Анотацiя

We obtain order-exact estimates for uniform approximations by using Zygmund sums $Z^{s}_{n}$ of classes $C^{\psi}_{\beta,p}$ of $2\pi$-periodic continuous functions $f$ representable by convolutions of functions from unit balls of the space $L_{p}$, $1<p<\infty$, with a fixed kernels $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$. In addition, we find a set of allowed values of parameters (that define the class $C^{\psi}_{\beta,p}$ and the linear method $Z^{s}_{n}$) for which Zygmund sums and Fejer sums realize the order of the best uniform approximations by trigonometric polynomials of those classes.

Одержано точнi за порядком оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда $Z^{s}_{n}$ на класах $C^{\psi}_{\beta,p}$ $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $f$, якi зображуються у виглядi згортки функцiй, що належать одиничним кулям просторiв $L_{p}$, $1<p<\infty$, з фiксованими твiрними ядрами $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$. Вказано множину допустимих значень параметрiв (що визначають класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ та лiнiйний метод $Z^{s}_{n}$) при яких суми Зигмунда, а також суми Фейєра, забезпечують порядок найкращих рiвномiрних наближень тригонометричними полiномами на вказаних класах.

Нехай $L_{p}$, $1\leq p\leq\infty$ — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $f$ зi скiнченною нормою $\|f\|_{p}$, де при $p\in[1,\infty)$

$$\|f\|_{p}=\Big{(}\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big{)}^{\frac{1}{p}},$$

а при $p=\infty$

$$\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|;$$

$C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|$.

Нехай, далi, $L^{\psi}_{\beta,p}$,  $1\leq p<\infty$ — клас $2\pi$-перiодичних функцiй $f(x)$, що майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ представляються згортками

$$f(x):=\frac{a_{0}}{2}+(\Psi_{\beta}\ast\varphi)(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\perp 1,$$ (1)

де $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, а $\Psi_{\beta}(t)$ — сумовна на $[0,2\pi)$ функцiя, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)},\ \psi(k)>0,\ \beta\in\mathbb{R}.$$ (2)

Функцiю $\varphi$ в зображеннi (1), згiдно з О.I. Степанцем [2], с. 132), називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\psi}_{\beta}$.

Якщо $\psi(k)=k^{-r}$, $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, то класи $L^{\psi}_{\beta,p}$ є класами Вейля-Надя i позначаються через $W^{r}_{\beta,p}$. При $\beta=r$,  $r\in\mathbb{N}$ останнi класи є вiдомими класами $W^{r}_{p}$.

Якщо твiрне ядро $\Psi_{\beta}$ класу $L^{\psi}_{\beta,p}$, $1\leq p\leq\infty$ задовольняє включенню $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=\leavevmode\nobreak\ 1$, то $L^{\psi}_{\beta,p}\subset L_{\infty}$, а згортки виду (1) є неперервними функцiями (див. твердження 3.8.1 та 3.8.2 роботи [2], с. 137, 138). Тому клас усiх функцiй $f$ виду (1), для яких $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$ будемо позначати через $C^{\psi}_{\beta,p}$. Зрозумiло, що у випадку $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$ рiвнiсть (1) виконується при всiх $x\in\mathbb{R}$.

Вважаючи, що послiдовнiсть $\psi(k)$, що визначає клас $C^{\psi}_{\beta,p}$, є слiдом на множинi $\mathbb{N}$ деякої неперервної функцiї $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$, позначимо через $\Theta_{p}$, $1\leq p<\infty$, множину монотонно незростаючих функцiй $\psi(t)$, для яких iснує стала $\alpha>\frac{1}{p}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає, тобто знайдеться додатна стала $K$ така, що $t^{\alpha}_{1}\psi(t_{1})\leq Kt^{\alpha}_{2}\psi(t_{2})$ для будь-яких $t_{1}>t_{2}\geq 1$. Умова $\psi\in\Theta_{p}$, як неважко переконатись, гарантує справедливiсть включення $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ (див., наприклад [3], с. 657).

Прикладами функцiй $\psi$, що задовольняють умову $\psi\in\Theta_{p}$ є, зокрема, функцiї виду $\psi_{1}(t)=\frac{1}{t^{r}}$,  $r>\frac{1}{p}$; $\psi_{2}(t)=\frac{\ln^{\alpha}(t+c)}{t^{r}}$,  $r>\frac{1}{p}$,  $\alpha>0$,  $c>e^{\frac{2\alpha}{r-\frac{1}{p}}}-1$; $\psi_{3}(t)=\frac{1}{t^{r}\ln^{\alpha}(t+c)}$,  $r>\frac{1}{p}$,  $\alpha>0$,  $c>0$;   $\psi_{4}(t)=\frac{\ln\ln^{\alpha}(t+c)}{t^{r}}$,  $r>\frac{1}{p}$,  $\alpha>0$,  $c>e^{\frac{2\alpha}{r-\frac{1}{p}}}-1$.

Сумами Зигмунда функцiї $f\in L_{1}$ називають тригонометричнi полiноми виду

$$Z_{n}^{s}(f;t)=\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\left(1-\left(\frac{k}{n}\right)^{s}\right)(a_{k}(f)\cos kt+b_{k}(f)\sin kt),s>0,$$ (3)

де $a_{k}(f)$ i $b_{k}(f)$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$. Суми Зигмунда при довiльному $s>0$ були введенi А. Зигмундом [4].

При $s=1$ суми $Z^{s}_{n}$ перетворюються у вiдомi суми Фейєра

$$\sigma_{n}(f;t)=\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\left(1-\frac{k}{n}\right)(a_{k}(f)\cos kt+b_{k}(f)\sin kt),$$ (4)

де $a_{k}(f)$ i $b_{k}(f)$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$.

При всiх $1\leq p$, $q\leq\infty$ i $\beta\in\mathbb{R}$ таких, що $L^{\psi}_{\beta,p}\subset L_{q}$ розглянемо величини вигляду

$${\cal E}_{n}\left(L^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{{q}}=\mathop{\sup}\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-Z^{s}_{n}(f;\cdot)\|_{{q}}.$$ (5)

В роботi дослiджуються порядковi оцiнки величин (5) при $\beta\in\mathbb{R}$, $\psi\in\Theta_{p}$, $1<p<\infty$ i $q=\infty$. Зрозумiло, що при $\psi\in\Theta_{p}$, $1<p<\infty$, $q=\infty$

$${\cal E}_{n}\left(L^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{\infty}={\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=\mathop{\sup}\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-Z^{s}_{n}(f;\cdot)\|_{C}.$$ (6)

Порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\infty};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ для $r\in\mathbb{N}$ знайдено в роботi А. Зигмунда [4]. Б. Надь [5] дослiдив величину ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,\infty};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ при $r>0$, $\beta\in\mathbb{Z}$, причому для $s\leq r$ ним знайдено для цих величин асимптотичнi рiвностi, а для $s>r$ — порядковi оцiнки. Згодом С.А.  Теляковський [6] для $r>0$ одержав асимптотично точнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,\infty};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ при $\beta\in\mathbb{R}$, $n\rightarrow\infty$.

