УДК 517.51

Сердюк А.С., Мусiєнко А.П. (Iнститут математики НАН України, Київ)

A.S. Serdyuk, A.P. Musienko

Нерiвностi типу Лебега для сум Валле Пуссена на множинах

аналiтичних та цiлих функцiй

Lebesgue-type inequalities for de la Vallée Poussin sums on the sets

of analytic and entire functions

For the functions from sets $C_{\beta}^{\psi}C$ and $C_{\beta}^{\psi}L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, generated by sequences $\psi(k)>0$ satisfying the condition d’Alembert $\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\ q\in[0,1)$, asymptotically unimprovable estimates for deviations of de la Vallée Poussin sums in the uniform metric, which are represented in terms of values of the best approximations of $(\psi,\beta)$-differentiable functions of this sort by trigonometric polynomials in the metrics $L_{s}$ are obtained. Proved that received estimates are unimprovable on some important functional subsets.

Для функцiй з множин $C_{\beta}^{\psi}C$ та $C_{\beta}^{\psi}L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, породжуваних послiдовностями $\psi(k)>0$, що задовольняють умову Даламбера ${\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\ q\in[0,1)}$, одержано асимптотично непокращуванi оцiнки вiдхилень в рiвномiрнiй метрицi сум Валле Пуссена, якi виражаються через значення найкращих наближень $(\psi,\beta)$-похiдних таких функцiй тригонометричними полiномами в метриках просторiв $L_{s}$. Доведено, що одержанi оцiнки залишаються непокращуваними на деяких важливих функцiональних пiдмножинах з $C_{\beta}^{\psi}C$ та $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$.

Для функций из множеств $C_{\beta}^{\psi}C$ и $C_{\beta}^{\psi}L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, порождаемых последовательностями $\psi(k)>0$, удовлетворяющих условие Даламбера $\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\ q\in[0,1)$, получены асимптотически неулучшаемые оценки отклонений в равномерной метрике сумм Валле Пуссена, выражающиеся через значения наилучших приближений $(\psi,\beta)$-производных этих функций тригонометрическими полиномами в метриках пространств $L_{s}$. Доказана, неулучшаемость полученных оценок на некоторых важных функциональных подмножествах из $C_{\beta}^{\psi}C$ и $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$.

Нехай $C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $f$ з нормою ${\|f\|_{C}=\mathop{\rm max}\limits_{t}|f(t)|;}$ $L_{s}$ — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй з нормою

$$\|f\|_{s}=\|f\|_{L_{s}}=\left\{\begin{array}[]{ll}\Big{(}\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{s}dt\Big{)}^{\frac{1}{s}},&\ \ 1\leq s<\infty,\\ \mathop{\rm ess\,sup}\limits_{0\leq t\leq 2\pi}|f(t)|,&\ \ s=\infty.\end{array}\right.$$

В данiй роботi розглядаються множини $L^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ i $C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ перiодичних функцiй, якi було введено О.I. Степанцем [1, 2] наступним чином. Нехай $f$ — $2\pi$-перiодична, сумовна функцiя (${f\in L_{1}}$) i

$$\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{\infty}(a_{k}\cos kx+b_{k}\sin kx)\equiv\sum\limits_{k=0}^{\infty}A_{k}(f;x)$$

— її ряд Фур’є. Нехай, далi, $\psi(k)$ — довiльна послiдовнiсть дiйсних чисел i $\beta$ — фiксоване дiйсне число.

Якщо ряд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\psi(k)}\bigg{(}a_{k}\cos\big{(}kx+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+b_{k}\sin\big{(}kx+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\bigg{)}$$

є рядом Фур’є деякої сумовної функцiї $\varphi$, то цю функцiю називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{\psi}$ [1, c. 25]. Множину всiх функцiй $f$, якi задовольняють таку умову, позначають через $L_{\beta}^{\psi}$. Якщо $f\in L_{\beta}^{\psi}$ i в той же час $f_{\beta}^{\psi}\in\mathfrak{N}$, де $\mathfrak{N}$ — деяка пiдмножина з ${L_{1}^{0}=\{\varphi\in L_{1}:\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)dt=0\}}$, то записують $f\in L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$. Якщо $F_{\beta}^{\psi}=f$, то функцiю $F$ називають $(\psi,\beta)$-iнтегралом функцiї $f$, при цьому записують $F(x)={\cal J}_{\beta}^{\psi}(f;x)$. Покладемо $L_{\beta}^{\psi}\bigcap C=C_{\beta}^{\psi}$, $L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}\bigcap C=C_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$. Надалi в ролi $\mathfrak{N}$ виступатимуть простори $C$ чи ${L_{s},\ 1\leq s\leq\infty}$, або ж деякi їх пiдмножини.

В рамках роботи будемо вважати, що послiдовнiсть $\psi(k)$, яка породжує класи $L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$ i $C_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$ додатна i задовольняє умову ${\cal D}_{q},\,\,\,q\in[0,1)$, яка полягає у виконаннi наступної рiвностi:

$$\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q.$$ (1)

В такому разi будемо використовувати запис: $\psi\in{\cal D}_{q}$. Множини $C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$, $\psi\in{\cal D}_{q}$, $q\in(0,1)$ складаються з $2\pi$-перiодичних функцiй $f(x)$, якi допускають регулярне продовження у смугу $|\mbox{\rm Im}z|\leq\ln\frac{1}{q}$ комплексної площини. У випадку, коли $\psi\in{\cal D}_{0},$ множини $C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ складаються з функцiй, регулярних в усiй комплекснiй площинi, тобто з цiлих функцiй.

Вiдомо [2, c. 136], що класи $L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N},\ \psi\in{\cal D}_{q},\ q\in[0,1)$ складаються з функцiй, якi майже скрiзь можна зобразити у виглядi згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\Psi_{\beta}(t)dt,\ \varphi\in\mathfrak{N},\ \varphi\perp 1$$ (2)

з ядром

$$\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}.$$

Якщо ж $f\in C_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$, то рiвнiсть $(\ref{0.3})$ виконується для всiх $x\in\mathbb{R}$.

У випадку, коли

$$\psi(k)=e^{-\alpha k^{r}},\alpha>0,\ r>0$$ (3)

множини $L^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ i $C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ будемо позначати через $L^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ i $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ вiдповiдно. Множини $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ складаються з узагальнених iнтегралiв Пуассона (див., наприклад, [3, c. 926]), тобто функцiй вигляду

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)P_{\alpha,r,\beta}(t)\,dt,\ \ \varphi\in\mathfrak{N},\ \ \varphi\perp 1,\ \ a_{0}\in\mathbb{R},$$ (4)

де

$$P_{\alpha,r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}$$

— узагальненi ядра Пуассона з параметрами $\alpha>0,\ \ r>0\ \ \beta\in\mathbb{R}$. Функцiю $\varphi$ в рiвностi (4) будемо позначати через $f_{\beta}^{\alpha,r}$. Узагальненi iнтеграли Пуассона (тобто функцiї $f$ вигляду (4)) будемо позначати через ${\cal J}_{\beta}^{\alpha,r}(\varphi)$.

При $r=1$ ядра $P_{\alpha,r,\beta}(t)$ є звичайними ядрами Пуассона з параметрами $\alpha$ i $\beta$, тобто

$$P_{\alpha,1,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k}\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)},$$

а iнтеграли ${\cal J}_{\beta}^{\alpha,1}(\varphi)$ — звичайними iнтегралами Пуассона функцiї ${\varphi\in\mathfrak{N}}$. Неважко переконатися, що при $r=1$ послiдовнiсть $\psi(k)$ вигляду (3) задовольняє умову ${\cal D}_{q}$, де $q=e^{-\alpha}$, а при $r>1$ — умову ${\cal D}_{0}$.

Одиничну кулю в просторi $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty,$ позначимо через $U_{s}$: ${U_{s}=\big{\{}f:f\in L_{s},\|f\|_{s}\leq 1\big{\}}}$. Для скорочення запису покладемо $C_{\beta}^{\psi}U_{s}=C_{\beta,s}^{\psi}$,  $L_{\beta}^{\psi}U_{s}=L_{\beta,s}^{\psi}$.

Пiдпростiр тригонометричних полiномiв $t_{m-1}$, порядок яких не перевищує $m-1$, позначимо через $\mathcal{T}_{2m-1}$. Величина

$$E_{m}(f)_{X}=\mathop{\rm\inf}\limits_{t_{m-1}\in{\mathcal{T}}_{2m-1}}\|f-t_{m-1}\|_{X}$$

є найкращим наближенням функцiї $f\in X\subset L_{1}$ в метрицi простору $X$ тригонометричними полiномами порядку $m-1$. Далi в ролi $X$ виступатимуть простори $C$ або $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$.

