Анотацiя
We obtain the estimates of steady rates of deviations of the de
Vallée Poussin sums and interpolation analogues of sums of
Vallée Poussin from the functions that belong to the space
and are
represented through the best approximations of
-differentiable functions of this sort by
trigonometric polynomials in the metric .
Одержано оцiнки норм вiдхилень сум Валле Пуссена та їх
iнтерполяцiйних аналогiв вiд функцiй з множин
, якi виражаються
через найкращi наближення -похiдних таких
функцiй тригонометричними полiномами в метрицi простору .
НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ
IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ
-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ
В. А. Войтович, А. П. Мусiєнко
Iнститут
математики НАН України, Київ
Робота є продовженням дослiджень [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10] по вивченню
апроксимативних властивостей сум Валле Пуссена або їх
iнтерполяцiйних аналогiв
[11, 12, 13, 14]
на класах -диференцiйовних функцiй.
Нехай , , — простiр -перiодичних
сумовних в –му степенi на функцiй з
нормою — простiр
вимiрних i iстотно обмежених -перiодичних функцiй з
нормою — простiр неперервних -перiодичних функцiй
в якому норма задається рiвнiстю
Нехай — -перiодична, сумовна функцiя () i
|
|
|
— її ряд Фур’є. Нехай, далi i — довiльнi послiдовностi дiйсних чисел. Якщо ряд
|
|
|
є рядом Фур’є деякої сумовної функцiї , то цю функцiю
називають -похiдною функцiї i позначають
через [15, c. 33].
Множину всiх функцiй , якi мають –похiдну,
позначають через . Якщо i в той же час
, де
— деяка пiдмножина з , то записують
. Якщо
, то функцiю називають
-iнтегралом функцiї , при цьому записують
. Покладемо
,
. Означення –похiдних та
–iнтегралiв та класiв
та
належать О.I. Степанцю
[16, c. 112].
Надалi будемо вважати, що послiдовнiсть , яка породжує
класи i
, задовольняє умову (), тобто додатна i така, що
|
|
|
(1) |
У випадку, коли множини
складаються з функцiй,
регулярних в усiй комплекснiй площинi, тобто з цiлих функцiй.
Вiдомо [16, c. 144], що класи
складаються з функцiй, якi
майже при всiх можна зобразити у виглядi згортки
|
|
|
(2) |
з сумовним ядром , ряд Фур’є якого має
вигляд
|
|
|
Якщо ж , то рiвнiсть
(2) виконується для всiх .
Одиничну кулю простору позначимо
через i покладемо , .
Нехай пiдпростiр тригонометричних полiномiв , порядок яких не
перевищує . Величина
|
|
|
є найкращим наближенням функцiї в метрицi
простору тригонометричними полiномами порядку . Далi в
ролi виступатимуть простори або .
Позначимо через суми Валле Пуссена функцiї , тобто полiноми вигляду
|
|
|
де — частиннi суми Фур’є порядку функцiї
, а — певний натуральний параметр, .
При суми Валле Пуссена є частинними сумами
Фур’є порядку , якщо ж , то суми
перетворюються у вiдомi суми Фейєра
порядку :
|
|
|
Крiм звичайних сум Валле Пуссена будемо розглядати
їх iнтерполяцiйнi аналоги .
Нехай . Через будемо позначати тригонометричний полiном порядку
, що iнтерполює у точках
, , тобто
такий, що
|
|
|
Iнтерполяцiйний тригонометричний полiном ,
можна записати в такий спосiб (див., наприклад, [19, c. 13–14]):
|
|
|
(3) |
де
|
|
|
(4) |
|
|
|
(5) |
Полiноми
|
|
|
(6) |
де
|
|
|
(7) |
, , а i
означенi формулами (4) та (5)
вiдповiдно, називають iнтерполяцiйними аналогами сум Валле Пуссена
з параметрами та . При суми
спiвпадають з
iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами
. У випадку суми
перетворюються в
iнтерполяцiйнi суми Фейєра порядку
:
|
|
|
де
|
|
|
В загальному випадку iнтерполяцiйнi суми
виражаються через суми
наступним чином
|
|
|
Позначимо через i величини вигляду
|
|
|
|
|
|
В роботi встановлено асимптотично непокращуванi аналоги
нерiвностей типу Лебега для вiдхилень сум та
на множинах
при ,
i .