Для сум Фейєра $\sigma_{n}(f;t)$ порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,p};\sigma_{n}\right)_{q}$ при $\beta\in\mathbb{Z}$ i $p=q=\infty$ були знайденi С.М. Нiкольським [7]; для величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{p};\sigma_{n}\right)_{q}$ у випадках а)$1<p,\ q<\infty$;     б)$1\leq p<\infty,\ q=\infty$;   в)$p=1,\ 1<q<\infty$ — у роботах В.М. Тихомирова [8] та А.I.  Камзолова [9], [10]. Згодом результати [8] — [10] були доповненi у роботах М.В. Костича [11], [12], де знайдено порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{q}$, $\beta\in\mathbb{R}$ при $1\leq p<\infty$, $q=\infty$, $r>\frac{1}{p}$, а також при $p=1$, $1<q<\infty$, $r>1-\frac{1}{p}$.

На класах $C^{\psi}_{\beta,p}$ та $L^{\psi}_{\beta,p}$ оцiнки наближень сумами Зигмунда в рiвномiрнiй та iнтегральних метриках вивчались у роботах Д.М. Бушева [13], I.Б. Ковальської [14] та iнших. В роботi [14] у випадку $1<q\leq p<\infty$ одержано, зокрема, точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(L^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{q}$ за умови монотонного спадання до нуля послiдовностi $\psi(k)$, а у випадку $1<p<q<\infty$ — за умови $\frac{\psi(k)}{\psi(ck)}\leq K<\infty$, $c>1$, $K>0$ i монотонного спадання до нуля послiдовностi $\psi(k)k^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}$. Якщо $p=q=2$ в [14] знайдено точнi рiвностi величин вигляду (5). Точнi рiвностi для вказаних величин при $p=2$ i $q=\infty$, а також при $p=1$ i $q=2$ за умови збiжностi ряду $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)$ встановлено у роботах А.С. Сердюка та I.В. Соколенка [15], [16].

Асимптотично точнi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(L^{\psi}_{\beta,p};Z^{s}_{n}\right)_{q}$ при деяких досить природних обмеженнях на функцiї $\psi$ знайдено у роботах Д.М.  Бушева [13] при $p=q=\infty$ та I.Б.  Ковальської [14] при $p=q=1$.

Поряд з величинами (6) в роботi розглядаються також найкращi рiвномiрнi наближення класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ тригонометричними полiномами $t_{n-1}$ порядку $n-1$, тобто величини вигляду

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C},\ \ 1<p<\infty.$$ (7)

Дослiдженню порядкових рiвностей для величин (7) присвячено роботу [18] (там же можна бiльш детально ознайомитись iз наявною бiблiографiєю щодо оцiнок вказаних величин).

В данiй роботi знайдено порядковi рiвностi для величин (6) при довiльних $1<p<\infty$,  $q=\infty$ i $\psi\in\Theta_{p}$ i тим самим доповнено встановленi в [14] оцiнки величин (5) на випадки $1<p<\infty$,  $q=\infty$, а також узагальнено результати роботи [11] на класи $C^{\psi}_{\beta,p}$, $\psi\in\Theta_{p}$, $\beta\in\mathbb{R}$. Крiм того, в роботi встановлено множину допустимих значень параметрiв (що визначають класи $C^{\psi}_{\beta,p}$, та лiнiйний метод $Z^{s}_{n}$) при яких суми Зигмунда, а також суми Фейєра, забезпечують порядок найкращих рiвномiрних наближень тригонометричними полiномами на вказаних класах, тобто

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\asymp{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}.$$

Перейдемо до точних формулювань.

Будемо казати, що додатна функцiя $g(t)$, задана на $[1,\infty)$, належить до множини $A^{+}$ ( i записувати $g\in A^{+}$), якщо iснує $\varepsilon>0$ таке, що $g(t)t^{-\varepsilon}$ зростає на $[1,\infty)$. Аналогiчно, якщо iснує $\varepsilon>0$ таке, що $g(t)t^{\varepsilon}$ спадає на $[1,\infty)$, то будемо казати, що $g$ належить до множини $A^{-}$ i записувати $g\in A^{-}$.

Через $\mathcal{Z}$ позначимо множину неперервних слабо коливних (в сенсi Зигмунда) функцiй, тобто додатних функцiй $g(t)$, визначених на $[1,\infty)$, таких, що при довiльному $\delta>0$ функцiя $g(t)t^{\delta}$ зростає, а $g(t)t^{-\delta}$ спадає, для достатньо великих $t$. При фiксованому $\rho>1$ через $\mathcal{Z}^{+}_{\rho}$ позначимо пiдмножину монотонно зростаючих функцiй $g\in\mathcal{Z}$, що задовольняють умову

$$g^{\rho}(n)\ln n=O\Big{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{\rho}(t)}{t}dt\Big{)},\ n\in\mathbb{N},$$

а через $\mathcal{Z}^{-}_{\rho}$ — пiдмножину монотонно спадних функцiй $g\in\mathcal{Z}$, що задовольняють умову

$$\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{\rho}(t)}{t}dt=O\big{(}g^{\rho}(n)\ln n\big{)},\ n\in\mathbb{N}.$$

Пiд записом $A(n)=O(B(n))$ розумiємо, що iснує стала $K>0$, така, що виконується нерiвнiсть $A(n)\leq K(B(n))$, де $n\in\mathbb{N}$. Запис $A(n)\asymp B(n)$ означає, що $A(n)=O(B(n))$ i одночасно $B(n)=\leavevmode\nobreak\ O(A(n))$.