Якщо $f\in L_{1}$, то полiноми вигляду

$$V_{n,p}(f)=V_{n,p}(f;x)=\frac{1}{p}\sum_{k=n-p}^{n-1}S_{k}(f;x),$$

де $S_{k}(f)=S_{k}(f;x)$ — частиннi суми Фур’є порядку $k$ функцiї $f$, а $p=p(n)$ — певний натуральний параметр, $p\leqslant n$ називають сумами Валле Пуссена функцiї $f$. При $p=1$ суми Валле Пуссена $V_{n,1}(f)$ є частинними сумами Фур’є $S_{n-1}(f)$ порядку $n-1$, якщо ж $p=n$, то суми $V_{n,p}(f)$ перетворюються у вiдомi суми Фейєра $\sigma_{n-1}(f)$ порядку $n-1$:

$$\sigma_{n-1}(f)=\sigma_{n-1}(f;x)=\frac{1}{n}\sum_{k=0}^{n-1}S_{k}(f;x).$$

Для сум Валле Пуссена має мiсце нерiвнiсть Лебега (див., наприклад, [4, c. 61]):

$$\|f-V_{n,p}(f)\|_{C}\leq(\|V_{n,p}\|+1)E_{n-p+1}(f)_{C},$$ (5)

де $\|V_{n,p}\|\mathop{=}\limits^{\rm df}\mathop{\sup}\limits_{\|f\|_{C}\leq 1}\|V_{n,p}(f;\cdot)\|_{C}$ — норма оператора $V_{n,p}$. При $p=1$ формула (5) належить А. Лебегу [5]. Оцiнки величин $\|V_{n,p}\|$ встановлювались в роботах Валле Пуссена [6], С.М. Нiкольського [ 7 ], С.Б. Стєчкiна [8] та iн. Подальший розвиток вказаної тематики пов’язаний з дослiдженнями О.Д. Габiсонiї [9], А.А. Захарова [10], С.Б. Стєчкiна [4] та iн. В цих роботах значення величин $\|\rho_{n,p}(f;\cdot)\|_{C}$, де $\rho_{n,p}(f;x)\mathop{=}\limits^{\rm df}f(x)-V_{n,p}(f;x)$, оцiнювались через найкращi наближення $E_{m}(f)_{C}$. Зазначимо, що остаточнi порядковi результати в даному напрямi належать С.Б. Стєчкiну [4, c. 62], який довiв, що для довiльної функцiї $f\in C$ i будь-яких $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ виконується нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;\cdot)\|_{C}\leq A\sum_{k=0}^{n-1}\frac{E_{n-p+k+1}(f)_{C}}{p+k},$$ (6)

де $A$ — деяка абсолютна стала. Ним же було доведено, що нерiвнiсть (6) є точною за порядком для досить широкої множини функцiональних компактiв. Дiйсно, якщо $\varepsilon=\varepsilon_{m},\ \ m\in\mathbb{N}$ — довiльна монотонно незростаюча, нескiнченно мала послiдовнiсть, а $C(\varepsilon)$ — множина функцiй $\varphi\in C$, для яких $E_{m}(\varphi)_{C}\leq\varepsilon_{m}$ $\forall m\in\mathbb{N}$, то iснують абсолютнi сталi $A_{1}$ i $A_{2}$ такi, що для всiх $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$,

$$A_{1}\sum_{k=0}^{n-1}\frac{\varepsilon_{n-p+k+1}}{p+k}\leq\mathop{\sup}\limits_{f\in C(\varepsilon)}\|\rho_{n,p}(f;\cdot)\|_{C}\leq A_{2}\sum_{k=0}^{n-1}\frac{\varepsilon_{n-p+k+1}}{p+k}.$$ (7)

При $p=1$ i $p=n$ спiввiдношення (7) доведено в роботах [11] i [12] вiдповiдно.

Асимптотична поведiнка величин

$${\cal E}(\mathfrak{N};V_{n,p})_{X}=\mathop{\sup}\limits_{f\in\mathfrak{N}}\|f-V_{n,p}(f)\|_{X},\ \ \ X\subset L_{1}$$ (8)

на деяких важливих класах перiодичних функцiй $\mathfrak{N}\subset X$ при $X=C$ дослiджувались багатьма авторами, такими як А.М. Колмогоров [13], С.М. Нiкольський [14, 15], О.П. Тiман [16] та iншi. Детальнiше ознайомитись з вiдомими результатами у даному напрямку та з iсторiєю питання можна, наприклад, в бiблiографiчних коментарях до монографiй [2, 17, 19]. На класах $L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$ та $C_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$ асимптотична поведiнка величин (8) при $\psi\in{\cal D}_{q}$ дослiджувалась в роботах [18–26]. Для класiв $C_{\beta,s}^{\psi}$ при $\psi\in{\cal D}_{q},\ q\in(0,1),\ 1\leq s\leq\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$ найбiльш остаточнi результати по дослiдженню асимптотики величин ${\cal E}(C_{\beta,s}^{\psi};V_{n,p})$, $n,p\in\mathbb{N},\ p\leq n$ мiстяться в роботах [24, c. 1674] i [26, с. 4] з яких, зокрема, випливає, що при $n-p\rightarrow\infty$ має мiсце рiвнiсть

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,s};V_{n,p})_{C}=\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)},$$ (9)

де $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$,

$$K_{q,p}(u)=2^{-1/u}\big{\|}\frac{\sqrt{1-2q^{p}\cos pt+q^{2p}}}{1-2q\cos t+q^{2}}\big{\|}_{u},\ 1\leq u\leq\infty,q\in(0,1),p\in\mathbb{N},$$ (10)

$$\sigma(u,p)=\left\{\begin{array}[]{ll}1&{\mbox{\rm\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}}\ \ \ \ \ \ \ \ u=1\ \ \ \ \ {\mbox{\rm\T2A\cyrii}}\ \ \ \ p=1,\\ 2&{\mbox{\rm\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}}\ \ \ 1<u\leq\infty\ \ \ {\mbox{\rm\T2A\cyrii}}\ \ \ \ p=1,\\ 3&{\mbox{\rm\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}}\ \ \ 1\leq u\leq\infty\ \ \ {\mbox{\rm\T2A\cyrii}}\ \ \ \ p\in\mathbb{N}\backslash\{1\},\end{array}\right.$$ (11)

$$\delta(s)=\left\{\begin{array}[]{ll}0,&\ \ s=2,\\ 1,&\ \ s\in[1,\infty]\setminus\{2\},\end{array}\right.$$ (12)

$$\varepsilon_{m}=\varepsilon_{m}(\psi)=\mathop{\sup}\limits_{k\geq m}\left|\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}-q\right|,$$ (13)

а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

В роботi [27] встановлено аналоги нерiвностей Лебега для функцiй $f$ з ${L_{\beta}^{\alpha,1}L_{s},\ 1\leq s\leq\infty}$, $\alpha>0$, в яких оцiнки вiдхилень ${\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{s}}$ виражалися через найкращi наближення функцiй $f_{\beta}^{\alpha,1}$ в метриках просторiв $L_{s}$. А саме, доведено, що для довiльних $f\in L_{\beta}^{\alpha,1}L_{s},\alpha>0,\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq s\leq\infty$ має мiсце нерiвнiсть

$$\|f-S_{n-1}(f)\|_{s}\leq\Big{(}\frac{8q^{n}}{\pi^{2}}\mathbf{K}(q)+O(1)\frac{q^{n}}{(1-q)^{2}n}\Big{)}E_{n}(f_{\beta}^{\alpha,1})_{L_{s}},$$ (14)

де $q=e^{-\alpha}$,

$$\textbf{K}(q)=\int^{\frac{\pi}{2}}_{0}\frac{dv}{\sqrt{1-q^{2}\sin^{2}v}}$$

— повний елiптичний iнтеграл першого роду, а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена по параметрах $n,q,\beta$, $s$, $f\in L_{\beta}^{\alpha,1}L_{s}$. При $s=1,\infty$ доведено асимптотичну непокращуванiсть одержаних нерiвностей. В [28] результати роботи [27] були узагальненi на випадок сум Валле Пуссена.

Дана робота, яка є продовженням дослiджень [27, 28], присвячена встановленню асимптотично непокращуваних аналогiв нерiвностей типу Лебега для сум $V_{n,p}(f)$ на множинах $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$ при $\psi\in{\cal D}_{q},\,\,\,q\in[0,1)$, $\beta\in\mathbb{R}$ i ${1\leq s\leq\infty}$.

Теорема 1. Нехай $\psi\in{\cal D}_{q}$, $0<q<1$, $\beta\in\mathbb{R}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ i $1\leq s\leq\infty$. Тодi для довiльної функцiї $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$ (15)

в якiй $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, а $K_{q,p}(s^{\prime})$, $\sigma(s^{\prime},p)$, $\delta(s)$ i $\varepsilon_{n-p+1}$ визначаються формулами (10), (11), (12) i (13) вiдповiдно.

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$, в множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$, знайдеться функцiя $F(x)=F(f;n;p;x)$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (16)

У (S0.Ex12) i (S0.Ex13) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Iз теореми 1 випливає, що нерiвнiсть (S0.Ex12) є асимптотично точною при ${n-p\rightarrow\infty}$ на всiх множинах $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$ при довiльних ${q\in(0,1)}$, $\beta\in\mathbb{R}$ i ${1\leq s\leq\infty}$. Покажемо, що ця ж нерiвнiсть залишається асимптотично точною i на деяких важливих пiдмножинах з $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$. Дiйсно, розглядаючи точнi верхнi межi обох частин (S0.Ex12) по класах $C^{\psi}_{\beta,s},\ 1\leq s\leq\infty$ i враховуючи, що $E_{n-p+1}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{s}}\leq 1$, отримуємо

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,s};V_{n,p})_{C}\leq\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}.$$ (17)

Спiвставляючи останнє спiввiдношення з асимптотичною рiвнiстю (S0.Ex10), приходимо до висновку, що в (S0.Ex14) можна поставити знак "дорiвнює".