Теорема 1. Нехай ,
. Тодi для довiльних , , ,
справедлива нерiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(8) |
При цьому для будь-якої функцiї ,
i довiльних , в
множинi , ,
знайдеться функцiя така, що
,
i для неї при виконується рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(9) |
У (S0.Ex13) i (S0.Ex14) , коефiцiєнти
визначаються рiвнiстю
|
|
|
(10) |
а — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх
розглядуваних параметрiв.
Доведення теореми 1. Доведення
будемо проводити за схемою, яка запропонована в теоремi 1 роботи
[10]. Нехай , . Тодi в кожнiй точцi
(див., наприклад, [20, c. 810]) має мiсце
iнтегральне зображення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(11) |
де означається рiвнiстю
|
|
|
(12) |
Функцiї та
ортогональнi до будь-якого тригонометричного
полiнома порядку не вищого , тому в силу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(13) |
де
|
|
|
(14) |
Обравши в (S0.Ex17) у ролi полiном
найкращого наближення в просторi
функцiї та використовуючи формулу (10) i
нерiвнiсть Гельдера
|
|
|
|
|
|
(15) |
(див., наприклад, [21, c. 43]), iнтеграли рiвностi
(S0.Ex17) оцiнимо наступним чином:
|
|
|
|
|
|
(16) |
|
|
|
|
|
|
(17) |
Об’єднуючи (S0.Ex20) i (S0.Ex21) отримуємо
(S0.Ex13).
Доведемо другу частину теореми. З iнтегрального зображення
(S0.Ex15) i факту ортогональностi функцiї
до будь-якого тригонометричного полiнома
випливає, що для довiльної
функцiї ,
, ,
виконується рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(18) |
Враховуючи (S0.Ex22), щоб переконатися в справедливостi
(S0.Ex14) досить показати, що якою б не була функцiя
знайдеться функцiя
, для якої при всiх
,
|
|
|
(19) |
i, крiм того, має мiсце рiвнiсть
|
|
|
(20) |
В якостi розглянемо функцiю
|
|
|
|
|
|
(21) |
Для неї
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(22) |
Крiм того, оскiльки для довiльного
|
|
|
|
|
|
то на пiдставi теореми 1.4.5 роботи [21, c. 28] робимо
висновок, що полiном є полiномом
найкращого наближення функцiї в метрицi простору . Отже, з урахуванням (S0.Ex25),
|
|
|
(23) |
В силу (S0.Ex24),
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З останнiх спiввiдношень випливає (20). Теорему 1
доведено.
Теорема 2. Нехай ,
, . Тодi для довiльних , ,
справедлива нерiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(24) |
При цьому для будь-якої функцiї i довiльних , знайдеться
функцiя така, що
i для неї при виконується рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(25) |
У (S0.Ex35) i (S0.Ex36) коефiцiєнти
визначаються рiвнiстю (10), а
— величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх
розглядуваних параметрiв.
Доведення теореми 2 будемо
проводити за схемою, яка запропонована в теоремi 2 роботи
[10]. Нехай . Виходячи з (S0.Ex15), та
враховуючи факт ортогональностi функцiї до
будь-якого полiнома порядку не вищого за , можемо
записати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(26) |
де i визначаються рiвностями
(10) i (14) вiдповiдно.
Обравши в (S0.Ex37) у ролi полiном
найкращого наближення в просторi функцiї
i застосувавши нерiвнiсть
(S0.Ex19) при , отримуємо оцiнку
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(27) |
де
|
|
|
(28) |
Як випливає з роботи С.О. Теляковського [22, c.
512–513],
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(29) |
Спiввiдношення (S0.Ex40) i (S0.Ex45) доводять
нерiвнiсть (S0.Ex35).
Доведемо другу частину теореми. Виходячи з iнтегрального
зображення (S0.Ex37) i використовуючи факт ортогональностi
функцiї
до будь-якого тригонометричного полiнома порядку не
вищого , для довiльної функцiї з множини
, ,
виконується рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(30) |
Для доведення (S0.Ex36), з урахуванням (S0.Ex47),
досить встановити, що для довiльної iснує функцiя
для якої при всiх ,
|
|
|
i, крiм того, при має мiсце рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(31) |
Покладемо
|
|
|
i через позначимо -перiодичну функцiю,
яка збiгається з скрiзь, за виключенням
-околiв () точок
, де вона лiнiйна i її графiк сполучає точки
i . Функцiя неперервна i
у точках перiоду
досягає по
абсолютнiй величинi максимального значення, яке дорiвнює
,
почергово змiнюючи знак. Тому її полiном найкращого рiвномiрного наближення порядку не вищого ,
згiдно з критерiєм Чебишова, є полiном, що тотожно дорiвнює нулю i, отже,
|
|
|
(32) |
Враховуючи (S0.Ex19) i (32), одержуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(33) |
де визначається рiвнiстю (28).
