних сумовних в –му
степенi на функцiй , в якому норма задана формулою
Нехай, далi, ,
—
множина всiх –перiодичних функцiй , котрi майже для всiх
зображуються за допомогою згортки
|
|
|
(1) |
де
— сумовна на функцiя, ряд Фур’є якої має вигляд
|
|
|
а
|
|
|
Функцiю
в зображеннi (1), згiдно з О.I. Степанцем [1, с. 132], називають –похiдною
функцiї i позначають через .
Пiдмножину неперервних функцiй iз позначають через .
Послiдовностi що визначають класи
та , зручно розглядати як звуження на множину
натуральних чисел деяких додатних, неперервних, опуклих
донизу функцiй неперервного аргументу таких, що Множину всiх таких
функцiй позначатимемо через .
Наслiдуючи О.I. Степанця (див., наприклад, [1, с.
160]), кожнiй функцiї поставимо у вiдповiднiсть
характеристики
|
|
|
де — обернена до функцiя i покладемо
|
|
|
Якщо , то (див., наприклад,
[2, с. 97]) функцiя спадає до нуля швидше довiльної степеневої функцiї, тобто:
|
|
|
Це означає, що за умови , ряд Фур’є довiльної функцiї iз
можна диференцiювати довiльне число разiв i в результатi будемо одержувати рiвномiрно збiжнi ряди. Отже, класи при
складаються з нескiнченно диференцiйовних функцiй.
З iншого боку, як
показано в [3, с. 1692], для кожної
нескiнченно диференцiйовної, –перiодичної функцiї можна
вказати функцiю з множини таку,
що для довiльних .
Iз множини видiляють пiдмножини i ; — множина функцiй
, для яких величина
обмежена зверху, тобто iснує стала така,
що , а — множина функцiй , для яких величина обмежена знизу
деяким додатним числом, тобто iснує стала така, що
.
Типовими представниками множини є
функцiї ,
причому, якщо , то ,
а якщо , то .
Класи та , що породжуються функцiями
будемо позначати через та вiдповiдно.
Нехай, далi, та — найкращi наближення класiв
та в метриках просторiв та , тобто величини вигляду
|
|
|
|
|
|
де — пiдпростiр усiх тригонометричних
полiномiв порядку не вищого за .
Дана робота присвячена
знаходженню точних порядкових оцiнок величин i при
i .
В роботi [2, с. 225] (див. також [4, с. 48]) встановлено точнi порядковi
оцiнки величин , , при , , а також
при ,
.
У випадку або в [5]
встановлено асимптотичнi рiвностi при для величин
, i .
Якщо ж для послiдовностi
виконуються умови: 1) ,
; 2) , то при , , в [6] отримано
точнi значення величин для довiльних
i .
В роботi
[7] знайдено порядковi оцiнки величин
i
у випадку,
коли ,
.
При цьому для оцiнок зверху для найкращих наближень i використовувались вiдповiдно величини
|
|
|
|
|
|
де — частиннi суми Фур’є порядку функцiї .
Було показано справедливiсть нерiвностей
|
|
|
(2) |
|
|
|
(3) |
де
|
|
|
(4) |
Крiм того, в [7] доведено, що при
,
суми Фур’є забезпечують порядок найкращих наближень тригонометричними полiномами, тобто
|
|
|
|
|
|
(тут i надалi запис означає iснування
додатних сталих i таких, що , ).
Зазначимо, що порядкова рiвнiсть у випадку встановлена в роботi [8].
Крiм того, у роботах [9] i [10]
при , та , за умови збiжностi ряду
знайдено точнi значення величин
для всiх i .
Водночас, суми Фур’є, як апарат наближення, не дозволяють записати рiвномiрних вiдносно параметрiв та оцiнок зверху для величин та . Цей факт зумовлений тiєю обставиною, що при та за умови
|
|
|
де (див., наприклад, [1, с. 264, 285] та
[4, с. 86,87].
В данiй роботi побудовано лiнiйний метод наближення , що дозволяє записати рiвномiрнi вiдносно параметрiв i оцiнки зверху найкращих наближень
i при i .
Показано, що знайденi оцiнки є точними за порядком i
мiстять вираженi в явному виглядi сталi, якi залежать лише вiд функцiї
.
Теорема 1. Нехай ,
, . Тодi для
таких, що справедливi
оцiнки
|
|
|
(5) |
де
|
|
|
(6) |
|
|
|
(7) |
Доведення теореми 1. Згiдно з формулою (33)
роботи [7] для довiльної при
має мiсце оцiнка
|
|
|
в якiй величина означена рiвнiстю(6). Для знаходження оцiнки зверху величини
розглянемо
лiнiйний метод наближення функцiй з множини наступного вигляду:
|
|
|
(8) |
де
|
|
|
(9) |
(тут i надалi — цiла частина дiйсного числа ).