Важливими прикладами ядер $\Psi_{\beta}$ коефiцiєнти $\psi(k)$ яких задовольняють умову ${\psi\in{\cal D}_{q}}$ є

— полiгармонiчнi ядра Пуассона (див. [30, c. 256–257])

$$P_{q,\beta}(l,t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi_{l}(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},\,\,l\in\mathbb{N},\,\,\beta\in\mathbb{R},$$ (18)

де

$$\psi_{l}(k)=q^{k}\Big{(}1+\sum\limits_{j=1}^{l-1}\frac{(1-q^{2})^{j}}{j!2^{j}}\prod\limits_{\nu=0}^{j-1}(k+2\nu)\Big{)},\,\,q\in(0,1),$$ (19)

— ядра Пуассона для рiвняння теплопровiдностi (див. [31, c. 269])

$${\cal P}_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{2}{q^{k}+q^{-k}}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},\,\,\ q\in(0,1),\,\,\beta\in\mathbb{R},$$ (20)

— ядра Неймана (див. [2, c. 361])

$$N_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{q^{k}}{k}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},\,\,q\in(0,1),\,\,\beta\in\mathbb{R}$$ (21)

та iншi.

Для величин $\varepsilon_{m}$ вигляду (13), що породжуються послiдовностями ${\psi(k)=\psi_{l}(k)}$ ядер $P_{q,\beta}(l,t)$ при $l=1$ справджується тотожнiсть

$$\varepsilon_{m}\equiv 0,$$ (22)

а при $l\in\mathbb{N}\setminus\{1\}$, як доведено в [32, c. 108] (див. також [33, c. 180]), має мiсце нерiвнiсть

$$\varepsilon_{m}(l)\leq\frac{(2l-3)q}{m},\,\,\ \ \ m\in\mathbb{N};$$ (23)

для $\varepsilon_{m}$, породжених послiдовностями $\psi(k)=\frac{2}{q^{k}+q^{-k}}$ ядер ${\cal P}_{q,\beta}(t)$, справедлива оцiнка

$$\varepsilon_{m}=\mathop{\sup}\limits_{k\geq m}\frac{q^{2k+1}(1-q^{2})}{1+q^{2(k+1)}}=\frac{q^{2m+1}(1-q^{2})}{1+q^{2(m+1)}}<q^{2m+1};$$ (24)

для $\varepsilon_{m}$, що породжуються послiдовностями $\psi(k)=\frac{q^{k}}{k}$ ядер $N_{q,\beta}(t)$, легко довести рiвнiсть

$$\varepsilon_{m}=\mathop{\sup}\limits_{k\geq m}\frac{q}{k+1}=\frac{q}{m+1}.$$ (25)

Iз теореми 1 i формул (22)–(25) отримуємо наступнi твердження.

Наслiдок 1. Нехай множини $C^{\psi}_{\beta}L_{s},\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq s\leq\infty$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\psi_{l}(k)$ ядер $P_{q,\beta}(l,t)$, $l\in\mathbb{N}$, вигляду (18). Тодi для довiльних $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{q^{n-p+1}}{p}\big{(}1+\sum\limits_{j=1}^{l-1}\frac{(1-q^{2})^{j}}{j!2^{j}}\prod\limits_{\nu=0}^{j-1}(k+2\nu)\big{)}\times$$

$$\times\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{lq}{(n-p+1)(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$ (26)

де $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, а $K_{q,p}(s^{\prime})$, $\sigma(s^{\prime},p)$ i $\delta(s)$ визначаються формулами (10), (11) i (12) вiдповiдно.

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$, в множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$, знайдеться функцiя $F(x)=F(f;n;p;x)$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=\frac{q^{n-p+1}}{p}\big{(}1+\sum\limits_{j=1}^{l-1}\frac{(1-q^{2})^{j}}{j!2^{j}}\prod\limits_{\nu=0}^{j-1}(k+2\nu)\big{)}\times$$

$$\times\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{lq}{(n-p+1)(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (27)

У (S0.Ex15) i (S0.Ex17) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Наслiдок 2. Нехай множини $C^{\psi}_{\beta}L_{s},\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq s\leq\infty$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\frac{2}{q^{k}+q^{-k}}$ ядер ${\cal P}_{q,\beta}(t)$, вигляду (20). Тодi для довiльних $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\frac{2q^{n-p+1}}{(1+q^{2(n-p+1)})p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{q^{2(n-p)+3}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$ (28)

де $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, а $K_{q,p}(s^{\prime})$, $\sigma(s^{\prime},p)$ i $\delta(s)$ визначаються формулами (10), (11) i (12) вiдповiдно.

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$, в множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$, знайдеться функцiя $F(x)=F(f;n;p;x)$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=$$

$$=\frac{2q^{n-p+1}}{(1+q^{2(n-p+1)})p}\big{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{q^{2(n-p)+3}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\big{)}\big{)}E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (29)

У (S0.Ex19) i (S0.Ex21) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Наслiдок 3. Нехай множини $C^{\psi}_{\beta}L_{s},\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq s\leq\infty$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\frac{q^{k}}{k}$ ядер $N_{q,\beta}(t)$, вигляду (21). Тодi для довiльних ${f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\frac{q^{n-p+1}}{p(n-p+1)}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{q}{(n-p+2)(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$ (30)

де $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, а $K_{q,p}(s^{\prime})$, $\sigma(s^{\prime},p)$ i $\delta(s)$ визначаються формулами (10), (11) i (12) вiдповiдно.

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$, в множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$, знайдеться функцiя $F(x)=F(f;n;p;x)$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=$$

$$=\frac{q^{n-p+1}}{p(n-p+1)}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{q}{(n-p+2)(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (31)

У (S0.Ex23) i (S0.Ex25) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Оскiльки, як зазначалося вище, при $p=1$ суми Валле Пуссена $V_{n,p}(f)$ перетворюються в суми Фур’є $S_{n-1}(f)$, то з (S0.Ex12) для довiльної $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$, $\psi\in{\cal D}_{q}$, $q\in(0,1)$, $1\leq s\leq\infty$ випливає нерiвнiсть

$$\|f(x)-S_{n-1}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\psi(n)\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,1}(s^{\prime})+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{n(1-q)^{\sigma(s^{\prime},1)}}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\Big{)}\bigg{)}E_{n}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (32)

В роботi [35] (див. формулу (25)) було показано, що при $1\leq u<\infty$

$$K_{q,1}(u)=\pi^{\frac{1}{u}}F^{\frac{1}{u}}\left(\frac{u}{2},\frac{u}{2};1;q^{2}\right),$$

де

$$F(a,b;c;z)=1+\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{(a)_{k}(b)_{k}}{(c)_{k}}\frac{z^{k}}{k!},\ \ (x)_{k}=x(x+1)(x+2)\cdots(x+k-1)$$

— гiпергеометрична функцiя Гаусса. Тому для $1<s\leq\infty$ нерiвнiсть (S0.Ex27) можемо переписати у виглядi

$$\|f(x)-S_{n-1}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\psi(n)\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi}F^{\frac{1}{s^{\prime}}}\big{(}\frac{s^{\prime}}{2},\frac{s^{\prime}}{2};1;q^{2}\big{)}+O(1)\Big{(}\frac{q\delta(s)}{n(1-q)^{\sigma(s^{\prime},1)}}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\Big{)}\bigg{)}E_{n}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (33)

Якщо $s^{\prime}=1$, то (див. [36, c. 919])

$$F\Big{(}\frac{1}{2},\frac{1}{2};1;q^{2}\Big{)}=2{\bf{K}}(q),$$ (34)

де ${\bf{K}}(q)$ — повний елiптичний iнтеграл першого роду.

Iз (S0.Ex30), з урахуванням (11), (12) i (34), для довiльної $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{\infty},\ \beta\in\mathbb{R}$, $\psi\in{\cal D}_{q}$, $q\in(0,1)$ можемо записати нерiвнiсть

$$\|f(x)-S_{n-1}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\psi(n)\bigg{(}\frac{8}{\pi^{2}}{\bf{K}}(q)+O(1)\Big{(}\frac{q}{n(1-q)}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\Big{)}\bigg{)}E_{n}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{\infty}}.$$ (35)

Якщо $\psi(k)=e^{-\alpha k},\ \ \alpha>0,$ то з (S0.Ex31) випливає нерiвнiсть (14) при $s=\infty$.

Розглядаючи точнi верхнi межi обох частин (S0.Ex31) по класах $C^{\psi}_{\beta,\infty}$, отримуємо

$${\cal E}\big{(}C^{\psi}_{\beta,\infty};S_{n-1}\big{)}_{C}\leq\psi(n)\bigg{(}\frac{8}{\pi^{2}}\mathbf{K}(q)+O(1)\Big{(}\frac{q}{n(1-q)}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\Big{)}\bigg{)},$$ (36)

Спiвставляючи це спiввiдношення з отриманою в роботi [29, с. 384] асимптотичною при $n\rightarrow\infty$ рiвнiстю

$${\cal E}\big{(}C^{\psi}_{\beta,\infty};S_{n-1}\big{)}_{C}=\psi(n)\bigg{(}\frac{8}{\pi^{2}}\mathbf{K}(q)+O(1)\Big{(}\frac{q}{n(1-q)}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\Big{)}\bigg{)},$$ (37)

приходимо до висновку, що при $s=\infty$ в спiввiдношеннi (36) можна поставити знак "дорiвнює".