Теорема 1. Нехай $1<p<\infty$, $s>0$ i $g_{s,p}(t):=\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}$. Тодi

1. Якщо $\psi\in\Theta_{p}$ i $g_{s,p}\in A^{+}$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=O\big{(}\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\big{)}.$$ (8)

2. Якщо $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=O\Bigg{(}\frac{1}{n^{s}}\Bigg{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{t}dt\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Bigg{)},\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$ (9)

3. Якщо $g_{s,p}\in A^{-}$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=O\Big{(}\frac{1}{n^{s}}\Big{)}.$$ (10)

Доведення.  Оскiльки оператор

$$Z^{s}_{n}:f(t)\rightarrow Z^{s}_{n}(f,t)$$

є лiнiйним полiномiальним оператором, iнварiантним вiдносно зсувiв

$$Z^{s}_{n}(f_{h},t)=Z^{s}_{n}(f,t+h),\ f_{h}(t)=f(t+h),\ h\in\mathbb{R},$$

i норма в $C$, та класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ також iнварiантнi вiдносно зсувiв, тобто

$$\|f_{h}(t)\|_{C}=\|f(t)\|_{C};\ f(t)\in C^{\psi}_{\beta,p}\Rightarrow f_{h}(t)\in C^{\psi}_{\beta,p},$$

то

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=\mathop{\sup}\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}|f(0)-Z_{n}^{s}(f;0)|.$$

В силу формул (1) i (3) для довiльної $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$, $1\leq p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$, $s>0$

$$f(0)-Z_{n}^{s}(f;0)=\frac{1}{\pi}\!\!\int\limits_{-\pi}^{\pi}\!\!\!\left(\frac{1}{n^{s}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\!+\!\Psi_{-\beta,n}(t)\right)\!\varphi(t)dt,$$ (11)

де $\Psi_{-\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)$,    $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, $n\in\mathbb{N}$.

З нерiвностi Гельдера та нерiвностi трикутника випливає, що при $1\leq p<\infty$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\leq\frac{1}{\pi}\Bigg{\|}\frac{1}{n^{s}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)+\Psi_{-\beta,n}(t)\Bigg{\|}_{p^{\prime}}\leq$$

$$\leq\frac{1}{\pi n^{s}}\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Bigg{\|}_{p^{\prime}}+\frac{1}{\pi}\big{\|}\Psi_{-\beta,n}(t)\big{\|}_{p^{\prime}},\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$ (12)

Знайдемо оцiнку зверху величини $\|\Psi_{-\beta,n}(\cdot)\|_{p^{\prime}}$. Для цього, застосувавши до функцiї $\Psi_{-\beta,n}(t)$ перетворення Абеля, одержимо

$$\Psi_{-\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big{(}\psi(k)-\psi(k+1)\big{)}D_{k,\beta}(t)-\psi(n)D_{n-1,\beta}(t),$$ (13)

де

$$D_{k,\beta}(t)=\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}+\sum\limits_{\nu=1}^{k}\cos\left(\nu t+\frac{\beta\pi}{2}\right)=$$

$$=\cos\frac{\beta\pi}{2}\Bigg{(}\frac{\sin\frac{2k+1}{2}t}{2\sin\frac{t}{2}}\Bigg{)}-\sin\frac{\beta\pi}{2}\Bigg{(}\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\frac{2k+1}{2}t}{2\sin\frac{t}{2}}\Bigg{)}.$$ (14)

Вiдомо (див., наприклад, [17], с. 89), що

$$|D_{k,\beta}(t)|=O(k),\ \ |D_{k,\beta}(t)|=O\Big{(}\frac{1}{|t|}\Big{)},\ 0<|t|\leq\pi.$$ (15)

Тому

$$\big{\|}D_{k,\beta}(t)\big{\|}^{p^{\prime}}_{p^{\prime}}=\!\!\!\int\limits_{-\pi}^{\pi}\!\!|D_{k,\beta}(t)|^{p^{\prime}}dt\!=O\Bigg{(}\int\limits_{0\leq|t|\leq\frac{1}{k}}\!\!\!k^{p^{\prime}}dt+\!\!\int\limits_{\frac{1}{k}\leq|t|\leq\pi}\!\!\!\frac{dt}{|t|^{p^{{}^{\prime}}}}\Bigg{)}\!\!=\!O(k^{p^{\prime}-1}).$$

З останньої рiвностi маємо при $1\leq p<\infty$, $k\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$

$$\|D_{k,\beta}(t)\|_{p^{\prime}}=O(k^{1-\frac{1}{p^{\prime}}})=O(k^{\frac{1}{p}}).$$ (16)

З (13) та (16) одержуємо

$$\|\Psi_{-\beta,n}(\cdot)\|_{p^{\prime}}=O\Big{(}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big{(}\psi(k)-\psi(k+1)\big{)}k^{\frac{1}{p}}\big{)}+\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\Big{)},\ 1\leq p<\infty.$$ (17)

Далi, для оцiнки суми $\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big{(}\psi(k)-\psi(k+1)\big{)}k^{\frac{1}{p}}$ буде корисним наступне твердження роботи [18].

Лема 1. Нехай $r\in(0,1]$, а $\psi(k)>0$, монотонно незростає i для неї знайдеться $\varepsilon>0$ таке, що послiдовнiсть $k^{r+\varepsilon}\psi(k)$ майже спадає. Тодi iснує стала $K$, залежна вiд $\psi$ i $r$ така, що для довiльних $n\in\mathbb{N}$

$$\psi(n)n^{r}\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big{(}\psi(k)-\psi(k+1)\big{)}k^{r}\leq K\psi(n)n^{r}.$$ (18)

Оскiльки $\psi\in\Theta_{p}$, то, застосовуючи лему 1 при $r=\frac{1}{p}$, iз (17) отримуємо оцiнку

$$\|\Psi_{-\beta,n}(\cdot)\|_{p^{\prime}}=O(\psi(n)n^{\frac{1}{p}}),\ 1\leq p<\infty.$$ (19)

Перейдемо до оцiнки величини

$$\Big{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Big{\|}_{p^{\prime}}.$$ (20)

Застосувавши до функцiї $\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)$ перетворення Абеля, одержуємо

$$\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\Big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}=\sum\limits_{k=1}^{n-2}\Big{(}\psi(k)k^{s}-\psi(k+1)(k+1)^{s}\Big{)}D_{k,\beta}(t)+$$

$$+\psi(n-1)(n-1)^{s}D_{n-1,\beta}(t)-\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}.$$ (21)

Тодi, враховуючи (16), маємо

$$\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Bigg{\|}_{p^{\prime}}=O(1)+$$

$$+O\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big{|}\psi(k)k^{s}-\psi(k+1)(k+1)^{s}\big{|}k^{\frac{1}{p}}\Bigg{)}+O\left(\psi(n-1)(n-1)^{s+\frac{1}{p}}\right).$$ (22)

Покажемо, що якщо $g_{s,p}\in A^{+}$, то

$$\Big{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Big{\|}_{p^{\prime}}=O\big{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}\big{)},\ 1\leq p<\infty.$$ (23)