Зауважимо, що суми (8) є частинним випадком узагальнених сум
Валле Пуссена , тобто полiномiв вигляду (див., наприклад, [11]:
|
|
|
де
|
|
|
а — довiльно монотонно зростаюча послiдовнiсть додатних
чисел . Поклавши
i , одержимо
.
Розглянемо величину
|
|
|
Оскiльки
|
|
|
(10) |
то для доведення теореми 1 достатньо показати, що при , має мiсце
спiввiдношення
|
|
|
(11) |
де означаються рiвнiстю (7).
Згiдно з [2, с. 51] для усiх має мiсце
рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(12) |
де означаються формулою
(9). Iз (12) i (9), отримаємо
|
|
|
(13) |
де
|
|
|
|
|
|
(14) |
Згiдно з твердженнями 8.1 i 8.2 роботи [1, с. 137–138] маємо, що для будь-якої функцiї виконується нерiвнiсть
|
|
|
(15) |
Оцiнимо зверху величину .
Позначивши
|
|
|
(16) |
з (14) одержуємо
|
|
|
|
|
|
(17) |
Далi скористаємось наступним твердженням роботи [7].
Лема 1. Нехай , а
— деяка послiдовнiсть дiйсних чисел.
Тодi для довiльних має мiсце рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(18) |
Поклавши в умовах леми 1 , ,
iз (18) отримаємо
|
|
|
(19) |
Iз (17) i (19) випливає рiвнiсть
|
|
|
(20) |
Застосовуючи до останнього доданку з правої частини
рiвностi (20) перетворення Абеля, одержимо, що при довiльному
|
|
|
(21) |
де .
Згiдно з (20) i (21)
|
|
|
(22) |
В силу вiдомої формули
|
|
|
(23) |
(див., наприклад, [12, с. 43]), при , , маємо
|
|
|
|
|
|
(24) |
З (24) i (22)
одержуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(25) |
Застосуємо перетворення Абеля до першої суми з правої
частини рiвностi (25), внаслiдок чого запишемо
|
|
|
|
|
|
(26) |
де .
Оскiльки
|
|
|
(27) |
то в силу (23)
|
|
|
(28) |
З (26)–(28) маємо
|
|
|
(29) |
Оскiльки , то
|
|
|
(30) |
Оцiнимо значення величини . Для цього нам знадобиться наступне твердження.
Лема 2. Нехай , . Тодi
|
|
|
(31) |
Доведення леми. Згiдно з [1, с. 165]
справедливе спiввiдношення
|
|
|
(32) |
З правої частини (32) випливає, що
|
|
|
(33) |
Згiдно з формулою (11) роботи [7]
для довiльної функцiї
при
має мiсце спiввiдношення
|
|
|
(34) |
тому з (33) отримуємо
|
|
|
(35) |
З iншого боку, в силу (32) i (34)
|
|
|
(36) |
Оскiльки
|
|
|
(тут i надалi ), то
|
|
|
(37) |
Згiдно з формулою (13) роботи [7] для довiльної
при
|
|
|
(38) |
Тому з (37) i (38) випливає
|
|
|
(39) |
Об’єднавши (36) i (39), отримуємо твердження леми. Лему
доведено.
В силу (30) i (31) маємо
|
|
|
(40) |
Згiдно з лемою 2 роботи [7] якщо
, , , то
|
|
|
(41) |
З (29), (40), i (41)
випливає нерiвнiсть
|
|
|
(42) |
Покажемо також, що при i для довiльних виконується
нерiвнiсть
|
|
|
(43) |
З (14) маємо
|
|
|
(44) |
Вiдповiдно до формули (30) роботи [7] для довiльних
при i
|
|
|
(45) |
Крiм того, як неважко переконатись,
|
|
|
|
|
|
(46) |
З (44)—(46), отримуємо нерiвнiсть (43).
Враховуючи (42), (43) а також нерiвностi
|
|
|
маємо, що при , i
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(47) |
У випадку зi спiввiдношення (43) маємо, що при i
|
|
|
|
|
|
(48) |
Зi спiввiдношень (13), (15), (47) i (48)
випливає справедливiсть нерiвностi (11).
Теорему 1 доведено.
Наслiдок 1. Нехай
,
, , . Тодi
|
|
|
Неважко переконатися, що для функцiї
|
|
|
(49) |
|
|
|
i, як показано в [7, с. 257–258], при
|
|
|
виконуються нерiвностi
|
|
|
|
|
|
де
|
|
|
(50) |
|
|
|
(51) |
Тодi з теореми 1 випливає наступне твердження.