При $s^{\prime}=2$, як легко переконатися,

$$F^{\frac{1}{s^{\prime}}}\Big{(}\frac{s^{\prime}}{2},\frac{s^{\prime}}{2};1;q^{2}\Big{)}=F^{\frac{1}{2}}(1,1;1;q^{2})=\frac{1}{\sqrt{1-q^{2}}}.$$ (38)

Iз (S0.Ex30), з урахуванням (11), (12) i (38), для довiльних $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{2},\ \beta\in\mathbb{R}$, $\psi\in{\cal D}_{q}$, $q\in(0,1)$ можемо записати нерiвнiсть

$$\|f(x)-S_{n-1}(f;x)\|_{C}\leq\psi(n)\bigg{(}\frac{1}{\sqrt{\pi(1-q^{2})}}+O(1)\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\bigg{)}E_{n}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{2}}.$$ (39)

Розглядаючи точнi верхнi межi обох частин нерiвностi (39) по класах $C^{\psi}_{\beta,2}$, отримуємо

$${\cal E}\big{(}C^{\psi}_{\beta,2};S_{n-1}\big{)}_{C}\leq\psi(n)\bigg{(}\frac{1}{\sqrt{\pi(1-q^{2})}}+O(1)\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\bigg{)}.$$ (40)

Як випливає з формули (30) роботи [27] i формули (65^′) роботи [34] в спiввiдношеннi (40) можна поставити знак "дорiвнює". Зазначимо також, що в [37] встановленi точнi рiвностi величин ${\cal E}(C_{\beta,2}^{\psi};S_{n-1})$ за умови $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)<\infty$.

При $s^{\prime}=\infty$, як випливає з (10),

$$K_{q,1}(s^{\prime})=K_{q,1}(\infty)=\Big{\|}\frac{1}{\sqrt{1-2q\cos t+q^{2}}}\Big{\|}_{\infty}=\frac{1}{(1-q)}.$$ (41)

Iз (S0.Ex27), з урахуванням (11), (12) i (41), для довiльної $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{1},\ \beta\in\mathbb{R}$, $\psi\in{\cal D}_{q}$, $q\in(0,1)$ можемо записати нерiвнiсть

$$\|f(x)-S_{n-1}(f;x)\|_{C}\leq\psi(n)\bigg{(}\frac{1}{\pi(1-q)}+O(1)\frac{\varepsilon_{n}+q/n}{(1-q)^{2}}\bigg{)}E_{n}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{1}}.$$ (42)

Розглядаючи точнi верхнi межi обох частин нерiвностi (42) по класах $C^{\psi}_{\beta,1}$, отримуємо

$${\cal E}\big{(}C^{\psi}_{\beta,1};S_{n-1}\big{)}_{C}\leq\psi(n)\bigg{(}\frac{1}{\pi(1-q)}+O(1)\frac{\varepsilon_{n}+q/n}{(1-q)^{2}}\bigg{)}.$$ (43)

Як випливає з формули (30) роботи [27] i формули (63) роботи [34] в (43) при $n\rightarrow\infty$ можна поставити знак "дорiвнює".

Доведення теореми 1.  Нехай $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$, $1\leq s\leq\infty$. Тодi в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ (див., наприклад, [38, c. 810]) має мiсце iнтегральне зображення

$$\rho_{n,p}(f;x)=f(x)-V_{n,p}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\beta}^{\psi}(x-t)\Psi_{1,n,p}(t)dt,$$ (44)

в якому

$$\Psi_{j,n,p}(t)=\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},\ j\in\mathbb{N},$$ (45)

а $\tau_{n,p}(k)$ визначається наступним чином:

$$\tau_{n,p}(k)=\left\{\begin{array}[]{ll}1-\frac{n-k}{p},&\ \ n-p+1\leq k\leq n-1,\\ 1,&\ \ k\geq n.\end{array}\right.$$ (46)

Покладемо

$$r_{n,p}(t)=\sum_{k=n-p+2}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\Big{(}\frac{\psi(k)}{\psi(n-p+1)}-\frac{q^{k}}{q^{n-p+1}}\Big{)}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}.$$ (47)

Враховуючи (47), перепишемо (44) у виглядi

$$\rho_{n,p}(f;x)=$$

$$=\psi(n-p+1)\bigg{(}\frac{q^{-(n-p+1)}}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\beta}^{\psi}(x-t)\sum\limits_{k=n-p+1}^{\infty}\tau_{n,p}(k)q^{k}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}dt+$$

$$+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\beta}^{\psi}(x-t)r_{n,p}(t)dt\bigg{)}.$$

Провiвши елементарнi перетворення, з урахуванням (46), одержимо

$$\sum\limits_{k=n-p+1}^{\infty}\tau_{n,p}(k)q^{k}\cos\Big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}=\frac{1}{p}\sum\limits_{k=n-p}^{n-1}\sum\limits_{j=k+1}^{\infty}q^{j}\cos\Big{(}jt-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}.$$

В роботi [21, c. 99–100] було показано, що

$$\sum\limits_{k=n-p}^{n-1}\sum\limits_{j=k+1}^{\infty}q^{j}\cos\big{(}jt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}=Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t),$$

де

$$Z_{q}(t)=\frac{1}{\sqrt{1-2q\cos{t}+q^{2}}},$$

$$P_{q,\beta,n,p}(t)=\sum_{k=n-p+1}^{n}q^{k}\cos\Big{(}kt+\theta_{q}(t)-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)},$$

$$\theta_{q}(t)=\operatorname{arctg}{\frac{q\sin t}{1-q\cos{t}}}.$$

Функцiї $Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)$ i $r_{n,p}(t)$ ортогональнi до будь-якого тригонометричного полiнома $t_{n-p}$ порядок, якого не перевищує $n-p$. Тому для довiльного полiнома $t_{n-p}$ з ${\cal T}_{2(n-p)+1}$

$$\rho_{n,p}(f;x)=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi}\bigg{(}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\Big{(}\frac{q^{-(n-p+1)}}{p}Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)+r_{n,p}(t)\Big{)}dt\bigg{)},$$ (48)

де

$$\delta_{n,p}(\cdot)=f_{\beta}^{\psi}(\cdot)-t_{n-p}(\cdot).$$ (49)

В [26, c. 6-7] встановлено, що при $n-p\rightarrow\infty$ має мiсце рiвномiрна по $t,n,p,q,\psi$ i $\beta$ оцiнка

$$|r_{n,p}(t)|=O(1)\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}1,\frac{1}{p(1-q)}\big{\}}.$$ (50)

Враховуючи (50), iз рiвностi (48) одержуємо

$$\rho_{n,p}(f;x)=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\Big{(}q^{-(n-p+1)}Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)+$$

$$+O(1)\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}dt.$$ (51)

Далi, обравши в (S0.Ex40) в ролi $t_{n-p}(\cdot)$ полiном $t_{n-p}^{\ast}(\cdot)$ найкращого наближення в просторi $L_{s}$ функцiї $f_{\beta}^{\psi}(\cdot)$, тобто такий, що

$$\|f_{\beta}^{\psi}-t_{n-p}^{\ast}\|_{s}=E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},\ \ 1\leq s\leq\infty$$

i застосувавши нерiвнiсть

$$\big{\|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}K(t-u)\varphi(u)du\big{\|}_{C}\leq\|K\|_{s^{\prime}}\|\varphi\|_{s},\ \varphi\in L_{s},\ K\in L_{s^{\prime}},\ 1\leq s\leq\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$$ (52)

(див., наприклад, [39, c. 43]), маємо

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\Big{(}q^{-(n-p+1)}\|Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)\|_{s^{\prime}}+$$

$$+O(1)\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (53)

В силу спiввiдношення (69) роботи [24] для $s^{\prime},\ 1\leq s^{\prime}\leq\infty$ при $n\rightarrow\infty$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

$$\|Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)\|_{s^{\prime}}=$$

$$=q^{n-p+1}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\frac{q}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}\bigg{)}.$$ (54)

При $s=2$ (див. [24, c. 1680]) рiвнiсть (S0.Ex43) можна покращити оскiльки

$$\|Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)\|_{2}=\big{\|}\sum\limits_{k=n-p}^{n-1}\sum\limits_{j=k+1}^{\infty}q^{j}\cos\big{(}jt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{\|}_{2}=$$

$$=\sqrt{\pi}q^{n-p+1}\sqrt{\frac{1+q^{2}-q^{2p}(2p+1-q^{2}(2p-1))}{(1-q^{2})^{3}}}=$$

$$=q^{n-p+1}K_{p,q}(2)=q^{n-p+1}\frac{\|\cos t\|_{2}}{\sqrt{\pi}}K_{p,q}(2).$$ (55)

Поєднавши нерiвнiсть (S0.Ex42) з оцiнками (S0.Ex43) i (S0.Ex44), одержуємо (S0.Ex12).