З нерiвностi трикутника випливає

$$\sum\limits_{k=1}^{n-2}\!\big{|}\psi(k)k^{s}-\psi(k+1\!)(k+1)^{s}\big{|}k^{\frac{1}{p}}\leq\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big{|}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}-\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}\big{|}+$$

$$+\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big{|}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}-\psi(k+1)(k+1)^{s}k^{\frac{1}{p}}\big{|}.$$ (24)

Далi, використовуючи монотонне зростання функцiї $g_{s,p}$ з множини $A^{+}$, отримуємо

$$\sum\limits_{k=1}^{n-2}\!\big{|}\psi(k)k^{s}-\psi(k+1\!)(k+1)^{s}\big{|}k^{\frac{1}{p}}<\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big{(}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}-\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}+$$

$$+\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s}\big{(}(k+1)^{\frac{1}{p}}-k^{\frac{1}{p}}\big{)}<\psi(n-1)(n-1)^{s+\frac{1}{p}}+$$

$$+\frac{1}{p}\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s}k^{\frac{1}{p}-1}=$$

$$=O\Bigg{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}+\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}-1}\big{(}1+\frac{1}{k}\big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Bigg{)}=$$

$$=O\Bigg{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}+\sum\limits_{k=2}^{n-1}\frac{\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}}{k}\Bigg{)}=$$

$$=O\Bigg{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}+\int\limits_{1}^{n-1}\frac{\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}}{t}dt\Bigg{)}=O\big{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}\big{)}.$$ (25)

Об’єднавши (S0.Ex14) i (S0.Ex16), одержуємо (23). Iз (S0.Ex10), (19) i (23) при $\psi\in\Theta_{p}$ i $g_{s,p}\in A^{+}$ випливає (8).

Далi покажемо, що при виконаннi умови $g_{s,p}\in A^{-}$ для величини (20) виконується оцiнка

$$\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Bigg{\|}_{p^{\prime}}=O(1),\ 1\leq p<\infty.$$ (26)

В силу (S0.Ex15) i монотоного спадання функцiї $g_{s,p}\in A^{-}$ отримуємо

$$\sum\limits_{k=1}^{n-2}\Big{|}\psi(k)k^{s}-\psi(k+1)(k+1)^{s}\Big{|}k^{\frac{1}{p}}<\psi(1)+\frac{1}{p}\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s}k^{\frac{1}{p}-1}=$$

$$=O\Bigg{(}1+\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}-1}\big{(}1+\frac{1}{k}\big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Bigg{)}=$$

$$=O\Bigg{(}1+\sum\limits_{k=2}^{n-1}\frac{\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}}{k}\Bigg{)}=O\Bigg{(}1+\int\limits_{1}^{n-1}\frac{\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}}{t}dt\Bigg{)}=O(1).$$ (27)

З (S0.Ex14) та (S0.Ex21) одержуємо (26). Очевидно, що умова $g_{s,p}\in A^{-}$ забезпечує включення $\psi\in\Theta_{p}$. Об’єднавши (S0.Ex10), (19) i (26) за умови $g_{s,p}\in A^{-}$, отримуємо оцiнку (10).

Для оцiнки величини (20) у випадку, коли $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$, нам буде корисним наступне твердження.

Лема 2. Нехай $0<r<1$ i $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$. Тодi для довiльних $x\in(0,\pi]$ i $N\in\mathbb{N}$ мають мiсце нерiвностi

$$\bigg{|}\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx\bigg{|}\leq C_{g,r}g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1},$$ (28)

$$\bigg{|}\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g(k)}{k^{r}}\cos kx\bigg{|}\leq\widetilde{C}_{g,r}g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1},$$ (29)

в яких $C_{g,r}$, $\widetilde{C}_{g,r}$ — додатнi величини, що залежать лише вiд $g$ та $r$.

Доведення. Покажемо справедливiсть лише нерiвностi (28), оскiльки (29) доводиться аналогiчно.

Представимо функцiю $S_{g,r}^{(N)}(x)=\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx$ у виглядi

$$S_{g,r}^{(N)}(x)=S_{g,r}(x)-\sum\limits_{k=N+1}^{\infty}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx,$$ (30)

де $S_{g,r}(x)$ — сума ряду

$$S_{g,r}(x)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx.$$ (31)

Функцiя $S_{g,r}$ є неперервною на $(0,\pi]$, а її частиннi суми $S^{(N)}_{g,r}$ рiвномiрно збiгаються до $S_{g,r}$ на будь-якому сегментi $[\varepsilon,\pi]$, де $0<\varepsilon<\pi$ (див., наприклад, [17], c. 6). Крiм того, згiдно з теоремою (5.2.6) роботи ([17], c. 300), при $x\rightarrow+0$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

$$S_{g,r}(x)=g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1}\big{(}\Gamma(1-r)\cos\frac{\pi r}{2}+o(1)\big{)},\ 0<r<1,$$ (32)

в якiй $\Gamma(\cdot)$ — гамма-функцiя Ейлера. З (32) випливає, що

$$|S_{g,r}(x)|\leq C^{(1)}_{g,r}g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1},\ 0<x\leq\pi,$$ (33)

$C^{(1)}_{g,r}$ — залежить лише вiд $g$ та $r$.

Через $\Theta_{g,r}^{(1)}$, $r\in(0,1)$, позначимо значення аргументу функцiї $g(t)t^{-\frac{r}{2}}$ таке, що при $t\in\leavevmode\nobreak\ [\Theta_{g,r}^{(1)},\infty)$ функцiя $g(t)t^{-\frac{r}{2}}$ монотонно спадає, а через $\Theta_{g,r}^{(2)}$ — значення аргументу функцiї $g(t)t^{\frac{1-r}{2}}$ таке, що для довiльного $\tau\geq\Theta_{g,r}^{(2)}$

$$\max\limits_{t\in[1,\tau]}g(t)t^{\frac{1-r}{2}}=g(\tau)\tau^{\frac{1-r}{2}},$$

(оскiльки $g\in\mathcal{Z}$, то $\Theta_{g,r}^{(i)}$, $i=1,2$ iснують для довiльного $r\in(0,1)$). Покладемо $M=M(g,r)=\max\big{\{}1,\pi\Theta^{(1)}_{g,r},\pi\Theta^{(2)}_{g,r}\big{\}}$. Тодi для довiльного $x\in(0,\pi]$

$$\max\limits_{t\in[\frac{M}{x},\infty]}g(t)t^{-\frac{r}{2}}=g\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}\Big{(}\frac{x}{M}\Big{)}^{\frac{r}{2}},$$ (34)

$$\max\limits_{t\in[1,\frac{M}{x}]}g(t)t^{\frac{1-r}{2}}=g\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}^{\frac{1-r}{2}}.$$ (35)