Iз нерiвностi (19) роботи [22], випливає оцiнка
|
|
|
|
|
|
(34) |
З iншого боку,
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(35) |
де
|
|
|
|
|
|
(36) |
Оскiльки , то для досить великих номерiв
справджується нерiвнiсть i,
отже,
|
|
|
(37) |
то вибравши настiльки малим, щоб виконувалась умова
|
|
|
(38) |
iз (37) одержимо оцiнку
|
|
|
(39) |
Оскiльки
,
то врахувавши розклад функцiй та
в ряд Фур’є отримаємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(40) |
Iз формул (S0.Ex54)–(S0.Ex58), (39)
i (S0.Ex62) випливає, що для функцiї
у якiй параметр задовольняє
умову (38), при має мiсце
рiвнiсть (S0.Ex51), а отже, i (S0.Ex36). Теорему
2 доведено.
Далi, розглянемо аналоги теорем 1 та 2 для величини
.
У випадку , тобто коли суми є
iнтерполяцiйними полiномами , нерiвностi
типу Лебега на класах цiлих функцiй встановленi в роботi
[14]. Тому ми розглянемо лише випадок .
Теорема 3. Нехай ,
. Тодi для довiльних , , ,
справедлива нерiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(41) |
При цьому для будь-якої функцiї ,
i довiльних , в
множинi , ,
знайдеться функцiя така, що
,
i для неї при виконується рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(42) |
У (S0.Ex65) та (S0.Ex66) , коефiцiєнти
означаються рiвнiстю (10), а
— величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх
розглядуваних параметрiв.
Теорема 4. Нехай ,
. Тодi для довiльних i будь–яких ,
справедлива нерiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(43) |
При цьому для будь-якої функцiї i довiльних , в множинi
, знайдеться функцiя
така, що
,
i для неї при виконується рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(44) |
де коефiцiєнти означаються рiвнiстю
(10), а — величини, рiвномiрно обмеженi
вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.
Оскiльки доведення теорем 3 та 4 не вiдрiзняються, тому проведемо
їх разом.
Доведення теорем 3 та 4. Нехай , ,
. В лемi 2 роботи [23]
встановлено, що коли ,
, то для довiльної функцiї , в кожнiй точцi мають мiсце рiвностi
|
|
|
(45) |
де — величина,
рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.
З урахуванням формули (S0.Ex17) запишемо (45) в
такому виглядi:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(46) |
Застосувавши нерiвнiсть
|
|
|
(47) |
(див., наприклад, [21, с. 391]), та рiвностi
(S0.Ex20) та (S0.Ex21), отримаємо (S0.Ex65) та
(S0.Ex67).
Доведемо тепер рiвностi (S0.Ex66) та (S0.Ex68). Розглянемо
спочатку випадок . Як показано в доведеннi
теореми 1, для функцiї ,
означеної рiвнiстю (S0.Ex24), при всiх ,
|
|
|
i, крiм того, має мiсце рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(48) |
де . Тому з (45) та
(S0.Ex72) випливає рiвнiсть (S0.Ex66).
Розглянемо випадок, коли . Як показано в доведеннi
теореми 2, для функцiї
,
означеної в доведеннi другої частини теореми 2, при всiх
,
|
|
|
i, крiм того, має мiсце рiвнiсть
|
|
|
|
|
|
(49) |
де . Тому з
(45) та (S0.Ex74) випливає рiвнiсть (S0.Ex66).
Теореми 3 та 4 доведено.
Оскiльки для сум
, якi фiгурують
в теоремах 1 — 4, мають мiсце рiвностi
|
|
|
|
|
|
(50) |
то, як неважко переконатися, для них справедлива наступна оцiнка
зверху:
|
|
|
|
|
|
Отже, в спiввiдношеннях (S0.Ex13) i (S0.Ex14)
теореми 1, спiввiдношеннях (S0.Ex35) i
(S0.Ex36) теореми 2, спiввiдношеннях (S0.Ex65) i
(S0.Ex66) теореми 3 та спiввiдношеннях (S0.Ex67) i
(S0.Ex68) теореми 4 величини
можна
замiнити на
, .
Зауваження. При теореми 1 та 2 встановленi в роботi
[10]].
-
1.
-
2.