Доведемо другу частину теореми. Для цього досить показати, що для довiльної функцiї $\varphi\in L_{s}$, можна вказати функцiю $\Phi(\cdot)=\Phi(\varphi;\cdot)$, для якої $E_{n-p+1}(\Phi)_{L_{s}}=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}$ при всiх $n,p\in\mathbb{N},\ p\leq n$, i крiм того, має мiсце рiвнiсть

$$|\rho_{n,p}(\Phi;0)|=\frac{\psi(n-p+1)}{p}\big{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\big{(}\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\big{)}\big{)}E_{n-p+1}(\Phi_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (56)

В силу, iнтегрального зображення (48), оцiнки (50) та факту ортогональностi функцiї $Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)$ до будь-якого тригонометричного полiнома ${t_{n-p}\in{\cal T}_{2(n-p)+1}}$, для довiльної функцiї $f$ з множини $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$, $\psi\in{\cal D}_{q}$, $0<q<1$, виконується рiвнiсть

$$|\rho_{n,p}(f;x)|=\psi(n-p+1)\Big{(}q^{-(n-p+1)}\big{|}\frac{1}{\pi p}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\beta}^{\psi}(x-t)Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)dt\big{|}+$$

$$+O(1)\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}1,\frac{1}{p(1-q)}\big{\}}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}\Big{)}=$$

$$=\psi(n-p+1)\Big{(}q^{-(n-p+1)}|\rho_{n,p}({\cal J}_{\beta}^{\alpha,1}(f_{\beta}^{\psi});x)|+$$

$$+O(1)\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}1,\frac{1}{p(1-q)}\big{\}}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}\Big{)},$$ (57)

де $\alpha=\ln\frac{1}{q}$.

Внаслiдок теореми 3 роботи [28, c. 313] для довiльної функцiї ${\varphi\in L_{s},\ 1\leq s\leq\infty}$ знайдеться функцiя $\overline{\varphi}(t)$ така, що

$$E_{n-p+1}(\overline{\varphi})_{L_{s}}=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}$$ (58)

i для неї виконується рiвнiсть

$$|\rho_{n,p}({\cal J}_{\beta}^{\alpha,1}(\overline{\varphi});0)|=$$

$$=\frac{q^{n-p+1}}{p}\Big{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}\Big{)}E_{n-p+1}(\overline{\varphi})_{L_{s}}.$$ (59)

Функцiя $F={\cal J}_{\beta}^{\psi}(\overline{\varphi})$ є шуканою, оскiльки для неї в силу (S0.Ex47)–(S0.Ex50) виконується (S0.Ex46). Теорему 1 доведено.

Теорема 2. Нехай $\psi\in{\cal D}_{q}$, $0<q<1$, $\beta\in\mathbb{R}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ i $1\leq s\leq\infty$. Тодi для довiльної функцiї $f\in L_{\beta}^{\psi}L_{1}$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{L_{s}}\leq\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+1/s}}K_{q,p}(s)+$$

$$+O(1)\Big{(}\frac{q}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s,p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{1}},$$ (60)

де $K_{q,p}(s)$ i $\sigma(s,p)$ визначаються формулами (10) i (11) вiдповiдно, а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 2.  Нехай $f\in L_{\beta}^{\psi}L_{1}$. Внаслiдок iнтегрального зображення (S0.Ex40) та твердження 1.5.5 iз роботи [39, с. 43], отримуємо

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{L_{s}}\leq\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\Big{(}q^{-(n-p+1)}\|Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)\|_{s}+$$

$$+O(1)\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\|\delta_{n,p}(x-t)\|_{1},\ \ 1\leq s\leq\infty,$$ (61)

де $\delta_{n,p}$ визначається рiвнiстю (49). Обравши в (S0.Ex52) в якостi $t_{n-p}$ полiном найкращого наближення $t_{n-p}^{\ast}$ функцiї $f$ в метрицi простору $L_{1}$, одержимо

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{L_{s}}\leq\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\Big{(}q^{-(n-p+1)}\|Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)\|_{s}+$$

$$+O(1)\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{1}}.$$ (62)

В силу рiвностi (69) роботи [24] маємо

$$\|Z_{q}(t)P_{q,\beta,n,p}(t)\|_{s}=$$

$$=q^{n-p+1}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1/s}}K_{q,p}(s)+O(1)\frac{q}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s,p)}}\bigg{)}.$$ (63)

З (S0.Ex53) i (S0.Ex54) випливає (S0.Ex51). Теорему 2 доведено.

З теореми 2 i оцiнок (22)–(25) отримуємо наступнi твердження.

Наслiдок 4. Нехай множини $L^{\psi}_{\beta}L_{1},\ \beta\in\mathbb{R}$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\psi_{l}(k)$ ядер $P_{q,\beta}(l,t)$, $l\in\mathbb{N}$ вигляду (18). Тодi для довiльних $f\in L^{\psi}_{\beta}L_{1}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n,\ 1\leq s\leq\infty$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{L_{s}}\leq\frac{q^{n-p+1}}{p}\big{(}1+\sum\limits_{j=1}^{l-1}\frac{(1-q^{2})^{j}}{j!2^{j}}\prod\limits_{\nu=0}^{j-1}(k+2\nu)\big{)}\times$$

$$\times\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+1/s}}K_{q,p}(s)+O(1)\Big{(}\frac{q}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s,p)}}+$$

$$+\frac{lq}{(n-p+1)(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{1}},$$

де $K_{q,p}(s)$ i $\sigma(s,p)$ визначаються формулами (10) i (11) вiдповiдно, а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Наслiдок 5. Нехай множини $L^{\psi}_{\beta}L_{1},\ \beta\in\mathbb{R}$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\frac{2}{q^{k}+q^{-k}}$ ядер ${\cal P}_{q,\beta}(t)$ вигляду (20). Тодi для довiльних $f\in L^{\psi}_{\beta}L_{1}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n,\ 1\leq s\leq\infty$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{L_{s}}\leq$$

$$\leq\frac{2q^{n-p+1}}{(1+q^{2(n-p+1)})p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+1/s}}K_{q,p}(s)+O(1)\Big{(}\frac{q}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s,p)}}+$$

$$+\frac{q^{2(n-p)+3}}{(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{1}},$$

де $K_{q,p}(s)$ i $\sigma(s,p)$ визначаються формулами (10) i (11) вiдповiдно, а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Наслiдок 6. Нехай множини $L^{\psi}_{\beta}L_{1},\ \beta\in\mathbb{R}$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\frac{q^{k}}{k}$ ядер $N_{q,\beta}(t)$ вигляду (21). Тодi для довiльних ${f\in L^{\psi}_{\beta}L_{1}}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n,\ 1\leq s\leq\infty$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{L_{s}}\leq$$

$$\leq\frac{q^{n-p+1}}{p(n-p+1)}\big{(}\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+1/s}}K_{q,p}(s)+O(1)\big{(}\frac{q}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s,p)}}+$$

$$+\frac{q}{(n-p+1)(1-q)^{2}}\min\big{\{}p,\frac{1}{1-q}\big{\}}\big{)}\big{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{1}},$$

де $K_{q,p}(s)$ i $\sigma(s,p)$ визначаються формулами (10) i (11) вiдповiдно, а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Теорема 3. Нехай $\psi\in{\cal D}_{0}$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для довiльних $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$, ${1\leq s<\infty}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\Big{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi p}\psi(n-p+1)+O(1)\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (64)

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s<\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ в множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s<\infty$, знайдеться функцiя ${F(x)=F(f;n;p;x)}$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=$$

$$=\Big{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi p}\psi(n-p+1)+O(1)\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big{)}E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$ (65)

де $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$. У (S0.Ex64) i (S0.Ex65) коефiцiєнти $\tau_{n,p}(k)$ визначаються рiвнiстю (46), а $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 3.  Перепишемо (44) у виглядi

$$\rho_{n,p}(f;x)=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\beta}^{\psi}(x-t)\cos\Big{(}(n-p+1)t-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}dt+$$

$$+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\beta}^{\psi}(x-t)\Psi_{2,n,p}(t)dt,$$ (66)

де $\Psi_{2,n,p}(t)$ означається рiвнiстю (45).

Функцiї $\cos\big{(}(n-p+1)t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}$ та $\Psi_{2,n,p}(t)$ ортогональнi до будь-якого тригонометричного полiнома $t_{n-p}$ порядку не вищого $n-p$, тому в силу $(\ref{S4.T.2.4})$

$$\rho_{n,p}(f;x)=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\cos\Big{(}(n-p+1)t-\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}dt+$$

$$+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\Psi_{2,n,p}(t)dt,$$ (67)

де $\delta_{n,p}(\cdot)$ визначається рiвнiстю (49).

Обравши в (S0.Ex67) у ролi $t_{n-p}(\cdot)$ полiном $t_{n-p}^{\ast}(\cdot)$ найкращого наближення в просторi $L_{s}$ функцiї $f_{\beta}^{\psi}(\cdot)$ та використовуючи формули (46) i (52), iнтеграли рiвностi (S0.Ex67) оцiнимо наступним чином:

$$\big{\|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\cos(n-p+1)t\,dt\big{\|}_{C}\leq\|\delta_{n,p}\|_{s}\|\cos t\|_{s^{\prime}}\leq\|\cos t\|_{s^{\prime}}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$ (68)

$$\big{\|}\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\Psi_{2,n,p}(t)dt\big{\|}_{C}\leq$$

$$\leq\frac{1}{\pi}\|\delta_{n,p}\|_{s}\|\Psi_{2,n,p}\|_{s^{\prime}}\leq\frac{2^{1/s^{\prime}}}{\pi^{1/s}}\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (69)

Об’єднуючи (68) i (S0.Ex68) отримуємо (S0.Ex64).