Доведемо справедливiсть нерiвностi (28) при $N>\frac{M}{x}$. Застосовуючи перетворення Абеля i враховуючи (34), а також нерiвнiсть (5.2.27) роботи ([17], с. 306), згiдно з якою

$$\sum\limits_{\nu=1}^{N}\nu^{-\gamma}\sin\nu x\leq C_{r}x^{\gamma-1},\ N\in\mathbb{N},\ \gamma\in(0,1),$$

$C_{r}$ — залежить лише вiд $r$, одержимо

$$\bigg{|}\sum\limits_{k=N+1}^{\infty}\frac{g(k)\sin kx}{k^{r}}\bigg{|}=$$

$$=\bigg{|}\sum\limits_{k=N+1}^{\infty}\bigg{(}\frac{g(k)}{k^{\frac{r}{2}}}-\frac{g(k+1)}{(k+1)^{\frac{r}{2}}}\bigg{)}\sum\limits_{\nu=1}^{k}\frac{\sin\nu x}{\nu^{\frac{r}{2}}}-\frac{g(N+1)}{(N+1)^{\frac{r}{2}}}\sum\limits_{\nu=1}^{N}\frac{\sin\nu x}{\nu^{\frac{r}{2}}}\bigg{|}\leq$$

$$\leq 2\frac{g(N+1)}{(N+1)^{\frac{r}{2}}}\sup\limits_{k\in\mathbb{N}}\Big{|}\sum\limits_{\nu=1}^{k}\frac{\sin\nu x}{\nu^{\frac{r}{2}}}\Big{|}\leq 2C_{r}\max\limits_{N\in\mathbb{N}}\frac{g(N+1)}{(N+1)^{\frac{r}{2}}}x^{\frac{r}{2}-1}\leq$$

$$\leq 2C_{r}g\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}\Big{(}\frac{x}{M}\Big{)}^{\frac{r}{2}}x^{\frac{r}{2}-1}=C_{g,r}^{(2)}g\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}x^{r-1},\ r\in(0,1].$$ (36)

Оскiльки $g\in\mathcal{Z}$, то (див., наприклад, [17], с. 299)

$$g(Mt)=g(t)+o\big{(}g(t)\big{)},\ t\geq 1,\ M>0,$$

а, отже,

$$\widetilde{C}_{M,g}\leq g(Mt)\leq C_{M,g}g(t),\ t\geq 1,\ M>0,$$ (37)

де $\widetilde{C}_{M,g}$, $C_{M,g}$ — залежать лише вiд $g$ та $M$.

В силу (S0.Ex25) та (37) одержуємо

$$\bigg{|}\sum\limits_{k=N+1}^{\infty}\frac{g(k)\sin kx}{k^{r}}\bigg{|}\leq C_{g,r}^{(3)}g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1}.$$ (38)

Iз (30), (33) та (38) випливає, що при $N>\frac{M}{x}$

$$\Big{|}S_{g,r}^{(N)}(x)\Big{|}\leq\big{|}S_{g,r}(x)\big{|}+\bigg{|}\sum\limits_{k=N+1}^{\infty}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx\bigg{|}\leq$$

$$\leq C_{g,r}^{(1)}g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1}+C_{g,r}^{(3)}g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1}=C_{g,r}^{(4)}g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1}.$$ (39)

Переконаємось у справедливостi нерiвностi (28) при $N\leq\frac{M}{x}$. Очевидно, що

$$\Big{|}S_{g,r}^{(N)}(x)\Big{|}\leq\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g(k)}{k^{r}}=\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g(k)k^{\frac{1-r}{2}}}{k^{\frac{1+r}{2}}}.$$ (40)

Оскiльки при $N\leq\frac{M}{x}$ для $k=\overline{1,N}$ виконується (35), то з урахуванням (37) i (40)

$$\Big{|}S_{g,r}^{(N)}(x)\Big{|}\leq g\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}^{\frac{1-r}{2}}\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{1}{k^{\frac{1+r}{2}}}<$$

$$<C_{r}^{(1)}g\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}\Big{(}\frac{M}{x}\Big{)}^{1-r}=C_{g,r}^{(5)}g\Big{(}\frac{1}{x}\Big{)}x^{r-1}.$$ (41)

Поєднуючи (S0.Ex29) та (S0.Ex30), одержимо нерiвнiсть (28). Лему 2 доведено.

За виконання умови $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$, має мiсце оцiнка

$$\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g_{s,p}(k)}{k^{r}}=O\Big{(}N^{1-r}g_{s,p}(N)\Big{)},\ r\in[0,1),\ x\in\mathbb{R},$$ (42)

яка випливає з асимптотичної рiвностi (див., [17], с. 299)

$$\sum\limits_{k=1}^{N}g_{s,p}(k)k^{\alpha}\sim\frac{N^{1+\alpha}}{1+\alpha}g_{s,p}(N),\ \alpha>-1,$$ (43)

при $\alpha=-r$ (запис $A(n)\sim B(n)$ означає виконання граничного спiввiдношення $\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{A(n)}{B(n)}=1$).

Покажемо, що при $1<p<\infty$ i $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$, має мiсце оцiнка

$$\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(\!kt+\frac{\beta\pi}{2}\!\right)\!\Bigg{\|}_{p^{\prime}}\!\!=O\Bigg{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{(\psi(\tau)\tau^{s+\frac{1}{p}})^{p^{\prime}}}{\tau}d\tau\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (44)

Враховуючи нерiвностi (28), (29) та (42), при $1<p<\infty$ одержимо

$$\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(\!kt+\frac{\beta\pi}{2}\!\right)\!\Bigg{\|}_{p^{\prime}}=$$

$$=O\left(\Bigg{(}\int\limits_{0\leq\tau\leq\frac{1}{n}}\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}}{k^{\frac{1}{p}}}\Bigg{)}^{p^{\prime}}\!\!d\tau+\int\limits_{\frac{1}{n}\leq\tau\leq\pi}\Bigg{(}\frac{\psi\big{(}\frac{1}{\tau}\big{)}\tau^{\frac{1}{p}-1}}{\tau^{s+\frac{1}{p}}}\Bigg{)}^{p^{\prime}}d\tau\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\right)=$$

$$=O\left(\Bigg{(}\Big{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}\Big{)}^{p^{\prime}}\big{(}n^{1-\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}n^{-1}+\int\limits_{\frac{1}{\pi}\leq\tau\leq n}\Big{(}\frac{\psi(\tau)\tau^{s+\frac{1}{p}}}{\tau^{\frac{1}{p}-1}}\Big{)}^{p^{\prime}}\frac{d\tau}{\tau^{2}}\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\right)=$$