Сердюк А.С. Наближення iнтегралiв
Пуассона сумами Валле Пуссена // Укр. мат. журн. – 2004. – 56, №1. – C. 97–107.
-
3.
Сердюк А.С., Овсiй Є.Ю. Наближення на
класах цiлих функцiй сумами Валле Пуссена // Теорiя наближення
функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн-ту математики НАН
України. – 2008. – 5, №1. – С. 334–351.
-
4.
Сердюк А.С. Наближення iнтегралiв Пуассона
сумами Валле Пуссена в рiвномiрнiй та iнтегральних метриках
// Доп. НАН України – 2009. – №6. – C. 34–39.
-
5.
Сердюк А.С. Приближение интегралов Пуассона
суммами Валле Пуссена в равномерной и интегральных метриках //
Укр. мат. журн. – 2010. – 62, №12. – C. 1672–1686.
-
6.
Serdyuk A.S., Ovsii Ie.Yu. Uniform
approximation of Poisson integrals of functions from the class
by de la Vallée Poussin sums // Analysis
Mathematica. – 2012. – 38, № 4. – P. 305–325.
-
7.
Serdyuk A.S., Ovsii Ie.Yu., Musienko A.P.
Approximation of classes of analytic functions by de la Vallée
Poussin sums in uniform metric // Rendiconti di Matematica –
2012. – 32. – P. 1—15.
-
8.
Сердюк А.С., Мусiєнко А.П. Нерiвностi
типу Лебега для сум Валле Пуссена при наближеннi iнтегралiв
Пуассона // Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб.
праць Iн-ту математики НАН України. – 2010. – 7, №1. –
С. 298–316.
-
9.
Сердюк А.С., Мусiєнко А.П.
Нерiвностi типу Лебега для сум Валле Пуссена на множинах
аналiтичних функцiй // Укр. мат. журн. – 2013. – 65,
№4. – C. 522–537.
-
10.
Сердюк А.С., Мусiєнко А.П.
Нерiвностi типу Лебега для сум Валле Пуссена на множинах цiлих
функцiй // Укр. мат. журн. – 2013. – 65, №5. –
C. 630–642.
-
11.
Степанец А.И., Сердюк А.С. Приближение периодических
аналитических функций интерполяционными тригонометрическими
многочленами// Укр. мат. журн. – 2000. – 52, №12. –
C.1689–1701.
-
12.
Сердюк А.С. Наближення перiодичних аналiтичних функцiй
iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами в метрицi простору
// Укр. мат. журн. – 2002. – 54, №5. – C. 1692–1700.
-
13.
Сердюк А.С. Наближення класiв
аналiтичних функцiй сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi
// Укр. мат. журн. – 2005.– 57, №8. – C.1079–1096.
-
14.
Сердюк А.С. Наближення iнтерполяцiйними
тригонометричними полiномами на класах перiодичних аналiтичних
функцiй / / Укр. мат. журн. – 2012. – 64, №5. –
С. 698–712.
-
15.
Степанец А.И. Классификация и приближение
периодических функций. – Киев: Наук. думка, 1987. – 268 c.
-
16.
Степанец А.И. Методы теории
приближений В 2 ч. // Працi Iн-ту математики НАН України. –
2002. – 40. ч.I. – 427 с.
-
17.
Ch. de la Vallée Poussin. Lecons sur
l’approximation des fonctions d’une variable réelle. – Paris:
Gautier-Villars, 1919. – 150 p.
-
18.
Степанец А.И. Методы теории
приближений: В 2 ч. // Працi Iн-ту математики НАН України. –
2002. – 40. ч.II. – 424 с.
-
19.
Зигмунд А. Тригонометрические ряды: В 2 т. –
М.: Мир, 1965. – 2. – 538 с.
-
20.
Рукасов В.И. Приближение суммами Валле
Пуссена классов аналитических функций / / Укр. мат. журн. – 2003.
– 55, №6. – С. 806–816.
-
21.
Корнейчук Н.П. Точные константы в теории приближения.
– М.: Наука, 1987. – 422 c.
-
22.
Теляковский С.А. О приближении суммами
Фурье функций высокой гладкости// Укр. мат. журн.– 1989.– 41, №4.– C. 510–518.
-
23.
Сердюк А.С., Войтович В.А. Наближення
класiв цiлих функцiй iнтерполяцiйними аналогами сум Валле Пуссена
// Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання : Зб. праць Iн-ту
математики НАН України. – 2010. – 7, №1. – С.
274–297.