Доведемо другу частину теореми. З iнтегрального зображення (S0.Ex66) i факту ортогональностi функцiї $\Psi_{2,n,p}(t)$ до будь-якого тригонометричного полiнома $t_{n-p}\in\mathcal{T}_{2(n-p)+1}$ випливає, що для довiльної функцiї $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s},\ \ 1\leq s<\infty$, $\psi\in{\cal D}_{0}$, $\beta\in\mathbb{R}$ виконується рiвнiсть

$$|\rho_{n,p}(f;x)|=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\Big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\beta}^{\psi}(x-t)\cos\big{(}(n-p+1)t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}dt\Big{|}+$$

$$+O(1)\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$ (70)

Враховуючи (S0.Ex69), щоб переконатися в справедливостi (S0.Ex65) досить показати, що якою б не була функцiя $\varphi\in L_{s},\ \ 1\leq s<\infty$ знайдеться функцiя ${\Phi(\cdot)=\Phi(\varphi;\cdot)}$, для якої при всiх $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$

$$E_{n-p+1}(\Phi)_{L_{s}}=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}$$ (71)

i, крiм того, має мiсце рiвнiсть

$$\big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Phi(t)\cos\Big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}dt\Big{|}=\|\cos t\|_{s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}},$$ (72)

В якостi $\Phi(\cdot)$ розглянемо функцiю

$$\Phi(t)=$$

$$=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}\big{|}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{|}^{s^{\prime}-1}\mathrm{sign}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}.$$ (73)

Для неї

$$\|\Phi(t)\|_{s}=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}\Big{(}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{|}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}\big{|}^{(s^{\prime}-1)s}dt\big{)}^{\frac{1}{s}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}=$$

$$=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}\big{\|}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{\|}^{s^{\prime}-1}_{s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}.$$ (74)

Крiм того, оскiльки для довiльного $t_{n-p}\in\mathcal{T}_{2(n-p)+1}$

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}t_{n-p}(\tau)|\Phi(\tau)|^{s-1}\mathrm{sign}\Phi(\tau)d\tau=$$

$$=\Big{(}\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}\Big{)}^{s-1}\int\limits_{-\pi}^{\pi}t_{n-p}(\tau)\cos\Big{(}(n-p+1)\tau+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}d\tau=0,$$

то на пiдставi теореми 1.4.5 роботи [39, c. 28] можемо зробити висновок, що полiном ${t_{n-p}^{\ast}\equiv 0}$ є полiномом найкращого наближення функцiї $\Phi(t)$ в метрицi простору ${L_{s},1\leq s<\infty}$. Отже, з урахуванням (S0.Ex71),

$$E_{n-p+1}(\Phi)_{L_{s}}=\|\Phi\|_{s}=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}.$$ (75)

В силу (S0.Ex70),

$$\Big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Phi(t)\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}dt\Big{|}=$$

$$=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}\Big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{|}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{|}^{s^{\prime}-1}\times$$

$$\times\mathrm{sign}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}dt\Big{|}=$$

$$=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{|}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{|}^{s^{\prime}}dt=\|\cos t\|_{s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}},$$

З останнiх спiввiдношень випливає (72). Теорему 3 доведено.

Теорема 4. Нехай $\psi\in{\cal D}_{0}$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для довiльних $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{\infty}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\frac{1}{p}\bigg{(}\frac{4}{\pi}\psi(n-p+1)+O(1)\Big{(}\frac{\psi^{2}(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}+p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{\infty}}.$$ (76)

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{\infty}$ i довiльних ${n,p\in\mathbb{N}}$, $p\leq n$ знайдеться функцiя ${F(x)=F(f;n;p;x)}\in C_{\beta}^{\psi}C$ така, що ${E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{C}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{\infty}}}$ i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=$$

$$=\frac{1}{p}\bigg{(}\frac{4}{\pi}\psi(n-p+1)+O(1)\Big{(}\frac{\psi^{2}(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}+p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{C}.$$ (77)

У (S0.Ex78) i (S0.Ex79) коефiцiєнти $\tau_{n,p}(k)$ визначаються рiвнiстю (46), а $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 4.  Нехай $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{\infty},\ \psi\in{\cal D}_{0}$. Виходячи з (44), та враховуючи факт ортогональностi функцiї $\Psi_{1,n,p}(t)$ до будь-якого полiнома $t_{n-p}$ порядку не вищого за $n-p$, можемо записати

$$\rho_{n,p}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\Psi_{1,n,p}(t)dt=$$

$$=\frac{1}{\pi p}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\big{(}\psi(n-p+1)\cos\big{(}(n-p+1)t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+$$

$$+2\psi(n-p+2)\cos\big{(}(n-p+2)t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\!\!\!\tau_{n,p}(k)\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{)}dt,$$ (78)

де $\tau_{n,p}(k)$ i $\delta_{n,p}(\cdot)$ визначаються рiвностями (46) i (49) вiдповiдно.

Обравши в (S0.Ex80) у ролi $t_{n-p}$ полiном $t_{n-p}^{\ast}$ найкращого наближення в просторi $L_{\infty}$ функцiї $f_{\beta}^{\psi}$ i застосувавши нерiвнiсть (52) при $s=\infty$, отримуємо оцiнку

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\frac{1}{\pi p}\big{(}\big{\|}\psi(n-p+1)\cos\big{(}(n-p+1)t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+2\psi(n-p+2)\cos\big{(}(n-p+2)t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{\|}_{1}+$$

$$+p\big{\|}\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{\|}_{1}\big{)}E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{\infty}}\leq$$

$$\leq\frac{1}{\pi p}\Big{(}\big{\|}\psi(n-p+1)\cos(n-p+1)t+$$

$$+2\psi(n-p+2)\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2(n-p+1)}\big{)}\big{\|}_{1}+$$

$$+O(1)p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\Big{)}E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{\infty}},$$ (79)

Як випливає з роботи С.О. Теляковського [40, c. 512-513],

$$\big{\|}\psi(n-p+1)\cos(n-p+1)t+2\psi(n-p+2)\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2(n-p+1)}\big{)}\big{\|}_{1}+$$

$$+O(1)p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\leq$$

$$\leq 4\psi(n-p+1)+O(1)\Big{(}\frac{\psi^{2}(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}+p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\!\!\!\tau_{n,p}(k)\psi(k)\Big{)}.$$ (80)

Спiввiдношення (S0.Ex82) i (S0.Ex87) доводять нерiвнiсть (S0.Ex78).

Доведемо другу частину теореми 4. Виходячи з iнтегрального зображення (S0.Ex80) i використовуючи факт ортогональностi функцiї ${\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\!\!\!\tau_{n,p}(k)\psi(k)\cos\big{(}kt-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}}$ до будь-якого тригонометричного полiнома $t_{n-p}$ порядку не вищого $n-p$, для довiльної функцiї $f$ з множини $C_{\beta}^{\psi}L_{\infty}$, $\psi\in{\cal D}_{0}$, $\beta\in\mathbb{R}$ виконується рiвнiсть

$$|\rho_{n,p}(f;x)|=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\Big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\beta}^{\psi}(x-t)\big{(}\cos\big{(}(n-p+1)t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+$$

$$+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t-\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{)}dt\Big{|}+O(1)\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\!\!\!\tau_{n,p}(k)\psi(k)E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{\infty}}.$$ (81)

Для доведення (S0.Ex79), з урахуванням (S0.Ex89), досить встановити, що для довiльної ${\varphi\in L_{\infty}^{0}=\{\varphi\in L_{\infty}:\varphi\bot 1\}}$ iснує функцiя $\Phi(\cdot)=\Phi(\varphi;\cdot)\in C$ для якої при всiх $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$

$$E_{n-p+1}(\Phi)_{C}=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{\infty}}$$

i, крiм того, при $n-p\rightarrow\infty$ має мiсце рiвнiсть

$$\big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Phi(t)\big{(}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{)}dt\big{|}=$$

$$=\bigg{(}4+O(1)\Big{(}\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\Big{)}^{2}\bigg{)}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{\infty}}.$$ (82)

Покладемо

$$\varphi_{0}(t)=\mathrm{sign}\cos\Big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\Big{)}E_{n-p+1}(\varphi)_{\infty}$$

i через $\varphi_{\delta}(t)$ позначимо $2\pi$-перiодичну функцiю, яка збiгається з $\varphi_{0}(t)$ скрiзь, за виключенням $\delta$-околiв (${0<\delta<\frac{\pi}{2(n-p+1)}}$) точок $t_{k}=\frac{(2k+1-\beta)\pi}{2(n-p+1)},\ \ k\in\mathbb{Z}$, де вона лiнiйна i її графiк сполучає точки $(t_{k}-\delta,\varphi_{0}(t_{k}-\delta))$ i $(t_{k}+\delta,\varphi_{0}(t_{k}+\delta))$. Функцiя $\varphi_{\delta}(t)$ неперервна i у точках ${\tau_{k}=\frac{(2k-\beta)\pi}{2(n-p+1)},\ \ k=1,2,...,2(n-p+1)}$ перiоду $\big{(}-\frac{\beta\pi}{2(n-p+1)},2\pi-\frac{\beta\pi}{2(n-p+1)}\big{]}$ досягає по абсолютнiй величинi максимального значення, яке дорiвнює $E_{n-p+1}(\varphi)_{\infty}$, почергово змiнюючи знак. Тому її полiном найкращого рiвномiрного наближення порядку не вищого $n-p$, згiдно з критерiєм Чебишова, є полiном, що тотожно дорiвнює нулю i, отже,

$$E_{n-p+1}(\varphi_{\delta})_{C}=\|\varphi_{\delta}\|_{C}=E_{n-p+1}(\varphi)_{\infty}.$$ (83)