$$=O\Bigg{(}\Big{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}\Big{)}^{p^{\prime}}+\int\limits_{\frac{1}{\pi}\leq\tau\leq n}\Big{(}\frac{\psi(\tau)\tau^{s+\frac{1}{p}}}{\tau^{-\frac{1}{p^{\prime}}}}\cdot\frac{1}{\tau^{\frac{2}{p^{\prime}}}}\Big{)}^{p^{\prime}}d\tau\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}=$$

$$=O\Bigg{(}\Big{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}\Big{)}^{p^{\prime}}+\int\limits_{1}^{n}\frac{(\psi(\tau)\tau^{s+\frac{1}{p}})^{p^{\prime}}}{\tau}d\tau\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}=$$

$$=O\Bigg{(}g^{p^{\prime}}_{s,p}(n)+\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}_{s,p}(\tau)}{\tau}d\tau\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (45)

Зауважимо, що якщо $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$, то $g_{s,p}^{p^{\prime}}\in\mathcal{Z}$. Оскiльки $g^{p^{\prime}}_{s,p}\in\mathcal{Z}$, то має мiсце оцiнка (див., наприклад, [17], с. 302)

$$g_{s,p}^{p^{\prime}}(n)=O\Big{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{g_{s,p}^{p^{\prime}}(t)}{t}dt\Big{)},\ n\in\mathbb{N}.$$ (46)

Iз (S0.Ex31) i (46) випливає (44).

Неважко переконатись, що умова $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$ при $s>0$ i $1<p<\infty$ забезпечує включення $\psi\in\Theta_{p}$. Тому з (S0.Ex10), (19) та (44) при $1<p<\infty$ i $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$ отримуємо (9). Теорему 1 доведено.

Теорема 2. Нехай $1<p<\infty$, $s>0$, $g_{s,p}(t):=\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}$. Тодi

1. Якщо $\psi\in\Theta_{p}$ i $g_{s,p}\in A^{+}$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\asymp{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}}.$$ (47)

2. Якщо $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{+}_{p^{\prime}}$ або $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{-}_{p^{\prime}}$ i $\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}_{s,p}(t)}{t}dt\neq O(1)$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\asymp\frac{1}{n^{s}}\Bigg{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{t}dt\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$ (48)

3. Якщо $g_{s,p}\in A^{-}$ або $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{-}_{p^{\prime}}$ i $\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}_{s,p}(t)}{t}dt=O(1)$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\asymp\frac{1}{n^{s}}.$$ (49)

Доведення.  Оцiнки зверху у (47) – (49) випливають iз спiввiдношень (8) – (10) теореми 1. Встановимо необхiднi оцiнки знизу величин ${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ .

Позначимо через $B$ множину монотонно незростаючих додатних функцiй $\psi(t)$, заданих на $[1,\infty)$, для кожної з яких iснує стала $K>0$, така, що

$$\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ t\geq 1.$$ (50)

У роботi ([18], с. 4) при $1<p<\infty$ i $\psi\in B\cap\Theta_{p}$ встановлено оцiнку знизу для ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$:

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\geq K_{\psi,p}\psi(n)n^{\frac{1}{p}},\ n\in\mathbb{N},\ \beta\in\mathbb{R},$$ (51)

де $K_{\psi,p}$ — додатнi величини, що можуть залежати лише вiд $\psi$ та $p$. Оскiльки

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq{\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C},\ n\in\mathbb{N},$$ (52)

то з нерiвностей (51), (52) та оцiнки (8) випливає порядкова рiвнiсть (47), якщо буде доведена iмплiкацiя

$$g_{s,p}\in A^{+}\Rightarrow\psi\in B,\ s>0,\ 1<p<\infty.$$ (53)

Якшо $g_{s,p}\in A^{+}$, то iснує $\varepsilon>0$ i монотонно неспадна на $[1,\infty)$ функцiя $\varphi$ така, що $\psi(t)=\frac{\varphi(t)}{t^{s+\frac{1}{p}-\varepsilon}}$, звiдки

$$\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}=\frac{\varphi(t)}{\varphi(2t)}2^{s+\frac{1}{p}-\varepsilon}\leq 2^{s+\frac{1}{p}-\varepsilon}=K,$$

i, отже, $\psi\in B$.

Втiм, оцiнку знизу величини ${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ при $1<p<\infty$, $\psi\in\Theta_{p}$ та $g_{s,p}\in A^{+}$ можна одержати також, якщо розглянути функцiю $f_{1}(t)=(\Psi_{\beta}\ast\varphi_{1})(t)$, де

$$\varphi_{1}(t)=\frac{a_{1}}{n^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\cos\big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\big{)},\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$

$a_{1}$ — додатний параметр, значення якого буде вказано пiзнiше. В силу (16) маємо

$$\left\|\varphi_{1}\right\|_{p}=\frac{a_{1}}{n^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\left\|\sum\limits_{k=1}^{n-1}\cos\big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\right\|_{p}\leq\frac{a_{1}K_{1}n^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{n^{\frac{1}{p^{\prime}}}}=a_{1}K_{1},\ 1<p<\infty.$$ (54)

При $a_{1}=(K_{1})^{-1}$ з (54) одержимо нерiвнiсть $\left\|\varphi_{1}\right\|_{p}\leq 1$, а, отже, включення $f_{1}\in C^{\psi}_{\beta,p}$.

Як випливає з формули (1.9) з монографiї ([17], с. 65), для $f_{1}$ має мiсце рiвнiсть

$$f_{1}(t)=\frac{a_{1}}{n^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)\cos kt.$$

Тодi для функцiї $f_{1}(t)$ справедлива оцiнка

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\geq\big{|}f_{1}(0)-Z_{n}^{s}(f_{1},0)\big{|}=\frac{a_{1}}{n^{s+\frac{1}{p^{\prime}}}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\geq$$

$$\geq\frac{a_{2}\psi(n)}{n^{s+\frac{1}{p^{\prime}}}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}k^{s}\geq K_{2}\psi(n)n^{\frac{1}{p}}.$$ (55)

Доведемо оцiнку знизу величини ${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ при $1<p<\infty$ i $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{+}_{p^{\prime}}$. Для цього розглянемо функцiю

$$\varphi_{2}(\tau)\!=\!\!\frac{a_{2}}{\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{k}\Bigg{)}^{\frac{1}{p}}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}}{k^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\cos\Big{(}\!k\tau+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},\ a_{2}>0.$$ (56)

Покладемо

$$f_{2}(\tau)=(\Psi_{\beta}\ast\varphi_{2})(\tau)=$$

$$=\frac{a_{2}}{\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{k}\Bigg{)}^{\frac{1}{p}}}\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\psi^{p^{\prime}}(k)(k^{s+\frac{1}{p}})^{p^{\prime}-1}}{k^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\cos k\tau\Bigg{)},$$ (57)

i покажемо, що при вiдповiдному пiдборi параметра $a_{2}$ виконуватиметься включення $f_{2}\in C^{\psi}_{\beta,p}$.