Наслiдок 2. Нехай , i . Тодi для всiх таких, що
|
|
|
(52) |
справедливi оцiнки
|
|
|
(53) |
де величини i
означаються формулами (6) i (7) при
, , що заданi за допомогою
рiвностей (50) i (51).
Теорема 2. Нехай ,
, . Тодi для довiльних , таких, що справедливi оцiнки
|
|
|
(54) |
де сталi i означаються
формулами (6) i (7) вiдповiдно.
Доведення теореми 2. Згiдно з формулою (70) роботи [7] для довiльних
при має мiсце оцiнка
|
|
|
в якiй величина означена рiвнiстю (6). Для оцiнки зверху найкращих наближень
розглянемо величину
|
|
|
де суми означаються формулою (8).
Оскiльки
|
|
|
(55) |
то для доведення теореми 2 достатньо показати справедливiсть спiввiдношення
|
|
|
(56) |
Для цього використаємо iнтегральне зображення (13), яке у випадку буде справедливим майже для всiх , та
нерiвнiсть (5.28) з [13, с. 43]. Тодi для довiльних , одержимо
|
|
|
(57) |
Скориставшись спiввiдношеннями (47) i (48), поклавши , з (57) отримуємо
(56).
Теорему 2 доведено.
Наслiдок 3. Нехай
,
, , , .
Тодi
|
|
|
Наслiдок 4. Нехай , , , . Тодi
для всiх таких, що задовольняють умову (52),
справедливi оцiнки
|
|
|
де величини i
означаються формулами (6) i (7) при
, , якi заданi рiвностями (50) i (51).
З рiвностi (49) для величини неважко одержати двостороннi оцiнки
|
|
|
(58) |
З наслiдкiв 2 i 4 та формули (58) випливають
порядковi рiвностi
|
|
|
|
|
|
Спiвставляючи спiввiдношення (2) i
(3) з (5) i (54) вiдповiдно, при
виконаннi умов теорем 1 та 2 можна записати оцiнки
|
|
|
|
|
|
де
|
|
|
а величини i означенi формулами (4) i (7) вiдповiдно.
Обчислення показують, що при невеликих значеннях , , а при великих , .
Лiтература
-
[1]
Степанец А.И.
Методы теории приближений. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — 40.
— Ч.I. — 427 с.
-
[2]
Степанец А.И.
Классификация и приближение периодических функций. — Киев: Наук. думка — 1987. — 268 c.
-
[3]
Степанец А.И., Сердюк А.С., Шидлич А.Л.
Классификация бесконечно дифференцируемых функций
// Укр. мат. журн. — 2008.
— 60, №12. — С. 1686–1708.
-
[4]
Степанец А.И.
Методы теории приближений. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — 40.
— Ч.II. — 468 с.
-
[5]
Сердюк А.С.
Про один лiнiйний метод наближення перiодичних
функцiй// Зб. праць Iн-ту матем. НАН України. — 2004. — Т.1, №1.
— С. 294–336.
-
[6]
Сердюк А.С.
Про найкраще наближення на класах згорток перiодичних функцiй
// Теорiя наближення та її застосування: Пр. Iн-ту математики НАН України. Т.41. —
Київ: Iн-т математики НАН України, 2002.
— С. 168–189.
-
[7]
Сердюк А.С., Степанюк Т.А.
Порядковi оцiнки найкращих
наближень i наближень сумами Фур’є класiв нескiнченно
диференцiйовних функцiй// Зб. праць Iн-ту матем. НАН України. —
2013. — 10, №1.
— С. 255–282.
-
[8]
Романюк В.С.
Дополнения к оценкам приближения суммами Фурье классов бесконечно
дифференцируемых функций // Екстремальнi задачi теорiї функцiй та
сумiжнi питання: Працi Iн-ту математики НАН України.
— 2003. — 46,
— С. 131–135.
-
[9]
Сердюк А.С., Соколенко I.В.
Рiвномiрнi наближення класiв –диференцiйовних функцiй лiнiйними методами
// Зб. праць Iн-ту матем. НАН України. — 2011. — 8, №1.
— С. 181–189.
-
[10]
Сердюк А.С., Соколенко I.В.
Наближення лiнiйними методами
класiв –диференцiйовних функцiй
// Зб. праць Iн–ту матем. НАН України. — 2013. — 10, №1.
— С. 245–254.
-
[11]
Serdyuk A.S., Ovsii Ie.Yu.
Uniform approximation of periodical functions by trigonometric sums of a special type
// Arxiv preprint, arXiv:1212.3769, 2013.
— 14 p.
-
[12]
Градштейн И.С., Рыжик И.М.
Таблицы интегралов, сумм, рядов и произведений. — М.: Физматиз, 1962. — 1100 с.
-
[13]
Корнейчук Н.П.
Точные константы в теории приближения. — М.:
Наука, 1987. — 424 с.