Враховуючи (52) i (83), одержуємо

$$\big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi_{\delta}(t)\big{(}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{)}dt\big{|}\leq$$

$$\leq\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{|}\cos(n-p+1)t+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t-\frac{\beta\pi}{2(n-p+1)}\big{)}\big{|}dt\times$$

$$\times E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{\infty}}.$$ (84)

Iз нерiвностi (19) роботи [40, c. 513], випливає оцiнка

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{|}\cos(n-p+1)t+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t-\frac{\beta\pi}{2(n-p+1)}\big{)}\big{|}dt\leq$$

$$\leq 4+O(1)\Big{(}\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\Big{)}^{2}.$$ (85)

З iншого боку,

$$\big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi_{\delta}(t)\big{(}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{)}dt\big{|}=$$

$$=\big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi_{0}(t)\big{(}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{)}dt\big{|}+$$

$$+O(1)r_{n,p}(\delta),$$ (86)

де

$$r_{n,p}(\delta)=\big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(\varphi_{\delta}(t)-\varphi_{0}(t))\big{(}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+$$

$$+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{)}dt\big{|}.$$ (87)

Оскiльки $\psi\in{\cal D}_{0}$, то для досить великих номерiв $n-p$ справджується нерiвнiсть $\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}<1$ i, отже,

$$r_{n,p}(\delta)<3\int\limits_{-\pi}^{\pi}|\varphi_{\delta}(t)-\varphi_{0}(t)|dt\leq 6(n-p+1)\delta E_{n-p+1}(\varphi)_{\infty}.$$ (88)

Вибравши $\delta$ настiльки малим, щоб виконувалась умова

$$0<\delta<\frac{1}{n-p+1}\Big{(}\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\Big{)}^{2},$$ (89)

iз (88) одержимо оцiнку

$$r_{n,p}(\delta)=O(1)\Big{(}\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\Big{)}^{2}E_{n-p+1}(\varphi)_{\infty}.$$ (90)

Оскiльки $\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi_{0}(t)\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}dt=0$, то

$$\big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi_{0}(t)\big{(}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}+2\frac{\psi(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}\cos\big{(}(n-p+2)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{)}dt\big{|}=$$

$$=\big{|}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi_{0}(t)\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}dt\big{|}=$$

$$=\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big{|}\cos\big{(}(n-p+1)t+\frac{\beta\pi}{2}\big{)}\big{|}dtE_{n-p+1}(\varphi)_{\infty}=4E_{n-p+1}(\varphi)_{\infty}.$$ (91)

Iз формул (S0.Ex93)–(S0.Ex96), (90) i (S0.Ex99) бачимо, що для функцiї ${\Phi(t)=\varphi_{\delta}(t)}$ у якiй параметр $\delta$ задовольняє умову (89), при $n-p+1\rightarrow\infty$ має мiсце рiвнiсть (S0.Ex91), а, отже, i (S0.Ex79). Теорему 4 доведено.

Оскiльки для сум $\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)$, якi фiгурують в теоремах 3 та 4, мають мiсце рiвностi

$$\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)=\left\{\begin{array}[]{ll}\sum\limits_{k=n-p+j}^{n-1}\frac{k-n+p}{p}\psi(k)+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),&\ p>j,\ \ j\in\mathbb{N},\\ \sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\psi(k),&\ p\leq j,\ \ j\in\mathbb{N},\end{array}\right.$$ (92)

то, як неважко переконатися, для них справедлива наступна оцiнка зверху:

$$\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\leqslant\min\big{\{}\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\!\!\!\psi(k),\frac{1}{p}\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}(k-n+p)\psi(k)\big{\}},\ \ \ \ j\in\mathbb{N}.$$

Отже, в спiввiдношеннях (S0.Ex64) i (S0.Ex65) теореми 3 та спiввiдношеннях (S0.Ex78) i (S0.Ex79) теореми 4 величини $O(1)\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)$ можна замiнити на ${O(1)\min\big{\{}\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\!\!\!\psi(k),\frac{1}{p}\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}(k-n+p)\psi(k)\big{\}}}$, $j=2,3$.

Нерiвностi (S0.Ex64) i (S0.Ex78) залишаються асимптотично непокращуваними не тiльки на усiх множинах $C_{\beta}^{\psi}L_{s},\ 1\leq s<\infty$ та $C_{\beta}^{\psi}L_{\infty}$ при $\psi\in{\cal D}_{0}$, але i на таких важливих їх пiдмножинах, як класи $C_{\beta,s}^{\psi}$ i $C_{\beta,\infty}^{\psi}$. Це випливає iз наступних мiркувань. Розглянемо точнi верхнi межi в обох частинах нерiвностi (S0.Ex64) по класу ${C_{\beta,s}^{\psi}\ 1\leq s<\infty}$ i точнi верхнi межi в обох частинах нерiвностi (S0.Ex78) по класу $C_{\beta,\infty}^{\psi}$. В результатi одержуємо нерiвностi

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,s};V_{n,p})_{C}\leq\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi p}\psi(n-p+1)+O(1)\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\!\!\!\psi(k)\tau_{n,p}(k)\bigg{)},\ 1\leq s<\infty,$$ (93)

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,\infty};V_{n,p})_{C}\leq\frac{1}{p}\bigg{(}\frac{4}{\pi}\psi(n-p+1)+O(1)\Big{(}\frac{\psi^{2}(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}+p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\!\!\!\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big{)}\bigg{)}.$$ (94)

Зiставляючи два останнi спiввiдношення вiдповiдно з рiвностями (24) i (7) роботи [22, c. 337, 341], приходимо до висновку, що у спiввiдношеннях (93) i (94) можна поставити знак "дорiвнює".

У випадку, коли $\psi(k)=e^{-\alpha k^{r}},$ $\alpha>0$, $r>1$ (тобто, коли $C_{\beta}^{\psi}L_{s}=C_{\beta}^{\alpha,r}L_{s}$), як показано в [22, c. 348], для довiльних $\alpha>0,\ r>1$ має мiсце оцiнка

$$\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\!\!\!\!\psi(k)\tau_{n,p}(k)=\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\!\!\!\!e^{-\alpha k^{r}}\tau_{n,p}(k)=$$

$$=O(1)j^{\sigma(p)-1}\big{(}1+\frac{1}{\alpha r(n-p+j)^{r-1}}\big{)}^{\sigma(p)}e^{-\alpha(n-p+j)^{r}},\ j\in\mathbb{N},$$ (95)

де

$$\sigma(p)\stackrel{{\scriptstyle\mathrm{df}}}{{=}}\left\{\begin{array}[]{ll}1,&\mbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro},\ p\leqslant j,\\ 2,&\mbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro},\ p>j,\ \ \ j\in\mathbb{N},\end{array}\right.$$ (96)

а коефiцiєнти $\tau_{n,p}(k)$ означаються формулою (46). Отже, в силу (S0.Ex102) iз теорем 3 та 4 одержуємо наступнi твердження.

Наслiдок 7. Нехай $\alpha>0,\ r>1,$ $\beta\in\mathbb{R},\ p,n\in\mathbb{N},\ p\leq n$ i $1\leq s<\infty.$ Тодi для довiльних $f\in C_{\beta}^{\alpha,r}L_{s}$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{e^{-\alpha(n-p+1)^{r}}}{p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi}+$$

$$+O(1)\Big{(}1+\frac{1}{\alpha r(n-p+2)^{r-1}}\Big{)}^{\sigma(p)}\frac{e^{\alpha(n-p+1)^{r}}}{e^{\alpha(n-p+2)^{r}}}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\alpha,r})_{L_{s}},$$ (97)

де $\sigma(p)$ означається формулою (96), $s^{\prime}=s/(s-1)$.

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C_{\beta}^{\alpha,r}L_{s},\ \alpha>0,\ r>1$, $1\leq s<\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ в множинi $C_{\beta}^{\alpha,r}L_{s},1\leq s<\infty$, знайдеться функцiя ${F(x)=F(f;n;p;x)}$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\alpha,r})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\alpha,r})}_{L_{s}}$, i для неї при ${n-p\rightarrow\infty}$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=\frac{e^{-\alpha(n-p+1)^{r}}}{p}\bigg{(}\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi}+$$

$$+O(1)\Big{(}1+\frac{1}{\alpha r(n-p+2)^{r-1}}\Big{)}^{\sigma(p)}\frac{e^{\alpha(n-p+1)^{r}}}{e^{\alpha(n-p+2)^{r}}}\bigg{)}E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\alpha,r})_{L_{s}}.$$ (98)

У (S0.Ex103) i (S0.Ex104) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Наслiдок 8. Нехай $\alpha>0,\ r>1,$ $\beta\in\mathbb{R},\ p,n\in\mathbb{N},\ p\leq n$. Тодi для довiльних $f\in C_{\beta}^{\alpha,r}L_{\infty}$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{e^{-\alpha(n-p+1)^{r}}}{p}\bigg{(}\frac{4}{\pi}+O(1)\Big{(}\frac{e^{2\alpha(n-p+1)^{r}}}{e^{2\alpha(n-p+2)^{r}}}+$$

$$+\big{(}1+\frac{1}{\alpha r(n-p+3)^{r-1}}\big{)}^{\sigma(p)}\frac{e^{\alpha(n-p+1)^{r}}}{e^{\alpha(n-p+3)^{r}}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\alpha,r})_{L_{\infty}},$$ (99)

де $\sigma(p)$ означається формулою (96).