Застосувавши перетворення Абеля до суми

$$\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}}{k^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\cos\Big{(}k\tau+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},$$

одержимо

$$\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}}{k^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\cos\Big{(}k\tau+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\Bigg{\|}_{p}=$$

$$=\!\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-2}\Big{(}\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\!-\!\big{(}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\Big{)}\!\!\sum\limits_{\nu=1}^{k}\frac{\cos\big{(}\nu\tau+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}}{\nu^{\frac{1}{p^{\prime}}}}+$$

$$+\big{(}\psi(n-1)(n-1)^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\sum\limits_{\nu=1}^{n-1}\frac{\cos\big{(}\nu\tau+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}}{\nu^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\Bigg{\|}_{p}\leq$$

$$\leq\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big{|}\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\!-\!\big{(}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\big{|}\Big{\|}\sum\limits_{\nu=1}^{k}\frac{\cos\big{(}\nu\tau+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}}{\nu^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\Big{\|}_{p}+$$

$$+\big{(}\psi(n-1)(n-1)^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\Big{\|}\sum\limits_{\nu=1}^{n-1}\frac{\cos\big{(}\nu\tau+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}}{\nu^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\Big{\|}_{p}.$$ (58)

Оскiльки (див., наприклад, [17], с. 306)

$$\Bigg{|}\sum\limits_{k=1}^{n}\frac{\cos k\tau}{k^{\frac{1}{p}}}\Bigg{|}={\left\{{\begin{array}[]{l l}O\big{(}n^{1-\frac{1}{p}}\big{)},&p>1,\ \tau\in\mathbb{R},\\ O\big{(}|\tau|^{\frac{1}{p}-1}\big{)},&0<|\tau|\leq\pi,\ p>1,\end{array}}\right.}$$

$$\Bigg{|}\sum\limits_{k=1}^{n}\frac{\sin k\tau}{k^{\frac{1}{p}}}\Bigg{|}={\left\{{\begin{array}[]{l l}O\big{(}n^{1-\frac{1}{p}}\big{)},&p>1,\ \tau\in\mathbb{R},\\ O\big{(}|\tau|^{\frac{1}{p}-1}\big{)},&0<|\tau|\leq\pi,\ p>1,\end{array}}\right.}$$ (59)

то при $1<p<\infty$, $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$

$$\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n}\frac{\cos\big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}}{k^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\Bigg{\|}_{p}\leq\widetilde{K}_{p}^{(1)}\ln^{\frac{1}{p}}n,$$ (60)

де $\widetilde{K}_{p}^{(1)}$ — стала, що залежать лише вiд $p$. З урахуванням оцiнок (56) — (60) будемо мати

$$\|\varphi_{2}(\tau)\|_{p}\leq\frac{a_{2}\widetilde{K}_{p}^{(1)}}{\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{k}\Bigg{)}^{\frac{1}{p}}}\times$$

$$\times\Big{(}\sum\limits_{k=1}^{n-2}|(\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}})^{p^{\prime}-1}-(\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}})^{p^{\prime}-1}|\ln^{\frac{1}{p}}k+$$

$$+(\psi(n-1)(n-1)^{s+\frac{1}{p}})^{p^{\prime}-1}\ln^{\frac{1}{p}}(n-1)\Big{)}.$$ (61)

В силу монотонного неспадання функцiї $g_{s,p}$ iз множини $\mathcal{Z}^{+}_{p^{\prime}}$, одержимо

$$\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big{|}\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\!-\!\big{(}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\big{|}\ln^{\frac{1}{p}}k\leq$$

$$\leq\big{(}\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}-1}\ln^{\frac{1}{p}}n.$$ (62)

Iз (S0.Ex47) i (S0.Ex49) випливає, що за умови $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{+}_{p^{\prime}}$

$$\|\varphi_{2}(\tau)\|_{p}\leq\!\frac{a_{2}\widetilde{K}_{p}^{(1)}g_{s,p}^{p^{\prime}-1}(n)\ln^{\frac{1}{p}}n}{\bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{g^{p^{\prime}}(k)}{k}\bigg{)}^{\frac{1}{p}}}\leq\!\Bigg{(}\frac{a_{2}^{p}\widetilde{K}_{p}^{(2)}g^{p^{\prime}}(n)\ln n}{\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}(t)}{t}dt}\Bigg{)}^{\frac{1}{p}}\!\!\leq\!\!\big{(}a_{2}^{p}\widetilde{K}_{p}^{(3)}\big{)}^{\frac{1}{p}}.$$ (63)

Вибравши параметр $a_{2}=(\widetilde{K}_{p}^{(3)})^{-\frac{1}{p}}$, одержимо нерiвнiсть $\|\varphi_{2}\|_{p}\leq 1$, а разом iз нею включення $f_{2}\in C^{\psi}_{\beta,p}$. Для функцiї $f_{2}$ має мiсце оцiнка

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\geq|f_{2}(0)-Z_{n}^{s}(f_{2};0)|=$$

$$=\frac{a_{2}}{n^{s}\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{k}\Bigg{)}^{\frac{1}{p}}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{k}=$$

$$=\frac{a_{2}}{n^{s}}\Bigg{(}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\big{(}\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{k}\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}\geq\frac{\widetilde{K}_{p}^{(4)}}{n^{s}}\Bigg{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}\psi(\tau)\tau^{s+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{\tau}d\tau\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (64)

В силу (9) i (S0.Ex50) порядкова оцiнка (48) доведена за умови $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{+}_{p^{\prime}}$.