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C_{\beta}^{\alpha,r}L_{\infty},\ \alpha>0,\ r>1$ i довiльних ${n,p\in\mathbb{N}}$, $p\leq n$ в множинi $C_{\beta}^{\alpha,r}L_{\infty}$, знайдеться функцiя ${F(x)=F(f;n;p;x)}$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\alpha,r})}_{L_{\infty}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\alpha,r})}_{L_{\infty}}$, i для неї при ${n-p\rightarrow\infty}$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=\frac{e^{-\alpha(n-p+1)^{r}}}{p}\bigg{(}\frac{4}{\pi}+O(1)\Big{(}\frac{e^{2\alpha(n-p+1)^{r}}}{e^{2\alpha(n-p+2)^{r}}}+$$

$$+\big{(}1+\frac{1}{\alpha r(n-p+3)^{r-1}}\big{)}^{\sigma(p)}\frac{e^{\alpha(n-p+1)^{r}}}{e^{\alpha(n-p+3)^{r}}}\Big{)}\bigg{)}E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\alpha,r})_{L_{\infty}}.$$ (100)

У (S0.Ex105) i (S0.Ex106) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

1. Лiтература

2. Степанец А.И. Классификация и приближение периодических функций. — Киев: Наук. думка, 1987. — 268 c.

3. Степанец А.И. Методы теории приближений В 2 ч. // Працi Iн-ту математики НАН України. Т 40. — К.: Iн-т математики НАН України, 2002. — Ч.I. — 427 с.

4. Фалалеев Л.П. О приближении функций обобщенными операторами Абеля-Пуассона // Сиб. мат. журн. — 2001. — 42, №4. — C. 926–936.

5. Steckin S.B. On the appoximation of periodic functions by de la Vallée Poussin sums // Anal. math. — 1978. — 4. — P. 61–74.

6. Lebesgue H. Sur la représentation trigonométrique approchée des fonctions satisfaisantes á une condition de Lipschitz // Bull. Soc. Math. France. – 1910. — 38. — P. 184–210.

7. Ch. de la Vallée Poussin. Lecons sur l’approximation des fonctions d’une variable réelle. — Paris: Gautier-Villars, 1919. — 150 p.

8. Никольский С.М. О некоторых методах приближения тригонометрическими суммами // Изв. АН СССР. Сер. мат. — 1940. — 4. — С. 509–520.

9. Стечкин С.Б. О суммах Валле Пуссена // Докл. АН СССР. — 1951. — 80. — С. 545–548.

10. Габисония О.Д. О приближении функций многих переменных целыми функциями // Изв. вуз. Матем. — 1965. — 2(45). — С. 30–35.

11. Захаров А.А. Об оценке уклонения непрерывных периодических функций от сумм Валле Пуссена // Мат. заметки. — 1968. — 3. — C. 77–84.

12. Осколков К.И. К неравенству Лебега в равномерной метрике и на множестве полной меры // Мат. заметки. — 1975. — 18. — C. 515–526.

13. Стечкин С.Б. О приближении периодических функций суммами Фейера // Тр. Матем. ин-та АН СССР. — 1961. — 62. —  C. 48–60.

14. Kolmogoroff A.N. Zur Grössenordnung des Restgliedes Fouriershen Reihen differenzierbarer Funktionen // Ann. Math. — 1935. — 36. — S. 521–526.

15. Никольский С.М. Асимптотическая оценка остатка при приближении суммами Фурье // Докл. АН СССР. — 1941. — 22, №6. — C. 386–389.

16. Никольский С.М. Приближение периодических функций тригонометрическими многочленами // Тр. Матем. ин-та АН СССР. — 1945. — 15. — C. 1– 76.

17. Тиман А.Ф. Обобщение некоторых результатов А.Н. Колмогорова и С.М. Никольского // Докл. АН СССР. — 1951. — 81, №4. — C. 509–511.

18. Степанец А.И., Рукасов В.И., Чайченко С.О. Приближения суммами Валле Пуссена // Працi Iн-ту математики НАН України. — 2007.— 68. – 386 с.

19. Рукасов В.I., Чайченко С.О. Наближення аналiтичних перiодичних функцiй сумами Валле Пуссена// Укр. мат. журн. – 2002. – 54, №12. – C. 1653–1668.

20. Степанец А.И. Методы теории приближений: В 2 ч. // Працi Iн-ту математики НАН України. – 2002. – 40. ч.II. – 424 с.

21. Рукасов В.И. Приближение суммами Валле Пуссена классов аналитических функций / / Укр. мат. журн. – 2003. – 55, №6. – С. 806–816.

22. Сердюк А.С. Наближення iнтегралiв Пуассона сумами Валле Пуссена // Укр. мат. журн. – 2004. – 56, №1. – C. 97–107.

23. Сердюк А.С., Овсiй Є.Ю. Наближення на класах цiлих функцiй сумами Валле Пуссена // Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн-ту математики НАН України. – 2008. – 5, №1. – С. 334–351.

24. Сердюк А.С. Наближення iнтегралiв Пуассона сумами Валле Пуссена в рiвномiрнiй та iнтегральних метриках // Доп. НАН України – 2009. – №6. – C. 34–39.

25. Сердюк А.С. Приближение интегралов Пуассона суммами Валле Пуссена в равномерной и интегральных метриках // Укр. мат. журн. – 2010. – 62, №12. – C. 1672–1686.

26. Serdyuk A.S., Ovsii Ie.Yu. Uniform approximation of Poisson integrals of functions from the class $H_{\omega}$ by de la Vallée Poussin sums // Arxiv preprint, arXiv:1104.3060, 2011. – 19 p.

27. Serdyuk A.S., Ovsii Ie.Yu., Musienko A.P. Approximation of classes of analytic functions by de la Vallee Poussin sums in uniform metric // Arxiv preprint, arXiv:1112.0967, 2011. – 14 p.

28. Степанец А.И., Сердюк А.С. Неравенства Лебега для интегралов Пуассона // Укр. мат. журн. – 2000. – 52, №6. – C. 798–808.

29. Сердюк А.С., Мусiєнко А.П. Нерiвностi типу Лебега для сум Валле Пуссена при наближеннi iнтегралiв Пуассона // Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн-ту математики НАН України. – 2010. – 7, №1. – С. 298–316.

30. Степанец А.И., Сердюк А.С. Приближение суммами Фурье и наилучшие приближения на классах аналитических функций // Укр. мат. журн. – 2000. – 52, №3. – C. 375–395.

31. Тиман М.Ф. Аппроксимация и свойства периодических функций. – Киев: Наук. думка, 2009. – 376 с.

32. Ахиезер Н.И. Лекции по теории аппроксимации. – М.: Наука, 1965. – 408 c.

33. Сердюк А.С., Чайченко С.О. Наближення класiв аналiтичних функцiй лiнiйним методом спецiального вигляду// Укр. мат. журн.– 2011.– 63, № 1. – C. 102–109.

34. Serdyuk А.S., Sokolenko I.V. Asymptotic Behavior of Best approximations of Classes of Periodic Analitic Functions Defined by Moduli of Continuity // Bulgarian-Turkish-Ukrainian Scientific Conference $"$Mathematical Analysis, Differential Equations and their Applications $"$, Sunny Beach 15-20 September, 2010. – Sofia: Academic Publishing House $"$Prof. Marin Drinov$"$, 2011. – P. 173–182.

35. Сердюк А.С. Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi // Укр. мат. журн. – 2005. – 57, №8. – C. 1079–1096.

36. Сердюк А.С. Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами на класах перiодичних аналiтичних функцiй // Укр. мат. журн. – 2012. – 64, №5. – C. 698–712.

37. Грандштейн И.С., Рыжик И.М. Таблицы интегралов, сумм, рядов и произведений. – М.: Наука, 1971. – 1108 с.

38. Сердюк А.С., Соколенко I.В. Рiвномiрнi наближення класiв $(\psi,\overline{\beta})$-диференцiйовних функцiй лiнiйними методами // Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн-ту математики НАН України. – 2011. – 8, №1. – С. 181–189.

39. Рукасов В.И. Приближение суммами Валле Пуссена классов аналитических функций // Укр. мат. журн. – 2003. – 55, №6. –  C. 806–816.

40. Корнейчук Н.П. Точные константы в теории приближения. – М.: Наука, 1987. – 422 c.

41. Теляковский С.А. О приближении суммами Фурье функций высокой гладкости// Укр. мат. журн.– 1989.– 41, № 4.– C. 510–518.