Покажемо, що ця ж оцiнка має мiсце i у випадку $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{-}_{p^{\prime}}$ i $\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}_{s,p}(t)}{t}dt\neq O(1)$. Розглянемо функцiю

$$\varphi_{3}(t)=\frac{a_{3}}{\ln^{\frac{1}{p}}n}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\cos\big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}}{k^{\frac{1}{p^{\prime}}}},\ a_{3}>0,$$

i покладемо

$$f_{3}(t)=(\varphi_{3}\ast\Psi_{\beta})(t)=\frac{a_{3}}{\ln^{\frac{1}{p}}n}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\psi(k)}{k^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\cos kt.$$

Покажемо, що параметр $a_{3}$ можна пiдiбрати так, щоб $f_{3}\in C^{\psi}_{\beta,p}$. Дiйсно, в силу (60) при $1<p<\infty$

$$\|\varphi_{3}\|_{p}=\frac{a_{3}}{\ln^{\frac{1}{p}}n}\Bigg{\|}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\cos\big{(}kt+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}}{k^{\frac{1}{p^{\prime}}}}\Bigg{\|}_{p}\leq\frac{a_{3}\widetilde{K}^{(1)}_{p}\ln^{\frac{1}{p}}n}{\ln^{\frac{1}{p}}n}=a_{3}\widetilde{K}^{(1)}_{p},$$

i тому при $a_{3}=(\widetilde{K}^{(1)}_{p})^{-1}$, одержимо нерiвнiсть $\|\varphi_{3}\|_{p}\leq 1$, а разом з нею i включення $f_{3}\in C^{\psi}_{\beta,p}$.

Для $f_{3}$ за умови $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{-}_{p^{\prime}}$ має мiсце оцiнка

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\geq|f_{3}(0)-Z^{s}_{n}(f_{3};0)|=\frac{a_{3}}{n^{s}\ln^{\frac{1}{p}}n}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}}{k}=$$

$$=\frac{a_{3}}{n^{s}\ln^{\frac{1}{p}}n}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{g_{s,p}(k)}{k}\geq\frac{a_{3}g_{s,p}(n)}{n^{s}\ln^{\frac{1}{p}}n}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{1}{k}\geq\frac{\widetilde{K}_{p}^{(5)}g_{s,p}(n)\ln^{\frac{1}{p^{\prime}}}n}{n^{s}}=$$

$$=\frac{\widetilde{K}_{p}^{(5)}\big{(}g^{p^{\prime}}_{s,p}(n)\ln n\big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{n^{s}}\geq\frac{\widetilde{K}_{p}^{(6)}}{n^{s}}\int\limits_{1}^{n}\Big{(}\frac{g^{p^{\prime}}_{s,p}(t)}{t}dt\Big{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$ (65)

Iз (9) та (S0.Ex55) одержуємо порядкову рiвнiсть (48) при $1<p<\infty$ та $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{-}_{p^{\prime}}$ i $\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}_{s,p}(t)}{t}dt\neq O(1)$.

Як випливає з теореми (2.2.1) роботи [2], с. 92, метод $Z_{n}^{s}$ насичений з порядком насичення ${n^{-s}}$, а це означає, що величина ${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ не може спадати до нуля швидше, нiж ${n^{-s}}$, тобто має мiсце оцiнка

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\geq\frac{K_{3}}{n^{s}}.$$ (66)

Утiм, в справедливiсть нерiвностi (66) можна преконатись безпосередньо, розглянувши функцiю

$$f_{4}(t)=\frac{\psi(1)}{(2\pi)^{\frac{1}{p}}}\cos t.$$

Легко бачити, що для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$ i $1\leq p<\infty$, $f_{4}\in C^{\psi}_{\beta,p}$ i

$$Z^{s}_{n}(f_{4},t)=\big{(}1-\frac{1}{n^{s}}\big{)}\Big{(}\frac{\psi(1)}{(2\pi)^{\frac{1}{p}}}\cos t\Big{)}.$$

Тому

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\geq\big{|}f_{4}(0)-Z^{s}_{n}(f_{4},0)\big{|}=\frac{\psi(1)}{(2\pi)^{\frac{1}{p}}n^{s}}=\frac{K_{3}}{n^{s}}.$$ (67)

З нерiвностi (66) та оцiнок (9), (10) випливає, що для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$, $1<p<\infty$ за умови $g_{s,p}\in\mathcal{Z}^{-}_{p^{\prime}}$ i $\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}_{s,p}(t)}{t}dt=O(1)$ або $g_{s,p}\in A^{-}$ виконується порядкова рiвнiсть (49).

Теорему 2 доведено.

Зауважимо, що при $1<p<\infty$, $s>0$ у випадку, коли $g_{s,p}$ — рiвномiрно обмежена зверху i знизу монотонна функцiя, як випливає з (48), для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ виконується порядкова рiвнiсть

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\asymp\frac{\ln^{1-\frac{1}{p}}n}{n^{s}}.$$ (68)

Як зазначалось вище, при $s=1$ суми Зигмунда $Z_{n}^{s}$ спiвпадають iз сумами Фейєра $\sigma_{n}$. Тому iз теореми 2 випливає наступне твердження.

Наслiдок 1. Нехай $1<p<\infty$, $g_{p}(t):=\psi(t)t^{1+\frac{1}{p}}$. Тодi

1. Якщо $\psi\in\Theta_{p}$ i $g_{p}\in A^{+}$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};\sigma_{n}\right)_{C}\asymp{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{p}}.$$ (69)

2. Якщо $g_{p}\in\mathcal{Z}^{+}_{p^{\prime}}$ або $g_{p}\in\mathcal{Z}^{-}_{p^{\prime}}$ i $\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}_{p}(t)}{t}dt\neq O(1)$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};\sigma_{n}\right)_{C}\asymp\frac{1}{n}\Bigg{(}\int\limits_{1}^{n}\frac{\big{(}\psi(t)t^{1+\frac{1}{p}}\big{)}^{p^{\prime}}}{t}dt\Bigg{)}^{\frac{1}{p^{\prime}}},\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$ (70)

3. Якщо $g_{p}\in A^{-}$ або $g_{p}\in\mathcal{Z}^{-}_{p^{\prime}}$ i $\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{p^{\prime}}_{p}(t)}{t}dt=O(1)$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};\sigma_{n}\right)_{C}\asymp\frac{1}{n}.$$ (71)

При $\psi(k)=k^{-r}$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $r>\frac{1}{p}$ з рiвностей (47), (49) та (68) одержуємо твердження.

Наслiдок 2. Нехай $1<p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$, $s>0$ i $n\in\mathbb{N}$. Тодi

$${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\asymp{\left\{{\begin{array}[]{l l}n^{-r+\frac{1}{p}},&\frac{1}{p}<r<s+\frac{1}{p};\\ \frac{\ln^{1-\frac{1}{p}}n}{n^{s}},&r=s+\frac{1}{p};\\ n^{-s},&r>s+\frac{1}{p}.\end{array}}\right.}$$ (72)

Оцiнки (72) було отримано в роботi [11].